Формування фахової компетентності майбутніх учителів математики засобами розвитку пізнавальної активності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

Воєвода Аліна Леонідівна

УДК 378.147:51

ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ЗАСОБАМИ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Вінниця -2009

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України, м. Вінниця.

Науковий керівник:

МАТЯШ Ольга Іванівна,

кандидат педагогічних наук, доцент,

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кафедра алгебри і методики викладання математики, завідувач, м. Вінниця.

Офіційні опоненти:

МОТОРІНА Валентина Григорівна,

доктор педагогічних наук, професор,

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, кафедра математики, завідувач, м. Харків;

КАДЕМІЯ Майя Юхимівна,

кандидат педагогічних наук, доцент,

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кафедра інформаційних технологій в освіті, доцент, м. Вінниця.

Захист відбудеться «16» червня 2009 р. о 12.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32.

Автореферат розісланий 14 травня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Коломієць А.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність теми дослідження. Нині в світовому освітньому просторі виникла і широко обговорюється нова система цінностей і цілей освіти. У контексті Болонського процесу система освіти України потребує реформування відповідно до нових умов. Одним із найважливіших стратегічних завдань на сучасному етапі модернізації системи вищої освіти України є забезпечення якості підготовки фахівців на рівні міжнародних вимог, зокрема, подолання розриву між рівнем теоретичних знань студентів і практичними навичками їх застосування в процесі професійної діяльності.

Метою багатьох перетворень у педагогічних вищих навчальних закладах (ПВНЗ) є вироблення й усвідомлення нових теоретичних і методичних засад функціонування системи фахової підготовки майбутніх учителів, інтенсифікація й активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів, підвищення відповідальності студентів за результати навчальної діяльності, а також відповідальності педагогічних вищих навчальних закладів за рівень професійної підготовки вчителя.

Аналіз науково-педагогічної літератури свідчить, що в наукових пошуках вітчизняні та зарубіжні дослідники все частіше звертають увагу на проблематику професійної підготовки вчителя. Серед них В. Адольф, В. Андрущенко, Т. Браже, М. Богданова, Л. Виноградова, В. Гриньова, Р. Гуревич, І. Зайченко, І. Зязюн, В. Кремень, Н. Кузьміна, Н. Мойсеюк, М. Нікандров, Н. Ничкало, І. Підласий, Л. Рувинський, В. Сидоренко, Б. Скіннер, В Сластьонін, М. Сметанський, М. Фіцула, Д. Хмель та ін.

Удосконаленню професійної компетентності вчителя присвячені роботи Н. Бібік, Б. Ельконіна, Н. Кузьміної, Л. Карпової, М. Кадемії, А Коломієць, А. Маркової, Л. Мітіної, Є. Павлютенкова, О. Пометун, І. Прокопенко, Г. Тарасенко, В. Шахова та ін.

Визначені поняття «ключові компетенції», «ключові освітні компетенції», «базові компетенції вчителя» (Дж. Равен, Р. Уайт, Н. Хомський, Я. Болюбаш, І. Зимняя, Л. Даниленко, І. Єрмаков, В. Кремень, Н. Радіонова, Г. Селевко, Ю. Татур, П. Третьяков, А. Хуторський, Н. Шаблигіна та ін). Вивчаються і розробляються теоретичні та практичні основи педагогічної майстерності вчителя (І. Зязюн, Н. Кузьміна, С. Сисоєва, В Сластьонін, В. Сухомлинський та ін.), визначена структура педагогічних здібностей (Ф. Гоноболін, М. Левітов, О. Щербаков та ін.).

Проблемам професійної підготовки вчителя математики присвячені роботи М. Бурди, С. Гончаренка, О. Дубинчук, В. Клочка, О. Матяш, В. Монахова, А. Мордковича, В. Моторіної, Г. Михаліна, О. Співаковського та інших науковців.

Дослідження психологів переконують, що одним із засобів впливу на формування фахової компетентності майбутніх учителів математики є розвиток їхньої пізнавальної активності. Значний внесок у розкриття проблем розвитку пізнавальної активності студентів щодо розробки принципів, методів і форм навчання внесли Ю. Бабанський, М. Данилов, Б. Єсіпов, І. Лернер, М. Махмутов, В. Паламарчук, С. Сисоєва, М. Скаткін, Л. Клемен, Ш. Надь, І. Фекете та інші.

Питанням активізації діяльності в навчанні присвячені праці Л. Арістової, М. Єнікієва, В. Лозової, Н. Мойсеюк, Г. Щукіної, І. Харламова, Т. Шамової. Зокрема, проблеми активізації пізнавальної діяльності студентів аналізуються в роботах В. Вергасова, О. Есаулова, І. Крилової, Р. Нізамова, М. Нікандрова, О. Скафи, Н. Тарасенкової та інших.

Незважаючи на певні досягнення у вивченні й дослідженні проблеми фахової компетентності учителів математики, нині ще недостатньо обґрунтовано умови функціонування цілісної системи формування фахової компетентності майбутніх учителів математики, зокрема засобами розвитку пізнавальної активності.

Вивчення стану підготовки майбутніх учителів математики у ПВНЗ показало, що оволодіння фаховими компетенціями майбутніми вчителями є процесом більш багатогранним, ніж формування знань, умінь та навичок. На нашу думку, ототожнення вказаних процесів є однією з причин наявності суперечностей між реальною підготовкою випускника педагогічного університету і запитами сучасної школи до його фахових компетенцій; між значним розширенням обсягів інформації та джерел її одержання для сучасного вчителя і недостатньою ефективністю самостійної пізнавальної діяльності студентів.

Отже, актуальність вибору теми дисертаційного дослідження зумовлена:

- потребою в підвищенні якості фахової підготовки вчителя математики в сучасних умовах розвитку освіти;

- зростаючими вимогами до рівня професійних якостей особистості майбутнього вчителя математики;

- соціальною потребою розвитку і самореалізації кожної особистості, виховання активної життєвої позиції;

- переходом від оцінювання набутих у процесі навчання знань, умінь та навичок випускника до оцінки рівня володіння відповідними компетенціями, необхідними для досягнення найкращих результатів у майбутній професійній діяльності.

Названі причини дозволили нам визначити тему дисертаційного дослідження - «Формування фахової компетентності майбутніх учителів математики засобами розвитку пізнавальної активності».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось за планом реалізації основних положень Національної доктрини розвитку освіти України, тематичного плану науково-дослідної роботи Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за темою «Теоретико-методологічні основи педагогічної підготовки майбутніх учителів» (№ 0101U007274), тематичної зорієнтованості наукових досліджень кафедри алгебри та методики викладання математики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського відповідно до теми «Підвищення ефективності підготовки вчителів математики в умовах розвитку вищої освіти України» (протокол № 7 від 21.12.2005)

Тему дисертації затверджено вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № 4 від 23.11.2005 р.), узгоджено Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 28.02.2006 р.).

Мета дослідження - визначити та науково обґрунтувати педагогічні умови формування фахової компетентності майбутніх учителів математики, розробити та експериментально перевірити модель формування фахової компетентності майбутніх учителів математики.

Гіпотеза дослідження передбачала, що ефективність формування фахової компетентності майбутніх учителів математики можна підвищити за таких умов: використання сучасних педагогічних технологій активізації пізнавальної діяльності студентів у процесі навчання; врахування особливостей кредитно-модульної системи організації навчання в процесі активізації пізнавальної діяльності студентів; упровадження інформаційно-комунікаційних технологій навчання як засобу розвитку пізнавальної активності майбутнього вчителя математики.

Для досягнення поставленої мети і перевірки гіпотези ми сформулювали та поставили такі завдання:

1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми формування фахової компетентності майбутніх учителів у психологічній та педагогічній літературі, з'ясувати сутність поняття «фахова компетентність учителя математики».

2. Визначити педагогічні умови формування фахової компетентності майбутніх учителів математики засобами розвитку пізнавальної активності.

3. Розробити і науково обґрунтувати модель формування фахової компетентності майбутнього вчителя.

4. Визначити та схарактеризувати рівні та критерії сформованості фахової компетентності майбутніх учителів математики.

5. Експериментально перевірити ефективність педагогічних умов формування фахової компетентності майбутніх учителів математики засобами розвитку пізнавальної активності.

Об'єктом дослідження є професійна підготовка майбутніх учителів математики у ПВНЗ.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування фахової компетентності майбутніх учителів математики у ПВНЗ засобами розвитку пізнавальної активності.

Методологічною основою дослідження є принципи науковості, системності, єдності теорії та практики; концептуальні положення педагогіки з формування та всебічного розвитку особистості; теорія пізнання; наукові положення про провідну роль діяльності та активності особистості у навчанні; положення особистісно орієнтованого підходу до формування фахової компетентності вчителя математики.

Нормативною базою дослідження слугували: Закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Національна доктрина розвитку освіти в Україні в XXI столітті, Державна програма «Вчитель», Концепція педагогічної освіти, Концепція базової математичної освіти, галузевий стандарт вищої освіти із спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Математика», інші нормативні документи.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові дослідження з проблем активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів (Л. Арістова, Ю. Бабанський, В. Вергасов, М. Данилов, М. Лазарєв, І. Лернер, В. Лозова, М. Махмутов, Н. Мойсеюк, Р. Нізамов, В. Паламарчук, О. Романовський, С. Сисоєва, М. Скаткін, М. Фіцула, Г. Щукіна, І. Харламов, Т. Шамова та ін.); професійної компетентності вчителя (Н. Бібік, І. Зимняя, Н. Кузьміна, А. Маркова, Л. Мітіна, Ю. Татур, Г. Троцко, Н. Хомський, А. Хуторський, М. Чошанов та ін.), професійної підготовки вчителя математики (М. Бурда, В. Бевз, Г. Бевз, С. Гончаренко, О. Дубинчук, М. Кадемія, В. Клочко, О. Матяш, А. Мордкович, В. Монахов, В. Моторіна, З. Слєпкань, М. Шкіль, В. Швець та ін.), інформатизації освітньої діяльності (В. Биков, Б. Гершунський, Р. Гуревич, М. Жалдак, В. Клочко, А. Коломієць, Ю. Машбиць, І. Підласий, Н. Тверезовська та ін.); сучасних педагогічних технологій ( В. Безпалько, Я. Болюбаш, І. Волков, М. Кларін, Б. Лихачов, О. Пометун, Г. Селевко, В. Шахов та ін.).

Методи дослідження. Теоретичні - вивчення й аналіз наукової педагогічної, психологічної та методичної літератури, дисертаційних робіт, вивчення, систематизація й узагальнення педагогічного досвіду та документації, пов'язаної з навчально-виховним процесом у ПВНЗ, з метою обґрунтування педагогічних умов та виявлення можливих шляхів формування фахової компетентності майбутніх учителів математики. Емпіричні - педагогічне спостереження, анкетування, тести, контрольні роботи, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний та узагальнювально-контролювальний етапи) для перевірки ефективності запропонованих педагогічних умов формування фахової компетентності майбутніх учителів математики засобами розвитку пізнавальної активності, методи математичної статистики з метою статистичного опрацювання результатів дослідження, їхнього якісного та кількісного аналізу.

Експериментальна база дослідження. Дисертаційне дослідження проводилося в Інституті перспективних технологій, економіки та фундаментальних наук (з 2008 р. Інститут математики, фізики і технологічної освіти) Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Інституті природничо-математичної і технологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, на фізико-математичному факультеті Житомирського державного університету імені Івана Франка, на факультеті математики та інформатики Прикарпатського національного університетy імені Василя Стефаника. До експериментальної роботи було залучено 926 студентів, 18 викладачів математичних дисциплін.

Організація дослідження. Дослідження проводилося впродовж 2001-2009 рр. і охоплювало три етапи науково-педагогічного пошуку.

Перший етап (2001-2004рр.): було вивчено стан досліджуваної проблеми, проаналізовано наукову психологічну, педагогічну, методичну та спеціальну літературу, пов'язану з означеною проблемою; визначено мету; сформульовано гіпотезу й відповідні завдання, визначено об'єкт і предмет дослідження. Основна увага під час здійснення констатувального етапу експерименту зверталася на ефективність процесу активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Другий етап (2004-2007рр.): реалізовано формувальний етап експерименту: визначено педагогічні умови та розроблено модель формування фахової компетентності майбутніх учителів математики, здійснено перевірку гіпотези, концептуальних положень дослідження.

Третій етап (2007-2009рр.) - узагальнювально-контролювальний: проводився аналіз і теоретичне узагальнення одержаних результатів; здійснено статистичну обробку даних, перевірку відповідності висновків сформульованим завданням; визначалися перспективи подальшого дослідження проблеми, оформлено кандидатську дисертацію.

Наукова новизна і теоретичне значення результатів дослідження полягають у тому, що:

вперше:

- визначено педагогічні умови формування фахової компетентності майбутніх учителів математики засобами розвитку їхньої пізнавальної активності (використання сучасних педагогічних технологій активізації пізнавальної діяльності студентів у процесі навчання; активізація пізнавальної діяльності студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу; упровадження інформаційно-комунікаційних технологій навчання як засобу розвитку пізнавальної активності майбутнього вчителя математики);

- змодельовано процес формування фахової компетентності майбутнього вчителя математики;

- науково обґрунтовано технологію активізації пізнавальної діяльності студентів напряму підготовки «Математика» ПВНЗ;

уточнено зміст поняття «фахова компетентність вчителя математики»;

дістали подальшого розвитку вимоги щодо формування знань, вмінь та навичок майбутніх учителів математики під час вивчення фахових дисциплін в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Практичне значення дослідження полягає у розробці навчально-методичного забезпечення для підвищення професійної спрямованості вивчення фахових дисциплін в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Зокрема, розроблено «Робочий зошит з лінійної алгебри» для студентів першого курсу напряму підготовки «Математика» з компонентами технології активізації пізнавальної діяльності студентів. Розроблено методичні рекомендації щодо розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів математики як засобу формування фахової компетентності, електронний навчально-методичний комплекс з лінійної алгебри.

Основні положення дослідження впроваджено в навчальний процес Інституту математики, фізики та технологічної освіти Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка №10/8 від 27.01.2009р.), Інституту природничо-математичної і технологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка №69/01 від 27.01.2009р.), факультету математики та інформатики Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (довідка № 01-08/53 від 21.01.2009р), фізико-математичного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка № 62 від 27.01.2009р.).

Особистий внесок здобувача у статтях, написаних у співавторстві, полягає у визначенні аспектів формування фахової компетентності майбутніх учителів математики у ПВНЗ; виявленні засобів розвитку пізнавальної активності студентів у реальних педагогічних ситуаціях та виконанні статистичної обробки результатів дослідження.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю його вихідних положень; застосуванням комплексу методів, відповідних цілям і завданням дослідження; поєднанням кількісного та якісного аналізу даних дослідження із застосуванням методів математичної статистики; позитивними результатами експериментальної перевірки висунутої гіпотези.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорено на дев'яти міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Комп'ютери в навчальному процесі» (Умань, 2005), «Інновації у вищій школі» (Ніжин, 2005); «Евристичне навчання математики» (Донецьк, 2005); «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики в підготовці фахівців» (Вінниця 2006, 2008); «Конструкторсько-технологічний підхід у підготовці майбутніх фахівців інженерного та педагогічного профілів» (Херсон, 2007); «Проблеми математичної освіти» (Черкаси, 2007); «Математична освіта в Україні: минуле, сьогодення, майбутнє» (Київ, 2007); «Методологічні та методичні основи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення математичних дисциплін» (Ялта, 2007); на щорічних наукових конференціях Інституту математики, фізики та технологічної освіти Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (Вінниця, 2001-2009).

Основні результати дослідження висвітлено в 19 публікаціях, з них 15 - одноосібні; 12 статей вміщено у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України. Загальний внесок автора 17,8 друк. арк.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг - 241 сторінка, основний текст дисертації - 183 сторінки, який містить 20 рисунків та 24 таблиці. Додатки охоплюють 36 сторінок. Список використаних джерел становить 245 найменувань, з яких 8 - іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено мету, сформульовано гіпотезу й завдання дослідження, визначено об'єкт і предмет дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Формування фахової компетентності майбутніх учителів математики як педагогічна проблема» розглянуто особливості професійної діяльності вчителя математики в умовах реформування системи освіти України; уточнено зміст понять «компетентність», «компетенція», «фахові компетенції», «професійна компетентність вчителя», «фахова компетентність учителя» та зв'язок між ними; визначено місце і роль пізнавальної активності студентів у процесі їх фахової підготовки; здійснено ретроспективний аналіз вітчизняного та закордонного досвіду щодо засобів розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів.

Аналіз досліджень вітчизняних і зарубіжних учених переконав нас у тому, що сучасні вимоги до фахової компетентності вчителя не можна звести, як це було ще донедавна, до заздалегідь визначеної сукупності знань, умінь, навичок.

Фахова компетентність майбутнього вчителя математики розглядається нами як системна властивість особистості вчителя, що виявляється у володінні фаховими компетенціями, в умінні застосовувати набуті знання та вміння в професійній діяльності, здатності досягати значимих результатів в організації процесу навчання математики.

Фахові компетенції відображають специфіку конкретної предметної сфери професійної діяльності. Одним із чинників, що визначають якість освіти є зміст фахових компетенцій учителя. Вони включають:

· фахові знання;

· фахові вміння та навички;

· досвід творчої діяльності за фахом.

У контексті нашого дослідження виділено компетенції в сфері фахових дисциплін, до яких віднесені математичні та методичні дисципліни навчального плану для бакалаврів за напрямом підготовки 6.040201. «Математика» та спеціалістів за напрямом підготовки 0101. «Педагогічна освіта», 7.010103. «Педагогіка і методика середньої освіти. Математика».

Розглянуто основні групи фахових компетенцій, якими, на нашу думку, має володіти вчитель математики:

· математична грамотність, тобто глибокі знання, вміння та навички з математики, вміння чітко висловлювати та обґрунтовувати математичні твердження; спроможність визначати і розуміти роль математики у системі наук, у навколишньому світі, вміння застосовувати знання з математики для моделювання реальних процесів;

· методична грамотність, тобто глибокі знання методики навчання математики, вміння аналізувати навчальну та методичну літературу з математики, здатність до власних методичних пошуків, до інноваційної діяльності;

· володіння прийомами розумової діяльності: аналіз, синтез, аналогія, порівняння, узагальнення, індукція, дедукція та ін;

· сформованість прийомів самостійної пізнавальної діяльності у галузі математики;

· здатність учителя математики до самоосвіти та самовдосконалення.

На основі аналізу психологічної та педагогічної літератури з обраної проблеми ми дійшли висновку, що формування фахової компетентності вчителя нерозривно пов'язане із розвитком пізнавальної активності студентів у навчанні.

Пізнавальна активність особи започатковується під впливом пізнавальних потреб, мотивів, інтересів у процесі безпосередньої пізнавальної діяльності. Вона характеризується ставленням студентів до процесу пізнання, що відображається на якості, характері та результатах пізнавальної діяльності в досягненні поставленої мети.

Нами розглянуто різні підходи до визначення видів і рівнів пізнавальної активності студентів у навчанні, вплив рівнів розвитку пізнавальної активності студентів на їхнє становлення як майбутніх фахівців.

Зазначимо, що розвиток пізнавальної активності студентів вимагає від викладача вмілого керування їхньою пізнавальною діяльністю, побудови такої структури викладу матеріалу, що орієнтує на активну пошукову діяльність, глибокого розуміння педагогічної доцільності застосовуваних форм, методів і засобів навчання.

У другому розділі - «Педагогічні умови формування фахової компетентності майбутніх учителів математики засобами розвитку пізнавальної активності студентів» - проаналізовано процес формування фахової компетентності вчителя математики в сучасних умовах реформування вищої освіти, розроблено відповідну модель, визначено й обґрунтовано педагогічні умови формування фахової компетентності майбутніх учителів математики засобами розвитку пізнавальної активності.

На підставі аналізу психологічної, педагогічної та методичної літератури, вивчення досвіду практичної діяльності викладачів, для всебічного усвідомлення цілісності, послідовності, системності у вирішенні основних завдань підготовки висококваліфікованого фахівця нами побудована модель формування фахової компетентності майбутніх учителів математики у процесі навчання у педагогічних вищих навчальних закладах (рис. 1).

У створеній моделі важливого значення для формування фахової компетентності майбутніх учителів математики надаємо компонентам формування фахової компетентності майбутнього вчителя: відповідності змісту навчання сучасним вимогам до фахової підготовки вчителя, якості організації навчально-виховного процесу, розвитку мотиваційної сфери особистості під час набуття фахових компетенцій. Мотиваційний компонент процесу формування фахової компетентності майбутнього вчителя математики в запропонованій моделі забезпечується такими чинниками:

- умовами розвитку самостійної пізнавальної діяльності студентів у процесі навчання;

рівнем викладання;

наявністю навчального середовища, сприятливого для підвищення мотивації навчання.

формування фаховий компетентність математика

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель формування фахової компетентності майбутніх учителів математики

Якість організації навчально-виховного процесу забезпечується у педагогічних вищих навчальних закладах багатьма чинниками: досконалістю навчальних планів і програм підготовки фахівця, якістю матеріальних засобів навчання, рівнем викладання, умовами розвитку самостійної пізнавальної діяльності студентів, тощо.

У контексті дослідження нами виокремлено педагогічні умови формування фахової компетентності майбутнього вчителя математики засобами розвитку пізнавальної активності студентів:

- використання сучасних педагогічних технологій активізації пізнавальної діяльності студентів у процесі навчання;

- врахування особливостей кредитно-модульної системи організації навчання в процесі активізації пізнавальної діяльності студентів;

- упровадження інформаційно-комунікаційних технологій навчання як засобу розвитку пізнавальної активності майбутнього вчителя математики.

Технології активізації пізнавальної діяльності студентів забезпечують комплексне застосування різних форм, методів і прийомів навчання, розробку таких способів організації навчально-пізнавальної діяльності студентів, що враховують внутрішню мотивацію, потреби майбутньої професійної діяльності, вибіркову активність студентів у навчанні.

Організацію навчального процесу в рамках технології активізації пізнавальної діяльності студентів ми розглядаємо як забезпечення їхньої освітньої підготовки в умовах розвитку нових пізнавальних цінностей, мотивації навчання, збагачення досвіду самостійного пошуку нових знань і творче використання їх у майбутній професійній діяльності.

Характерною ознакою перебудовчих процесів у професійній освіті в Україні стало впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Активізація пізнавальної діяльності студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу полягає в забезпеченні індивідуалізації та диференціації навчання, стимулюванні систематичної роботи студентів протягом кожного семестру, створенні умов максимального наближення мети та змісту навчальної дисципліни до майбутніх професійних потреб студентів, а як наслідок, формування фахових компетенцій майбутнього вчителя математики.

Однією з необхідних складових фахової компетентності вчителя математики вважаємо готовність до методично виваженого використання у навчальному процесі в школі сучасних інформаційних технологій. Така готовність формується за наявністю, зокрема, відповідного інформаційно-комунікаційного середовища у вищому навчальному закладі, де відбувається підготовка майбутніх учителів математики.

У третьому розділі - «Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування фахової компетентності майбутніх учителів математики засобами розвитку пізнавальної активності» - визначено показники, критерії та рівні сформованості фахової компетентності майбутніх учителів математики, викладено методику експериментальної роботи, обґрунтовано її завдання та методи, способи обробки результатів. Метою проведення експериментальної роботи була перевірка гіпотези дослідження шляхом реалізації констатувального, формувального та контролювально-узагальнювального етапів експерименту.

На першому із них з'ясовувався реальний стан проблеми дослідження, оцінювалися наявні фахові компетенції студентів, вихідний рівень сформованості фахової компетентності. На даному етапі нами виокремлено такі рівні сформованості фахової компетентності майбутніх учителів математики: інтуїтивний, нормативний, продуктивний, креативний.

Інтуїтивний рівень характеризується явною перевагою соціальних мотивів навчальної діяльності, відсутністю чітких уявлень про педагогічну діяльність, епізодичним, нестійким інтересом до майбутньої професійної діяльності, репродуктивним використанням знань, умінь та навичок з фахових дисциплін, низьким рівнем сформованості прийомів та навичок самостійної роботи, ситуативною потребою в самовдосконаленні та самоаналізі.

Нормативний рівень характеризується проявом здебільшого соціальних мотивів з наявністю пізнавальних і професійних мотивів навчальної діяльності, епізодичною активністю, помірним інтересом до майбутньої професійної діяльності, усвідомленням студентом певних норм педагогічної діяльності, репродуктивним використанням знань, умінь та навичок з фахових дисциплін.

Продуктивний рівень характеризується перевагою професійних та пізнавальних мотивів навчальної діяльності, керуванням власною навчальною діяльністю на основі усвідомлених мотивів і цілей, високим або достатнім рівнем володіння фаховими та психолого-педагогічними знаннями, вміннями й навичками; виявленням потреби в удосконаленні вмінь та навичок самостійного пошуку розв'язання математичних та психолого-педагогічних задач, самоаналізу і самовдосконалення .

Креативний рівень характеризується однаковою мірою наявністю пізнавальних, професійних мотивів та мотивів самовиховання. В усіх видах діяльності забезпечується взаємозв'язок та поєднання мотивів і цілей діяльності. Проявляється високий рівень володіння фаховими знаннями, вміннями та навичками; високий ступінь розвиненості прийомів розумової діяльності; потяг до творчої самореалізації; висока пізнавальна активність, здатність до самоаналізу і самовдосконалення, готовність до творчого використання у майбутній професійній діяльності набутих фахових компетенцій.

На наступному етапі експериментального дослідження перевірялася ефективність педагогічних умов формування фахової компетентності майбутніх учителів математики засобами розвитку пізнавальної активності; порівнювалися рівні сформованості фахової компетентності у студентів, які навчалися за традиційними методиками, і тих, які були залучені до експериментального навчання. Ефективність педагогічних умов формування фахової компетентності майбутніх учителів математики перевірялася нами за такими критеріями: пізнавальним, операційним, мотиваційним. Проводилися діагностичні зрізи, зокрема комплексні тести, за допомогою яких можна було простежити в студентів формування досліджуваних компетенцій. Завдання передбачали перевірку знань, вмінь і навичок з елементарної математики, володіння прийомами розумової діяльності: аналіз, синтез, аналогія, порівняння, узагальнення, індукція, дедукція та ін; сформованість прийомів самостійної пізнавальної діяльності; мотивацію навчально-пізнавальної діяльності, здатність до самоосвіти.

Про ефективність виокремлених педагогічних умов формування фахової компетентності майбутніх учителів математики засобами розвитку пізнавальної активності свідчать одержані нами результати дослідження (табл. 1, рис. 2, рис. 3), на яких представлені рівні сформованості фахової компетентності студентів до і після проведення експерименту для експериментальних і контрольних груп.

Таблиця 1. Динаміка сформованості фахової компетентності до і після проведення експерименту

Рівні	Експериментальна група (188 осіб)	Контрольна група (185 осіб)
	Початкова	Кінцева	Початкова	Кінцева
Інтуїтивний	43	24	44	41
Нормативний	96	72	92	89
Продуктивний	47	73	47	52
Креативний	2	19	2	3



Рис. 2. Динаміка рівнів сформованості фахової компетентності студентів до експерименту (у %)

Рис. 3. Динаміка рівнів сформованості фахової компетентності студентів після експерименту (у %)

Для перевірки нульової гіпотези про відсутність впливу запропонованих педагогічних умов на рівень формування фахової компетентності майбутнього вчителя математики використовувався непараметричний критерій Пірсона . За статичними таблицями для рівня значущості та числа ступеня свободи знайдено критичне значення критерію . Одержане значення критерію Пірсона (65,51>7,8) є підставою для відхилення нульової гіпотези і прийняття альтернативної гіпотези про вплив запропонованих педагогічних умов на підвищення рівня сформованості фахової компетентності майбутніх учителів математики.

Унаслідок проведеної теоретичної та експериментальної роботи нами розв'язано поставлені завдання дослідження, запропонована гіпотеза знайшла своє підтвердження, мети досягнуто.

ВИСНОВКИ

1. Науковий аналіз проблеми формування фахової компетентності майбутніх учителів математики дає змогу зробити висновок, що вимоги до рівня професійних якостей учителя в Україні зростають, узгоджуються критерії оцінки рівня володіння відповідними компетенціями, необхідними для досягнення найкращих результатів у професійній діяльності.

У дисертації узагальнено наявні підходи до розкриття змісту поняття «фахова компетентність учителя математики» таким чином: фахова компетентність учителя математики - це системна властивість особистості вчителя, що виявляється у володінні фаховими компетенціями, в умінні застосовувати набуті знання та вміння в професійній діяльності, здатності досягати значимих результатів в організації процесу навчання математики.

В умовах компетентнісного підходу, розвиток пізнавальної активності студентів у процесі навчання набуває особливої значимості, оскільки спонукає до переорієнтації навчання і виховання на формування компетенцій, тобто готовності студентів застосовувати засвоєні знання, вміння та навички в майбутній професійній діяльності для розв'язування практичних і теоретичних задач, створення диференційованих умов для формування і розвитку професійних якостей учителя, осмисленого визначення можливостей, цілей, програм саморозвитку і самовдосконалення у майбутній професійній діяльності. Високий рівень вмотивованості навчання і, як наслідок, активна пізнавальна діяльність студентів у процесі вивчення математичних дисциплін у ПВНЗ мають значний вплив на формування фахової компетентності майбутнього вчителя.

У нашому дослідженні ґрунтовно проаналізовані різні погляди щодо місця, ролі та впливу пізнавальної активності студентів на формування фахової компетентності майбутнього вчителя математики.

Визначено актуальність та доцільність оновлення засобів активізації пізнавальної діяльності студентів у фаховій підготовці майбутнього вчителя математики.

2. Відповідно до завдань, визначених унаслідок проведеного теоретичного аналізу досліджуваної проблеми нами розроблена та науково обґрунтована модель формування фахової компетентності майбутніх учителів математики у процесі навчання у ПВНЗ. У контексті дослідження визначено компоненти та чинники процесу формування фахової компетентності вчителя математики, критерії та рівні її сформованості. Серед основних чинників формування фахової компетентності майбутнього вчителя математики: досконалість навчальних планів і програм підготовки фахівця, якість матеріальних засобів навчання, умови розвитку самостійної пізнавальної діяльності студентів, рівень викладання, наявність навчального середовища, сприятливого для підвищення мотивації навчання. Якісне формування фахової компетентності вчителя математики передбачає існування цілісної, системи засобів навчання. Серед таких засобів: засоби формування фахових знань, засоби формування фахових умінь та навичок, засоби розвитку пізнавальної активності, тощо. Саме засоби розвитку пізнавальної активності студентів, на нашу думку, є найбільш змінними в часі, і тому можуть досліджуватися, як чинники вдосконалення процесу формування фахової компетентності учителів математики.

3. На основі аналізу компонентів розробленої моделі формування фахової компетентності майбутніх учителів нами визначені і теоретично обґрунтовані педагогічні умови підвищення ефективності фахової підготовки вчителя математики засобами розвитку пізнавальної активності, а саме: використання сучасних педагогічних технологій активізації пізнавальної діяльності студентів у процесі навчання; врахування особливостей кредитно-модульної системи організації навчання в процесі активізації пізнавальної діяльності студентів; упровадження інформаційно-комунікаційних технологій навчання як засобу розвитку пізнавальної активності майбутнього вчителя.

Використання сучасних педагогічних технологій активізації пізнавальної діяльності студентів сприяє функціональності набутих знань, умінню орієнтуватися в інформаційному просторі, підвищенню рівня фахової підготовки.

Розроблено педагогічну технологію активізації пізнавальної діяльності студентів у процесі фахової підготовки. Вона передбачає комплексне застосування різних форм, методів та прийомів навчання, способів організації навчально-пізнавальної діяльності студентів, які враховують внутрішню мотивацію, потреби майбутньої професійної діяльності, вибіркову активність студентів у навчанні, дозволяють вирішити головні проблеми формування фахової компетентності майбутнього вчителя математики, створюють сприятливі умови для формування особистості фахівця. До них, у першу чергу, відносимо: активні методи навчання, які передбачають проведення різних типів лекцій та практичних занять, використання навчально-пошукових та професійно-практичних завдань у процесі викладання математичних дисциплін, виконання творчих завдань, спрямованих на формування фахових компетенцій майбутнього вчителя математики.

Окреслено шляхи реалізації технології активізації пізнавальної діяльності студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу. До особливостей активізації пізнавальної діяльності студентів в умовах кредитно-модульної системи віднесено: стимулювання систематичної самостійної роботи студентів протягом усього навчального семестру, максимальне наближення мети та змісту навчальної дисципліни до майбутніх професійних потреб студентів, можливість організувати роботу студентів, спрямовану на усвідомлення зв'язків між різними математичними курсами та шкільним курсом математики.

Доведено доцільність застосування інформаційно-комунікаційних технологій навчання у процесі фахової підготовки майбутніх учителів математики. Зроблено висновок, що використання інформаційно комунікаційних технологій сприяє розвитку пізнавальної активності студентів у навчанні.

Розроблено й упроваджено в навчальний процес посібник «Робочий зошит з лінійної алгебри» для студентів першого курсу напряму підготовки «Математика», електронний навчально-методичний комплекс з лінійної алгебри, в яких відображені наші ідеї формування фахової компетентності майбутніх учителів математики засобами розвитку пізнавальної активності.

4. Визначено і схарактеризовано показники та критерії сформованості фахової компетентності майбутніх учителів математики. Серед головних показників сформованості фахової компетентності майбутніх учителів математики виділяємо сформованість фахових компетенцій, зокрема: системи знань, умінь та навичок з математичних дисциплін, методична грамотність, розвиненість прийомів розумової діяльності, розвиненість прийомів самостійної навчально-пізнавальної діяльності, готовність до самоосвіти та самовдосконалення. Критеріями оцінки сформованості фахової компетентності вважаємо: пізнавальний, операційний, мотиваційний. На основі цих критеріїв визначено рівні сформованості фахової компетентності майбутніх учителів математики: інтуїтивний, нормативний, продуктивний, креативний.

5. Експериментально підтверджено ефективність запропонованих педагогічних умов формування фахової компетентності майбутніх учителів математики засобами розвитку їхньої пізнавальної активності. Доведено, що під впливом комплексу засобів розвитку пізнавальної активності студентів у навчанні можна забезпечити підвищення рівня оволодіння студентами фаховими компетенціями.

Результати, одержані у педагогічних вищих навчальних закладах, залучених до експерименту, свідчать про позитивний вплив запропонованих педагогічних умов формування фахової компетентності на підвищення рівня фахової компетентності майбутніх учителів математики.

У студентів експериментальних груп, на відміну від студентів контрольних груп, сталися статистично значущі позитивні зміни: поліпшився рівень сформованості фахової компетентності, свідченням чого виявилося покращення відповідних показників, зокрема, знань умінь та навичок з відповідних предметів, сформованості прийомів самостійної роботи та вміння працювати з навчальною та науковою літературою, зміни в мотиваційній сфері особистості майбутніх учителів.

Виконане дисертаційне дослідження, певна річ, не вичерпує усіх проблем формування фахової компетентності майбутніх учителів математики. До подальших напрямів дослідження цієї важливої проблеми відносимо: розробку цілісної системи роботи викладачів з формування фахової компетентності майбутніх учителів математики; створення навчально-методичного забезпечення формування фахової компетентності майбутніх учителів математики засобами розвитку пізнавальної активності; визначення перспективних напрямків впровадження інформаційних технологій у процес формування фахової компетентності майбутніх учителів математики .

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Воєвода А. Л. Про інтегровані заняття математики з іншими навчальними дисциплінами у ВНЗ економічного профілю 1-2 рівнів акредитації / А. Л. Воєвода // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського: зб. наук. пр. Серія: педагогіка та психологія .- Вінниця. 2005. - Вип. 12.- С. 123-126.

2. Воєвода А. Л. Розвиток пізнавальної активності студентів в умовах використання комп'ютерних засобів навчання / А. Л. Воєвода, О. І. Матяш // Спеціальний випуск Уманського держ. пед. університету імені Павла Тичини: зб. наук. пр. - К.: Міленіум, 2005. - С. 97-102.

3. Воєвода А. Л. Психолого-педагогічні передумови розвитку пізнавальної активності студентів у процесі вивчення математики / А. Л. Воєвода // Дидактика математики: проблеми і дослідження: міжнародний збірник наукових робіт. - Донецьк : Вид-во ДонНУ, 2005. - Вип. 24. - С. 28-30.

4. Воєвода А.Л. До питання розвитку пізнавальної активності студентів в умовах кредитно-модульної системи / А.Л. Воєвода // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр./ Ред. кол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. -Київ-Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2005. - Вип. 7 -С. 179-183.

5. Воєвода А. Л. Застосування інтерактивних технологій навчання в процесі вивчення математики у ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації / А. Л. Воєвода // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя: зб. наук. пр. Серія: Психолого-педагогічні науки. -- Ніжин, 2005. - Вип. 4. - С. 112-115.

6. Воєвода А. Л. Педагогічні умови розвитку пізнавальної активності студентів у процесі навчання алгебри / А.Л. Воєвода // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. Ред. кол.: І.А. Зязюн (голова) та ін - Київ-Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2006. - Вип.10.- С.274-278.

7. Воєвода А. Л. Методи, прийоми та засоби активізації пізнавальної діяльності студентів у навчанні. /А.Л. Воєвода // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. Ред. кол.: І.А. Зязюн (голова) та ін - Київ-Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2007.- Вип. 14 - С. 238-241.

8. Воєвода А. Л. Формування професійної компетентності майбутнього вчителя математики у процесі навчання у ВНЗ / А.Л. Воєвода // Збірник наукових праць Херсонського університету. Серія: Педагогічні науки. - Херсон: видавництво ХДУ, 2007. - Вип. XXXXVI. - С. 193-197.

9. Воєвода А. Л. Прийоми підвищення пізнавальної активності студентів у процесі вивчення лінійної алгебри / А. Л. Воєвода // Вісник Черкаського університету імені Богдана Хмельницького. Серія: Педагогічні науки. - Черкаси, 2007. - Вип. 111. - С. 14- 18

10. Воєвода А. Л. Методична система розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів математики в умовах модернізації системи вищої освіти / А. Л. Воєвода // Проблеми сучасної педагогічної освіти: збірник статей. Серія: Педагогіка і психологія. - Ялта : РВВ КГУ, 2007. - Вип.16, Ч.2. - С. 228-233

11. Воєвода А. Л. Симетрія відносно кола або інверсія. /А.Л. Воєвода, В.А. Ясінський // Математика в школі. - №3, 2008. - С.33-37.

12. Воєвода А. Л. Технологія активізації пізнавальної діяльності майбутніх учителів математики в процесі вивчення лінійної алгебри/ А.Л. Воєвода // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. Ред. кол.: І.А. Зязюн (голова) та ін - Київ-Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. - Вип. 14. - С.301-305.

Інші матеріали

13. Воєвода А. Л. До питання про інтегровані курси та уроки математики з іншими шкільними дисциплінами / А.Л. Воєвода, О.І. Матяш // Наукові записки. Серія: Фізика і математика. - Вип. 1. - Вінниця, 2002. - С.103-110.

14. Воєвода А. Л. Психолого-педагогічні передумови розвитку пізнавальної активності студентів у процесі вивчення математики / А. Л. Воєвода // Евристичне навчання математики: Міжнародна науково-методична конференція. Донецьк, 15-17 листопада 2005р./ Донецький національний університет - Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2005. - С. 170-172.

15. Воєвода А. Л. Прийоми підвищення пізнавальної активності студентів у процесі вивчення лінійної алгебри / А.Л. Воєвода // Проблеми математичної освіти: Всеукраїнської науково-методична конференція. Черкаси, 16-18 квітня 2007р./ЧНУ ім. Б. Хмельницького - Черкаси: Вид. від. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2007 - С. 110-111.

16. Воєвода А. Л. Використання елементів історизму у процесі викладання вищої математики у педагогічних ВНЗ / А.Л. Воєвода // Математична освіта в Україні: минуле, сьогодення, майбутнє: Міжнародна науково-практична конференція. Київ, 16-18 жовтня 2007р. /Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007 - С. 342-343.

17. Воєвода А. Л. Методична система розвитку пізнавальної активності студентів в умовах модернізації системи вищої освіти в Україні / А.Л. Воєвода // Методологічні та методичні основи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення математичних дисциплін: Всеукраїнська науково-практична конференція. Ялта, 8-10 листопада 2007р. / КГУ - Ялта: РВВ КГУ, 2007. - Вип.1. - С. 34-35.

18. Воєвода А. Л. Робочий зошит з лінійної алгебри: навчальний посібник для студентів 1-го курсу / А. Л. Воєвода. -Вінниця, 2007. - 185с.

19. Воєвода А. Л. Практикум з лінійної алгебри для студентів 1-го курсу: електронний посібник /А. Л. Воєвода, М. Б. Хазін - Вінниця, 2008.

АНОТАЦІЇ

Воєвода А.Л. Формування фахової компетентності майбутніх учителів математики засобами розвитку пізнавальної активності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04. - теорія і методика професійної освіти. - Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2009.

Дисертація містить результати теоретико-експериментального дослідження проблеми формування фахової компетентності майбутніх учителів математики засобами розвитку пізнавальної активності.

Відповідно до завдань дослідження розроблено і науково обґрунтовано модель формування фахової компетентності майбутніх учителів математики, виокремлено педагогічні умови формування фахової компетентності майбутніх учителів математики засобами розвитку пізнавальної активності, визначено рівні та критерії сформованості фахової компетентності майбутніх учителів математики.

Основні результати дослідження впроваджено в навчальний процес педагогічних ВНЗ. Експериментально перевірено ефективність запропонованих педагогічних умов, сформульовано методичні рекомендації щодо шляхів формування фахової компетентності майбутнього вчителя.

Ключові слова: майбутні вчителі математики, фахова компетентність, пізнавальна активність, педагогічні умови, технології навчання.

Воевода А.Л. Формирование профессиональной компетнтности будущих учителей математики средствами развития познавательной активности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04. - теория и методика профессионального образования. - Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского, Винница, 2009.

Диссертация содержит результаты теоретико-экспериментального исследования проблемы формирования профессиональной компетентности будущих учителей математики средствами развития познавательной активности.

В диссертационном исследовании рассмотрено особенности профессиональной деятельности учителя математики в условиях реформирования образовательной системы Украины, уточнено содержание понятий «компетентность», «компетенция», «профессиональная компетентность учителя», определены место и роль познавательной активности студентов в процессе их профессиональной подготовки, проанализирован опыт отечественных и зарубежных учёных по использованию методов, приёмов и средств повышения познавательной активности будущих учителей математики.

...