Формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи у процесі фахової підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК [378. 001. 3 - 051 : 373. 3] (043. 3)

Формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи у процесі фахової підготовки

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Федоренко Марина Вікторівна

Луганськ 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент

Сущенко Ольга Григорівна,

Луганський національний

університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри дошкільної та початкової освіти.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Хомич Лідія Олексіївна,

Інститут педагогічної освіти та освіти дорослих АПН України (м. Київ), заступник директора з науково-експериментальної роботи;

кандидат педагогічних наук, доцент

Ляшова Надія Миколаївна,

Слов'янський державний педагогічний університет, доцент кафедри педагогіки і методики початкового навчання.

Захист відбудеться 23 червня 2010 р. о 9.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розіслано 20 травня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н. І. Черв'якова

психологічний педагогічний професійний вчитель

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження зумовлена концептуальними положеннями Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті, де наголошено на необхідності забезпечення високої якості вищої освіти й професійної підготовки, зокрема педагогічної, оскільки саме на сучасного педагога покладено завдання вирішення проблем формування особистості нової генерації, здатної розбудовувати розвинене громадянське суспільство, ефективно працювати й навчатися впродовж життя.

Інтеграція України до європейського освітнього простору вимагає узгодження вимог як до змісту професійної підготовки фахівців з урахуванням відповідних компетенцій, так і до сформованості професійно значущих якостей педагога як суб'єкта освітньої діяльності. Сучасна педагогічна освіта поступово переорієнтовується з підготовки вчителя-фахівця, здатного лише на відтворення традиційної моделі педагогічної діяльності, на підготовку компетентного педагога-професіонала, який може будувати власну професійну діяльність на засадах цінностей розвитку особистості дитини (І. Бех, Г. Бєлєнька, Н. Гавриш, О. Гогоберідзе, І. Зубкова, Є. Ісаєв, Л. Мітіна, О. Пєхота, О. Савченко, В. Сластьонін, Н. Ткачова та ін.).

Аналіз змісту вищої педагогічної освіти дозволяє зробити висновок, що у вищих педагогічних навчальних закладах переважає знаннєвий підхід до професійної підготовки, за якого студенти мають справу не з контекстом майбутньої професійної діяльності, а з навчальними предметами. Це означає, що головною метою фахової підготовки майбутніх педагогів, у тому числі й учителів початкової школи, залишається формування, перш за все, міцних науково-предметних знань. Реальна ж педагогічна дійсність характеризується різноплановістю контекстів їх застосування, комплексним характером педагогічних ситуацій, вирішення яких потребує інтегративних знань і володіння відповідними технологіями, а також сформованих професійно значущих якостей у майбутніх учителів початкових класів як суб'єктів професійної діяльності.

Останнім часом з'явилося досить багато наукових робіт, присвячених дослідженню різних аспектів професіоналізму педагога, його особистості, зокрема через розкриття поняття професійної компетентності (Е. Зеєр, І. Зимня, Л. Карпова, Н. Кузьміна, В. Лозова, Л. Мітіна, В. Сластьонін та ін.). Аналіз наукового доробку вчених показав, що зміщення акцентів з професійної діяльності педагога на його особистість набуває особливої значущості в контексті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, оскільки зміст їхньої професійної діяльності характеризується не тільки різноплановістю вирішуваних завдань, але й потребує врахування особливостей учнів молодшого шкільного віку. Не заперечуючи принципів діяльнісного підходу, підкреслимо, що педагогічна діяльність учителя початкових класів розглядається, перш за все, як сфера реалізації творчих здібностей, його індивідуальності, тобто сутнісних сил особистості.

Основні теоретико-методологічні положення загальнопедагогічної підготовки вчителя, його професійного становлення розкриваються у фундаментальних працях О. Абдулліної, С. Гончаренка, О. Гармаш, О. Дубасенюк, І. Зязюна, Н. Кічук, Г. Нагорної, В. Семиченко, В. Сластьо-ніна, Н. Хмель, Р. Хмелюк.

Низку досліджень присвячено питанням професійно-педагогічної підготовки вчителів початкової школи. Найбільш вагомими в цьому плані є роботи вітчизняних та російських учених Н. Бібік, Ю. Вавілова, М. Вашуленка, О. Головньової, Л. Коваль, Я. Кодлюк, Г. Коджаспирової, Т. Носової, О. Савченко, Л. Хомич, Л. Хоружої та інших.

Теоретичним підґрунтям розв'язання проблеми формування професійно значущих якостей у майбутніх учителів слугують праці відомих педагогів і психологів Ф. Гоноболіна, В. Кан-Калика, М. Кашапова, Н. Кузьміної, Н. Левітова, А. Маркової, Л. Мітіної, Є. Рогова, В. Сластьоніна, Р. Шакурова, О. Щербакова та ін.

Проблему формування професійно значущих якостей особистості для різних сфер діяльності висвітлено в окремих дисертаційних роботах. Зокрема, М. Альошев вивчав формування професійно значущих якостей у майбутніх інженерів, В. Діанова - у педагогів центрів психолого-медико-соціального супроводу, професійно значущі якості соціального педагога розглядала Л. Єлісєєва, педагога-психолога - О. Роміцина.

У психолого-педагогічних дослідженнях останнього часу (В. Вітюк, І. Зубкова, Ж. Ковалів, С. Корчинські, О. Пєхота) висвітлюються окремі аспекти формування особистості вчителя, його індивідуальності, становлення Я-педагогічного образу тощо. Автори дисертаційних праць наголошують на важливості розвитку особистісної сфери педагога в процесі професійного становлення.

Разом з тим, ще недостатньо робіт, у яких проблеми формування професійно значущих якостей вирішуються цілісно, у межах компетентнісного й суб'єктного підходів та наголошується на значущості суб'єктності як одного з найважливіших чинників, що впливає на процес професійного становлення й розвитку вчителя початкової школи з урахуванням специфіки його діяльності на всіх етапах професійного зростання.

Таким чином, аналіз сучасної теорії й практики професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи як суб'єкта педагогічної діяльності свідчить про наявність низки суперечностей між: нормативним змістом професійно-педагогічної освіти та необхідністю врахування багатоплановості контекстів реальних педагогічних завдань, які складають сутність професійної діяльності вчителя початкових класів; утвердженням суб'єкт-суб'єктної парадигми сучасної освіти, спрямованої на формування компетентного фахівця з розвиненими рефлексивним мисленням і професійно значущими якостями, та переважанням предметного змісту й традиційних технологій підготовки педагогів, орієнтованих на знаннєво-функціональну модель освіти; об'єктивною потребою сучасної початкової школи в учителеві як суб'єкті творчої професійної діяльності з високим рівнем розвитку професійно значущих якостей і нерозробленістю психолого-педагогічних умов їх формування в контексті фахової підготовки у вищих навчальних закладах.

Усе викладене вище свідчить про актуальність проблеми в контексті сучасної освітньої парадигми й зумовило вибір теми дисертаційної роботи: “Формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи у процесі фахової підготовки”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію було виконано відповідно до одного з пріоритетних напрямків психолого-педагогічних досліджень Луганського національного універси-тету імені Тараса Шевченка “Оптимізація процесу підготовки професійно компетентних фахівців з дошкільної та початкової освіти” (державний реєстраційний номер 0104U005504). Тему дисертаційної роботи затверджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 28.02.2006 р.).

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки вчителя початкової школи.

Предмет дослідження - психолого-педагогічні умови формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи в процесі фахової підготовки.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити психолого-педагогічні умови формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи в процесі фахової підготовки.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що процес формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи в контексті фахової підготовки набуде ефективності за таких психолого-педагогічних умов: забезпечення проблематизації, інтеграції й наскрізності змісту фахової підготовки майбутніх учителів початкових класів; створення ціннісно-рефлексивного освітнього середо-вища на заняттях як простору для формування мотивів і ціннісних смислів педагогічної діяльності; розвиток суб'єктної позиції студента як чинника формування й виявлення професійно значущих якостей; використання інтерактивних методів навчання, які забезпечують комунікативно значущу діяльність, активізацію суб'єкт-суб'єктних взаємин між викладачем і студентами, виявлення інтелектуальної ініціативи й креативності.

Згідно з метою й гіпотезою дослідження було визначено такі завдання:

1. На підставі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури розкрити сутність і структуру професійно значущих якостей учителя початкової школи.

2. Визначити критерії й показники сформованості професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи.

3. Обґрунтувати психолого-педагогічні умови формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи в процесі фахової підготовки.

4. Розробити модель формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи в процесі фахової підготовки та відповідне навчально-методичне забезпечення її реалізації.

5. Експериментально перевірити визначені психолого-педагогічні умови формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи в процесі фахової підготовки в контексті розробленої моделі.

Теоретико-методологічні основи дослідження ґрунтуються на провідних філософських положеннях щодо зв'язку, взаємозумовленості та єдності явищ і процесів навколишнього світу, свідомості й діяльності лю-дини, природи особистості, її розвитку як універсального механізму існування. Загальнонаукову методологію дослідження становлять ідеї: системного підходу до проблеми особистості й діяльності в психологічних і педагогічних дослідженнях (Б. Ананьєв, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, В. Шадріков, Г. Щедровицький) та положення про інтегральні характеристики особистості, пов'язані зі свідомістю й діяльністю (К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, Б. Братусь, А. Брушлинський, Л. Виготський, Г. Костюк, А. Петровський, К. Платонов). Конкретно-науко-вою методологією дослідження щодо розвитку особистості стали: психологічна теорія діяльності (В. Давидов, В. Зінченко, О. Леонтьєв, Б. Ломов,), суб'єктний підхід (К. Абульханова-Славська, А. Бойко, А. Брушлинський, О. Волкова, О. Гогоберідзе, В. Петровський, С. Рубінш-тейн, І. Серьогіна, В. Сосновський); наукові положення про розвиток особистості й професійно значущих якостей і здібностей педагога, його Я-концепції (Б. Ананьєв, Ф. Гоноболін, Е. Зеєр, І. Зимня, І. Зубкова, О. Ковальов, Л. Кравченко, В. Крутецький, М. Левітов, А. Маркова, Л. Мітіна, Н. Кузьміна, В. Сластьонін, В. Сухомлинський, Б. Теплов, В. Шадріков, О. Щербаков), активність особистості (Л. Виготський, О. Лазурський, О. Лебедєв, С. Рубінштейн); аксіологічний підхід (І. Бех, В. Здравомислов, М. Каган, Н. Ткачова, В. Ядов, В. Ярошенко); компетентнісний підхід (В. Байденко, Н. Гавриш, І. Зимня, Л. Карпова, Н. Кузьміна, В. Лозова, А. Маркова, О. Пометун, В. Сєриков, О. Сущенко, А. Хуторськой); ідеї професійної підготовки педагога засобами інтерактивних технологій (Н. Бібік, Є. Ісаєв, О. Овчарук, Т. Осипова, О. Пєхота, Ю. Тютюнник, Л. Хоружа, В. Чернобровкін); теоретико-методичні аспекти підготовки майбутнього вчителя початкової школи в системі вищої освіти (Н. Бібік, В. Бондар, М. Вашуленко, О. Головньова, Н. Кічук, Г. Коджаспірова, С. Мартиненко, Т. Носова, О. Савченко, С. Соломаха, Т. Сорокіна, Л. Хомич, Л. Хоружа, І. Шапошнікова).

Для розв'язання визначеної мети й комплексу завдань, перевірки гіпотези було використано відповідні методи дослідження: теоретичні - концептуально-порівняльний та системно-структурний аналіз для зістав-лення психолого-педагогічних підходів щодо визначення сутності й структури професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи та обґрунтування психолого-педагогічних умов формування цих якостей; моделювання - для розробки моделі формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи; емпіричні - спостереження, бесіди, анкетування, експертна оцінка, аналіз продуктів навчальної діяльності студентів, тестування для діагностування рівнів сформованості професійно значущих якостей у майбутніх учителів початкової школи; педагогічний експеримент - з метою перевірки ефек-тивності визначених психолого-педагогічних умов формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи в процесі фахової підготовки; методи математичної статистики - для визначення статистичної значущості отриманих у ході експерименту результатів.

Експериментальною базою дослідження стали Луганський національний університет імені Тараса Шевченка та його відокремлений структурний підрозділ - Старобільський факультет, Слов'янський державний педагогічний університет, приватний вищий навчальний заклад “Донецький інститут соціальної освіти”. На різних етапах експерименту взяли участь 255 студентів і 20 викладачів вищих навчальних закладів.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що: уперше обґрунтовано психолого-педагогічні умови формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи; розроблено модель їх формування на основі цільового орієнтира - професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи, ядерним утворенням яких слугує суб'єктний блок; дістали подальшого розвитку наукові уявлення про критерії та показники сформованості професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи; удосконалено зміст, форми та методи фахової підготовки майбутнього вчителя початкової школи як суб'єкта професійної діяльності.

Практичне значення результатів дослідження полягає в їх достатній готовності до впровадження в навчальний процес підготовки майбутніх учителів початкової школи у вищих навчальних закладах: розроблено навчально-методичне забезпечення формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи в процесі вивчення фахових дисциплін, що включає наскрізну модульну програму спецкурсу „Теорія та практика професійно-особистісного становлення вчителя початкової школи”, змістовно-інформаційні матеріали до його вивчення; контрольно-діагностичний комплекс (тести, педагогічні ситуації, завдання для моделювання, питання для самоконтролю, модульні контрольні роботи тощо); щоденник самоспостереження для самодіагностики та визначення перспектив розвитку професійно значущих якостей і прогнозування професійної кар'єри.

Результати проведеного дослідження можуть бути використані в процесі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи у вищих навчальних закладах різного рівня акредитації, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників, у науково-дослідній роботі студентів і магістрантів, самоосвітній діяльності студентської молоді.

Результати дисертаційної роботи впроваджено в навчальний процес Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження № 1/1031/1 від 12.05.09), приватного вищого навчального закладу “Донецький інститут соціальної освіти” (довідка про впровадження № 546 від 06.05.09), Старобільського факультету Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження № 0115 від 02.06.09), Слов'янського державного педагогічного університету (довідка про впровадження № 69-09-227 від 29.04.09).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисер-тації обговорювалися на науково-практичних конференціях різного рівня - міжнародних: “Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти” (Луганськ, 2005), “Динаміка наукових досліджень - 2006” (Дніпропетровськ, 2006), “Професіоналізм педагога у контексті європейського вибору України” (Ялта, 2007), “Моніторинг якості професійної підготовки фахівців педагогічної освіти” (Луганськ, 2007); всеукраїнських: “Професіоналізм педагога” (Ялта, 2006), “Модульно-блокове структурування педагогічних знань як умова реалізації якості навчання” (Кривий Ріг, 2007); “Педагогічна діагностика в системі дошкільної та початкової освіти” (Луганськ, 2009); на засіданнях кафедри дошкільної та початкової освіти Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, аспірантських семінарах, засіданнях науково-практичної лабораторії при кафедрі дошкільної та початкової освіти Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (2003 - 2009 рр.).

Публікації. Результати дослідження висвітлено у 8 одноосібних публікаціях, з них 6 статей - у наукових фахових виданнях.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (260 найменувань), 4 додатків на 32 сторінках. Загальний обсяг дисертаційної праці - 242 сторінки. Робота містить 11 таблиць, 18 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми та стан її дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу й завдання; викладено теоретико-методологічні засади й методи, розкрито наукову новизну й практичне значення дисертаційної роботи; подано інформацію щодо апробації та впровадження отриманих результатів.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи” - здійснено концептуально-порівняльний аналіз підходів до визначення поняття “професійно значущі якості педагога”; розкрито сутність і структуру професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи в контексті компетентнісного та суб'єктного підходів на засадах системно-структурного аналізу; визначено критерії та показники професійно значущих якостей майбутніх учителів початкової школи.

Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що поняття “професійно значущі якості вчителя” в логіко-історичному аспекті досліджувалося в площині кількох підходів: описового - висвітлення окремих особистісних якостей (Ф. Гоноболін, П. Каптерев, Н. Левітов та ін.); психологічного - через поняття “педагогічні здібності” (Ф. Гоноболін, В. Крутецький, О. Щербаков та ін.); професіографічного та компетентнісного підходів, які трактують особистість педагога з точки зору професіоналізму та оволодіння певними компетенціями (Е. Зеєр, І. Зимня, А. Маркова та ін.); системно-структурного - через побудову ієрархічної моделі особистості вчителя в контексті педагогічної діяльності (Н. Кузьміна, Л. Мітіна, О. Мотков, О. Пєхота, В. Сластьонін та ін.).

На сучасному етапі процес вивчення сутності професійно значущих якостей учителя можна схарактеризувати як пошук універсальних якостей, що виступають інтегруючими в структурі особистості й презентують учителя як суб'єкта професійної діяльності, активного, вільного й відповідального в проектуванні, здійсненні й творчому перетворенні власної діяльності й діяльності всіх суб'єктів педагогічної взаємодії. Проведений аналіз дав можливість уточнити сутність і структуру досліджуваного поняття стосовно вчителя початкових класів та визначити його професійно значущі якості на підставі розуміння особистості педагога як суб'єкта діяльності (К. Абульханова-Славська, А. Брушлинський, О. Волкова, О. Гогоберідзе). На підставі викладеного вище професійно значущі якості майбутнього вчителя початкової школи розуміємо як інтегративні особистісні утворення, що сприяють його розвиткові як суб'єкта педагогічної діяльності та формуванню компетентності у вирішенні професійних завдань.

На підставі теоретичного аналізу сутності й структури професійно значущих якостей учителя початкової школи доцільно структурувати їх у п'ять блоків - гносеологічний, проектувальний, мотиваційно-ціннісний, комунікативно-організаторський, суб'єктний. Ураховуючи провідні ідеї суб'єктного підходу, зазначимо, що для виокремлених сукупностей особистісних якостей учителя початкової школи саме суб'єктний блок професійно значущих якостей є системоутворювальним, на підґрунті якого формуватимуться всі інші якості. У цьому блоці виділено такі професійно значущі якості вчителя початкової школи, що характеризують його як суб'єкта професійної діяльності й одночасно розглядаються в якості їх критеріїв з відповідними показниками: активність (ініціативність, відповідальність, інноваційна відкритість (бажання вивчати, готовність використовувати та впроваджувати педагогічні технології)); професійно-педагогічна спрямованість (професійно зорієнтована Я-концепція, наявність професійних і навчально-пізнавальних мотивів, здібність до самопізнання, рівень саморозвитку в професійній діяльності та самооцінки перспектив розвитку професійно значущих якостей); професійно-ціннісні орієнтації (здатність визначати ціннісні професійні орієнтири, наявність професійних і навчально-пізнавальних мотивів, ціннісне ставлення до дитини (спрямованість на допомогу у виборі й допомогу в самореалізації)); рефлексія (рівень рефлексивності, здібність до самопізнання, інтернальність); педагогічна креативність (загальна креативність, інноваційна відкритість, ініціативність); цілепокладання, компетентне вирішення професійно-педагогічних завдань (стратегічне бачення педагогічної діяльності, відповідальність, вибір рівня складності вирішуваних завдань).

У другому розділі - “Експериментальне дослідження формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи” - обґрунтовано психолого-педагогічні умови формування професійно значущих якостей майбутніх учителів початкової школи; розроблено модель їх формування; розкрито зміст, послідовність етапів експериментальної роботи й представлено результати перевірки ефективності визначених психолого-педагогічних умов.

Відповідно до концептуальних ідей компетентнісного, суб'єктного й аксіологічного підходів, практичного досвіду професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів визначено психолого-педагогічні умови, упровадження яких сприяє ефективному формуванню професійно значущих якостей у майбутнього вчителя початкової школи в процесі фахової підготовки.

Першою умовою визначено проблематизацію, інтеграцію та наскрізність змісту фахової підготовки майбутніх учителів початкових класів. Згідно з психологічною теорією діяльності одиницею (“клітиною”) педагогічної діяльності виступає завдання. Отже, для ефективного формування відповідних професійних якостей доцільно використовувати не науково-предметний зміст фахової підготовки, а контекстний зміст майбутньої професійної діяльності, побудований як система педагогічних завдань. Інтеграція та наскрізність професійної підготовки реалізовувалася в спеціально розробленому курсі “Теорія та практика професійно-особистісного становлення вчителя початкової школи”, який став системоутворювальним змістовним контекстом для циклу фахових дисциплін протягом усього періоду навчання.

Другою умовою слугувало створення ціннісно-рефлексивного освітнього середовища на заняттях з фахової підготовки як простору для формування мотивів і ціннісних смислів педагогічної діяльності. Поняття “рефлексивне освітнє середовище” слідом за А. Бізяєвою трактуємо як простір розвитку особистості, що відкриває для неї можливість самодослідження й самокорекції соціально-психологічних і професійних ресурсів. Аналіз наукових джерел з проблеми сутності й ролі цінностей та ціннісних орієнтацій дозволив зробити висновки, що, по-перше, ціннісні орієнтації є засобом виявлення суб'єктного ставлення індивіда до навколишнього світу; по-друге, ціннісні орієнтації можна вважати інтегральним психічним новоутворенням, яке забезпечує цілісність свідомості, емоційно-чуттєвої сфери й поведінки суб'єкта. Відтак їх вироблення є дієвим механізмом та умовою формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи як суб'єкта професійної діяльності.

Проведений теоретичний аналіз дозволив зробити висновок про важливість такої характеристики особистості педагога-професіонала, як суб'єктність, яка є інтегруючим чинником для більшості професійно значущих якостей і підґрунтям для їх формування. Це дало підстави для виокремлення третьої умови - розвитку суб'єктної позиції студента, оскільки суб'єктність як якість людини виявляється й формується в процесі загального розвитку особистості під впливом оточення, викладачів, спеціально організованої діяльності. Це положення висвітлено в дослідженнях у галузі психології, акмеології, професійної педагогіки. Суб'єктність педагога розглядається як психологічне новоутворення його особистості, здатність змінювати професійно-педагогічну діяльність і себе відносно неї. Суб'єктність складає також основу професійних здібностей і пов'язана з провідним чинником професійної діяльності вчителя початкової школи - ціннісним ставленням до особистості молодшого школяра.

Четверта умова - використання інтерактивних методів навчання, які забезпечують комунікативно значущу діяльність, активізацію суб'єкт-суб'єктних взаємин між викладачем і студентами та виявлення інтелектуальної ініціативи й креативності. Інтерактивна взаємодія сприяє виявленню інтелектуальної активності суб'єктів навчання, створює умови для конкуренції й для кооперації їхніх зусиль. Інтерактивне навчання сприяє формуванню в майбутніх учителів початкової школи критичного, рефлексивного мислення й оцінних суджень, уміння приймати ефективні професійні рішення.

Реалізація визначених психолого-педагогічних умов відбувалася в процесі впровадження розробленої на засадах системного, компетентнісного й суб'єктного підходів моделі формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи, цільовим компонентом якої слугував суб'єктний блок професійно значущих якостей: активність, професійно-педагогічна спрямованість, професійно-ціннісні орієнтації, рефлексія, педагогічна креативність, цілепокладання, компетентне вирішення професійно-педагогічних завдань. Структурними компонентами моделі визначено такі: змістовний (розроблено спецкурс “Теорія та практика професійно-особистісного становлення вчителя початкової школи” в єдиній системі з вивченням дисциплін фахового спрямування, що дозволило усвідомити й прийняти мету професійної діяльності, сформувати Я-образ-професіонала, ціннісне ставлення до професійної діяльності та вміння компетентного вирішення професійних завдань, розвивати механізми рефлексії, суб'єктну позицію та професійно значущі якості в цілому); функціональний (інтерактивні методи навчання - проблемні лекції й семінари, рефлексивний аналіз, моделювання, модеративні семінари, кейс-метод тощо); контрольно-оцінний (діагностичні методики, система діагностичних професійних завдань).

Підґрунтям процесу формування професійно значущих якостей майбутніх учителів початкової школи в контексті фахової підготовки стали принципи його організації: творчої активності, самостійності, суб'єктності, контекстного навчання, інтегративності.

Констатувальний етап експерименту передбачав вивчення вихідного стану сформованості професійно значущих якостей у студентів спеціальності “Початкова освіта” відповідно до визначених критеріїв та показників. Отримані в процесі вхідної діагностики результати засвідчили, що актуальний рівень сформованості досліджуваних якостей у контрольній та експериментальній групах не виявив суттєвих відмінностей, оскільки числові значення за всіма вимірюваними критеріями були в межах базового рівня (30 - 42 %).

У процесі дослідної роботи також було з'ясовано, що формування професійно значущих якостей учителя початкової школи відбувається нерівномірно. Так, на 1 - 2 курсах найбільш інтенсивно розвивається професійно-педагогічна спрямованість; на 3 - 4 - педагогічна креативність, цілепокладання та компетентне вирішення професійно-педагогічних завдань, а на 5 курсі - професійно-ціннісні орієнтації. Активність та рефлексивність розвиваються протягом усього періоду навчання.

Формувальний експеримент здійснювався на базі Луганського національного університету імені Тараса Шевченка та його відокремленого підрозділу - Старобільського факультету зі студентами спеціальності “Початкова освіта” й охоплював повний цикл п'яти років навчання. У логіці його розгортання умовно виокремлено три етапи: цілемотиваційний (1 - 2 курси), моделюючий (3 - 4 курси), рефлексивно-оцінний (5 курс), у процесі яких послідовно відбувалося формування визначених професійно значущих якостей майбутніх учителів початкової школи, ефективність чого забезпечувалася реалізацією відповідних умов. При цьому зауважимо, що ці психолого-педагогічні умови реалізовувалися на всіх етапах експериментальної роботи в єдиному комплексі, але, зважаючи на нерівномірність формування професійно значущих якостей, на кожному етапі особливого значення набувала одна з визначених умов, тобто була провідною.

Цілемотиваційний етап передбачав формування в майбутніх учителів початкової школи ціннісних орієнтацій, професійного Я-образу, ідентифікацію себе в майбутній професії, орієнтацію на суб'єктну позицію в педагогічній діяльності. На цьому етапі провідною умовою є процес створення ціннісно-рефлексивного освітнього середовища на заняттях, що включає послідовність таких дій: аналіз потреб і можливостей студентів відповідно до вимог середовища; реалізація механізмів рефлексії; забезпечення зміни позиції майбутнього вчителя відносно середовища; побудова студентом найближчого рефлексивного середовища навколо себе - від усвідомлення себе в середовищі до його перетворення через використання рефлексивних форм діяльності (модеративні семінари, моделювання, кейс-стаді тощо). Організацію навчального процесу в умовах такого середовища можна представити як послідовність таких дій: цілепокладання в процесі спільної діяльності викладача й студента; сприйняття, осмислення, переосмислення інформації студентами й організація викладачем комунікативної діяльності студентів щодо уточнення проблеми; інтерпретація інформації й проектування нового способу дій; включення нового способу дій у систему знань, подальше використання в нестандартних ситуаціях; самооцінка студентами своєї діяльності; рефлексивний аналіз способів досягнення поставленої мети.

На моделюючому етапі особливого значення надавалося формуванню цілепокладання та педагогічної креативності, які в згорнутому вигляді уособлюють зміст, засоби, цінності й смисли педагогічної діяльності. На теоретичному рівні відбувалось усвідомлення знань про педагогічну діяльність, на практичному - педагогічне проектування та моделювання, що забезпечувало формування вміння щодо вироблення й прийняття ефективних педагогічних рішень.

На цьому етапі провідною умовою стало використання інтерактивних технологій, а саме - створення позитивної атмосфери на заняттях; включення в процес навчання яскравих образів, фактів тощо; активізація творчої пізнавальної діяльності студентів; самостійний (індивідуальний чи груповий) пошук вирішення проблеми; постійний зворотній зв'язок; суб'єкт-суб'єктні взаємини між викладачем та студентами, оскільки в процесі вирішення педагогічних завдань різних типів широко використовувалися методи ігрового моделювання, рефлексивного й ситуаційного аналізу, модерації, педагогічної дискусії, “метод кейсів” тощо.

На підсумковому - рефлексивно-оцінному етапі - завершувалося формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи, що супроводжувалося більш глибоким усвідомленням орієнтації на цінності та смисли професійної діяльності щодо перспектив особистісно-професійного зростання. Особливе значення приділялося розвиткові суб'єктної позиції в процесі вирішення проблемних педагогічних завдань (педагогічне проектування, моделювання “дерева цілей”, завдання з неповними й “розмитими” умовами та ін.), що потребувало виявлення професійно значущих рис - активності, самостійності, креативності, здатності до бачення проблем, інтелектуальної ініціативи, рефлексії, легкості генерування ідей тощо.

На час закінчення повного циклу навчання й фахової підготовки за експериментальною програмою студенти ЕГ (експериментальної групи) показали позитивну динаміку формування професійно значущих якостей відносно студентів КГ (контрольної групи). Результати контрольної діагностики представлено в таблиці 1.

Таблиця 1 Динаміка формування професійно значущих якостей у майбутніх учителів початкової школи (КГ та ЕГ %)

Достовірність представлених результатів перевірено за допомогою t-критерію Стьюдента.

Таким чином, узагальнені результати проведеного дослідження можна вважати суттєвими та значущими стосовно позитивної динаміки формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкових класів. Однак, відзначимо, що такі критерії, як рефлексія та педагогічна креативність, незважаючи на статистично значуще підвищення результатів, залишилися в межах базового рівня. Найбільшу динаміку було зафіксовано за критерієм активності.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано й практично вирішено проблему формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи, які виявилися в розробці й експериментальній перевірці психолого-педагогічних умов, що сприяють ефективності процесу їх формування під час вивчення фахових дисциплін.

2. Аналіз психолого-педагогічних досліджень з проблем професійної підготовки майбутніх педагогів і, зокрема, учителів початкової школи показав, що в сучасних умовах значно посилюються вимоги до професіоналізму вчителя, його компетентності, розвитку професійних особистісних якостей. Це дозволяє формувати особистість компетентного педагога-професіонала, який здійснюватиме професійну діяльність на засадах цінностей розвитку особистості дитини. Разом з тим, і до сьогодні в навчальних закладах переважають традиційні технології фахової підготовки, що орієнтовані більшою мірою на засвоєння предметних знань.

3. Проведений теоретичний аналіз засвідчив, що переважна більшість досліджень сутності й структури професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи відображали загальні пріоритети розвитку педагогічної теорії й практики, які спиралися на суспільний запит, провідні ідеї цінностей суспільства тощо. Отже, розуміння означеного феномену лежить у площині кількох підходів: описового - опису окремих особистісних якостей; психологічного - через поняття “педагогічні здібності”; професіографічного та компетентнісного підходів, які описують особистість педагога з позиції рис професіоналізму та оволодіння певними компетенціями; системно-структурного - побудова ієрархічної моделі особистості вчителя в контексті педагогічної діяльності. Проведений аналіз визначення сутності поняття “професійно значущі якості” дозволив уточнити його зміст. Професійно значущі якості майбутнього вчителя початкової школи розуміємо як інтегративні особистісні утворення, що сприяють його розвиткові як суб'єкта педагогічної діяльності та формуванню компетентності у вирішенні професійних завдань.

4. У контексті сучасних науково-педагогічних досліджень стан вивчення сутності й структури професійно значущих якостей педагога, зокрема вчителя початкової школи, можна схарактеризувати як пошук універсальних якостей, що виступатимуть як інтегруючі й будуть характеризувати його, перш за все, як суб'єкта професійної діяльності - активного, вільного й відповідального в прийнятті ефективних педагогічних рішень, творчому розв'язанні професійних завдань. Проведений аналіз дав підстави для виокремлення якостей, що характеризують особистість учителя початкової школи як суб'єкта діяльності: активність, професійно-педагогічна спрямованість, професійно-ціннісні орієнтації, рефлексія, педагогічна креативність, цілепокладання та компетентне вирішення професійно-педагогічних завдань.

5. Теоретичним підґрунтям для визначення критеріїв і показників сформованості професійно значущих якостей учителя початкової школи слугували концептуальні ідеї суб'єктного, компетентнісного й аксіологічного підходів, а також результати наукових досліджень, висвітлені в працях Б. Ананьєва, В. Брушлинського, О. Волкової, О. Гогоберідзе, І. Зимньої, О. Лебедєва, В. Петровського, І. Серьогіної, С. Рубінштейна, В. Татенка та ін. Проведена аналітична робота дала підстави для висновку про можливість застосування визначених суб'єктних якостей учителя як критеріїв - активності, професійно-педагогічної спрямованості, професійно-ціннісних орієнтацій, рефлексії, креативності, цілепокладання та компетентного вирішення професійно-педагогічних завдань, а їх сутнісні характеристики відповідно як показники, що дозволяють вимірювати ефективність процесу формування цих якостей.

6. Аналіз та узагальнення теоретичних ідей і практичного досвіду професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкової школи дозволив визначити оптимальні психолого-педагогічні умови формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи як суб'єкта професійної діяльності: проблематизація, інтеграція й наскрізність змісту фахової підготовки майбутніх учителів початкових класів; створення ціннісно-рефлексивного освітнього середовища на заняттях як простору для формування мотивів і ціннісних смислів педагогічної діяльності; розвиток суб'єктної позиції студента як чинника формування й виявлення професійно значущих якостей; використання інтерактивних методів навчання, які забезпечують комунікативно значущу діяльність, активізацію суб'єкт-суб'єктних взаємин між викладачем і студентами та виявлення інтелектуальної ініціативи й креативності.

7. Для вирішення завдання реалізації психолого-педагогічних умов формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи було розроблено модель їх формування, підґрунтям якої слугували принципи творчої активності, самостійності, суб'єктності, контекстного навчання, інтегративності, інтегруючим змістовним контекстом став наскрізний курс “Теорія та практика професійно-особистісного становлення вчителя початкової школи”, який інтегрував цикл фахових дисциплін, а ефективність процесу забезпечувалася визначеними психолого-педагогічними умовами.

8. Експеримент щодо впровадження психолого-педагогічних умов формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи як суб'єкта професійної діяльності мав лонгітюдний характер, охоплював повний цикл п'яти років навчання й умовно складався з трьох етапів: цілемотиваційного (1 - 2 курс), моделюючого (3 - 4 курс), рефлексивно-оцінного (5 курс). Поточна діагностика за визначеними критеріями показала значну позитивну динаміку результатів у студентів експериментальної групи порівняно зі студентами контрольної групи. Комплексна діагностика засвідчила, що в експериментальній групі низький рівень сформованості професійно значущих якостей виявили 2,84 % студентів; базовий рівень продемонстрували 52,13 % студентів, до високого рівня наблизилися 45,03 % студентів. У контрольній групі показники виявилися значно нижчими. Низький рівень мають 5,45 % студентів контрольної групи, базовий рівень сформованості професійно значущих якостей - 75,32 % респондентів, і високого рівня досягли 19,23 % студентів. Отже, зміст і організація експериментальної роботи щодо впровадження психолого-педагогічних умов формування професійно значущих якостей виявилася адекватною вирішуваним завданням дисертації.

Проведене наукове дослідження не вичерпує всіх аспектів окресленої проблеми й передбачає подальший науковий пошук у напрямі вдосконалення змісту й технологій фахової підготовки, системи моніторингу й діагностики таких складних новоутворень особистості, як професійно значущі якості.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Федоренко М. В. Эмоциональная устойчивость воспитателей дошкольных образовательных учреждений как необходимое условие качественного воспитательного процесса / М. В. Федоренко // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2004. - № 9 (77). - С. 186 - 190.

2. Федоренко М. В. До проблеми визначення змісту професійної компетентності / М. В. Федоренко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. - Ч. 2. - Вип. 12. - Ялта, 2006. - С. 78 - 86.

3. Федоренко М. В. До проблеми визначення професійно значущих якостей педагога / М. В. Федоренко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. - Ч. 2. - Вип. 15. - Ялта, 2007. - С. 111 - 118.

4. Федоренко М. В. Профессионально значимые качества педагога в контексте субъектного подхода / М. В. Федоренко // Гуманізація навчаль-но-виховного процесу : наук.-метод. зб. (спецвип.). - Слов'янськ, 2007. - С. 62 - 67.

5. Федоренко М. В. Формування професійно значущих якостей у майбутніх педагогів у контексті суб'єктного підходу / М. В. Федоренко // Педагогіка вищої та середньої школи. - Вип. 19. - Кривий Ріг, 2007. - С. 131 - 138.

6. Федоренко М. В. Щодо визначення критеріїв та показників професійно значущих якостей педагога початкової школи / М. В. Федоренко // Педагогіка вищої та середньої школи. - Вип. 21. - Кривий Ріг, 2008. - С. 293 - 299.

7. Федоренко М. В. Культура речи педагога в контексте профессионально-педагогической деятельности / М. В. Федоренко // Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Луганськ, 2 - 5 жовт. 2005). - Ч. 3. - Луганськ : Альма-матер, 2005. - С. 269 - 274.

8. Федоренко М. В. Суб'єктність як інтегративна характеристика педагога / М. В. Федоренко // Динаміка наукових досліджень - 2006 : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 17 - 28 лип. 2006 р.). - Т. 8. - Д. : Наука і освіта, 2006. - С. 26 - 28.

АНОТАЦІЇ

Федоренко М. В. Формування професійно значущих якостей у майбутнього вчителя початкової школи у процесі фахової підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2010.

Дисертацію присвячено проблемі формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи в процесі фахової підготовки. У дослідженні обґрунтовано сутність, зміст і структуру професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи як інтегративних особистісних утворень, що сприяють його особистісно-професійному розвиткові та компетентному вирішенню професійно-педагогічних завдань. Обґрунтовано модель формування професійно значущих якостей у майбутніх учителів початкової школи з позиції компетентнісного, суб'єктного та аксіологічного підходів. Для реалізації моделі визначено психолого-педагогічні умови й принципи формування професійно значущих якостей, послідовність етапів цього процесу.

Розроблено й упроваджено методичний супровід, який забезпечив змістовну й процесуальну частину моделі формування професійно значущих якостей у майбутнього вчителя початкової школи. Експериментально доведено ефективність запропонованих психолого-педагогічних умов формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя початкової школи.

Ключові слова: професійно значущі якості майбутнього вчителя початкової школи, психолого-педагогічні умови формування професійно значущих якостей, суб'єктний підхід, компетентнісний підхід, аксіологічний підхід.

Федоренко М. В. Формирование профессионально значимых качеств у будущего учителя начальной школы в процессе профессиональной подготовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Луганск, 2010.

Диссертация посвящена актуальной проблеме формирования профессионально значимых качеств будущего учителя начальной школы в процессе специальной подготовки, поскольку любые значимые изменения в педагогической действительности выражаются и проявляются именно через его профессионально значимые качества.

В исследовании обоснованы содержание и структура профессионально значимых качеств учителя начальной школы, которые рассматриваются как интегративные личностные образования педагога, способствующие его личностно-профессиональному развитию и компетентному решению профессионально-педагогических задач. В структурном отношении предложено рассмотрение профессионально значимых качеств учителя начальной школы как единство пяти блоков качеств: гносеологического, проектировочного, мотивационно-ценностного, коммуникативно-организаторского, субъектного. Учитывая ключевые идеи субъектного подхода, следует, что в выделенных блоках личностных качеств учителя именно субъектный блок профессионально значимых качеств может рассматриваться как системообразующий, на основе которого формируются все другие качества. В этом блоке определены следующие профессионально значимые качества учителя начальных классов, которые характеризуют его как субъекта профессиональной деятельности и одновременно рассматриваются как критериальные характеристики: активность, профессионально-педагоги-ческая направленность, профессионально-ценностные ориентации, рефлексия, педагогическая креативность, компетентное решение профессионально-педагогических задач.

В соответствии с концептуальными идеями исследования, теоретического и практического опыта профессиональной подготовки будущих учителей начальных классов были определены психолого-педагогические условия, внедрение которых способствовало эффектив-ному формированию профессионально значимых качеств у будущего учителя начальной школы в процессе специальной подготовки: проблематизация, интеграция и сквозное содержание специальной подготовки будущих учителей начальной школы; создание ценностно-рефлексивной образовательной среды на занятиях как пространства для формирования мотивов и ценностных смыслов педагогической деятельности; развитие субъектной позиции студента как фактор формирования и проявления профессионально значимых качеств; исполь-зование интерактивных методов обучения, которые обеспечивают коммуникативно значимую деятельность, активизацию субъект-субъектных взаимоотношений и проявления интеллектуальной инициативы и креативности.

В работе представлена модель формирования профессионально значимых качеств у будущего учителя начальной школы, которая базируется на основе системного, компетентностного и субъектного подходов. Целевым ориентиром модели служит образ компетентного учителя начальной школы, ведущим новообразованием личности которого является субъектный блок профессионально значимых качеств, который обеспечивает эффективность формирования деятельностных характерис-тик готовности к решению педагогических задач. Эффективность функционирования предложенной модели обеспечивается выделенными психолого-педагогическими условиями. Оптимизации процесса профес-сионально-педагогической подготовки будущих учителей начальных классов способствуют следующие принципы его организации: творческой активности, самостоятельности, субъектности, контекстного обучения, интегративности. Содержательную часть модели составил разработанный спецкурс “Теория и практика профессионально-личностного становления будущего учителя начальной школы” и дисциплины специальной подготовки. Результаты формирующего эксперимента убедительно подтверждают эффективность предложенных условий формирования профессионально значимых качеств у будущего учителя начальной школы.

Ключевые слова: профессионально значимые качества будущего учителя начальной школы, психолого-педагогические условия формирования профессионально значимых качеств, субъектный подход, компетентностный подход, аксиологический подход.

Fedorenko M .В. Forming of professional significant quality of future teachers of the grade school in process of specific preparation. - Manuscript.

Dissertation for obtaining an academic degree of Candidate of Pedagogy on specialty 13.00.04. - The theory and methods of professional education. - Luhansk Taras Shevchenko National University. - Luhansk, 2010.

The dissertation is dedicated to the problem of forming professional significant quality of future teachers of the grade school in process of specific preparation. In study is motivated essence, contents and structure of professional significant quality of future teachers of the grade school as integrative of the larval formation, which promote its larval-professional development and competent professional-pedagogical problems. Author proves the model of the shaping professional significant quality of future teachers of grade school with positions of system, competence and subject approaches. In model there are determined psychological and pedagogical conditions and principles of the forming professional significant quality, the sequence stage given process. It is designed and introduced methodical accompaniment, which has provided profound and processional part to models of the forming professional significant quality of future teachers of the grade school. Experimental is proved efficiency of offered psychological and pedagogical conditions of the forming professional significant quality of future teachers of the grade school.

Key words: professional significant quality of future teachers of the grade school, psychological and pedagogical conditions of the forming professional significant quality, subject approach, competence-based approach, axiological approach.