Формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут проблем виховання

Академії Педагогічних Наук України

УДК:371.035:6

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО РІДНОГО КРАЮ

Шевчук Кристина Дмитрівна

Спеціальність 13.00.07 - теорія та методика виховання

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем виховання Академії педагогічних наук України.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Іванчук Марія Георгіївна,

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича,

професор кафедри педагогіки і методики початкової освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Тарасенко Галина Сергіївна,

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського,

завідувач кафедри педагогіки і методики початкового навчання;

кандидат педагогічних наук,

Колонькова Олена Олексіївна,

Інститут проблем виховання АПН України,

старший науковий співробітник лабораторії екологічного виховання.

Захист відбудеться 31 березня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060 м. Київ, вул. М. Берлінського, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту проблем виховання АПН України (04060 м. Київ, вул. М. Берлінського, 9).

Автореферат розісланий 27 лютого 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Масол Л.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Сучасний стан складних динамічних відносин у суспільстві вимагає зміни пріоритетів, переосмислення завдань освіти - від людини освіченої до людини культури. Утвердження людини як найвищої цінності зумовлює потребу формування її ціннісної сфери. Актуальність проблеми підтверджується положеннями законодавчої освітньої бази сьогодення, де виховання розглядається як процес залучення особистості до засвоєння вироблених людством цінностей, створення сприятливих умов для реалізації нею свого природного потенціалу та творчого ставлення до життя. З огляду на це необхідна реалізація ціннісно зорієнтованої освіти, проектування і втілення в педагогічний процес особистісно розвивального середовища, відповідних йому технологій і методик.

Цінності складають зміст Я-концепції, є основою морального виховання особистості, проявом ціннісного ставлення до себе, регулятором поведінки, виступають у житті людини значущими орієнтирами діяльності, забезпечують відповідний рівень самосвідомості та організованості особистості.

Проблема формування у підростаючого покоління ціннісних ставлень привертала увагу і розроблялася як вітчизняними, так і зарубіжними науковцями. У філософсько-соціологічному контексті її розглядали В. Андрущенко, В. Василенко, О. Дробницький, А. Здравомислов, І. Зязюн, М. Кузнєцов, В. Кремень, М. Марчук. Загальні підходи до психологічної природи цінностей та взаємовідносин особистості з навколишньою дійсністю висвітлені у працях І. Беха, Л. Божович, Л. Виготського, О. Киричука, О. Леонтьєва, Л. Масол, О. Матвієнко, В. М'ясищева, С. Рубінштейна, Г. Тарасенко. Педагогічний напрям ціннісних ставлень досліджували О. Вишневський, В. Киричок, В. Кузь, О. Савченко, О. Сухомлинська, Н. Ткачова та інші. Окремі аспекти формування ціннісних ставлень у позаурочній та позашкільній діяльності було проаналізовано нами на основі праць Т. Баранової, Н. Бутенко, Н. Ігнатовської, О. Колонькової, О. Кононко, А. Кочергіна, Н. Кудикіної, А. Лазарука, А. Лазурського, Г. Люблінської, Ю. Маркова, К. Чорної та інших.

Серед дисертаційних досліджень з означеної теми актуальними є наступні напрями: формування морально-етичних цінностей молодших школярів засобами народознавства (М. Геник), виховання у молодших школярів позитивного ставлення до традицій і звичаїв українського народу (Л. Гуцан), формування ціннісних орієнтацій молодших школярів у процесі сприйняття музики (О. Крюкової), формування у молодших школярів дбайливого ставлення до природи у позаурочній виховній роботі (О. Грошовенко) та інші.

Значущість даної проблеми визначається наявністю суперечностей між організацією виховного процесу та наявною системою цінностей, ціннісних ставлень особистості; між необхідністю формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю та відсутністю дидактико-методичних засобів оптимізації даного процесу; між здійсненням процесу виховання вчителями та недостатньою їх методичною підготовленістю. Це і зумовлює вивчення умов, методичного інструментарію щодо даного феномену у молодшому шкільному віці, для якого характерні специфічні особливості.

Для визначення змісту формування ціннісного ставлення до рідного краю необхідно враховувати особливості психологічних характеристик дітей молодшого шкільного віку. У цей період у дитини набувається досвід взаємодії з природою краю, а значить формується ставлення до навколишнього середовища. Притаманність його особистості - це не лише факт знання і розуміння, а саме здатність до співжиття з найближчою навколишньою дійсністю, якою для молодшого школяра є рідний край. Виховний потенціал рідного краю, узгоджений із пріоритетами духовності, сприяє забезпеченню гармонії стосунків з довкіллям батьківщини.

Натомість, у педагогічній науці питання формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю ще не знайшло свого достатнього відображення.

Таким чином, актуальність проблеми дослідження та пошук умов оптимізації процесу формування цінностей в учнів початкової школи і зумовили вибір теми дослідження: «Формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Інституту проблем виховання АПН України як складова теми «Патріотичне та морально-етичне виховання підростаючого покоління» (№ 0102U000390). Обраний для дослідження напрям пов'язаний безпосередньо з планами науково-дослідної роботи кафедри педагогіки та методики початкової освіти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича як складова теми «Розвиток освіти і виховання в Україні і українському зарубіжжі» (номер державної реєстрації 0105U004499). Тема дисертації затверджена Вченою радою Інституту проблем виховання АПН України (протокол №8 від 4 жовтня 2004 року) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №3 від 29.03. 2005 р.).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови оптимізації процесу формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю.

У дослідженні перевірялося припущення в тому, що оптимізувати процес формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю можливо за умов: інтегрування краєзнавчого матеріалу в зміст початкової освіти; урізноманітнення форм, методів, прийомів, засобів навчально-виховного процесу; здійснення цілісного підходу до урочної та позаурочної навчально-виховної роботи з молодшими школярами; методичної готовності вчителя до узгодженої і багатогранної діяльності щодо заявленої проблеми.

Проблема, предмет і мета дослідження зумовили виконання таких завдань:

1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми формування у молодших школярів цінностей та ціннісних ставлень.

2. Розширити та уточнити сутність поняття «ціннісне ставлення до рідного краю» та виявити особливості його прояву у дітей молодшого шкільного віку.

3. Визначити критерії та показники рівнів сформованості у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю.

4. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність моделі та педагогічних умов оптимізації процесу формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю.

Об'єкт дослідження: процес формування ціннісних ставлень дітей молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження: умови оптимізації процесу формування ціннісного ставлення молодших школярів до рідного краю.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають:

- наукове розуміння філософських, психолого-педагогічних поглядів на природу цінностей та ціннісних ставлень (В. Василенко, О. Здравомислов, А. Лазарук, А. Лазурський, В. М'ясищев, О. Сухомлинська, В. Тугаринов та ін.);

- педагогічні та психологічні погляди на особистість (Б. Ананьєв, І. Бех, Л. Виготський, Г. Костюк, Д. Леонтьєв, С. Рубінштейн та ін.);

- психолого-педагогічні дослідження щодо сензитивності молодшого шкільного віку до набуття рис моральної особистості (Л. Божович, М. Іванчук, Г. Люблінська, О. Матвієнко, О. Савченко та ін.);

- концепції впровадження українознавчого, краєзнавчого, народознавчого компонентів змісту освіти (М. Грушевський, І. Огієнко, С. Сірополко, О. Сухомлинський, П. Кононенко, В. Крисаченко, В. Майборода);

- положення Національної доктрини розвитку освіти, Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку Української державності, Концепції національного виховання.

Для досягнення мети та реалізації завдань дослідження застосовувався комплекс наукових методів.

Теоретичні методи: аналіз та узагальнення філософської, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження для визначення понятійного апарату дослідження; аналіз шкільної документації та результатів педагогічного експерименту для підтвердження наукових засад дослідження.

Емпіричні методи: узагальнення передового педагогічного досвіду з метою вивчення реального стану практики навчально-виховної роботи початкової школи; анкетування, тестування, написання творчих робіт, проектне малювання, бесіди, аналіз документації, авторські методи і методики (методика незакінчених речень Т. Гаврилової, методика визначення понять Ю. Гільбуха, методика на визначення цінностей М. Рокича) для діагностування рівнів сформованості у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю; опитування вчителів і батьків з метою з'ясування їхнього ставлення до досліджуваної проблеми; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний); статистична обробка отриманих результатів з метою доведення ефективності визначених педагогічних умов.

Експериментальна база дослідження. Педагогічний експеримент проводився на базі початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Чернівці: № 27, №5, №20 та Чернівецької області: с. Рідківці (Новоселицького р-ну), с. Костичани (Новоселицького р-ну), смт. Глибока (Глибоцького р-ну), с. Борівці (Кіцманського р-ну), с. Брусниця (Кіцманського р-ну) .

Загалом в експерименті взяло участь 580 учнів початкових класів, 85 учителів та 150 батьків.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше визначено, теоретично обґрунтовано педагогічні умови оптимізації процесу формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю (інтегрування краєзнавчого матеріалу в зміст початкової освіти; урізноманітнення методичного інструментарію навчально-виховного процесу; здійснення цілісного підходу до урочної та позаурочної роботи з молодшими школярами; методична готовність вчителя до краєзнавчої діяльності), розроблено відповідну модель формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю. Уточнено та розширено сутність поняття «ціннісне ставлення до рідного краю» в контексті його формування у дітей молодшого шкільного віку. Розроблено діагностику рівнів сформованості ціннісного ставлення до рідного краю в учнів початкової школи. Набув подальшого розвитку зміст співпраці, школи, сім'ї та громадськості з питань краєзнавчої роботи.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та апробації педагогічних умов формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю; системи краєзнавчих завдань для інтегрування у зміст навчально-виховного процесу, інтегрованих уроків і виховних заходів, спрямованих на формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю. Матеріали дослідження можуть бути використані у практичній діяльності вчителів-класоводів, вихователів, як у навчальному процесі школи першого ступеня, так і в позаурочній виховній роботі; викладачами педагогічних навчальних закладів при підготовці й проведенні лекційних і семінарських занять з методик викладання дисциплін початкової школи; студентами під час педагогічної практики, у навчальній педагогічній діяльності.

Впровадження результатів дослідження здійснювалось у початкових класах м. Чернівці №27 (акт № 164 від 16 вересня 2008 р.), №5 (акт № 01-23/307 від 15 вересня 2008 р.), та ЗНЗ І-ІІІ ступенів Чернівецької області: с. Брусниця Кіцманського району (акт № 49 від 26 травня 2008 р.), с. Борівці Кіцманського району (акт № 138 від 5 червня 2008 р.), смт. Глибока Глибоцького р-ну (акт № 128 від 6 червня 2008 р.), с. Рідківці Новоселицького р-ну (акт № 142 від 30 червня 2008 р.), с. Костичани Новоселицького р-ну (акт № 52 від 30 травня 2008 р.),

Результати дослідження впроваджувалися в навчально-виховний процес при підготовці вчителів початкових класів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (акт № 17-13/2056 від 2 вересня 2008 р.); Львівського національного університету імені Івана Франка (акт № 2939-Р4 від 3 липня 2008 р.); Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (акт № 426 від 19 вересня 2008 р.)

Апробація результатів дослідження здійснювалася на міжнародних наукових конференціях: «Професійно-педагогічна підготовка та особливості виховання майбутніх фахівців в умовах Європейського освітнього простору» (Чернівці, 2006); «Підготовка соціальних педагогів у вищій школі до здійснення соціального супроводу кризових категорій населення» (Чернівці, 2004); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Розвиток змісту освіти як історико-педагогічна проблема» (Чернівці, 2003), «Актуальні проблеми інтегрованого викладання лінгводидактичних і мистецьких дисциплін у закладах освіти» (Житомир, 2005); педагогічних читаннях: «Василь Сухомлинський - видатний педагог, гуманіст, мислитель XX століття» (Чернівці, 2008); науково-методичних семінарах кафедри педагогіки і методики початкової освіти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Публікації: матеріали дослідження оприлюднено в 16 публікаціях, з яких 12 надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 4 - у збірниках матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (256 позицій). Загальний обсяг дисертації - 326 сторінок (основний текст - 184 сторінки, додатки - 117 сторінок). Робота містить 21 таблицю та 12 рисунків.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми; визначено об'єкт, предмет дослідження; виділено його мету; сформульовано припущення та завдання; виокремлено методи дослідження; визначено наукову новизну, практичне значення роботи, наведені відомості щодо апробації та впровадження результатів; ілюструється структура роботи та подані дані про її обсяг.

У першому розділі «Теоретичний аналіз формування ціннісного ставлення до рідного краю в психолого-педагогічних дослідженнях» представлено аналіз основних теоретичних підходів до проблеми цінностей і ціннісного ставлення у зарубіжній і вітчизняній психолого-педагогічній літературі; розширено та уточнено зміст поняття «ціннісне ставлення особистості до рідного краю», його структура та особливості формування у дітей молодшого шкільного віку.

Вивчення психолого-педагогічної літератури засвідчує, що проблема формування ціннісних ставлень викликає постійний інтерес у дослідників. Так, вагомий внесок у дослідження даної проблеми зробили філософи (В. Василенко, О. Дробницький, О. Івін, М. Марчук, В. Тугарінов); соціологи (Т. Баранова, М. Вебер, А. Здравомислов, М. Кузнєцов, Г. Парсонс); психологи (Б. Ананьєв, І. Бех, Л. Виготський, М. Іванчук, О. Кононко, А. Лазарук, А. Лазурський, Г. Люблінська, Д. Леонтьєв, С. Рубінштейн), педагоги (А. Алексюк, К. Журба, В. Киричок, О. Колонькова, Н. Нєпомняща, О. Матвієнко, О. Сухомлинська, Г. Тарасенко, Н. Ткачова, К. Чорна).

Вихідним аспектом у вивченні досліджуваної проблеми є визначення співвідношення «ціннісне ставлення» і «ціннісне ставлення до рідного краю». У сучасній науці реалізувалися різні підходи до визначення сутності понять «цінність», «ставлення», «ціннісне ставлення». Однак, в супереч тому, що проблема вивчення ціннісних ставлень має тривалу історію, на сьогоднішній день у психолого-педагогічній науці не склалося єдиного розуміння даного феномену. З огляду на це поняття «ціннісне ставлення до рідного краю» розглядається нами з позицій аксіологічного підходу.

Використовуючи поняття «ставлення», ми дотримуємося точки зору В. М'ясищева про те, що це внутрішній зв'язок людини з реальністю, що характеризує особистість як активного суб'єкта, а при трактуванні поняття «ціннісне ставлення» - позиції Г. Люблінської. На нашу думку, вони є найбільш доцільними у плані обґрунтування такого особистісного конструкту, як ціннісне ставлення до рідного краю, і являють собою складну ієрархічну систему, яка є показником вихованості особистості. Ціннісні ставлення відображають особливий вид об'єктивних зв'язків людини з оточуючими її природним, соціальним і техногенним середовищем, вміщують інформацію про співвідношення об'єктивних властивостей предметів із потребами суб'єкта, а відтак про життєву значимість навколишніх предметів і явищ, про їх здатність задовольняти потреби й інтереси, приносити користь чи незадоволення.

На основі аналізу літературних джерел нами виділено ключові компоненти ціннісного ставлення особистості (когнітивний - пізнання, усвідомлення; емоційно-ціннісний - потреби, мотиви, інтереси, емоції, ціннісні орієнтації; поведінково-діяльнісний - діяльність, творчість), розкрито сутність кожного з них, складено його структурну функціональну схему.

Під ціннісним ставленням до рідного краю ми розуміємо інтегративну особистісну якість, яка виявляється в моральному, інтелектуально-ціннісному та вчинковому ставленні молодшого школяра до природного і соціального оточення, в якому він проживає, його культурно-духовної спадщини, історичного минулого, етнічної своєрідності. Вважаємо, що ціннісне ставлення до рідного краю виступає внутрішньою, інтегративною умовою самореалізації особистості.

На основі досліджень В. Бенедюка, М. Крачило, Г. Пустовіта, М. Рябко, Т. Самоплавської, М. Соловея, О. Столяренко, М. Сметанського, О. Сухомлинської встановлено, що змістову характеристику ціннісного ставлення до рідного краю визначає краєзнавство. Нами розглядаються такі напрями краєзнавства, як екологічно-природознавче, історико-архітектурне, літературно-мистецтвознавче, з врахуванням специфіки розвитку дітей молодшого шкільного віку (прискорення інтелектуального розвитку, інтенсивність накопичення морального досвіду, домінантність емоційних проявів, засвоєння моральних норм поведінки, формування системи цінностей і ціннісних орієнтацій, соціалізацію під впливом найближчого оточення), яка визначає сензитивність цього вікового періоду для формування ціннісного ставлення до рідного краю.

Освоєнню ідей ціннісного ставлення до рідного краю, перетворенню їх у орієнтири життєдіяльності дітей і молоді сприяє педагогічна інтерпретація краєзнавчого потенціалу виховання. Краєзнавча робота забезпечує адаптацію дитини в соціальному і природному середовищі рідного краю, створює умови для розширення світогляду молодшого школяра, системи знань, моральних поглядів і переконань, які визначають ставлення до рідного краю та розвиток емоційно-ціннісної сфери особистості.

З точки зору Л. Божович, М. Іванчук, Г. Люблінської, О. Матвієнко, формування ціннісного ставлення до рідного краю на кожному віковому етапі розвитку особистості має свої специфічні особливості, що й необхідно враховувати в педагогічній діяльності. Зазначаємо, що формування ціннісного ставлення до рідного краю у дітей молодшого шкільного віку розглядається нами як процес, що передбачає цілеспрямований виховний вплив на розвиток компонентів досліджуваної інтегративної якості внаслідок реалізації відповідного краєзнавчого аспекту змісту початкової освіти.

У другому розділі «Експериментальне вивчення рівнів сформованості у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю» висвітлено перебіг констатувального експерименту, який був спрямований на комплексне вивчення рівнів сформованості у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю.

Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми дає змогу стверджувати, що ціннісне ставлення, як одна з основних морально спрямованих якостей особистості, є складним психологічним утворенням, для дослідження якого немає універсальної методики. Тому в ході дослідження нами було застосовано комплекс методик та методів.

З метою визначення вхідного рівня сформованості у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю та проведення констатувального експерименту нами була складена програма та методика дослідження.

Згідно із завданнями дослідження було поставлено акцент на критеріях (когнітивний, емоційно-ціннісний і поведінково-діяльнісний) та показниках ціннісного ставлення до рідного краю молодших школярів.

Формування ціннісного ставлення до рідного краю у молодших школярів реалізовувалось, у першу чергу, завдяки системі різнорівневих завдань, зумовлених специфікою педагогічного процесу в початковій школі.

Перша серія завдань спрямовувалась на виявлення показників когнітивного критерію - розуміння учнями базових краєзнавчих і морально-етичних понять, сформованість в учнів здатності ціннісно відтворювати набутий у навчальному процесі досвід про рідний край. Для цього використовувались такі методи й методики: розповідь про свій рідний край (місто, село) для учнів 1-2-х класів, написання твору на тему «Мій рідний край» для учнів 3-4-х класів, створення проективного малюнку, метод колізії (адаптація методу незакінчених речень Т. Гаврилової), фрейм-гештальт метод. Друга серія завдань була спрямована на виявлення емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до рідного краю (природи, архітектурних пам'яток, здатність емоційно відгукуватись на події, що відбуваються на батьківщині). Для розв'язання даної серії завдань використовувались анкетування, ситуативний тест на визначення емоцій, метод гри («Мій музей», «Я - екскурсовод») та спостереження. Третя серія дослідження передбачала завдання, спрямовані на виявлення вміння виокремлювати емоційні підстави своєї поведінки й інших людей, здійснювати моральне оцінювання ситуацій й застосування альтернативних шляхів власного розв'язання проблем. З цією метою використовувались ігрові методи, метод проектів і спостереження під час організації виховної позаурочної діяльності.

При розробці програми дослідження нами враховувались сутність, зміст поняття «ціннісне ставлення до рідного краю» та особливості його формування у дітей молодшого шкільного віку.

За результатами когнітивного, емоційно-ціннісного і поведінково-діяльнісного критеріїв виокремлено рівні сформованості ціннісного ставлення молодших школярів до рідного краю, а саме: високий, середній і низький.

Високий рівень характеризуються системними знаннями молодших школярів про рідний край, усвідомленням його інтегративної сутності, домінуванням мотивів, потреб, інтересів краєзнавчого змісту, позитивною, творчою, активною діяльністю щодо рідного краю.

Середній рівень визначається відсутністю системних краєзнавчих знань про рідний край, переважанням ситуативного емоційного ставлення до рідного краю, фрагментарною участю у краєзнавчій діяльності.

Низький рівень характеризується недостатністю знань про рідний край, невизначеністю та прагматичністю у власних потребах, мотивів, інтересів краєзнавчого спрямування, відсутністю будь-якого прояву творчості краєзнавчого характеру.

У результаті вивчення сформованості в учнів початкової школи ціннісного ставлення до рідного краю виявлено домінування емоційно-ціннісного критерію (27,5%, 21,4%, 29%). Загалом, учні продемонстрували низькі краєзнавчі знання (переважання середнього і низького рівнів сформованості ціннісного ставлення до рідного краю за когнітивним критерієм: 31,3%, 17,2%, 16,8%, 23,7%, 29,8%) та недостатню активність учнів у краєзнавчій діяльності (переважання середнього і низького рівнів сформованості ціннісного ставлення до рідного краю за поведінково-діяльнісним критерієм: 34,3% , 14,3%, 30%).

За діагностичними результатами виявлено, що молодші школярі мають певні знання про рідний край, але не всі глибоко розуміють їх зміст, недостатнім є словниковий запас ціннісно-краєзнавчого аспекту. Знання дітей не цілісні, не системні, що утруднює формування висновків, оцінки того чи іншого явища. Учні на даному етапі дослідження характеризуються пасивною участю в життєдіяльності краю, керуються тільки власними інтересами, їм притаманна неусталена поведінка, моральні норми й краєзнавчі знання не стали для них регулятором їхніх дій. Це дає право констатувати, що рівень сформованості ціннісного ставлення до рідного краю в учнів цього віку як у навчальній, так і в позаурочній діяльності здійснюється недостатньо.

Відстежено, що динаміка формування ціннісного ставлення до рідного краю в учнів 1-4-х класів об'єктивно зумовлена віковим аспектом, наявністю життєвого досвіду, ступенем підготовленості й ускладненням навчального матеріалу.

Зазначено і відмінності щодо формування ціннісного ставлення до рідного краю в учнів міських і сільських шкіл, які зумовлюються особливостями виховуючого середовища місцевості й відповідною організацією навчально-виховного процесу.

З огляду на висвітлене є необхідним експериментальне вивчення умов й впливів навчально-виховного процесу, що оптимізують формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю.

ціннісний рідний край школяр

Стан сформованості в учнів початкових класів ціннісного ставлення до рідного краю спонукав і до вивчення розуміння вчителями важливості роботи з даної проблеми (знання ними інноваційних педагогічних методів оптимізації виховних функцій навчання, їх психолого-педагогічної компетенції у формуванні ціннісних ставлень молодших школярів), що і стало наступним завданням констатувального експерименту.

Результати даного напряму досліджень дають право стверджувати про фрагментарність роботи вчителів з проблеми формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю, що зумовлено, насамперед, недостатньою теоретичною, методичною та практичною підготовкою.

Таким чином, результати констатувального експерименту показали недостатній рівень сформованості у молодших школярів зазначеного феномену, що і дозволило нам окреслити напрями роботи, спрямованої на визначення педагогічних умов оптимізації процесу формування в учнів початкової школи ціннісного ставлення до рідного краю.

У третьому розділі «Педагогічні умови оптимізації процесу формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю» визначено та обґрунтовано педагогічні умови оптимізації процесу формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю, представлено розроблену модель формування в учнів початкових класів ціннісного ставлення до рідного краю, теоретично обґрунтовано її концептуальні засади, а також висвітлено та проаналізовано здобуті результати дослідження.

Теоретичний аналіз проблеми формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю та одержані результати констатувального експерименту виступили базою розробки програми формувального експерименту. Основою програми стала модель, в якій визначено педагогічні умови оптимізації формування в учнів початкової школи ціннісного ставлення до рідного краю (інтегрування краєзнавчого матеріалу у зміст початкової освіти, урізноманітнення форм, методів, прийомів, засобів навчально-виховного процесу; здійснення цілісного підходу до урочної та позаурочної діяльності з молодшими школярами; методична готовність учителя до краєзнавчої виховної роботи) (Рис.1).

Для реалізації цих умов важливими стали знання психолого-педагогічних закономірностей розвитку особистості, врахування вікових та індивідуальних особливостей когнітивної, емоційно-ціннісної та поведінкової сфер, забезпечення комплексного підходу до виховання молодшого школяра.

Завданнями програми формувального експерименту були:

- аналіз програм і календарно-тематичного планування навчальних дисциплін початкової школи;

- виокремлення тем, які б логічно інтегрувались із краєзнавчим матеріалом;

- моделювання інтегрованих уроків;

- планування та організація краєзнавчо-виховної роботи.

Методичний інструментарій складали різноманітні форми, методи та засоби краєзнавчої роботи, зокрема: інтегровані уроки та виховні заходи, побудовані на краєзнавчій основі, бібліоуроки, уроки-літописи, фольклорами, інсценовані краєзнавчі антології, книгомандри, зустрічі-знайомства, екскурсії, заочні подорожі, мандрівки, експедиції, сімейні збори; метод проектів, конкурси читців, краєзнавчі описи, репортажі, інформбюро, експресбюлетень, екодзвони, краєзнавчий калейдоскоп, інтерактивні методи навчання: «Мікрофон», «Колесо фортуни», «Карусель», «Асоціативний кущ» та інші, що сприяло прояву активності та системності знань учнів про рідний край.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю

Пріоритетного значення в процесі нашого дослідження набула організація гуртків краєзнавчого спрямування. Нами розроблено і апробовано програму краєзнавчого гуртка «Люби й вивчай свій рідний край» для учнів 1-4-х класів, в основі якого покладено три тематичні напрями - еколого-природознавчий, історико-архітектурний, літературно-мистецтвознавчий. Реалізація цих напрямів сприяла розвитку творчості молодших школярів, формування пошуково-дослідницьких умінь, розширенню їхнього кругозору. Метою гуртка було створення оптимальних умов для становлення особистості як суб'єкта діяльності і суспільних відносин, усвідомлення своєї приналежності до батьківщини, відповідальності за її майбутнє, розвитку краєзнавчої ціннісно-смислової сфери діяльності молодших школярів.

Визначена нами умова методичної готовності вчителів початкових класів щодо оптимізації формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю забезпечувалась:

- удосконаленням теоретичного і практичного рівня готовності вже практикуючих учителів до формування ціннісного ставлення молодших школярів до рідного краю (через інституції післядипломної освіти, методичні семінари, майстер-класи);

- забезпеченням єдності дій школи й родини у процесі формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю;

- підготовкою студентів (майбутніх учителів) вищих педагогічних навчальних закладів до здійснення краєзнавчої роботи в початкових класах.

Цілісність програми формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю реалізовувалась наступними напрямами: діагностичним (який передбачав виявлення рівня сформованості в учнів 1-4-х класів ціннісного ставлення до рідного краю та чинників, що сприяють та оптимізують його домінантність у цей період), просвітницьким (що реалізовувався в роботі з учнями, учителями й батьками з питань особливостей індивідуально-вікового розвитку дітей молодшого шкільного віку, динаміки формування ціннісного ставлення до рідного краю, наслідків його домінантності у цей віковий період ) та операційним (який здійснювався у процесі впровадження та апробації форм, методів і засобів оптимізації формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю).

Виконання завдань програми позитивно вплинула на формування ціннісного ставлення до рідного краю учнів початкової школи. Розроблена та впроваджена система інтегрованих уроків, виховних заходів на краєзнавчому матеріалі сприяла пізнавальній, пошуково-дослідницькій, суспільно-корисній діяльності молодших школярів. На цій основі вони комплексно вивчали рідний край (природу, історію, побут, культуру), брали посильну участь у збереженні національної культури і навколишньої природи. Одночасно у них формувалися уміння застосовувати здобутті знання у практичній діяльності для примноження багатства і культури рідного краю. Саме це сприяло розкриттю морально-духовного потенціалу молодшого школяра, обумовило у них перехід ціннісних ставлень на вищий рівень.

Перевірка ефективності розробленої програми формувального експерименту передбачала проведення контрольного зрізу за визначеними критеріями (когнітивним, емоційно-ціннісним і поведінково-діяльнісним).

Ефективність обґрунтованих педагогічних умов підтверджують позитивні зміни, виявлені в ході експерименту, щодо сформованості ціннісного ставлення молодших школярів до рідного краю - зростання в експериментальних групах показників високого рівня та зниження показників низького рівня (сформованості дослідженої категорії) за визначеними критеріями.

Порівняльний аналіз рівнів сформованості у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю в контрольних і експериментальних групах після експерименту представлено на рисунку 2.



Рис. 2 Порівняльний аналіз рівнів сформованості у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю

Аналіз результатів середньоарифметичних даних показників сформованості у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю після проведення формувального експерименту показав, що в експериментальній групі зменшилися низький та середній рівні за визначеними критеріями (когнітивний: низький - на 9,66%, середній - на 13,5%, емоційно-ціннісний: низький - на 6,8%, середній - на 6,5%, поведінково-діяльнісний: низький - на 12,07%, середній - на 3,7%) та зріс високий рівень когнітивного критерію - на 19,16%, емоційно-мотиваційного - на 13,3%, поведінково-діяльнісного - на 15,76%).

Для переконання результативності експериментальної роботи, оскільки ми мали справу із великою кількістю оцінок, і отримані результати підпорядковувалися «закону великих чисел», коректність дослідження визначалась методом Монте-Карло. Ймовірність (коректність) того, що при дотриманні в ході навчального процесу висунутих умов, (отримаємо такі ж результати, які були виявлені в експериментальних групах), становила 95%.

Результати реалізації розробленої моделі формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю дають підстави говорити про те, що визначені нами педагогічні умови оптимізації зазначеного процесу адекватні поставленим завданням, меті дослідження і дозволяють зробити загальні висновки.

ВИСНОВКИ

У дисертації вперше здійснено теоретичне узагальнення і представлено експериментальне вивчення наукової проблеми, сутність якої полягає в обґрунтуванні й розкритті педагогічних умов оптимізації формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю.

1. Проведене дослідження та теоретичний аналіз засвідчили, що проблема формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю є актуальною, однак недостатньо розробленою в педагогічній теорії і практиці.

Важливість формування ціннісного ставлення до світу яскраво підтверджується розвитком аксіологічної науки.

Ціннісне ставлення являє собою одне з найважливіших утворень у свідомості й самосвідомості індивіда, воно зумовлює низку його сутнісних характеристик, які насамперед залежать від змісту наявної системи цінностей, а також представленої у ній спрямованості й аксіологічної вагомості. Вивчення філософської і психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дало змогу встановити взаємозв'язок між поняттями «цінність», «ставлення», «ціннісне ставлення» та виділити компоненти ціннісного ставлення особистості (когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінково-діяльнісний). Це стало підґрунтям для розширення та уточнення сутності поняття «ціннісне ставлення до рідного краю» в контексті його формування у дітей молодшого шкільного віку.

2. З'ясовано, що формування у дітей молодшого шкільного віку ціннісного ставлення до рідного краю є можливим. У цьому віці розвивається здатність до супідрядності мотивів, усвідомлення сприйняття ціннісних орієнтацій. Це виражається у ставленні до людей, природи, традицій краю, розумінні ними моральних цінностей.

З позиції врахування особливостей дітей молодшого шкільного віку ціннісне ставлення до рідного краю розглядається нами як інтегративна особистісна якість, яка виявляється в моральному, інтелектуально-ціннісному та вчинковому ставленні молодшого школяра до природного та соціального оточення, в якому він проживає, його культурно-духовної спадщини, історичного минулого та етнічної своєрідності.

3. Відповідно до визначених нами критеріїв (когнітивний, емоційно-мотиваційний, поведінково-діяльнісний) і показників, у ході констатувального експерименту виявлено певні рівні сформованості ціннісного ставлення до рідного краю молодших школярів. У більшості школярів переважає середній рівень сформованості ціннісного ставлення до рідного краю та емоційно-ціннісний компонент даного конструкту. Отже, процес формування ціннісного ставлення до рідного краю у молодших школярів потребує системного, цілеспрямованого впливу з боку вчителя і батьків.

4. Проведене дослідження підтвердило припущення, що оптимізувати процес формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю можливо за умов:

- інтегрування краєзнавчого матеріалу в зміст початкової освіти;

- урізноманітнення форм, методів, прийомів, засобів навчально-виховного процесу;

- здійснення цілісного підходу до урочної та позаурочної навчально-виховної роботи з молодшими школярами;

- методичної готовності вчителів початкових класів до краєзнавчої роботи.

Розроблено і представлено систему роботи вчителя (інтегровані уроки, виховні заходи, організація гуртків краєзнавчого спрямування, методичний інструментарій, практикуми для батьків та ін.), які оптимізують процес формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю.

Визначено показники методичної готовності вчителів до оптимізації процесу формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю:

- теоретична обізнаність учителів з краєзнавчими аспектами рідного краю (еколого-природознавчим, архітектурно-історичним та літературно-мистецтвознавчим);

- володіння формами, методами, прийомами та засобами здійснення навчально-виховного процесу на краєзнавчій основі;

- забезпечення співпраці вчителя і сім'ї щодо формування в учнів ціннісного ставлення до рідного краю;

- набуття педагогічного досвіду в системі неперервної освіти (на етапі навчання у ВНЗ та післядипломної освіти).

5. Охарактеризовано динаміку змін у ставленні дітей до рідного краю, що виявляється в зростанні показників сформованості ціннісного ставлення до рідного краю в експериментальних групах з високим рівнем (когнітивний компонент - на 19,38% , емоційно-ціннісний - на 12,57%, поведінково-діяльнісний - на 16%) та зменшенні показників з низьким (когнітивний компонент - на 7,2%, емоційно-ціннісний - на 6,93%, поведінково-діяльнісний - на 12,67%) та середнім рівнями (когнітивний компонент - на 14,02%, емоційно-ціннісний - на 5,63%, поведінково-діяльнісний - на 3,34%). Усі зміни, що відбулися в експериментальних групах, є статистично значущими та свідчать про ефективність розробленої методики формування досліджуваного ставлення.

Доведено, що робота за розробленою методикою сприяє збагаченню знань дітей про рідний край і його ціннісних надбань, усвідомленню та розумінню ними зв'язків, що існують між знаннями про рідний край та ставленням до нього; формуванню мотивації ціннісного ставлення до рідного краю, краєзнавчо доцільної поведінки.

Узагальнення і порівняння відповідних емпіричних даних, отриманих у констатувальному та формувальному експериментах, засвідчує, що запропонована модель та визначені педагогічні умови оптимізації процесу формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю є ефективними й підтверджують припущення дисертаційної роботи.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розв'язання досліджуваної проблеми. Перспективами подальшого дослідження є вивчення наступності у формуванні ціннісного ставлення до рідного краю між початковою і середньою ланками освіти та співпраці початкової школи з позашкільними виховними закладами щодо формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю.

Список опублікованих праць за темою дисертації:

I. Статті у наукових фахових виданнях

1. Шевчук К. Методологічні засади підготовки майбутніх фахівців до викладання природничих дисциплін в початковій школі / К. Шевчук // Науковий вісник Чернівецького університету. Педагогіка та психологія: зб. наук. праць. - Чернівці, 2004. - Вип. 202 - С. 192-195.

2. Шевчук К. Педагогічні умови організації інтеграції в початковій школі / К. Шевчук // Науковий вісник Чернівецького університету. Педагогіка та психологія: зб. наук. праць. - Чернівці, 2004. - Вип. 210 - С. 190-195.

3. Шевчук К. Краєзнавство як важливий компонент формування особистості / К. Шевчук // Науковий вісник Чернівецького університету. Педагогіка та психологія: зб. наук. праць. - Чернівці, 2005. - Вип. 244 - С. 202-205.

4. Шевчук К. Краєзнавство як важливий компонент формування особистості: ретроспективний аналіз / К. Шевчук // Науковий вісник Чернівецького університету. Педагогіка та психологія: зб. наук. праць. - Чернівці, 2005. - Вип. 255 - С. 172-179.

5. Шевчук К. Проблема формування цінностей особистості в психолого-педагогічній літературі / К. Шевчук // Науковий вісник Чернівецького університету. Педагогіка та психологія: зб. наук. праць. - Чернівці, 2006. - Вип. 296 - С. 182-190.

6. Шевчук К. Ціннісне ставлення особистості до рідного краю як психолого-педагогічна категорія / К. Шевчук // Педагогіка і психологія професійної освіти. - Львів, 2007 - №1. - С. 178-187.

7. Шевчук К. Інтегрований підхід до навчання: ретроспективний аналіз / К. Шевчук // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Сер. Педагогіка і психологія.. - 2007. - №20. - С. 50-55.

8. Шевчук К. Особливості формування ціннісного ставлення до рідного краю у дітей молодшого шкільного віку / К. Шевчук // Теоретико-методологічні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. праць - Каменець-Подільський, 2007. - Вип. 10. Т. 1. - С. 313-320.

9. Шевчук К. Підготовка майбутніх вчителів до формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю / К. Шевчук // Науковий вісник Чернівецького університету. Педагогіка та психологія: зб. наук. праць. - Чернівці, 2007. - Вип. 362 - С. 206-212.

10. Шевчук К. Дослідження рівня сформованості у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю / К. Шевчук // Науковий вісник Чернівецького університету. Педагогіка та психологія: зб. наук. праць. - Чернівці, 2008. - Вип. 387 - С. 204-210.

11. Шевчук К. Методологічні засади технології формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю / К. Шевчук // Педагогічні науки: зб. наук. праць. - Суми, 2008. - Ч.2. - С.98-104.

12. Шевчук К. Програма діагностування рівня сформованості у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю / К. Шевчук // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Сер. Педагогіка і психологія. - 2008. - №23. - С. 140-144.

II. Матеріали науково-практичних конференцій

13. Шевчук К. Диференціація та інтеграція в змісті освіти / К. Шевчук // Науковий вісник Чернівецького університету. Педагогіка та психологія: зб. наук. праць. - Чернівці, 2003. - Вип. 179 - С. 197-201.

14. Шевчук К. Формування цінностей в системі безперервної освіти / К. Шевчук // Безперервна освіта: реалії та перспективи: матеріали II Всеукраїнської наук.-метод. конф. - Івано-Франківськ, 2004. - Ч.4. - С. 95-98.

15. Шевчук К. Інтегрований підхід до викладання природознавчих дисциплін у вищих навчальних закладах / К. Шевчук // Вісник Житомирського Державного університету імені Івана Франка. - 2005. - Вип. 21. - С. 269-271.

16. Шевчук К. Філософські засади формування системи цінностей особистості / К. Шевчук // Ідеї, Реалії і перспективи освітніх інновацій: філософія, психологія, методика: матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. - Суми, 2006. - Ч.1. - С. 70-72.

Анотація

Шевчук К.Д. Формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню проблеми формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю у процесі навчально-виховної роботи початкової ланки освіти.

У дисертації обґрунтовано актуальність побудови навчально-виховного процесу початкової школи на аксіологічних засадах; подано характеристику основних дефініцій поняття «ціннісне ставлення»; розкрито особливості формування ціннісних ставлень дітей молодшого шкільного віку; проаналізовано стан сформованості ціннісного ставлення до рідного краю учнів сучасної початкової школи; визначено та розкрито педагогічні умови оптимізації процесу формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю, розроблена і експериментально апробована автором модель формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю, основою якої є такі педагогічні умови формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю, як інтегрування краєзнавчого матеріалу в зміст навчально-виховного процесу початкової школи, забезпечення цілісності навчально-виховного процесу та підготовка вчителів до організації навчання і виховання учнів на краєзнавчій основі.

Ключові слова: цінності, ціннісне ставлення до рідного краю, краєзнавство, педагогічні умови оптимізації.

Аннотация

Шевчук К.Д. Формирование у младших школьников ценностного отношения к родному краю. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. Институт проблем воспитания АПН Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена изучению процесса формирования у младших школьников ценностного отношения к родному краю.

Проанализированы научно-теоретические подходы к изучению проблемы процесса воспитания на аксиологической основе. Проведенный анализ выявил основные концептуальные положения изучения особенностей формирования ценностного отношения к родному краю у детей младшего школьного возраста.

Построение ценностной сферы личности - одна из важных проблем современной педагогической науки. Задача начальной школы - организация учебной деятельности учеников на основе осознания фундаментальных ценностей общества, и приобретение краеведческих ценностей является первой ступенью на пути к реализации этой задачи.

Ценностное отношение к родному краю рассматривается нами как интегративное личностное качество, которое определяется в моральном, интеллектуально-ценностном и поведенческом отношении младшего школьника к природной и социальной среде, в которой он проживает, её культурно-духовному наследию, историческому прошлому и этнографической своеобразности.

В работе теоретически обосновываются психологические особенности морального развития, формирования системы ценностей детей младшего школьного возраста. Мы считаем данный возрастной период сензитивным в сфере формирования ценностного отношения к родному краю.

В работе излагаются результаты экспериментального исследования формирования у младших школьников ценностного отношения к родному краю.

На основе результатов экспериментального исследования данной проблемы определены условия оптимизации процесса формирования у учеников начальной школы и модель реализации данных условий. Среди них мы обозначили: интегрирование краеведческого материала в учебно-воспитательный процесс начальной школы, обеспечивание целостности учебно-воспитательного процесса, методическую готовность учителей к формированию у младших школьников ценностного отношения к родному краю.

Нами были разработаны и внедрены в практику начальной школы типы уроков, подобраны методические приемы, принципы отбора учебного содержания, виды учебной деятельности учеников, которые оставаясь, в сущности, в общих чертах педагогическими, были направлены на привлечение учеников к краеведческой деятельности, на формирование ценностных ориентаций. Краеведческий материал использовался в процесе изучения предметов в начальной школе. Огромное педагогическое значение имели уроки, на которых учителя базовых школ использовали родную природу, архитектуру, обычаи, быт, что вызывало у учеников благородные моральные чувства.

Процесс реализации в интегрированной учебно-воспитательной деятельности модели формирования у младших школьников ценностного отношения к родному краю основывается на положениях личностно ориентированного подхода к обучению и воспитанию.

Ключевые слова: ценности, ценностное отношение к родному|родимый| краю, краеведение, педагогические условия оптимизации.

ANNOTATION

Shevchuk K.D. Formation in primary schoolchildren of a value-based attitude towards their native land'. - Manuscript.

Thesis for Candidate of Pedagogics Degree in Speciality 13.00.07 - theory and teaching methods of upbringing. - Institute for Education-Related Problems under Ukrainian Academy of Pedagogical Sciences, Kyiv, 2009.

The thesis focuses on developing a value-based attitude towards the native land in primary schoolchildren in the process of educational work at the initial stage of education. The paper discusses the theoretical status of the problem, presents the outcomes of its analysis, interprets the notion of `value-based attitude towards the native land' and defines its structure, dwells on the specifics featuring the formation of primary schoolchildren's attitude towards their native land, discusses the progress primary schoolchildren have made in this regard at general education establishments, provides a rationale for the training conditions underlying optimized development of a value-based attitude towards the native land in primary schoolchildren. It presents a model that we have developed for a value-based attitude towards the native land, provides a theoretical justification for its conceptual framework, dwells on methodology for the formative stage of research and experimental work, and elucidates and analyzes the research findings obtained.

...