Формування компетентності життєвого проектування студентської молоді в умовах вищого навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Формування компетентності життєвого проектування студентської молоді в умовах вищого навчального закладу

13.00.07 - теорія та методика виховання

Бреславець Надія Олександрівна

Луганськ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: член-кореспондент АПН України,

доктор педагогічних наук, професор

Шевченко Галина Павлівна,

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри педагогіки,

директор Науково-дослідного інституту духовного розвитку людини.

Офіційні опоненти: академік Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор

ЄВТУХ Микола Борисович,

Національна академія педагогічних наук України, академік-секретар відділення вищої освіти;

кандидат педагогічних наук, доцент

ОМЕЛЬЧЕНКО Олексій Петрович,

Луганський технікум транспортного будівництва Міністерства освіти і науки України,

директор.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Учених різних галузей науки протягом століть хвилювала проблема сенсу життя, життєвої стратегії, життєвого пошуку, життєвих досягнень, відносин особистості й суспільства, осмислення сутнісних сил особистості, розкриття особистісного потенціалу і шляхів його ефективного використання. В умовах економічної й духовної кризи українського суспільства значно підвищився інтерес до вибору життєвих цінностей, життєвих стратегій студентською молоддю, яка за своїм призначенням має бути духовно-інтелектуальною елітою суспільства. Саме у студентської молоді має бути сформована компетентність життєвого проектування, широка обізнаність у сфері свого майбутнього професійного та особистого життя.

Проблеми, що виникають у процесі становлення та розвитку суб'єкта життя, формування його як особистості, збагнення ним сенсу життя, вироблення й реалізація самостійних життєвих стратегій, визначення цінності свого життя, досліджувалися К.Абульхановою-Славською, Б.Ананьєвим, Л.Анциферовою, І.Асєєвим, І.Бехом, О.Бодальовим, Л.Божович, Л.Виготським, О.Леонтьєвим, Б.Ломовим, С.Рубінштейном, В.Франклом, І.Фроловим та ін.

Термін «компетенція», «компетентність» в освіту було введено в 60-і роки ХХ століття американським ученим Н.Хомським і надалі отримало розвиток у працях Р.Уайта, Д.Куна, Д.Хаймса, Дж.Равена, В.Хутмахера, пізніше - І.Зимньої, Н.Кузьміної, А.Макарова, А.Маркової, Л.Мітіної, Ю.Татури, О.Хуторського та ін.

Розробці змісту ключових компетентностей присвятили свої роботи В.Андрєєв, В.Байденко, Ж.Делор, О.Жук, Е.Зеєр І.Зимня; соціально-професійної компетентності - В.Введенський, Є.Климов, Н.Кузьміна, В.Макоско, Л.Мітіна; психолого-педагогічної компетентності - О.Анісімов, Н.Дроздова, М.Д'яченко, І.Ісаєв, Г.Лєфрансуа, М.Шайденко; духовно-культурологічної компетентності - Р.Агадулін, В.Василенко, О.Джуринський, А.Комарова, О.Князєв, А.Сманцер, Г.Шевченко, К.Штарке.

Проте, у працях зарубіжних і вітчизняних педагогів та психологів проблема формування компетентності життєвого проектування в умовах вищої школи спеціально не досліджувалася.

Компетентність життєвого проектування у студентської молоді є інтеграційною, багаторівневою, багатокомпонентною категорією, що включає професійну, соціальну, комунікативну, інформаційну, освітню, особистісно-культурологічну компетентності, які допоможуть студенту (майбутньому фахівцю) адаптуватися в соціальній сфері, професійній діяльності та особистому житті.

В сучасній науковій літературі спостерігаються активні спроби дискурсивного обґрунтування проблем компетентності життєвого проектування у студентської молоді.

Новий погляд на спосіб буття людини у світі потребує пошуку нових підходів до формування у студентської молоді компетентності життєвого проектування.

Ефективно спроектувати своє майбутнє життя студент може на основі вибору компетентностей, які стануть його життєвими опорами в майбутньому.

Таким чином, значущість проблеми формування компетентності життєвого проектування, актуальність її вирішення в навчально-виховному процесі ВНЗ обумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Формування компетентності життєвого проектування студентської молоді в умовах вищого навчального закладу».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась як одна з підтем комплексного наукового дослідження «Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика» (номер держреєстрації 0105U000264), що розробляється науковцями кафедри педагогіки та Науково-дослідного інституту духовного розвитку людини Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (протокол № 8 від 25.04.2008 р.) та узгоджена в бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 2 від 31.03.2009 р.).

Мета дослідження - науково обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови й педагогічні технології формування компетентності життєвого проектування студентської молоді в умовах вищого навчального закладу.

Для реалізації поставленої мети визначено такі завдання дисертаційного дослідження:

· на основі вивчення та аналізу сучасної наукової літератури визначити теоретико-методологічні засади дослідження;

· науково обґрунтувати й конкретизувати теоретичні поняття «компетенція», «компетентність», «компетентність життєвого проектування»;

· розкрити сутність, структуру та зміст компетентності життєвого проектування;

· теоретично обґрунтувати і розробити модель компетентності життєвого проектування;

· визначити педагогічні технології формування компетентності життєвого проектування у студентської молоді;

· розробити методичні рекомендації для кураторів академічних груп з формування компетентності життєвого проектування у студентської молоді.

Об'єкт дослідження - процес формування компетентності життєвого проектування студентської молоді в умовах вищого навчального закладу.

Предмет дослідження - педагогічні умови та педагогічні технології формування компетентності життєвого проектування студентської молоді в умовах вищого навчального закладу.

Теоретико-методологічною основою дослідження є філософські, психологічні, культурологічні, аксіологічні засади виховання студентської молоді як майбутніх професіоналів, успішних лідерів, щасливих людей зі сформованими духовно-моральними ідеалами; науково-педагогічні уявлення про суть і закономірності розвитку компетентності життєвого проектування студентської молоді, основні положення теорії особистості, її діяльності, розробки життєвої стратегії, життєвого оточення особистості та соціальної взаємодії, а також враховувались нормативно-правові акти, що регламентують функціонування освітньо-виховної діяльності, положення Національної доктрини розвитку освіти, нормативно-правові документи Міністерства освіти і науки України.

У дисертаційній роботі використано комплекс методів дослідження:

теоретичні - аналіз філософської, психолого-педагогічної, соціологічної, методичної літератури, яка стала основою вивчення стану теоретичної розробки проблеми формування компетентності життєвого проектування у студентської молоді; методи теоретичного моделювання застосовувались на основі системно-структурного і системно-функціонального методів, які дозволили упорядкувати теоретичні матеріали, провести аналіз та узагальнення психолого-педагогічного досвіду даної проблеми;

емпіричні - анкетування, опитування, тестування, спостереження, співбесіда, експертні оцінювання, порівняльний аналіз результатів соціальних і педагогічних, діагностичних досліджень, педагогічний експеримент;

статистичні - методи математичної статистики для аналізу отриманих результатів.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що вперше представлена теорія та методологія визначення сутності компетентності життєвого проектування студентської молоді; розроблена теоретична модель компетентності життєвого проектування студентів в умовах вищого навчального закладу; удосконалено педагогічні технології формування компетентності життєвого проектування студентської молоді в умовах вищого навчального закладу; дістали подальшого розвитку форми і методи виховної роботи у вищому навчальному закладі.

Практичне значення дослідження полягає в розробці критеріїв та рівнів сформованості компетентності життєвого проектування, упровадженні педагогічних технологій формування компетентності життєвого проектування студентської молоді в умовах вищого навчального закладу, розробці комплексу діагностичних психолого-педагогічних методик для вимірювання й оцінки ефективності процесу формування компетентності життєвого проектування. Результати дослідження можуть бути використані в навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів, у системі виховної роботи у вищій школі, у системі підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (довідка № 108-115-2265/43 от 13.10.2009 р.), Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (довідка № 32-07 от 15.12.2009 р.), Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (довідка № 29/01 от 27.01.2010 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечено теоретичним і методологічним обґрунтуванням вихідних положень, застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних його меті та завданням, кількісним і якісним аналізом емпіричного матеріалу.

Апробація результатів дисертації. Основні результати й висновки дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на науково-методичних семінарах і засіданнях кафедр педагогіки та англійської мови Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, Міжнародній науковій конференції «Гуманітарно-технічна еліта і управління великими соціальними системами» (м. Харків, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України» (м. Ялта, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Регіональні проблеми людського та соціального розвитку» (м. Донецьк, 2008 р.), на II Міжнародних педагогічних читаннях на пошану Богдана Михайловича Ступарика (м. Івано-Франковськ, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу» (м. Ялта, АРК, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференція «Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону» (м. Ялта, АРК, 2009 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференцій «Духовно-культурні цінності освіти та виховання» (м. Луганськ, 14-15 жовтня 2009 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено в 16 публікаціях, у тому числі: у 10 статтях у наукових фахових виданнях, одній статті в збірнику наукових праць, 4 публікаціях у збірниках матеріалів конференцій та методичних рекомендаціях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 4 додатків на 31 сторінці, списку використаних джерел, що складається з 327 найменувань (з них 25 - англійською мовою). Робота містить 9 таблиць. Загальний обсяг дисертації становить 251 сторінку, обсяг основного тексту - 193 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, розкрито теоретико-методологічні засади й методи дослідження, наукову новизну, теоретичну й практичну значущість, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації автора та структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи формування компетентності життєвого проектування студентської молоді в умовах вищого навчального закладу» здійснено аналіз наукової літератури з проблеми дослідження, розкрито сутність та структуру компетентності життєвого проектування як багатокомпонентної, багаторівневої, інтегративної категорії, розглянуто компетентність життєвого проектування в контексті компетентнісного підходу, створено її теоретичну модель, проведено аналіз розробки життєвих проектів та можливостей їх реалізації.

На основі аналізу наукової літератури визначено, що проблеми життєвого самовизначення, вибору життєвого шляху є надзвичайно важливими і привертали увагу вчених і громадськості на всіх етапах суспільно-історичного розвитку. Учені-археологи і етнографи Л.Колесникова, Ф.Махлуп, М.Мід, П.Монро у своїх дослідженнях стверджують, що в історико-педагогічному і історико-генетичному аспекті проблема життєвої компетентності формувалася, розвивалася завдяки прагненням людини вижити, зберегти в майбутньому себе, свій рід. Філософи давнини Сократ, Піфагор, Аристотель, Платон вказували на необхідність серйозного відношення до майбутнього і визначення свого місця в ньому, додали імпульс розвитку інтелекту і фізичної досконалості.

У дисертації визначені методологічні засади формування компетентності життєвого проектування, які спираються на наукові позиції К.Абульханової-Славської про стратегію життя, розробку кожною людиною індивідуального плану життя, здійснення «життєвого пошуку», «організації і регуляції шляху життя», формування власної системи цінностей, шляхів досягнення поставлених цілей. Обґрунтовані три ознаки стратегії життя - задуми життя, здатність вирішення протиріч, що виникають, етапи творчого відношення до життя, праці, суспільства, що характеризує становлення особистості як суспільного початку та зв'язує процеси соціалізації й індивідуалізації. Активність є характеристикою особистості, що визначає і забезпечує її життєдіяльність; індивід як суб'єкт життєдіяльності завдяки власним активним діям може впливати на об'єктивні обставини.

У розробці теоретичних засад дослідження використана «Я-концепція» С. Рубінштейна, яка визначає вектор формування «життєвого шляху особистості», залежність життєвих позицій особистості від її життєвих планів і перспектив свого буття - «суб'єктивна картина життєвого шляху»; формування особистості у взаємодії з самим життям; відстоювання своїх принципів у досягненні цілей. Визначена сутність життя людини як суб'єкта життя, здатного до самовизначення, вирішення життєвих протиріч, встановлення взаємозв'язку з іншими людьми, визначення власної позиції, що робить життя людським.

У дисертації провідною ідеєю є думка Л.Виготського стосовно того, що кожна людина має свій життєвий план, згідно якого здійснюються вчинки й дії, складається її біографія. Він увів поняття «соціальна ситуація розвитку», зміст якого передбачає шлях набуття рис особистості, що формуються соціальною дійсністю, коли «соціальне стає індивідуальним», тобто обґрунтував принцип інтеріоризації - екстеріоризації, коли сумісні зовнішні дії трансформуються у внутрішню психічну діяльність, яка відповідає запитам суспільства, сприяє саморозвитку і самовихованню особистості.

У розробці теоретико-методологічних засад дослідження ми спиралися на концепцію О.Леонтьєва щодо діяльності людини як динамічної системи взаємодії суб'єкта зі світом, у процесі якої відбувається взаємодія психічного образу і реалізації опосередкованих цим образом відносин суб'єкта до дійсності. Життєздатність обумовлена проявами установки на реалізацію поставленої мети, з використанням особистісного потенціалу своїх можливостей для подолання життєвих труднощів, обставин свого життя. Перебудова ціннісно-смислової сфери особистості призводить до змін соціального статусу (школяр-студент), смислових установок, переоцінки цінностей, перегляду ціннісних орієнтацій і мотивів поведінки, надання подіям особистісного смислу.

Суттєве значення для розуміння сутності компетентності життєвого проектування мають ідеї Л.Анциферової щодо психології соціальних впливів на особистість, взаємодії людини з середовищем, результатом якої є формування у людини суб'єктного відношення до світу і до себе. Ефективність соціальної взаємодії залежить від рівня психологічної активності суб'єкта і ступеня значущості цілей і завдань, які він ставить перед собою. компетентність життєвий проектування молодь

У дисертації розкривається модель компетентності життєвого проектування, яка включає: сутність життєвого шляху особистості, його спонукальні механізми (світогляд, ціннісні орієнтації, уявлення, відчуття), механізми самовизначення (мета життя, світогляд, смисл життя, вектор розвитку), етапи проектування мети життя та її складових (задум, проектування, спосіб дії, досягнення результату), складові цілепокладання (мета життя, воля, ідеал, мотив, інтуїція), основну життєву спрямованість особистості.

У дослідженні здійснено історико-генетичний аналіз поняття «компетенція», яке з'явилось в умовах індустріального суспільства і спочатку розумілось як обізнаність у певній галузі, коло повноважень; пізніше - характеризувало професійну підготовленість фахівця з урахуванням соціальних установок, здатності людини до соціальної адаптації.

Виникнення терміну «компетентності» в 60-і роки ХХ століття (Н.Хомський) спричинило подальше вивчення (Р.Уайт, Д.Хаймс, Дж.Равен, В.Хутмахер, Ж.Делор), формування і розробку різних видів компетентностей, якими повинна оволодіти молода людина за час навчання у ВНЗ (В.Байденко, С.Вітвицька, О.Жук, І.Зимня, Н.Кузьміна, А.Макаров, А.Маркова, Л.Мітіна, О.Пометун, В.Салов, Ю.Татур, О.Хуторський та ін.).

На тлі змін соціально-економічних відносин в суспільстві формується поняття компетентності як інтеграційної характеристики, що включає базові компетенції, які динамічно видозмінюються, доповнюються новими якостями.

У 1996 за програмою Ради Європи, для реалізації перетворень в процесі навчання було прийнято п'ять ключових компетенцій, які повинні бути сформовані у молодого покоління європейців: політичні і соціальні компетенції; компетенції, пов'язані з життям в багатокультурному суспільстві; компетенції, що відносяться до володіння усною і письмовою комунікацією; компетенції, пов'язані із зростанням інформатизації суспільства; здатністю вчитися впродовж життя - безперервне навчання в контексті як особистісного, так і соціального життя.

Оволодіння ключовими компетенціями сприяє формуванню у молодої людини високого громадянського, особистісного, соціального потенціалу, підготовленості до дорослого життя, готовності розвитку і примноження ключових компетенцій впродовж усього життя.

У подальших розробках виділяються ключові компетентності, такі, що відносяться до самої людини як особистості, суб'єкта діяльності і спілкування, взаємодії людини і соціальної сфери; до діяльності людини у всіх її типах і формах.

Виходячи із запропонованої класифікації компетентностей, І.Зимня виділяє п'ять власне соціальних компетентностей:

- компетентність «здоров'язбереження»;

- компетентність громадянськості;

- інформаційно-технологічну компетентність;

- компетентність соціальної взаємодії;

- компетентність спілкування.

Компетентності, набуті в процесі вищої освіти, а також впродовж усього життя, дають змогу особистості бути конкурентноздатною, більш пристосованою (адаптованою) до соціальних змін, готовою до інноваційних перетворень, орієнтуватися в питаннях розвитку суспільства.

Специфічною особливістю педагогічного процесу у вищій школі є активну творчу взаємодія його суб'єктів, яка базується на діалогічності, поліфонічності, толерантності, гуманізмі. Викладач ВНЗ, володіючи професійно-педагогічною компетентністю, володіє культурою педагогічної праці; взаємодіючи зі студентом як з суб'єктом освітнього процесу, партнером у загальній справі, сприяє його професійному, особистісному, громадянському, духовно-моральному й загальнокультурному становленню.

Проектування життя полягає у виробленні стратегії життя, активній позиції, що визначає цілі життя та способи їх досягнення, можливості подолання життєвих суперечностей, побудові взаємин із суспільством та іншими людьми.

Компетентність життєвого проектування як інтеграційна категорія формує професійні, соціальні, особистісні якості сучасного молодого фахівця - широкі загальні професійні знання, знання з обраної спеціальності, володіння сучасними методами управління, користування комунікаційно-інформаційними засобами; включає життєздатність людини як особистісну властивість, що складається із здатності соціальної адаптації, повноцінної життєдіяльності, появи смисложиттєвих установок, подолання життєвих труднощів, реалізації своїх завдатків і творчих можливостей.

Формування компетентності життєвого проектування є трудомістким, багатовекторним процесом, який невід'ємний від соціального простору і суспільства, вимагає визначення життєвих цілей, перспектив, організації життя, сконцентрованості всіх особистісних інтересів для вирішення поставлених завдань.

Щоб життєві плани і проекти набули реальних контурів, молодій людині необхідно сформулювати для себе цілі життя і спроектувати шляхи їх досягнення, що спричинить певну «організацію життя» (К.Абульханова-Славська), виробити активну позицію, розробити самостійну стратегію життя, відповідно до своїх потреб, схильностей, здібностей.

Життєві проекти складаються на різних вікових етапах. Особливо активне їх формування відбувається при входженні індивіда в новий соціальний світ, коли випускник школи стає студентом і потрапляє в новий для себе соціокультурний простір, що вимагає адекватності поведінки, ухвалення норм спілкування в даному соціальному мікросередовищі, яке спричиняє за собою перегляд і зміни індивідуальних запитів, потреб; вимагає позитивного контакту соціального середовища і позиції особистості, що формує життєві проекти.

У другому розділі «Педагогічні умови та технології формування компетентності життєвого проектування у студентської молоді в умовах вищого навчального закладу» обґрунтована у зв'язку з входженням України в інтегральний загальноєвропейський освітній процес необхідність формування сучасної освітньої парадигми на основі компетентнісного підходу, формування компетентнісної моделі особистості випускника ВНЗ - професіонала з високими громадянськими й загальнолюдськими якостями, який володіє здатністю реагувати на запити суспільства, які швидко змінюються, запити виробництва, ринку праці.

У дисертації розроблена модель формування компетентності життєвого проектування, етапи її впровадження; критерії та рівні розвитку ключових компетенцій і компетентностей, особистісних характеристик; обґрунтована ефективність спільної творчої діалогової взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу ВНЗ, що забезпечується педагогічним і психологічним супроводом; проведена педагогічна діагностика рівнів життєвого проектування студентської молоді, мотиваційно-потребнісної сфери, життєвих і освітніх цінностей, мотивів здобування професійної освіти з подальшим аналізом формування якостей професіонала, його особистісних характеристик.

При виборі напряму життєвого шляху, професійного самовизначення великого значення набувають ціннісні орієнтації особистості, визначення головних життєвих перспектив.

Наукова-дослідна робота проводилась на базі Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вибір експериментальної бази був зумовлений тим, що ВНЗ готує спеціалістів різного профілю і надає великі можливості для формування компетентності життєвого проектування. Дослідженням охоплено 1858 студентів.

У процесі дослідження студентам 1-х - 5-х курсів було запропоновано 18 життєвих цінностей, з яких потрібно було вибрати 6 найголовніших (респонденти могли вказати декілька цінностей, тому сума відсотків перевищує 100%). Серед першо- та другокурсників, як втім, і серед всіх груп, що анкетувалися, переважають такі загальнолюдські цінності, як здоров'я - 91,89%, свобода - 90,73%, житло - 84,83%. Хороша освіта - 83,71%, незалежність, самостійність - 87,38%, цікава робота, професія, кар'єра - 87,48% небагато чим поступаються загальнолюдським цінностям, оскільки не можна відокремити свободу від незалежності, хорошу освіту від цікавої роботи, кар'єру від соціальних і фізіологічних компонентів життя - житла, здоров'я, матеріального достатку - 85,10%. Аналізуючи дані показники, можна зробити висновок, що сучасна молодь, здобувши професійну освіту, бажає мати цікаву, стабільну, добре оплачувану роботу, яка дозволить за наявності власного здоров'я, самостійності і свободи створити сім'ю, забезпечити її матеріально, вирішити житлові проблеми. Матеріальний достаток не ототожнюється з великими грошима, що вказує на здорові переваги постійних трудових доходів непостійним, іноді сумнівному, матеріальному достатку.

Вивчаючи освітні цінності, ми звернули увагу на розбіжність інтересів першо- і старшокурсників. Так, здобуття хорошої освіти займає чільні позиції в обох групах: 1-й курс - 83,7%, 5-й курс - 82,41%. На другу позицію у першокурсників виходить можливість отримання нових знань - 78,64%, а у п'ятикурсників - пріоритет кар'єри і ділового успіху - 79,05%. Різницю в оцінках можна пояснити пріоритетами різного студентського віку - молодий студент хоче придбати знання для того, щоб надалі стати хорошим фахівцем, а випускник, отримавши ці знання, планує просування кар'єрними сходами. Можливість придбання нових знань (78,64% у 1-курсників і 73,43% у 5-курсників), розширення своєї освіти (76,19% і 72,56% відповідно) є пріоритетними для обох груп досліджуваних. Набути комунікативних і управлінських навичок, добитись суспільного визнання бажають студенти всіх курсів; інтерес до творчості, потреба в самореалізації у студентів молодших курсів - 72,42%, проти 65,49% у старшокурсників.

Для реалізації своїх життєвих планів і перспектив студенти переважно старших курсів значну увагу приділяють якості своєї професійної підготовки - додатково вивчають наукову і навчальну літературу (45,6%), відвідують факультативи, курси (24,3%). У студентів 4-5-х курсів виявляється інтерес до науково-дослідної діяльності - 10,2% опитаних респондентів займається в наукових гуртках (у порівнянні - 0,8% першокурсників). З'являється бажання закріпити і застосувати свої знання на практиці. Так, 12% опитаних старшокурсників поєднують навчання з роботою за фахом; проходженням стажувань і практики у фірмах і на підприємствах - 10,8%.

Отримані результати свідчать про стійкість професійного інтересу до обраної професії в процесі формування компетентності життєвого проектування і реалізації життєвих стратегій, що додає великої впевненості в завтрашньому дні, не дивлячись на економічну нестабільність і можливі складнощі при працевлаштуванні.

Нами були досліджені потреби студентської молоді, які умовно підрозділились на потреби професійної, індивідуально-особистісної, громадянської спрямованості. У результаті аналізу проведеного діагностичного дослідження ми дійшли висновку, що в процесі університетської соціалізації, набуття професійних знань і навичок змінюються потреби студентської молоді, зміщуються акценти на більш усвідомлене відношення до працевлаштування, створення сім'ї, подальшого професійного зростання, що вказує на формування компетентності життєвого проектування.

Результатами дослідницької роботи встановлено, що формування компетентності життєвого проектування вимагає дотримання таких педагогічних умов:

- наявності психолого-педагогічного супроводу в навчально-освітньому, виховному процесі ВНЗ для забезпечення формування компетентності життєвого проектування;

- поєднання традиційних та інноваційних педагогічних технологій - лекція-дискусія-консультація-техніка зворотного зв'язку, аналіз конкретних ситуацій тощо;

- освоєння і впровадження інтерактивних методів - тренінги, ігрове і арт-ігрове моделювання, модульно-рейтингове навчання, комп'ютерно-опосередкована комунікація, «компанія віртуального навчання» тощо, які забезпечують формування компетентностей життєвого проектування;

- активізація самостійної роботи студента, що імітує життєві і професійні проблеми і шляхи їх вирішення, що в реальному житті забезпечить гарантію життєвого успіху;

- система виховної роботи, спрямована на формування людини культури, людини успіху, щасливої людини з активною життєвою позицією та духовними ідеалами, яка прагне до свободи й усвідомлює власну відповідальність, за все, що відбувається у світі.

На підставі проекту TUNING (Настройка освітніх структур), що проводиться в рамках Болонського процесу, були визначені найважливіші компетенції, що складають базис компетентності життєвого проектування. На думку студентів 4-х і 5-х курсів, найбільш важливими є професійно-освітні компетенції - здатність застосувати знання на практиці, базові знання в галузі навчання, ретельне вивчення основ професії - 1, 2, 5 місця; особливу важливість набувають прагнення до успіху, лідерство, бажання працювати самостійно - 3, 4, 7 місця; компетенції, пов'язані з особистісними здібностями, - здатність висувати нові ідеї, ухвалення рішень, ініціативність і підприємницький дух - 6, 13, 11 місця; комунікативні здібності - робота в команді, здатність працювати в міжнародному середовищі, розуміння культури і звичаїв інших країн - 9, 14, 15 місця; здатність вчитись, вивчати іноземні мови, працювати на комп'ютері - 8, 10, 12 місця.

Формування компетентнісної моделі випускника ВНЗ засноване на комплексі заходів педагогічного менеджменту, що включає багатогранні можливості навчально-виховного процесу вищої школи з використанням традиційних та інноваційних педагогічних технологій, взаємодію освітніх структур із запитами працедавців, ринком праці, споживачами, замовниками. Комерціалізація знань дозволить бізнесу дістати можливість впровадження нових технологій виробництва товарів і послуг на швидко змінному світі ринкових відносин, а університет отримує нових замовників і джерела фінансування.

В аспекті інноваційного підходу до освітнього процесу визначаються перспективи впровадження нових педагогічних технологій, які включають освітні, навчальні, виховні технології, педагогічний менеджмент. Освітні технології є стратегічними категоріями, які відображають смисл концепції формування компетентності життєвого проектування. Педагогічні технології здійснюють тактику впровадження і реалізації освітньої технології.

У процесі формування компетентності життєвого проектування педагогами вищих навчальних закладів застосовуються технології, які орієнтують студента на самостійне отримання знань, набуття досвіду самостійного вирішення різноманітних завдань.

Цьому сприяють:

? технології проблемно-модульного навчання, коли навчальна програма з дисципліни, який вивчається, розділена на модулі (нульовий, навчальний, модуль-резюме, модуль контролю), які дозволяють студентам самостійно або за допомогою викладача засвоїти навчальний матеріал;

? технологія навчання як наукового дослідження, що включає дослідницькі вміння, інтелектуальні здібності в процесі досягнення поставленої мети;

? комунікативні технології, спрямовані на формування у студентів навичок спілкування в групі, норм комунікацій, для чого використовуються активні форми й методи: дискусія, прес-конференція, суперечка-діалог, мозковий штурм та ін.;

? проекти, які носять прикладний міждисциплінарний характер і пов'язані за змістом з майбутньою професією;

? ігрові технології, імітаційні ігри, ділові, рольові сценарії, пов'язані з набуттям досвіду вирішення професійних особистісних завдань і ситуацій;

? кейс-технології (аналіз ситуацій) (О. Жук).

Упровадження інноваційних інформаційних технологій видозмінює освітній процес, відкриваючи широкі перспективи та нові можливості. Електронні підручники, комп'ютерні програми самонавчання, інтерактивні ділові ігри, дистанційні форми навчання, віртуальне спілкування, побудова каналів, трансляції дозволяють використовувати величезну кількість інформації; використовувати отримані знання, застосовувати їх для досягнення мети в навчально-виховному процесі, практичній діяльності, збагачуючи їх особистісно-ціннісним смислом.

У процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу застосовувалися активні методи з неігровими формами - аналіз конкретних ситуацій, імітаційні вправи, дії за інструкцією (алгоритмом), тренінг; ігрові - розігрування ролей, ігрове проектування, рольове стажування; ділові, імітаційні, операційні, ситуаційно-рольові, проблемно-ділові ігри.

У навчально-педагогічній діяльності іноді виникають проблеми, пов'язані зі складнощами спілкування учасників взаємодії. Усвідомлення та корекція причин у створеній ситуації досягається у процесі самостійної роботи або на спеціальних тренінгах. Мета тренінгових занять - формування і розвиток особистості, її духовно-морального потенціалу, шляхів знаходження позитивного вирішення проблем та уникнення стресових ситуацій, здібності до самоаналізу та самооцінки, критичного мислення, навчання ефективним міжособистісним відносинам, здібності обґрунтування та аргументації власної точки зору у професійній та соціокультурній діяльності, розвиток навичок творчої самостійної роботи, самовдосконалення, набуття відповідних компетенцій.

Застосування традиційних, активних методів навчання, комп'ютерних комунікацій у системі вищої освіти сприяє переходу від наочно-орієнтованої моделі освіти до особистісно-діяльнісної моделі, що відповідає вимогам формування компетентності життєвого проектування.

Активні методи навчання створюють творчу, відкриту, довірливу обстановку навчання, наближаючи його до ситуацій реального життя і професійної діяльності, допомагають освоювати матеріал, виробляючи стратегію власної поведінки.

Гра - вид діяльності, в результаті якої відбувається надбання і засвоєння соціального, комунікативного, поведінкового досвіду в різних ігрових ситуаціях, наближених до реальної дійсності.

Ділові, рольові, імітаційні ігри моделюють професіональні проблеми і задачі, відповідні до соціальних аспектів майбутньої професії.

Ділова гра за своєю сутністю є комплексним інтерактивним методом пошуку найбільш ефективного вирішення поставлених проблем, який дозволяє моделювати реальну діяльність в умовах ігрової взаємодії. За допомогою ділової гри можна суттєво стимулювати творчу спрямованість навчально-виховного процесу, сформувати необхідні навички успішної адаптації студентської молоді у складних та суперечливих соціокультурних реаліях.

Ділова гра є різновидом рольових ігор, за допомогою яких можна створити макет вирішення проблеми ділового і професійного характеру, сформувати активно мислячу, креативно діючу особистість.

Арт-педагогічні ігротеки - ігрові прийоми навчання з використанням засобів художньої виразності, які формують у студентів більш глибоке розуміння себе, змісту власного внутрішнього світу, забезпечують засвоєння етичних норм поведінки, навчають коректному спілкуванню, розвивають відчуття власної гідності, самоповагу; забезпечують корекцію самооцінки, гармонізацію міжособистісних відносин.

Використовувалася розроблена німецькими експертами «формула успіху», що включає 25 правил; «Секрети лідерства», оволодіння якими сприяє формуванню професійної, соціальної компетентності, особових якостей. Метод Томаса-Кілмена, що визначає динаміку способів реагування на конфліктні ситуації, уміння вирішувати конфлікти соціально-прийнятним способом, знаходячи компромісний гідний вихід з конфліктної ситуації, застосовуючи відповідну стратегію вирішення конфліктів.

Була використана технологія розвитку критичного мислення. Термін «критичне мислення» введено на основі досліджень К. Поппера, що містить наявність критичної рефлексії, усвідомлення власної діяльності, яка лежить в основі світогляду, пізнавальної, дослідницької, пошукової діяльності (Ж. Піаже, Л.Виготський). Ця технологія включає повне відтворення трифазного технологічного циклу або трифазову побудову навчального заняття - фаза виклику, усвідомлення (реалізації) і рефлексії.

Упровадження прийомів технології розвитку критичного мислення сприяє розвитку активності, ініціативності, творчості студентів на всіх етапах процесу навчання; наближає результати навчання до майбутньої професійної діяльності.

Формування компетентності життєвого проектування студентів засноване на комплексі заходів педагогічного менеджменту і можливо лише при чітко спроектованій педагогічній технології із застосуванням інноваційних педагогічних технологій, на сучасній інформаційно-комунікативно-технічній базі, що зумовить позитивний результат роботи всіх учасників педагогічного процесу вищої школи.

Теоретичний аналіз проблеми та отримані результати науково-експериментальної роботи дозволили зробити загальні висновки:

1. На підставі вивчених філософських, соціологічних, психологічних, педагогічних теорій, підходів і концепцій доведена необхідність формування компетентності життєвого проектування у студентської молоді, що є актуальною проблемою сучасної педагогіки. Нова соціально-економічна формація вимагає розробки нових педагогічних технологій, виявлення і створення нових педагогічних умов формування компетентності життєвого проектування, компетентнісної моделі випускника ВНЗ, що поєднує в собі професійні знання й уміння, глобалізацію і інтернаціоналізацію освіти, входження України у світовий, європейський освітній простір, необхідність формування компетентності життєвого проектування у студентської молоді. Науково обґрунтовані і конкретизовані поняття «компетенція», «компетентність», «компетентність життєвого проектування».

2. Розроблені модель, структура компетентності життєвого проектування, принцип активної взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу з педагогічним і психологічним супроводом на шляху формування компетентності життєвого проектування. Особистісно-професійні, духовно-моральні (патріотизм, толерантність) якості, досвід життєдіяльності й соціальної взаємодії, розширення кругозору, соціальна зрілість, сформованість світогляду, власна громадянська позиція, володіння інформаційно-комунікативними навичками, загальна культура, здоровий спосіб життя, екологічна освіта - структурні складові інтеграційної системи - компетентності життєвого проектування.

3. Інноваційні перетворення в системі вищої освіти відбуваються на загальноєвропейському, національному рівнях. Інтернаціоналізація вищої освіти припускає встановлення зв'язків між вищими навчальними закладами національного рівня з аналогічними освітніми інститутами інших країн. Болонський процес можна представити як інновацію в інтернаціоналізації вищої освіти. Сучасні інноваційні педагогічні технології передбачають успішну професійну підготовку на основі практично-орієнтованої освіти, зближення теоретичних і практичних занять, що приводить в результаті до самостійного освітнього процесу, до отримання знань, максимально наближених до майбутньої професійної діяльності. Проектується поєднання навчально-науково-виробничої діяльності студента з урахуванням зацікавленості підприємства і ВНЗ. Результатом навчання є набуття знань, умінь і навичок, формування компетентності життєвого проектування.

4. Компетентність життєвого проектування включає етапи становлення особистості, засновані на цінностях і традиціях сім'ї, виховання і освіти, формування в процесі соціалізації особистісних смислів індивідуальної свідомості, що визначають мотиви, цілі, інтереси, потреби.

5. Педагогічний процес у ВНЗ являє собою двосторонню взаємодію суб'єктів виховання і навчання - викладача і студента, спрямовану на формування компетентності життєвого проектування, яка забезпечує успіх, щастя та самоактуалізацію особистості. Активна освітня діяльність студента визначається мотивами, потребами, системою особистих інтересів, його життєвою позицією, відношенням до навколишнього зовнішнього світу, до себе і свого місця в ньому.

6. Упродовж навчання у ВНЗ поряд зі студентом знаходиться педагог, викладач, інтелектуальні, морально-правові, емоційні, вольові, організаторські характеристики якого сприяють формуванню компетентності життєвого проектування студента. Освітня, соціальна і виховна діяльність професорсько-викладацького складу ВНЗ, застосування інноваційних педагогічних технологій, психологічний супровід спрямовані на формування соціальної зрілості, активної життєвої діяльності в суспільстві, особистісне зростання, формування компетентностей, реалізацію і застосування компонентів компетентності життєвого проектування.

Теоретичне вивчення проблеми формування компетентності життєвого проектування, аналіз результатів діагностично-аналітичної роботи свідчать про необхідність подальшого ретельного вивчення цієї проблеми. Перспектива її розвитку уявляється у створенні цілісної концепції формування компетентності життєвого проектування на всіх етапах навчання у вищому навчальному закладі.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ АВТОРОМ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Бреславец Н.А. Формирование компетентности жизненного проектирования студенческой молодежи в образовательном процессе / Н.А. Бреславец // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: збірник наук. пр. / Гол. редактор: Г.П. Шевченко. - Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В.Даля, 2005. - Вип. 4 (10). - С. 37-46.

2. Бреславец Н.А. Формирование социально-личностных компетентностей студенческой молодежи в образовательном процессе / Н.А. Бреславец // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: збірник наук. пр. / Гол. редактор: Г.П. Шевченко. - Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В.Даля, 2007. - Вип. 1 (20). - С. 20-27.

3. Бреславец Н.А. Социально-профессиональная компетентность - основа жизненного проектирования студенческой молодежи в условиях рыночной экономики / Н.А. Бреславец // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: збірник наук. пр. / Гол. редактор: Г.П. Шевченко. - Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В.Даля, 2007. - Вип. 4 (23). - С. 35-40.

4. Бреславец Н.А. Документы ООН и ЮНЕСКО - основополагающее начало научной разработке компетентностей / Н.А. Бреславец // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: збірник наук. пр. / Гол. редактор: Г.П. Шевченко. - Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В.Даля, 2008. - Вип. 1 (24). - С. 36-42.

5. Бреславец Н.А. Формирование педагогической компетентности в историко-педагогическом и историко-генетическом аспекте инновационного подхода образовательного процесса в высшей школе / Н.А. Бреславец // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: збірник наук. пр. / Гол. редактор: Г.П. Шевченко. - Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В.Даля, 2008. - Вип. 2 (25). - С. 27-34.

6. Бреславец Н.А. Жизненная компетентность - целостный результат витагенного опыта / Бреславец Надежда Александровна. // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія: збірник статей. - Ялта: РВВ КГУ, 2008. - Вип.19. - Ч.3. - С. 126 - 137.

7. Бреславец Н.А. Формирование социальных компетентностей в учебно-воспитательном процессе вуза с использованием модульного проектирования / Н.А. Бреславец // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: збірник наук. пр. / Гол. редактор: Г.П. Шевченко. - Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В.Даля, 2008. - Вип. 3 (26). - С.19-25.

8. Бреславец Н.А. Преподаватель вуза и студент - субъекты современного образовательного процесса / Н.А. Бреславец // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: збірник наук. пр. / Гол. редактор: Г.П. Шевченко. - Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В.Даля, 2008. - Вип. 5 (28). - С. 16-26.

9. Бреславец Н.А. Системно-структурный анализ социальных компетентностей в контексте межнационального общения, поликультурности, толерантности / Бреславец Надежда Александровна // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія: збірник статей. - Ялта: РВВ КГУ, 2009. - Вип. 21. - Ч. 3. - С. 66-71.

10. Бреславец Н.А. Духовно-нравственная компетентность в контекст есовременной образовательной парадигмы / Н.А. Бреславец // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: збірник наук. пр. / Гол. редактор: Г.П. Шевченко. - Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В.Даля, 2009. - Вип. 2 (31). - С. 31-37.

Статті в інших наукових виданнях:

1. Бреславець Н.О. Впровадження інноваційних форм і методів навчання як запорука підвищення якості освіти. / Надія Бреславец // Вісник Прикарпатського університету. Педагогика. - Івано-Франківськ: Прикарпатський університет, 2008. - С. 210-215.

Публікації в збірниках матеріалів і тез конференцій:

1. Бреславец Н.А. Инновационные педагогические технологии - инструмент создания компетентностной модели современного молодого специалиста / Бреславец Надежда Александровна // Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України: міжнар. наук.-практ. конф., 18-20 вересня 2008 р.: збірник матеріалів. - Ялта: РВВ КГУ, 2008. - С. 40-43.

2. Бреславець Н.О. Формирование человеческого капитала в инновационном социально-образовательном пространстве / Н.А. Бреславец // Регіональні проблеми людського та соціального розвитку: міжнар. наук.-практ. конф., 4-5 листопада 2008 р.: тези доп. і повідомл. - Донецьк, 2008. - С. 171-174.

3. Бреславец Н.А. Педагогический менеджмент - новая управленческая парадигма / Бреславец Надежда Александровна // Розвиток міжнародного співробітництва у галузі освіти у контексті Болонського процесу: міжнар. наук.-практ. конф. , 5-7 березня 2009 р.: збірник матеріалів. - Ялта: РВВ КГУ, 2009. - С. 44-47.

4. Бреславец Н.А. Гуманитаризация, культурология, духовность, толерантность - компоненты развития образования в современном поликультурном обществе / Бреславец Надежда Александровна // Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону: міжнар. наук.-практ. конф., 9-11 квітня 2009 р.): збірник матеріалів. - Ялта: РВВ КГУ, 2009. - С. 60-63.

Методичні рекомендації:

1. Бреславець Н. О. Формування компетентності життєвого проектування у студентської молоді в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу: [методичні рекомендації у 2-х частинах] / Бреславець Н.О. - Луганськ: Вид-во Східноукр.нац. ун-та, 2009. - 78 с.

АНОТАЦІЇ

Бреславець Н.О. Формування компетентності життєвого проектування у студентської молоді в умовах вищого навчального закладу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за фахом 13.00.07 - теорія та методика виховання. - Східноукраїнський національний університет імені Владимира Даля. - Луганськ, 2010.

Дисертація присвячена проблемі формування компетентності життєвого проектування студентської молоді в умовах вищого навчального закладу.

У дисертації на основі аналізу наукових досліджень розглянуті теоретичні і практичні аспекти проблеми формування компетентності життєвого проектування студентської молоді в умовах вищого навчального закладу. Розкриті значення понять «компетенції», «компетентності», «компетентності життєвого проектування».

Створена модель формування компетентності життєвого проектування, розроблена її структура; обґрунтовані принципи активної спільної творчої взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу.

Проведені теоретичний аналіз і узагальнення діагностичних досліджень формування професійних і особистісних якостей майбутнього фахівця, які дозволили виявити і обґрунтувати комплекс педагогічних умов (методичних, організаційних, психологічних, кадрових), необхідних для реалізації формування компетентності життєвого проектування.

Ключові слова: компетенція, компетентність, компетентність життєвого проектування, студентська молодь, особистісно-орієнтована освіта, формування компетентності життєвого проектування, педагогічні умови, педагогічна технологія.

Бреславец Н.А. Формирование компетентности жизненного проектирования у студенческой молодежи в условиях высшего учебного заведения. - Рукопись.

Диссертация на соискание учебной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля. - Луганск, 2010.

Диссертация посвящена проблеме формирования компетентности жизненного проектирования студенческой молодежи в условиях высшего учебного заведения.

В диссертации на основе анализа научных исследований рассмотрены теоретические и практические аспекты проблемы формирования компетентности жизненного проектирования студенческой молодежи в условиях высшего ученого заведения.

В диссертации доказано, что глобализация активно проникает в образовательные процессы, развивая, преображая, приспосабливая их к новым всемирным интеграционным экономическим, межнациональным, культурным условиям. Проектируя жизненные планы, студенческая молодежь должна помнить о трудностях трудоустройства и востребованности в условиях экономических преобразований и новых принципов организации рынков. Полученное высшее образование нужно воспринимать не как навсегда приобретенный догмат, а сегодня нужно быть готовым к необходимости учиться и переучиваться на протяжении всей жизни, чтобы квалификация и компетентности соответствовали запросам общества; поддержка компетентности жизненного проектирования, мотивация к профессиональной деятельности на высоком уровне обеспечит достойное существование и благополучие семьи, авторитет и востребованность в сфере бизнеса (трудовой деятельности), от чего, в конечном счете, зависит качество жизни, темпы социально-экономического развития региона, государства, места страны на мировой арене.

...