Стандарти професійно-технічної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРПЕТРОВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ТЕХНІКУМ

Курсова робота

з дисципліни: «Організація та методика професійного навчання»

на тему: «Стандарти професійно-технічної освіти»

Виконала:

студентка групи ММ-13

Дорош І.А.

Дніпропетровськ 2016

ВСТУП

У загальному понятті термін «стандарт» має різні визначення, залежно від того, в якій площині людської діяльності від використовується.

Стандарт (від англійського standart - норма) визначає норму, еталон, модель, мірило, що використовується як зразок для порівняння з ним інших подібних об'єктів.

У глосарії термінів ринку праці подається таке визначення «стандарту»: «Стандарт (чи набір стандартів) використовується для виміру або оцінки якості або ступеня чого-небудь».

Стандарт може бути кількісним, як це часто буває при визначенні стандартів продукції чи продуктивності. Він може бути і якісним мірилом.

Якщо говорити про Стандарт ПТО, то маємо усвідомити, що в Європі, як і в усьому світі, не існує єдиного визначення чи єдиної назви таких стандартів. Наприклад, у Великій Британії їх називають «Національні професійні стандарти», у Франції - «Професійні референції», а в Німеччині - «порядок навчання».

Не існує і світового, чи європейського стандарту професійної освіти. Різні країни як Західної, так і Центральної Європи, а нині і країни СНД мають свої визначення і свою структуру стандартів.

Фахівці з 16 країн Західної, Центральної та Східної Європи, а також Міжнародної організації праці, Всесвітнього банку та інших міжнародних організацій протягом 5 років працювали в рамках діяльності Форуму Радників Європейського фонду освіти над проблемами стандартів професійної освіти і навчання. Вони дійшли висновку щодо певних критеріїв, вимог тощо, які є визначальними в цих стандартах і сприймаються усіма країнами - учасниками зазначеної роботи.

Вони обґрунтували таке визначення стандарту : «Стандарти професійної освіти і навчання містять перелік трудових операцій, які повинні виконуватися в рамках відповідної професійної діяльності, а також пов'язані з ними знання, уміння і навички. Стандарти носять обов'язковий характер. Всі ті, хто займаються реалізацією програм професійної освіти і навчання, повинні дотримуватися стандартів».

Водночас у світі розрізняється два поняття стандартів: професійний стандарт, або стандарт професії і освітній стандарт професії.

Стандарти професії визначають перелік та опис робіт. які має успішно і якісно виконувати робітник (виконавець) відповідної професійної кваліфікації з відповідної професії.

В Україні стандарти професій визначаються кваліфікаційними характеристиками професій. А в багатьох західних країнах - стандартами компетентності. Вони (стандарти професії) діють у площині виробництва чи сфери послуг і вказують на те, як люди працюють.

Освітні стандарти професій визначають, що повинен вивчати учень, аби ефективно виконувати ті роботи, які визначені професійними стандартами.

Отже, освітній стандарт професій діє в площині професійної освіти, але його розробка має обов'язково базуватися на професійному стандарті (стандарті професії). Зміни в професійних стандартах неодмінно мають викликати оновлення освітніх стандартів професій.

стандарт професійний технічний освіта

1. СТАНДАРТИ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

1.1 Стандарт професійно-технічної освіти з конкретних професій

Державний стандарт професійно-технічної освіти для професійної підготовки (підвищення кваліфікації) робітників з професії „Кондитер” 3-5 розрядів розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. №1135 та ст. 32 Закону України „Про професійно-технічну освіту” (103/98 - ВР) і є обов'язковим для виконання усіма професійно-технічними навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями, що здійснюють підготовку кваліфікованих робітників, незалежно від їх підпорядкування та форми власності.

Державний стандарт професійно-технічної освіти містить:

освітньо-кваліфікаційну характеристику випускника професійно-технічного навчального закладу;

типовий навчальний план підготовки кваліфікованих робітників;

типові навчальні програми з навчальних предметів, виробничого навчання, передбачених типовим навчальним планом;

критерії кваліфікаційної атестації випускників;

перелік основних обов'язкових засобів навчання;

список рекомендованої літератури.

У професійно-технічних навчальних закладах першого атестаційного рівня тривалість професійної підготовки на 3-й розряд складає - 1035 годин, на 4-й розряд - 946 годин, 5-й розряд - 700 годин.

У професійно-технічних навчальних закладах другого та третього атестаційних рівнів тривалість первинної професійної підготовки встановлюється відповідно до рівня кваліфікації, яку набуває учень, що визначається робочим навчальним планом.

При організації перепідготовки за робітничими професіями термін професійного навчання встановлюється на основі термінів, передбачених для первинної професійної підготовки робітників з відповідної професії, при цьому навчальна програма перепідготовки може бути скорочена до 50% за рахунок виключення раніше вивченого матеріалу за наявності у слухача документа про присвоєння робітничої професії.

У разі необхідності зазначені терміни навчання можуть бути подовжені за рахунок включення додаткового навчального матеріалу відповідно до вимог сучасного виробництва, конкретного робочого місця, замовників робітничих кадрів тощо.

Типовим навчальним планом передбачено резерв часу для вивчення предметів за потребою ринку праці (“Техніка пошуку роботи”, “Ділова етика і культура спілкування”, “Дизайн виробництва” та інші).

Освітньо-кваліфікаційні характеристики випускника складені на основі Випуску 65 “Торгівля та громадське харчування” Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 20.08.1999 р. № 918, досягнень науки і техніки, впровадження сучасних технологічних процесів, передових методів праці, врахування особливостей галузі, потреб роботодавців і містять вимоги до рівня знань, умінь та навичок. Крім основних вимог до рівня знань, умінь та навичок, до кваліфікаційних характеристик включено вимоги, передбачені п.7 «Загальних положень», Випуску 1 «Професій працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України від 29.12.2004 р. № 336.

Професійно-практична підготовка здійснюється у навчальних майстернях, лабораторіях, навчально-виробничих дільницях та безпосередньо на робочих місцях підприємств.

Професійно-технічний навчальний заклад, підприємство, установа, організація мають право, відповідно до змін у техніці, технологіях, організації праці тощо, самостійно визначати варіативний компонент змісту професійно-технічної освіти у робочих навчальних планах (до 20 відсотків у межах загального часу) та робочих навчальних програмах (до 20 відсотків навчального предмета і виробничого навчання). Зміни затверджуються згідно з діючою нормативною базою.

Навчальний час учня, слухача визначається обліковими одиницями часу, передбаченого для виконання навчальних програм професійно-технічної освіти.

Обліковими одиницями навчального часу є:

v академічна година тривалістю 45 хвилин;

v урок виробничого навчання, тривалість якого не перевищує 6 академічних годин;

v навчальний день, тривалість якого не перевищує 8 академічних годин;

v навчальний тиждень, тривалість якого не перевищує 36 академічних годин;

v навчальний рік, тривалість якого не перевищує 40 навчальних тижнів.

Навчальний (робочий) час учня, слухача в період проходження виробничої та передвипускної (переддипломної) практики встановлюється залежно від режиму роботи підприємства, установи, організації згідно з законодавством.

Після завершення навчання кожний учень, слухач повинен уміти самостійно виконувати всі роботи, передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою, технологічними умовами і нормами, встановленими у відповідній галузі.

До самостійного виконання робіт учні, слухачі допускаються лише після навчання і перевірки знань з охорони праці.

Кваліфікаційна пробна робота проводиться за рахунок часу, відведеного на виробничу практику. Перелік кваліфікаційних пробних робіт розробляється професійно-технічними навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик.

Критерії кваліфікаційної атестації випускників визначаються 12-ти бальною системою оцінювання навчальних досягнень учнів, слухачів. Присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня „кваліфікований робітник” відповідного розряду можливе за умови отримання учнем, слухачем не менше чотирьох балів за критеріями кваліфікаційної атестації.

Особі, яка опанувала курс професійно-технічного навчання і успішно пройшла кваліфікаційну атестацію, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень „кваліфікований робітник” з набутої професії відповідного розряду та видається свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Випускнику професійно-технічного навчального закладу другого та третього атестаційних рівнів, якому присвоєно освітньо-кваліфікаційний рівень „кваліфікований робітник”, видається диплом, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Особам, які достроково випускаються з професійно-технічного закладу та за результатами проміжної кваліфікаційної атестації їм присвоєна відповідна робітнича кваліфікація, видається свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації державного зразка.

Стаття 32 закону України «Про професійно-технічну освіту» дає таке визначення освітнього стандарту професії: «Державний стандарт професійно-технічної освіти - це сукупність державних вимог до змісту професійно-технічної освіти, рівня кваліфікації випускників професійно-технічних навчальних закладів, основних обов'язкових засобів навчання та освітнього рівня вступника».

Таким чином, освітній стандарт професії в Україні називається «державний стандарт професійно-технічної освіти» (у подальшому - стандарт ПТО). Той факт, що освітній стандарт зведено в ранг державного, ще раз засвідчує визнання державою важливої ролі професійно-технічної освіти в реформуванні та розвитку економіки країни.

Рівень кваліфікації випускника визначається критеріями їхньої вихідної (випускної) кваліфікаційної атестації. Отже окрім процесу навчання, передбачається ще один важливий компонент стандарту - оцінка.

Освітній стандарт з професії (стандарт ПТО) включає:

· кваліфікаційну характеристику випускника, яка розробляється на основі кваліфікаційної характеристики професії або (якщо відсутні чи застарілі кваліфікаційні характеристики професій) на основі матеріалів аналізу всіх трудових операцій в рамках даної професії;

· типовий навчальний план (структуру обов'язкового компоненту змісту освіти) форми кваліфікаційної атестації, вимоги щодо освітнього рівня вступника.

· типові навчальні програми з навчальних дисциплін, що передбачені типовим навчальним планом та з виробничого навчання;

· перелік основних обов'язкових засобів навчання;

· завдання на випускну кваліфікаційну атестацію та критерії оцінювання знань, вмінь і навичок випускників.

Стандартизація змісту ПТО, завдань та критеріїв оцінювання досягнень учнів на виході (випускна кваліфікаційна атестація) та інших параметрів формування запланованого рівня кваліфікації на державному рівні мають забезпечити:

· еквівалентність ПТО та визнання кваліфікацій і документів про ПТО у різних секторах економіки в усіх регіонах України;

· можливість державного впливу на рівень професійної кваліфікації і компетентності робітничих ресурсів країни, а також державного контролю за виконанням вимог до змісту освіти і якості професійного навчання у навчальних закладах різних типів і форм власності;

· підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників на основі регламентації вимог до результатів ПТО;

· розмежування повноважень центральних, регіональних органів управління ПТО, професійно-технічних навчальних закладів та соціальних партнерів у питаннях визначення змісту ПТО;

· подальший розвиток ПТО в нових соціально-економічних умовах з урахуванням сучасних і перспективних потреб ринку праці.

1.2 Інноваційні особливості Стандартів ПТО з укрупнених (інтегрованих) професій навчання

Стандарт ПТО створений таким, що його якісна реалізація цілком здатна забезпечити формування кваліфікації і компетентності, які відповідали б принципам випереджальної професійно-технічної освіти та другій (новій) професійній моделі випускника ПТНЗ.

Природно, що такий Стандарт має певну кількість інноваційних рішень, які потрібно знати і розуміти тим, хто впроваджує цей стандарт у навчальний процес. Нижче подаються основні з них.

Реалізація Стандарту забезпечує формування широкої кваліфікації досить високого рівня, що може використовуватися у широкому полі професійної діяльності.

Формування широкої кваліфікації можливе лише в разі здійснення підготовки робітників за укрупненими, інтегрованими професіями навчання.

Що таке укрупнені професії?

В Державному класифікаторі професій ДК003.2005 міститься більше 8000 тисяч монопрофесій (професій вузької спеціалізації) і видів робіт.

З метою забезпечення умов особистісного професійного розвитку учнів та задоволення потреб роботодавців у мобільних робітниках широкої кваліфікації професії укрупнюються шляхом об'єднання видів робіт, що організаційно та технологічно пов'язані між собою і можуть виконуватися робітником певної кваліфікації.

Чому інтегровані?

Тому, що для реалізації зазначеної мети необхідно інтегрувати зміст освіти, тобто створити інтегровану освітньо-професійну програму підготовки висококваліфікованих робітників широкого профілю в межах укрупненої професії.

Таким чином на основі укрупнених професій створюються інтегровані, що використовуються виключно у професійній освіті з метою формування у майбутніх робітників широкої кваліфікації та компетенції. Тому вони є професіями навчання.

Інтегрована професія дає можливість випускнику ПТНЗ протягом професійної діяльності продуктивно і грамотно виконувати певні види робіт в межах існуючих монопрофесій. Наприклад, монтажник будівельний (інтегрована професія) може працювати бетонярем або арматурником або муляром або монтажником залізобетонних чи сталевих конструкцій.

При потребі такий робітник може вільно переміщуватися з одного на іншій вид роботи в межах укрупненої професії.

Досвід розвинених країн світу свідчить, що підготовка робітників широкої кваліфікації є економічно і педагогічно більш рентабельною ніж монопрофільна підготовка. На користь цього твердження можна навести багато різних чинників: зростання продуктивності праці за рахунок найбільш раціонального використання трудових ресурсів, підвищення змістовності праці і привабливості професій для учнів, розширення можливостей для більш повної реалізації творчого потенціалу особистості, удосконалення професійно-кваліфікаційної структури робітничих кадрів, підвищення професійної мобільності робітників, їх вільної внутрішньої міграції, уніфікація і скорочення кількості навчально-програмної документації, створення єдиних підручників, посібників та багато іншого. Слід також зазначити, що формування широкої кваліфікації є необхідною передумовою виходу на другу професійну модель випускника ПТНЗ.

Реалізація Стандарту забезпечує випереджальний характер змісту ПТО.

Оскільки методологія ставлення до Стандарту будується на ідеї його незмінності впродовж тривалого часу (5 - 7 років), то у обов'язковій (інваріативній) складовій змісту мають місце всі технічні, технологічні, організаційні, економічні, екологічні та інші «ноу-хау», що є наявними у відповідному полі професійної діяльності на час розробки Стандарту.

В основі механізмів реалізації зазначеної інновації закладено вивчення ринку праці «методом адаптації», тобто визначення змін, що сталися у світі праці та відповідна адаптація змісту ПТО.

При розробці Стандарту здійснювалось вивчення у визначеному укрупненою професією полі професійної діяльності трудових операцій:

а) традиційних. Формування знань і умінь, необхідних для їх виконання передбачені змістом освіти у наявних (традиційних) освітньо-професійних програмах;

б) нових, що впроваджені у технології виробництва чи послуг за останні роки і відсутні у відповідних освітньо-професійних програмах;

в) перспективних, що ще не впроваджені у виробництво чи послуги, але на них уже відпрацьовані необхідні технології, організаційно-ресурсні заходи тощо і вони найближчим часом будуть використовуватися.

По кожній із трудових операцій, що вивчаються на робочих місцях, у техвідділах чи конструкторських бюро, визначалися необхідний рівень кваліфікації виконавця, обладнання, інструменти, матеріали тощо, а також необхідні знання та вміння для якісного їх виконання.

В подальшому результати цього дослідження були використані при розробці освітньо-кваліфікаційних характеристик випускника, структури обов'язкового змісту ПТО, типових навчальних програм, завдань на кваліфікаційну атестацію, що й забезпечило випереджальний характер Стандарту.

Стандарт є гнучким протягом всього періоду його використання.

Як уже зазначалося вище, Стандарт у продовж тривалого часу залишається незмінним. Поза тим світ праці постійно змінюється як змістовно так і функціонально. Отже, забезпечуючи принцип непорушності Стандарту, ми мусимо ввести механізми постійного і перманентного оновлення змісту ПТО в процесі його реалізації.

Основна ідея таких механізмів полягає в тому, що стандартизується основна частина змісту (обов'язковий компонент), яка забезпечує визнання кваліфікації в усіх секторах економіки і в усіх регіонах України. Це приблизно 70 -80 відсотків від усього обсягу змісту професійної освіти. А 30 - 20 відсотків (близько 500 - 400 навчальних годин) визначаються безпосередньо у ПТНЗ з урахуванням особливостей регіонального ринку праці, вимог конкретних підприємств, побажання учнів та їх батьків і інше.

Тобто, навчальні заклади мають можливість щорічно вивчати зміни у техніці, технологіях, матеріалах, інструментах, організації праці тощо на конкретних підприємствах і вносити відповідні доповнення до змісту навчальних програм, що забезпечує орієнтацію Стандарту на вимоги конкретного роботодавця і конкретного підприємства та робить Стандарт гнучким протягом усього періоду його дії.

У Стандарті більшість «дрібних» навчальних предметів інтегровані в укрупнені навчальні дисципліни.

У чинних навчальних планах, що використовуються сьогодні у ПТНЗ, мають місце велика кількість загальноосвітніх, гуманітарних, загальнотехнічних та спеціальних навчальних предметів. Навчання з них в більшості випадків здійснюється різними викладачами.

Не зважаючи на те, що є намагання і спроби реалізації ідеї так званих міжпредметних зв'язків, засвоєння учнями навчального матеріалу з кожного предмету здійснюється все ж таки ізольовано.

В наслідок чого у свідомості і пам'яті учнів формуються так звані «лоскутні» знання, не об'єднані єдиною технологічною метою та «логічним ланцюгом» виробничих процесів, що є вузьким місцем у підготовці кваліфікованих робітників, особливо широкого профілю.

З метою усунення зазначених вузьких місць у Стандарті «дрібні» навчальні предмети інтегровані в укрупнені навчальні дисципліни, а в професійній частині змісту - у єдині технологічні блоки. Наприклад «Технологія монтажних робіт у будівництві», «Технологія ресторанного обслуговування» та інші.

Є можливість проілюструвати інтеграцію предметів прикладом з укрупненої дисципліни «Основи галузевої економіки, екології і права». В цю дисципліну увійшли три навчальні предмети. Предмет «Основи ринкової економіки» насичений темами, знання яких навряд чи знадобляться робітнику. Наприклад: макроекономічні показники, діяльність бірж та інші. Натомість робітник має знати чим живе його підприємство, від чого залежать прибутки, як особисто його праця впливає на собівартість продукції чи послуг тощо.

Ще два предмети: «Основи екології», «Основи правознавства». Екологічні та правові питання ґрунтовно представлені в програмах загальноосвітньої школи.

Робітник мусить чітко уявляти, як діяльність підприємства, бригади і його особиста впливають на довколишнє середовище і як мінімізувати шкідливий вплив. Також він мусить володіти знаннями щодо прав і обов'язків роботодавця стосовно робітника і навпаки, що таке трудова угода, роль профспілок у захисті прав робітників та інше.

Отже, в укрупненій навчальній дисципліні актуалізовані ті знання, які потрібні робітникові у його повсякденній трудовій діяльності і вилучені «зайві» знання що йому не знадобляться (наприклад - макроекономічні показники).

Інтеграція навчальних предметів в укрупнені навчальні дисципліни, створення потужних професійних технологічних блоків є лише першим кроком до створення інтегрованих навчальних комплексів, що ширако використовуються у професійній освіті багатьох економічно розвинених країнах світу.

Реалізація Стандарту забезпечує професійну мобільність випускників ПТНЗ, підвищує їх конкурентоспроможність на ринку праці та можливість професійної самоадаптації.

Ця здатність Стандарту забезпечується за рахунок використання інтегрованих професій та формування кваліфікації широкого профілю, а також введення механізму базової професійної освіти: створення у обов'язковій частині змісту Стандарту так званого блоку загальнотехнічних, загальнотехнологічних та соціальних дисциплін, які формують базові знання. Такі знання дозволяють випускникові ПТНЗ підвищувати свій професійний рівень, оволодівати новими знаннями, вміннями та навиками протягом всього свого трудового життя, а за необхідності - швидко перекваліфіковуватися на іншу профільну професію.

Стандарт орієнтований на чітковизначений кінцевий результат (високий рівень широкої кваліфікації), а також забезпечує змістовну і організаційну послідовність та безперервність формування кваліфікації від 0 до запланованого рівня.

Змістовна та організаційна послідовність і безперервність процесу навчання є основоположним дидактичним принципом.

Стандарт конструюється таким чином, що вся освітньо-професійна програма як теоретичного так і практичного навчання є цілісним і нерозривним процесом та спрямована на формування кінцевого результату (запланованого рівня кваліфікації).

Проте, критерії оцінювання на виході (випускна кваліфікаційна атестація) розробляються як на визначений Стандартом рівень, так і на рівень вище і нижче запланованого. Такий підхід дає змогу реально оцінювати досягнення кожного випускника.

1.3 Стандарти професійно-технічної освіти з професії кондитер

Державний стандарт професійно-технічної освіти для професійної підготовки (підвищення кваліфікації) робітників з професії „Кондитер” 3-5 розрядів розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. №1135 та ст. 32 Закону України „Про професійно-технічну освіту” (103/98 - ВР) і є обов'язковим для виконання усіма професійно-технічними навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями, що здійснюють підготовку кваліфікованих робітників, незалежно від їх підпорядкування та форми власності.

Державний стандарт професійно-технічної освіти містить:

Ё освітньо-кваліфікаційну характеристику випускника професійно-технічного навчального закладу;

Ё типовий навчальний план підготовки кваліфікованих робітників;

Ё типові навчальні програми з навчальних предметів, виробничого навчання, передбачених типовим навчальним планом;

Ё критерії кваліфікаційної атестації випускників;

Ё перелік основних обов'язкових засобів навчання;

Ё список рекомендованої літератури.

У професійно-технічних навчальних закладах першого атестаційного рівня тривалість професійної підготовки на 3-й розряд складає - 1035 годин, на 4-й розряд - 946 годин, 5-й розряд - 700 годин.

У професійно-технічних навчальних закладах другого та третього атестаційних рівнів тривалість первинної професійної підготовки встановлюється відповідно до рівня кваліфікації, яку набуває учень, що визначається робочим навчальним планом.

При організації перепідготовки за робітничими професіями термін професійного навчання встановлюється на основі термінів, передбачених для первинної професійної підготовки робітників з відповідної професії, при цьому навчальна програма перепідготовки може бути скорочена до 50% за рахунок виключення раніше вивченого матеріалу за наявності у слухача документа про присвоєння робітничої професії.

У разі необхідності зазначені терміни навчання можуть бути подовжені за рахунок включення додаткового навчального матеріалу відповідно до вимог сучасного виробництва, конкретного робочого місця, замовників робітничих кадрів тощо.

Типовим навчальним планом передбачено резерв часу для вивчення предметів за потребою ринку праці (“Техніка пошуку роботи”, “Ділова етика і культура спілкування”, “Дизайн виробництва” та інші).

Освітньо-кваліфікаційні характеристики випускника складені на основі Випуску 65 “Торгівля та громадське харчування” Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 20.08.1999 р. № 918, досягнень науки і техніки, впровадження сучасних технологічних процесів, передових методів праці, врахування особливостей галузі, потреб роботодавців і містять вимоги до рівня знань, умінь та навичок. Крім основних вимог до рівня знань, умінь та навичок, до кваліфікаційних характеристик включено вимоги, передбачені п.7 «Загальних положень», Випуску 1 «Професій працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України від 29.12.2004 р. № 336.

Професійно-практична підготовка здійснюється у навчальних майстернях, лабораторіях, навчально-виробничих дільницях та безпосередньо на робочих місцях підприємств.

Професійно-технічний навчальний заклад, підприємство, установа, організація мають право, відповідно до змін у техніці, технологіях, організації праці тощо, самостійно визначати варіативний компонент змісту професійно-технічної освіти у робочих навчальних планах (до 20 відсотків у межах загального часу) та робочих навчальних програмах (до 20 відсотків навчального предмета і виробничого навчання). Зміни затверджуються згідно з діючою нормативною базою.

Навчальний час учня, слухача визначається обліковими одиницями часу, передбаченого для виконання навчальних програм професійно-технічної освіти.

Після завершення навчання кожний учень, слухач повинен уміти самостійно виконувати всі роботи, передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою, технологічними умовами і нормами, встановленими у відповідній галузі.

До самостійного виконання робіт учні , слухачі допускаються лише після навчання і перевірки знань з охорони праці.

Кваліфікаційна пробна робота проводиться за рахунок часу, відведеного на виробничу практику. Перелік кваліфікаційних пробних робіт розробляється професійно-технічними навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик.

Критерії кваліфікаційної атестації випускників визначаються 12-ти бальною системою оцінювання навчальних досягнень учнів, слухачів. Присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня „кваліфікований робітник” відповідного розряду можливе за умови отримання учнем, слухачем не менше чотирьох балів за критеріями кваліфікаційної атестації.

Особі, яка опанувала курс професійно-технічного навчання і успішно пройшла кваліфікаційну атестацію, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень „кваліфікований робітник” з набутої професії відповідного розряду та видається свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Випускнику професійно-технічного навчального закладу другого та третього атестаційних рівнів, якому присвоєно освітньо-кваліфікаційний рівень „кваліфікований робітник”, видається диплом, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Особам, які достроково випускаються з професійно-технічного закладу та за результатами проміжної кваліфікаційної атестації їм присвоєна відповідна робітнича кваліфікація, видається свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації державного зразка.

2. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА. ПЛАН УРОКУ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ

Тема: Приготування тортів.

Тема уроку: Приготування бісквітних тортів: «Прага», «Казка».

Мета уроку:

навчальна: практично відпрацювати трудові прийоми приготування бісквітних тортів, закріпити теоретичні знання з розрахунку сировини, організації робочого місця, технології приготування, підбір інвентаря, дотримання вимог санітарії та гігієни, правил техніки безпеки і охорони праці;

розвиваюча: розвивати в учнів самостійність, вміння орієнтуватися у виробничих умовах;

виховна: виховувати в учнів бережливе ставлення до продуктів харчування, енергоносіїв, обладнання, інвентаря, привити любов до обраної професії, почуття відповідальності.

Матеріально-технічна база: обладнання, посуд, інвентар кондитерського цеху, технологічні карти, інструкційні карти, сировина.

Тип уроку:виконання комплексних робіт.

Міжпредметні зв'язки: технологія виготовлення борошняних кондитерських виробів, санітарія та гігієна, охорона праці, устаткування, організація виробництва, облік та звітність

Хід уроку

1. Організаційна частина.

1. До початку уроку:

а) перевірити готовність майстерні;

б) перевірити готовність обладнання, інвентаря, розкласти його по робочих місцях;

в) написати на дошці тему уроку.

2. На початок уроку:

а) староста проводить шикування групи та рапортує;

б) перевіряю присутність учнів та їх зовнішній вигляд.

Вступний інструктаж.

1. Повідомити тему та мету уроку.

2. Перевірити, як учні засвоїли попередній матеріал:

· особливості приготування бісквітного напівфабрикату для тортів;

· який інвентар використовують для приготування бісквітних тортів?;

· особливість підготовки бісквітного н/ф для глазурування.

3. Вивчення нового матеріалу:

· який бісквіт використовують для торту «Прага»?;

· підібрати компоненти для торта «Казка»;

· послідовність приготування торту «Прага»;

· етапи приготування торта «Казка»;

· оздоблення тортів.

4. Закріплення нового матеріалу:

· які є способи приготування торту «Казка»?

· який вихід торту «Прага»?

· вимоги до якості бісквітно - кремових тортів.

· терміни та умови зберігання бісквітно - кремових тортів.

5. Видаю учням завдання.

6. Правила Т/Б, санітарії та гігієни:

а) санітарний одяг та зовнішній вигляд повинен бути чистим, охайним;

б) при роботі із електрообладнанням (пекарські шафи, плити, міксери);

в) при роботі із ріжучими інструментами.

Самостійна робота учнів.

Учні самостійно виконують заплановане завдання, а майстер обходить робочі місця та дає додатковий інструктаж по техніці безпеки.

2. Поточний інструктаж.

Цільові обходи робочих місць.

Перший обхід.

· контролюю правильність організації робочих місць;

· контролюю правильність користування інвентарем, інструментом.

Другий обхід.

· контролюю правильність використання сировини, дотримання правил по т/б при роботі з обладнанням;

· попереджую окремих учнів про причини браку та показую, як його можна усунути.

Третій обхід.

· перевіряю хід виконання завдання;

· перевіряю якість роботи.

3. Заключний інструктаж.

1. Провести дегустацію приготованих виробів.

2. Підводжу підсумки, виставляю оцінки.

3. Звертаю увагу на помилки, відзначаю кращих учнів.

4. Призначити чергових.

Домашнє завдання.

Повторити тему: Приготування пісочних тортів.

Приготування тортів

Торти посідають особливе місце в групі борошняних кондитерських виробів. Пояснюється це не тільки відмінними смаковими властивостями тортів, але й тим, що торт може прикрасити будь-який святковий стіл і бути гарним подарунком.

Значні розміри тортів -- від 250г (дитячі торти) до 10кг і більше -- дозволяють здійснювати найрізноманітніше оздоблення їхньої поверхні.

За складністю оздоблення торти поділяються на такі групи: торти масового виробництва, фігурні та фірмові торти.

Торти масового виробництва. Виготовляються за уніфікованими рецертурами, затвердженими Міністерством харчової промисловості України, масою 250 г, 500 г, 1 кг і 1,5 кг. Для тортів до 1 кг допускаються такі вагові відхилення: 250 г ±4 %; 500 г ±2,5%; 1 кг ±1,5 %. Для тортів вагою понад 1 кг відхилення можуть становити ± 1 %. Торти масового виробництва мають нескладне оздоблення поверхні й обсипану бісквітними крихтами бокову сторону.

Торти фігурні. Виготовляють масою не менше 1,5 кг зі складним художнім оформленням поверхні й бічної сторони.

Фірмові торти. Рецептури для цього виду тортів розробляються безпосередньо в кондитерських цехах підприємств громадського харчування. Ці торти можуть бути як фігурними, так і масового виробництва.

Найбільш розповсюдженою є геометрична форма тортів -- квадратна, прямокутна, кругла чи овальна. Інколи виготовляють торти у формі квітки, ромба, напівмісяця тощо.

Розміри тортів: квадратні торти масою 0,5 кг мають розміри 120x120 мм чи 130x130 мм; 1кг -- 200x200 мм; діаметр круглих тортів масою 0,5кг -- 160 мм, а 1кг -- 200 мм. Висота торта може коливатися у межах від 40 до 100 мм.

Для оздоблення тортів використовують такі напівфабрикати: креми, начинки, сиропи, помаду, глазур, посипки, мастику, шоколад, свіжі чи консервовані фрукти, інші компоненти.

У одному торті можливе поєднання кількох випечених напівфабрикатів, наприклад, бісквіту з пісочним напівфабрикатом, бісквіту з білковим чи медовим напівфабрикатом тощо. Комбінування випечених напівфабрикатів значно урізноманітнює смакові властивості виробів.

Останнім часом широкої популярності набули торти, поверхня яких оздоблена фруктами і желе (фруктово-желейні).

Щоб задовольнити смаки різних категорій відвідувачів, спеціалізовані магазини пропонують переглянути планшети з кольоровими фотознімками широкого асортименту тортів. За цими фотографіями покупець може підібрати і замовити торт з написом, що відображає ту чи іншу подію.

Процес приготування тортів складається з таких операцій:

· приготування випечених напівфабрикатів з тіста (коржів);

· виготовлення оздоблюючих напівфабрикатів;

· розрізання і склеювання пластів;

· змащування поверхні й бічної сторони;

· оздоблення бічної сторони;

· оздоблення поверхні торта.

На великих підприємствах харчової промисловості й ПРГ чимало операцій з виготовлення тортів механізовано, що полегшує працю кондитерів і підвищує її продуктивність. Створено поточно-механізовану лінію з виготовлення тортів продуктивністю 6--8 тортів за хвилину.

Торти потрібно виготовляти і реалізовувати з дотриманням санітарно-гігієнічних правил. Гарантійні строки зберігання тортів такі самі, як і тістечок.

За органолептичними показниками торти, як і тістечка, повинні відповідати вимогам ОСТ 18--102--72.

Готові торти вкладають у художньо оформлені картонні чи прозорі пластикові коробки. Дно коробок вистеляють серветками з пергаментного чи підпергаментного паперу. На коробках з тортами роблять таке саме маркування, як і тістечок, але додатково вказують масу торта і його ціну.

Залежно від випеченого напівфабрикату торти поділяються на групи:

· бісквітні,

· пісочні,

· шарові,

· мигдально-горіхові,

· повітряні заварні,

· медові,

· комбіновані з різних напівфабрикатів.

Приготування бісквітних тортів

Бісквітні торти користуються найбільшою популярністю у покупців. У поєднанні з оздоблюючими напівфабрикатами вони мають гарні смакові властивості, а завдяки пишній і м'якій консистенції бісквіту дуже зручні для виготовлення.

Залежно від використаних для оздоблення напівфабрикатів бісквітні торти класифікують на групи: бісквітно-кремові, бісквітно-кремові, глазуровані помадою, бісквітно-кремові з посилками, бісквітно-кремові з фруктами, бісквітні фруктово-желейні, бісквітні комбіновані.

Бісквіт для тортів готують основним способом (з підігрівом). Випікають у кондитерських листах з високими бортами і тортових формах. Дно листів чи форм змащують жиром і вистеляють папером, наливають тісто завтовшки З0мм і випікають при 180 - 190°С протягом 40 - 45хв. Після випікання капсулі витримують 6--8 год. для закріплення структури, а потім оздоблюють. Розглянемо детальніше, з яких операцій складається оздоблення.

Ш Нарізання бісквіту на пласти.

Ш Просочування бісквіту ароматизованими сиропами за допомогою лійки, при цьому нижній пласт просочують менше, а верхній -- більше.

Ш Намащування на просочені пласти крему, фруктової начинки чи викладання на них фруктів.

Ш Склеювання підготовлених пластів кремом чи фруктовою начинкою.

Ш Розрізання склеєних пластів бісквіту на тортові заготовки квадратної чи прямокутної форми відповідного розміру і ваги.

Ш Намащування кремом поверхні тортової заготовки за допомогою ножа чи великої комбінованої насадки, що має зверху більше ніж З0 зубчиків, а знизу -- гладку плоску поверхню за типом трубочки №16. Бісквітні заготовки попередньо розкладають рядами, на відстані 10--15мм одна від одної. Крем наносять на них через насадку. Повністю змащують поверхню заготовок рівним шаром крему у вигляді суцільного ряду довгих прямих ліній, і частково -- бокові сторони. Круглі тортові заготовки зручно намазувати кремом на металевих дисках з двома трикутними зубчиками посередині. Крем розмащують ножем спочатку по поверхні, а потім по боковій стороні. Додатково по поверхні крему проводять кондитерським гребінцем.

Ш Обкрошування бокової сторони торта крихтами з випечених напівфабрикатів. Якщо торт невеликий (до 1,5 кг), його тримають на лівій руці чи на диску, а з долоні правої руки його обсипають крихтами, ледь притискаючи їх до оздоблювальної поверхні торта. Бокові сторони чималих розмірів тортів обсипають крихтами на листі за допомогою ножа.

Ш Глазурування тортових заготовок помадою, шоколадом, глазур'ю, мармеладом. Поверхню торта попередньо змащують тонким шаром фруктової начинки, а потім обливають розігрітою помадою і одразу розрівнюють її ножем.

Ш Оздоблення поверхні, а для фігурних тортів -- і бокової сторони, кремом, шоколадом, глазур'ю, цукатами тощо.

БІСКВІТНИЙ ТОРТ «КАЗКА»

Інгредієнти. Бісквіт основний, сироп для просочування, фрукти чи цукати, крихти бісквітні смажені, крем масляний «Шарлот», крем «Шарлот» шоколадний.

Вихід 1000 г.

Технологія приготування. Торт «Казка» можна готувати двома способами.

Для першого способу випікають бісквітну розмазку.



Після 4-х годин вистоювання розмазку звільняють від паперу, просочують

сиропом, змащують шоколадним кремом і скручують в рулет, поверхню якого ще раз просочують. На поверхню наносять крем і розмазують його ножем по рулету і бічних сторонах також. Щоб отримати гладку кремову поверхню, беруть пергаментний папір завширшки 10 см, завдовжки 20 см, змочують у гарячій воді і прикладають щільно до краю рулету. Пергаментну стрічку протягують уздовж виробу, продовжуючи притискати до поверхні рулету. Потім нижню частину рулету обсипають з усіх боків бісквітними крихтами заввишки 10 мм.

Поверхню торта оздоблюють масляним і масляно-шоколадним кремом.

Для другого способу бісквіт випікають у напівциліндричній формі. Після вистоювання, бісквіт розрізають на три пласти, кожен пласт просочують сиропом і склеюють масляним кремом. Поверхню і бокові сторони торта змащують шоколадним кремом. Нижню частину бокових сторін обкрошують бісквітними крихтами. Поверхню оздоблюють масляним і масляно-шоколадним кремом, фруктами чи цукатами.

Вимоги до якості: форма видовжена, батоноподібна; поверхня оздоблена масляним і масляно-шоколадним кремом; бокові сторони обкрошені бісквітними крихтами; на розрізі: три пласти або тістова спіраль прошаровані масляним чи масляно-шоколадним кремом; колір тіста жовтий; консистенція пружна, пориста, м'яка; смак солодкий.

ТОРТ БІСКВІТНИЙ «ПРАГА»

Інгредієнти. Масляний бісквіт з какао: борошно, цукор, масло, яйця, какао-порошок. Крем масляно-шоколадний: масло, какао-порошок, молоко згущене, жовтки яєць, вода, ванільна пудра. Помада шоколадна: цукор, какао-порошок, патока, есенція ромова, ванільна пудра. Повидло для змащування пластів.

Вихід торта 1720 г.

Технологія приготування. Для торта готують масляний бісквіт за особливою технологією. Яйця після первинної обробки акуратно розділяють на білки і жовтки. Охолоджені до 2°С білки збивають протягом 20--25хв., доки вони не збільшаться в об'ємі у 5--6 разів. Потім поступово всипають 50% цукру (від загальної кількості) і продовжують збивати ще протягом 5 - 7хв. Добре збиті білки мають пишну, стійку консистенцію і білосніжний колір. Яєчні жовтки змішують з 50% цукру і підігрівають на водяній бані до температури 50--55°С, постійно перемішуючи масу. Підігріту масу знімають з водяної бані й збивають доти, доки жовтки не побіліють і не збільшаться в об'ємі у 2,5--3 рази.

Дві маси обережно змішують, додаючи білки у жовтки; швидко, але поступово всипають просіяне разом з какао-порошком борошно, перемішують і вливають тонкою цівкою гаряче розтоплене масло (температура масла 45-- 50°С). Час замішування тіста -- до 1 хв. Готове тісто одразу розливають у форми, змащені жиром і посипані борошном. Форми заповнюють тістом на 1/3 їхньої висоти. Випікають при температурі 160°С протягом 45--50 хв.

Випечені бісквітні заготовки витримують протягом 6--8 год. для закріплення структури тіста.

Бісквітний капсуль розрізають на три пласти, які склеюють між собою масляним кремом.

Бокову сторону змащують кремом, поверхню змащують тонким шаром повидла і глазурують шоколадною помадою. Поки помада ще не застигла, бокову сторону торта обкрошують бісквітними крихтами, що утворилися при зачистці бісквітного капсулю.

При масовому виготовленні поверхню торта оздоблюють масляно-шоколадним кремом: з корнетика висаджують тонкі лінії у вигляді прямої чи косої сітки на всю поверхню торта, а з зубчастої насадки -- бордюр і кілька розанчиків по центру.



Крем масляно-шоколадний: яєчні жовтки розтирають зі згущеним молоком, розводять водою і прогрівають, перемішуючи, на водяній бані, доки маса не загусне. Готову масу охолоджують, вливають у збите протягом 5--7 хв. вершкове масло і продовжують збивати протягом 10--15 хв. Наприкінці збивання додають какао-порошок і ванільну пудру. Готовий крем повинен мати пишну, стійку, однорідну консистенцію і коричневий колір.

Вимоги до якості: форма кругла; поверхня заглазурована шоколадною помадою і оздоблена масляно-шоколадним кремом, бокова сторона обкрошена бісквітними крихтами; на розрізі: три бісквітно-шоколадних пласти склеєні масляно-шоколадним кремом; виріб добре пропечений, щільний, але м'який, дрібнопористий, темно-коричневого кольору; смак приємний, солодкий, з шоколадним присмаком.

Дефекти виробів із бісквітного тіста

Види дефекту-Бісквіт щільний, мало-пористий, в'язкий

Причини виникнення-Недостатній або занадто довгий час збивання; тривале змішування; струшування форми з тістом; надмірна кількість борошна; передчасно витягнутий з духовки.

Види дефекту-Бліді верхня й нижня частина корочки

Причини виникнення-Передчасно витягнутий з духовки; недостатня температура випікання.

Види дефекту-Підгоріла або стовщена коричнева кірочка

Причини виникнення-Надмірна тривалість або підвищена температура випікання.

Види дефекту-Ряба поверхня бісквіта

Причини виникнення-Наявність кристалів цукру.

Види дефекту-Бісквіт із грудочками борошна

Причини виникнення-Використання непросіяного борошна; неретельне вимішування тіста.

ТОРТ “БІСКВІТНО-КРЕМОВИЙ”

Бісквітне тісто. В бачок збивальної машини закладають яйця, цукор і збивають масу протягом 30-40 хв., поступово збільшуючи оберти робочого механізму. Маса вважається збитою, коли вона набуде світло-кремового кольору, збільшиться у об'ємі у 2,5-3 рази, стане однорідною, пишною і на її поверхні уде залишатися слід від збивача. Наприкінці збивання до яєчно-цукрової маси додають есенцію, а потім поступово всипають суміш росяного разом з крохмалем борошна. Тісто замішують обережно, але швидко (15-30 сек.). Готове тісто випікають у формах змащених жиром і посипаних борошном, при температурі 180о-190о.

Сироп для просочування. Цукор-пісок і воду у співвідношенні 1:1,1 доводять до кипіння, постійно помішуючи. Знімають піну, кип'ятять 1-2 хв. і охолоджують до 20оС. Потім додають ароматизатори (коньяк, десертне вино, ромову есенцію).

Крем масляний “Шарлот”. Масло зачищають, нарізають на дрібні шматки і закладають у збивальну машину. Збивають на малих обертах 5-7 хв., доки воно не побіліє і не набуде пишної консистенції. Швидкість обертів збільшують, поступ по вливають охолоджений сироп “Шарлот”, додають коньяк чи вино, ванільну пудру і продовжують збивати 15-20 хв. до утворення пишної однорідної мами. Сироп “Шарлот”. Цукор і молоко перемішують, доводять до кипіння і при постійному помішуванні і слабкому (кипінні) нагріві кип'ятять 25-30 хв. (до t- 105оС). Паралельно у збивальній машині збивають яйця 5-7 хв. Не припиняючи збивання у яйця тонкою цівкою вливають гарячий молочно-цукровий сироп і продовжують збивати доки сироп повністю з'єднається з яйцями. Отриманий сироп проварюють на водяній бані до загусання, а потім охолоджують до 20оС. У перші хвилини охолодження сироп помішують. Крем масляний шоколадний готують за технологією крему “Шарлот”, але наприкінці збивання додають просіяний какао-порошок.

Приготування торта. Випечений бісквітний капсуль вистояний 12 год. Розрізають на два або три пласти і склеюють масляним кремом. Всю поверхню торта також обмащують цим же кремом. Бокові сторони обкрошують, а поверхню оздоблюють масляним і масляно-шоколадним кремом і цукатами.

Критерії оцінювання.

Бали	Знає	Бали	Уміє
1	Учень з допомогою викладача відтворює теоретичний матеріал на рівні розпізнання окремих етапів технологічного процесу з приготування м'яса. Під час відповідей і практичних завдань допускає суттєві помилки, які не може виправити самостійно. Ви-конує тільки фрагменти практичних завдань.	1	Учень з допомогою майстра відтворює окремі частини практичних завдань з приготування мяса. Не усвідомлено виконує окремі частини практичних завдань. Виконана робота не повністю відповідає якісним показникам. В організації робочого місця є суттєві недоліки. Системно порушує правила безпеки праці.
2	Учень з допомогою викладача відтворює на рівні розпізнання окремі фрагменти навчального матеріалу, пов'язаного з етапами технологічного процесу з приготування напівфабрикатів для страв з м'яса. Виявляє здатність висловити просту думку. Під час відповідей допускає суттєві помилки, які не може виправити. Виконує тільки фрагменти практичних завдань. Відчутний інтерес до обраної професії.	2	Учень зі значними труднощами виконує прості прийоми та технологічні операції з приготування напівфабрикатів для страв з мяса , допускаючи суттєві помилки. Робота виконана на низькому кваліфікаційному рівні. В організації робочого місця є суттєві недоліки. Системно порушує правила безпеки праці.
3	Учень з допомогою викладача відтворює на рівні розпізнавання фрагменти навчального матеріалу, пов'язаного з етапами технологічного процесу з приготування страв з м'яса. Знає в якому посуді можна подавати страви. Під час відповідей допускає суттєві помилки, які не може виправити. Виконує тільки фрагменти практичних завдань. Проявляє спостереж-ливий інтерес до нової технології.	3	Учень володіє деякими простими прийомами та технологічними операціями з приготування страв з м'яса. Не усвідомлено виконує окремі частини практичних знань, допускаючи помилки, які можуть бути виправлені з допомогою майстра та не вплинуть на якість страви. Допускає епізодичні порушення в практичних завданнях. Проявляє спостережливий інтерес до нової технології.
4	Учень на рівні запам'ятовування, без розу-міння, з допомогою викладача відтворює навчальний матеріал, пов'язаний з харчовою цінністю сировини, необхідної для приготування страв, організацією робочого місця та технологією приготування мяса, під час відповіді допускає значну кількість помилок, які може виправити з допомогою викладача, майстра в/н. Вміє частково користуватися збірником рецептур та технологічними картками з приготування страв.	4	Учень володіє деякими простими прийомами та з допомогою майстра виконує технологічні операції, необхідні для приготування страв з м'яса За допомогою майстра складає інструктивно-технологічні картки для приготування страв, недостатньо усвідомлено користуючись при цьому збірником рецептур. Може відпустити виготовлені страви, при цьому допускає неточності маси виходу. Недостатньо володіє знаннями у визначені якості страв, тому результати його роботи відповідають мінімальним діючим якісним показникам. Допускає порушення в організації робочого місця, дотриманні технічних вимог безпеки праці, які не впливають на безпеку життєдіяльності.
5	Учень на рівні запам'ятовування, без до-статнього розуміння, з допомогою викладача від-творює навчальний матеріал, організацією робочого місця та технологією приготування страв з мяса. Розповідає правила відпуску страв та дає їм якісну оцінку. Орієнтується в підборі соусів до страв з використанням збірника рецептур та посуду для їх відпуску.	5	Учень виконує переважну більшість прийомів та технологічних операцій, необхідних для виконання завдань з приготування мясних страв. Підбирає соуси до страв, допускаючи незначні помилки. ...

Подобные документы

• Система професійно-технічної освіти України

  Ступневість професійно-технічної освіти України, її концепція, сучасний стан, державне регулювання, проблеми та необхідність удосконалення. Суть та структура системи професійно-технічної освіти України, її адаптація в європейський освітній простір.
  
  курсовая работа [149,0 K], добавлен 20.04.2011
  

• Практично-прикладні завдання професійно-технічної освіти

  Проектування педагогічних систем професійно-технічної освіти. Підготовка педагогічних кадрів нової генерації ПТО. Основні аспекти концепції розвитку ПТО в Україні. Використання інформаційних технологій у підготовці висококваліфікованих робітників.
  
  курсовая работа [921,0 K], добавлен 24.10.2010
  

• Соціально-історичний досвід управління професійно-технічним навчальним закладом

  Становлення і розвиток професійно-технічної системи освіти. Ретроспективний аналіз системи управління. Основна мета педагогічного менеджменту у сфері професійної освіти. Організація виробничого навчання і практики учнів. Класифікація видів контролю.
  
  курсовая работа [202,3 K], добавлен 06.04.2016
  

• Прогнозування чисельності випускників професійно-технічних навчальних закладів освіти

  Прогнозування кількості випускників закладів галузі професійно-технічної освіти на основі адаптації методу вікового пересування до прогнозування чисельності випускників. Сценарне моделювання кількості випускників закладів професійно-технічної освіти.
  
  статья [829,5 K], добавлен 31.08.2017
  

• Інноваційні технології навчання

  Необхідність підвищення якості професійно-технічної освіти та зацікавленості учнів з метою диференціації та індивідуалізації процесу навчання. Формування внутрішньої мотивації студентів до активного сприйняття, засвоювання та передачі інформації.
  
  краткое изложение [31,6 K], добавлен 23.03.2014
  

• Сучасні вимоги до менеджера професійно-технічної освіти

  Особливості роботи керівників професійних коледжів, сутність та зміст гуманістичного підходу до управління новими форматами професійно-технічних навчальних закладів. Особлива роль та значення взаємодії керівника коледжу з педагогічним колективом.
  
  статья [20,4 K], добавлен 18.12.2017
  

• Структура вищої освіти в Україні. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст.

  Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.
  
  реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011
  

• Підвищення ролі загальнотехнічної підготовки в спільній системі професійно-технічної освіти

  Фактори, що зумовлюють необхідність політехнізації навчання на сьогодні. Співвідношення між засобами праці і кваліфікацією робітника. Функції загальнотехнічних предметів. Критерії відбору загальнотехнічних знань, які формуються програмами середніх шкіл.
  
  контрольная работа [29,1 K], добавлен 17.10.2010
  

• Виробниче навчання у закладах професійної освіти

  Аналіз виробничого навчання: суть, особливості організації та місце в закладах професійної освіти. Основні принципи, системи і методи організації виробничого навчання. Роль практичних занять у навчанні. Розробка уроку для формування практичних навичок.
  
  курсовая работа [48,4 K], добавлен 24.10.2010
  

• Історія та перспективи розвитку російської професійно-технічної освіти

  Історія становлення і розвитку російської системи професійної освіти. Аналіз сучасного стану системи, її проблеми та перспективи. Дослідження змін функцій даного соціального інституту (на прикладі професійного ліцею інформатики, бізнесу і дизайну).
  
  дипломная работа [52,9 K], добавлен 17.10.2010
  

• Формування системи вищої освіти в Індії

  Дослідження сучасних принципів побудови освіти у вищих навчальних закладах Індії. Огляд особливостей економічної, технічної та гуманітарної освіти. Аналіз навчання іноземних студентів, грантів на освіту, які видають ученим і представникам наукової еліти.
  
  реферат [27,9 K], добавлен 17.01.2012
  

• Використання методу переконання у національному вихованні

  Особливості виховного потенціалу установ професійно-технічної освіти, організація національної діяльності учнів. Педагогічні умови ефективності процесу національного виховання учнів ПТНЗ. Виховний захід для учнів ПТНЗ за темою "Український патріотизм".
  
  курсовая работа [40,2 K], добавлен 18.06.2012
  

• Роль вищої освіти у підготовці фахівців

  Аналіз принципів, вимог та рівнів підготовки нових фахівців. Оцінка ролі ВУЗів у науково-освітньому і соціокультурному середовищі. Загальна характеристика сучасних концепцій професійно-орієнтованої освіти. Поняття, сутність та основні форми вищої освіти.
  
  реферат [19,9 K], добавлен 13.11.2010
  

• Розробка педагогічного курсу професійного виховання "Механізми та елементи трансмісії"

  Концепція і основні цілі професійної освіти в Україні. Система та методи професійно-технічного навчання. Характеристика професійного навчання машинобудівного профілю. Конструювання педагогічних технологій по темі "Механізми та елементи трансмісії".
  
  курсовая работа [1,0 M], добавлен 12.12.2013
  

• Організаційна структура Академії педагогічних наук України

  Історія та основні етапи створення та розвитку Академії педагогічних наук України, її структура та головні відділення: теорії та історії педагогіки, дидактики, психології та дефектології, педагогіки та психології вищої школи, професійно-технічної освіти.
  
  реферат [27,3 K], добавлен 28.12.2010
  

• Вдосконалення змісту освіти в школі

  Вдосконалення змісту освіти як актуальна педагогічна проблема. Державний стандарт базової і повної середньої освіти, структура профільного навчання. Основні напрями реформування змісту освіти. Перехід на новий зміст освіти при вивченні іноземної мови.
  
  курсовая работа [55,7 K], добавлен 31.03.2014
  

• Система освіти Китаю

  Характеристика системи освіти Китаю. Історія її розвитку. Особливості освітніх реформ ХХ століття у Китаї та їх наслідків. Структура і зміст трудового навчання у Китаї. Трудова підготовка учнів 40-70х. рр. Напрямки китайської політики в галузі освіти.
  
  реферат [20,7 K], добавлен 22.10.2010
  

• Особливості викладання фізики у ЗП(ПТ)О аграрного профілю

  Шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів. Технологія організації проектного навчання здобувачів освіти професійно-технічних навчальних закладів аграрного профілю підготовки. Застосування теорії контролю результатів у здобувачів аграрного профілю.
  
  курсовая работа [104,0 K], добавлен 08.06.2023
  

• Дистанційне навчання, технології та засоби. Концепція безперервного навчання

  Дистанційне навчання, визначення та мета. Задачі дистанційного навчання. Перелік існуючих програмних платформ дистанційного навчання. Сутність безперервної освіти. Шляхи її реалізації. Технології мережі Інтернет. Безперервність і різноманітність освіти.
  
  реферат [30,6 K], добавлен 25.04.2015
  

• Переваги відкритої освіти

  Розвиток системи навчання в нинішніх умовах та необхідність безперервної, гнучкої, модульної, самостійної, випереджаючої, розподіленої освіти. Принципи, ідеї і інструменти відкритого навчання. Рівноправна альтернатива існуючої класичної системи освіти.
  
  эссе [13,8 K], добавлен 23.03.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам