Формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧеркаськИЙ національнИЙ університет

імені Богдана Хмельницького

УДК 378.2(477)

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Прохоров Олег Анатолійович

Черкаси - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Безносюк Олександр Олексійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри військово-гуманітарних дисциплін.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Яворська Галина Харлампіївна, Одеський державний університет внутрішніх справ, рофесор кафедри управління фінансово-економічною безпекою та інформаційними технологіями;

кандидат педагогічних наук, доцент Каленський Андрій Анатолійович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, доцент кафедри педагогіки.

Захист відбудеться «13» квітня 2011 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 73.053.02 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, Україна, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 81.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (18031, Україна, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 81).

Автореферат розісланий «12» березня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.П. Савченко

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Соціально-економічні, політичні і нормативно-правові зміни, які відбуваються сьогодні в Україні, обумовили реформування всіх сфер суспільної діяльності, у тому числі підготовки військових фахівців у вищій школі. В умовах реформування системи вищої військової освіти загострилися проблеми удосконалення військової професійної освіти у ВНЗ, формування готовності особистості офіцера до професійної діяльності, визначення нових напрямів, спеціальностей і кваліфікацій підготовки офіцерських кадрів, спроможних грамотно розв'язування складні інженерні, службово-бойові та педагогічні завдання.

Нині актуалізується необхідність підготовки для Збройних сил України професійно мобільних фахівців, здатних до швидкої адаптації в умовах стрімкого оновлення бойової техніки та озброєння, ускладнення системи управління та суттєвих змін у роботі з особовим складом.

На сучасному етапі розвитку наукових знань намітилась тенденція синтезу наук, підвищується роль міжнаукових зв'язків. Прикладом такого синтезу є педагогічний менеджмент, який характеризується сукупністю наукових знань і практичного досвіду провідних педагогів, спрямований на оволодіння знаннями, уміннями і навичками при безпосередній взаємодії з педагогом.

У науковій літературі (В. Бешковський, К. Вазіна, Ю. Петров та ін.) виокремлюють два рівні педагогічного менеджменту: перший - керівники освітніх установ і їх заступники, другий (нижча ланка управління) - педагоги, викладачі. У дослідженні розглядається другий рівень педагогічного менеджменту - діяльність педагога з управління освітнім процесом, спільне управління і взаємодія зі студентами.

Одним із шляхів вирішення проблем педагогічного менеджменту у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ) є підвищення компетентності і професійної майстерності педагога як суб'єкта менеджменту, підготовленого до виконання управлінських функцій, бути відповідальним, організованим, систематично і планомірно підвищувати свій професійний рівень тощо. Ці характерні якості також мають бути притаманні і професійним керівника-менеджерам, що дасть право називати педагогів педагогами-менеджерами і розглядати їх діяльність крізь призму управління педагогічними системами. Основу професійної діяльності педагога вищої школи становить головна функція - управління процесами навчання, виховання, розвитку, формування особистості, тобто педагогічне управління.

Згідно з даними наукових джерел термін «педагогічний менеджмент» має ряд значень, які характеризують різні аспекти управлінської діяльності:

- теорію управління в освітній установі (В. Загвязинський, Л. Капто, В. Маслов, В. Паламарчук, М. Поташник і ін.);

- систему управління освітньою установою, пов'язану з необхідністю пошуку шляхів його розвитку й ухвалення стратегічних та оперативних рішень (Є. Березняк, В. Бондар, B. Гершунський, С. Лазарєв, Е. Яковлев та ін.);

- управління освітньою діяльністю (Л. Даниленко, Г. Дмитренко, Л. Моїсеєв, В. Олійник, С. Симонов, Т. Сорочан та ін.);

- комплекс принципів, методів, організаційних форм і технологічних прийомів управління педагогічними системами, спрямований на підвищення ефективності їх функціонування і розвитку (М. Булинський, І. Дичківська, H. Кузьміна, Е. Нікітіна, В. Стрезикозін, П. Худоминський та ін.)

- практичні засади підготовки фахівців у ВВНЗ (О. Безносюк, І. Грязнов, В. Васильєва, В. Давидов, А. Іваницький, С. Кубіцький, Є. Литвиновський, О. Латишева, В. Маслов, М. Нещадим, Г. Никифорова, А. Ситникова, А. Столяренко, В. Уліч, Ю. Шаранова, А. Шестакова, В. Ягупов та ін.).

Незважаючи на те, що нині накопичено певний досвід у дослідженні проблем педагогічного менеджменту (Ю. Васильєв, А. Лазарева, О. Мармаза, В. Симонов, Т. Шамова та ін.), управління розглядається здебільшого на матеріалі роботи загальноосвітніх шкіл, установ вищої професійної освіти, їх керівництва, а діяльність викладачів і студентів ВВНЗ, їх взаємодія в освітньому процесі залишаються поза увагою науковців.

Ураховуючи те, що педагогічний менеджмент дозволяє перейти від вертикальної системи управління (суб'єкт-об'єкт) до горизонтальної системи організаційно-управлінської співпраці (суб'єкт-суб'єкт), можна говорити про реалізацію функції менеджменту в освітньому процесі ВВНЗ, оскільки він може забезпечити розвиток кожного учасника навчально-виховного процесу та створює для них психолого-педагогічний комфорт в освітній діяльності.

Проблема інтеграції теорії управління з освітнім процесом в історії розвитку суспільства і педагогіки не є новою, однак залишається актуальною. У дослідженнях вітчизняних і зарубіжних учених та педагогів висвітлено такі аспекти цього процесу:

- вивчення структури, функцій і методів педагогічної діяльності (Н. Кузьміна, В. Сластьонін, Л. Усова, А. Щербаков і ін.);

- пошук інноваційних підходів до підготовки фахівців, удосконалення навчального процесу в інноваційних типах освітніх установ (А. Гостєв, І. Дичківська, Г. Сериков та ін.);

- розробка теорії оптимізації освітнього процесу (Ю. Бабанський, М. Поташник і ін.);

- розробка теорії педагогічного менеджменту, основою якого є теорія управління (С. Ріпин, В. Симонов, Т. Шамова, П. Худоминський та ін.);

- пошук нових підходів до управління освітою (Г. Волков, Б. Гершунський, О. Мармаза і ін.).

Провідні вчені-педагоги, зокрема О. Барабанщиков, Н. Феденко, М. Коробейников, П. Городов, А. Желєзняк, ґрунтовно досліджували проблему підготовки військових фахівців.

Проте питання формування готовності майбутніх офіцерів у військових вищих навчальних закладах до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту не знайшли відображення у наукових дослідженнях, у той час, коли соціальна значущість вирішення цієї проблеми і потреба у її розв'язанні є очевидною. Аналіз наукової літератури і результатів практичної роботи ВВНЗ дозволив виявити низку суперечностей:

- між можливостями педагогічного менеджменту як способу оптимізації освітнього процесу у ВВНЗ та недостатньою методичною забезпеченістю навчального процесу;

- між традиційними формами і методами навчання та інноваційними підходами до організації освітнього процесу в системі педагогічного менеджменту;

- між вимогами суспільства до професійної підготовки військових фахівців та недостатніми умовами реалізації цих вимог.

Ураховуючи актуальність проблеми, її соціальну значущість, недостатню теоретичну і практичну розробленість, було обрано тему дослідження «Формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є частиною теми, що досліджується у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Підготовка військових кадрів у системі цивільних вищих навчальних закладів» (державний реєстраційний номер 0106U006395).Тема дослідження затверджена вченою радою Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 3 від 28.09.2006 р.) та рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 31.03.09 р.).

Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати модель та експериментально перевірити технологію формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту.

Відповідно до мети було сформульовано такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в теорії та практиці діяльності вищої школи, уточнити сутність базових понять дослідження.

2. Визначити критерії, показники і рівні сформованості готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності та специфіку її формування у ВВНЗ.

3. Науково обґрунтувати теоретичну модель формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту.

4. Розробити та експериментально перевірити технологію формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту.

5. Сформулювати методичні рекомендації для викладачів ВВНЗ щодо вдосконалення процесу формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх офіцерів у вищому військовому навчальному закладі.

Предмет дослідження - зміст та організація процесу формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту у ВВНЗ.

Для розв'язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичні методи - аналіз філософських, педагогічних, психологічних, фахових джерел із проблеми дослідження для вивчення характерних та суттєвих ознак системи підготовки майбутніх офіцерів в Україні; аналіз офіційних документів з досліджуваної проблеми, вивчення та узагальнення вітчизняного досвіду з метою побудови моделі професійної підготовки та визначення педагогічних умов підготовки офіцерів збройних сил України; емпіричні методи - педагогічне спостереження, опитування, бесіда, анкетування, оцінювання і самооцінювання, експертне оцінювання - для з'ясування результативності системи фахової підготовки й ефективності визначених педагогічних умов; педагогічний експеримент - з метою перевірки ефективності педагогічних умов та технології формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту; математичні методи - для аналізу, обробки та інтерпретації результатів експерименту.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в комплексній розробці теоретичних положень формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту, зокрема уперше обґрунтовано структурно-функціональну модель формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту, що складається зі структурних (мотиваційний, змістовий, діяльнісний оцінно-результативний) та функціональних (діагностико-корегуючий, розвивально-проектувальний, стимулюючо-спонукальний, комунікативно-виховний, організаторський, контрольно-оцінний) компонентів; визначено компоненти готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності (психологічна, науково-теоретична, практична, психофізіологічна, фізична); розроблено педагогічні умови забезпечення якості підготовки майбутніх фахівців (організаційні, методичні, психолого-педагогічні); удосконалено технологію формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності; набули подальшого розвитку сучасні форми і методи формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що розроблено й апробовано технологію формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту, експериментально перевірено її ефективність. Запропоновано методичні рекомендації, які можуть бути використані викладачами ВВНЗ у практичній професійній діяльності; підготовлено навчально-методичний посібник «Педагогічні умови запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу», рекомендований Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист МОН України № 1.4/18-Г-149 від 21.01.2008 р.). Матеріали дисертації можуть використовуватись військовими фахівцями, викладачами ВВНЗ у процесі підготовки до лекційних курсів, спецкурсів та практичних занять із проблем формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 28 від 21.01.2011 р.), Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (довідка №1/1/1/181 від 17.11.2010 р.), Департаменту військової освіти і науки Міністерства оборони України (довідка № 263/1/2148 від 17.06. 2010 р.).

• Особистий внесок здобувача у навчально-методичному посібнику, створеному у співавторстві з О. О. Безносюком та В. Л. Улічем автором в першому виданні розроблено розділ IV «Рекомендації впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу» (С. 22-27) та додатки М, У, Ф, Ц (С. 93-196) та в другому виданні - розділ IV «Рекомендації впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу» (С. 30-45) та додатки М, У, Ф, Ц, Ш (С. 118-211).

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження і матеріали дисертації доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях: «Інновації у вищій освіті» (Ніжин, 2004, 2007), «Вузовская наука России для повышения качества жизни человека: 10-е Царскосельськие чтения» (Санкт-Петербург, 2006), «Образование через всю жизнь: становление и развитие непрерывного образования для устойчивого развития» (Санкт-Петербург, 2006), «Інновації у вищій освіті: проблеми та перспективи» (м. Кременець, 2007, 2010), «Формування цінностей сучасної особистості» (Дрогобич, 2007), «Роль едукаційного середовища у підготовці вчителя сільської школи» (Умань, 2007), «Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном» (Горловка, 2008), «Умови економічного зростання країн з ринковою економікою» (Переяслав-Хмельницький, 2008, 2009), «Військова освіта і наука:сьогодення та майбутнє» (Київ, 2010), Других міжнародних педагогічних читаннях «Проблема якості виховання і навчання у системі безперервної освіти» (Івано-Франківськ, 2008); на всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Перспективи розвитку соціогуманітарних наук у класичних університетах(соціологія, психологія, педагогіка)» (Київ, 2004), «Вища освіта і Болонський процес» (Переяслав-Хмельницький, 2005), «Гармонізація розвитку вищої освіти в умовах Болонського процесу» (Переяслав-Хмельницький, 2006), «Індивідуалізація і фундаменталізація навчального процесу в умовах євроінтеграції» (Переяслав-Хмельницький, 2007); на ХІІ Всеукраїнських педагогічних читаннях «В. О. Сухомлинський у діалозі з сучасністю: проблеми свободи і відповідальності у вихованні особистості» (Полтава, 2005); на Міжвузівській науково-практичній конференції «Соціальна робота - ознака демократизації суспільства» (Хмельницький, 2004).

Публікації. Основні положення дослідження викладено у 12 наукових працях, з них - 9 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 навчально-методичних посібники та 1 тези доповідей на конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (283 найменування, з них 33 - іноземними мовами). У роботі міститься 23 таблиці, 9 рисунків. Повний обсяг роботи - 308 сторінок, основний зміст дисертації викладено на167 сторінках.

педагогічний менеджмент офіцер навчальний

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету, завдання, об'єкт, предмет; викладено наукову новизну та практичне значення результатів наукового пошуку; висвітлено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження у практику діяльності ВВНЗ.

У першому розділі «Теорія і практика педагогічного менеджменту у системі військової освіти» представлено результати теоретичного аналізу проблеми; розкрито методологічні основи, уточнено педагогічну сутність, виявлено взаємозв'язок та взаємообумовленість базових понять дослідження; здійснено ретроспективний аналіз та конкретизовано етапи становлення педагогічного менеджменту.

Відповідно до логіки дослідження проаналізовано сутність базових понять: «управління», «педагогічна система», «педагогічний менеджмент», «професійна готовність», «педагогічні умови», «взаємодія», «технологія формування професійної готовності», «компетенція», «компетентність», оскільки у науці існують різні підходи до їх змістового наповнення.

Педагогічний менеджмент у вищих військових навчальних закладах - це динамічна система управління процесом професійної підготовки майбутніх офіцерів, яка спрямована на оволодіння курсантами (студентами) знаннями, уміннями і навичками у процесі взаємодії з педагогом-менеджером, що забезпечує виконання соціального замовлення суспільства.

З'ясовано, що в процесі становлення і розвитку управлінської науки було застосовано концепції і методи різних наукових дисциплін, які сприяли їхньому взаємозбагаченню. Природним і закономірним є привнесення принципових положень сучасного менеджменту в методологічні основи педагогіки та у військову освіту зокрема. У дослідженні з'ясовано, що в процесі формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту педагогічні умови визначаються як взаємозалежні та взаємозумовлені фактори, що створюють у єдності середовище для організації навчального процесу і впливають на його якість та ефективність. З точки зору системного підходу та його основних принципів педагогічні умови якісної професійної підготовки носять стійкий і, водночас, динамічний характер.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дозволив зробити висновок, що технологія формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту передбачає управління процесом навчання, включає в себе два взаємопов'язаних процеси: організацію та контроль навчальної діяльності студентів (курсантів), поєднання цілей, форм, методів і засобів навчання.

Історична періодизація теорії менеджменту показує залежність його становлення передовсім від зовнішніх умов та історичного етапу розвитку суспільства. Цим зумовлена необхідність розгляду еволюції теорії управління і перспектив розвитку. Виділено кілька історичних періодів становлення теорії управління.

Доісторичний (9 - 7 тисячоліття до н. е. - XVIII ст.) - людство тисячоліттями накопичувало досвід управління, який згодом було акумульовано в самостійну галузь знань.

Індустріальний (1776 - 1890 рр.) - найбільша заслуга в розвитку уявлень про державне управління в цей період належить А. Сміту, який проаналізував різні форми розподілу праці, дав характеристику обов'язків правителя і держави. Значний вплив на становлення багатьох наукових напрямів, що вже сформувалися, і шкіл менеджменту мало вчення Р. Оуена. Його ідеї гуманізації управління виробництвом, а також визнання необхідності навчання, поліпшення умов праці й побуту робітників актуальні і донині.

Період систематизації (1856 - 1960 рр.) - наука про управління перебуває в постійному русі: формуються нові напрями, школи, течії, змінюється й удосконалюється науковий апарат, змінюються погляди дослідників, їх наукові орієнтири.

Інформаційний (1960 р. - дотепер) - активна розробка концепцій управління та інтеграція даних із використанням математичного апарату.

У процесі аналізу провідних наукових підходів уточнено теоретичні засади системного підходу, що є важливим для аналізу впливу педагогічного менеджменту на формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності. З'ясовано, що педагогічна система - це об'єднання компонентів (частин), яке залишається стійким при змінах. Якщо зміни (нововведення) перевищують якусь допустиму межу, система руйнується, на її місці виникає нова система з іншими властивостями.

У другому розділі «Структурно-функціональна модель формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту» розглянуто специфіку готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності, визначено відповідні структурні й функціональні компоненти моделі та критеріальні характеристики професійної компетентності майбутнього офіцера.

Структурно-функціональна модель формування готовності майбутнього офіцера до професійної діяльності розкриває структуру та особливості конструювання зазначеного виду готовності. Теоретично обґрунтовано структурні компоненти моделі: мотиваційний (передбачає організацію процесу формування готовності майбутнього офіцера до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту, усвідомлення майбутнім офіцером значущості основних мотивів та соціальних потреб професійної діяльності); змістовий (визначає сутність професійної готовності, що відображено в освітньо-професійній програмі, структурно-логічній схемі набуття необхідних фахових знань згідно з навчальним планом, вибудовує систему професійно необхідних знань майбутнього офіцера); діяльнісний (окреслюється групою вмінь і навичок, виробничих функцій, професійних компетенцій, якими повинен оволодіти майбутній офіцер у процесі професійної підготовки, зазначених в освітньо-кваліфікаційній характеристиці військового фахівця - майбутнього офіцера як складовій галузевого стандарту військової освіти); оцінно-результативний (передбачає контроль, самоконтроль, оцінювання та самооцінювання здійсненої діяльності з метою фіксації її результатів, а також постійний моніторинг рівня сформованості компетентності майбутніх офіцерів).

Функціональний аспект моделі відображає специфіку професійної діяльності майбутнього офіцера, забезпечує її ефективність та реалізуються через структурні компоненти моделі. Цей аспект охоплює такі функції: організаційної, технологічної, контрольної, технічної.

На основі результатів теоретичного узагальнення проблеми, опитування викладачів ВВНЗ та проведення факторного аналізу визначено педагогічні умови забезпечення якісної професійної підготовки майбутніх офіцерів: організаційні (забезпечення відповідної матеріально-технічної бази, укомплектованість педагогічними кадрами відповідного рівня, впровадження нових форм організації навчального процесу, створення професійного середовища через міжсуб'єктну взаємодію зі студентом і потенційним замовником); методичні (вдосконалення науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу, функціонування системи методичної допомоги викладачам); психолого-педагогічні (забезпечення позитивної мотивації навчання, суб'єкт-суб'єктної взаємодії в системі «викладач-студент»; індивідуалізація і диференціація навчального процесу).

Визначено структурні компоненти професійної компетентності офіцера: особистісний (мотиви, потреби, цілі, наявність інтересу до поглибленого вивчення фахових дисциплін); когнітивний (набуті теоретико-методологічні знання з гуманітарних та соціально-економічних, природничо-наукових та фахових дисциплін, які забезпечують професійну діяльність та спілкування); практичний (здатність застосовувати знання і вміння для здійснення професійної військової діяльності, сформованість професійних умінь, визначених у галузевому стандарті підготовки військового фахівця); рефлексивний (свідоме оцінювання результатів своєї діяльності і рівня власного розвитку, особистісних досягнень; сформованість таких якостей, як креативність, ініціативність, спрямованість на співробітництво, впевненість у собі, здатність до ініціативного, критичного прогнозування результатів власної діяльності і стосунків).

Відповідно до компонентного складу професійної компетентності майбутнього офіцера розроблено критерії її сформованості, а саме: мотиваційний, який охоплює сукупність мотивів щодо здобуття професії офіцера; інформаційно-пізнавальний, який характеризує специфіку гуманітарних, соціально-економічних, природничо-наукових та професійних знань; операційно-дієвий, що передбачає володіння визначеними професійними вміннями; оцінно-рефлексивний, який визначається здатністю контролювати та оцінювати власну професійну діяльність.

Урахування взаємодії та взаємозалежності зазначених критеріїв дозволили виділити чотири рівні сформованості професійної компетентності у майбутніх офіцерів: низький, середній, достатній та високий. Високий рівень характеризується глибоким усвідомленням мети та наслідків професійної діяльності; сформованістю ґрунтовних системних знань з усіх дисциплін та вмінням комплексного їх застосування; виявом розвиненої професійної пам'яті; цілеспрямованістю дій та прагненням до творчості; здатністю до самостійності у прийнятті рішень, самоаналізу, самооцінювання; застосуванням комунікативних умінь. Достатній рівень - розумінням значущості професії офіцера та значним інтересом до професійних аспектів діяльності; володінням необхідними професійними знаннями та потребою їх удосконалення; сформованістю вмінь для розв'язання типових військово-професійних завдань; прагненням до вдосконалення професійної компетентності; здатністю до самоаналізу та самооцінювання; проявом комунікативних умінь, володінням власним емоційним станом. Середній рівень - недостатньою сформованістю мотивів навчально-пізнавальної діяльності як передумови формування готовності до професійної діяльності; засвоєнням окремих елементів базових знань та їх практичним застосуванням у стандартних та нестандартних ситуаціях; потребою у самооцінюванні та самовдосконаленні, яка з'являється тільки при виникненні труднощів у роботі; проявом комунікативних здібностей. Низький рівень - відсутністю стійкого усвідомлення соціальної значущості професії та інтересу до професійної діяльності; засвоєнням елементів професійних знань, практичне значення яких не завжди усвідомлюється (низький рівень сформованості знань); недостатнім володінням професійними вміннями та навичками, неспроможністю самостійно розв'язувати фахові завдання.

У третьому розділі «Експериментальна перевірка педагогічних умов та технології готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту» подано програму, методику та організацію дослідження, представлено результати експериментальної перевірки технології формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту, проаналізовано та узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи.

Аналіз результатів констатувального етапу експерименту засвідчує недостатній рівень сформованості спонукального, когнітивного, практичного та рефлексивного компонентів професійної готовності майбутніх офіцерів, дає змогу зробити висновок про те, що традиційна система професійної підготовки майбутніх офіцерів у ВВНЗ не задовольняє сучасні загальнодержавні вимог, а тому потребує певних змін у педагогічних умовах її реалізації. Доведено необхідність розробки перспективної особистісно орієнтованої технології формування готовності майбутніх офіцерів. Визначено етапи впровадження технології: підготовчий, організаційний, контрольно-аналітичний.

Підготовчий етап передбачає підготовку викладачів ВВНЗ, вивчення ними законодавчих документів про впровадження нової системи організації навчального процесу, проведення діагностики рівня знань, умінь та навичок майбутніх офіцерів.

Організаційний етап реалізовувався шляхом визначення пріоритетів діяльності навчального закладу, співпраця із замовниками, проведення заходів із розробки освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми, навчальних планів, програм, адаптованих до кредитно-модульної організації навчального процесу; забезпечення визначених педагогічних умов; проведення контрольних заходів, підсумкової атестації.

Метою контрольно-аналітичного етапу було проведення контрольних заходів із метою аналізу рівня навчальних досягнень студентів (курсантів), діагностики сформованості професійної готовності у формі комплексного кваліфікаційного екзамену.

Визначено основні блоки технології формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту: інформаційно-ознайомлювальний, змістовий, процесуальний, контрольний.

Узагальнення результатів експериментального дослідження з використанням методів статистичної обробки даних та порівняльного аналізу дало змогу простежити динаміку кількісних та якісних змін у структурних компонентах готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності. Порівняння показників засвідчує наявність яскраво вираженої зміни виявлених співвідношень у експериментальних та контрольних групах.

Достовірність результатів експерименту забезпечувалася комплексом методів, зокрема використанням пакету прикладних статистичних програм для проведення факторного аналізу; методики О. Смирнова, статистичного t-критерію розподілу Стьюдента.

Одержані результати засвідчили, що за період проведення формувального етапу експерименту в експериментальних групах зменшилася кількість студентів із низьким (з 15% до 6%) та середнім (з 45% до 25%) рівнем компетентності, водночас зросла кількість студентів із достатнім (з 35% до 52%) і високим (з 5% до 17%) рівнями (рис. 1).

Завершальний етап формувального експерименту характеризувався зростанням і деяких показників мотиваційного критерію, зокрема підвищився рівень бажання ефективно вирішувати розв'язувати захисту Батьківщини від зовнішніх ворогів (0,76 проти 0,58). Крім того, позитивної динаміки набув рівень професійних знань (0,74 проти 0,58); підвищився рівень сформованості знаково-розумових умінь (0,73 проти 0,52); найбільш суттєвого зростання набула здатність курсантів до самоаналізу та самооцінювання власної професійної діяльності (0,76 проти 0,52), професійного самовдосконалення та самоосвіти (0,73 проти 0,51).

Рис. 1. Динаміка розвитку професійної компетентності майбутніх офіцерів у ЕГ та КГ на початку та в кінці експерименту.

Педагогічна технологія сприяла здійсненню гнучкого управління процесом формування готовності до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту, уніфікації роботи з навчальним матеріалом та структуруванню його за модульним принципом, методичному керівництву для досягнення дидактичних цілей, поєднанню традиційних та новітніх форм і методів навчання, реалізації творчого підходу до викладання навчальних дисциплін у вищому військовому навчальному закладі.

Результати, одержані після завершення формувального етапу експерименту, підтверджують ефективність упровадження моделі, педагогічних умов та технології формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту.

Висновки

У дисертації представлено теоретичне узагальнення й практичне вирішення проблеми формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності у вищих військових навчальних закладах на засадах педагогічного менеджменту. Результати науково-педагогічної роботи свідчать про досягнення мети, виконання поставлених завдань дослідження і слугують підставою для переконливих висновків і узагальнень:

1. Актуальність розробки та обґрунтування теоретико-методологічних основ професійної підготовки майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту визначається перспективами інтеграції України у світовий освітній простір. Сучасні підходи до якості освіти майбутніх офіцерів вимагають наукового обґрунтування тих аспектів, які сприяють формуванню їхньої готовності до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту. Аналіз філософської, психолого-педагогічної і спеціальної літератури з проблеми дослідження засвідчує потребу наукового пошуку ефективних шляхів удосконалення процесу формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності у вищому військовому навчальному закладі на засадах педагогічного менеджменту.

У ході дослідження виявлено, що виникнення і розвиток управлінської науки відбувається з використанням концепцій і методів різних наукових дисциплін, їх взаємодоповнення і взаємозбагачення. Природним і закономірним є привнесення принципових положень сучасного менеджменту в методологічні основи педагогіки та у військову освіту зокрема.

Аналіз понять «управління», «менеджмент», «педагогічний менеджмент» і їх порівняння дозволили конкретизувати сутність поняття «педагогічний менеджмент» у контексті формування у майбутніх офіцерів готовності до професійної діяльності. Педагогічний менеджмент у вищому військовому навчальному закладі - це динамічна система управління процесом професійної підготовки педагогом-менеджером, спрямована на оволодіння курсантами (студентами) знаннями, уміннями і навичками, забезпечення виконання соціального замовлення суспільства з підготовки фахівців - майбутніх офіцерів.

У дослідженні педагогічний менеджмент розглядається як спосіб формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності під час навчання у військовому вищому навчальному закладі.

2. Узагальнено критерії, що характеризують ефективність начальною діяльності курсанта (студента) з оволодіння військовою спеціальністю:

- ступінь сформованості інтелектуальних якостей (як результат залучення особистості до цілеспрямованої навчальної та наукової діяльності);

- ступінь сформованості фізичних якостей (як результат занять із фізичної підготовки та спорту, загартування організму);

- ступінь сформованості морально-психологічних та ділових якостей;

- рівень виконання військово-службових обов'язків (як результат практичного застосування статутів збройних сил України у повсякденній діяльності та адаптації до нових її умов).

Визначено структурні компоненти професійної готовності майбутнього офіцера: особистісний (мотиви, потреби, цілі, наявність інтересу до поглибленого вивчення фахових дисциплін; прагнення до творчості в професійній діяльності, прагнення до професійного та особистісного самовдосконалення; вияв вольових зусиль у вирішенні навчальних і професійних завдань; здатність розуміти власний емоційний стан та володіти ним, терпіння і володіння собою; активність і уміння витримувати навантаження у процесі навчання та специфічних військових завдань; об'єктивність і самокритичність в оцінюванні досягнутого рівня розвитку власної професійної компетентності); когнітивний (набуті теоретико-методологічні знання з гуманітарних та соціально-економічних, природничо-наукових та фахових дисциплін, необхідні для забезпечення професійної діяльності та спілкування; набуті професійні уміння, необхідні та достатні для успішного здійснення професійної діяльності; глибину і системність знань з фундаментальних та професійних дисциплін і принципів використання їх у професійній діяльності майбутнього офіцера); практичний (набуття професійних умінь, необхідних для успішного здійснення професійної діяльності, визначених у галузевому стандарті підготовки майбутнього офіцера: предметно-практичних, предметно-розумових, знаково-практичних, знаково-розумових та комунікативних, принципів використання їх у професійній діяльності); оцінно-рефлексивний (здатність застосовувати знання і вміння для здійснення професійно-військової діяльності, творчий підхід до вирішення конкретних завдань технологічного, організаційного, пошукового, аналітичного, комунікативного характеру; уміння свідомо контролювати результати своєї діяльності і рівень власного розвитку, особистісних досягнень; сформованість таких якостей, як креативність, ініціативність, налаштованість на співробітництво, впевненість у собі, здатність до передбачення, до ініціативного, критичного прогнозування результатів діяльності і відносин).

Професійна готовність майбутнього офіцера є похідною інтегрованої єдності соціально-особистісних, загальнонаукових, інструментальних та військово-професійних компетенцій.

Відповідно до завдань дослідження визначено педагогічні умови, створення яких має забезпечити якісну підготовку майбутніх фахівців: організаційні (навчальний заклад забезпечує функціонування системи взаємодії зі студентом (курсантом) і потенційним замовником; навчальний процес організовується як суб'єкт-суб'єктний; наявна відповідна змістово-нормативна база професійної підготовки; проведено зміни в організації навчального процесу); методичні (створення науково-методичного забезпечення процесу професійної підготовки майбутніх фахівців; забезпечення педагогічними кадрами відповідного рівня; забезпечення функціонування системи удосконалення методичної підготовки викладачів); психолого-педагогічні (забезпечення позитивної мотивації навчання, суб'єкт-суб'єктної взаємодії в системі «викладач - студент»; індивідуалізація і диференціація навчального процесу).

3. Здійснене дослідження дозволяє стверджувати, що формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на основі педагогічного менеджменту забезпечує усвідомлений вибір із ряду можливих варіантів навчального процесу саме того, який у даних умовах забезпечить ефективність вирішення завдань освіти, виховання і розвитку студентів (курсантів) при раціональних витратах часу і зусиль педагога та студентів (курсантів).

Формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності під час навчання у ВВНЗ, що здійснюється на засадах педагогічного менеджменту, досягається шляхом реалізації структурно-функціональної моделі педагогічного менеджменту, в якій враховуються зовнішні чинники; педагог і студенти (курсанти) є суб'єктами управління; діяльність педагога заснована на принципах, функціях і методах ефективного управління.

Дослідження показало, що для ефективного функціонування структурно-функціональної моделі формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту необхідно дотримуватися таких умов:

- зміст навчальних дисциплін спрямований на формування у студентів (курсантів) професійної компетентності й відповідальності за управлінські рішення;

- діяльність педагога здійснюється на основі принципів, методів та функцій управління;

- навчально-пізнавальна діяльність студентів (курсантів) організовується з урахуванням їх потреб, інтересів і мотивів та шляхом моделювання сучасних соціально-економічних, виробничих ситуацій і відносин.

4. У навчальний процес вищих військових навчальних закладів упроваджено та експериментально перевірено технологію формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності. В основу запровадженої технології покладено кредитно-модульну систему організації навчального процесу, ефективність якої залежить від сукупності педагогічних умов, що створюються навчальним закладом, перебувають у взаємозв'язку, сприяють забезпеченню якості знань та високому рівню професійної підготовки.

У процесі експериментального дослідження теоретично і методично обґрунтовано головні положення з формування готовності майбутнього офіцера до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту. Основу експериментальної технології становлять розроблене організаційно-методичне забезпечення впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу підготовки майбутніх офіцерів.

Визначено узагальнені оцінки знань, умінь та навичок студентів експериментальної та контрольної груп. Результати дослідження засвідчили переваги організації процесу формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту в експериментальних групах, що виявилися у позитивній динаміці загальних рівнів компетентності студентів (курсантів). Перевірені за допомогою методів математичної статистики дані доводять достовірність висновків про результативність авторської технології.

Експериментально доведено, що важливе значення для ефективного формування професійної готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності має критеріально-рівневий підхід до оцінювання її сформованості. Проведене дослідження дозволило визначити критерії (спонукальний, інформаційно-пізнавальний, операційно-дієвий, оцінний) та їх показники, а також професійної готовності майбутніх офіцерів (низький, середній, достатній, високий).

Проведений педагогічний експеримент з упровадження у навчальний процес технології формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту засвідчив підвищення не лише рівня сформованості професійних знань, умінь і навичок студентів (курсантів), а й посилення мотивації навчання, підвищення активності навчально-пізнавальної діяльності студентів (курсантів), здатність їх до самоаналізу, самооцінювання та самовдосконалення, що створює умови для розвитку індивідуальних здібностей майбутніх фахівців.

5. Результатом дослідження є розроблений навчально-методичний супровід процесу формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту: освітньо-кваліфікаційна характеристика, освітньо-професійна програма та навчальний план, типові навчальні програми; навчально-методичний посібник із матеріалами запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВВНЗ та інші інструктивно-методичні матеріали.

Достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій дослідження забезпечується теоретичним і методичним обґрунтуванням його вихідних положень, усебічним аналізом проблеми, застосуванням комплексу методів, адекватних меті й завданням дослідження, експериментальною перевіркою основних положень роботи.

Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту. Перспективними напрямами подальшого наукового пошуку є розробка й упровадження особистісно орієнтованих технологій, формування особистісних якостей майбутнього офіцера, дослідження специфіки та реалізації принципу наступності у формуванні професійної компетентності студентів (курсантів) різних освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Список опублікованих праць із теми дослідження

Статті у фахових виданнях

1. Прохоров О. А. Оптимізація керівництва професійною соціалізацією організатора навчального процесу у ВНЗ / О. А. Прохоров // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди : Науково-теоретичний збірник. - Переяслав-Хмельницький, 2005. - С.27-29.

2. Прохоров О. А. Викладач вищого навчального закладу як організатор навчально-виховного процесу / О. А. Прохоров // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» : Науково-теоретичний збірник. - Переяслав-Хмельницький, 2006. - С.131-133.

3. Прохоров О. А. Цілі в інноваційній управлінській діяльності / О. А. Прохоров // Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - К. : ВІКНУ, 2008. - Вип. № 14. - С.218-222.

4. Прохоров О. А. Моніторинг якості вищої освіти / О. А. Прохоров // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. 2008. - Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету, 2008. - Вип. XXI. - Ч. 2. - С.268-277.

5. Прохоров О. А. Проблеми моніторингу освітнього процесу: історичний аналіз / О. А. Прохоров // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. 2008. - Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатсько-го національного університету, 2008. - Вип. XXІI. - Ч. 2. - С.46-49.

6. Прохоров О. А. Історико-педагогічні особливості становлення і організація педагогічного менеджменту / О. А. Прохоров // Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Вип. № 15. - К. :ВІКНУ, 2008. - С.250-256.

7. Прохоров О. А. Організація педагогічного менеджменту в умовах установ професійної освіти / О. А. Прохоров // Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Випуск № 16. - К. :ВІКНУ, 2008. - С.233-238.

8. Прохоров О. А. Функціональні і структурні компоненти моделі готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності / О. А. Прохоров // Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - К. : ВІКНУ, 2009. - Вип. № 24. - С.263-270.

9. Прохоров О. А. Експериментальна перевірка педагогічних умов та технології готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту / О. А. Прохоров // Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - К. :ВІКНУ, 2010. - Вип. № 27. - С.322- 332.

Навчально-методичні посібники

10. Безносюк О. О. Педагогічні умови запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу / О. О. Безносюк, О. А. Прохоров, В. Л. Уліч // Навчально-методичний посібник / За заг. ред. Балабіна В. В. - К.: ТОВ «Інфодрук», 2007. - 200 с.

11. Безносюк О. О. Педагогічні умови запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу / О. О. Безносюк, О. А. Прохоров, В. Л. Уліч // Видання 2-е, доповнене. Навчально-методичний посібник / За заг. ред. Балабіна В. В. - К. : ТОВ Інфодрук, 2008. - 228 с.

Тези доповіді на конференції

12. Прохоров О. А. Експериментальна програма педагогічних умов та технологій готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту/ О. А. Прохоров // Тези доповідей VІ Міжнародної науково-практичної конференції «Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє» Наукове видання - К. : ВІКНУ, 2010. - С.485-486.

Анотація

Прохоров О. А. Формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Черкаси, 2011.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню й експериментальній перевірці комплексу педагогічних умов та педагогічної технології формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту. Визначено сучасні наукові підходи до проблеми дослідження: системний, аксіологічний, діяльнісний, особистісно орієнтований, компетентнісний, технологічний. Подано аналіз базових понять, проаналізовано процес становлення менедженту в його історичному розвитку. Теоретично обґрунтовано модель формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту, визначено її структурні та функціональні компоненти. Обґрунтовано організаційні, методичні та психолого-педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту. Розкрито структуру професійної компетентності майбутнього офіцера, визначено критерії та рівні її сформованості. Розроблено і експериментально перервірено педагогічні умови та технологію формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту.

Основні результати дослідження впроваджено у навчальний процес вищих військових навчальних закладів.

Ключові слова: педагогічний менеджмент, модель формування готовності майбутніх офіцерів, кредитно-модульна система.

Аннотация

Прохоров О. А. Формирование готовности будущих офицеров к профессиональной деятельности на принципах педагогического менеджмента. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04. - теория и методика профессионального образования. - Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого, Черкассы, 2011.

Диссертация посвящена вопросам теории и практики формирования готовности будущих офицеров к профессиональной деятельности на основе педагогического менеджмента.

В работе обосновано специфику формирования готовности будущих офицеров к профессиональной деятельности на основе педагогического менеджмента, проанализированы и научно-теоретические подходы к формированиюготовности будущих офицеров к профессиональной деятельности: системный, аксиологический, деятельностный, личностно ориентированный, компетентностный, технологический.

На основе применения системного подхода разработана и теоретически обоснована модель готовности будущих офицеров к профессиональной деятельности на основе педагогического менеджмента, которая представляет комплекс взаимосвязанных элементов педагогического процесса, обеспечивающих формирование у студентов (курсантов) профессиональной компетентности. Основными компонентами модели являются: структурные (целемотивационный, содержательный, деятельностный, оценочно-результативный), функциональные (организационный, технологический, контрольный, технический).

...