Формування медіа-культури майбутніх учителів музики

18

Размещено на http://allbest.ru

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

УДК 371.134 : 78+378.016:002:008

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ МЕДІА-КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ

13.00.04 - «Теорія і методика професійної освіти»

КОНЕВЩИНСЬКА ОЛЬГА ЕММАНУЇЛІВНА

КИЇВ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, доцентШПАК Вікторія Іванівна, вчений секретар Інституту інформаційних технологій і засобів навчання АПН України, м. Київ.

Офіційні опоненти:доктор педагогічних наук, професорОРЛОВ Валерій Федорович, старший науковий співробітник відділу теорії та історії педагогічної майстерності Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцентБОДРОВА Тетяна Олександрівна, доценткафедри музичного виховання, співів та хорового диригування Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, м. Київ.

Захист відбудеться 11 листопада 2009 року о 15.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (04060, м. Київ, М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий 10 жовтня 2009 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої радиС.В. Лапаєнко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. В умовах інформаційного суспільства набуває актуальності проблема становлення медіа-освіти, спрямованої на формування у майбутнього фахівця здатності орієнтуватися у сфері сучасних засобів масової інформації і комунікації. Професійна підготовка майбутніх педагогів, зумовлена суспільною потребою освітнього медіа-простору, зорієнтована на досягнення якісно нових результатів інноваційної діяльності в теорії і практиці вищої школи.

Розвиток новітніх освітніх систем, формування інформаційної інфраструктури, розробка сучасних електронних комунікацій докорінно змінюють стратегію, напрями професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах. Закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», Державна програма «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці» на 2006-2010 роки орієнтують на впровадження широкого спектра інформаційних телекомунікаційних технологій, з метою оновлення змісту, форм і методів навчання студентів та значного підвищення ефективності навчального процесу у вищих педагогічних навчальних закладах.

Сучасний освітній медіа-простір висуває відповідні йому вимоги до професійної підготовки вчителя, серед яких вагомим є володіння майбутнім учителем інформаційно телекомунікаційними технологіями (ІТКТ) і методиками презентації навчальної інформації, здатність забезпечувати творчо-пошуковий характер навчання, вміння використовувати мультимедіа технології та медіа-засоби у навчально-виховному процесі, тобто володіння високим рівнем медіа-культури (МК).

Методологічні передумови становлення та розвитку професійної освіти досліджували В. Андрущенко, С. Гончаренко, І. Зязюн, В. Кремень, Н. Ничкало; проблеми професійної підготовки педагогів - Р. Гуревич, О. Дубасенюк, М. Лещенко, А. Мойсеюк, О. Падалка, О. Пєхота, Л. Пуховська, О. Семеног, С. Сисоєва, Л. Хомич та ін.; проблеми методології і теорії інформатизації та комп'ютеризації освіти науково обгрунтовані В. Биковим, Б. Гершунським, О. Довгяло, М. Жалдаком, Ю. Машбицем, Н. Морзе, О. Полат, О. Тихомировим; проблеми медіалогії та медіа-освіти досліджували О. Баранов, І. Дичківська, Л. Зазнобіна, Н. Кирилова, І. Левшин, Г. Онкович, Г. Полічко, Б. Потятинник, В. Робак, А. Спічкін, Ю. Усов, О. Федоров, О. Шаріков; проблеми реалізації специфічних функцій комп'ютера в процесі навчання із застосуванням програмних педагогічних засобів - О. Гончаров, Ю. Кузнєцов, Є. Маргуліс, І. Мархель, В. Монахов, Й. Ривкінд, Є. Рябчинська; психолого-педагогічні засади організації навчально-виховного процесу з використанням інформаційних технологій були предметом Т. Гергей, М. Горського, В. Ляудіса, Н. Тализіної, С. Юдіна.

Вчені західноєвропейських країн - В. Белсон, Дж. Гилмельвейт, Д. Дорфлі, Г. Крюгман, разом із американськими дослідниками М. Маклюен, А. Моль, Л. Поршер, М. Тарді - всебічно розглянули проблему засобів масового інформування, наголошуючи на необхідності спеціального навчання мов мас-медіа.

Дослідженню проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя музики присвятили свої праці Т. Бодрова, В. Дряпіка, Л. Масол, Н. Миропольська, О. Олексюк, В. Орлов, О. Отич, Г. Падалка, Л. Предтеченська, О. Ростовський, О. Рудницька; розробці навчальних комп'ютерних систем з метою підвищення ефективності музичної освіти - Н. Бєлявіна, З. Візель, В. Грищенко, М. Дергач, М. Дяченко, В. Карпович, В. Медушевський, І. Мельник, Д. Пільгуй, Л. Робустова, Л. Рубін, О. Сизова, І. Сокол, В. Хоменко та інші.

Наукові праці, в яких розглядається проблема підготовки вчителя музики в умовах комп'ютеризації навчання, лише починають з'являтися. Так дослідники Н. Бєлявіна, О. Дітчук, О. Чайковська, В. Штепа розглядали проблему підготовки майбутнього вчителя музики в аспекті роботи з комп'ютером і комп'ютерними технологіями. Однак використання комп'ютерних технологій не вирішує проблеми готовності майбутнього вчителя до професійної діяльності в умовах широкого вибору традиційних, комп'ютерних та медіа-засобів навчання.

Швидкі зміни в галузі інформаційних телекомунікаційних технологій, їх широке застосування у повсякденному житті, безумовно, актуалізують інформаційно-комунікаційне та медіа забезпечення навчального процесу шляхом використання інструментальних, апаратних, програмних засобів, розширення мережі електронних комунікацій та Інтернет-ресурсів. Виявлений нами низький рівень культури володіння майбутніми вчителями музики медіа-засобами в процесі музично-педагогічної діяльності, спонукав до розробки та експериментальної перевірки основних складових моделі формування медіа-культури як важливої складової професійної культури учителя музики.

Аналіз результатів наукових досліджень свідчить про недостатню вивченість проблеми формування медіа-культури та відповідної професійно-фахової підготовки майбутніх учителів музики.

Ознайомлення з теоретичним доробком вітчизняних та зарубіжних дослідників, досвідом підготовки студентів у вищих навчальних закладах засвідчило наявність суперечностей, які гальмують формування медіа-культури майбутніх учителів музики між:

– нагальною потребою підвищення рівня медіа-культури педагогів та реальними можливостями вирішення проблеми у вищій школі;

– вимогами інформаційного суспільства та медіа-простору до нових професійно-педагогічних функцій вчителя та традиційним підходом до його підготовки в системі вищої музично-педагогічної освіти;

– дидактичними можливостями засобів медіа і недостатнім рівнем їх використання в процесі підготовки майбутніх учителів музики.

Аналіз сучасного стану професійної підготовки майбутнього вчителя музики у педагогічних ВНЗ України дає підстави констатувати, що формування медіа-культури (МК) вчителя музики ще не було предметом цілісного педагогічного дослідження.

Отже, актуальність проблеми, її недостатня теоретична і практична розробленість, виявлені суперечності зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Формування медіа-культури майбутніх учителів музики».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у межах комплексної науково-дослідної теми Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова «Підготовка вчителя початкової школи в умовах нової парадигми освіти» та узгоджено з темою «Естетичні та етичні засади особистісного розвитку особистості педагога», що входить до тематичного плану науково-дослідної роботи відділу педагогічної естетики та етики Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (РК № 0108U000184).

Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (протокол № 5 від 22.12. 2005 року) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 28.11. 2006 року).

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх учителів музики у вищих педагогічних навчальних закладах.

Предмет дослідження - формування медіа-культури майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки.

Мета дослідження: розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити основні складові моделі формування медіа-культури майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки.

Концептуальна ідея дослідження ґрунтується на положенні про те, що медіа-культура є підсистемою медіа-освіти та інноваційною складовою професійної культури вчителя музики, розвиток якої в сучасних умовах підготовки у вищій школі значною мірою визначається використанням інформаційних телекомунікаційних та мультимедійних технологій в галузі музично-педагогічної освіти. Підготовка майбутніх учителів музики має ґрунтуватися на інтеграції професійної музичної (фахової) і медіа підготовки. Формування медіа-культури майбутніх учителів музики детермінується рівнем готовності вчителя до самостійної інформаційно-професійної діяльності, упровадженням мультимедійних технологій, комп'ютеризацією навчального процесу, що нині є необхідною умовою поліпшення професійної підготовки.

Процес професійної підготовки майбутнього вчителя музики розглядається на основі філософської триєдності загального, особливого та індивідуального аспектів. Загальний аспект відображає закономірності здобуття повної вищої музично-педагогічної освіти і є складовою зазначеної триєдності. Особливий аспект зумовлений, по-перше, складовими професійної підготовки вчителя музики, по-друге, змістовим наповненням поняття «медіа-культура вчителя музики», по-третє, врахуванням особливостей впливу мультимедійних технологій на формування особистості вчителя музики. Індивідуальний аспект відображає залежність майбутньої професійної діяльності від індивідуальних якостей особистості вчителя музики, особливо його загальної культури.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що рівень сформованості медіа-культури майбутнього вчителя музики в процесі професійної підготовки значно підвищиться за умови створення теоретичної моделі формування медіа-культури студентів музично-педагогічних факультетів, в якій би враховувалося таке:

– визначення медіа-культури як вагомої підсистеми в системі професійної підготовки майбутнього вчителя музики;

– розроблення теоретичних передумов формування медіа-культури майбутніх учителів музики;

– оновлення змісту музично-педагогічної підготовки студентів впровадженням мультимедійної компоненти, яка конкретизована в інтеграції професійно-орієнтованих дисциплін і медіа технологій.

Відповідно до об'єкта, предмета, мети, концепції та гіпотези дослідження визначено завдання:

1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми формування медіа-культури вчителя музики у педагогічній теорії та освітній практиці вищих навчальних закладів.

2. Розкрити сутнісну характеристику базових понять дослідження, що визначають специфіку використання мультимедійних технологій в системі музично-педагогічної освіти.

3. Визначити структурні компоненти, критерії, показники та рівні сформованості медіа-культури майбутніх учителів музики.

4. Розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити засадничі складові авторської теоретичної моделі формування медіа-культури майбутніх учителів музики.

5. Підготувати методичні рекомендації щодо використання медіа-засобів і мультимедіа технологій в процесі професійної підготовки майбутніх учителів музики з метою формування їхньої медіа-культури.

Методологічну основу дослідження становлять основні положення філософії гуманізму як теоретичної основи сучасної освіти; філософії мистецької освіти, зокрема, про присвоєння художніх цінностей та розвиток особистості засобами мистецтва; методології і теорії комп'ютеризації освіти; системно-діяльнісного підходу до розуміння соціокультурних, мистецьких і педагогічних процесів; культурологічного підходу, згідно з яким формування особистості майбутнього вчителя розглядається в контексті його залучення до мистецької, зокрема, музичної культури, перетворення її надбань на культуру конкретної особистості.

Теоретичною основою дослідження є концептуальні положення і наукові висновки щодо:

– сутності педагогічного процесу у вищій школі (А. Алексюк, Г. Васянович, С. Гончаренко, І. Зязюн, Н. Ничкало, М. Лещенко, С. Сисоєва, Н. Кузьміна, З. Курлянд, О. Пєхота);

– психолого-педагогічної підготовки вчителя (І. Бех, Л. Виготський, Б. Теплов, П. Якобсон, С. Рубінштейн);

– методології і теорії комп'ютеризації освіти (В. Биков, Б. Гершунський, Р. Гуревич, О. Довгяло, М. Жалдак, Ю. Машбиць, Н. Морзе, О. Полат, О. Тихомиров);

– проблем медіалогії і теорії медіа-освіти (О. Баришполець, О. Баранов, І. Вайсфельд, І. Дичківська, Л. Зазнобіна, Н. Кирилова, І. Левшин, Г. Онкович, Г. Полічко, Б. Потятинник, В. Робак, А. Спічкін, Ю. Усов, О. Федоров, О. Шаріков);

– розкриття культурологічних аспектів професійної підготовки вчителя музики у процесі вивчення циклу художньо-естетичних дисциплін (В. Дряпіка, Л. Масол, Н. Миропольська, О. Олексюк, В. Орлов, О. Отич, Г. Падалка, Л. Предтеченська, О. Ростовський, О. Рудницька, О. Шевнюк, Г. Шевченко, О. Щолокова);

– дослідження навчальних комп'ютерних систем з метою підвищення ефективності музичної освіти (Н. Бєлявіна, З. Візель, М. Дергач, М. Дяченко, В. Медушевський, М. Чембержі, В. Штепа).

Методи дослідження. На різних етапах дослідження було використано комплекс взаємопов'язаних методів. Теоретичні методи (аналіз літературних та Інтернет-джерел, аналіз основних категорій, базових понять дослідження, синтез, порівняння, класифікація, систематизація та узагальнення) використовувалися з метою визначення теоретичних основ дослідження, змісту та структури медіа-культури майбутніх учителів музики; прогностичні (моделювання та прогнозування) застосовувалися для розкриття теоретичних основ і розробки моделі медіа-культури майбутніх учителів музики; емпіричні (спостереження, опитування, бесіди, анкетування, тестування), методи оцінювання сприяли практичному вивченню стану проблеми; експериментальні (педагогічний експеримент з метою перевірки ефективності основних складових розробленої моделі); методи статистичної обробки даних для здійснення кількісного і якісного аналізу результатів і підтвердження їх вірогідності.

Організація та етапи дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалося поетапно впродовж 2002-2009 років.

На першому етапі (2002-2003 рр.) проаналізовано наукову та навчально-методичну літературу з проблеми дослідження; обґрунтовано об'єкт, предмет, гіпотезу, мету, завдання та концептуальні ідеї дослідження, розроблено програму дослідження; визначено експериментальну базу; обґрунтовано якісний і кількісний склад учасників експериментальної роботи; розроблено методику проведення констатувального експерименту.

На другому етапі (2003-2005 рр.) проведено констатувальний експеримент з метою з'ясування стану сформованості медіа-культури студентів, визначено критерії, показники та рівні сформованості медіа-культури майбутніх учителів музики.

На третьому етапі (2005-2009 рр.) проведено формувальний експеримент; розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено теоретичну модель формування медіа-культури майбутніх учителів музики; здійснено обробку, аналіз та узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи; розроблено методичні рекомендації щодо використання медіа-засобів і мультимедіа технологій у процесі підготовки вчителів музики у ВНЗ; сформульовано загальні висновки дослідження; оформлено текст дисертації.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, музично-педагогічного факультету Ізмаїльського державного гуманітарного університету, Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Експериментальним дослідженням на різних його етапах було охоплено 526 студентів названих навчальних закладів (з них - 500 студенти контрольних і експериментальних груп, задіяних у констатувальному (224) та формувальному (276) експериментах, 26 - викладачі музики).

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше науково обґрунтовано й експериментально перевірено теоретичну модель формування медіа-культури майбутнього вчителя музики в процесі професійної підготовки; розкрито сутність поняття «медіа-культура вчителя музики», виявлено компоненти, критерії та показники рівнів сформованості медіа-культури майбутнього вчителя музики; доповнено змістовий компонент професійної підготовки майбутніх учителів музики шляхом поглиблення змісту професійно орієнтованих та фахових дисциплін і впровадження спецкурсу; подальшого розвитку набули концептуальні положення щодо специфіки мультимедійних технологій у системі музично-педагогічної освіти.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблено спецкурс «Медіа-культура вчителя музики в процесі професійної підготовки», який включає комплект творчих завдань для вимірювання й оцінки рівнів сформованості медіа-культури майбутніх учителів музики; підготовлено методичні рекомендації «Медіа-культура вчителя музики: теорія і практика» для проведення практичних занять зі студентами музично-педагогічних факультетів. Експериментальні результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для вдосконалення навчального процесу в системі підготовки майбутніх учителів музики у вищих навчальних закладах ІІІ - ІV рівня акредитації, при розробці навчально-методичних посібників, що сприятиме підвищенню ефективності й результативності професійної підготовки майбутніх учителів музики.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Ізмаїльського державного гуманітарного університету (довідка № 1-7/92 від 14.02. 2006 р.), Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (довідка № 04-10/876 від 20.03. 2006 р.), Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (довідка № 04-11/209 від 11.03. 2009 р.), Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Г. Сковороди (довідка № 242 від 04.04. 2006 р.), Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка (довідка № 03554/01-37/16 від 28.01. 2009 р.), Львівського національного університету ім. Івана Франка (акт про впровадження № 4825-4 від 01.12. 2008 р.), Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (акт про впровадження № 1-629 від 29.12. 2008 р.)

Вірогідність результатів дослідження забезпечується обґрунтуванням вихідних положень і доказовістю висновків, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження, достатньою тривалістю та широтою педагогічного експерименту, поєднанням кількісного і якісного аналізу та репрезентативністю результатів, висновками експертів і результатами анкетування, застосуванням методів експертних оцінок статистичного аналізу та їх математичною обробкою, а також позитивними наслідками впровадження результатів дослідження в навчальний процес у вищих навчальних закладах.

На захист виносяться:

· положення щодо формування медіа-культури майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки, які полягають у доведенні необхідності збагачення змісту навчальних курсів інноваційними елементами, а саме, використання мультимедійних технологій і медіа-засобів у навчальному процесі, що сприятиме формуванню медіа-культури майбутнього вчителя музики.

· теоретично обґрунтована та експериментально перевірена авторська теоретична модель формування медіа-культури майбутніх учителів музики, яка відображає підсилення змістового компонента навчання інтегрованою мультимедійною компонентою, що забезпечує якісно новий рівень професійної підготовки майбутніх учителів музики і реалізується в інтерактивних формах і методах навчання (творчі завдання, медіа-комплекс апаратних і програмних засобів, аудіовізуальна, візуальна та звукова комунікація, музичне портфоліо тощо), що сприятиме формуванню медіа-культури майбутніх учителів музики.

Апробація результатів дослідження. Основні результати та положення дисертаційної роботи доповідалися на науково-практичних, науково-методичних конференціях, зокрема, міжнародних: ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (м. Київ, 2008), «Інформаційно-комунікаційні технології навчання» (м. Умань, 2008), «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій» (м. Суми, 2008), «Развитие международного сотрудничества в сфере образования в контексте Болонского процесса» (м. Ялта, 2008); всеукраїнських: «Педагогічні аспекти професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи в умовах комп'ютеризації освіти» (м. Київ, 2003), «Викладач і студент у системі вищої освіти: проблеми діалогу, співпраці і взаємодії» (м. Львів, 2003), «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість» (м. Київ, 2004), «Підготовка вчителя початкової школи в умовах нової парадигми освіти» (м. Київ, 2004), «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість» (м. Київ, 2006), «Формування професійної компетентності вчителя початкової школи в контексті моніторингу якості освіти» (м. Переяслав-Хмельницький, 2006), «Реалізація компетентнісного підходу у педагогічній освіті як однієї з вимог входження в європейський освітній простір» (м. Глухів, 2006); міждисциплінарній - «Технології інтелектуальної діяльності» (м. Київ, 2009); семінарах: «Психолого-педагогічні засади розвитку особистості в освітньому просторі» (м. Київ, 2008), «Соціальні сервіси Веб 2.0. як засіб інтерактивного навчання» (м. Київ, 2008). Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки і методики початкового навчання Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення в 10 одноосібних наукових працях, з них: 5 статей - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 статті - у збірниках матеріалів наукових конференцій, 1 розділ - у колективній монографії, 1 брошура з методичними рекомендаціями.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел, що нараховує 327 найменувань, з них 12 - джерел іноземною мовою. Робота містить 6 таблиць, 10 рисунків. Загальний обсяг дисертації - 226 сторінок. Обсяг основного тексту - 180 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, концептуальні ідеї, етапи науково-педагогічного пошуку, розкрито наукову новизну і теоретичне значення роботи, практичне значення одержаних результатів, подано відомості про впровадження та апробацію основних положень дисертації.

У першому розділі - «Теоретичні засади формування медіа-культури майбутніх учителів музики» - проаналізовано понятійно-категоріальний апарат дослідження; розглянуто різні підходи науковців до поняття «медіа-культура», з'ясовано сутність, структуру медіа-культури майбутніх учителів музики, визначено особливості вияву медіа-культури вчителя музики у професійній діяльності, розглянуто формування медіа-культури вчителя музики як психолого-педагогічну проблему сучасної музично-педагогічної освіти.

У ході дослідження доведено, що в умовах інформаційного суспільства розвиток новітніх освітніх систем, формування інформаційної інфраструктури, розробка сучасних електронних комунікацій докорінно змінює стратегію, напрями професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах. Інформаційне суспільство, зокрема, освітній медіа-простір висуває нові вимоги до професійної підготовки вчителя, серед яких найбільш вагомими є володіння майбутнім учителем ІТКТ і методиками презентації навчальної інформації, творчо-пошуковий характер навчання, вдосконалення навчальних методик для самореалізації майбутніх учителів.

Проведений аналіз наукових джерел, присвячених особливостям розвитку сучасного суспільства свідчить, що перехід до інформаційного суспільства полягає в загальнодержавному процесі інформатизації, що включає підпроцеси комп'ютеризації (комп'ютерного забезпечення суспільства та держави), медіатизації (зростання якості інформації та інформативної спрямованості суспільного розвитку) й інтелектуалізації (зростання ролі інформації та можливостей для розвитку інтелекту). У розділі визначено, що головною метою комп'ютеризації музично-педагогічної освіти є проектування інноваційних методик навчання з окремих дисциплін художньо-естетичного циклу, наповнення їх новим інформаційним змістом, створення навчального, інформаційного та медіа середовища, що сприяє формуванню медіа-культури майбутніх учителів музики.

Аналіз зарубіжного досвіду підготовки фахівців мистецької галузі медіа-засобами показав, що у провідних державах світу (США, Канада, Франція, Німеччина, Австралія) проблемі розвитку і функціонування в соціумі медіа-культури приділяється значна увага, що підтверджується створенням асоціацій, медіа-центрів, фондів медіа-освіти, спеціальних центрів медіа-мистецтв тощо. У Російській Федерації необхідність інтеграції медіа-освіти з базовою педагогічною освітою визначається «Законом про освіту» та «Державним освітнім стандартом». Актуальність проблеми медіатизації освітнього процесу, зокрема, становлення та розвитку медіа-культури майбутнього вчителя, набула свого апогею, про що свідчать численні науково-педагогічні освітні заходи.

У розділі проаналізовано основні поняття дослідження («інформаційне суспільство», «медіа-освіта», «медіа-засоби», «медіа-культура», «професійна підготовка», «музично-педагогічна підготовка»), що дало можливість визначити специфічні ознаки поняття «медіа-культура вчителя музики».

З'ясовано, що феномен медіа-культура є предметом вивчення багатьох наук (медіа-педагогіки, медіалогії, психології, соціології, культурології та ін.). У дослідженні «медіа-культура вчителя музики» розглядається на вищому смисловому рівні як складова професійної культури, в контексті фахової підготовки вчителя музики засобами мультимедіа технологій. Врахування інтенсивності інформаційних потоків, максимальне використання можливостей медіа-засобів, підвищення ефективності пошуку, соціальна адаптація та фільтрація музично-педагогічної інформації, стають визначальними чинниками розвитку особистості майбутнього учителя та формування його медіа-культури.

У дослідженні акцентовано, що організовуючи навчальний процес, необхідно враховувати ряд специфічних особливостей психологічної взаємодії людини з медіа (аудіальними, друкованими, візуальними, аудіовізуальними), які передбачають наявність культури подання інформації та культури її сприйняття, а також системи рівнів розвитку особистості, здатної до читання, аналізу та оцінки медіа-тексту, заняття медіа-творчістю, опанування нових знань, умінь засобами медіа, а також необхідності регулювання стану психічної мобілізації, готовності, інтенсивності та адаптивності у процесі роботи з медіа-засобами і комп'ютером; використання різних форм діяльності, що забезпечують творчий характер навчального процесу. музика культура вчитель

На основі аналізу літературних та електронних джерел з проблеми дослідження нами були виявлені такі визначення поняття «медіа-культура» - «ступінь досконалості медіа-галузі» (Ю. Усов), «рівень розвитку медіа у суспільстві в певну епоху» (Н. Кирилова), «уміння споживати новітні засоби навчання» (С. Пензін), «сукупність інформаційно-комунікаційних засобів, матеріальних та інтелектуальних цінностей, що вироблені людством у процесі культурно-історичного розвитку і сприяють формуванню громадської свідомості та соціалізації особистості» (О. Федоров), «як частина загальної культури, пов'язана із засобами масової комунікації у соціальному плані (культура суспільства - медіа-культура суспільства), в особистісному аспекті (культура людини - медіа-культура людини), коли акцентується увага на взаємодії людини зі світом мас-медіа, які забезпечують повноцінне включення людини в життя суспільства» (О. Шаріков), «поліфонію візуального, асоціативного, звукоінтонаційного, аудіовізуального сприйняття та логічного, асоціативно-образного мислення, навичок аналізу, інтерпретації та оцінки медіа-текстів, досвіду художньо-творчого моделювання різноманітних інформаційних процесів, комплексу навичок роботи з друкованою, звуковою, візуальною, екранною та комп'ютерною інформацією» (Л. Масол).

Отже, дослідження засвідчує про багатоваріантність тлумачення досліджуваної дефініції «медіа-культура».

У результаті наукового пошуку доведено, що сутність медіа-культури майбутніх учителів музики слід розглядати у площині взаємодії процесуального і особистісного аспектів, а саме:

– культури володіння медіа-засобами як сукупністю інформаційно-операційних (процесуальних) знань, умінь та навичок роботи з навчальним медіа-комплексом, що розглядається як інтеграційна цілісність програмних і апаратно-технічних засобів для практичного використання у професійній діяльності.

– володіння музично-педагогічною культурою як сукупністю психолого-педагогічних і культурологічних знань, художньо-естетичних цінностей, нового художньо-естетичного мислення, аудіовізуального сприйняття, творчої емерджентності, активності, самостійності, творчого потенціалу і здібностей учителя музики до музично-педагогічної діяльності.

– володіння комунікативною культурою як сукупністю професійно-значущих якостей особистості, які є професіографічною ознакою адаптивності і професійної мобільності вчителя музики в медіа-просторі, а також здатності до педагогічної рефлексії, самовдосконалення, самореалізації, що забезпечує високий рівень інформаційно-професійної діяльності майбутнього вчителя музики.

Узагальнення результатів наукових досліджень уможливило обґрунтування авторського визначення поняття «медіа-культури майбутнього вчителя музики» як

динамічної інноваційної підсистеми, яка є синергетичним результатом взаємодії інформаційно-професійної та музично-педагогічної діяльності в системі професійної підготовки вчителя музики.

Результатом теоретичного дослідження став висновок щодо необхідності визначення шляхів, що мають сприяти розробці моделі формування медіа-культури вчителя музики в процесі професійної підготовки у ВНЗ.

У другому розділі - «Педагогічна діагностика сформованості медіа-культури майбутнього вчителя музики» - проаналізовано практику фахової підготовки майбутніх учителів музики в аспекті проблеми дослідження, проведено діагностику музично-діяльнісного компонента медіа-культури майбутніх учителів музики, обґрунтовано положення, за яким визначено критерії, показники та рівні сформованості медіа-культури майбутнього вчителя музики.

Обґрунтовано педагогічну доцільність використання мультимедійної технології як засобу професійно-педагогічної підготовки фахівців та інтеграції мистецтв як чинника формування медіа-культури майбутніх учителів музики. Виявлено специфіку використання засобів ІТКТ у процесі підготовки майбутніх учителів музики, розглянуто різні підходи до типології комп'ютерних навчальних програм, з обґрунтуванням необхідності їх використання у навчальному процесі.

Доведено, що використання комп'ютерних і мультимедійних програм у системі музично-педагогічної підготовки фахівців мистецької галузі має відповідати її концептуальним засадам і враховувати основні дидактичні принципи, що забезпечить ряд істотних переваг: індивідуалізацію навчання в умовах колективного навчання; розширення можливостей подання навчальної інформації (звук, колір, графіка, відео); розширення можливостей вибору навчальних завдань, управління процесом їх розв'язання; якісну зміну контролю за діяльністю майбутніх учителів, забезпечення гнучкості в керівництві навчальним процесом.

Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Ізмаїльського державного гуманітарного університету, Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка.

У ході констатувального експерименту було проаналізовано навчальні плани з професійно-фахової підготовки вчителя музики, виявлено стан впровадження комп'ютерних і мультимедіа технологій у систему музично-педагогічної підготовки майбутніх учителів музики. На основі аналізу навчальних планів експериментальних закладів зроблено висновок про наявність низького відсоткового показника відносно загальної кількості годин дисциплін із комп'ютерною підтримкою, передбачених на професійно-педагогічну та фахову підготовку у вищих навчальних закладах, що не сприяє досягненню бажаного рівня медіа-культури майбутніх учителів.

Порівняльний аналіз суджень студентів і викладачів щодо усвідомлення проблеми формування медіа-культури засвідчив, що 48 % викладачів та 40,1 % студентів визнають її «першорядно важливою»; 34,2 % і 30,3 % відповідно - «суттєво важливою», 29,4 % і 24,8 % - «важливою». Встановлено, що 5,8 % викладачів та 24 % студентів навіть не замислювалися над проблемою формування медіа-культури, що свідчить про недостатню сформованість мотиваційної сфери; 60,1 % майбутніх учителів виявили некомпетентність стосовно використання мультимедійних технологій у професійній діяльності. Під час проведення бесід та інтерв'ю зі студентами музично-педагогічних факультетів було одержано таку інформацію: 57 % вважають, що обсяг навчальних дисциплін зі спеціальності «малий», 40 % - «достатній», 3 % - «великий». Стосовно відсоткового співвідношення викладання нормативних дисциплін та дисциплін із мультимедіа підтримкою респонденти відповіли: 1 % - «великий», 29 % - «достатній» та 70 % - «малий».

Теоретично осмислюючи функціональні та особистісні позиції психологів та педагогів щодо сутності медіа-культури майбутнього вчителя музики, визначаємо це особливе багатоструктурне, інтегральне утворення як складну систему, сутність якої становить взаємодія, взаємозумовленість і взаємозалежність цільового, змістового, операційного і результативного компонентів з їх інтегральними критеріями і показниками. Діагностика рівнів сформованості медіа-культури здійснювалася за цими критеріями та показниками.

Потребово-цільовий критерій визначаємо для діагностики наявності системи пізнавальних і професійних мотивів, потреб, що спрямовані на підвищення освітнього та професійного рівня, який передбачає постійне оновлення педагогом інтелектуальних та процесуальних знань, умінь задля повноцінного існування в інформаційному суспільстві. Його показники: пізнавальний інтерес до пошуку нової мистецької інформації медіа-засобами, наявність потреби щодо оновлення знань, нове художньо-естетичне мислення, аудіовізуальне сприйняття, звукова, візуальна, аудіовізуальна комунікація, інноваційне ставлення до професії вчителя музики.

Когнітивно-ціннісний критерій дає змогу діагностувати здатність до використання набутих знань в інформаційно-професійній діяльності. Його показники: ціннісні орієнтації, музично-естетичний тезаурус, художньо-творчий потенціал, професійна мобільність і адекватність у медіа-просторі, медіа-компетентність.

Інформаційно-пошуковий критерій визначаємо з метою діагностування у майбутніх учителів умінь орієнтуватися в інформаційному і медіа-просторі, використовувати можливості медіа-засобів та мережі Інтернет у професійній діяльності. Його показники: наявність умінь і навичок самостійного пошуку інформаційних джерел, рівень творчої емерджентності, яка сприяє процесу самореалізації та самовдосконалення майбутнього вчителя музики, навички аналізу, інтерпретації та оцінки медіа-текстів.

Творчо-діяльнісний критерій дав можливість продіагностувати продуктивно-творчу діяльність учителя музики, тобто відображення якості та оригінальності виконання творчих завдань, прагнення особистості виразити себе. Його показники: творча активність та самостійність, а також здатність майбутнього вчителя музики до медіа-творчості, педагогічна рефлексія досвіду власної творчої діяльності.

Результати констатувального експерименту показали, що 18 % студентів мають високий рівень сформованості медіа-культури, 26,6 % - середній, 55,4 % - низький. Наведені дані підтвердили педагогічну доцільність впровадження моделі формування медіа-культури за допомогою мультимедійних технологій на таких засадах як індивідуалізація навчання; відповідність змісту навчальних мультимедіа програм творчим можливостям і рівню знань студентів; варіативність використання навчальних комп'ютерних, інтегративних програм на різних етапах педагогічного процесу з акцентом на теоретичному, практичному і творчому аспектах діяльності майбутніх фахівців; наступність у програмному забезпеченні навчального процесу; створення навчального інформаційно-пошукового середовища як найбільш прийнятного з точки зору психологічної природи інтелектуального розвитку студентів, а також взаємодії традиційного та інтерактивного навчання.

Відповідно до результатів констатувального експерименту підтверджено необхідність підвищення рівня сформованості культури володіння медіа-засобами, музично-педагогічної та комунікативної культури, а також загальної мистецької та медіа підготовки, що в цілому сприяло б підвищенню ефективності формування медіа-культури вчителя музики.

У третьому розділі - «Організація та проведення дослідно-експериментальної роботи» - розкрито зміст та організацію формувального експерименту, представлено розробку теоретичної моделі формування медіа-культури майбутніх учителів музики, подано аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи, підготовлено методичні рекомендації щодо забезпечення процесу формування медіа-культури майбутніх учителів музики.

Дослідно-експериментальна робота з формування медіа-культури майбутніх учителів музики з використанням засобів мультимедійних технологій на етапі формувального експерименту визначалася такими завданнями: експериментально перевірити ефективність запропонованої моделі формування медіа-культури майбутніх учителів музики під час професійної підготовки в умовах навчально-виховного процесу вищого навчального закладу; виявити динаміку зростання показників сформованості медіа-культури майбутніх учителів музики.

Основу моделі становить взаємодія двох напрямів: теоретичного, що відображає музично-педагогічна підсистема і практичного, що відображає інформаційно-професійна підсистема. Музично-педагогічна підсистема забезпечує сукупність професійно-фахових знань, умінь і навичок педагогічної взаємодії і спрямована на формування у майбутніх учителів музично-педагогічної та комунікативної культури в процесі професійної діяльності. Зміст цієї підсистеми розкривають мотиваційно-цільова складова, яка передбачає активне стимулювання потреби оновлення знань, пізнавального інтересу до пошуку нової інформації медіа-засобами; когнітивно-змістова складова, яка являє собою сукупність усіх видів і форм знань про нові медіа-засоби, комп'ютерні програми, спрямована на усвідомлення значущості та дидактичних можливостей інноваційних засобів для професійної діяльності майбутнього вчителя музики.

Інформаційно-професійна підсистема покликана забезпечити необхідний рівень інтелектуальних, процесуальних, операціональних знань, умінь і навичок інформаційної взаємодії в процесі професійної діяльності й спрямована на формування культури володіння медіа-засобами майбутнього вчителя музики.

Зміст цієї підсистеми розкривають комунікативна складова, що являє собою взаємодію суб'єктів навчання й виховання і відображає рівень художньо-педагогічного спілкування в медіа-просторі; операційно-діяльнісна складова передбачає реалізацію інтерактивних методів, форм і засобів навчально-пізнавальної діяльності, що забезпечує визначення рівня медіа-компетентності, яка спрямована на розвиток медіа-творчості, творчої самостійності, активності, здатності до рефлексії.

Експериментальне підтвердження ефективності запропонованої авторської теоретичної моделі формування медіа-культури майбутнього вчителя музики здійснювалося шляхом реалізації в процесі викладання фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін навчального теоретико-практичного медіа-комплексу, що втілено в спецкурсі «Медіа-культура вчителя музики в процесі професійної підготовки».

Формувальний експеримент проводився на базі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Ізмаїльського державного гуманітарного університету, Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка впродовж 2005-2008 років. Загальна кількість респондентів, які брали участь у формувальному експерименті становить 276 студентів (146 у КГ і 130 в ЕГ). Методика формувального експерименту базувалася на результатах констатувального експерименту і була спрямована на виявлення динаміки зростання кількісних і якісних показників за визначеними критеріями. За результатами констатувального експерименту було розроблено авторську модель формування медіа-культури вчителя музики (рис. 1).

Якісні характеристики свідчать, що студенти не мають цілісного уявлення про сутність медіа-культури вчителя музики та її особливості; не завжди сприймають свою спеціальність комплексно, часом виражаючи себе в одній сфері - музично-виконавській, не пов'язуючи її з необмеженим інформаційним джерелом, яке «підживлює» художньо-педагогічну діяльність; не усвідомлюють цінність інформації про функції мистецтва та можливості психофізіологічного впливу музичного мистецтва з комп'ютерною підтримкою на особистість; пасивно ставляться до процесів самовиховання і самовдосконалення.

Рис. 1. Модель формування медіа-культури майбутнього вчителя музики: МКВМ - медіа-культура вчителя музики, МПК - музично-педагогічна культура; КВМЗ - культура володіння медіа-засобами, КК - комунікативна культура.

В організації експериментальної роботи особлива увага була спрямована на активізацію пізнавальної діяльності та самостійності студентів. Інформаційно-професійна діяльність студентів здійснювалась у специфічних умовах комп'ютерного навчального середовища і супроводжувалась набуттям системи знань щодо мультимедійних технологій. Така поліаспектна діяльність майбутніх учителів музики постійно передбачала попередню установку на засвоєння мистецьких знань з акцентом на медіа-підтримку, стимулювання практичних умінь й навичок взаємодії з медіа-засобами, активізацію творчого потенціалу, розвиток творчих здібностей та якостей, використання набутого музичного досвіду в самостійній роботі тощо.

На кінець експерименту високий рівень сформованості медіа-культури виявили 11 % студентів КГ, 34 % - в ЕГ, середній у КГ був у 14 % студентів, в ЕГ - 20,2 %, низький рівень відповідно - 12,3 % і 8,5 %.

Зіставлення проаналізованих результатів, одержаних на завершальному етапі формувального етапу в КГ та ЕГ, з даними констатувального етапу експерименту підтверджує ефективність розробленої експериментальної моделі (рис.2).

Рис. 2. Рівні сформованості медіа-культури майбутніх учителів музики до і після експерименту

Результати формувального експерименту дали можливість підтвердити викладену в роботі гіпотезу про те, що авторська експериментальна модель є ефективною, оскільки забезпечує розвиток музично-педагогічної, комунікативної культури та культури володіння медіа-засобами і заслуговує на впровадження у практику музично-педагогічної освіти. Усі визначені завдання експериментального дослідження було вирішено комплексно.

У дисертації здійснено узагальнення одержаних дослідницьких результатів щодо вирішення наукового завдання, що виявляється у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності теоретичної моделі формування медіа-культури майбутніх учителів музики та умов її впровадження у навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів. Проведене за визначеними завданнями теоретико-експериментальне дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. На сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства професійна підготовка педагога, що здійснюється в умовах комп'ютеризованого навчання, характеризується як складний, багатокомпонентний динамічний процес і вимагає від майбутнього педагога високого рівня компетентності щодо існуючих інформаційно телекомунікаційних і мультимедійних технологій, обізнаності з широким колом мистецької інформації та наявних мультимедійних програм, володіння навичками роботи з медіа-засобами, музичними Інтернет-ресурсами, уміння організовувати пошуково-дослідну роботу студентів з метою активізації їх творчого потенціалу і підготовки конкурентоспроможних фахівців на ринку праці.

У результаті вивчення стану дослідженості проблеми формування медіа-культури майбутніх учителів музики у педагогічній теорії та освітній практиці вищих навчальних закладів встановлено, що феномен «медіа-культура майбутніх учителів музики» досліджений недостатньо, немає чіткого визначення поняття «медіа-культура майбутнього вчителя музики». Отже, в умовах реформування вищої музично-педагогічної освіти проблема формування медіа-культури майбутніх учителів музики набуває актуальності і потребує свого розв'язання.

2. У дослідженні проаналізовано і уточнено зміст основних понять: «медіа-освіта», «медіа-засоби», «мультимедіа технології», «медіа-культура». Медіа-культуру майбутнього вчителя музики визначено як динамічну інноваційну підсистему, що є синергетичним результатом взаємодії інформаційно-професійної та музично-педагогічної діяльності в системі підготовки майбутнього вчителя музики. Змістовим наповненням цього феномену є взаємодія практичного і теоретичного напрямів у площині фахової підготовки, які потребують взаємозалежності та взаємодоповнюваності музично-педагогічної та інформаційно-професійної діяльності.

3. На основі аналізу та узагальнення результатів теоретичного вивчення досліджуваної проблеми визначено структурні компоненти медіа-культури вчителя музики: музично-педагогічна культура, комунікативна культура, культура володіння медіа-засобами; розроблено критерії визначення рівнів сформованості медіа-культури майбутніх учителів музики та їх показники: потребово-цільовий критерій (показники: інтерес до пошуку нової мистецької інформації медіа-засобами, наявність потреби в оновленні знань, нове художньо-естетичне мислення, аудіовізуальне сприйняття, звукова, візуальна, аудіовізуальна комунікація, інноваційне ставлення до професії вчителя музики; когнітивно-ціннісний критерій (показники: ціннісні орієнтації, музично-естетичний тезаурус, професійна мобільність і адекватність в медіа-просторі, медіа-компетентність); інформаційно-пошуковий критерій (показники: наявність умінь і навичок самостійного пошуку інформаційних джерел, рівень творчої емерджентності, яка сприяє процесу самореалізації та самовдосконалення майбутнього вчителя музики, навички аналізу, інтерпретації та оцінки медіа-текстів); творчо-діяльнісний критерій (показники: творча активність та самостійність, художньо-творчій потенціал, а також здатність майбутнього вчителя музики до медіа-творчості, педагогічна рефлексія досвіду власної творчої діяльності). Сформованість медіа-культури майбутніх учителів музики представлена трьома рівнями: високим, середнім, низьким.

Результати констатувального експерименту показали, що 18 % студентів мають високий рівень сформованості медіа-культури, 26,6 % - середній, 55,4 % - низький. Аналіз експериментальних даних доводить доцільність розробки і впровадження авторської моделі формування медіа-культури майбутніх учителів музики у руслі якісно нового підходу до методології навчального процесу в системі вищої музично-педагогічної освіти.

4. Розроблено авторську модель формування медіа-культури майбутніх учителів музики, ефективність якої підтверджена експериментальним дослідженням. Основу моделі становить взаємодія двох напрямів: теоретичного, що переважно відображає музично-педагогічна підсистема і практичного, який відображає інформаційно-професійна підсистема. Важливим компонентом розробленої моделі виступав авторський спецкурс «Медіа-культура вчителя музики в процесі професійної підготовки» спрямований на формування у майбутніх учителів музично-педагогічної, комунікативної культури та культури володіння медіа-засобами в процесі професійної діяльності. Порівняння даних, отриманих на завершальному етапі в експериментальних групах з відповідними показниками контрольних груп, дало можливість стверджувати, що розроблена і впроваджена модель позитивно вплинула на навчально-виховний процес у вищих навчальних закладах, функціональне поєднання всіх складових якої забезпечило формування медіа-культури у майбутніх учителів музики. В результаті проведення формувального експерименту високий рівень сформованості медіа-культури виявили 11 % - студентів контрольної групи, 34 % - студентів експериментальної групи значно покращили свої показники, зокрема: високого рівня сформованості досягло на 27 % студентів більше, ніж на початку експерименту; відповідно середнього рівня сформованості стало більше на 7,6 %; студентів з низьким рівнем сформованості стало менше на 34,6 %. Виявлені якісні показники підтверджують ефективність впровадження авторської моделі.

5. Розроблено методичні рекомендації щодо забезпечення процесу формування медіа-культури майбутніх учителів музики. Зміст методичних рекомендацій «Медіа-культура вчителя музики: теорія і практика» відображають два напрями: теоретичний і практичний, що забезпечують досягнення результату - високого рівня сформованості медіа-культури майбутнього вчителя музики в процесі професійної підготовки. Теоретичний напрям передбачає вивчення фундаментальних фахових понять із поглибленням медіа аспекту, тобто врахуванням впливу інформаційно-комунікаційних, мультимедійних технологій на традиційний підхід до викладання циклу художньо-естетичних дисциплін. Практичний напрям сприятиме вдосконаленню практичних операціональних умінь і навичок роботи з медіа-засобами та інформаційно телекомунікаційними технологіями необхідними для формування медіа-культури майбутнього вчителя музики в процесі професійної підготовки.