Використання інформаційних комп’ютерних технологій у процесі навчання української мови та літератури

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ВСТУП

Актуальність дослідження. У сучасному світі великого значення набуває якість науки й освіти, оскільки ці сфери визначають рівень розвитку держави в цілому.

Сучасний світ динамічний, мобільний, тому молода людина краще реагує і відгукується на нове у навчанні, тобто на те, що відповідає реальності, сучасним тенденціям розвитку суспільства. Застосування нових засобів навчання змінює його форму. Комп'ютеризація навчального процесу здатна змінити його суть, але за умови, що комп'ютер використовується саме як засіб навчання, а не лише замість друкарської машинки чи для розваг.

У сучасному бурхливому світі надшвидкостей доступ до інформації також має бути надшвидкісним. Комп'ютерні програми та Інтернет ресурси можна використовувати й під час навчальних занять. Дійсно, засіб змінює форму заняття перетворюється на презентацію, екскурсію, дослід, спостереження тощо. Урок презентація теми, проблеми, зорове чи слухове сприйняття інформації.

Мультимедіа це сучасна комп'ютерна інформаційна технологія, що дає змогу об'єднувати в одній комп'ютерній програмнотехнічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання.

Мультимедійні програми як своєрідний засіб навчання можуть забезпечити принципово нову якість: обмін інформацією між учнем і технічною системою відбувається у діалоговій формі, за нерегламентованим сценарієм, який щоразу будується школярем поновому й на його розсуд, а сама комп'ютерна технологія навчання органічно вписується в класичну систему, розвиває і раціоналізує її, забезпечуючи нові можливості щодо організації паралельного навчання і контролю знань, надає реальну можливість практичного впровадження індивідуалізованого навчання. З іншого боку, допомагає організації навчального процесу вчителеві.

Отже, мультимедіа, маючи особливий вплив на сфери навчання і виховання, дає змогу інтенсифікувати процес навчання, надати йому динамізму, гнучкості, посилити його прикладну спрямованість, а тому актуальним є питання відбору інформації, правильного та своєчасного її подання.

Нові підходи до змісту шкільних курсів української мови і літератури, вимоги до комунікативної, мовної, літературної, соціокультурної компетенції учнів згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти окреслили проблему формування культуромовної особистості вчителя як головного носія національної мови, культури й духовності у третьому тисячолітті.

Учитель української мови і літератури третього тисячоліття -- це дослідник: йому важливо добре орієнтуватися в широкій фаховій інформації, знати сучасні наукові концепції, вміти залучати до наукового пошуку учнівську молодь.

Учительсловесник як творець духовного світу юних особистостей сьогодні постає перед учнями неповторною індивідуальністю, яка має фундаментальні знання з мови і літератури в поєднанні з традиціями національного виховання, вважає їх часткою свого світогляду і світосприйняття, характеризується розвиненим мисленням, інтелектом, мовленнєвою пам'яттю, мовним чуттям. Такий учитель є культуромовною особистістю.

Зважаючи на актуальність проблеми, була обрана тема курсового дослідження: “Використання ІКТ у процесі навчання української мови та літератури”.

Об'єкт дослідження: процес використання ІКТ на уроках української мови та літератури.

Предмет дослідження: методика використання ІКТ у процесі навчання української мови та літератури в старших класах.

Мета дослідження полягає у вивченні та теоретичному обґрунтуванні проблеми використання ІКТ у процесі навчання української мови та літератури в старших класах.

Завдання дослідження:

аналіз різноманітної наукової літератури з проблеми дослідження;

проаналізувати проблему використання інформаційних технологій на уроках української мови та літератури у різноманітних наукових підходах;

охарактеризувати доцільність застосування ІКТ на уроках української мови та літератури;

теоретично обґрунтувати ефективні методи та прийоми використання ІКТ у процесі навчання української мови та літератури в старших класах;

підвести підсумки дослідження.

Методи дослідження:

теоретичні: аналіз філософських, психологічних та педагогічних джерел, навчальнометодичних посібників, фахових періодичних видань; аналіз педагогічної документації; класифікація та узагальнення отриманої інформації;

емпіричні: спостереження за ходом навчальновиховного процесу; опитування вчителів та учнів; інтерв'ювання; індивідуальні бесіди.

Практичне значення дослідження полягає у розробці та практичному впровадженні обґрунтованої методичної моделі, спрямованої на ефективне використання ІКТ у процесі навчання української мови та літератури в старших класах.

Апробація та впровадження результатів дослідження проводились безпосередньо у навчальновиховному процесі ЗОШ та обговорювались на педагогічних радах.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОКОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Проблема використання інформаційних технологій на уроках української мови і літератури у наукових підходах

Використання інформаційних технологій на уроках української мови та літератури може відбуватися різними способами, це залежить від низки факторів, найважливішими з яких вважаємо такі: потреби конкретного уроку, рівня володіння різними програмами та наявністю сертифікованих програм у системі середньої загальної школи. Серед зазначених технологій використовуємо такі їх види:

інформаційні технології;

електронні підручники;

аудіо, відео, анімації.

Звичайно, найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка діє на кілька органів чуття, і запам'ятовується вона тим краще й міцніше, чим більше каналів сприймання було активовано. Звідси й та роль, яка відводиться мультимедійним засобам навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп'ютерів, якісних навчальних програм, розвинутих комп'ютерних систем навчання. Ще Я.А.Коменський у своїй праці «Велика дидактика» писав: «...Усе, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме для сприймання зором, чутне слухом, запахи нюхом, доступне дотикові через дотик. Якщо будьякі предмети відразу можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями...» [5, 213].

Досвід переконує, що комп'ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, його застосування дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Комп'ютер забезпечує активізацію діяльності вчителя та учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню знань, посилює міжпредметні зв'язки. Все це дає можливість покращити якість навчання.

У наш час сучасного учня дуже важко чимось здивувати, тим більше зацікавити, але у навчальних закладах, де використовувалися мультимедійні технології, навчальновиховний процес відзначався такими перевагами: краще сприймався матеріал учнями, зростала їх зацікавленість, відбувалася індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення учнівської молоді до створення презентацій, вебсайтів), використовувалися різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності дітей, уможливлювалося динамічне подання матеріалу, забезпечуються умови для формування самооцінки учня та його для самостійної роботи.

Підготовка до уроку з використанням комп'ютерних технологій сприяє перш за все встановленню міжпредметних зв'язків, що викликає інтерес не тільки до літератури, а й до інших предметів. Крім того, готуючись до такого уроку, діти вчаться виступати перед аудиторією, стисло формулювати свою думку, конспектувати повідомлення однокласників. У процесі такого навчання вони набувають навичок міжособистісного спілкування, оволодівають сучасними технологічними засобами, які вони, безумовно, будуть використовувати у подальшому навчанні, повсякденному житті.

Уроки з використанням мультимедійних технологій потребують значної підготовчої діяльності педагога. Учитель повинен вміти користуватися різноманітними програмами: графічними, flesh анімації, web редактора, програмами для створення презентацій, програмами для роботи зі звуком та відео тощо. Це уможливлює подання інформації у формі відео, презентації, webсторінки з різноманітними роликами.

Мета уроків української мови і літератури, полягає не в тому, щоб наздогнати такий мінливий комп'ютерний світ, а в тому, щоб виховати в учнів інформаційну культуру, забезпечити їм той рівень комп'ютерної і мовної грамотності, з якого їм буде легко рухатися вперед, обираючи напрямок відповідно до свого виду діяльності. Ставиться також наголос на осягнення основних принципів, які нададуть учням можливість усвідомлено й ефективно застосовувати комп'ютер для розв'язування найрізноманітніших задач [5, 24].

Використання комп'ютерних технологій є резервом підвищення грамотності учнів, зокрема систематичне написання комп'ютерних диктантів, за допомогою яких індивідуалізується процес вдосконалення правописних умінь і навичок. Можна порадити електронні посібники, схвалені Міністерством освіти і науки України до використання в навчальному процесі: «Практикум з української мови: 1011 класи» (автори Л.Скуратівський, Г.Шелехова, В.Новосьолова, Л.Плетньова), розробник «КвазарМікроТехно», 2006; Педагогічний програмний засіб «Українська мова, 7 клас» (автори Г.Шелехова, В.Новосьолова, Я.Остаф, Л.Скуратівський), розробник ЗАТ «Мальва», 2007; Педагогічний програмний засіб «Українська мова, 8 клас» (автори Г.Шелехова, В.Новосьолова, Я.Остаф), розробник ЗАТ «Мальва», 2008.

Доцільним та ефективним є використання в навчальному процесі електронного словника української мови, розробленого Інститутом мовно інформаційних досліджень НАН України (автори В.А.Широков, О.Г.Рабулець, І.В.Шевченко, О.М.Костишин, К.М.Якименко), серія «Словники України» Словозміна, транскрипція, фразеологія, синонімія, антонімія. К.: Довіра, 20012005. навчання мова комп'ютерний електронний

Використання електронного посібника на уроках української мови передбачає пошук шляхів уникнення одноманітності в роботі вчителя на уроці, наочне представлення мовних об'єктів і процесів, включення відеосюжетів, можливість виявлення рівня навчальних досягнень учнів, забезпечення диференціації, індивідуалізації навчання, мовленнєвого розвитку школярів, широке наведення зразків мовленнєвого етикету, формування мотивованого ставлення до вивчення мови, оперативний самоконтроль учнів у процесі виконання вправ і тестів тощо. Також електронний посібник має широкі можливості щодо роботи з додатковою інформацією (словниками, енциклопедіями, довідниками, бібліографією та ін.), проведення мовних ігор, тестів для самоконтролю та відпрацювання з метою закріплення мовних і мовленнєвих умінь навичок школярів.

Одним із важливих шляхів оновлення методичної системи вивчення української літератури та урізноманітнення форм навчання є використання сучасних інформаційних технологій. Серед програмнопедагогічних засобів навчання з української літератури, що мають схвалення Міністерства освіти і науки України, є: «Українська література для 11 класу» (автор Бійчук Г.Л.), підготовлений у співпраці з технічною фірмою «КвазарМікро Техно»; Авраменко О.М., Дмитренко Г.К. Українська література. Дидактичні мультимедійні матеріали. 8 клас. К.: Грамота, 2008; навчальні комплекти, підготовлені видавничими структурами Всеукраїнського товариства «Просвіта»: компактдиски та аудіокасети «Етнічна музика України» (14 частин), «Перлини української культури» (5 частин), компактдиск «Т.Шевченко. Кобзар», комп'ютерні ігри україністичної тематики тощо [17, 34].

У процесі вивчення української літератури варто використовувати й сучасні можливості Інтернету, наприклад, такі сайти: pysar.tripod.com класична українська література; www.poetryclub.com.ua сучасна поезія світу, критичні матеріали про літераторів; poetry.uazone.net українська поезія та фольклор тексти сучасних пісень, переклади світової поетичної класики; books.ms.km.ua твори репресованих українських письменників; www.lib.proza.com.ua твори сучасних українських і зарубіжних авторів; litopys.narod.net бібліотека давньоукраїнського письменства, оригінали творів, переклади, коментарі, історичні відомості; www.nbuv.gov.ua/tb/ukr. html зібрання творів українського письменства від найдавніших часів до початку XX століття та ін.

Літературнокритичний матеріал та тексти художніх творів можна знайти на сайтах популярних фахових часописів, наприклад: www.bookcourier.com.ua «Книжковий кур'єр»; www.elitprofi.com.ua/gazeta «Книжникревю»; www.kryfyka.kiev.ua «Критика» та ін.

Отже, мультимедіа, маючи особливий вплив на сфери навчання і виховання, дає змогу інтенсифікувати процес навчання, надати йому динамізму, гнучкості, посилити його прикладну спрямованість, а тому актуальним є питання відбору інформації, правильного та своєчасного її подання.

Досвід застосування мультимедіа у загальноосвітніх навчальних закладах переконує також у необхідності створення власних спеціальних пакетів програм для використання в навчальному процесі. Уже кілька років в Черкаському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівників відбувається виставка передового педагогічного досвіду на яку вчителі, представляють розробки комп'ютерного навчальнометодичного забезпечення навчального процесу: від посібників (аудіо, відео записів, схем, алгоритмів, формул, таблиць тощо) для демонстрації під час уроку, тестових програм для контролю знань до електронних презентацій, вебсторінок та навчальних фільмів. Ми переконалися в тому, що існує кілька важливих проблем, перш за все, вони стосуються не тільки забезпечення навчальних закладів комп'ютерами, а й володіння навичками використання ІКТ учителями і учнями [20, 176177].

Нині вже важко й уявити сучасний урок літератури без залучення потужних можливостей Інтернетресурсів, використання яких сприяє формуванню справді сучасного читача, озброєного найновішими технологіями пошуку, одержання та використання пізнавальної інформації. Також використання можливостей Інтернету сприяє розвиткові вольової сфери учнівської молоді, збільшує її пізнавальну активність та зацікавленість інтелектуальною діяльністю та стимулює мотивацію до вивчення художньої літератури. вагому роль відіграють ці новітні технологічні засоби й в осучасненні навчальновиховного процесу, у піднесенні рівня фахової майстерності й науковометодичної культури вчительської праці.

1.2 Доцільність застосування ІКТ на уроках української мови

і літератури

Суспільство і час ставлять перед школою нові завдання, вирішення яких вимагає нових підходів до навчання. Змінюються програми, з'являються нові підручники, технології, моделі навчання, що вимагають від учителя оволодіння та застосування в своїй практиці інновацій.

Що ж дає інформатизація в сфері освіти, зокрема вчителю?

Поперше, істотно змінює на краще зміст і форми навчального процесу.

Подруге, дає можливість вирішувати завдання інтенсифікації та індивідуалізації навчання, формування пізнавальних здібностей учнів, поліпшення організації навчального процесу...

Комп'ютерні технології навчання це процеси підготовки і передачі інформації учневі, засобом здійснення яких є комп'ютер.

Комп'ютерна технологія може здійснюватися в кількох варіантах, один з яких використовую і я на своїх уроках. Це використання комп'ютера при вивченні окремих тем, розділів, вирішення дидактичних завдань.

Інноваційні технології дозволяють поєднати теорію з практикою, текстовий і наочний матеріал, графічні засоби, відеозображення, мовний та музичний супровід, створити уявлення реального оточення, спілкування. Вони забезпечують активну (вербальну і невербальну) діяльність учнів у процесі вивчення української мови в школі, гнучкість і варіювання тренувальних вправ і видів контролю, актуалізують пізнавальну діяльність і розвивають критичне та творче мислення, розширюють можливості здобуття, осмислення та презентації інформації, дають змогу моделювати комунікативні ситуації, загалом робити уроки мови привабливими, цікавими для дітей.

Нові інформаційні технології під час вивчення української мови в школі сприяють підвищенню рівня мовної освіти, вдосконалюють якість навчання мови завдяки:

інтенсифікації й індивідуалізації навчальновиховного процесу за допомогою більш повного використання доступної інформації;

розробці перспективних методів, засобів і форм навчання мови з орієнтацією на комунікативну, розвиваючу, діяльнісну й особистісно орієнтовану освіту;

синтезу різних видів навчальної діяльності; формуванню інформаційного світогляду учнів [20, 178].

При застосуванні ІКТ на уроках української мови перед учителем стоїть декілька питань, що окреслюють проблемну ситуацію, а саме:

чи можуть взагалі використовуватися ІКТ при навчанні мови;

як найкращим чином організувати взаємодію з ІКТ при вивченні мови;

які потрібні зміни змісту предметної області при навчанні із застосуванням ІКТ.

Застосування ІКТ на уроках української мови передбачає підвищення ефективності і якості навчального процесу, інтенсифікацію навчання мови й активності пізнавальної діяльності, поглиблення знань учнів з предмета, розвиток креативного мислення, комунікативних вмінь, мовленнєвої компетенції, формування вмінь адаптуватися до будьякої ситуації спілкування.

Використання ІКТ на уроках з української мови засвідчив, що можна виокремити наступні переваги їх застосування у навчальновиховному процесі в цілому та на кожному конкретному уроці, що спричинює зміни організаційних моментів, а саме: відбувається економія часу як уроку, так і підготовки до нього; з'являється зручність у його проведенні; обсяг та технологічні можливості дозволяють будувати будьякі типи уроків та у більшому обсязі використовувати різні види навчальної діяльності учнів (у тому числі, й самостійної).

Комп'ютер можна використовувати на всіх етапах процесу навчання: при поясненні нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі рівня навчальних досягнень. Я використовую комп'ютер на уроках мови як при вивченні нового матеріалу, так і при закріпленні, узагальненні та систематизації вивченого. На уроках літератури найчастіше під час вивчення нового матеріалу. На уроках комп'ютер виконує функції вчителя, а саме:

є джерелом інформації (частково замінює вчителя або книгу);

наочною допомогою, при чому наочність якісно нового рівня з можливостями мультимедіа й телекомунікації);

тренажером;

засобом діагностики та контролю [17, 34].

Використання комп'ютера на уроках розширює мої можливості як учителя під час підбору матеріалу до уроку і форм навчальної роботи, робить уроки яскравими та цікавими, інформаційно та емоційно насиченими

Звичайно ж, комп'ютер на уроках виступає як засіб навчання, що може значно підвищити ефективність уроку, сприяти міцнішому засвоєнню знань учнів, активізує діяльність учнів. Використовуючи комп'ютер, можна проводити урокипрезентації, урокидослідження, віртуальні екскурсії (відвідати музеї, не відходячи від розумної машини), урокипроекти (учні готують власні проекти комп'ютерного уроку, що дозволяє їм закріпити й поглибити знання).

Наголошуючи на формуванні мовленнєвої компетенції засобами інноваційних технологій, ми повинні спиратись на те, що людина запам'ятовує 20% почутого, 40% побаченого, 60% побаченого і почутого, 80% побаченого, почутого і зробленого самостійно. Формування мовленнєвої компетенції включає в себе зміст мовної освіти та організаційні форми, методи і засоби навчання української мови. Знання з морфології, сполучуваності лексем, правильне використання у мовленні одиниць мови, побудова власних висловлювань (діалогічних і монологічних), збагачення активного словникового запасу сприяє ефективному оволодінню учнями мовленнєвою компетенцією.

Ще Я.А.Коменський у праці «Велика дидактика» писав: «...Все, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме для сприймання зором, чутне слухом, запахи нюхом, доступне дотикові через дотик. Якщо будьякі предмети можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями...» Дидактичні можливості мультимедійних засобів навчання, що використовуються на уроках української мови та літератури, можна стисло визначити так:

посилення мотивації навчання;

активізація навчальної діяльності учнів, посилення їх ролі як суб'єкта навчання діяльності (можливість обирати послідовність вивчення матеріалу, визначення міри і характеру допомоги та ін.);

індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення меж самостійної діяльності школярів;

урізноманітнення форм подання інформації;

урізноманітнення типів навчальних завдань;

створення навчального середовища, яке забезпечує «занурення» учня в уявний світ, у певні соціальні і виробничі ситуації;

постійне застосування ігрових прийомів;

забезпечення негайного зворотного зв'язку, можливість рефлексії;

можливість відтворення фрагмента учбової діяльності [17, 35].

Використання ІКТ сприяє тому, що за короткий час учні спроможні засвоїти та переробити великий обсяг інформації. Фактичне сприйняття демонстраційних матеріалів є в 60 тисяч разів швидшим, аніж тексту, який читаємо. Досвід створення та використання презентацій у процесі вивчення української мови і літератури дозволяє визначити низку факторів, які впливають на ефективність навчальновиховного процесу:

зростання впливу виступу на аудиторію, оскільки значний обсяг інформації сприймається зоровими та слуховими рецепторами одночасно;

полегшення розуміння і сприйняття поданого матеріалу;

запам'ятовування навчального матеріалу на значний період;

збільшення психологічної вірогідності прийняття правильних висновків, суджень, узагальнень;

скорочення часу на розкриття проблеми [17, 36].

Приклад мультимедійного уроку (з власного досвіду):

1. Мотивація уроку короткий вступний матеріал. Під час мотивації створюю проблемну ситуацію за допомогою проблемного запитання (запитання демонструю на мультимедійній дошці)

Можна поставити питання: чого ти очікуєш від сьогоднішнього уроку?

2. Оголошення теми та завдань уроку (наступний слайд теж на дошці).

Основна частина уроку опанування навчальним матеріалом уроку: робота з поняттями, невеликими текстовими фрагментами, що містять навчальну інформацію, відеосюжетами, аудіозаписами, фотодокументами, таблицями, схемами (виклад необхідної інформації з теми у вигляді слайдів). Мультимедійні технології дозволяють подати учням набагато більше інформації, ніж на уроці без використання комп'ютера.

Основна частина уроку може включати і проведення невеликої навчальної дискусії, роботу в групах, творчий звіт з виконання індивідуального завдання. Звісно, використовуються і традиційні форми роботи та методи і прийоми навчання.

Підбиття підсумків уроку включає рефлексію почуттів (наприклад, що сподобалося на уроці найбільше), способів діяльності учнів (для прикладу, чи раціональними були види діяльності, завдання, що використовувалися під час заняття) та відтворення учнями основних понять уроку з демонстрацією слайдів з текстовими фрагментами.

Вважаю, що систематичне використання комп'ютера на уроці, зокрема систем презентацій, сприяє наступному:

підвищенню якісного рівня використання наочності на уроці;

зростанню продуктивності уроку;

реалізації міжпредметних зв'язків;

уможливленню організації проектної діяльності учнів зі створення навчальних програм під керуванням учителів інформатики та української мови;

логічному викладу навчального матеріалу, що значно підвищує рівень знань учнів;

покращенню взаємин «ученьучитель», особливо з учнями, «далекими» від мови та літератури, які, зазвичай, захоплюються інформатикою;

зміні ставлення школярів до комп'ютера: вони починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будьякій галузі людської діяльності [10, 18].

Використання комп'ютерної техніки справді робить урок цікавим і по справжньому сучасним, контроль і підбиття підсумків проходять об'єктивно і своєчасно.

Головною метою учителя, який використовує інформаційно комунікаційні технології на уроці, має бути створення сприятливих умов для активного розвитку пізнавальної діяльності, успіх якої значною мірою залежить від різноманітності пізнавального простору.

Але, використання ІКТ містить недоліки: неможливість повної тотальної заміни технічним засобом традиційних засобів (крейди і дошки) та підготовка до таких уроків потребує багато часу. Цей процес включає в себе кілька моментів: визначення уроків, які доцільно робити комп'ютерними, організація таких уроків, підбір навчального та наочного матеріалу. Тому, проводити кожен урок з використання інформаційнокомунікаційних технологій важко, але без використання ІКТ урок не уявляю.

Вважаю, що головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами.

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ІКТ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ В СТАРШИХ КЛАСАХ

2.1 Стан застосування ІКТ в освітньому процесі

Велика увага сьогодні приділяється використанню інформаційно комунікаційних технологій у освітній діяльності. Підвищений інтерес до цього питання пояснюється євроінтергаційним курсом розвитку України. На цьому шляху вітчизняній освіті необхідно довести свою відповідність тим високим стандартам, що існують у країнах Європейського союзу. Задля реалізації поставлених завдань державою розгорнута цільова соціальна програма «Сто відсотків», що має створити необхідні умови і забезпечити готовність педагогів до впровадження ІКТ у навчальновиховний процес [1]. Національний проект «Відкритий світ» спрямований на створення інформаційнокомунікаційної освітньої мережі національного рівня, що об'єднає уніфіковані методичні та дидактичні матеріали, централізує системи навчання та оцінювання учнів, а також впровадить ІКТ у систему управляння навчальними закладами [2].

Але, не зважаючи на ці серйозні державні ініціативи, треба визнати, що темпи впровадження ІКТ у освітню діяльність педагогів залишаються низькими. Так, результатами моніторингу, що проводився протягом квітня 2012 року у 33 школах міста Києва, лише 24% вчителів систематично використовують у своїй роботі комп'ютерну техніку [3]. Звертаємо увагу, що це тільки кількісний показник, що вказує низькі темпи впровадження ІКТ, а для оцінки ефективності роботи цих технологій потрібне врахування ще й якості навчальних матеріалів та умов їх використання.

Добре відомі публікації, що розкривають вимоги до комп'ютерно орієнтованих засобів навчання та навчального середовища нового покоління. Також у літературі детально розібрано значення ІКТ компетентності у професійному розвитку педагогів. Але більшість робіт, що присвячені цій тематиці розкривають лише широкі можливості використання ІКТ. Складними і суперечливими залишаються питання впровадження і оптимального використання цифрових технологій на уроці.

Санітарногігієнічні норми. Впровадження сучасних технологій у процес навчання надзвичайно важливе завдання сучасної освіти. ІТ додають до навчальновиховного процесу дуже важливе для дітей відчуття причетності до провідних досягнень людства і роблять привабливими будь які навчальні матеріали. Але першочерговим завданням кожного вчителя є збереження здоров'я учня і виховання в нього культури здорового способу життя. На сьогоднішній день робота з комп'ютерними пристроями під час уроку чітко регламентується Державними санітарними правилами і нормами ДСанПіН 5.5.6.00998 «Влаштування та обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах». Але поперше, цей документ затверджений у 1998 році і, цілком зрозуміло, що за цей час змінилося декілька поколінь комп'ютерів та засобіваналогів. Сьогодні у більшості європейських країн переважно орієнтуються на так звані «тач» технології (від англ. Touch дотик): інтерактивні дошки, тачфони, планшети та інші пристрої з сенсорними поверхнями. Санітарні норми використання для цих пристроїв на сьогодні українські освітяни не мають. Подруге, більшість характеристик комп'ютерної техніки зазначених у ДСанПіН 5.5.6.00998 нічого не кажуть звичайному учителеві. Як їх перевіряти, чим заміряти, яким чином діяти при виявлені невідповідності вимірів санітарним нормам, всі ці питання повинні вирішувати фахівці на основі комплексних досліджень, проведених техніками, медиками, психологами, педагогами. І на теперішній час результати таких досліджень невідомі [10, 19].

Методична доцільність. Дуже важливим моментом використання ІКТ у навчанні є методична доцільність. Остання визначається, як продиктований необхідністю оптимальний підбір засобу подання матеріалу з використанням технічного обладнання і програмного забезпечення за найкоротший проміжок час. Необхідність, у свою чергу, визначається, як відповідність обраного засобу опрацювання матеріалу віковим та психосоматичним особливостям учнів з урахуванням рівня їхньої попередньої навчальної підготовки. Це означає, що практично всі навчальні матеріали повинні бути адаптованими під кожний конкретний дитячий колектив. І зробити це має та людина, яка найкраще знається на особливостях і індивідуальних потребах цього колективу це вчитель. На жаль, зараз вчителі у своїй більшості пропонують учням до використання ті технології, якими володіють, а не ті, які були б найбільш ефективними у конкретному випадку. Г оловним чином, інструментами на уроці стали програми досить вузького кола з пакету «Microsoft Office», які до того ж використовуються у випадках, що зручні для вчителя, а не для учня. Ситуацію може ускладнити впровадження матеріального заохочення вчителів, до використання у роботі комп'ютерні технології. Це питання час від часу обговорюються вищім керівництвом освітньої галузі і повинно, на перший погляд, позитивно вплинути на стан використання провідних технологій у навчальному процесі. Але в тих умовах, які ми зараз маємо з рівнем комп'ютерної грамотності вчителів, скоріш за все, ми отримаємо впровадження «ІКТ заради ІКТ». Тобто самий процес впровадження ІТ буде головніший за ефективність і доцільність такого впровадження.

Подолання цих складностей може бути досягнуто різними шляхами: підвищенням рівня ІКТ компетентності вчителів, збільшенням кількості різнорівневих навчальних матеріалів, наданням вчителям для використання на уроці замість повністю готових матеріалів лише окремих блоків. Але все це збільшить час, що буде витрачатись педагогом для підготовки до заняття. Найбільш зручним, на наш погляд, є розширення переліку методик та допоміжних методичних матеріалів для вчителя, що дозволять працювати з одним й тим же навчальним матеріалом у різних класах без його попередньої технічної переробки. Іншими словами, адаптування матеріалів буде досягатися за рахунок використання різних методичних прийомів.

Дидактична доцільність. Безліч можливостей надає вчителеві використання на уроці електронних дидактичних матеріалів. Під останніми розуміють цілеспрямовано розроблені документи, для використання у навчальному процесі за допомогою прикладних програм загального призначення (або навчальних програмних середовищ) і побудовані відповідно до змісту навчальної теми і методики навчання предмету. Головною перевагою електронних дидактичних матеріалів є можливість їх виготовлення з урахуванням індивідуальних умов навчального процесу. Однак, виготовлення якісних матеріалів вимагає у вчителя певного часу і достатньо високих практичних навичок роботи з обладнанням. Досить часто трапляється нестача і першого і другого. Тому переважна більшість матеріалів, які зараз використовуються вчителями у навчальному процесі носять ілюстративний характер. Це презентації, що, частіш за все, супроводжують заняття від початку і до кінця. Такий підхід до використання цифрових технологій практично виключає творчу складову і самостійну роботу учнів. Одноманітність матеріалів і традиційна надмірність у використанні, робить їх звичними і емоційно знебарвленими [12, 3].

Досить цікавим шляхом розв'язання вказаної проблеми може стати використання елементів проектної діяльності учнів на уроці. У цьому випадку учень сам обирає оптимальний для нього рівень використання ІКТ.

Рівень ІКТкомпетентності вчителя. Головною проблемою є різниця у рівнях володінні комп'ютерною технікою вчителями і учнями. У випадку, якщо ця різниця є досить суттєвою, учитель просто не в змозі запропонувати учню гідний рівень навчальних матеріалів. На подолання цієї проблеми спрямовані підтримані Міністерством освітні ініціативи всесвітньо відомих компаній Intel «Навчання для майбутнього», Microsoft «Партнерство в навчанні», Національний проект «Відкритий світ», Національна програма «100 відсотків». Значний внесок у просвітницьку діяльність роблять інститути післядипломної освіти на курсах підвищення кваліфікації вчителів. Але інтенсивність використання комп'ютерних технологій [3] свідчить про те, що й досі рівень комп'ютерної грамотності вчителівпредметників є лімітуючим фактором впровадження ІТ у освіті.

Матеріальнотехнічне забезпечення. За результатами моніторингу впровадження ІКТ і загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва, майже 50% предметних кабінетів не мають жодного цифрового пристрою навчання, і лише кожний п'ятий кабінет має під'єднання до Інтернету [3]. До того ж, у звіті про результати моніторингу зазначається, що «навчальні заклади обирались районними науковометодичними центрами (РНМЦ) самостійно, то можна передбачити, що до списку потрапили «благополучні» школи і реальні показники можуть виявитись ще гіршими». Також невтішною є ситуація і з ліцензійним програмним забезпеченням навіть комп'ютерних класів шкіл.

Практично не використовуються технології орієнтовані на інші пристрої, що є власністю учнів (iPad, iPhon, електронна книга) [12, 4].

Індивідуальні особливості учня. Технології особистісноорієнтовані навчання, які сьогодні викликають живий інтерес школярів і користуються досить великим попитом серед батьків учнів, передбачають індивідуальний підхід до кожної дитини, демократичний стиль управління і гуманістичну спрямованість процесу навчання, як співробітництва. Тому розуміння раціонального розв'язання проблемного завдання тісно пов'язане з індивідуальними особливостями людини. Тобто, раціональним вважається такий шлях вирішення питання, який потребує мінімальну кількість часу і найзручніший для учня.

2.2 Методика використання інформаційнокомунікаційних технологій на уроках української мови та літератури

Використання інформаційних технологій на уроках української мови та літератури може відбуватися різними способами, це залежить від низки факторів, найважливішими з яких є такі: потреби конкретного уроку, рівень володіння різними програмами та наявністю сертифікованих програм у системі середньої загальної освіти тощо.

Дидактичні можливості інформаційнокомунікаційних засобів навчання, що використовуються на уроках української мови, літератури та історії, можна стисло визначити так:

посилення мотивації навчання;

активізація навчальної діяльності учнів, посилення їх ролі як суб'єкта навчання діяльності;

індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення меж самостійної діяльності школярів;

урізноманітнення форм подання інформації;

урізноманітнення типів навчальних завдань;

створення навчального середовища, яке забезпечує "занурення" учня в уявний світ, у певні соціальні і виробничі ситуації;

постійне застосування ігрових прийомів;

забезпечення негайного зворотного зв'язку, можливість рефлексії;

можливість відтворення фрагмента учбової діяльності [10, 18].

Крім того, інформаційнокомунікаційні технології навчання поєднуються на уроках з апробованими, результативними технологіями: інтерактивним навчанням, навчанням як дослідження, проектною технологією, проблемним навчанням. Серед видів засобів ІКТ надається перевага навчальним, навчальноігровим, інформаційнопошуковим, демонстраційним, тренувальним засобам.

Зупинимося детальніше на використовуваних ІКТ, формах роботи з ними, впливові конкретних інформаційнокомунікаційних технологій на формування ключових компетенцій учнів.

ПРЕЗЕНТАЦІЇ. Підготовка презентацій з української мови є ефективним методичним прийомом, що допомагає в цікавій формі узагальнювати, відпрацьовувати, повторювати, систематизовувати і створювати нове на основі вивченого. Комп'ютерна програма PowerPoint дає широкий простір для використання мультимедійних можливостей комп'ютера під час вивчення різноманітного матеріалу. Залежно від мети, яка ставиться перед створенням і використанням презентацій, їх можна умовно поділити на демонстраційні, систематизуючі, дослідницькі. Залежно від творчої ідеї, завдяки якій виявляється яскраве індивідуальне обличчя презентації, на словникові сторінки, презентації запитаннявідповіді. Крім того, створення презентацій ефективне завдання для самостійної дослідницькопошукової роботи школярів, яке згуртовує дітей, вчить працювати у групі й нести колективну відповідальність за виконану роботу. З досвіду навчання учнів технології створення презентацій виділимо кілька важливих моментів.

1. По кожній темі, яка пропонується учням для створення презентацій, складається темарій перелік вужчих за змістом тем. Наприклад, по темі «Дієслово» у 8 класі до пропонованого учням темарію було вміщено такі теми: “Вид дієслова”, “Часи дієслів”, “Узагальнювана таблиця дієслів”, “Морфологічний розбір дієслова”. Конкретизація теми сприяє більш детальному її дослідженню, дозволяє не переобтяжувати презентацію текстовою інформацією.

2. Групи для створення презентацій формуються, враховуючи рівень сформованості предметних компетенцій школярів, психологічні особливості, міжособистісні стосунки в класному колективі (лідер актив пасив). Для перевірки сумісності школярів у новостворених групах пропонується виконання нескладного завдання дослідницького характеру, так званого пілотного завдання.



Після його перевірки, якщо потрібно, проводиться корекційна робота для формування груп. Виконуючи такий вид роботи при нагоді стане гра «Мовний футбол». Г ра використовується для узагальнення та систематизації знань учнів з певної теми. Цей варіант навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу. Ця технологія застосовується для оперативного опитування та спілкування дітей у групах. Клас поділяється на дві команди. Капітани команд з м'ячем. По черзі виконують мовні удари (тобто ставлять запитання). Питання адресуються конкретно обраному учаснику команди. Якщо опитуваний не знає правильної відповіді на питання, то відповідати мусить капітан. Якщо ж і капітан не в змозі дати правильну відповідь, то команді зараховується гол. Учні заздалегідь готують запитання та радяться перед грою з тренером (учителем) [10, 19].



Легко реалізувати таку роботу у групах і за допомогою гри «Намисто» Використання такого виду роботи сприяє тому, що учні, не в змозі ухилитися від виконання завдання, поділяються на чотири групи: перша «нанизує намисто» зі слів І дієвідміни, друга добирає слова другої дієвідміни, третя віднаходить іменники ІІІ дієвідміни і, відповідно, четверта іменники четвертої дієвідміни. Учитель пропонує по одному початковому слову для намиста кожної групи. По закінченню часу на обговорення кожна група представляє результати роботи, чиє намисто довше, той і переміг.

3. У кожній з новостворених груп учням пропонується розподілитись у три сектори: інформатори (знаходять, класифікують, уточнюють інформацію), генератори ідей (складають план презентації, шукають творчу ідею), комп'ютерні дизайнери втілюють знайдене й задумане, добирають малюнки, працюють над анімацією і звуком. Оптимізує роботу над створенням і захистом презентацій алгоритм роботи над створенням презентації, алгоритм виступу на захист презентації, оцінний лист [9, 6].

ПУБЛІКАЦІЇ, ІНФОРМАЦІЙНІ БЮЛЕТЕНІ. Це цікава творча форма роботи, яка допоможе учням відчути себе в ролі журналістів, редакторів. Робота над створенням публікацій має багато спільного з презентаційною технологією і сприяє формуванню соціальної, комунікативної, інтелектуальної, креативної, інформаційної, самоосвітньої компетенцій учнів. Працюючи з шаблонами програми Microsoft Office Publisher, учні вчаться знаходити цікаву інформацію за допомогою традиційних і сучасних інформаційних ресурсів, творчо опрацьовувати її, представляти власну позицію, власне бачення проблеми. Виконувати творчі завдання у програмі Microsoft Office Publisher учні можуть як індивідуально, так і в групі.

КОМП'ЮТЕРНИЙ ДИКТАНТ. Диктант давно відома форма перевірки знань, проте його використання у мультимедійному форматі відкриває нові можливості, дозволяє економити час. Серед видів комп'ютерних диктантів віддається перевага самодиктанту, розподільному, вибірковому, асоціативному на уроках мови. Серед видів літературних диктантів, репрезентованих у комп'ютерних технологіях, використовуються портретний, хронологічний, цитатний [9, 7].

Крім того, на уроках української мови та літератури використовуються розробки тестових завдань, електронні підручники, аудіозаписи, відеофільми, мультфільми, перегляд фото слайдів, Інтернетресурси тощо.

При підготовці до уроку з використанням інформаційнокомунікаційних технологій варто дотримуватися таких правил:

ІКТ не самоціль, а засіб досягнення мети уроку.

Урок із використанням ІКТ повинен відповідати принципам дидактики.

Не зупинятись на апробованих, добре знайомих учням формах роботи з комп'ютерними засобами навчання, вивчати можливості ІКТ, знаходити нові форми інтерактивної взаємодії “учень комп'ютер учитель”. Адже пізнане лише невелике віконце у світ нового.

2.3 Методичні рекомендації у контексті проблеми дослідження

Сьогочасна шкільна мовна освіта зазнає певних змін й органічно вливається в інформаційну добу: створюються умови для виявлення та розвитку здібностей кожної дитини, відбувається формування особистості, яка має міцні базові знання й яка здатна адаптуватися в умовах нинішнього життя. Не може залишитися осторонь й учитель, діяльність якого стрімко поглинає електронне освітнє середовище: крім ґрунтовних предметних знань він повинен освоювати методику навчання предмета на основі широкого спектру інформаційнокомунікаційних технологій, повинен вміти створювати предметний курс на основі електронних засобів навчання нового покоління, розробляти дидактичні навчальні матеріали з урахуванням електронних дисциплін (електронна педагогіка, електронна лінгводидактика, електронна лексикографія тощо). Те, що вчора було маловідомим, завтра буде застарілим.

«Упровадження сучасних інформаційнокомунікаційних технологій, що забезпечують удосконалення навчальновиховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві» [2] передбачено в Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті, в Законі України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 20072015 роки», в Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, в Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні, в проекті Концептуальних засад розвитку електронної освіти в Україні та в інших офіційних документах [5, 23].

Лінгводидактика як наука, що досліджує зміст, форми, способи й засоби навчання української мови на сучасному етапі розвитку наповнюється новим змістом, формуються нові її складові, зароджуються основи електронної методики навчання мови, проводяться теоретичні й науковометодичні розвідки, розробляються ефективні методи й прийоми використання інформаційнокомунікаційних технологій у навчальновиховному процесі. Відповідно, й «сучасний урок мови..., на якому вчитель уміло використовує всі можливості учня, весь його творчий потенціал із метою активного розумового розвитку, глибокого й усвідомленого засвоєння лінгвістичних понять, формування комунікативної компетентності та моральновольових якостей, а отже, виховання мовної особистості» [3] також зазнає інноваційного втручання: характер взаємодії учасників навчальновиховного процесу переходить на новий рівень. Утворюється ланка ученьтехнологіяучитель (за О.Пометун та Л.Пироженко), завдяки якій учитель стає педагогомтехнологом, а учень активним учасником процесу навчання; забезпечується взаємозв'язок й співпраця педагога з учнями; вчитель уміло використовує можливості учня для формування його як мовної особистості, здатної до активного розумового розвитку, до самовдосконаленя. Сучасний школяр потребує знання, уміння й навички пізнавального й творчого типу. На сьогодні освітній процес поряд із кращими традиційними надбаннями акумулює новітні інноваційні технології, які вносять зміни в принципи, методи, форми, засоби, методики навчання мови.

Методика проведення уроку з використанням засобів електронної лінгводидактики ґрунтується на можливості застосовувати певні методи як джерело отримання знань, формування навиків та умінь. До традиційних методів навчання мови відносимо роботу з текстом, книгою, розповідь учителя, бесіду, екскурсію, вправи, використання наочності. В електронному навчанні мови вищезазначені методи реалізуються в цифровому форматі й мають свою специфіку: робота з гіпертекстом, віртуальна екскурсія, інтерактивні вправи, використання мультимедійності для створення віртуальної реальності, онлайн консультації тощо.

Особистісноорієнтований і діяльнісний підходи до електронного навчання української мови орієнтують учителя на використання системи методів, в основі яких лежить діяльнісний тип навчання:

методи, що забезпечують оволодіння мовою: практичні, репродуктивні, проблемні, пошукові, словесні, наочні, дедуктивні, індуктивні);

методи, що стимулюють і мотивують навчальну діяльність (пізнавальні ігри, проблемні ситуації тощо);

методи контролю й самоконтролю (опитування, письмова робота, тест тощо) [5, 24].

Цілеспрямоване формування в учнів раціональних прийомів роботи з навчальним матеріалом забезпечить їхнє подальше використання, є основою для самоконтролю й самооцінки: здатність визначати свої потреби й завдання; уміння організувати свою навчальну діяльність для досягнення поставлених цілей; уміння ефективно використовувати можливості навчання; прийом роботи з текстом; прийоми короткого й раціонального запису: замітки, складання плану, написання тез, конспект анотацій, рефератів, рецензій; прийоми роботи з джерелом; прийоми запам'ятовування (структурування навчального матеріалу), використання прийомів з опорою на образну й слухову пам'ять; прийоми зосередження уваги; прийоми роботи з довідковою літературою: словниками, енциклопедіями, каталогами, довідниками, бібліографічними списками; прийоми підготовки до екзаменів, ЗНО; прийоми роботи з аудіо й відеозаписами.

Методи й прийоми навчання, які визначає електронна лінгводидактика, находяться у взаємозв'язку зі змістом і формами електронного навчання.

Для забезпечення теоретичної й практичної бази навчання мови в нових умовах інформаційного суспільства важливим є раціональне використання інструментальних засобів. Виникає необхідність у спеціальних програмних засобах, які дозволили б учителю створювати електронні навчальні матеріали, або самостійно вносити необхідні зміни в матеріали, які він використовує. Розробка таких матеріалів можлива на основі програм двох типів: інструментальних та прикладних програм загального й спеціалізованого призначення.

Одним із ефективних методів представлення та вивчення будьякого матеріалу є створення навчальних презентацій. Вони сприяють творчому навчанню, урізноманітнюють способи подачі матеріалу, поєднують різні організаційні форми проведення занять. Завдяки мультимедійності електронні презентації надають можливість створювати інформаційний і візуальний образ об'єкту, який досліджується.

Однією зі складових реформування вітчизняної освітньої галузі є впровадження інноваційних комп'ютерних технологій, які відповідають викликам сучасного інформаційного суспільства й забезпечують високий рівень якості освіти. Вимірювання навчальних досягнень учнів із української мови методом комп'ютерного тестування на сьогодні є актуальним. Функціональною програмою (програма тестування учнів, редактор тестів і журнал результатів) для створення комп'ютерних тестів й проведен комп'ютерного тестування є «MyTest» [7, 12].

Останнім часом, із метою оптимізації та інтенсифікації навчального процесу, в освітній практиці загальноосвітніх навчальних закладів використовують технології Веб 2.0, які не вимагають спеціальних знань мови програмування, а простота й зручність у використанні дає змогу економно витрачати час. Для того, щоб бути повноправним членом електронного суспільства, важливо знати інструменти Веб 2,0: блоги, вікі, соціальні сервіси тощо, які сприятимуть співпраці між учнями й учителем, забезпечуватимуть створення та обговорення навчального контенту, обмін інформацією тощо.

Розглядаючи особливості використання інформаційнокомунікаційних технологій для організації навчальнопізнавальної діяльності учнів на уроках української мови, ми дійшли висновку, що застосування їх у процесі вивчення української мови та літератури сприятиме розширенню кругозору школярів; побудові міжособистісних відносини та посиленню відповідальності за результати власної роботи.

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши різноманітну наукову літературу з проблеми дослідження, ми дійшли наступних висновків.

1. ХХІ століття час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення.

Комп'ютери стрімко увійшли в різноманітні сфери повсякденної діяльності суспільства, тому широке запровадження комп'ютерної техніки у процесі навчання є важливим завданням педагогів.

2. Використання інформаційних технологій на уроках української мови та літератури може відбуватися різними способами, це залежить від низки факторів, найважливішими з яких є такі: потреби конкретного уроку, рівень володіння різними програмами та наявністю сертифікованих програм у системі середньої загальної освіти тощо.

3. Існуючий рівень використання ІКТ на уроці потребує оптимізації як з боку удосконалення існуючих форм і методів роботи, так і пошуку принципово нових підходів до місця цифрових технологій на уроці.

...