Природоохоронна краєзнавча діяльність в системі екологічного виховання старшокласників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Природоохоронна краєзнавча діяльність в системі екологічного виховання старшокласників

Ураховуючи високі темпи індустріалізації, урбанізації та глобалізації, значне антропогенне навантаження на довкілля, незворотні зміни природного середовища внаслідок ігнорування фундаментальних законів природи, до випускників загальноосвітніх шкіл висуваються підвищені вимоги. Свідома та відповідальна природоохоронна діяльність є інтегрованим показником якості освіти. Аналіз науково- педагогічних джерел свідчить, що проблема формування природоохоронної діяльності учнів актуальна для різних вікових груп і регіонів [2; 5; 7; 8].

Більшість досліджень з проблеми екологічного виховання присвячено формуванню екологічної культури [1; 5; 8]. Представлено доробки щодо формування екологічної культури студентів природничих спеціальностей [8], формування під час туристсько-краєзнавчої роботи [1], підготовки студентів-біологів до проведення ботанічних екскурсій [6], формування екологічної культури учнів ПТУ [7], розвитку екологічного мислення студентів університету [5]. Певну розробку має проблема підготовки студентів - майбутніх учителів - до природоохоронної роботи у школах [8; 11]. Відзначимо, що система природоохоронної діяльності учнівської молоді обґрунтована фрагментарно, зосереджена в дослідженнях, які присвячені розвитку молодших школярів та учнів середньої школи. У той же час поза увагою залишається сутнісний потенціал регіонального компоненту екологічного виховання старшокласників, який реалізується в природоохоронній діяльності.

Мета цієї статті - розробити систему практичної підготовки старшокласників до регіональної природоохоронної діяльності.

У науково-педагогічній літературі існує низка визначень поняття «природоохоронна діяльність», яке розглядалося і трактувалося вченими як доцільно спрямовані дії щодо охорони та захисту довкілля, збереження, поліпшення й раціонального використання природних ресурсів, виховання свідомого і відповідального ставлення до природи [2]. Відзначається, що природоохоронна діяльність здійснюється на основі сукупності природничих і природоохоронних знань, емоційно-ціннісного ставлення до довкілля, сформованих норм і правил екологічно доцільної поведінки, практичних умінь і навичок [8]. Уточнюється, що практична природоохоронна діяльність має позитивне дидактичне і виховне значення, оскільки діти накопичують досвід вирішення екологічних проблем, учаться розуміти та сприймати ці проблеми як особисто значущі [9]. Наголошується, що природоохоронна діяльність - це цілеспрямована діяльність суспільства, його управлінських структур, що здійснюється з використанням системи методів, інструментів і важелів впливу та спрямована на збереження і покращення якості навколишнього природного середовища [1]. Узагальнюючи, доцільно визначити природоохоронну діяльність як усвідомлену діяльність, що ґрунтується на духовно- етичному ставленні до природи та отриманих екологічних знаннях і практичних навичках, спрямованих на захист, відтворення та запобігання шкідливих дій щодо навколишнього середовища взагалі та рідного краю зокрема [10].

Важливим чинником у залученні учнівської молоді до природоохоронної діяльності є формування мотивів і потреб особистості, що визначають занепокоєність і переконання особистості в здійсненні дій, спрямованих на зменшення руйнівного впливу людини в забрудненні довкілля.

Невичерпним джерелом формування системи природоохоронної діяльності старшокласників є природні ресурси та заповідні території рідного краю.

Для формування природоохоронної краєзнавчої діяльності слід сформувати готовність до прийняття екологічно виважених рішень і почуття відповідальності за власні дії. Ці інтегрувальні елементи є системотворчими для формування природоохоронної краєзнавчої діяльності старшокласників [11].

Нами проаналізовано нормативну документацію та методи викладання природничо-наукових навчальних дисциплін і виявлено нестачу у змісті природоохоронної проблематики регіонального спрямування та практичну відсутність відомостей, що стосуються побутової сфери діяльності особистості, переважне використання неефективних навчально-виховних методів і таких, що суперечать нормам природоохоронної поведінки, ускладнюють формування природоохоронної краєзнавчої діяльності.

Педагогічними умовами формування природоохоронної краєзнавчої діяльності старшокласників визначено такі: удосконалення навчального змісту ідеями сталого розвитку, екологічного права, менеджменту і моніторингу; забезпечення диференційованого та комплексного впливу на формування складових природоохоронної краєзнавчої діяльності, упровадження інтерактивних методів навчання і виховання школярів; формування у старшокласників усвідомлення особистої причетності до екологічних проблем у процесі безпосередньої взаємодії з природою під час практичних занять (рис. 1).

Природоохоронна краєзнавча діяльність формується під впливом екологічної інформації наукового чи прикладного характеру. Загальнонаукові знання й ті, що стосуються найближчого середовища, використовуються в досвіді прийняття рішень щодо стану та вибору способу діяльності. Отримання учнями опосередкованого і безпосереднього досвіду взаємодії з природою відбувається під час лекційно- семінарського навчання та практично-лабораторних робіт і в системі позаурочних екологічних занять.

Вибір способу діяльності залежить від ціннісних орієнтацій особистості, місця екологічних цінностей в ієрархії особистісних, що відбито в характері мотивів діяльності. Тому у структурі природоохоронної краєзнавчої діяльності старшокласників відстежується мотиваційно-ціннісна складова.

У формуванні цієї складової природоохоронної краєзнавчої діяльності важливими є і предметні, і суб'єктні цінності. Визначальними у прийнятті рішень є не лише спектр екологічних цінностей особистості, а й місце цих цінностей в ієрархії особистісних. Важливою умовою формування природоохоронної краєзнавчої діяльності є трансформація зовнішніх мотивів і стимулів у внутрішні мотиви учнів, які сприятимуть формуванню природобезпечної діяльності без зовнішнього контролю.

Екологічні знання, досвід, цінності і мотиви старшокласників реалізуються у природоохоронній краєзнавчій практичній діяльності та щоденній поведінці. Діяльність є реальним чинником ризиків для довкілля або шляхів його збереження, і саме за її виявом оцінюють якісний рівень природоохоронної краєзнавчої діяльності.

Тому у структурі природоохоронної краєзнавчої діяльності виділено поведінкову складову.

Рис. 1. Педагогічні умови формування природоохоронної краєзнавчої діяльності старшокласників

Нами запропоновано і впроваджено вдосконалений практичний навчальний матеріал предмета «Екологія» за програмою рівня стандарт згідно з принципами урахування матеріалу екологічного змісту в міжпредметних зв'язках; поєднання інформації глобального та регіонального рангів із подальшим розширенням останнього; використання екологічної інформації у сфері побутового споживання та природоохоронної краєзнавчої діяльності.

З метою формування природоохоронної краєзнавчої діяльності старшокласників складено комплекс практичних занять, спрямованих на реалізацію краєзнавчого

та міждисциплінарного принципів екологічного виховання, розкриття, уточнення і конкретизацію наукових підходів, на матеріалі найближчого навколишнього середовища - особливостях природо-територіальних комплексів і екологічних проблем міста Херсона і Херсонської області, розширення екологічного світогляду старшокласників, усвідомлення закономірностей і причинно-наслідкових зв'язків у природокористуванні; надано можливість усвідомити рівень природозбереженості міста Херсона та Херсонської області та сформувати в учнів усвідомлення особистої причетності до вирішення регіональних екологічних проблем.

Розроблений комплекс практичних природоохоронних краєзнавчих занять пропонує сім тем: «Аналіз особливостей історичних етапів взаємодії суспільства і природи», «Порівняння обсягів і структури забруднення міст України та Херсонщини», «Вплив інтенсивності ерозійних процесів на стан ґрунтового покриву Херсонської області», «Аналіз схем колообігу основних речовин у природі на предмет змінності їх ланок антропогенною діяльністю на Херсонщині», «Наявна й оптимальна структура природокористування в Україні та Херсонській області», «Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України та Херсонщини», «Аналіз співвідношень природних і антропогенних угідь Херсонської області».

У структурі кожного практичного природоохоронного краєзнавчого заняття визначено мету, обладнання, алгоритм проведення експериментально-пошукового дослідження, тестові завдання для самоперевірки знань і запитання для оцінювального контролю.

Практичні природоохоронні краєзнавчі заняття спрямовано на обґрунтування економіко-екологічних залежностей, з'ясування реальних тенденцій природокористування в регіоні, розуміння статистичних відомостей як індикатора екологічної ситуації на певній території.

Практичні заняття пропонують розв'язання регіональних еколого-економічних завдань, проведення порівняльного аналізу щодо відповідності реальних та оптимальних напрямків природокористування, узагальнення та презентацію експериментально-пошукових матеріалів в інтерактивних заходах, розробку індивідуальних і колективних проектів раціоналізації природокористування.

Оцінювання навчальних досягнень учнів рекомендується за критеріями, затвердженими Міністерством освіти і науки України. Це зокрема правильність і науковість викладення матеріалу, повнота розкриття понять і закономірностей, точність вживання екологічної термінології; ступінь самостійності відповіді; логічність і доказовість у викладенні матеріалу; ступінь сформованості інтелектуальних, загальноосвітніх, специфічних умінь (робота з картографічними, статистичними й іншими додатковими матеріалами).

Базовим поняттям у шкільному курсі екології визначено категорію природокористування, яка в практичних природоохоронних краєзнавчих заняттях розглядається з двох позицій:

По-перше, з боку порушення рівноваги між утвореною речовиною і розкладеною в природних системах, що описується законом збереження маси речовини та енергії. Тому характеристика нераціонального природокористування розглядається у вигляді проблеми забруднення середовища існування, проблеми деградації природних систем, проблеми зміни ланок колообігу речовини та енергії в природі. Ці проблеми віддзеркалюють по суті порушення закону збереження речовини й енергії та вказують на причини виникнення екологічних кризових ситуацій різного масштабу.

По-друге, з боку організації перспективних заходів щодо відновлення порушеної рівноваги природних процесів, які мають вирішальне значення в певних сферах діяльності людини. Тому зміст курсу екології, також орієнтований на висвітлення проблеми раціонального природокористування, аналізує проблеми збалансованого споживання природних ресурсів, проблеми збереження природного біорізноманіття та проблеми оптимізації господарської діяльності [11]. Отже, формування природоохоронної краєзнавчої діяльності учнів старшої школи здійснюється з позиції принципів природокористування, а зміст курсу «Екологія» висвітлюється в плані сучасних екологічних проблем, що стосуються цієї категорії.

Прикладом практичного природоохоронного краєзнавчого заняття є робота за темою «Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України та Херсонської області». Мета роботи полягає в порівняльному аналізі структури заповідної мережі країни та регіону і з'ясуванні відповідності міжнародним і національним програмам збереження біорізноманіття. Матеріали та обладнання практичної роботи представлені таблицями, тематичними картами, екологічним паспортом Херсонської області [3; 4]. Виконанню практичної роботи передують теоретичні відомості щодо державного природно-заповідного фонду, який включає чотири підсистеми:

1) природоохоронну та науково-дослідну (біосферні заповідники, заповідники і пам'ятки природи);

2) природоохоронну та рекреаційну (національні парки і пам'ятки садовопаркового мистецтва);

3) природоохоронну та ресурсновідновну (заказники природи);

4) науково-дослідну та природоохоронну (ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки).

Відповідно до екологічного паспорту області старшокласники отримують інформацію, що на території Херсонської області функціонує 79 територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею 272700,2 га (близько 9,67 % від площі області, що є хорошим показником серед областей України, але не відповідає науковим рекомендаціям для степової зони (10%)), з них 13 об'єктів загальнодержавного значення загальною площею 244665,95 га та 66 місцевого значення загальною площею 28034,24 га, зокрема 22 точкові. Природно-заповідний фонд Херсонській області налічує 7 категорій територій та об'єктів: Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф. Е. Фальц-Фейна (загальна площа 33307,6 га, зокрема заповідна - 11054 га) та Чорноморський біосферний заповідник (загальна площа 109254,8 га, у Херсонській області - 106513,8 га, зокрема заповідна - 70509 га); Національні природні парки: Азово-Сиваський (загальна площа - 52154 га, зокрема заповідна - 38981 га), «Джарилгацький» (загальна площа - 10000 га, зокрема заповідна - 805 га), «Олешківські піски» (загальна площа - 8020,36 га, в т.ч. заповідна - 5223,0 га); 1 дендропарк загальнодержавного значення «Асканія-Нова» загальною площею 183,2 га; 7 заказників загальнодержавного значення загальною площею 34487 га та 13 заказників місцевого значення загальною площею 26892,8 га; 30 пам'яток природи; 13 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення загальною площею 173,34 га; 10 заповідних урочищ загальною площею 942 га.

Спираючись на інформативно-нормативні матеріали, учні послідовно виконують низку завдань.

Завдання 1 стосується визначення видів природно-заповідного фонду України та місця їх розташування. Результати пошукової діяльності заносяться до таблиці:

Природно-заповідний фонд України

Завдання 2 пропонує проаналізувати динаміку природоохоронних об'єктів України, користуючись даними таблиці «Природоохоронні об'єкти України»:

Природоохоронні об'єкти України