Формування пізнавальної мотивації молодших школярів у процесі навчально-пошукової діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут педагогіки АПН України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування пізнавальної мотивації молодших школярів у процесі навчально-пошукової діяльності

Парфілова С.Л.

13.00.09 - теорія навчання

Київ - 2009

Вступ

Актуальність і доцільність дослідження. Останнє десятиліття знаменується великими перетвореннями у всіх сферах життя України, оскільки триває розбудова українського суспільства на засадах гуманістичних цінностей, демократії, що не могло не позначитись на освіті. Нова освітня філософія нині втілилась в особистісно орієнтованій моделі навчання, пріоритетною метою якої є розвиток особистості учня, його потреб, цінностей, мотивів, забезпечення перспектив самореалізації. Саме тому одним із найважливіших завдань сучасної школи, визначених у Державній національній програмі "Освіта" ("Україна ХХІ століття"), Законах України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа)" та Національній доктрині розвитку освіти, є пошук шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів, розвиток їхніх пізнавальних інтересів та формування дієвого, зацікавленого ставлення до навчальної праці. З огляду на необхідність вирішення цього завдання винятково важливою є проблема формування пізнавальної мотивації школярів як чинника ефективності навчальної діяльності. Це питання набуло особливої актуальності після затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти, в якому велике значення надається удосконаленню мотиваційного компонента учіння молодших школярів.

У теоретичних працях відомих психологів і педагогів мотивацію розглядають як одне зі стрижневих утворень особистості, при цьому наголошують на складності та якісній неоднорідності будови мотиваційної сфери. Взаємозалежність зовнішніх і внутрішніх умов розвитку особистості та її мотиваційної сфери досліджували Б. Г. Ананьєв, В. Г. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн. Про зміни в розвитку і формуванні мотивації йдеться у працях В. К. Вілюнаса, Д. Б. Ельконіна, Л. В. Занкова, Г. С. Костюка, Т. І. Шамової, П. М. Якобсона. Джерела мотивації розглянуто у працях В. Г. Асєєва, С. С. Занюка, О. Г. Ковальова та ін. Багато вчених (І. Д. Бех, Н. М. Бібік, В. І. Бондар, Є.П. Ільїн, А.К. Маркова, О.Я. Савченко та ін.) особливого значення надають питанню розвитку внутрішньої мотивації навчання молодших школярів.

Результати останніх психолого-педагогічних досліджень показали, що молодший шкільний вік має великі резерви для формування мотиваційної сфери учіння, які необхідно використовувати, щоб уникнути "мотиваційного вакууму" під час переходу учня до середньої школи. Разом з тим проведений констатувальний експеримент доводить, що значна частина учнів 3-4 класів виявляють недостатній рівень сформованості пізнавальної мотивації учіння. Вважаємо, що однією з причин такого стану є недостатня активність школярів у процесі оволодівання системою знань і способів діяльності та у відсутності готовності до діяльності, орієнтованої на успіх.

Узагальнення наукових досліджень з цієї проблеми показує, що структура навчальної діяльності, адекватна цілям навчання, є чинником формування в учнів не лише систем операцій і знань, а й пізнавальних інтересів, бажання учитися, допитливості, прагнення до самоосвіти. Саме навчально-пошукова діяльність має значні потенційні можливості для формування пізнавальної мотивації, оскільки створює атмосферу загального захоплення цікавою справою, стимулює пізнавальні потреби та інтелектуальні почуття дітей (здивування, зацікавленість, інтерес, задоволення від подолання труднощів).

У доробку вітчизняних учених (Н. М. Бібік, С. У. Гончаренка, Н. М. Захарової, І. А. Зязюна, О. І. Киричук, Н. С. Коваль, В. О. Онищука, Т. О. Пушкарьової, О. Я. Савченко, О. Г. Ярошенко) висвітлено різні аспекти організації навчально-пошукової діяльності школярів.

Отже, як показує вивчення та узагальнення науково-педагогічної літератури, проблема формування пізнавальної мотивації молодших школярів у процесі навчально-пошукової діяльності не була предметом спеціального дослідження, а педагогічні спостереження доводять, що пошукова діяльність учнів не має належного місця під час організації навчального процесу в початкових класах сучасної школи.

Актуальність теми дослідження визначається:

соціальним замовленням на формування всебічно розвиненої, активної, творчої та гармонійної особистості, спроможної до самовизначення і самореалізації;

суперечностями між соціальною потребою у створенні умов для розвитку внутрішніх можливостей школяра, його потреб, інтересів, самореалізації природних здібностей у процесі навчання та розв'язуванням цієї проблеми в сучасній початковій школі;

потребою сучасної початкової школи в теоретичному обґрунтуванні педагогічних можливостей навчально-пошукової діяльності як одного з ефективних чинників формування пізнавальної мотивації молодших школярів.

Необхідність подолання зазначених суперечностей, а також недостатня розробленість проблеми обумовили вибір теми дисертаційного дослідження - "Формування пізнавальної мотивації молодших школярів у процесі навчально-пошукової діяльності".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом наукових досліджень на кафедрі педагогічної творчості Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка і є складовою комплексної теми "Інноваційні освітні технології у формуванні творчої особистості". Тема дисертації затверджена Вченою радою Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (протокол № 5 від 22.12.2003 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 7 від 21.09.2004 р.).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні і реалізації комплексу педагогічних умов для підвищення пізнавальної мотивації молодших школярів у процесі навчально-пошукової діяльності.

Урахування фундаментальних досліджень з проблеми формування мотивації учіння, аналіз досвіду роботи вчителів і даних, одержаних внаслідок констатувального експерименту, дозволили сформулювати гіпотезу дослідження: формування пізнавальної мотивації молодших школярів у процесі навчально-пошукової діяльності відбуватиметься ефективніше за умови цілеспрямованого впливу на всі структурні компоненти пізнавальної мотивації: пізнавальні потреби, цілі учіння, позитивні емоції, пізнавальний інтерес.

Відповідно до об'єкта, предмета, мети і гіпотези дослідження визначено такі завдання:

Проаналізувати психолого-педагогічну літературу і досвід шкільної практики з проблеми дослідження.

Визначити сутність, структуру, функції навчально-пошукової діяльності та її дидактичні можливості у формуванні пізнавальної мотивації молодших школярів.

Розробити, науково обґрунтувати і експериментально перевірити структурно-логічну модель формування пізнавальної мотивації молодших школярів у процесі навчально-пошукової діяльності.

Обґрунтувати комплекс педагогічних умов упровадження авторської моделі формування пізнавальної мотивації учнів 3-4 класів у процесі навчально-пошукової діяльності в навчально-виховний процес сучасної школи.

Об'єкт дослідження - навчально-пошукова діяльність молодших школярів.

Предмет дослідження - формування пізнавальної мотивації учнів 3 і 4 класів у процесі навчально-пошукової діяльності.

Методи дослідження: а) теоретичні - аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація теоретичних і дослідних даних, застосованих для виявлення стану та розроблення досліджуваної проблеми, методи прогнозування і моделювання для створення моделі формування пізнавальної мотивації молодших школярів у процесі навчально-пошукової діяльності; б) емпіричні - спостереження, бесіди з метою виявлення особливостей пізнавальної мотивації молодших школярів і формування уявлення про сутність експериментальної моделі; анкетування учнів та їхніх батьків, учителів, що є необхідним для аналізу стану розробленості проблеми формування пізнавальної мотивації в умовах початкової школи; констатувальний і формувальний експерименти для з'ясування форм, методів і прийомів формування пізнавальної мотивації, що використовуються в початкових класах, а також для виявлення результативності експериментальної моделі; в) статистичні - методи математичної статистики для кількісного аналізу експериментальних даних і встановлення достовірності висновків дослідження.

Організація дослідження. Дослідження проводили протягом 2003-2009 рр. У ньому можна виділити три етапи.

На першому етапі (2003-2004 рр.) аналізували філософську і психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження, розробляли методологічні основи дослідження, здійснювали аналіз педагогічної практики, визначали програму проведення дослідно-експериментальної роботи, здійснювали констатувальний експеримент.

На другому етапі (2004-2005 рр.) розробляли структурно-логічну модель формування пізнавальної мотивації молодших школярів у процесі навчально-пошукової діяльності, визначали педагогічні умови її ефективного функціонування, створювали навчально-методичне забезпечення, готували матеріали для діагностичних зрізів щодо вивчення рівнів сформованості пізнавальної мотивації учнів 3-4 класів.

На третьому етапі (2005-2009 рр.) проводили формувальний експеримент, у процесі якого перевіряли положення висунутої гіпотези, аналізували та узагальнювали одержані результати, формували теоретичні й практичні висновки, здійснювали літературне оформлення дисертації.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальну роботу проводили у таких навчальних закладах: ЗОШ І-ІІІ ступенів № 22 і № 24, НВК № 9 "Веснянка" м. Сум; спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 287, ЗОШ І-ІІІ ступенів № 305 м. Києва; ЗОШ І-ІІІ ступенів № 18 м. Миколаєва; ЗОШ І-ІІІ ступенів № 50 м. Херсона; гімназії № 65 м. Харкова.

Дослідженням було охоплено приблизно 782 респонденти, 98 учителів і 132 батьки школярів. У формувальному експерименті взяли участь близько 390 учнів контрольних і 392 учні експериментальних класів початкової школи.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що:

уперше науково обґрунтовано модель формування пізнавальної мотивації молодших школярів у процесі навчально-пошукової діяльності, яка реалізує положення багатоаспектності пізнавальної мотивації та можливості її формування шляхом активізації самостійної пізнавальної діяльності; виявлено педагогічні умови ефективного функціонування запропонованої моделі; визначено і обґрунтовано структуру, функції та дидактичні можливості навчально-пошукової діяльності у процесі формування пізнавальної мотивації учнів 3-4 класів;

удосконалено положення щодо сутності й особливостей пізнавальної мотивації молодших школярів, її якісних характеристик і логіку формування;

подальшого розвитку набула ідея реалізації особистісно орієнтованого і розвивального навчання учнів у початковій школі; набули конкретизації змістові характеристики поняття "навчально-пошукова діяльність".

Практичне значення дослідження визначено тим, що розроблено і впроваджено навчально-методичні посібники "Навколишній світ в 4 класі: Рослини. Тварини", "Навколишній світ в 4 класі: Людина. Великі подорожі" для учителів початкової школи, методистів і студентів вищих педагогічних навчальних закладів; методичні рекомендації щодо формування пізнавальної мотивації у молодших школярів у процесі навчально-пошукової діяльності.

Одержані результати можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів у професійній підготовці студентів, зокрема майбутніх учителів початкової школи, а також для розробки навчально-методичних посібників, методичних комплексів, дидактичних матеріалів.

Упровадження результатів дослідження здійснено у загальноосвітніх навчальних закладах: НВК № 9 "Веснянка" (довідка № 132 від 21.05.2007 р.), ЗОШ І-ІІІ ступенів № 22 та № 24 (довідки № 98 від 28.05.2007 р., № 52 від 12.05.2007 р.) м. Сум; спеціалізованій школі № 287 (довідка № 100 від 12.05.2008 р.), ЗОШ І-ІІІ ступенів № 305 (довідка № 143 від 1.06.2007 р.) м. Києва; ЗОШ І-ІІІ ступенів № 18 м. Миколаєва (довідка № 129 від 25.06.2007 р.); ЗОШ І-ІІІ ступенів № 50 м. Херсона (довідка № 118 від 14.06.2007 р.); гімназії № 65 м. Харкова (довідка № 127 від 29.05.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. У спільних із Т. О. Пушкарьовою публікаціях особистий внесок здобувача полягає у тому, що подано методичні розробки організації навчально-пошукової діяльності учнів; підготовлено пізнавальні завдання, які передбачають розвиток творчих якостей молодших школярів і формування у них позитивної мотивації; підібрано тематичний додатковий матеріал, загадки, ребуси, кросворди; наведено приклади застосовування інтерактивних методів навчання у структурі уроків.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і результати дослідження доповідалися та обговорювалися на Всеукраїнському психолого-педагогічному семінарі вчителів початкової школи (Київ, 2004); на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Дослідження нової моделі загальноосвітнього навчального закладу на засадах інтеграції, гуманізації та екологізації освіти" (Суми, 2005); на психолого-педагогічному семінарі для педагогів Сумського палацу дітей і юнацтва "Формування пізнавальної мотивації засобами проектної діяльності" (Суми, 2006); на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Ідеї, реалії та перспективи педагогічних інновацій: філософія, психологія, методика" (Суми, 2006); на Всеукраїнській регіональній науково-практичній конференції "Початкова школа крізь призму сучасних професійних проблем" (Суми, 2006); на VII Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми" (Вінниця, 2006); на Всеукраїнському семінарі "Теоретико-практичні засади впровадження в навчальний процес інтегрованого навчання, діяльнісного підходу до виховання і навчання в рамках науково-практичного проекту „Росток”" (Миколаїв, 2007).

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 10 публікаціях автора (з них 8 - одноосібні), серед них: 6 статей у наукових фахових виданнях України з педагогічних наук, 2 - навчально-методичні посібники, 2 - тези у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (256 найменувань) та 9 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 274 сторінки, з них 199 сторінок основного тексту. Рукопис містить 16 таблиць і 29 рисунків.

1. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано теорію та практику формування пізнавальної мотивації молодших школярів у процесі навчально-пошукової діяльності. Визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання та методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, наведено дані щодо їх апробації та впровадження.

У першому розділі дисертації "Теоретичні засади пізнавальної мотивації" проаналізовано наявні у психолого-педагогічній літературі погляди на проблему мотивації учіння і підходи до розуміння пізнавальної мотивації, розкрито якісні характеристики пізнавальної мотивації молодших школярів та дидактичні шляхи формування пізнавальної мотивації з урахуванням вікових особливостей учнів.

Проблему пізнавальної мотивації відображено у численних наукових працях, оскільки вона має глибокі історичні корені. Пошукам її розв'язання присвячено дослідження М. І. Алексєєва, Н. М. Бібік, Л. І. Божович, В. В. Давидова, О. К. Дусавицького, С. С. Занюка, Є. П. Ільїна, Г. С. Костюка, О. М. Леонтьєва, О. В. Малихіної, А. К. Маркової, Т. О. Матіс, М. В. Матюхіної, В. Ф. Моргуна, О. О. Портної, Н. В. Пророк, О. Я. Савченко, Г. І. Щукіної, П. М. Якобсона та ін.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про невпорядкованість і розбіжності у тлумаченні досліджуваного поняття, різноманітність підходів до визначення сутності й структури пізнавальної мотивації. Розгляд поняття "пізнавальна мотивація" через аналіз категорій "мотив", "мотивація учіння", "мотиваційна сфера", "навчальна діяльність" дає змогу стверджувати, що головною її ознакою є орієнтування школярів на оволодіння новими знаннями і засвоєння способів здобування знань.

Під час дослідження, керуючись системним підходом, ми дійшли висновку, що рівень пізнавальної мотивації залежить від пізнавальних потреб, цілей учіння, позитивних емоцій, пізнавальних інтересів. Основою для такого узагальнення є аналіз поглядів дослідників щодо взаємозв'язку окремих мотиваційних складових зі структурою пізнавальної мотивації (Б. Г. Ананьєв, Н. М. Бібік, Л. І. Божович, М. О. Данилов, В. С. Ільїн, Є. П. Ільїн, О. М. Леонтьєв, А. К. Маркова, С. Л. Рубінштейн, О. Я. Савченко, Г. І. Щукіна та ін.).

З'ясовано, що пізнавальні потреби, цілі учіння, позитивні емоції, пізнавальні інтереси впливають на особливості пізнавальної мотивації. Так, пізнавальні потреби є висхідним імпульсом до діяльності, цілі учіння спрямовують особистість на пошук і обумовлюють її пізнавальну активність, позитивні емоції уможливлюють переживання успіху, що спонукає до подальшої пізнавальної діяльності, пізнавальні інтереси є активною спрямованістю особистості на пізнання об'єктів і явищ.

Теоретичний аналіз дав змогу окреслити вихідні позиції та конкретизувати смислові значення поняття "пізнавальна мотивація". Під пізнавальною мотивацією ми розуміємо систему спонук, які спрямовують учня набувати нові знання, опановувати способи пізнання, сприяють формуванню свідомого ставлення до навчання і виявленню пізнавальної активності у процесі навчальної діяльності.

Установлено, що ефективність формування цього психологічного утворення особистості на різних вікових щаблях і в різні історичні періоди обумовлена різноманітними зовнішніми і внутрішніми чинниками. До основних зовнішніх передумов формування пізнавальної мотивації належать: 1) організація і зміст навчальної діяльності; 2) система взаємодії з оточуючими. Внутрішніми передумовами формування пізнавальної мотивації вважаємо: 1) якісні зміни у психічному розвитку (новоутворення); 2) спрямованість особистості школяра; 3) активну позицію школяра у процесі самостійного пізнання.

Аналіз психологічної, педагогічної та дидактичної літератури дав змогу виявити основні шляхи формування мотивів учіння на різних етапах уроку, процесу навчання молодших школярів. Перший - шлях "знизу вгору" - передбачає створення об'єктивних умов, відповідну організацію діяльності учнів, що сприятимуть формуванню у них потрібної мотивації. При цьому у процесі навчання передбачено, що вчитель буде застосовувати низку методів, способів і прийомів. Ми вважаємо, що визначення цілей навчання, відбір змісту навчального матеріалу, організація навчальної діяльності, оцінювання результатів навчання сприяють формуванню пізнавальної мотивації учнів цим шляхом. Другий шлях - "згори вниз" - передбачає засвоєння учнями запропонованих педагогом у готовому вигляді спонук, цілей, ідеалів, які у процесі навчання і виховання повинні перетворитись із зовні зрозумілих на внутрішньо прийняті й реально діючі. З огляду на проблематику даного дослідження інтерес становив перший шлях формування мотивів учіння.

У другому розділі "Навчально-пошукова діяльність як чинник формування пізнавальної мотивації молодших школярів" розкрито сутність поняття "навчально-пошукова діяльність", визначено її функції, розроблено зміст і структуру навчально-пошукової діяльності, обґрунтовано її дидактичні можливості; запропоновано та обґрунтовано структурно-логічну модель формування пізнавальної мотивації молодших школярів у процесі навчально-пошукової діяльності; визначено та обґрунтовано комплекс педагогічних умов, спрямованих на формування пізнавальної мотивації в учнів початкової школи.

У дослідженні проблему підвищення рівня пізнавальної мотивації учнів, розвитку їх внутрішніх потреб та інтересів, розкриття інтелектуально-творчого потенціалу пропонується розв'язувати через залучання молодших школярів до навчально-пошукової діяльності. Доцільність такого вибору обумовлена особливостями навчально-пошукової діяльності: спрямованість на опанування учнями нового матеріалу у проблемній ситуації; зорієнтованість на засвоєння прийомів і способів пізнання (аналогія, індукція, дедукція тощо); вплив на зміну особистості учня, його розвиток (цілеспрямованість, допитливість, розвиток творчого потенціалу).

З метою з'ясування можливостей формування пізнавальної мотивації молодших школярів у дисертації проаналізовано вітчизняні й зарубіжні праці щодо використання діяльнісно-проблемного методу та пошукової діяльності (А. М. Алексюк, О. С. Анісімов, Н. М. Бібік, П. Я. Гальперін, В. В. Давидов, Б. Г. Ельконін, Л. В. Занков, О. М. Леонтьєв, В. О. Онищук, Л. Г. Петерсон, О. Я. Савченко, Г. П. Щедровицький та ін.). Застосування діяльнісно-проблемного методу та пошукової діяльності сприяє активізації особистості в діяльності й пізнанні, що позначається на розвитку творчого мислення, дослідницьких навичок, збільшенню самостійності, пізнавальної активності, формуванню внутрішніх мотивів, пізнавальних потреб та інтересів, виникненню почуття успіху.

Результати теоретичного пошуку дали змогу зробити висновок про те, що навчально-пошукова діяльність має значні педагогічні можливості у процесі формування пізнавальної мотивації молодших школярів та підтвердили необхідність педагогічного обґрунтування функцій і дидактичних можливостей навчально-пошукової діяльності як чинника формування пізнавальної мотивації.

Проведене дослідження дозволило сформувати теоретичні позиції щодо розуміння навчально-пошукової діяльності. Навчально-пошукову діяльність розглянуто як функціонально пов'язану низку етапів, що мають реалізуватись послідовно і комплексно та спрямовані на забезпечення самостійної пошукової активності учнів. Організація навчально-пошукової діяльності передбачає такі етапи: самовизначення до діяльності, актуалізація знань, постановка навчальної проблеми, "відкриття" нового знання, первинне закріплення, самостійна робота із самоперевіркою, формування системи знань, рефлексія діяльності.

Дидактичні можливості навчально-пошукової діяльності ґрунтуються на таких засадах: по-перше, сутнісні характеристики (самовизначення, самореалізація, цілеспрямованість; інтелектуальне, евристичне, проблемне і творче навантаження), функції - освітня, розвиваюча (діяльнісна), виховна, контрольно-корекційна, спонукальна та принципи навчально-пошукової діяльності; по-друге, педагогічні вимоги, що ставлять до організації кожного етапу навчально-пошукової діяльності. Дидактичну доцільність та обґрунтованість навчально-пошукової діяльності молодших школярів забезпечують принципи: суб'єктності; комплексного підходу до діяльності учнів; системності; єдності діяльності й відносин.

Внаслідок теоретичного аналізу дидактичних можливостей навчально-пошукової діяльності й проблем мотивації учіння створено структурно-логічну модель формування пізнавальної мотивації молодших школярів у процесі навчально-пошукової діяльності (рис. 1).

Запропонована модель спирається на теорію розвивального навчання (П. Я. Гальперін, В. В. Давидов, Л. В. Занков, Д. Б. Ельконін), діяльнісний (Л. С. Виготський, О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн та ін.) та особистісно орієнтований (Є. В. Бондаревська, В. В. Сєріков, І. С. Якиманська) підходи до навчально-виховного процесу, а також на положення мотивації учіння (Л. І. Божович, А. К. Маркова, Г. І. Щукіна та ін.). Концептуальним є положення багатоаспектності пізнавальної мотивації і можливості її формування шляхом активізації самостійної пізнавальної діяльності в організованих певним чином педагогічних умовах. Сутність структурно-логічної моделі полягає у тому, що формування якісних характеристик пізнавальної мотивації, які визначають її особливості, відбувається у процесі навчально-пошукової діяльності молодших школярів. З огляду на це, головним орієнтиром у навчально-виховному процесі є суб'єкт навчання, його особистісні диспозиції, особливості індивідуального стилю діяльності, його якісні характеристики.

Складовими структурно-логічної моделі є компоненти пізнавальної мотивації; організація навчально-пошукової діяльності; педагогічні умови формування пізнавальної мотивації учнів 3-4 класів.

Розроблена модель ґрунтується на системному підході й теорії єдності мотивації учіння і навчальної діяльності. Це дає змогу розглядати всі компоненти педагогічного процесу у взаємозв'язку та єдності, виявляти певні співвідношення між активізуючими і змістовими чинниками формування зазначеного психологічного утворення особистості.

Діагностичний аспект структурно-логічної моделі спирається на критерії, показники і рівні пізнавальної мотивації. Для оцінювання сформованості пізнавальної мотивації визначено критерії, що відображають: активність в оволодінні системою знань і способів діяльності; ступінь сформованості прийомів дослідницької діяльності; готовність до діяльності, орієнтованої на позитивний результат.

У дослідженні виділено такі показники: емоційне ставлення до навчальних предметів (природознавство і математика), пізнавальну активність, домінування внутрішніх мотивів учіння, силу прояву і дієвість. Вони є основою для визначення рівнів пізнавальної мотивації: початкового (емпірично-репродуктивного), середнього (аналітично-реконструктивного), високого (теоретично-продуктивного). Відмінності між рівнями пізнавальної мотивації полягають у ступені прояву і глибині її якісних характеристик (пізнавальних потреб, цілей учіння, позитивних емоцій і пізнавальних інтересів).

В основу моделі покладено врахування особливостей формування пізнавальної мотивації молодших школярів у процесі навчально-пошукової діяльності: орієнтація пізнавальних потреб і пізнавальних інтересів учнів на "відкриття" нового знання та оволодіння загальними способами дій; підвищення рівня розумової активності й творчої самостійності; здатність до спостережень, аналізу, порівнянь, аналогій, узагальнень, класифікації, доведень; зростання і поглиблення внутрішньої спонуки до навчання; виникнення позитивних емоційних реакцій у процесі розв'язування навчальних проблем, пізнавальних завдань.

Ефективність структурно-логічної моделі формування пізнавальної мотивації молодших школярів у процесі навчально-пошукової діяльності забезпечують комплексом педагогічних умов: систематичною і цілеспрямованою орієнтацією учнів на активне мотивоване оволодіння системою знань і способів діяльності, що робить процес засвоєння знань особистісно значущим і мобілізує інтелектуально-творчі можливості; застосуванням дослідницького методу навчання у поєднанні індивідуальних і групових форм організації пошукової діяльності, що забезпечує активну участь майже всього класу в пошуках нових знань, в аналізі та обговоренні результатів діяльності; створенням ситуацій успіху в навчально-пошуковій діяльності, орієнтованих на зміцнення мотиваційного підґрунтя пізнавальної активності учнів, що забезпечує позитивний клімат навчального спілкування і сприяє повноцінному саморозкриттю особистості.

Побудована структурно-логічна модель формування пізнавальної мотивації молодших школярів дає змогу: здійснювати розвиток внутрішніх можливостей учнів; самореалізовувати природні здібності; формувати позитивне ставлення до учіння; стимулювати пізнавальні потреби, інтереси, пізнавальну активність, самостійність учнів.

У третьому розділі "Експериментальне дослідження ефективності формування пізнавальної мотивації молодших школярів у процесі навчально-пошукової діяльності" подано методику організації проведення педагогічного експерименту; здійснено обробку та проаналізовано одержані статистичні дані. Завдання педагогічного експерименту полягало у практичній перевірці ефективності структурно-логічної моделі формування пізнавальної мотивації молодших школярів у процесі навчально-пошукової діяльності. В експерименті взяли участь близько 390 учнів контрольних і 392 учні експериментальних класів початкової школи, що забезпечує достовірність одержаних результатів.

Засадничими для перевірки запропонованої моделі були навчальні дисципліни природничо-математичного циклу в 3-4 класах початкової школи. Класно-урочна форма організації навчання була провідною під час проведення експерименту. Крім того, використовували допоміжні форми: позакласне читання, домашня самостійна робота учнів тощо.

Під час констатувального експерименту проаналізовано вихідний рівень сформованості пізнавальної мотивації учнів 3-4 класів. Аналіз результатів експерименту показав, що методи, форми і прийоми формування пізнавальної мотивації молодших школярів потребують удосконалення, орієнтованості на зміцнення мотиваційної сфери учнів, що підтверджує актуальність обраної теми дослідження.

З урахуванням теоретичних положень, результатів вивчення стану розробленості проблеми, даних констатувального експерименту було проведено формувальний експеримент з метою встановлення причинно-наслідкових зв'язків між упровадженням структурно-логічної моделі формування пізнавальної мотивації молодших школярів у процесі навчально-пошукової діяльності в практику навчально-виховного процесу та динамікою змін рівнів пізнавальної мотивації учнів 3-4 класів.

Аналіз результатів формувального експерименту виявив зрушення у показниках пізнавальної мотивації в більшості учнів експериментальних класів (рис. 2): посилилось позитивне ставлення до учіння взагалі і до дисциплін природничо-математичного циклу зокрема (на 11,9%); спостерігалося зміщення акценту в мотиваційній сфері - почав домінувати пізнавальний мотив учіння (збільшення на 13,5%); підвищився рівень пізнавальної активності у процесі навчально-пошукової діяльності (на 12%); відбулося підвищення сили і дієвості внутрішніх (пізнавальних) мотивів учіння (на 7,7% та 12,9%, відповідно).

Крім того, завдяки впровадженню авторської моделі помітно активізувалась навчально-пошукова діяльність школярів експериментальної групи: спільному з товаришами пошуку шляхів розв'язування завдання віддають перевагу 35,2%; прагнуть до самостійного аналізу, розмірковування з приводу поставлених запитань 31,8% учнів. Якщо порівняти з контрольними класами, то 55,2% школярів віддають перевагу пасивному сприйняттю знань. Одержані результати доводять ефективність розробленої структурно-логічної моделі формування пізнавальної мотивації молодших школярів у процесі навчально-пошукової діяльності.

1 - емоційне ставлення; 2 - домінування мотиву; 3 - пізнавальна активність; 4 - сила прояву; 5 - дієвість.

Рис. 2. Динаміка показників пізнавальної мотивації учнів експериментальних класів.

Аналіз матеріалів дослідження (рис. 3) виявив тенденцію до збільшення кількості учнів експериментальних класів, які показали середній (37,9%) та високий (31,4%) рівні пізнавальної мотивації (у контрольних - 26,3% та 21,4%, відповідно). Перевірку достовірності експериментальної моделі здійснювали за критерієм чІ (чІемп = 8,79, чІкрит = 7,815).

Рис. 3. Діаграма розподілу рівнів пізнавальної мотивації (у %).

Результати дослідження дають змогу стверджувати, що під час реалізації структурно-логічної моделі в учнів експериментальних класів спостерігалося підвищення активності й орієнтованості на позитивний результат у процесі оволодіння системою знань і способів діяльності, сформовано навички дослідницької діяльності, вміння самостійно здійснювати і регулювати навчально-пошукову діяльність, були задоволені пізнавальні потреби та інтереси, сформувалося позитивно-ціннісне ставлення до процесу пізнання.

Отже, результати формувального експерименту підтверджують гіпотезу про можливість підвищення рівня пізнавальної мотивації молодших школярів, пізнавальної активності, домінування у структурі мотивації пізнавальних мотивів, збільшення їхньої сили і дієвості, виникнення позитивного ставлення до учіння, готовності до інтелектуально-творчого самовираження шляхом упровадження запропонованої моделі формування пізнавальної мотивації у процесі навчально-пошукової діяльності в навчальний процес початкової школи.

навчальний пізнавальний мотивація школяр

Висновки

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення і нове розв'язання проблеми формування пізнавальної мотивації молодших школярів у процесі навчально-пошукової діяльності, які підтвердили гіпотезу і дали підстави для таких висновків:

1. Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що проблема пізнавальної мотивації учіння була актуальною на всіх історичних етапах розвитку педагогічної і психологічної науки. У працях дослідників аналізуються структурно-змістові та функціональні засади, пропонуються різноманітні підходи до визначення її сутності та структури, обґрунтовується продуктивність особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів до формування пізнавальної мотивації молодших школярів.

Науковий аналіз проблеми дозволив виявити залежність результативності процесу навчання від рівня сформованості пізнавальної мотивації молодших школярів. Водночас встановлено важливість постійних зусиль педагогів, спрямованих на пошук продуктивних форм, методів та прийомів формування пізнавальної мотивації, які б забезпечили входження учня у процес навчання свідомо й активно діючим суб'єктом.

На основі виділення категорійних ознак базових понять дослідження сформульовано робоче визначення пізнавальної мотивації. Під пізнавальною мотивацією ми розуміємо систему спонук, які спрямовують учня набувати нові знання, опановувати способи пізнання, сприяють формуванню свідомого ставлення до навчання і виявленню пізнавальної активності у процесі навчальної діяльності.

Установлено, що якісними характеристиками пізнавальної мотивації є пізнавальні потреби, цілі учіння, позитивні емоції та пізнавальні інтереси. Формування пізнавальної мотивації забезпечується лише комплексним розвитком усіх її складових.

Перспективною для активізації пізнавальної мотивації молодших школярів з точки зору діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів у навчанні є навчально-пошукова діяльність.

2. Розроблено теоретичні позиції щодо навчально-пошукової діяльності (функції, принципи, сутнісні характеристики), які дозволяють розглядати її як чинник формування пізнавальної мотивації молодших школярів, у результаті чого відбувається розкриття інтелектуально-творчого потенціалу кожного учня, реалізація його внутрішніх потреб та інтересів.

Доцільність організації навчально-пошукової діяльності в початкових класах зумовлена тим, що вона відповідає закономірностям процесу формування пізнавальної мотивації, спонукає молодшого школяра до самостійного пошуку нових знань та оволодіння загальними способами дій, забезпечує особистісну самореалізацію і самовизначення кожного учня, формує загальне позитивне ставлення до учіння.

Дидактичні можливості навчально-пошукової діяльності полягають у формуванні всіх складових пізнавальної мотивації (пізнавальних потреб, цілей учіння, позитивних емоцій, пізнавальних інтересів) та забезпечують найповнішу реалізацію в реальному процесі учіння прагнення дитини до виявлення розумової активності та розумової самостійності.

3. Розроблена, теоретично обґрунтована та експериментально перевірена структурно-логічна модель формування пізнавальної мотивації молодших школярів у процесі навчально-пошукової діяльності є цілісною системою, структуру якої становлять компоненти пізнавальної мотивації, організація навчально-пошукової діяльності та педагогічні умови ефективної реалізації моделі. Наявність кожного з виділених структурних компонентів та реалізація їх функціонального призначення є ознакою ефективного формування пізнавальної мотивації учня, оскільки всі вони мають тісні взаємозв'язки.

Дієвість авторської моделі забезпечується врахуванням вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку, постійною динамікою пізнавальної мотивації, можливостями її активізації та спирається на принципи діяльності, активності, психологічної комфортності, особистісного смислу, варіативності, проблемності, творчості.

Діагностичний аспект структурно-логічної моделі спирається на критерії, показники і рівні пізнавальної мотивації. Для оцінювання сформованості пізнавальної мотивації визначено критерії, що відображають: активність в оволодінні системою знань і способів діяльності; ступінь сформованості прийомів дослідницької діяльності; готовність до діяльності, орієнтованої на позитивний результат.

Виділено показники для оцінювання результатів формувального експерименту: емоційне ставлення до навчальних предметів (природознавство і математика), пізнавальну активність, домінування внутрішніх мотивів учіння, силу прояву і дієвість. Вони є основою для визначення рівнів пізнавальної мотивації: початкового (емпірично-репродуктивного), середнього (аналітично-реконструктивного), високого (теоретично-продуктивного). Відмінності між рівнями пізнавальної мотивації полягають у ступені прояву і глибині її якісних характеристик (пізнавальних потреб, цілей учіння, позитивних емоцій і пізнавальних інтересів).

Структурно-логічна модель забезпечує залучення учнів до самостійного пошуку нових ідей, дозволяє задовольнити їх пізнавальні потреби та інтереси, підвищити пізнавальну активність, позитивну мотивацію, дає змогу інтелектуально-творчо самовиразитися, поєднати можливості індивідуалізації з традиційними підходами до навчання, підвищити якість та ефективність навчання.

Порівняльний аналіз даних педагогічного експерименту засвідчує теоретичну обґрунтованість та результативність запропонованої моделі, доцільність її використання під час формування пізнавальної мотивації учнів 3-4 класів. Доведено, що підвищився рівень пізнавальної активності учнів, набуло позитивного характеру ставлення школярів до навчання, відбулось домінування пізнавальних мотивів у структурі мотивації навчальної діяльності, збільшилась сила і дієвість внутрішніх мотивів учіння, активізувалась навчально-пошукова діяльність учнів 3-4 класів. Так, кількість учнів, які мали високий та середній рівні пізнавальної мотивації, збільшилася відповідно на 12,2% та 11,9%, тоді як кількість учнів, які мали низький рівень, зменшилася на 24,1%.

4. Ефективними у формуванні пізнавальної мотивації за розробленою структурно-логічною моделлю є такі педагогічні умови: систематична і цілеспрямована орієнтація учнів на активне мотивоване оволодіння системою знань і способів діяльності; застосування дослідницького методу навчання у поєднанні індивідуальних і групових форм організації пошукової діяльності; створення ситуацій успіху в навчально-пошуковій діяльності, орієнтованих на зміцнення мотиваційного підґрунтя пізнавальної активності учнів. Виконання названих педагогічних умов забезпечує комплексний вплив на мотиваційну сферу дітей досліджуваної групи, активізацію їх мотиваційних ресурсів і пізнавальних можливостей.

Упровадження результатів дисертаційного дослідження в практику сучасної початкової школи дає підстави стверджувати, що було розв'язано всі поставлені завдання, реалізовано мету та підтверджено гіпотезу дослідження.

Водночас виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. До перспективних напрямів подальшого дослідження відносимо такі: перетворення стимулів (зовнішній вплив) на мотиви учіння (внутрішні спонуки) молодших школярів; створення дидактико-методичної системи формування мотивації учіння обдарованих дітей, а також дітей із вадами психічного розвитку.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях автора

1. Парфілова С. Л. Керування пізнавальною діяльністю учнів в умовах проблемного навчання / С. Л. Парфілова // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Серія 16: Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики : зб. наук. праць. - К. : НПУ, 2004. - Вип. 1 (11). - С. 282-289.

2. Парфілова С. Л. Мотивація навчальної діяльності: ретроспективний аналіз / С. Л. Парфілова // Педагогічні науки : зб. наук. праць. - Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2005. - Ч. ІІ. - С. 113-120.

3. Парфілова С. Л. Мотивація як категорія дидактики / С. Л. Парфілова // Педагогічні науки: зб. наук. праць. - Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2006. - Ч. І. - С. 58-65.

4. Парфілова С. Л. Навчально-пошукова діяльність молодших школярів / С. Л. Парфілова // Ідеї, реалії та перспективи освітніх інновацій: філософія, психологія, методика : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. / Сум. обл. ін-т післядипломної пед. освіти : у 2 ч. - Суми : ВТД "Університетська книга", 2006. - Ч. 2. - С. 94-95.

5. Парфілова С. Л. Особливості формування пізнавальної мотивації учнів початкової школи / С. Л. Парфілова // Наук. записки Терноп. нац. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Серія "Педагогіка". - 2006. - № 3. - С. 88-90.

6. Парфілова С. Л. Прийоми створення проблемних ситуацій / С. Л. Парфілова // Матеріали наук. конф. за підсумками наук.-дослідної і наук.-методичної роботи кафедр СумДПУ ім. А. С. Макаренка у 2006 р. - Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2007. - С. 235.

7. Парфілова С. Л. Система ігор як засіб формування пізнавальних інтересів молодших школярів / С. Л. Парфілова // Педагогічні науки : зб. наук. праць. - Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2004. - Ч. І. - С. 253-259.

8. Парфілова С. Л. Формування пізнавального інтересу як мотиву навчальної діяльності / С. Л. Парфілова // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. праць. - К.; Вінниця : ДОВ "Вінниця", 2006. - Вип. 10. - С. 81-84.

9. Пушкарьова Т. О. Навколишній світ в 4 класі : посібник для вчителя / Т. О. Пушкарьова, С. Л. Парфілова. - Суми : Козацький вал, 2004. - Ч. І : Рослини. Тварини. - 91 с.

10. Пушкарьова Т. О. Навколишній світ в 4 класі : посібник для вчителя / Т. О. Пушкарьова, С. Л. Парфілова. - Суми : Козацький вал, 2004. - Ч. ІІ : Людина. Великі подорожі. - 158 с.

Размещено на Allbest.ru