Проблема шкільного підручника у періодичних фахових вітчизняних виданнях (50-ті рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

БОНДАР Олена Валеріївна

УДК [373(075):070.486(477)]”195/200“(043.3)

ПРОБЛЕМА ШКІЛЬНОГО ПІДРУЧНИКА У ПЕРІОДИЧНИХ ФАХОВИХ ВІТЧИЗНЯНИХ ВИДАННЯХ

(50-ті рр. ХХ ст. - поч. ХХІ століття)

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ - 2011

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Роботу виконано в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор

Адаменко Олена Вікторівна,

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, декан факультету допрофесійної підготовки, професор кафедри державної служби та управління.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, доцент

Березівська Лариса Дмитрівна,

Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України (м. Київ), головний науковий співробітник лабораторії історії педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент

Сипченко Ольга Миколаївна,

Слов'янський державний педагогічний університет, доцент кафедри педагогіки.

Захист відбудеться 17 березня 2011 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.03 у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2, ауд. 376.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розіслано 17 лютого 2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Л. Бутенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Початок нинішнього століття ознаменувався значними змінами в системі шкільної освіти України, зокрема, оновленням її структури та змісту. Зміст освіти знаходить своє відображення в шкільних підручниках, через що вони теж відповідно змінюються. Однією з багатьох проблем, які необхідно розв'язати педагогічній науці на сучасному етапі, є створення якісного шкільного підручника нового типу (за змістом, функціями, принципами структурування змісту тощо). Удосконалення підручників є актуальним завданням педагогіки, оскільки саме через підручник педагогічна наука знаходить свій вихід у практику (В. Беспалько).

Проблему шкільного підручника можна віднести до категорії вічних, бо на кожному етапі розвитку суспільства взагалі й системи освіти зокрема висуваються нові, підвищені вимоги до цього засобу навчання. У розробці й розв'язанні сучасних завдань педагогіки, до яких належить і проблема шкільного підручника, доцільно спиратися на здобутки попередників. Ретроспективний аналіз досвіду вирішення проблеми шкільного підручника дає можливість глибше її зрозуміти, уникнути помилок у її розв'язанні на сучасному етапі й використовувати позитивні надбання минулого в подальшій практиці підручникотворення.

Шкільний підручник розглядається як дидактичний засіб (друкований або електронний), що містить основи наукових знань з певного навчального предмета відповідно до мети навчання, визначеної програмою, типу та завдань навчального закладу, вікових та інших особливостей тих, хто навчається.

Дослідження проблеми шкільного підручника нараховують не одне століття й пов'язані з іменами Я. А. Коменського (ХVIІ ст., засновник теорії підручника), К. Ушинського (ХІХ ст., обґрунтував значення цього виду навчальної літератури для самостійної роботи школярів) та ін.

У середині ХХ ст. об'єктом ґрунтовного аналізу підручник уперше став у монографічних роботах Н. Менчинської та Є. Перовського. Загальна теорія підручника найбільшого розвитку набула в 70 - 80-х роках ХХ ст. у працях таких дослідників, як В. Бейлінсон, В. Беспалько, Г. Гранік, Д. Зуєв, І. Лернер, А. Сохор, Н. Тализіна, І. Товпинець, С. Шаповаленко та ін. Ці науковці визначили типологію шкільних підручників, обґрунтували загальні вимоги до їхньої структури, методи аналізу й оцінювання підручника, дослідили окремі аспекти історії підручникотворення тощо.

Проблему проектування й використання засобів навчання, а також їхній вплив на результативність навчання розглянуто в працях Ю. Бабанського, В. Бейлінсона, Т. Габай, Б. Єсипова, Л. Зоріної, І. Зязюна, В. Краєвського, І. Лернера, В. Оконя, М. Скаткіна, С. Шаповаленка, Н. Шахмаєва та ін.; сутність і структура підручника, його дидактичні функції, вимоги до підручника, методи аналізу й оцінювання підручників дослідили В. Бейлінсон, В. Беспалько, П. Буга, Г. Гранік, А. Гречихін, І. Журавльов, Д. Зуєв, Л. Концева, В. Краєвський, І. Лернер, Н. Тализіна, І. Товпинець, С. Шаповаленко та ін.; ролі й місцю підручника в системі навчально-методичного комплексу присвячено праці таких фахівців, як Т. Байбара, Н. Бібік, С. Шаповаленко та ін.; М. Бурда, Л. Зоріна, В. Мадзігон та ін. - автори праць, у яких зосереджено увагу на відображенні в підручнику змісту освіти з урахуванням особливостей навчального предмета; дослідженню психологічних основ створення підручника присвячено роботи таких учених, як Л. Занков, І. Якиманська та ін. (відображення в підручнику ідей розвивального навчання); О. Дмитрієв, А. Фурман, Г. Цукерман та ін. (розвивальна спрямованість підручника); Н. Менчинська та ін. (психологічні вимоги до підручника); С. Бондаренко, Г. Гранік, Л. Концева та ін. (питання організації самостійної роботи учнів з підручником); Е. Гельфман, М. Холодна (психодидактичний підхід до конструювання шкільного підручника). Дослідженню питань, пов'язаних зі створенням та використанням електронних засобів навчання, зокрема електронних підручників, присвячено праці таких науковців, як В. Вембер, А. Верлань, Л. Гризун, М. Жалдак, Ю. Машбиць, О. Моргун, Н. Морзе, Г. Нурмухамедов, Ю. Рамський та ін. Аналіз історії розвитку теорії та практики підручникотворення розкрито в розвідках Л. Березівської, Я. Кодлюк, Л. Пироженко, О. Сипченко, О. Фізеші та ін.

Різні аспекти проблеми підручника висвітлено в дисертаціях вітчизняних учених: О. Попкова (дидактичні основи ілюстрування підручників середньої загальноосвітньої політехнічної школи) (1959 р.); О. Соколової (самостійна робота учнів з підручником на уроках у VI - VII класах) (1961 р.); Г. Поліщука (самостійна робота учнів старших класів середньої школи з книгою) (1967 р.); О. Боданської (підручник як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів) (1972 р.); Т. Завади (система завдань підручника як засіб формування інтелектуальних умінь у школярів) (1989 р.); Л. Чосік (дидактична організація навчального матеріалу підручника як засіб розвитку пізнавальної активності молодших школярів) (1995 р.); С. Шумеги (дидактичні основи підручника з технології столярно-меблевого виробництва (для професійно-технічних училищ) (1995 р.); Н. Кузьменко (національна спрямованість змісту українських шкільних підручників з читання для молодших школярів (1857 - 1997)) (1998 р.); Л. Пироженко (теоретичні засади альтернативних навчальних книг з історії України (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)) (1998 р.); Л. Гризун (дидактичні основи створення сучасного комп'ютерного підручника) (2002 р.); А. Гірняка (психологічне обґрунтування змісту і структури модульно-розвивального підручника для середньої загальноосвітньої школи) (2007 р.); В. Вембер (методичні основи проектування та використання електронного підручника з інформатики для загальноосвітньої школи) (2008 р.) та ін. Докторська дисертація Я. Кодлюк присвячена теорії й практиці підручникотворення в галузі початкової освіти України (1960 - 2000 рр.) (2005 р.).

Як видно з наведеного вище переліку праць, друга половина ХХ ст. відзначалася найбільшою активністю науковців у дослідженні проблеми підручника. На сьогодні є потреба в об'єктивному осмисленні того, які саме проблеми шкільного підручника постали перед науковцями й освітянами-практиками в 50-х рр. ХХ ст. - поч. ХХІ ст. і якими шляхами вони їх розв'язували. Відповіді на ці питання може дати аналіз змісту періодичних фахових вітчизняних видань, оскільки публікації в педагогічних журналах відображають і стан наукової розробленості проблем, і процес пошуку шляхів їхнього розв'язання. Так, автори дисертацій аналізованого періоду з проблеми підручника (О. Боданська, Т. Дударенко, Т. Завада, Я. Кодлюк, І. Козак, Г. Поліщук, О. Попков, О. Соколова та ін.) публікували проміжні дані й узагальнені результати своїх розвідок у центральних часописах. На сторінках педагогічних журналів віддзеркалюються найбільш актуальні освітянські проблеми, аналіз їхнього змісту дозволяє відстежити зв'язок педагогічної науки й практики. Важливу інформацію надають не тільки статті, а й рецензії, звіти про конференції тощо.

Аналіз вітчизняної та зарубіжної історико-педагогічної, психолого-педагогічної літератури й дисертаційних праць свідчить про те, що, незважаючи на існування низки публікацій, у яких представлено результати аналізу теоретичних засад побудови підручника, його змістового наповнення, історії підручникотворення в той чи той період часу тощо, дисертаційні роботи, у яких було б розкрито особливості та загальні тенденції висвітлення проблеми підручника в періодичних фахових вітчизняних виданнях 50-х рр. ХХ ст. - початку ХХІ ст. на сторінках педагогічних журналів, відсутні.

Актуальність проблеми шкільного підручника, важливість об'єктивного осмислення накопиченого протягом 50-х рр. ХХ ст. - початку ХХІ ст. досвіду її розв'язання, а також відсутність спеціальних історико-педагогічних досліджень, присвячених аналізу особливостей відбиття цієї проблеми в педагогічній періодиці зумовили вибір теми дисертаційної роботи: „Проблема шкільного підручника у періодичних фахових вітчизняних виданнях (50-ті рр. ХХ ст. - поч. ХХІ століття)”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну працю виконано в межах комплексної науково-дослідної теми Луганського національного університету імені Тараса Шевченка „Вітчизняна і зарубіжна педагогічна спадщина (друга половина ХІХ - початок ХХІ століття)” (державний реєстраційний номер 0106U013193). Тему дисертації затверджено Вченою радою Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 4 від 24.11.2006 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 26.12.2006 р.).

Хронологічні межі дослідження (50-ті рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст.) обрано саме тому, що в 50-х роках ХХ ст. (нижня межа) вперше з'явилися узагальнювальні роботи, у яких розглядалися педагогічні та психологічні вимоги до підручника, аналізувалася його методична побудова. У цей же час відбувалося активне обговорення проблеми підручника на сторінках педагогічної преси. Верхня межа (2001 р.) обирається тому, що на цей час уже сформувалася освітня система України як незалежної держави, відбулася її переструктуризація, було оновлено зміст шкільної освіти, упроваджено нові підручники, зокрема й принципово нові, електронні, проблеми яких відображено на сторінках педагогічних журналів.

Об'єкт дослідження - зміст публікацій періодичних фахових вітчизняних видань 50-х рр. ХХ ст. - початку ХХІ ст.

Предмет дослідження - проблема шкільного підручника на сторінках періодичних фахових вітчизняних видань (50-ті рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст.).

Мета дослідження - виявити особливості та загальні тенденції висвітлення проблеми шкільного підручника в періодичних фахових вітчизняних виданнях 50-х років ХХ ст. - початку ХХІ ст.

Для реалізації поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

1. На основі аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури розкрити методологічні засади та методику дослідження особливостей висвітлення проблеми шкільного підручника на сторінках педагогічної преси.

2. Обґрунтувати джерельну базу дослідження особливостей висвітлення проблеми шкільного підручника в періодичних фахових вітчизняних виданнях (50-ті рр. ХХ ст. - початок ХХІ століття).

3. Виділити якісно відмінні етапи у висвітленні проблеми шкільного підручника на сторінках педагогічних журналів досліджуваного періоду.

4. На основі аналізу публікацій у періодичних фахових вітчизняних виданнях (50-ті рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст.) визначити, які проблеми шкільного підручника найчастіше розглядалися в публікаціях та які шляхи пропонувалися для їхнього розв'язання.

5. Виявити та охарактеризувати загальні тенденції висвітлення проблеми шкільного підручника на сторінках періодичних фахових вітчизняних видань досліджуваного періоду та прогностичні тенденції підручникотворення в Україні.

Методологічною основою дисертаційної роботи стали: положення теорії наукового пізнання та діалектичного розуміння особли-востей розвитку історико-педагогічного процесу; системного підходу до вивчення цілісних педагогічних явищ і процесів; категорії діалектики „одиничне”, „особливе”, „загальне”; фундаментальні принципи науко-вості, об'єктивності, цілісності, доказовості та історизму; критеріально-комплексний підхід, який дозволив визначити комплекс показників для ґрунтовного аналізу публікацій у періодичних фахових вітчизняних виданнях та критеріїв для періодизації висвітлення проблеми підручника в педагогічних журналах досліджуваного періоду; хронологічний підхід, який зумовив аналіз особливостей висвітлення проблеми підручника в часовій послідовності; фактологічний підхід, що передбачав виявлення, систематизацію та інтерпретацію фактів, одержаних з різних груп джерел.

Теоретичними засадами дослідження є основні положення теорії підручника як основного засобу навчання (В. Бейлінсон, В. Беспалько, Д. Зуєв, В. Краєвський, І. Лернер, Н. Тализіна, І. Товпинець, С. Шаповаленко), концепція інформатизації навчання (Л. Білоусова, Б. Гершунський, М. Жалдак, Ю. Рамський); історико-педагогічні дослідження українських авторів 50-х рр. ХХ ст. - початку ХХІ ст., у яких розглядалася проблема підручника (О. Боданська, Т. Завада, Я. Кодлюк, Н. Кузьменко, Л. Пироженко, О. Попков, О. Соколова, Л. Чосік), функції та роль педагогічної періодики в розвитку педагогічної науки та практики, особливості висвітлення актуальних освітянських проблем на сторінках педагогічної преси в різні часи (М. Азарна, А. Говорун, Н. Гордій, І. Дубінець, І. Зайченко, С. Лаба, С. Лобода, І. Мельник, Е. Панасенко, Г. Приходько, Н. Хміль, Г. Щука); методологічні вимоги до проведення історико-педагогічного дослідження (О. Адаменко, М. Богуславський, Л. Ваховський, Н. Гупан, С. Золотухіна, Г. Корнетов, В. Струманський, О. Сухомлинська).

Для розв'язання поставлених у дисертації завдань використано комплекс методів: теоретичний аналіз наукової літератури з філософії, педагогіки, психології, історії педагогіки для формулювання проблеми та розробки програми дослідження, обґрунтування вихідних теоретико-методологічних положень; метод класифікації для класифікації інформації друкованих джерел з проблеми шкільного підручника; метод періодизації для визначення історичних етапів у висвітленні проблеми шкільного підручника на сторінках періодичної преси 50-х рр. ХХ ст. - початку ХХІ ст., аналіз першоджерел для виявлення особливостей розгляду проблеми шкільного підручника в педагогічних журналах у цей період; порівняльно-історичний для виявлення й зіставлення поглядів різних науковців і освітян-практиків з досліджуваної проблеми, визначення загальних тенденцій висвітлення проблеми шкільного підручника на сторінках періодичних видань 50-х рр. ХХ ст. - початку ХХІ ст.; статистичний для визначення кількісно-якісних показників, які характеризують особливості розгляду проблеми підручника на сторінках педагогічних журналів протягом виокремлених етапів.

Джерельну базу дослідження склали автентичні матеріали - публікації в періодичних фахових вітчизняних виданнях 50-х рр. ХХ ст. - початку ХХІ ст.; збірники наукових праць; монографії вітчизняних науковців; дисертаційні праці, автореферати досліджуваного періоду; роботи з методології педагогіки та історії педагогіки й роботи, у яких простежено історію педагогічної думки досліджуваного періоду; наукові праці, у яких розглядалися основні положення теорії підручника. Головним джерелом стали періодичні фахові вітчизняні видання 50-х рр. ХХ ст. - початку ХХІ ст. (було опрацьовано більше двох тисяч номерів та більше п'ятнадцяти тисяч публікацій педагогічних журналів). У процесі дослідження використано фонди Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В. Сухомлинського, Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. М. Горького та бібліотеки Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше визначено особливості висвітлення проблеми шкільного підручника в пе-ріодичних фахових вітчизняних виданнях 50-х рр. ХХ ст. - початку ХХІ ст. (зміни в кількості, тематиці публікацій, у складі авторів, у змістовній спрямованості статей, у розподілі цих публікацій за видами); виділено, обґрунтовано й схарактеризовано якісно відмінні етапи у висвітленні проблеми шкільного підручника у 50-х рр. ХХ ст. - на початку ХХІ століття: перший (50-ті рр. ХХ ст.) - етап розгляду підручника на сторінках періодичних фахових вітчизняних видань у якості об'єкта локальних педагогічних досліджень; другий (60 - 70-ті рр. ХХ ст.) - етап презентації на сторінках педагогічних журналів процесу й результатів комплексних досліджень проблеми шкільного підручника; третій (80-ті рр. ХХ ст. - 1990 р.) - етап відбиття в педагогічній пресі процесу вдосконалення теорії підручника та практики підручникотворення; четвертий (1991 р. - початок ХХІ ст.) - етап відображення на сторінках педагогічних журналів процесу відродження національної навчальної книги та розробки основ шкільного підручника нового покоління; виявлено загальні тенденції висвітлення проблеми підручника на шпальтах педагогічної преси протягом досліджуваного періоду; подальшого розвитку набули: методика аналізу публікацій педагогічної періодики як джерела історико-педагогічного дослідження, наукові уявлення про вітчизняну історію теорії та практики підручникотворення.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що систематизовано та узагальнено масив публікацій періодичних фахових вітчизняних видань другої половини ХХ ст. - початку ХХІ століття з проблеми шкільного підручника. Результати дослідження можуть бути використані при створенні нових підручників і посібників для навчальних закладів різного рівня акредитації; у процесі викладання педагогічних дисциплін у педагогічних навчальних закладах різного рівня акредитації; у системі підвищення кваліфікації вчителів, а також магістрантами, аспірантами, докторантами, у подальших наукових розвідках з історії педагогіки, присвячених вивченню особливостей розгляду актуальних освітянських проблем на сторінках педагогічної преси в різні часи. Систематизований та узагальнений фактологічний матеріал періодичних фахових вітчизняних видань 50-х років ХХ ст. - початку ХХІ ст. щодо висвітлення проблеми шкільного підручника, а також висновки дисертації можуть бути використані в ході розв'язання наукових і практичних завдань сучасного підручникотворення.

Апробація результатів дослідження. Основні результати й висновки проведеного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, оприлюднювалися на Міжнародних науково-практичних конференціях: „Наукова молодь: досягнення та перспективи” (Луганськ, 2008); „Наука і технологія: крок у майбутнє - 2009” (Прага, 2009); „Виховання, освіта, психологія, право: історичний аспект” (Євпаторія, 2009) та Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій в науці, освіті та економіці” (Луганськ, 2009).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи відображено в 11 одноосібних публікаціях: 6 статей - у наукових фахових виданнях України, 1 - у збірнику наукових праць та 4 - у збірниках матеріалів конференцій.

Структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу та двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (657 найменувань), 13 додатків на 13 сторінках, містить 1 таблицю. Загальний обсяг дисертації - 277 сторінок.

шкільний підручник педагогічний журнал

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено хронологічні межі, об'єкт, предмет, мету, завдання, методологічні й теоретичні засади та методи дослідження, подано характеристику його джерельної бази, розкрито наукову новизну роботи, практичне значення, наведено дані про апробацію результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі „Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми шкільного підручника у періодичних фахових вітчизняних виданнях (50-ті рр. ХХ ст. - поч. ХХІ століття)” на основі аналізу робіт українських та зарубіжних авторів уточнено поняття „підручник”, розкрито його роль у процесі навчання, подано характеристику джерельної бази дослідження, обґрунтовано методику дослідження першоджерел; здійснено періодизацію висвітлення проблеми шкільного підручника в періодичних фахових вітчизняних виданнях 50-х рр. ХХ ст. - початку ХХІ ст.

Шкільний підручник - це дидактичний засіб, що містить основи наукових знань з певного навчального предмета відповідно до мети навчання, визначеної програмою, типу та завдань навчального закладу, вікових та інших особливостей тих, хто навчається.

Джерельна база дослідження складається з п'яти груп: 1) першоджерела, автентичні матеріали - публікації в періодичних фахових вітчизняних, що видавалися на території України в досліджуваний період; 2) філософські роботи, у яких розглядалися питання теорії систем, системного підходу, положення теорії пізнання; 3) роботи з методології педагогіки та історії педагогіки; 4) дисертаційні праці, захищені українськими авторами, у яких розглядалася проблема підручника, 50-х рр. ХХ ст. - початку ХХІ ст.; 5) вітчизняні та зарубіжні роботи, у яких у різні часи висвітлювалися основні положення теорії підручника.

Найбільшу за кількістю опрацьованих джерел групу склали публікації педагогічних журналів досліджуваного періоду, які аналізувалися за такими параметрами: 1) склад авторів публікацій (працівники міністерства освіти; працівники науково-дослідних установ; працівники ВНЗ; працівники середніх спеціальних навчальних закладів; працівники відділів освіти; співробітники системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів; керівники закладів освіти різного рівня; учителі; аспіранти; інші); 2) вид публікації (передова; науково-теоретична; опис передового досвіду; аналіз та узагальнення досвіду; стаття-рецензія; повідомлення про наради, конференції та інші заходи відповідної тематики); 3) спрямованість публікацій з питань підручника (про підручник для якого типу навчального закладу, з якого предмета, для якого класу йдеться в публікації); 4) тематика публікацій (пропозиції щодо вдосконалення підручників; звернення до історичного та зарубіжного досвіду підручникотворення; переваги та недоліки існуючих підручників; вимоги до підручників; форма подання матеріалу в підручниках; типологія підручників; роль ілюстрацій та вимоги до них; методи та прийоми роботи з підручником; взаємозв'язок підручника з іншими засобами системи навчання).

У ході дослідження було проаналізовано динаміку змін у кількості опублікованих матеріалів з питань шкільного підручника в провідних педагогічних журналах досліджуваного періоду. У 50-ті рр. ХХ ст. таких публікацій було 178 (6,1 % від загальної кількості публікацій), у 60 - 70-ті рр. ХХ ст. - 332 (2,3 %), у 80-ті рр. ХХ ст. - 1990 р. - 115 (1,0 %), протягом 1991 р.- початку ХХІ ст. - 189 (1,1 %), що свідчить про наявність певних сплесків інтересу науковців й освітян-практиків до проблеми шкільного підручника в 50-ті та 60-ті рр. Сукупність змін у кількості публікацій з проблеми підручника в періодичних вітчизняних фахових виданнях, у складі авторів публікацій, у розподілі публікацій за видами, у тематиці статей з проблеми шкільного підручника та їхньої спрямованості, а також зміни в освітній системі стало головним критерієм для виокремлення якісно відмінних етапів у висвітленні проблеми шкільного підручника в періодичних фахових виданнях.

Виділено чотири етапи у висвітленні проблеми шкільного підручника досліджуваного періоду: перший (50-ті рр. ХХ ст.) - етап розгляду підручника на сторінках періодичних фахових вітчизняних видань у якості об'єкта локальних педагогічних досліджень; другий (60 - 70-ті рр. ХХ ст.) - етап презентації на сторінках педагогічних журналів процесу й результатів комплексних досліджень проблеми шкільного підручника; третій (80-ті рр. ХХ ст. - 1990 р.) - етап відбиття в педагогічній пресі процесу вдосконалення теорії підручника та практики підручникотворення; четвертий (1991 р. - початок ХХІ ст.) - етап відображення на сторінках педагогічних журналів процесу відродження національної навчальної книги та розробки основ шкільного підручника нового покоління.

У другому розділі „Висвітлення проблеми шкільного підручника у періодичних фахових вітчизняних виданнях (50-ті рр. ХХ ст. - поч. ХХІ століття)” розкрито особливості та загальні тенденції розгляду проблеми підручника у педагогічних журналах 50-х рр. ХХ ст. - початку ХХІ ст.; систематизовано погляди авторів публікацій на актуальні проблеми шкільного підручника та шляхи їх розв'язання, характерні для різних етапів досліджуваного періоду.

Перший (50-ті рр. ХХ ст.) етап - етап розгляду підручника на сторінках періодичних фахових вітчизняних видань у якості об'єкта локальних педагогічних досліджень - ознаменувався найвищою (порівняно з іншими етапами досліджуваного періоду) увагою авторів публікацій до проблеми шкільного підручника. У 50-ті рр. проблемі підручника було присвячено 6,1 % від загальної кількості публікацій. Найактивніше висвітлювали проблему підручника на сторінках фахових видань працівники ВНЗ (їх серед авторів публікацій було 30,1 %). 50,4 % статей про підручники мали науково-теоретичний характер. Найчастіше в публікаціях порушувалася проблема переобтяження підручників, найбільша увага приділялася проблемам підручників з предметів природничо-математичного циклу, з української мови та літератури.

Першому етапу було притаманно: звернення на сторінках педагогічних журналів („Радянська школа”, „Українська мова в школі”) до історичних надбань у галузі підручникотворення Т. Лубенця, О. Потебні, Л. Толстого, К. Ушинського, І. Федорова (Н. Гов'ядовська, Г. Гриценко, Я. Дашкевич, М. Миронов, О. Пархоменко, Г. Пінчук, І. Чередниченко та ін.); представлення результатів апробації, обговорення та рецензування підручників; відбиття прагнень науковців і освітян до стабільності шкільних програм і підручників (Л. Булаховський, Ф. Жилко, С. Завало, І. Кошман та ін.); увага до ілюстрування шкільних підручників (Н. Гов'ядовська, Ф. Жежера, О. Попков та ін.); наголошення на важливості вмінь працювати з підручником (М. Грищенко, Б. Єсипов, О. Соколова, О. Філіппов, К. Юр'єв та ін.); представлення звітів про розгляд проблеми підручників на нарадах науково-дослідних установ, конференціях; обґрунтування необхідності видання нових підручників замість застарілих та підручників для дорослих (Г. Гончаренко, М. Грищенко, С. Чавдаров, С. Завало, Й. Злочевський, Ф. Яковенко); наголошення на необхідності розробки науково обґрунтованих вимог до підручників (С. Завало, М. Миронов та ін.).

Другий (60 - 70-ті рр. ХХ ст.) етап - етап презентації на сторінках педагогічних журналів процесу й результатів комплексних досліджень проблеми шкільного підручника - характеризується збільшенням кількості науково-теоретичних публікацій з проблеми підручника (більше 60 % від загальної кількості публікацій) порівняно з попереднім етапом. Відносна кількість публікацій про підручники до загальної кількості публікацій у вітчизняних педагогічних журналах у 60 - 70-ті рр. зменшилась порівняно з попереднім етапом і становила 2,3 %; найактивніше висвітлювали проблему підручника на сторінках фахових видань викладачі ВНЗ та працівники науково-дослідних установ (30,3 % і 14,4 % відповідно); найбільше уваги приділено питанням викладу матеріалу підручників та вдосконалення їхнього методичного апарату; найчастіше обговорювалися проблеми підручників для початкової школи й підручників з української мови та літератури.

Для другого етапу характерним було: звернення на сторінках періодичних фахових вітчизняних видань („Радянська школа”, „Українська мова і література в школі”, „Початкова школа”, „Русский язык и литература в школах УССР”) до творчості в галузі підручникотворення Б. Грінченка, О. Духновича, Т. Лубенця, К. Ушинського, І. Федорова, Т. Шевченка та ін. (Л. Артамонова, А. Бугай, Н. Городівська, Г. Гриценко, В. Волошина, А. Лук'янець, О. Мазуркевич, М. Миронов, М. Ніжинський, Є. Пасічник, Н. Скрипченко та ін.), до питань оновлення й удосконалення змісту шкільних підручників (Є. Березняк, Г. Гончаренко, О. Русько, П. Удовиченко, В. Чепелєв та ін.); результатів апробації, обговорення та рецензування підручників; ілюстрування шкільних підручників (Г. Гончаренко, Т. Дударенко, П. Федоренко та ін.); наголошення на важливості вміння працювати з підручником (Н. Буринська, В. Горбачук, Т. Горбунцова, Н. Коваль, В. Онищук, Г. Поліщук, О. Соколова, Р. Таращанська, К. Шкіль та ін.); представлення звітів про розгляд проблеми підручників на нарадах науково-дослідних установ, конференціях; звернення на сторінках педагогічних журналів до американського, румунського, німецького, японського досвіду підручникотворення (М. Відуєв, А. Гебос, Е. Ріхтер, Т. Ростунов, Г. Степенко, І. Тесленко), питань виховання бережливого ставлення до підручників (М. Верпівський, Г. Гончаренко, І. Осадча, О. Юрченко та ін.), експериментальної перевірки підручників (В. Бондаревський, О. Сивець, В. Чепелєв та ін.), створення підручників нового типу (П. Бондаренко, О. Гавриленко, М. Розенберг, Т. Ростунов, О. Сивець та ін.), необхідності вміщення в підручниках проблемних запитань, завдань дослідницького характеру (В. Бондаревський, М. Скаткін, С. Сухорський та ін.).

Третій (80-ті рр. ХХ ст. - 1990 р.) етап - етап відбиття в педагогічній пресі процесу вдосконалення теорії підручника та практики підручникотворення - характеризується незначним зменшенням кількості науково-теоретичних публікацій з проблеми підручника (більше 54 % від загальної кількості публікацій) порівняно з попереднім етапом. Відносна кількість публікацій про підручники до загальної кількості публікацій у вітчизняних педагогічних журналах цього часу зменшилась порівняно з попереднім етапом і становила 1,0 %. Доведено, що найактивніше висвітлювали проблему підручника на сторінках фахових видань працівники науково-дослідних установ (26,9 %) та працівники ВНЗ (23,2 %). Визначено, що наукового обґрунтування потребувала організація роботи учнів з підручником; найбільшу увагу в публікаціях приділено проблемам підручників з предметів природничо-математичного циклу та підручників для початкової школи.

Аналіз масиву публікацій засвідчив, що третьому етапу було притаманно звернення на сторінках педагогічної преси („Радянська школа”, „Українська мова і література в школі”, „Русский язык и литература в школах УССР” („Русский язык и литература в средних учебных заведениях УССР”), „Початкова школа”) до таких питань: аналіз підручників або праць, пов'язаних з проблемою підручника, Б. Грінченка, Н. Крупської, Л. Толстого, Т. Шевченка та ін. (М. Веркалець, Н. Городівська, В. Назаренко, Н. Півнюк, М. Ярмаченко та ін.); апробація підручників (В. Коваленко, К. Окунь, М. Фоменко та ін.); стабільність шкільних програм і підручників (В. Монахов); створення єдиної державної процедури вдосконалення підручників (В. Монахов); забезпечення міжпредметних зв'язків у підручниках (М. Борис, В. Пунський); бережливе ставлення до підручників (Л. Бриж, М. Верпівський, В. Лисак, Є. Помазанська та ін.); формування в учнів умінь працювати з підручником (І. Базелюк, М. Білий, Н. Буринська, Н. Гончаренко, В. Корнєєв, В. Плахута та ін.). Як і раніше, публікувалися звіти про розгляд проблеми підручника на нарадах науково-дослідних установ, конференціях.

Четвертий (1991 р. - початок ХХІ ст.) етап - етап відображення на сторінках педагогічних журналів процесу відродження національної навчальної книги та розробки основ шкільного підручника нового покоління - характеризується відбиттям у публікаціях процесу створення підручників, які враховують актуальні потреби освіти в Україні та новітні досягнення підручникотворення. Відносна кількість публікацій про підручники до загальної кількості публікацій у вітчизняних педагогічних журналах залишилася майже такою, як і в попередній етап (1,1 %). Найактивніше висвітлювали проблему підручника на сторінках педагогічних журналів учителі (39,2 %) та працівники ВНЗ (23,0 %); кількість науково-теоретичних публікацій з проблеми підручника збільшилась порівняно з попереднім етапом (61,1 %); у центрі уваги були загальноте-ретичні питання, пов'язані з проблемою підручника (вимоги до підручників, їхня структура тощо); найбільша увага приділялася проблемам шкільних підручників з предметів природничо-математичного циклу.

Починаючи з 1991 р. і по 2001 р. (четвертий етап), у вітчизняних педагогічних журналах („Рідна школа”, „Шлях освіти”, „Українська мова і література в школі”, „Початкова школа” та багатьох інших) активно обговорюються такі питання: створення національних підручників (Н. Буринська, Т. Гришина, Р. Кущова, Т. Філіппова та ін.); розробка електронного підручника (В. Молодцова, О. Моргун, А. Підласий, В. Степашко); перехід до підручників нового покоління (розвивально-інтегративного типу), створення державного науково-видавничого центру експериментального підручника (С. Атаманенко, В. Клименко, А. Фурман, О. Цедик); експериментальне дослідження концепції розвивального підручника (нового покоління); аналіз праць О. Духновича, К. Ушинського, Я. А. Коменського, В. Сухомлинського та ін. стосовно проблеми підручника (А. Вихрущ, В. Вихрущ, М. Євтух, Л. Пироженко, К. Потапенко, В. Струманський та ін.), узагальнення австрійського та французького досвіду створення підручників (З. Слєпкань, Б. Фуртак, Г. Єгоров); стабільність шкільних програм і підручників; поліграфічне та художнє оформлення шкільних підручників (В. Горпинюк, І. Козак, Г. Редько, Г. Толпекіна та ін.); формування в учнів уміння працювати з підручником (А. Петрова, С. Полетило, С. Трубачова та ін.); створення підручників для шкіл національних меншин та для учнів з особливими потребами (В. Кондратенко, І. Мазоре, К. Повхан, Й. Шайкін). Як і в попередні роки, публікувалися звіти про розгляд проблеми шкільного підручника на семінарах, конференціях.

Зіставлення тематики публікацій у педагогічних фахових журналах на кожному з виокремлених етапів свідчить про те, що, незважаючи на певні особливості кожного з цих етапів, протягом усього досліджуваного періоду на сторінках журналів були присутні публікації, присвячені таким питанням: обґрунтування вимог до підручників, їхнє ілюстрування; методика організації роботи школярів з підручником. Не вщухала увага авторів публікацій до історії підручникотворення.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та здійснено аналіз висвітлення проблеми шкільного підручника на сторінках педагогічних журналів, що виявляється в розкритті особливостей і загальних тенденцій презентації проблеми підручника на шпальтах педагогічної преси.

2. Визначення особливостей висвітлення проблеми підручника на сторінках періодичних фахових вітчизняних видань досліджуваного періоду вимагало: ретельного відбору джерел, який здійснювався з урахуванням принципів взаємодоповнюваності, різноманітності первинної інформації, якомога повного відображення ними всіх аспектів предмета дослідження; незалежності джерел інформації одне від одного, надання ними відомостей про різні боки досліджуваного явища; забезпечення надійності отриманої первинної інформації; оптимального охоплення найбільш істотних фактів); використання хронологічного, критеріально-комплексного та фактологічного методологічних підходів; обґрунтування параметрів аналізу публікацій з проблеми підручника у вітчизняних періодичних фахових виданнях (склад авторів публікацій; вид публікацій, спрямованості публікацій з питань підручника, тематика публікацій).

3. Підставами для виокремлення якісно відмінних етапів у висвітленні проблеми шкільного підручника на сторінках українських періодичних фахових видань другої половини ХХ - початку ХХІ століття стали зміни в освітній системі, у кількості публікацій у періодичних фахових вітчизняних виданнях, у складі авторів публікацій; у розподілі публікацій за видами, у тематиці статей з проблеми шкільного підручника, у спрямованості змісту публікацій. У досліджуваному періоді було виокремлено чотири якісно відмінні етапи: перший (50-ті рр. ХХ ст.) - етап розгляду підручника на сторінках періодичних фахових вітчизняних видань у якості об'єкта локальних педагогічних досліджень; другий (60 - 70-ті рр. ХХ ст.) - етап презентації на сторінках педагогічних журналів процесу й результатів комплексних досліджень проблеми шкільного підручника; третій (80-ті рр. ХХ ст. - 1990 р.) - етап відбиття в педагогічній пресі процесу вдосконалення теорії підручника та практики підручникотворення; четвертий (1991 р. - початок ХХІ ст.) - етап відображення на сторінках педагогічних журналів процесу відродження національної навчальної книги та розробки основ шкільного підручника нового покоління.

4. На підставі аналізу змісту публікацій періодичних фахових вітчизняних видань 50-х рр. ХХ ст. - початку ХХІ століття встановлено, що науковці та освітяни-практики протягом усього досліджуваного періоду приділяли значну увагу проблемі підручника. Проте найвища відносна кількість публікацій з проблеми підручника до загальної кількості статей спостерігалася в 50-ті рр. ХХ ст. З'ясовано, що протягом перших трьох етапів (50-ті рр. ХХ ст. - 1990 р.) удосконалення діючих і створення нових підручників здійснювалося під впливом партійних настанов. Проблема підручника періодично порушувалася на конференціях, семінарах різного рівня; оголошувалися конкурси на створення стабільних підручників.

5. Визначено, що протягом усього досліджуваного періоду науковців та освітян-практиків турбувало питання вимог до підручника: у публікаціях першого етапу зазначалося, що на той час не було розроблено науково обґрунтованих вимог до підручників; протягом кожного з наступних етапів на шпальтах педагогічних журналів відбувалося обговорення вимог до підручників. Установлено, що, починаючи з другого етапу, автори статей у періодичних фахових вітчизняних виданнях наголошували на необхідності проблемного викладу матеріалу в підручниках, включення в них проблемних запитань і завдань дослідницького характеру. У публікаціях четвертого етапу були виявлені головні причини, що гальмували створення підручників нового покоління; наголошувалося на необхідності створення національних навчальних книжок; були представлені орієнтири концепції навчальної книжки й підручника; розглянуто підходи до розуміння й створення розвивального підручника; описано структуру й принципи побудови електронного підручника, дидактичні та методичні вимоги до нього.

Протягом усього досліджуваного періоду в публікаціях періодичних фахових вітчизняних видань висвітлювалися проблеми ілюстрування підручників, питання раціональної організації роботи школярів з підручником. Установлено, що впродовж усього досліджуваного періоду при створенні нових і вдосконаленні діючих підручників освітяни та науковці зверталися до історичної спадщини підручникотворення.

У різні часи досліджуваного періоду певний внесок у розв'язання проблеми підручника зробили: М. Миронов, О. Попков, О. Соколова, Н. Гов'ядовська, О. Боданська, О. Бандура, В. Чепелєв, Г. Кагальняк, Н. Буринська, В. Помагайба, Н. Скрипченко, Т. Горбунцова, С. Гончаренко, М. Вашуленко, М. Бурда, В. Монахов, В. Пунський, Т. Завада, Н. Розенберг, В. Редько, О. Моргун, А. Підласий, А. Фурман, С. Атаманенко, В. Клименко, О. Цедик, Я. Кодлюк, Н. Кузьменко, О. Савченко, З. Слєпкань, Б. Фуртак, Л. Мацько, І. Козак та ін.

6. Загальними тенденціями висвітлення проблеми підручника в періодичних фахових вітчизняних виданнях досліджуваного періоду є: постійна увага цих видань до проблеми підручника як найважливішого засобу навчання; постійний пошук нових шляхів у її вирішенні; представлення на сторінках педагогічних журналів рецензій та результатів апробації підручників; пошук шляхів забезпечення стабільності підручників; наголошення на необхідності формування в учнів уміння працювати з підручником; систематична публікація звітів про розгляд актуальних аспектів проблеми підручника на конференціях, нарадах, семінарах; постійне обговорення вимог до підручників; звернення до історичної спадщини щодо підручникотворення.

7. Проведений аналіз значної кількості публікацій в українських фахових періодичних виданнях дозволив визначити прогностичні тенденції підручникотворення в Україні: розробка та впровадження в освітній процес електронних підручників; створення та використання особистісно орієнтованого підручника; реалізація в підручнику диференційного підходу до учнів залежно від їхніх індивідуальних особливостей (закладення можливості індивідуального просування, випереджального завершення курсу тощо); побудова підручника за принципом інтеграції знань (органічно синтезуються відомості з різних суміжних галузей); урахування в підручнику можливості застосування учнем сучасної комп'ютерної техніки; відмова від інформаційно диференційованого, теоретично деталізованого типу підручника й перехід до розвивально-інтегративного.

Аналіз значного масиву джерел, у яких проблема підручника висвітлювалася протягом більш ніж півстоліття, у поєднанні з аналізом сучасного стану розробленості цієї проблеми дозволяє вважати актуальними на сьогодні такі завдання: а) розробка й постачання в навчальні заклади різних рівнів акредитації разом з „паперовими” підручниками електронних додатків до них, на яких би знаходилися тести різних рівнів складності, наочні матеріали до підручника, необхідне програмне забезпечення тощо; б) розробка бази даних електронних підручників, а також освітянського сайту, на якому б обговорювалися проблеми освіти, зокрема й підручника.

Перспективними напрямками подальших досліджень є розробка науково обґрунтованих вимог до електронних підручників, аналіз сучасного зарубіжного досвіду створення навчальної літератури.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Бондар О. В. Використання ідей К. Ушинського педагогами 50 - 60-х років ХХ століття у практиці підручникотворення / О. В. Бон-дар // Вісн. Черніг. держ. пед. ун-ту імені Т. Г. Шевченка. - Вип. 56. - Сер. : Педагогічні науки. - Чернігів : ЧДПУ, 2008. - № 56. - С. 103 - 105.

2. Бондар О. В. Проблема підручника на сторінках „Радянської школи” 50-х років ХХ століття / О. В. Бондар // Освіта Донбасу. - 2008. - № 4 (129). - С. 56 - 61.

3. Бондар О. В. Журнал „Радянська школа” про проблеми підруч-ника (60-ті роки ХХ століття) / О. В. Бондар // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2009. - № 15 (178). - С. 250 - 259.

4. Бондар О.В. Висвітлення проблеми підручника на сторінках часопису „Радянська школа” (70-ті роки ХХ століття) / О. В. Бондар // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : наук. журн. - Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2009. - № 1. - С. 3 - 10.

5. Бондар О. В. Висвітлення проблеми якості підручника на сторінках часопису „Радянська школа” (80-ті роки ХХ ст.) / О. В. Бондар // Рід. шк. - 2010. - № 1 - 2. - С. 62 - 66.

6. Бондар О. В. Проблема підручника у вітчизняних фахових виданнях (90-ті рр. ХХ ст. - поч. ХХІ ст.) / О. В. Бондар // Психолого-педагогічні проблеми сільської шк. : зб. наук. пр. Уман. держ. пед. ун-ту імені Павла Тичини / ред. кол. : Побірченко Н. С. (гол. ред.) та ін. - Умань : ПП Жовтий, 2010. - Вип. 33. - С. 189 - 197.

7. Бондар О. В. Застосування електронного підручника у навчаль-ному процесі / О. В. Бондар // Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики : зб. наук. пр. - Кривий Ріг : Вид. від. НМетАУ, 2005. - С. 37 - 40.

8. Бондар О. В. Проблема ілюстрування шкільних підручників в уявленнях педагогів 50-х років ХХ століття / О. В. Бондар // Наукова молодь: досягнення та перспективи : матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф. (11 - 12 берез. 2008 р., м. Луганськ). - Луганськ : Знання, 2008. - С. 34 - 37.

9. Бондар О. В. Науковці та освітяни-практики 60-х років ХХ століття про самостійну роботу з підручником / О. В. Бондар // Vмda a technologie : krok do budoucnosti - 2009 : materiбly V mezinбrodnн vмdecko-praktickб konference (27 ъnora - 05 bшezen 2009 roku, Praha). - Dнl 8. Pedagogika. - Praha : Publishing House „Education and Science” s.r.o., 2009. - S. 73 - 75.

10. Бондар О. В. Електронний підручник: сучасність та минуле / О. В. Бондар // Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій в науці, освіті та економіці : матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (9 - 11 квіт. 2009 р., м. Луганськ). - Луганськ : Альма-матер, 2009. - С. 124 - 126.

11. Бондар О. В. Аналіз історичної спадщини щодо підручнико-творення науковцями 70-х років ХХ століття / О. В. Бондар // Виховання, освіта, психологія, право: історичний аспект : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. студ. та молодих учених (16 - 18 верес. 2009 р., м. Євпаторія). - Євпаторія : РІО РВНЗ КГУ, 2009. - С. 36 - 39.

БОНДАР О. В. ПРОБЛЕМА ШКІЛЬНОГО ПІДРУЧНИКА У ПЕРІОДИЧНИХ ФАХОВИХ ВІТЧИЗНЯНИХ ВИДАННЯХ (50-ТІ РР. ХХ СТ. - ПОЧ. ХХІ СТОЛІТТЯ).- РУКОПИС

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2011.

У дисертації розкрито методологічні засади та методику дослідження особливостей висвітлення проблеми шкільного підручника на сторінках періодичних фахових вітчизняних видань 50-х рр. ХХ ст.- початку ХХІ ст.; обґрунтовано джерельну базу дослідження; визначено якісно відмінні етапи у висвітленні проблеми шкільного підручника на сторінках педагогічних журналів досліджуваного періоду; систематизовано масив публікацій педагогічної періодики з проблеми шкільного підручника; визначено, які проблеми шкільного підручника найчастіше висвітлювалися в публікаціях та які шляхи пропонувалися для їхнього розв'язання; виявлено загальні тенденції висвітлення проблеми шкільного підручника на сторінках педагогічних журналів досліджуваного періоду та перспективи подальшого розвитку процесу створення підручників.

Ключові слова: проблема шкільного підручника, періодичні фахові вітчизняні видання, публікації в періодичних фахових вітчизняних виданнях, особливості висвітлення проблеми шкільного підручника, загальні тенденції висвітлення проблеми шкільного підручника.

БОНДАРЬ Е.В. ПРОБЛЕМА ШКОЛЬНОГО УЧЕБНИКА В ПЕРИОДИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛИЗИРОВАННЫХ ОТЕЧЕСТВЕННЫХ ИЗДАНИЯХ (50-Е ГГ. ХХ СТ. - НАЧ. ХХІ СТОЛЕТИЯ). - РУКОПИСЬ

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Луганск, 2011.

В диссертации проанализированы работы украинских и зарубежных авторов, в которых раскрыты сущность понятия „учебник”, структура, функции учебника, требования к нему, роль учебника в системе средств обучения, типология данного вида учебной книги, критерии анализа и оценивания учебника, пути развития теории и практики учебной книги.

Уточнено понятие „школьный учебник” - дидактическое средство, содержащее основы научных знаний по определённому учебному предмету, построенное в соответствии с целью обучения, определяемой программой, типом и заданиями учебного заведения, возрастными и другими особенностями учащихся.

В освещении проблемы школьного учебника в периодических специализированных отечественных изданиях 50-х гг. ХХ ст. - нач. ХХІ столетия были выделены четыре этапа: первый (50-е гг. ХХ ст.) - этап рассмотрения учебника на страницах периодических специа-лизированных отечественных изданий в качестве объекта локальных научных исследований; второй (60 - 70-е гг. ХХ ст.) - этап презентации на страницах педагогических журналов процесса и результатов комплексных исследований проблемы школьного учебника; третий (80-е гг. ХХ ст. - 1990 г.) - этап отражения в педагогической прессе процесса усовершенствования теории учебника и практики его создания; четвёртый (1991 г. - начало ХХІ ст.) - этап отражения на страницах педагогических журналов процесса возрождения национальной учебной книги и разработки основ школьного учебника нового поколения.

Определено, что в течение всего исследуемого периода обращалось внимание на требования к учебнику. Также в публикациях периодических специализированных отечественных изданий этого времени поднимались проблемы иллюстрирования учебников, вопросы организации работы школьников с учебником, указывались приёмы работы учащихся c учебником. Установлено, что при создании новых и усовершенствовании действующих учебников педагоги и учёные обращались к историческому наследию, так как в истории образования, педагогики и школы есть много ценного, что необходимо использовать в процессе создания учебников, в том числе и современного.