Позакласна робота з літературного краєзнавства в курсі світової літератури

Размещено на http://allbest.ru

Білоцерківського інституту економіки та управління ВНЗ "ВМУРоЛ "Україна",

Позакласна робота з літературного краєзнавства в курсі світової літератури

Волинець І.М., кандидат педагогічних наук

доцент кафедри документознавства

та інформаційної діяльності



Позакласній роботі з літературного краєзнавства великого значення надавали такі дослідники, як О. Ставровський, Є.Пасічник, М.Янко, Л.Мірошниченко та ін. [4; 6; 9; 12].

Так, зокрема, один із перших теоретиків краєзнавства О.Ставровський у праці "Краєзнавча робота у школі" розробив питання різних - індивідуальних, гурткових та масових - форм організації позакласної краєзнавчої діяльності школярів, які запропонував реалізувати за допомогою гуртків, туристично-краєзнавчих естафет, походів, шкільних краєзнавчих куточків, музеїв, конференцій, зльотів, вечорів [9].

Такі форми позакласної роботи було дібрано на основі принципу відповідності краєзнавчої діяльності віковим особливостям учнів

Досить ґрунтовно, на наш погляд, розроблено питання організації літературно-краєзнавчої діяльності школярів у позакласній роботі з української літератури у працях Є. Пасічника [6; 7].

Ученим визначено такі форми проведення зазначеного навчання: "екскурсії до історичних, краєзнавчих, літературно-меморіальних музеїв, пам'ятних місць, тих об'єктів, що змальовані у творах письменників, літературні подорожі в рідну природу"; літературно-краєзнавчі походи "по літературних місцях, пов'язаних з творчістю якогось письменника"; організація літературних вечорів на краєзнавчій основі, і таких, які присвячені творам певного літературного жанру, а також зустрічей, під час яких "учні діляться своїми враженнями про побачене під час екскурсій, походів, фольклорних експедицій" [7, с. 370, 377, 378, 382].

У кожному навчальному закладі, вважає Є.Пасічник, може бути впроваджено такий вид діяльності, як літературна картографія, тобто виготовлено "карти, які відтворюють літературну географію краю", оскільки "немає такої області в Україні, яка не була б зв'язана з іменами визначних письменників" [7, с. 373].

На думку методиста, значну роль в активізації літературно-краєзнавчої позакласної роботи відіграють шкільні музеї, створення та функціонування яких передбачає різні види діяльності учнів: зустрічі з діячами літератури і мистецтва, з людьми, які знали письменника або були свідками цікавих історично-культурних подій, з певними організаціями тощо, виготовлення та впорядкування експонатів музею, публікації у виданнях, випуски альбомів, альманахів учнівської творчості та інше.

Іншими ефективними формами літературно-краєзнавчої роботи вченим визначено читацькі конференції та диспути.

Тотожними до наведених вище є погляди П.Іванова, М.Янка щодо літературно-краєзнавчої діяльності учнів, однак методистами визначено і такі види роботи школярів: краєзнавчі дослідження [3], оформлення краєзнавчих папок, бесіди за прочитаними творами краєзнавчої тематики [12].

У 1980 році з'явилося наукове дослідження О.Фесенко "Використання краєзнавства у процесі вивчення літератури", в якому обґрунтовано психолого-педагогічні аспекти використання матеріалів літературного краєзнавства в навчально-виховному процесі, зокрема і в позакласній роботі [11]. навчальний літературний географія краєзнавчий

Автором зазначено, що врахування вікових особливостей допомагає формувати у школярів, зокрема у старшокласників, власний погляд на світ, інтерес до суспільних, моральних, естетичних проблем, до художньої літератури, навички самостійної дослідницької роботи, потребу в творчості. Ученою визначено принципи використання літературно-краєзнавчих матеріалів, закцентовано увагу на співвідношенні прийомів і форм вивчення літератури рідного краю та характері тем програми з російської літератури у 8-10 класах і, як результат, запропоновано методичні рекомендації щодо використання краєзнавчих матеріалів на уроках російської літератури і в позакласній роботі.

Г.Самойленко у позакласній роботі з краєзнавства виокремлює колективні форми (екскурсії, походи пам'ятними місцями та в музеї, експедиції, вечори, олімпіади, конкурси, конференції, концерти, зустрічі), групові (гуртки, товариства, метою яких є підготовка альбомів, альманахів, журналів, газет, наочних посібників тощо) та індивідуальні - знайомство з краєзнавчою літературою, архівними матеріалами, підготовка рефератів, доповідей, матеріалів до оглядових чи монографічних тем, записи спогадів, збирання та оброблення фольклорних матеріалів [8].

Заслуговують на увагу науково-теоретичне обґрунтування та практичні розроблення Л.Мірошниченко та Ю.Дишлюк з позакласної роботи із світової літератури [4].

Методистами розкрито питання системи позакласної роботи, організаційних форм її проведення, зокрема, гуртків, серед яких і літературно-краєзнавчого, а також літературного салону, літературних екскурсій, вечорів, вікторин, ігор, диспутів тощо, розкрито методичні спектри (спрямування) ефективної реалізації кожної із зазначених форм.

Як бачимо, форми позакласної роботи, під час яких реалізується літературно-краєзнавча діяльність, бувають різними. Тож спробуємо розглянути, які ж з них є найбільш ефективними у процесі вивчення світової літератури.

"Літературне краєзнавство у шкільному курсі світової літератури" трактуємо як змістову складову світової літератури, що розкриває світовий літературний процес у тісному зв'язку з Україною за певними напрямами, має свій предмет досліджень, джерела, а також сприяє розвитку особистості кожного школяра, підвищенню ефективності засвоєння ним навчального предмета.

Отже, літературне краєзнавство розглядаємо як компонент літературної освіти учнів шкільного курсу світової літератури (рис. 1).

Нами було запропоновано такі напрями дослідження взаємозв'язків зарубіжних письменників з Україною в аспекті літературної краєзнавчої діяльності:

І. Життєвий і творчий шлях, доробок зарубіжних письменників, які мали безпосередні зв'язки з Україною, а також літературно-краєзнавчі пам'ятки, присвячені митцям, які:

1) народилися і проживали в Україні, але за об'єктивних причин їхня творчість належить іншій літературі - російській, єврейській, австрійській тощо (Шолом-Алейхем, А.Ахматова, М.Булгаков, П.Целан та ін.);

2) перебували або жили в Україні, що знайшло відображення у їхній творчості (О. Пушкін, А. Міцкевич, В. Маяковський, Р. М. Рільке, В. Короленко та ін.);

3) Україна мала вплив не стільки на творчий, скільки на життєвий шлях (О. де Бальзак та ін.).

Рис. 1. Літературне краєзнавство у шкільному курсі світової літератури

II. Життєпис і творчість зарубіжних митців, опосередковано пов'язаних з Україною:

1) Україна (українська тематика, персонажі, фольклор) знайшла відображення у їхній творчості (Дж. Байрон, П. Меріме та ін.);

2) мали особисті та ділові стосунки з українцями, українськими діячами культури, перебуваючи за межами нашої країни (Й. Гете, Г. де Мопассан та ін.).

ІІІ. Відображення українського національного колориту (історичні події, явища, факти, відомі особистості, культура, світобачення, традиції, побут, мова тощо) в інокультурних творах та інших матеріалах зарубіжних письменників.

Ураховуючи визначені напрями досліджень зв'язків зарубіжних митців з Україною, визначені ученими об'єкти літературно-краєзнавчої діяльності, предметом літературно-краєзнавчої роботи зі старшокласниками у процесі вивчення шкільного курсу світової літератури визначаємо відомості про персоналії зарубіжних письменників, їх зв'язки з українськими митцями, видатними особистостями, особисті стосунки; літературні твори, у яких знайшли відображення історичні події, українські образи-персонажі, традиції, фольклор, лексика, картини побуту і природи тощо, літературно-краєзнавчі пам'ятки, а також відтворені національно-культурні компоненти, що розкривають український колорит.

На основі зазначеного вище щодо науково-теоретичних основ краєзнавства та особливостей літературно-краєзнавчої діяльності у процесі вивчення світової літератури вважаємо, що для організації позакласної роботи з літературного краєзнавства у курсі світової літератури доцільно проводити презентації новинок літературного краєзнавства. "Щоб повз увагу учнів не пройшла інформація про нові знахідки, художні твори, про все те, що забезпечує літературну освіту школярів, у класі або кабінеті можна створити інформаційний стенд, який би висвітлював новини за епізодичними та постійно діючими рубриками", - зазначають методисти Л. Мірошниченко та Ю. Дишлюк [4, с. 13-14].

Тому в ході вивчення світової літератури пропонуємо оформляти літературно-краєзнавчі газети, стенди "Зарубіжна література: літературне краєзнавство" або "Україна і зарубіжні письменники", в яких можуть бути рубрики: "Це цікаво знати", "Новинки літературного краєзнавства", "До теми, що вивчається", "Письменника пам'ятають в Україні", "Упізнай літературно-краєзнавчу пам'ятку", "Зарубіжні митці про нашу країну" та інші.

Ще одним вагомим напрямом позакласної роботи з літературного краєзнавства є забезпечення пізнання учнями культурних літературно-краєзнавчих пам'яток України, пов'язаних із зарубіжними письменниками, адже історична культурна пам'ять нації - музеї зарубіжних письменників (їх в Україні чимало), кімнати письменників у краєзнавчих музеях, шкільні музеї, пам'ятники (наприклад, пам'ятник О. Пушкіну в Одесі, М. Гоголю в Ніжині, Великих Сорочинцах, Миргороді, Полтаві тощо), меморіальні дошки на будинках, у яких жили зарубіжні митці (меморіальна дошка на будинку, в якому жив І. Бунін, на вул. Сагайдачного у Києві, на будинку, в якому жив Шолом-Алейхем по вулиці Бердичівській (нині - Б. Хмельницького) у м. Білій Церкві тощо) - є свідченням взаємозв'язків світового літературного процесу з Україною, яскравим прикладом пошанування пам'яті відомих зарубіжних письменників у нашій країні, а ознайомлення учнів з ними - засобом ґрунтовного засвоєння літературного краєзнавства у процесі вивчення світової літератури, розвитку їхніх патріотичних почуттів.

Крім того, відомості про ті чи інші літературні пам'ятки можна представити, використовуючи такі прийоми, види і форми навчальної діяльності, як:

- "літературно-краєзнавчі хвилинки" або "літературно-краєзнавчі сторінки" з цікавими повідомленнями про літературно-краєзнавчу пам'ятку, наприклад, під час вивчення творчості Шолом-Алейхема;

- повідомлення на основі досліджень різноманітних джерел "Він любив Білу Церкву" у процесі засвоєння творчості Шолом-Алейхема; у процесі вивчення творчості М. Булгакова - "Будинок Турбіних у Києві" тощо;

- навчальну гру "Екскурсія літературними стежками", під час якої група учнів виконуватиме роль екскурсоводів літературними місцями України, пов'язаними із перебуванням зарубіжних письменників у рідному краї, з описаними у їх творах куточками нашої країни;

- літературно-краєзнавчі очні та заочні екскурсії, що дають змогу значно ширше і глибше охарактеризувати пам'ятку, її зв'язок з митцем слова (наприклад, заочна літературно-краєзнавча екскурсія "Білий будинок Антона Чехова").

На думку вченої Г. Токмань, літературно-краєзнавчі походи, екскурсії (очні та заочні), поїздки літературними місцями "викликають найбільшу зацікавленість учнів" [10, с. 176]. Л. Мірошниченко та Ю. Дишлюк розглядають екскурсії як "відвідування визначних пам'яток культури, форму і метод набуття знань" [4, с. 96].

Приєднуємося до думки методиста Є.Пасічника, що такий вид навчальної діяльності розширює кругозір учнів, конкретизує і поглиблює знання та уявлення школярів про письменника, посилює інтерес до тих місць, що пов'язані з його життям [6]. Аналізуючи значення пізнання учнями літературно-краєзнавчих місць і пам'яток, учений стверджує, що важливим у цьому є насамперед те, що це знання, які "ґрунтуються не на абстрактних уявленнях та словах про того чи іншого письменника, про його твори, а на конкретних образах" [6, с. 45].

Безперечно, реалізація зазначеної форми в позакласній роботі передбачає ретельну попередню підготовку з тим, щоб літературно-краєзнавча екскурсія "не перетворювалася на чисто розважальну мандрівку" [10, с. 176]. Підготовча робота повинна полягати в ознайомленні учнів з науковим історико-літературним матеріалом про місця, у яких жив письменник; про твори, написані ним саме в цьому краї; про твори, в яких відтворено цей куточок України чи країну в цілому; вивченні путівників, які знайомлять з певним місцем, музеєм, іншою літературно-краєзнавчою пам'яткою, підготовленні повідомлення, презентації фотоматеріалів тощо.

Варто зазначити також, що позакласна робота з літературного краєзнавства надає широку можливість учням засвоїти взаємозв'язки життя і творчості тих зарубіжних письменників, які не вивчаються за чинними програмами із світової літератури.

Тому цікавими можуть бути літературно-краєзнавчі сторінки, вечори, читацькі конференції на такі теми, як:

- Україна в житті й творчості російських письменників;

- митці "срібної доби" російської літератури та Україна (А. Ахматова, М. Гумільов, В. Хлєбніков, Й. Мандельштам, С. Єсенін, В. Маяковський);

- Шолом-Алейхем і Україна;

- Україна в епістолярній спадщині зарубіжних письменників;

- Київ у житті й творчості зарубіжних письменників;

- українські стежки А.Ахматовоъ;

- О. Пушкін і Україна;

- французькі письменники й Україна;

- Київ Віктора Некрасова;

- вечір авторської пісні зарубіжних письменників та інші.

Однією з найбільш цікавих форм позакласної роботи з літературного краєзнавства у курсі світової літератури є літературно-краєзнавчі вечори, особливості, методика підготовки і проведення яких досить ґрунтовно розроблені у методичній науці [4; 5; 6; 7; 10 та ін.]. Наприклад, Л. Мірошниченко та Ю. Дишлюк радять використовувати такі форми літературних вечорів: літературно-музичні композиції; літературні вітальні; композиції, присвячені епістолярній спадщині письменників, історико-літературні вечори, "зустрічі у театральній майстерні" [4].

Зрозуміло, що вечори - "найважча форма позакласної роботи з предмета, що потребує тривалої підготовки" [10, с. 175]: потрібно визначити тему, розподілити індивідуальні завдання, провести репетиції. Сценарій вечора, основу якого, зазвичай, складає вчитель, потрібно, як слушно зазначає Г. Токмань, доопрацювати разом з учнями, "щоб він став цікавим для них" [10, с. 175]. Бажано, щоб учні-глядачі у певні моменти також ставали учасниками дійства. "Літературно-краєзнавчі вечори, - це, - визначає Є. Пасічник, - радісні свята, це підсумок великої роботи, виконаної учнями" [6, с. 118]. Як приклад можемо назвати сценарій літературно-краєзнавчого вечора "Україна очима зарубіжних письменників". Волинець І. М. "Пригорнись душею до Вкраїни…" (Літературна композиція "Наша країна у творчості зарубіжних письменників") / І. М. Волинець // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2007. - № 1. - С. 10-12.

Серед систематичних позакласних заходів інтерес у старшокласників викликають заняття факультативу. Адже, як стверджує В. Доманський у розробленнях цього питання, саме факультатив є "тією формою організації навчального процесу, в межах якої учні діють більшою мірою за внутрішніми, ніж за зовнішніми мотивами, у результаті чого виникають сприятливі умови для навчальних ситуацій, які у психології трактуються як ситуації з цілеспрямованим притяганням і є оптимальними в навчально-виховному відношенні" [2, с. 13].

На думку методистів Н. Волошиної та С. Жили, саме факультативні заняття "сприяють багатогранному і глибокому розвитку літературних інтересів і здібностей учнів", вони спрямовані на підвищену самостійність школярів, вироблення у них умінь і навичок самостійної роботи та відрізняються від уроків різноманітністю [5, с. 128]. Для практичного вирішення розглянутого питання нами було розроблено програму факультативного курсу "Україна очима зарубіжних письменників". Волинець І. М. Україна очима зарубіжних письменників: програма факультативного курсу / І. М. Волинець // Методичні рекомендації щодо організації та змісту навчально-виховного процесу в закладах освіти Київщини у 2003-2004 н. р. / за заг. ред. Н. І. Клокар. - Біла Церква: КОІПОПК, 2003. - С. 285-292.

У програмою передбачено різні методи, прийоми і види навчальної діяльності для учнів 10-11 класів: збирання і дослідження літературно-краєзнавчого, історичного, літературознавчого матеріалу, засвоєння його учнями та обговорення під час занять; виразне читання творів, їх аналіз; представлення наукових досліджень школярів, членів МАН України, презентація роботи з літературної картографії на практичних заняттях тощо.

З метою активізації пізнавального інтересу учнів до літературного краєзнавства пропонуємо реалізувати і такий прийом навчання, як "літературна картографія", тобто виготовлення карт, які "відтворюють літературну географію краю.

Вони дають наочне уявлення про багатство зв'язків письменників з краєм і можуть бути засобом унаочнення в процесі вивчення літератури" [6, с. 77-78]. Пропонуємо виготовляти карти "Зарубіжні письменники і Україна" з портретами зарубіжних письменників, які розміщуємо у тих місцях (або зазначаємо регіони), в яких побували митці. Інший вид карт - з позначеннями населених пунктів, пов'язаних з письменниками. Можна створювати карти окремих регіонів із зазначенням зв'язків зарубіжних письменників з ними або про перебування одного митця в регіоні. Як приклад презентуємо карту "Зарубіжні письменники і Полтавщина" (рис.2) із зазначенням усіх міст і сіл, які відвідали, в яких народилися чи проживали митці, а на полях подано портрети письменників та короткі пояснення зв'язку кожного з них із краєм.

Тобто призначення таких карт - демонстрація різноманітних зв'язків зарубіжних письменників з Україною.

Важливою складовою позакласної навчальної діяльності старшокласників у системі вивчення літературного краєзнавства є написання науково-дослідних робіт. Такий вид діяльності сприяє не лише засвоєнню, систематизації та узагальненню знань учнів про літературне краєзнавство, а й має "розвивальний характер: спонукає учнів мислити, при тому мислити творчо, формує навички самовизначення і конкретного відстоювання власної точки зору" [1, с. 5]. Кінцевим результатом наукових досліджень у позакласній і позашкільній роботі, зазначають методисти, повинен бути розвиток творчої особистості.



Рис. 2. Карта "Зарубіжні письменники і Полтавщина"

Важливою складовою позакласної навчальної діяльності старшокласників у системі вивчення літературного краєзнавства є написання науково-дослідних робіт. Такий вид діяльності сприяє не лише засвоєнню, систематизації та узагальненню знань учнів про літературне краєзнавство, а й має "розвивальний характер: спонукає учнів мислити, при тому мислити творчо, формує навички самовизначення і конкретного відстоювання власної точки зору" [1, с. 5]. Кінцевим результатом наукових досліджень у позакласній і позашкільній роботі, зазначають методисти, повинен бути розвиток творчої особистості.

У позакласній літературно-краєзнавчій діяльності пропонуємо старшокласникам працювати над такими науковими дослідженнями:

1. Особливості зображення історії України у працях Вольтера.

2. Творчість О. Пушкіна, пов'язана з Україною.

3. Інтерпретація образу українського гетьмана Мазепи у світовій літературі.

4. Образ України в творчості М. Гоголя.

5. Образ Криму в творчості Адама Міцкевича.

6. "Київ дуже приваблює мене…". Лев Толстой.

7. Український період життя і творчості А. П. Чехова.

8. Україна в житті і творчості І. Буніна.

9. Подільський період життя і творчості О. Купріна.

10. Переяслав у житті і творчості Шолом-Алейхема.

11. Богуславські сторінки життя Шолом-Алейхема.

12. Відображення українського національного колориту у творчості Шолом-Алейхема.

13. Вплив української дійсності на життя і творчість Р. М. Рільке.

14. Життя і творчість Анни Ахматової і Україна.

15. Образ Києва у творчості В. Маяковського.

16. Друге народження Б. Пастернака. Київ та Ірпінь у житті письменника.

17. "Любе місто Київ" М. Лєскова.

18. "Словесні етюди" про Київ В. Короленка.

19. Україна в житті і творчості Г. Белля.

20. Пауль Целан і Україна.

21. Київ Віктора Некрасова.

22. Три батьківщини К. Паустовського (Україна, Росія, література) та інші.

Отже, велике значення в системі вивчення літературного краєзнавства у курсі світової літератури мають як урочні, так і позакласні та позашкільні форми навчальної діяльності: екскурсії (очні та заочні), походи літературно-краєзнавчими місцями (очні та заочні), літературно-краєзнавчі вечори, літературно-краєзнавчі конференції, вікторини, факультативні заняття, літературна картографія, оформлення стенду "Зарубіжні письменники та Україна" або літературно-краєзнавчої газети, участь старшокласників у МАН України, що сприяє розв'язанню низки проблем, а саме:

- розвитку пізнавального інтересу учнів до літературно-краєзнавчої діяльності та вивчення світової літератури в цілому;

- забезпеченню повноцінного та ґрунтовного засвоєння шкільного курсу світової літератури, її взаємозв'язків з Україною;

- особистісному інтелектуальному і творчому зростанню старшокласників;

- засвоєнню знань з літературного краєзнавства, набуттю вмінь і навичок, способів установлення зв'язків світової літератури з рідним краєм у практичній навчальній діяльності на основі застосування активних методів, прийомів, видів і форм навчання;

- уможливленню інтелектуально-мисленнєвої діяльності старшокласників: досліджень на основі аналізу, синтезу, абстрагування, систематизації, узагальнення тощо та вдосконалення відповідних умінь і навичок;

- забезпеченню громадянського, патріотичного виховання учнів, формування кожного з них як носія національних і загальнолюдських цінностей на основі засвоєння шкільного курсу зарубіжної літератури, зв'язків світового літературного процесу з рідним краєм.



Список використаних джерел

1. Бурняшов Б. А. Научно-исследовательская деятельность учащихся (гуманитарные и социально-экономические науки) : пособ. для учителя и учащихся / Борис Анатольевич Бурняшов. - Краснодар : Просвещение-Юг, 2001. - 96 с. - (Развивающее образование; Вып. 4).

2. Доманский В. А. Факультативные занятия по русской литературе в 11 классе : пособ. для учителя / В. А. Доманский. - К. : Рад. школа, 1990. - 159 с.

3. Иванов П. В. Основы школьного краеведения : учеб. пособ. / Павел Владимирович Иванов. - Петрозаводск : ПГУ, 1977. - 106 с.

4. Мірошниченко Л. Ф. Зарубіжна література. Позакласні заходи. 9-11 кл. : посібн. для вчителя / Л. Ф. Мірошниченко, Ю. М. Дишлюк. - Харків : Ранок, 2004. - 208 с.

5. Наукові основи методики літератури : навч.-метод. посібн. / [Волошина Н. Й., Бандура О. М., Гальонка О. А. та ін.]; за ред. Н. Й. Волошиної. - К. : Ленвіт, 2002. - 344 с.

6. Пасічник Є. А. Літературне краєзнавство в школі / Євген Андрійович Пасічник. - К. : Рад. школа, 1965. - 132 с.

7. Пасічник Є. А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах : навч. посібн. [для студ. вищих навч. закладів освіти] / Євген Андрійович Пасічник. - К. : Ленвіт, 2000. - 384 с.

8. Самойленко Г. В. Краєзнавство культурно-мистецьке та літературне : навч. посібн. / Григорій Васильович Самойленко. - Ніжин: НДПУ, 2001. - 150 с.

9. Ставровский А. Е. Краеведческая работа в школе / Александр Евгеньевич Ставровский. - 2-е изд., переработ. и доп. - М. : Учпедгиз, 1954. - 208 с.

10. Токмань Г. Л. Методика викладання української літератури в старшій школі : екзистенціально-діалогічна концепція : монографія / Ганна Леонідівна Токмань. - К. : Міленіум, 2002. - 320 с.

11. Фесенко О. П. Использование краеведения при изучении литературы : автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 "Теория и методика обучения" / О. П. Фесенко. - М., 1980. - 17 с.

12. Янко М. Д. Литературное краеведение в школе / Михаил Данилович Янко. - М. : Просвещение, 1965. - 192 с.



Анотація

Позакласна робота з літературного краєзнавства в курсі світової літератури. Волинець І.М., кандидат педагогічних наук доцент кафедри документознавства та інформаційної діяльності Білоцерківського інституту економіки та управління ВНЗ "ВМУРоЛ "Україна", кандидат педагогічних наук

У статті розглядаються форми, методи і прийоми навчальної діяльності, які є доцільними у процесі позакласної роботи з літературного краєзнавства у курсі світової літератури відповідно до визначених напрямів вивчення зв'язків зарубіжних письменників з Україною.

Ключові слова: літературне краєзнавство; позакласна робота; прийоми, види і форми навчальної діяльності.



Анотація

Внеклассная работа по литературному краеведению в курсе мировой литературы. Волынец И.Н.

В статье рассматриваются формы, методы и приемы учебной деятельности, которые являются целесообразными в процессе внеклассной работы по литературному краеведению в курсе мировой литературы в соответствии с определенными направлениями изучения связей зарубежных писателей с Украиной.

Ключевые слова: литературное краеведение; внеклассная работа; приемы, виды и формы учебной деятельности.



Annotation

The literary local history outclass work in the world literature course. Volynets, I.

The forms, the methods and the techniques of educational activity has been considered. They are appropriate in the literary local history outclass work in the world literature course in accordance with determined directions stud of foreign writers relations with Ukraine.

Key words: the literary local history, outclass work, methods, types and forms of educational activities.

Размещено на Allbest.ru

...