Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” (м. ЯЛТА)

УДК: 378.126: 372.48: 908

Підготовка майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів в Автономній республіці Крим

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ПІРОЖКОВА Олена Олегівна

Ялта 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Овчинникова Марина Вікторівна, Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), доцент кафедри математики, теорії і методики викладання математики.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Шевченко Галина Павлівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, завідувач кафедрою педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент Матіяш Валентина Василівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, доцент кафедри педагогіки і методики початкового навчання.

Захист дисертації відбудеться „29” січня 2009 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 53.130.01 при Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2, ауд. 15.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2.

Автореферат розісланий „26” грудня 2008 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н. В. Горбунова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Одним із пріоритетних напрямів сучасної освіти України є навчання та виховання підростаючого покоління на засадах громадянськості, патріотизму, толерантності й поваги до різних народів. У Державних національних програмах „Освіта. Україна. ХХІ століття” та „Вчитель”, Законах України „Про вищу освіту”, „Про освіту”, Концепції педагогічної освіти в Україні й Концепції історичної освіти середньої загальноосвітньої 12-річної школи зазначається, що гармонійний розвиток людини, патріота й громадянина своєї Батьківщини забезпечується знанням її історії, культури з перших років шкільного навчання. Одним із засобів формування цих знань є цілеспрямована історико-краєзнавча робота з учнями початкових класів, для реалізації якої вчителю необхідне володіння методикою її викладання. Проте систематична робота у ВНЗ України з підготовки майбутніх учителів початкових класів до цього напряму професійної діяльності не проводиться.

У філософських і педагогічних працях питання навчання та виховання учнів на основі любові до рідного краю піднімалося багато сотень років тому (Аристотель, Демокріт, Я. Коменський, Ж.-Ж. Руссо). В Україні значний внесок у краєзнавчо-педагогічну роботу зробили педагоги й літератори С. Русова, Г. Сковорода, В. Сухомлинський, Леся Українка, К. Ушинський, Т. Шевченко. Протягом ХХ століття вивченню краєзнавства в Україні присвячено праці вітчизняних учених: В. Жук, Н. Рудницька (історичне краєзнавство), І. Майданець (географічне краєзнавство), В. Матіяш (педагогічне краєзнавство).

Проблеми навчання та виховання студентів засобами краєзнавства висвітлено в дослідженнях В. Обозного, В. Романько, Н. Самохіної, С. Совгіри; питання використання краєзнавства в роботі з учнями різних вікових груп розкрито в працях В. Бенедюк, П. Іванова, О. Кошолап, М. Ніконової, Н. Огієнко, М. Откаленко, М. Солов'я; підготовку майбутніх учителів до різних аспектів краєзнавчої роботи представлено в дослідженнях Т. Міщенко, О. Тімець; загальнотеоретичні питання історичного краєзнавства розкрито в монографіях В. Ашкурова, Н. Борисова, Т. Матюшина, П. Тронько. Проте відсутні спеціальні дослідження підготовки майбутніх учителів початкових класів до історико-краєзнавчої роботи з учнями. Опубліковані праці з методики краєзнавчої роботи в середній школі й у ВНЗ (Т. Вайда, М. Костриця, А. Лисенко, В. Смірнов) не враховують методичних особливостей навчання молодших школярів, тому неможливе використання результатів цих досліджень учителями початкових класів. Аналіз нормативних актів, концепцій, програм, навчальних планів педагогічних спеціальностей ВНЗ АРК показав, що підготовка студентів до організації історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів на матеріалі Криму здійснюється недостатньо. Вищі навчальні заклади Криму не готують майбутніх учителів до цього виду діяльності в межах інваріантного розділу програми, ця підготовка здійснюється фрагментарно, що пояснює низький рівень готовності студентів до означеного напряму навчально-виховної роботи.

Таким чином, актуальність дослідження визначається необхідністю розв'язання суперечності між потребою проведення цілеспрямованої історико-краєзнавчої роботи в школі, в тому числі початковій, і відсутністю науково-обґрунтованої підготовки майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у вищих навчальних закладах АРК.

Актуальність і недостатня розробка проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Підготовка майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів в Автономній Республіці Крим”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У межах наукової теми кафедри педагогіки Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) „Розробка інноваційних технологій підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах полікультурного освітнього простору” (державний реєстраційний номер 0103U004597) досліджено аспект підготовки майбутніх учителів початкових класів до історико-краєзнавчої роботи в умовах Автономної Республіки Крим, полікультурного й поліетнічного регіону. Тему дисертації затверджено вченою радою Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (протокол № 10 від 26.05.2005 р.) та погоджено рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №10 від 20.12.2005 р.).

Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні, теоретичній розробці й експериментальній перевірці педагогічної системи підготовки майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів в Автономній Республіці Крим.

Відповідно до сформульованої мети дослідження розв'язувалися такі завдання:

1) обґрунтувати основи педагогічної системи підготовки майбутнього вчителя до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК на основі аналізу науково-методичної, психолого-педагогічної, історичної літератури;

2) уточнити особливості змісту підготовки майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК;

3) розробити й науково обґрунтувати структурно-функціональну модель готовності, її критерії та рівні й педагогічну систему підготовки майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК;

4) визначити початковий стан підготовки майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК при традиційному змісті навчання у вищому навчальному закладі;

5) обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність педагогічної системи підготовки майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК.

Об'єкт дослідження - процес підготовки майбутніх учителів початкових класів. педагогічний крим краєзнавчий учень

Предмет дослідження - педагогічна система підготовки майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК.

Методологічні основи дослідження складають: закономірності й принципи теорії загальнонаукового пізнання, концепція системного підходу (С. Архангельський, В. Афанасьєв, Н. Кузьміна, В. Семіченко) щодо підготовки майбутнього вчителя, принципи історизму, об'єктивності, науковості та порівняльного аналізу, положення про педагогічну систему.

Теоретичними основами дослідження є: сучасна теорія пізнання, що спирається на принципи діалектичної логіки як методу наукового пізнання реальної дійсності; загальнодидактичні та методичні положення (Ю. Бабанський); питання проблеми організації навчально-виховної діяльності у вищій школі (О. Безпалько, І. Готська, С. Совгіра, О. Тімець), основні положення єдності знань і діяльності (Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн); основні положення педагогічної, психологічної (О. Маркова, О. Савченко) та історико-краєзнавчої (В. Ашкуров, Н. Борисов, П. Іванов) професійної підготовки вчителів.

Для реалізації поставлених завдань використано такі методи дослідження: теоретичні (аналіз нормативних документів, науково-методичних та історичних джерел) з метою визначення актуальності та теоретичних основ дослідження; моделювання готовності майбутнього вчителя до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК; удосконалення й уточнення категоріального апарату краєзнавчої науки; емпіричні (спостереження за діяльністю студентів, аналіз документації педагогічної практики ВНЗ, бесіди, опитування; анкетування й тестування студентів, учителів, які працюють у школах АРК) з метою визначення рівня знань у галузі історико-краєзнавчої роботи, вивчення результатів професійної діяльності майбутніх учителів щоб виявити фактичний рівень їхньої готовності до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів; експериментальні (констатувальний експеримент) для визначення початкового рівня готовності майбутніх учителів до здійснення історико-краєзнавчої роботи в початкових класах в АРК; (формувальний експеримент) з метою перевірки ефективності розробленої педагогічної системи; статистичні: для визначення надійності отриманих даних, порівняння результатів експерименту з початковими кількісними показниками.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі факультету педагогіки та психології Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Євпаторійського педагогічного факультету Кримського гуманітарного університету та філії Кримського гуманітарного університету в м. Армянськ, педагогічному факультеті Республіканського вищого навчального закладу „Кримський інженерно-педагогічний університет” (м. Сімферополь) протягом 2004-2008 років. У констатувальному етапі експерименту взяло участь 989 осіб: студенти, викладачі, а також учителі й учні шкіл м. Ялти: гімназії ім. А. П. Чехова, школи-ліцею №9, середньої загальноосвітньої школи І ступеня №13, середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №6, середньої загальноосвітньої школи №12 з поглибленим вивченням англійської мови, Експериментального навчально-виховного комплексу „Школа майбутнього”. Формувальним етапом експерименту охоплено 156 майбутніх учителів початкових класів.

Експериментальне дослідження проводилося протягом 2004-2008 рр. і охоплювало чотири етапи: констатувальний, проектувальний, формувальний, контрольний.

На констатувальному етапі (2004-2005 рр.) вивчалася філософська, психолого-педагогічна, методична література з проблеми підготовки майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи; проводився аналіз навчально-методичної документації, досліджувалися рівні історико-краєзнавчої роботи в початкових класах полікультурного регіону й підготовки фахівців відносно питання, що вивчається.

У межах проектувального етапу (2005-2006 рр.) сформульовано мету, завдання; розроблено програму дослідження, критерії й рівні сформованості готовності майбутніх учителів початкових класів до історико-краєзнавчої роботи в процесі їхньої підготовки до професійної діяльності; визначено учасників експериментальної та контрольної груп; сформульовано основні робочі поняття й категорії.

Протягом формувального етапу дослідження (2006-2007 рр.) проводилася експериментальна перевірка розробленої педагогічної системи підготовки студентів III-V курсів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК, а також проаналізовано проміжні результати виконання студентами контрольних завдань.

На контрольному етапі (2007-2008 рр.) проведено підсумковий зріз щодо оволодіння майбутніми вчителями початкових класів основами теорії та методики історико-краєзнавчої роботи, здійснено статистичну обробку даних, описано хід і результати дослідження; розроблено методичні рекомендації щодо впровадження педагогічної системи підготовки в навчально-виховний процес ВНЗ, уточнено та перевірено об'єктивність результатів формувального експерименту методами математичної статистики, теоретичне осмислення результатів, отриманих у процесі дослідно-експериментальної роботи.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше: розроблено структурно-функціональну модель готовності й педагогічну систему підготовки майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК, визначено критерії та рівні готовності майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК; уточнено: понятійний апарат краєзнавства як науки (зокрема, визначено поняття „краєзнавство”, „історичне краєзнавство в АРК”, „історико-краєзнавча робота”, „історико-краєзнавча робота з учнями початкових класів”; „готовність до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів”); розроблено класифікацію видів краєзнавства за галузями наук, уточнено коло знань, умінь і навичок, необхідних для історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК; набули подальшого розвитку теоретичні та методичні засади професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів у АРК.

Практичне значення дослідження полягає в упровадженні у навчальний процес ВНЗ педагогічної системи підготовки майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів; спецкурсу „Теорія і методика історико-краєзнавчої роботи в початкових класах”, методичних рекомендацій „Використання дидактичних ігор з метою формування історико-краєзнавчих уявлень учнів початкових класів”. Запропонована педагогічна система може бути використана в роботі методичних об'єднань учителів початкових класів, в установах підвищення кваліфікації та перепідготовки педагогічних кадрів.

Апробація результатів дослідження здійснювалася під час обговорення на міжнародних: „Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти в контексті Болонського процесу” (Ялта, 2006, 2007), „Інноваційні технології в освіті” (Алушта, 2005, 2006, 2007); всеукраїнських: „Історико-культурна спадщина Причорномор'я: вивчення й використання в освіті і туризмі” (Ялта, 2006), „Професіоналізм педагога” (Ялта, 2005, 2006, 2007, 2008), „Розвиток освіти в поліетнічних регіонах” (Ялта, 2005, 2006, 2007, 2008); міжвузівських науково-практичних конференціях: „Січневі педагогічні читання” (Сімферополь, 2006), ХІІ науково-теоретична конференція Кримського інженерно-педагогічного університету (Сімферополь, 2006).

Хід і результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта). Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (довідка №24 від 28.08.2008 р.) і Республіканського вищого навчального закладу „Кримський інженерно-педагогічний університет” (м. Сімферополь) (довідка №01.3-08/777 від 31.10.2007 р.), педагогічний процес шкіл м. Ялти: гімназія ім. А. П. Чехова, школа-ліцей №9, середня загальноосвітня школа І ступеня №13, середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня №6, середня загальноосвітня школа №12 з поглибленим вивченням англійської мови, Експериментальний навчально-виховний комплекс „Школа майбутнього” (довідка №835/01-12 від 02.09.2008 р.) і в роботу клубу „Дружба” при управлінні в справах сім'ї та молоді виконавчого комітету Ялтинської міської ради (довідка №01-16/337 від 30.11.2007 р.).

Публікації. Основні положення й результати дослідження опубліковано в 1 методичному посібнику та 8 статтях, з яких 5 - у спеціальних наукових виданнях, затверджених ВАК України, 3 - у наукових збірниках і матеріалах конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 281 сторінка (основна частина - 198 сторінок). Список використаних джерел складають 304 найменування (з них - 5 іноземною мовою) на 28 сторінках. Дисертація містить 8 рисунків, 21 таблицю, що займають 3 сторінки основного тексту.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність та ступінь розробленості проблеми, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження; розкрито методи, наукову новизну та практичне значення дослідження; подано інформацію щодо апробації й упровадження результатів дослідження.

У першому розділі „Теоретико-методичні основи підготовки майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів” досліджено зміст і структуру основних понять теми, наведено етапи розвитку краєзнавства як науки на території України та окремо в Криму, розглянуто історію становлення шкільного краєзнавства, розкрито специфіку підготовки майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК, розроблено та науково обґрунтовано структурно-функціональну модель готовності майбутнього вчителя до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів.

Помітну роль у розвитку краєзнавства в Україні в ХIХ - ХХ ст. і у використанні цієї науки в освітньому процесі відіграли праці М. Грушевського, А. Лазаревського, А. Лисенко, А. Лободи, Г. Міхєєвої, Н. Огієнко, В. Романька, Н. Самохіної, О. Тімець, М. Яворського.

Велике значення для розвитку шкільного краєзнавства мала діяльність педагогів ХVIII - ХХ ст., які не лише збирали краєзнавчий матеріал і залучали до означеного виду діяльності учнів, але й писали доповіді, повідомлення, книги на цю тематику (Н. Вессель, Е. Звягинцев, П. Іванов, В. Крестінін, М. Ломоносов, Н. Новіков, С. Ремезов, П. Ричков, С. Русова, В. Сухомлинський, В. Татищев, П. Тронько, К. Ушинський, А. Фомін).

Краєзнавство - інтеграційна наука, що об'єднує сукупність наукових галузей, які цілеспрямовано вивчають певні території, що є адміністративною (область, місто) чи природничою цілісністю, характеризуються низкою особливостей і вважаються рідним краєм. Виділено різні види краєзнавства за галуззю наук (географічне, біологічне, історичне). Базовим у дослідженні є історичне краєзнавство - науково-культурна діяльність з вивчення минулого окремого регіону й розповсюдження знань про нього (А. Непомнящий). У Криму вивчення історичного краєзнавства набуває особливого значення, оскільки саме через нього вчитель формує в учнів толерантність і взаємоповагу до представників різних народів республіки.

Історико-краєзнавча робота - науково-обґрунтована, цілеспрямована й систематизована дослідницька діяльність, спрямована на вивчення історичного минулого краю, систематизацію й популяризацію вивченого матеріалу серед студентів, учнів і представників громадськості. Складовою історико-краєзнавчої роботи виступає історико-краєзнавча діяльність, спрямована на вивчення рідного краю безпосередньо в природі чи в пункті проживання. Ця діяльність виражається в різних формах роботи - екскурсії, походи, експедиції, піші прогулянки.

Історико-краєзнавча робота з учнями початкових класів - це педагогічна діяльність учителів і представників громадськості (працівників музеїв, бібліотек, ветеранів, старожилів регіону), спрямована на формування у молодших школярів комплексу уявлень про минуле рідного краю відповідно віковим особливостям, навчання учнів застосовуванню цих знань у житті. Історико-краєзнавча робота з учнями початкових класів має пропедевтичний характер (О. Мороз), за змістом може інтегруватися в різні освітні галузі.

Підготовку майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК розглянуто як підсистему в ієрархії систем професійно-педагогічної підготовки, тому вона здійснювалася на засадах принципу системності, що передбачало визначення сутності й мети підготовки, виявлення основних протиріч, принципів підготовки, застосування науково-обґрунтованих форм, методів підготовки фахівців до означеного виду діяльності, розробку змісту, структури педагогічної системи підготовки, її технологію й взаємодії між суб'єктами, а також результат.

Підсумком розглянутої цілеспрямованої, спеціально організованої підготовки студентів є готовність майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК. На основі принципу системності побудовано структурно-функціональну модель готовності майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК, що включала три компоненти: афективний (мотивація), когнітивний (знання) й технологічний (практичні вміння й навички). Афективний компонент -системоутворюючий для цього виду готовності й визначає бажання майбутнього вчителя працювати над формуванням історико-краєзнавчих уявлень учнів початкових класів, спрямованість на здобуття знань і навичок, що сприяють результативній історико-краєзнавчій роботі з учнями початкової школи. Когнітивний компонент зумовлює знання можливих варіантів взаємодії вчителя з учнями, стилів керівництва в навчальній, позаурочній діяльності, знання вікових особливостей учнів початкових класів, що впливають на ефективність навчально-виховного процесу; знання рідного краю, його історії зокрема, методики викладання історичного краєзнавства; знання основних форм організації навчальної й позакласної історико-краєзнавчої роботи в загальноосвітній школі. Для технологічного компоненту притаманні вміння вчителя застосовувати історико-краєзнавчі знання на профільних дисциплінах (наприклад, „Я і Україна”); вміння інтегрувати історико-краєзнавчі знання на різних навчальних предметах початкової школи (математика, читання) та позакласній діяльності учнів початкових класів. Для кожного з цих компонентів визначено критерії та показники, завдяки чому виявлено рівні готовності до історико-краєзнавчої роботи: високий, середній і низький.

У другому розділі „Педагогічна система формування готовності майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів в Автономній Республіці Крим” проаналізовано стан проблеми готовності студентів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК, розроблено, обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічну систему означеної підготовки.

На рис. 1 схематично представлено зміст і взаємозв'язок основних компонентів педагогічної системи підготовки майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК.

Системоутворюючим компонентом є мета системи підготовки - готовність майбутнього вчителя до ефективної історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів. Підготовка здійснювалася у трьох напрямах: мотиваційному, теоретичному і практичному.

Суб'єкти педагогічної системи підготовки до історико-краєзнавчої роботи - викладачі ВНЗ і працівники музеїв, які формували мотиваційний і теоретичний аспекти готовності майбутніх учителів, студенти, які брали участь в експерименті, учні й учителі початкових класів, у процесі роботи з якими здійснювалась практична підготовка студентів до історико-краєзнавчої роботи. Для проведення поточного та підсумкового контролю отриманих знань та навичок студентів використано такі форми: виконання контрольних завдань; семінарські заняття й тестування; самостійна й контрольна робота, написання рефератів.

Зміст підготовки майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК реалізовано через збагачення історико-краєзнавчим матеріалом курсів окремих методик, введення в програму підготовки спеціалістів спецкурсу „Теорія і методика історико-краєзнавчої роботи в початкових класах” і використання отриманих знань у процесі педагогічної практики. Завдання спецкурсу: 1) акцентувати увагу студентів на важливості історико-краєзнавчої роботи в АРК, сприяти формуванню стійкого бажання щодо організації цього виду роботи; 2) теоретично обґрунтувати термінологію краєзнавчої науки, розкрити її структуру, сформувати у студентів комплексне уявлення про історію АРК, навчити застосовувати ці знання в роботі; 3) розв'язати проблему організації історико-краєзнавчої роботи в початковій школі; 4) навчити студентів сучасним методикам організації історико-краєзнавчої роботи в початковій школі; сприяти застосуванню майбутніми вчителями отриманих знань у практичній діяльності й стимулювати їх застосування надалі.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Педагогічна система підготовки майбутнього вчителя до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК

На початку дослідно-експериментальної роботи у студентів визначалася наявність або відсутність мотивів і мети щодо використання історико-краєзнавчої роботи в навчальній та позаурочній діяльності учнів початкових класів. Мета й мотив органічно пов'язані зі змістом підготовки, складовим якого є: мотиваційний, когнітивний і технологічний компоненти. Визначення мотиву вивчення студентами методики історико-краєзнавчої роботи здійснювалося через анкетування, бесіди, аналіз контрольних завдань та протоколів проведених ними уроків.

Формування когнітивного компонента забезпечувалось знаннями студентів основних історико-краєзнавчих фактів розвитку Криму, форм організації роботи з учнями початкових класів, варіантів взаємодії вчителя з учнями в навчальній і позаурочній діяльності. Ця інформація викладалася студентам на лекційних заняттях і екскурсіях, поширювалася й закріплювалася на семінарських заняттях.

Технологічний компонент готовності формувався через практичні заняття в рамках спецкурсу, при відвідуванні відкритих уроків із включенням історико-краєзнавчого матеріалу, а також через використання історико-краєзнавчих знань студентами на практиці в школі. Зміст підготовки нерозривно пов'язаний із суб'єктами педагогічної системи - викладач і студенти, вчителі й учні початкових класів.

Констатувальний експеримент засвідчив, що історико-краєзнавча робота в школі ведеться недостатньо. Аналіз опитування респондентів продемонстрував, що 88,9% учителів шкіл, 91,1% майбутніх учителів початкових класів, 85,2% студентів інших спеціальностей, 100% викладачів ВНЗ вважають за необхідне спеціальну підготовку майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи. Аналіз програм ВНЗ виявив лише часткове відображення питання з досліджуваної проблеми, відсутність системного підходу до її розв'язання. За результатами констатувального експерименту зроблено висновок про те, що причиною відсутності використання історико-краєзнавчого матеріалу є недостатня готовність студентів та вчителів до цього аспекту професійної діяльності.

На проектувальному етапі дослідження визначено зміст спецкурсу „Теорія і методика історико-краєзнавчої роботи в початкових класах” і підготовки студентів; дібрано й укладено завдання до практичних і семінарських занять для використання в ході підготовки студентів; визначено форми роботи зі студентами для найбільш успішного оволодіння ними навчальним матеріалом через залучення їх до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК; відібрано експериментальну (ЕГ) і контрольну (КГ) групи для проведення формувального етапу експерименту; організовано діагностику готовності майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК. Низький рівень загальної готовності респондентів ЕГ до історико-краєзнавчої роботи виявлено у 44,9%, середній - у 52,6%, високий - у 2,6%. У КГ показники готовності були такими: низький рівень виявлено у 51,3% студентів, середній рівень - у 48,7% респондентів, високий рівень на цьому етапі експерименту не зафіксовано.

На формувальному етапі експерименту створено умови для успішного оволодіння студентами основами методики історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів, що включала мотиваційний, теоретичний, методичний і практичний блоки, а також використання набутих знань у практичній діяльності. Підготовка студентів здійснювалася на лекційних заняттях, де їм було повідомлено про історію розвитку шкільного краєзнавства, основні дефініції науки, розкрито форми історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів, і на практичних заняттях, у межах яких студенти вдосконалювали вміння організації цієї роботи через створення проектів, участь у дидактичних іграх краєзнавчої тематики. На цьому етапі проведено проміжний зріз рівня готовності студентів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів, що продемонстрував зростання цього показника в студентів експериментальної групи.

Контрольний етап експерименту спрямовано на визначення результатів проведення дослідження й оцінювання результативності впровадження педагогічної системи підготовки майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК.

Таблиця 1

Динаміка кількісних показників готовності в експериментальній і контрольній групах до і після формувального експерименту

Порівняльний аналіз результатів діагностичних зрізів експерименту засвідчив наявність позитивної динаміки в експериментальній групі. Як видно з табл. 1, низький рівень афективного компоненту готовності до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК по закінченню формувального експерименту склав 12,8% (було 48,7%), середній - 46,2% (було 34,6%), високий - 41% (було 16,7%). У формуванні когнітивного компоненту визначено таку динаміку змін: низький рівень зафіксовано в 28,2% (було 53,8%), середній - 43,6% (було 44,9%), високий 28,2% (було 1,3%). Технологічний компонент готовності майбутніх учителів також мав значні зміни: його низький рівень зафіксовано у 10,3% (було 35,9%), середній - у 61,5% (було 57,7%), високий - у 28,2% (було 6,4%). За результатами контрольного етапу експерименту виявлено, що кількість студентів ЕГ, які мають низький показник готовності до історико-краєзнавчої роботи, зменшилася й склала 15,4% (було 44,9%), тоді як показники середнього та високого рівнів готовності зросли до 69,2% (було 52,6%) і 15,4% (було 2,6%) відповідно.

У контрольній групі також виявлено незначні позитивні зміни. Так низький рівень афективного компоненту готовності склав 32,1% (було 50%), середній - 56,4% (було 37,2%), високий - 11,5% (було 12,8%). Низький рівень сформованості когнітивного компоненту готовності зафіксовано в 51,3% (зміна не відбулася), середній рівень у 43,6% (було 48,7%), високий рівень у 5,18% (до формувального етапу зафіксовано не було). Технологічний компонент готовності на низькому рівні продемонструвало 32% (було 33,3%), середній - 59% (зміни не відбулися), високий - 9% (було 7,7%). При визначенні підсумкової готовності низький рівень показало 46,2% (було 51,3%), середній - 50% (було 48,7%), високий - 3,8% (до формувального експерименту не було).

Отже, результати контрольного етапу експерименту підтвердили ефективність педагогічної системи підготовки майбутніх учителів початкових класів до історико-краєзнавчої роботи й дозволили дійти таких висновків:

1. Необхідність історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів як одного із засобів становлення громадянина незалежної України підтверджується в багатьох нормативно-правових актах, навчальних програмах і концепціях. Особливої актуальності історико-краєзнавча робота набуває в умовах полікультурного й поліетнічного регіону, яким є Автономна Республіка Крим, для формування в учнів початкових класів толерантності й поваги до різних народів. Але за даними констатувального експерименту майбутні вчителі не готові до історико-краєзнавчої роботи, бо не мають відповідних мотивів, знань, умінь та навичок. Це зумовлено відсутністю теоретико-методичних та практичних засад підготовки студентів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів. У шкільній практиці організацію цього напряму діяльності ускладнено такими чинниками, як відсутність ініціативи з боку методистів, викладачів ВНЗ та вчителів початкових класів щодо історико-краєзнавчої роботи, недостатнє методичне забезпечення цього процесу. Отже, актуальність дослідження зумовлена необхідністю проведення історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів та відсутністю системи підготовки майбутніх учителів до цього виду діяльності в вищих навчальних закладах Криму.

2. На основі аналізу науково-методичної, психолого-педагогічної, історичної літератури обґрунтовано теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК. Оскільки ця підготовка є підсистемою в ієрархії педагогічних систем, їй властиві такі компоненти: сутність підготовки, мета, протиріччя, принципи організації, види й форми організації, структура підготовки, зміст, технологія, викладач і студенти.

У процесі визначення базового змісту підсистеми професійно-педагогічної підготовки студентів розкрито теоретичні аспекти історико-краєзнавчої роботи, оскільки саме за її допомогою здійснюється знайомство учнів з етнографією, культурою, економікою Криму. Виявлено основні підходи до визначення понять „краєзнавство”, „краєзнавча робота”, „краєзнавча діяльність”, „історико-краєзнавча робота”, „історико-краєзнавча робота з учнями початкових класів”, „готовність майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи”.

3. Розроблено структурно-функціональну модель готовності майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК, виявлено й описано її основні компоненти: афективний, когнітивний і технологічний; визначено критерії (афективний, когнітивний і технологічний), рівні (високий, середній, низький), охарактеризовано показники цієї готовності в майбутніх учителів. На основі моделі розроблено педагогічну систему підготовки майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК.

4. Досліджено рівні готовності майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК за умов традиційного змісту навчання у ВНЗ, що підтвердило недостатню ефективність останнього щодо формування досліджуваного виду готовності, ускладнене здійснення самостійного професійного зростання студентів у галузі історичного краєзнавства. Це пояснюється слабкою мотивацією до організації цього виду діяльності в майбутніх учителів, низьким рівнем знань з історії Криму його мешканцями, відсутністю стимулу до проведення історико-краєзнавчої роботи з боку ВНЗ і школи, слабким науково-методичним забезпеченням підготовки студентів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК. У зв'язку з цим можна дійти висновку про необхідність розробки й упровадження спеціальної підготовки, яка має забезпечувати достатній рівень готовності майбутніх учителів.

5. Розроблено педагогічну систему підготовки майбутнього вчителя до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК, що розкриває основні компоненти підготовки вчителя. До них належать: мета, взаємообумовлена мотивом підготовки; зміст підготовки (представлений трьома взаємопов'язаними складовими - мотиваційна, теоретична та практична); суб'єкти педагогічної системи підготовки до історико-краєзнавчої роботи (студенти, викладачі ВНЗ, музейні працівники, вчителі й учні початкової школи); а також методи й форми роботи зі студентами й контроль знань, отриманих у процесі спеціально організованої підготовки. Використання всіх компонентів педагогічної системи гарантує успішність підготовки майбутнього вчителя до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК.

6. Доведено, що в умовах ВНЗ існує можливість формування готовності студентів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК. Високий та середній рівні готовності до означеного виду діяльності у студентів експериментальної групи значно зросли, тоді як у контрольній групі кількість осіб, що мають високий та середній рівні, практично не змінилась. Таке зростання в експериментальній групі пояснюється проведенням цілеспрямованої спеціальної підготовки. Формування готовності, що досліджується, можна реалізовувати через вивчення основ історичного краєзнавства Криму, методики викладання цього матеріалу для учнів початкових класів шляхом інтеграції історико-краєзнавчого матеріалу в курси педагогічних дисциплін і окремих методик; введення до варіативної частини програми підготовки майбутніх учителів спецкурсу „Теорія і методика історико-краєзнавчої роботи в початкових класах”; застосування історико-краєзнавчого матеріалу у період проходження студентами педагогічної практики в початкових класах на уроках і в позаурочний час.

Експериментальна перевірка розробленої структурно-функціональної моделі й педагогічної системи, на яких будувалася підготовка студентів педагогічних ВНЗ до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК, включала етапи: 1) формування мотивації до вивчення й використання історико-краєзнавчих знань; 2) формування відповідних теоретичних, методичних знань, практичних умінь і навичок; 3) набуття практичного досвіду застосування історико-краєзнавчих знань у формах, прийнятних для учнів початкових класів у АРК. Ці етапи штучно не розмежовувалися, а проводилися паралельно, органічно вплітались у систему підготовки майбутнього вчителя до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК.

Ефективність упровадження системи підготовки студентів підтверджена зростанням рівня виконання контрольних завдань під час поточного й підсумкового контролю, успіхами майбутніх учителів у період проходження педагогічної практики, відгуками методистів і шкільних учителів-керівників практики. Обґрунтовано структурно-функціональну модель готовності студентів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК, розробленої в процесі дослідження. Зафіксовано зміни в афективному, когнітивному й технологічному компонентах готовності. У студентів сформовано позитивну спрямованість на означений вид діяльності, мотивовано застосування історико-краєзнавчих знань у професійній діяльності, забезпечено достатній рівень володіння формами організації історико-краєзнавчої роботи в АРК, розвинуто відповідні вміння й навички. Розроблений у процесі дослідження спецкурс може використовуватися як для підготовки майбутніх педагогів, так і при підвищенні професійної кваліфікації вчителів початкових класів в установах післядипломної педагогічної освіти.

7. Результати дисертаційного дослідження, їх упровадження в процесі підготовки майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК у систему професійно-педагогічної підготовки дають підстави стверджувати, що поставлену мету та завдання дослідження розв'язано. Теоретичне узагальнення й експериментальна перевірка основних положень дисертації довели необхідність застосування системного підходу до організації підготовки майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи й підтвердили ефективність упровадження розробленої педагогічної системи.

8. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективними можуть бути дослідження з проблем методики організації позашкільної історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК, вивчення аспектів співпраці між середньою загальноосвітньою школою, вищими навчальними закладами та позашкільними установами, національними громадами з організації історико-краєзнавчої роботи в Криму. Подальшого дослідження й наукового обґрунтовування вимагають питання професійно-педагогічної підготовки студентів до роботи, спрямованої на вивчення інших видів краєзнавства в початковій школі, а також із учнями інших вікових груп.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях автора

1. Использование дидактических игр с целью формирования историко-краеведческих представлений учащихся начальных классов: Методическое пособие для учителей начальных классов, учителей истории, студентов, слушателей курсов повышения квалификации педагогических специальностей / Авт.-сост. А. О. Пирожкова. Ялта: РИО КГУ, 2007. 35 с.

2. Пирожкова А. О. Основные направления подготовки учителей начальных классов к формированию краеведческих представлений у учащихся / А. О. Пирожкова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. Зб. статей: Вип. 9. Ялта: РВВ КГУ, 2006. С. 250-257.

3. Пірожкова О. О. Основи краєзнавства для вчителів початкових класів (на прикладі Автономної Республіки Крим) / О. О. Пірожкова // Рідна школа. 2007. № 3. С. 55-58.

4. Пірожкова О. О. Організація краєзнавчої роботи в школах Автономної Республіки Крим: аналітичний матеріал / О. О. Пірожкова // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. праць. Вип. XL / за заг. ред. В. І. Сипченка. Слов'янськ: Видавничий центр СДПУ, 2008. C. 213-219.

5. Пирожкова А. О. Сравнительный анализ методологии краеведческой работы / А. О. Пирожкова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. Зб. статей: Вип. 14. Ялта: РВВ КГУ, 2007. С. 150-157.

6. Пірожкова О. О. Результати дослідження підготовки вчителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у Автономній Республіці Крим / О. О. Пірожкова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія: зб. статей. Ялта: РВВ КГУ, 2008. Вип. 20. Ч. 3. С. 194-203.

7. Пирожкова А. О. Воспитание положительных межэтнических отношений младших школьников на внеклассных мероприятиях / А. О. Пирожкова // Розвиток освіти в поліетнічних регіонах: матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Розвиток освіти в поліетнічних регіонах”, 20 - 23 квітня 2005 р., м. Ялта. Зб. статей. Ялта: РВВ КГУ, 2005. С. 203-206.

8. Пирожкова А. О. Подготовка будущих учителей начальных классов к краеведческой работе: деятельностный поход / А. О. Пирожкова // Актуальные вопросы развития инновационной деятельности: Материалы ІV международной научно-практической конференции „Актуальные вопросы развития инновационной деятельности”. Симферополь, 2007. С. 190-195.

9. Пирожкова А. О. Краеведческий музей в школе как средство воспитания младших школьников в поликультурном регионе / А. О. Пирожкова // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону”. Ялта: РВВ КГУ, 2008. С. 151-153.

АНОТАЦІЯ

Пірожкова О. О. Підготовка майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів в Автономній Республіці Крим. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Ялта, 2008.

У дисертації здійснено аналіз розвитку краєзнавства як науки, сформульовано категоріальний апарат щодо історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів, побудовано модель готовності майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК, що включає афективний, когнітивний і технологічний компоненти. Для кожного з цих компонентів визначено відповідні критерії та їх показники, завдяки чому виявлено рівні готовності студентів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК (високий, середній і низький) і розроблено педагогічну систему підготовки майбутніх учителів до означеного виду діяльності, експериментально доведено її ефективність.

Визначено зміст і методи організації підготовки студентів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів у АРК.

Ключові слова: історико-краєзнавча робота, модель готовності до історико-краєзнавчої роботи, система підготовки до історико-краєзнавчої роботи.

АННОТАЦИЯ

Пирожкова А. О. Подготовка будущих учителей к историко-краеведческой работе с учащимися начальных классов в Автономной Республике Крым. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. Республиканское высшее учебное заведение „Крымский гуманитарный университет” (г. Ялта), Ялта, 2008.

В диссертационном исследовании проанализированы этапы становления краеведения как науки на территории Украины и в частности в Крыму, раскрыт вклад учёных и деятелей культуры в развитие краеведческого движения в Украине за более чем 200 лет, приведена классификация видов краеведения по отрасли наук и форме организации, сформулирован категориальный аппарат относительно историко-краеведческой работы с учащимися начальных классов, раскрыт системный подход к организации историко-краеведческой работы с учащимися начальных классов в АРК.

На основании анализа психолого-педагогической и философской литературы создана структурно-функциональная модель готовности будущих учителей к историко-краеведческой работе с учащимися начальных классов в АРК. Модель включает аффективный, когнитивный и технологический компоненты готовности. Каждый из данных компонентов представлен своим критерием. В процессе исследования разработаны показатели каждого из критериев. На основании показателей выявлены уровни готовности студентов к историко-краеведческой работе с учащимися начальных классов в АРК (высокий, средний и низкий).

В рамках опытно-экспериментального исследования разработана педагогическая система подготовки будущих учителей к историко-краеведческой работе с учащимися начальных классов в АРК, включающая такие составные, как цель, мотив, содержание подготовки, представленное тремя компонентами готовности (аффективный, когнитивный и технологический), субъекты педагогической системы (преподаватель ВУЗа, студенты, учителя и учащиеся начальных классов, музейные работники), формы и методы, применявшиеся в процессе подготовки студентов к историко-краеведческой работе и формы контроля полученных знаний. Реализация системы осуществлялась в процессе подготовки будущих учителей начальных классов Республиканского высшего учебного заведения „Крымский гуманитарный университет” (г. Ялта) и Республиканского высшего учебного заведения „Крымский инженерно-педагогический университет” (г. Симферополь); заключалась в комплексной подготовке студентов к историко-краеведческой работе во время изучения дисциплин общепедагогического цикла („Педагогика”, „Основы педагогического мастерства”) и частнометодического цикла („Землеведение с основами краеведения”, образовательная отрасль „Человек и мир”) путём расширения содержания преподавания региональным компонентом и через внедрение спецкурса „Теория и методика историко-краеведческой работы в начальных классах” в программу подготовки студентов специальности „Начальное обучение”. Кроме теоретической и методической работы проведена практическая подготовка, заключавшаяся в выполнении заданий, связанных с совершенствованием умения организации историко-краеведческой работы и пробных уроков с элементами исторического краеведения в школах, что обусловило закрепление полученных теоретических знаний в профессиональной деятельности будущих учителей, в просмотре открытых уроков, участии во внеклассных мероприятиях, проводимых в школе. Посещение музеев, походы и беседы на историко-краеведческую тематику способствовали формированию положительной мотивации к проведению историко-краеведческой работы с учащимися начальных классов в АРК.