Методика вивчення літературного краєзнавства в курсі зарубіжної літератури у старших класах загальноосвітньої школи

Размещено на http://www.allbest.ru

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

ВОЛИНЕЦЬ Ірина Миколаївна

УДК 371.3:[821:908]

МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРНОГО КРАЄЗНАВСТВА

В КУРСІ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

У СТАРШИХ КЛАСАХ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

13.00.02 - теорія і методика навчання

(зарубіжна література)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Клименко Жанна Валентинівна, Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, доцент кафедри методики викладання російської мови та світової літератури.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Самойленко Григорій Васильович, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, професор кафедри світової літератури та історії культури;

кандидат педагогічних наук, доцент Удовиченко Лариса Миколаївна, Гуманітарний інститут Київського міського педагогічного університету імені Б. Грінченка, доцент кафедри зарубіжної літератури та методик навчання.

З дисертацією можна ознайомитись у Державній науково-педагогічній бібліотеці України ім. В.О. Сухомлинського (04060, м. Київ, вул. Берлінського, 9).

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Г. Т. Шелехова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Метою загальної середньої освіти в Україні є розвиток інтелектуальної, гармонійної, соціально компетентної особистості зі сформованою національною самосвідомістю, яка сприймає себе як суб'єкта державотворчого процесу, є носієм національних і загальнолюдських цінностей. У Національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті, Державному стандарті базової і повної середньої освіти особливу увагу зосереджено на актуальності формування духовного світу юної особистості у процесі навчання на основі залучення учнів до скарбниці художньої літератури, а через неї - до фундаментальних цінностей культури у взаємодії їхніх національних значень.

Вагому роль у вирішенні окреслених суспільних завдань має літературна освіта учнів, зокрема - засвоєння ними шкільного курсу зарубіжної літератури. Саме в процесі вивчення літератури - рідної і світової - уможливлюється реалізація проблеми формування школяра як особистості, яка має високий рівень читацької і загальної культури, вишуканий естетичний смак, володіє знаннями про найвищі досягнення світової літератури і культури, зокрема й українського народу, а також здатної до постійного саморозвитку, самовдосконалення.

Вивчення кожного твору світової літератури як явища національної культури і певної культурної епохи, аналіз утілених у ньому національних, конкретно-історичних і загальнолюдських цінностей передбачає ґрунтовну і систематичну літературну краєзнавчу діяльність школярів на уроках зарубіжної літератури і в позакласній роботі. Адже глибоке і правильне сприйняття і розуміння твору, його повноцінний аналіз залежать від того, якою мірою учні усвідомлюють події, явища, факти, що вплинули на виникнення задуму твору, особливості їх відтворення, специфіку бачення і трактування письменником образів, національного колориту, суспільних відносин, буття, тобто історичного підґрунтя твору і світосприйняття митця слова. Тому проблема вивчення літературного краєзнавства у шкільному курсі зарубіжної літератури є нагальною і вагомою.

Важливими для розуміння значущості і сутності питання літературно-краєзнавчої роботи під час засвоєння світової літератури є положення праць філософів Аристотеля, Ф. Гегеля, І. Фіхте, які стверджували, що кожна особистість представляє певну історичну епоху і суспільство, а отже, і письменник, і його творчість безпосередньо пов'язані з історичним періодом, суспільними відносинами, географією краю тощо; досліджень, розвідок художніх творів відомих українських і зарубіжних істориків, народознавців, літературознавців, педагогів Г. Сковороди, К. Ушинського, М. Грушевського, М. Драгоманова, С. Русової, В. Антоновича, І. Франка, на думку яких, література є художнім словесним відображенням людського життя, а тому її повноцінне вивчення можливе за умови історично об'єктивного аналізу змісту твору "на ґрунті тієї громади", в якій творив письменник.

Окремі аспекти літературного краєзнавства у ХІХ - на початку ХХ століть розглядалися Я. Протопоповим, М. Ломоносовим, В. Бєлінським, М. Добролюбовим, М. Чернишевським, Максимом Горьким, М. Піксановим, які досліджували взаємозв'язки творчості письменника з певним краєм і вважали, що правильному трактуванню творчості письменника сприяє всебічне знання краєзнавства.

Досліджувана проблема певною мірою була предметом розгляду в історії методичної науки. Так, у працях В. Водовозова, В. Стоюніна, В. Острогорського порушено питання про завдання "життєвості" викладання літератури, тобто вивчення літератури у тісному зв'язку з життям, епохою. Зазначені положення в подальшому були розвинені у працях Г. Гуковського, В. Голубкова, В. Неділька, О. Бандури, Є. Пасічника та інших. Дослідження інших науковців - О. Ставровського, Л. Рейнуса, Н. Травушкіна, Е. Беккера, М. Янка, А. Даринського - безпосередньо присвячені окремим аспектам проведення літературно-краєзнавчої роботи у навчально-виховному процесі як середньої, так і вищої школи, зокрема під час вивчення літератури. У роботах П. Іванова, В. Голубкова, Г. Гуковського, В. Нікольського, Є. Пасічника, О. Фесенко, М. Милонова, Г. Самойленка розроблено окремі питання методики літературного краєзнавства - його об'єкта, джерелознавчої бази, форм роботи тощо. Сучасними дослідниками методики викладання зарубіжної і української літератур (Л. Мірошниченко, Ж. Клименко, В. Снєгірьовою, С. Сафарян, М. Гордою, А. Лисенко, Ю. Ковбасенком, Г. Токмань, Л. Удовиченко та ін.) також розглянуто певні аспекти окресленого питання. Разом із тим проблема представленого дисертаційного дослідження дотепер не була предметом спеціального системного вивчення у методиці викладання зарубіжної літератури, що, безперечно, викликає значні труднощі у шкільній практиці. краєзнавство зарубіжний література старшокласник

Актуальність і важливість окресленої проблеми, її суспільно-педагогічне значення, недостатня розробленість, аналіз можливостей зарубіжної літератури як навчального предмета для успішного розв'язання досліджуваної проблеми зумовили тему дисертаційної роботи - "Методика вивчення літературного краєзнавства в курсі зарубіжної літератури у старших класах загальноосвітньої школи", її об'єкт, предмет, мету і завдання.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри методики викладання російської мови та світової літератури НПУ ім. М. П. Драгоманова з теми "Зміст і методика вивчення зарубіжної літератури за державним стандартом в умовах 12-річної загальноосвітньої школи" (реєстраційний номер № 0100U000046). Тема дослідження затверджена вченою радою НПУ ім. М. П. Драгоманова (протокол № 4 від 28 листопада 2002 року) і схвалена рішенням бюро Ради координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №10 від 24 грудня 2002 року).

Об'єкт дослідження - процес вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів.

Предмет дослідження - зміст, методи, прийоми і форми навчальної діяльності, що забезпечують ефективну літературно-краєзнавчу роботу під час вивчення шкільного курсу зарубіжної літератури старшокласниками.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності методичної системи використання матеріалів літературного краєзнавства в процесі вивчення зарубіжної літератури у старших класах загальноосвітніх навчальних закладів.

Реалізація мети дослідження потребувала розв'язання таких завдань:

- здійснити науково-теоретичний аналіз досліджуваної проблеми, вивчити її стан у практиці викладання шкільного курсу зарубіжної літератури;

- виявити і реалізувати психолого-педагогічні засади, які є оптимальними для проведення літературно-краєзнавчої роботи зі старшокласниками і в цьому контексті сприятливими для ефективного саморозвитку і літературної освіти учнів;

- розробити і науково обґрунтувати методичну систему вивчення літературного краєзнавства у курсі вивчення зарубіжної літератури у старших класах загальноосвітніх навчальних закладів;

- перевірити ефективність створеної методики, її психолого-педагогічного підґрунтя і методичного забезпечення на практиці.

Методологічну основу дослідження становили теорія наукового пізнання; філософські положення про взаємозв'язок особистості з суспільною епохою; історичні, літературознавчі, етнографічні та педагогічні розвідки про художню літературу як відтворення суспільно-історичних процесів; розроблення психології і педагогіки про особливості розвитку і навчання особистості у період ранньої юності; дослідження суспільних тенденцій модернізації середньої загальної освіти в Україні; літературознавчі розробки про зв'язки художнього твору з подіями, фактами, соціальними умовами, настроями, побутом, які відтворені в художніх образах, науково-методичні дослідження проблеми використання літературно-краєзнавчих матеріалів у навчально-виховному процесі, а також практичний досвід проведення літературно-краєзнавчої роботи у процесі вивчення літератури.

Для досягнення поставленої мети і розв'язання завдань дослідження використовувалися такі методи наукового пошуку:

- теоретичні: вивчення і теоретичний аналіз філософської, історичної, літературознавчої, психологічної, педагогічної, методичної літератури з теми дослідження, аналіз навчальних програм, фахових і шкільних навчальних видань з метою визначення цілей, предмета, завдань роботи, змістового представлення її результатів, теоретичне узагальнення наявного педагогічного досвіду;

- емпіричні: анкетування, інтерв'ювання, бесіди з учителями зарубіжної літератури та учнями; цілеспрямоване спостереження за процесом вивчення зарубіжної літератури, вивчення шкільної документації, аналіз усних і письмових робіт учнів; педагогічного експерименту - констатувального та формувального; якісний і кількісний аналіз одержаних даних, з метою визначення ефективності розробленої методичної системи.

Експериментальна база. Експериментальне навчання здійснювалося у загальноосвітніх навчальних закладах Житомирської (Тепеницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Олевського району), Київської (гімназія №1 м. Білої Церкви, спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням інформаційних технологій №12 м. Білої Церкви, Козинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Обухівського району, Сквирський ліцей), Полтавської (Карлівська гімназія імені Ніни Герасименко), Чернігівської (Радянськослобідська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Чернігівського району), Луганської (Лисичанський багатопрофільний ліцей Лисичанської міської ради) областей. Для забезпечення результатів експериментальним навчанням було охоплено 625 учнів 9-11 класів, 17 учителів зарубіжної літератури.

Дослідження проводилося протягом 2001-2007 років, що становило три етапи науково-педагогічного пошуку:

На першому етапі (2001-2003 рр.) здійснювалися вивчення та аналіз філософської, історичної, літературознавчої, етнографічної, педагогічної, психологічної та методичної літератури з досліджуваної проблеми; визначено вихідні теоретичні засади, об'єкт, предмет і мету дослідження; проведено констатувальний зріз, проаналізовано його результати.

На другому етапі (2003-2004 рр.) було розроблено і теоретично обґрунтовано методичну систему вивчення літературного краєзнавства в курсі зарубіжної літератури у 9-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів, а також підготовлено матеріали для здійснення формувального експерименту.

На третьому етапі (2004-2007 рр.) проведено формувальний експеримент у 9-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів, під час якого учні вивчали предмет за пропонованою методикою з метою визначення її ефективності; було здійснено систематизацію та аналіз одержаних даних, їх осмислення й узагальнення, формулювання загальних висновків і перспектив вивчення проблеми.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:

- уперше в методичній науці цілісно досліджено проблему вивчення літературного краєзнавства старшокласниками у шкільному курсі зарубіжної літератури; визначено зміст літературно-краєзнавчої діяльності учнів;

- уточнено і конкретизовано сутність поняття "літературне краєзнавство у шкільному курсі зарубіжної літератури", його напрями, предмет і джерелознавчу базу;

- виявлено психолого-педагогічні засади літературно-краєзнавчої роботи зі старшокласниками у процесі вивчення зарубіжної літератури;

- розроблено теоретичні основи і методичну систему вивчення літературного краєзнавства у курсі зарубіжної літератури у старших класах загальноосвітніх навчальних закладів;

- визначено критерії і рівні знань учнів про взаємозв'язки світового літературного процесу з Україною, сформованості вмінь оперувати здобутими знаннями;

- розроблено програму експериментального вивчення літературного краєзнавства у шкільному курсі зарубіжної літератури у старших класах.

Практичне значення дослідження полягає у розробці та впровадженні у практику загальноосвітніх навчальних закладів України методичної системи вивчення літературного краєзнавства в курсі зарубіжної літератури у старших класах, методичному забезпеченні її реалізації. Зазначена система спрямована на засвоєння учнями матеріалів літературного краєзнавства, інтелектуальний і творчий розвиток старшокласників, підвищення ефективності опанування ними зарубіжної літератури. Основні положення дисертаційної роботи можуть використовуватися для подальших розроблень досліджуваної проблеми у методичній науці, під час створення нових і вдосконалення чинних шкільних програм із предмета, розроблення підручників, хрестоматій, посібників, а також курсу "Методика викладання світової літератури" у вищих навчальних педагогічних закладах.

Вірогідність результатів і висновків дослідження забезпечено методологічною і теоретичною обґрунтованістю його вихідних позицій; організацією педагогічного експерименту з упровадженням методичної системи вивчення літературного краєзнавства в курсі зарубіжної літератури у 9-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів; кількісним і якісним аналізом результатів, одержаних під час апробації зазначеної методики.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалася на основі опублікування статей, методичних розробок уроків і позакласних заходів у фахових і педагогічних виданнях, виголошення доповідей із проблеми дослідження на науково-практичних конференціях: міжнародних - "Літературний дискурс: генезис, рецепція, інтерпретація (літературознавчий, культурологічний і методичний аспекти)" (2003 р., м. Київ), "Русский язык и литература: проблемы изучения и преподавания в Украине" (2003 р., м. Київ), "Творчість та освіта у вимірах ХХІ століття" (2005 р., м. Київ), "Екотрофологія. Сучасні проблеми" (2005 р., м. Біла Церква); всеукраїнських - "Література та літературознавство: історія і сучасність" (2004 р., м. Житомир), "Інноваційні технології навчання мов та культури в умовах євроінтеграції" (2005 р., м. Біла Церква); на засіданнях кафедри методики викладання російської мови та світової літератури НПУ ім. М.П. Драгоманова; науково-практичній конференції Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів "Науково-методичні аспекти професійного зростання педагогічних кадрів у системі післядипломної освіти" (2003 р., м. Біла Церква) і обласних семінарах для працівників освіти, на курсах підвищення кваліфікації вчителів зарубіжної літератури.

Публікації. Основні положення викладено у 13 працях, із них: 6 статей і методичних розробок у фахових часописах, 5 публікацій у наукових збірниках і педагогічних виданнях, 2 - тези доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків (75 сторінок) і списку використаних джерел (215 джерел). Загальний обсяг дисертації становить 280 сторінок, з них основного змісту - 184 сторінки. У тексті - 3 схеми, 5 таблиць, 1 діаграма.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, відображено вірогідність одержаних результатів.

У першому розділі - "Науково-теоретичні основи і практика вивчення літературного краєзнавства старшокласниками у курсі зарубіжної літератури" -висвітлено теоретико-методологічні передумови дослідження, розкрито основні напрями розроблення питання літературного краєзнавства у філософії, педагогіці, літературознавстві, методиці викладання літератури, визначено сутність поняття "літературне краєзнавство у шкільному курсі зарубіжної літератури".

Аналіз наукових праць дав змогу виокремити найважливіші аспекти досліджуваної проблеми: з'ясувати зміст та особливості літературно-краєзнавчої діяльності старшокласників у процесі вивчення зарубіжної літератури, її значення у контексті модернізації середньої загальної освіти в Україні, а також визначити чотири етапи розвитку літературного краєзнавства:

І етап (з часів античності до 40-х років ХІХ століття) - період формування основ майбутньої теорії літературного краєзнавства;

ІІ етап (30-40-і рр. ХІХ століття - І половина ХХ століття) - час започаткування літературного краєзнавства, у процесі якого відбулося становлення краєзнавства як науки, а також було виокремлено шкільне літературне краєзнавство;

ІІІ етап (60-80-і рр. ХХ століття) - етап становлення літературного краєзнавства: розроблення питань змісту, джерельної бази, форм роботи, методів і прийомів навчання літературно-краєзнавчої діяльності;

ІV етап (90-і рр. ХХ століття - початок ХХІ століття) - етап удосконалення літературно-краєзнавчої роботи у системі освіти і культури (удосконалення теоретичних основ вивчення літературного краєзнавства у шкільному курсі літератури, використання сучасних досліджень методики зарубіжної літератури для ефективного проведення літературно-краєзнавчої діяльності учнів у загальноосвітніх навчальних закладах).

На основі вивчення наукової літератури було зроблено висновок про те, що існує необхідність з'ясувати та узагальнити психолого-педагогічні засади літературно-краєзнавчої роботи зі старшокласниками у процесі вивчення зарубіжної літератури, серед яких було виявлено загальнодидактичні, методичні принципи викладання зарубіжної літератури та принципи вивчення літературного краєзнавства.

Дослідження питання літературного краєзнавства у методиці викладання літератури, у літературознавчих джерелах дає підстави стверджувати, що зазначена дефініція має різні тлумачення як дидактична категорія. У роботі літературне краєзнавство у шкільному курсі зарубіжної літератури трактуємо як змістову складову шкільного курсу зарубіжної літератури, що розкриває світовий літературний процес у тісному зв'язку з Україною за певними напрямами, має предмет досліджень, а також сприяє розвитку особистості кожного школяра, підвищенню ефективності засвоєння ним навчального предмета.

Взаємозв'язки зарубіжних письменників з Україною в аспекті літературно-краєзнавчої діяльності вважаємо за доцільне вивчати за такими напрямами:

І. Життєвий і творчий шлях, доробок зарубіжних письменників, які мали безпосередні зв'язки з Україною, а також літературно-краєзнавчі пам'ятки, присвячені митцям.

II. Життєпис і творчість зарубіжних митців, опосередковано пов'язаних з Україною.

ІІІ. Відображення українського національного колориту у творчій спадщині зарубіжних письменників.

Отже, предметом літературно-краєзнавчої діяльності старшокласників визначено відомості про персоналії зарубіжних письменників, їхні зв'язки з українськими митцями, видатними особистостями, особисті стосунки; літературні твори, в яких знайшли відображення історичні події, інформація про відомих діячів української культури, традиції, фольклор, лексика, картини побуту і природи тощо, літературно-краєзнавчі пам'ятки, а також національно-культурні компоненти комунікації у зазначених творах світової літератури. Як джерела літературного краєзнавства розглядаємо твори письменника, його рукописні матеріали, епістолярну літературу, періодику, архівні матеріали, фонди бібліотек, літературні та історичні ресурси мережі Інтернет тощо.

Для наукового обґрунтування методики вивчення літературного краєзнавства старшокласниками у курсі зарубіжної літератури було вивчено стан порушеної проблеми у шкільній практиці. З цією метою проведено аналіз шкільної документації, публікацій, позакласних заходів, анкетування вчителів та учнів, спостереження за навчальним процесом, бесіди з учителями й учнями, аналіз робіт школярів, що мали літературно-краєзнавче спрямування.

Аналіз стану досліджуваної проблеми у шкільній практиці дав змогу зробити такі висновки:

- у чинних документах (Державному стандарті базової і повної середньої освіти, програмах із зарубіжної літератури) закладено основи для реалізації літературно-краєзнавчої діяльності учнями; водночас у програмах не повною мірою розкрито взаємозв'язки зарубіжних письменників з Україною, відсутня також система роботи із зазначеного питання і методичні рекомендації щодо впровадження літературно-краєзнавчої діяльності у процесі вивчення зарубіжної літератури старшокласниками;

- наявні методичні розробки уроків, позакласних заходів, літературознавчих досліджень краєзнавчого спрямування, якими можуть скористатися вчителі зарубіжної літератури, але несистематичність і розрізненість цих матеріалів не сприяє вивченню літературного краєзнавства у системі;

- учителі реалізують літературно-краєзнавчий аспект вивчення літератури, усвідомлюючи важливість такої роботи, але вона не характеризується систематичністю і всебічністю.

Рівні знань учнів із літературного краєзнавства, розвитку вмінь застосовувати ці знання у процесі вивчення зарубіжної літератури, тобто встановлювати зв'язки зарубіжного письменника з Україною визначалися за критеріями, розробленими на основі трактування літературного краєзнавства, визначених напрямів його опанування і запропонованих у методичній системі принципів засвоєння літературно-краєзнавчого матеріалу старшокласниками. Було визначено такі критерії:

- ступінь володіння літературно-краєзнавчими знаннями: учень знає, чи перебував зарубіжний письменник в Україні, як саме пов'язаний митець з нашою країною, зміст творів (твору) та інших матеріалів митця, в яких відтворено наш край; має уявлення про літературно-краєзнавчі пам'ятки (пам'ятку), пов'язані з ушануванням зарубіжного письменника в нашій країні;

- ступінь сформованості умінь установлювати зв'язки зарубіжного письменника з Україною: учень уміє застосовувати здобуті знання з літературного краєзнавства у процесі вивчення зарубіжної літератури, демонструє усвідомлення зв'язку світового літературного процесу з рідним краєм:

- розкриває особливості перебування зарубіжного письменника в Україні;

- характеризує ставлення митця до України - особливості відтворення нашого краю у його творчості, епістолярній спадщині;

- виявляє вплив української дійсності на світосприйняття письменника, його життя і творчість;

- аналізує твори (твір), образи у творчому доробку митця, пов'язані з Україною; встановлює їх історичну основу та правомірність й особливості інтерпретації;

- розкриває питання про вшанування зарубіжного письменника в країні;

- самостійно досліджує літературно-краєзнавчі джерела, аналізує їх та дає власну оцінку засвоєному;

- аргументує, обґрунтовує та відстоює власне бачення, твердження, думку на основі ознайомлення та опрацювання літературно-краєзнавчих джерел.

Відповідно до цих критеріїв визначено чотири рівні розвитку знань літературного краєзнавства, умінь застосовувати здобуті знання у процесі вивчення зарубіжної літератури:

високий рівень (12-10 балів): учень виявляє ґрунтовні знання про зв'язки зарубіжного письменника з Україною; на основі прочитання художнього твору (творів), публіцистичного, дослідження літературно-краєзнавчих джерел робить висновки про вплив української дійсності на життєвий шлях, творчість письменника, зміст його художніх та інших творів; розкриває особливості трактування митцем українських образів (персонажів, пейзажів, інтер'єрів, національної ментальності, явищ, подій, традицій, побуту тощо); дає зазначеному об'єктивну і виважену оцінку, встановлює, наскільки достовірно розкрито образ України у творчості письменника; самостійно робить посилання на епістолярну спадщину, художні та інші твори письменника; аргументує і доводить власні думки і твердження; з'ясовує і пояснює контекстний зміст етнокультурних понять, використаних митцем у відтворенні України; розкриває значення літературно-краєзнавчих пам'яток нашої країни, пов'язаних із зарубіжним письменником;

достатній рівень (9-7 балів): учень досить добре знає зв'язки зарубіжного письменника з Україною, однак вони не є вичерпними; самостійно аналізує біографію письменника, його творчість, епістолярну спадщину та інші літературно-краєзнавчі джерела з метою встановлення зв'язків зарубіжного митця з нашою країною; визначає, які явища (факти, особливості тощо) української реальності сприяли виникненню твору; дає оцінку правильності та особливостям відтворення української дійсності, однак його судження характеризуються недовершеністю; визначає етнокультурну лексику, використану в описах України, проте не вдається до трактування її особливостей; розкриває знання літературно-краєзнавчих пам'яток України, пов'язаних із зарубіжним письменником;

середній рівень (6-4 бали): учень виявляє часткове володіння знаннями з літературного краєзнавства; він в основному розкриває зв'язки зарубіжного письменника з Україною, аналізує образ (образи) української дійсності у творі (творах) митця, однак цей аналіз є поверховим, тому узагальнювальні висновки відзначаються певною суб'єктивністю і необґрунтованістю; зазначає, що в описах української дійсності письменник використовує специфічну лексику; називає літературно-краєзнавчі пам'ятки як ушанування пам'яті про зарубіжного митця в Україні;

низький рівень (3-1 бал): учень демонструє фрагментарні знання з літературного краєзнавства; він частково вміє встановлювати зв'язки зарубіжного письменника з Україною; визначає, чи перебував митець у нашій країні і відтворив її у своїй творчості, епістолярній спадщині, однак йому не вдається зробити аналітико-узагальнювальні висновки про особливості відносин митця до нашої країни: ставлення до неї, специфіки відтворення у джерелах, впливу української реальності на письменника, зображення національного колориту тощо; робота характеризується необґрунтованістю, відсутністю узагальнень і тверджень; учень не звертає уваги на етнокультурні поняття, які використовуються в описах української дійсності, не знає або має часткові уявлення про літературно-краєзнавчі пам'ятки, пов'язані із зарубіжним письменником.

Діагностичний зріз (завдання за творчістю Дж. Байрона (9 клас), О. де Бальзака (10 клас), І. Буніна (11 клас) дав змогу виявити, що високий рівень літературно-краєзнавчих знань і вмінь мають від 10,4 до 3,6% учнів 9-11 класів, достатній - від 42,9 до 37,3%, середній - від 48,2 до 35%, низький - від 11,7 до 10,8% школярів. Такий стан у практиці загальноосвітніх навчальних закладів пояснюється відсутністю систематичної, цілісної та цілеспрямованої роботи з літературного краєзнавства у процесі вивчення зарубіжної літератури. Водночас аналіз анкетування старшокласників дав змогу виявити розрив між бажанням вивчати літературно-краєзнавчі аспекти зарубіжної літератури та фактичним рівнем реалізації зазначеної проблеми.

Здобуті під час констатувального зрізу дані дозволяють зробити висновок, що існує потреба у розробленні методичної системи вивчення літературного краєзнавства у процесі навчання учнів зарубіжної літератури, зокрема в 9-11-х класах.

У другому розділі - "Експериментальна методика вивчення літературного краєзнавства в курсі зарубіжної літератури у старших класах загальноосвітньої школи" - подано теоретичне обґрунтування методики вивчення літературного краєзнавства в курсі зарубіжної літератури у старших класах загальноосвітньої школи, запропоновано ефективні засоби впровадження методичної системи у шкільну практику.

Методичну систему вивчення літературного краєзнавства у шкільному курсі зарубіжної літератури трактуємо як структурне утворення, взаємопов'язані складові якого - провідна ідея, мета, принципи, напрями роботи, зміст, функції, методи, прийоми, види і форми організації навчальної діяльності - спрямовані на формування уявлень старшокласників про зв'язок світового літературного процесу (біографії зарубіжних письменників, їхніх творів та інших особистих матеріалів) з Україною, вплив українських реалій на життєвий шлях, світосприйняття і творчість зарубіжних митців, а також вивчення літературних краєзнавчих пам'яток України, пов'язаних із зарубіжними письменниками (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 1. Методична система вивчення літературного краєзнавства у шкільному курсі зарубіжної літератури (9-11 класи)

Мета запропонованої системи полягає у визначенні змісту, основних методів, прийомів, видів і форм навчальної діяльності, що забезпечує ефективне вивчення літературного краєзнавства старшокласниками у шкільному курсі зарубіжної літератури. Це, насамперед, сприяє формуванню у школярів цілісного уявлення про світовий літературний процес, про тісний взаємозв'язок життєпису письменника, його світогляду, творів, специфіки відображення дійсності у них, художніх образів з історією та життям, а також набуттю старшокласниками вмінь установлювати зв'язки зарубіжних письменників з Україною.

Методологічна основа системи вивчення літературного краєзнавства ґрунтується на здобутках різних наук, а саме:

- положеннях філософських, історичних, етнографічних, педагогічних праць про залежність особистості від певної історичної епохи і суспільства, ідеї народності освіти;

- положеннях методичної науки про зв'язок літератури з життям, необхідність життєвості викладання літератури;

- літературознавчих підходах до трактування сутності та особливостей літературного краєзнавства;

- методичних засадах вивчення перекладних художніх творів світової літератури, а саме: специфіки сприйняття інокультурних творів;

- висновках психологічної і педагогічної наук про особливості психічного розвитку учня в період ранньої юності;

- науково-методичних дослідженнях теорії літературно-краєзнавчої роботи.

Відповідно до визначених принципів реалізації літературно-краєзнавчої роботи встановлюємо головні функції системи, якими вважаємо такі:

- мотиваційну як формування мотивації до навчання, розвиток пізнавального інтересу старшокласників до літературно-краєзнавчої діяльності та вивчення світової літератури в цілому;

- пізнавальну (гностичну) - забезпечення засвоєння шкільного курсу світової літератури, його взаємозв'язків з Україною;

- розвивальну - навчання учнів за запропонованою методикою сприяє їх особистісному зростанню;

- діяльнісну, тобто сприяння засвоєнню знань з літературного краєзнавства, набуттю вмінь і навичок, способів установлення зв'язків світової літератури з рідним краєм у практичній навчальній діяльності на основі застосування активних методів, прийомів, видів і форм навчання;

- дослідницько-критичну як системне уможливлення інтелектуально-мисленнєвої діяльності старшокласників: досліджень на основі аналізу, синтезу, абстрагування, систематизації, узагальнення тощо і вдосконалення відповідних умінь і навичок;

- проектувальну як таку, що визначає орієнтовні результати літературно-краєзнавчої роботи в процесі вивчення зарубіжної літератури;

- діагностичну - визначення якісного рівня літературного розвитку школярів;

- виховну - забезпечення громадянського, патріотичного виховання учнів, формування кожного з них як носія національних і загальнолюдських цінностей на основі засвоєння шкільного курсу зарубіжної літератури, зв'язків світового літературного процесу з рідним краєм;

- керівну, тобто здійснення вчителем керування процесом вивчення літературного краєзнавства старшокласниками.

Структурними складовими методичної системи є концептуальний компонент (мета, принципи діяльності, взаємозв'язки елементів, прогнозування результатів), змістовий (напрями літературного краєзнавства, відповідне їм змістове наповнення) та організаційний (форми організації, методи, прийоми і види навчальної діяльності). Змістовий компонент методичної системи складають зміст навчального матеріалу, пропонований для вивчення у чинних програмах з предмета, відповідно до нього встановлені зв'язки світового літературного процесу з Україною за пропонованими у дослідженні напрямами літературно-краєзнавчої діяльності у процесі вивчення зарубіжної літератури.

Система літературної краєзнавчої діяльності учнів 9-11 класів містить урочні, позаурочні та позашкільні форми, тобто за формами організації навчання у методичній системі її складовими є такі компоненти: уроки (уроки текстуального вивчення, уроки додаткового читання, уроки-огляди, уроки-семінари, узагальнювальні уроки тощо), конференція, домашня навчальна діяльність (завдання випереджувального характеру, біографічні, історичні, краєзнавчі, мистецькознавчі повідомлення), літературно-краєзнавчі екскурсії (очні та заочні), вечори (літературно-краєзнавчі музичні композиції, літературно-краєзнавчі вітальні, композиції, присвячені епістолярній спадщині письменників тощо), вікторини, походи до літературно-краєзнавчої пам'ятки, факультативні заняття, читацька конференція, літературна газета чи стенд, літературно-краєзнавча картографія, робота у МАН тощо. Тобто літературно-краєзнавча діяльність повинна реалізуватися на всіх етапах вивчення художнього твору. Систему створено з урахуванням специфіки вивчення зарубіжної літератури, а саме: учні знайомляться з перекладними творами; компаративні прийоми допомагають старшокласникам усвідомити взаємозв'язок і взаємодію національних літератур тощо.

Метою здійснення дослідно-експериментальної роботи було визначення ефективності розробленої методичної системи вивчення літературного краєзнавства у шкільному курсі зарубіжної літератури у старших класах, визначення психолого-педагогічних засад зазначеної діяльності, виявлення чинників інтелектуального зростання учнів та ефективності засвоєння предмета.

Формувальний експеримент складався з трьох етапів:

І етап - підготовчий, у процесі якого було сплановано експериментальне навчання, підготовлено необхідні матеріали для його реалізації;

ІІ етап - основний, у ході якого апробувалася запропонована методика вивчення літературного краєзнавства під час опанування шкільного курсу зарубіжної літератури учнями 9-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, перевірялася ефективність впровадження методичної системи;

ІІІ етап - підсумковий - було здійснено контрольну перевірку результатів проведеного емпіричного дослідження, а також кількісно-якісний аналіз результатів експерименту.

У контексті програми основного етапу експерименту цілеспрямовано використовувалися всі методи, прийоми і види навчальної діяльності, передбачені методикою вивчення літературного краєзнавства у шкільному курсі зарубіжної літератури в 9-11 класах. Перевага надавалася самостійному опрацюванню старшокласниками літературних джерел, порівняльному аналізу змісту твору та його історичної основи, розкриттю відтворення українських реалій у творчості зарубіжного письменника, підготовленню повідомлень на основі опрацювання літературно-краєзнавчих, літературних, історичних і мистецьких джерел, аргументації особливостей творення образу тощо, що сприяло ефективному здобуттю старшокласниками знань з літературного краєзнавства, набуттю відповідних умінь, якісному засвоєнню шкільного курсу зарубіжної літератури.

Для перевірки ефективності впровадження методичної системи вивчення літературного краєзнавства у процесі викладання зарубіжної літератури у старших класах, визначених психолого-педагогічних засад упровадження літературно-краєзнавчої навчальної діяльності та її організації проведено проміжний констатувальний зріз для десятикласників контрольних та експериментальних класів - контрольна робота після вивчення творчості А. Чехова за темою: "Літературно-краєзнавчі зв'язки А. Чехова з Україною" (у 10 класі життєвий шлях письменника, його творчість вивчаються ґрунтовно).

Дані зрізу засвідчили, що в результаті двох років дослідного навчання в старшокласників експериментальних класів суттєво підвищилися показники високого і достатнього рівнів знань літературного краєзнавства, умінь і навичок розкривати зв'язки зарубіжного письменника з Україною. Порівняно з даними констатувального зрізу вони зросли відповідно на 7,6 та 6,8 відсотків; показники середнього і низького рівнів удосконалилися також значною мірою - зменшилися відповідно на 11,3 та 3,4 відсотків. Це підтвердило правильність розробленої методики та організації експериментальної роботи.

У ході бесід з учителями, які працювали за запропонованою методикою, було з'ясовано, що навчання особливих труднощів у них та в учнів не викликало; навпаки, словесники відзначили зростання інтересу старшокласників як до літературно-краєзнавчої навчальної діяльності, так і до вивчення предмета в цілому.

Учні із задоволенням готували історичні, краєзнавчі, біографічні, літературознавчі, мистецькознавчі повідомлення як репродуктивного, так і дослідницького характеру до уроків, занять факультативу, рольові ігри, брали участь у підготовці позакласних заходів, збирали матеріал і виготовляли літературні карти тощо. Інколи вони самостійно здійснювали пошук, працювали із різними літературно-краєзнавчими матеріалами (за допомогою системи Інтернет, знаходили цікаву нову інформацію у різних виданнях тощо), готували повідомлення, які обов'язково заслуховувалися на уроках зарубіжної літератури або розміщувалися на стенді чи в літературній або літературно-краєзнавчій газеті.

Пожвавилася також науково-дослідницька робота учнів під керуванням учителів; результати досліджень також обов'язково презентувалися усім учасникам експерименту в урочній та позаурочній навчальній діяльності.

Під час бесід зі старшокласниками експериментальних класів було встановлено, що вивчення літературного краєзнавства у процесі навчання зарубіжної літератури захопило їх, сприяло кращому пізнанню рідного краю, його визначних особистостей, історії, культури, адже те, що вони досить часто не знали або чого не помічали, викликало захоплення у зарубіжних письменників, тобто у свідомості старшокласників відбулися позитивні зрушення у ставленні до рідної землі.

Можемо констатувати, що зацікавленість літературно-краєзнавчою роботою, безпосередня зазначена навчальна діяльність, систематичне дослідження, аналіз, узагальнення, систематизація, дослідницько-пошукова діяльність літературно-краєзнавчого спрямування, простеження і пізнання взаємозв'язків світового літературного процесу з Україною на основі впровадження методичної системи вивчення літературного краєзнавства у шкільний курс зарубіжної літератури у 9-11 класах є сприйнятним для учнів цієї вікової категорії та реально сприяє їх розвитку, підвищує інтерес до навчання та ефективність засвоєння предмета.

Узагальнення і підведення остаточних висновків щодо ефективності впровадження методичної системи вивчення літературного краєзнавства у шкільному курсі зарубіжної літератури у 9-11 класах відбулося на основі показників ІІІ зрізу, який був проведений в 11 класі за контрольним завданням після вивчення життєвого і творчого шляху М. Булгакова за темою "М. Булгаков і Україна".

В експериментальних класах більшість учнів правильно виконала завдання, показавши високий і достатній рівень літературно-краєзнавчих знань і вмінь використовувати здобуті у процесі вивчення зарубіжної літератури знання, встановлювати зв'язки письменника (М. Булгакова) з Україною: зазначені показники останнього контрольного зрізу були відповідно 24,9% та 51,1%; середнього - 20,3%, низького - 3,5%. Старшокласники глибоко проаналізували життя і творчість М. Булгакова у Києві, продемонстрували знання змісту текстів роману "Біла гвардія", драми "Дні Турбіних", нарису "Київ-місто", змогли розкрити ставлення письменника до України, зокрема до Києва, зазначили, що М. Булгаков вважав його Містом, ставився до нього як до великого центру духовності, архітектури, культури; також дали власне тлумачення своєрідності описів у романі, зокрема пам'яток, персонажів, природи тощо, визначили ідейно-художній зміст зазначених творів; висвітлили вшанування пам'яті письменника у нашій країні.

Одинадцятикласники контрольних класів виконали це ж запропоноване завдання на значно нижчому рівні: показники рівнів знань про зв'язки М. Булгакова з Україною, сформованості вмінь застосовувати ці знання, проаналізувати особливості відносин "М. Булгаков - Україна" в літературно-краєзнавчому аспекті були значно нижчими порівняно з експериментальними класами: показник високого рівня - 9,8%, достатнього - 45,9, середнього - 37, низького - 7,3. Легкими для виконання були такі запитання: "Зазначте, чи перебував письменник в Україні, в яких місцях, чому саме?" та "Чи наявні в доробку письменника твори (твір), інші матеріали, в яких описано Україну?". Складними в усіх аспектах (знання, відповідні аналітико-синтезувальні, узагальнювальні вміння) для старшокласників були завдання зробити аналіз періоду життя письменника в Україні, розкрити особливості відтворення М. Булгаковим української дійсності, ставлення митця до нашої країни. Зовсім невелика кількість учнів (8,6%) згадали про існування музею М. Булгакова у Києві, коротко охарактеризували його.

За результатами дослідно-експериментальної роботи було встановлено співвідношення рівнів літературно-краєзнавчих знань і вмінь використовувати ці знання практично, встановлювати зв'язки зарубіжного письменника з Україною у процесі вивчення зарубіжної літератури у старшокласників контрольних та експериментальних класів. Динаміку показників узагальнено в таблиці 1.

Таблиця 1

Динаміка розвитку літературно-краєзнавчих знань і вмінь учнів

Умовні рівні літературно- краєзнавчих знань і вмінь Зрізи, класи	І зріз (констатувальний експеримент)	ІІ зріз (формувальний експеримент)	ІІІ зріз (кінець формувального експерименту)
	9, 10, 11 класи (середній узагальнений показник)	10-ті	11-ті
		Контрольні	Експериментальні	Контрольні	Експериментальні
Високий	7,5	8,3	15,1	9,8	24,9
Достатній	39,8	42	46,6	45,9	51,1
Середній	41,8	40,4	30,8	37	20,3
Низький	10,8	9,2	7,4	7,3	3,5

На основі одержаних даних було зроблено висновки, що дотримання виявлених психолого-педагогічних засад літературно-краєзнавчої роботи зі старшокласниками, цілеспрямоване впровадження методичної системи вивчення літературного краєзнавства у процесі засвоєння шкільного курсу зарубіжної літератури учнями 9-11 класів сприяли ефективному підвищенню в них рівня знань окресленої складової зарубіжної літератури, сформованості відповідних умінь використовувати здобуті знання у процесі вивчення предмета: протягом формувального експерименту в учнів експериментальних класів показник високого рівня зріс на 17,4%, достатнього - на 11,3% та істотно зменшилися дані середнього і низького рівнів (на 21,5 та 7,3%). Це свідчить про ефективність розробленої методичної системи, правильність визначення психолого-педагогічних засад вивчення літературного краєзнавства у старших класах у курсі зарубіжної літератури та організації педагогічного експерименту.

ВИСНОВКИ

Хід і результати дослідження дозволили зробити такі загальні висновки:

1. Літературно-краєзнавча діяльність старшокласників у процесі вивчення ними зарубіжної літератури сприяє вдосконаленню літературної освіти учнів 9-11 класів, всебічному розвитку творчої особистості.

2. Аналіз філософської, історичної, психолого-педагогічної і методичної літератури дав змогу виявити та узагальнити теоретичні основи вивчення літературного краєзнавства у шкільному курсі зарубіжної літератури в 9-11 класах.

3. На сучасному етапі існує проблема розроблення повноцінного змістового наповнення літературно-краєзнавчої роботи і методики вивчення літературного краєзнавства у процесі засвоєння учнями зарубіжної літератури.

4. Розроблена методична система є цілісним утворенням, взаємопов'язані складові якого спрямовані на формування уявлень старшокласників про зв'язок світового літературного процесу (біографії зарубіжних письменників, їхніх творів та інших особистих матеріалів) з Україною, вплив українських реалій на життєвий шлях, світосприйняття і творчість зарубіжних митців, а також вивчення літературних краєзнавчих пам'яток України, пов'язаних із зарубіжними письменниками, що в цілому сприяє опануванню старшокласниками взаємозв'язків світового літературного процесу з Україною, розвитку вмінь оперувати здобутими знаннями, особистісному інтелектуальному і творчому зростанню учнів, підвищенню ефективності засвоєння ними зарубіжної літератури.

5. Ефективність роботи забезпечується дотриманням визначених психолого-педагогічних засад, серед яких є загальнодидактичні, методичні принципи викладання зарубіжної літератури та принципи вивчення літературного краєзнавства.

6. Пріоритетними у ході реалізації системи були такі методи: дослідницький, евристичний, репродуктивний і прийоми самостійного дослідження літературно-краєзнавчого джерела, художнього твору, повідомлення і доповіді учнів, евристична бесіда, рольова гра, створення проблемної ситуації, диспут, виразне, коментоване читання, коментування лексики та інші.

7. З'ясовано, що ефективність упровадження методики залежить від систематичної і одночасної реалізації усіх визначених у дослідженні напрямів літературно-краєзнавчої роботи та оптимального поєднання урочних, позаурочних і позашкільних форм навчальної діяльності, якими є такі: уроки (уроки додаткового читання, уроки-огляди, уроки-семінари, узагальнювальні уроки тощо), конференція, домашня навчальна діяльність (завдання випереджувального характеру, біографічні, історичні, краєзнавчі, мистецькознавчі повідомлення), літературно-краєзнавчі екскурсії (очні та заочні), вечори (літературно-краєзнавчі музичні композиції, літературно-краєзнавчі вітальні, композиції, присвячені епістолярній спадщині письменників тощо), вікторини, походи до літературно-краєзнавчої пам'ятки, факультативні заняття, читацька конференція, літературна газета чи стенд, літературно-краєзнавча картографія, робота у МАН тощо.

8. Упровадження створеної методичної системи сприяє розв'язанню низки проблем, а саме:

- розвитку пізнавального інтересу старшокласників до літературно-краєзнавчої діяльності та вивчення світової літератури в цілому;

- забезпеченню повноцінного і ґрунтовного засвоєння шкільного курсу світової літератури, її взаємозв'язків з Україною;

- засвоєнню знань з літературного краєзнавства, набуттю вмінь і навичок, способів установлення зв'язків світової літератури з рідним краєм у практичній навчальній діяльності на основі застосування активних методів, прийомів, видів і форм навчання;

- уможливленню інтелектуально-мисленнєвої діяльності старшокласників: досліджень на основі аналізу, синтезу, абстрагування, систематизації, узагальнення тощо та вдосконалення відповідних умінь і навичок;

- забезпеченню громадянського, патріотичного виховання учнів, формування кожного з них як носія національних і загальнолюдських цінностей;

- здійсненню вчителем керування процесом вивчення літературного краєзнавства старшокласниками.

9. Здобуті у ході дослідно-експериментальної апробації методики вивчення літературного краєзнавства у процесі вивчення зарубіжної літератури в 9-11 класах загальноосвітніх навчальних закладах результати доводять ефективність запропонованої методики.

Запропонована методична система може стати основою для подальших науково-методичних пошуків: удосконалення програм із зарубіжної літератури, навчальних підручників, створення методичних посібників для вчителів зарубіжної літератури, посібників із літературного краєзнавства для учнів, уведення основних елементів системи в курс методики підготовки майбутніх учителів зарубіжної літератури у ВНЗ.

Дисертаційне дослідження не претендує на повне і всебічне розв'язання всіх аспектів досліджуваної проблеми. До подальших напрямів її дослідження вважаємо за доцільне віднести такі:

- створення методики вивчення літературного краєзнавства у процесі вивчення літератури для учнів 5-8 класів;

- дослідження теми "Видатні перекладачі рідного краю";

- підготовка вчителів зарубіжної літератури до керування літературно-краєзнавчою роботою учнів на уроках зарубіжної літератури, у позаурочній та позашкільній роботі з предмета.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Волинець І. М. Краєзнавчі матеріали на уроках зарубіжної літератури / І. М. Волинець // Світло. - 2002. - № 4. - С. 112-116.

2. Волинець І. М. Актуальні питання вивчення літературного краєзнавства у старших класах / І. М. Волинець // Літературний дискурс: генезис, рецепція, інтерпретація (літературознавчий, культурологічний, методичний аспекти): зб. матеріалів міжнарод. конф. (Київ, 16-17 жовт. 2003 р.) / Київський міський пед. ун-т ім. Б. Д. Грінченка, Українська асоціація викладачів зарубіжної літератури. - К., 2003. - С. 230-233.

...