Особливості формування професійної компетентності вчителя початкової школи в контексті практичної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття

на тему: Особливості формування професійної компетентності вчителя початкової школи в контексті практичної підготовки

Людмила Федорова

У статті зроблено спробу визначити особливості формування професійної компетентності вчителя початкової школи в процесі вивчення дисциплін професійного циклу шляхом застосування інноваційних технологій. Подано дифініційний аналіз поняття “компетентність ”, визначено ключові, базові та соціально-предметні складові професійної компетентності. Акцентована увага на фундаментальній підготовці майбутнього вчителя шляхом надбання різних видів компетентностей, що відповідають рівню сучасної психолого-педагогічної думки.

Постановка проблеми

Оновлення освіти потребує від педагогів вмілого використання як традиційних, так й інноваційних форм діяльності. Сучасна школа потребує сучасного учителя. Яким він має бути? Компетентна, оптимістична, гуманна, інтелігентна, креативна, творча особистість - таким має бути учитель теперішнього і майбутнього.

Дефінітивний аналіз понять “компетенція” і “компетентність” свідчить про відсутність єдиних підходів до розуміння зазначених термінів.

Компетентність - набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці [3].

Поняття “компетентність” означає коло повноважень будь-якої посадової особи; володіння знаннями, досвідом у певній галузі [5, 289].

Професійна компетентність педагога - це особистісні можливості учителя, які дозволяють йому самостійно і ефективно реалізувати цілі педагогічного процесу.

Педагогічна компетентність - це система наукових знань, інтелектуальних і практичних умінь і навичок; загальної культури, особистісних якостей учителя, спроможного вирішувати психолого-педагогічні завдання.

Професійна компетентність - це мистецтво, яке повинно постійно удосконалюватися.

На думку Л. Гінзбурга, професійні компетентності діляться на:

- ключові - необхідні для виконання будь-якої професійної діяльності (інформаційно- комунікативні, соціально-трудові, мовні, культурні, здатність учитися);

- базові - відображають специфічний характер педагогічної діяльності (організаційний, дидактичний компоненти, здатність до педагогічного мислення, когнітивно-креативний, психологічний, оцінювальний, консультативний компоненти і здатність до розвитку впродовж усього життя);

- соціально-предметні компетентності (рівень володіння предметом і розвиток дослідницької компетентності учителя).

Аналіз основних досліджень

У роботах дослідників (В. Бондар, О. Бондаренко, Я. Кодлюк, А.Крамаренко, І. Зимня, О. Савченко, Дж. Равен) говориться, що професійна компетентність учителя - це сукупність ключових, базових і спеціальних компетентностей, що проявляються на професійно-діяльнісному, комунікативному й особистішому рівнях [1; 2; 4; 6; 7].

Оволодіння педагогічною майстерністю доступно кожному педагогові за умови цілеспрямованої роботи над собою. Воно формується на основі практичного досвіду. Але не будь-який досвід стає джерелом професійної майстерності. Таким джерелом є тільки праця, осмислена з точки зору її суті, цілей і технології діяльності.

Продиктований потребами сьогоднішнього дня високий рівень вимог до освіти учнів початкових класів може бути реалізований тільки тоді, коли вчитель початкової школи буде високопрофесійним, компетентним фахівцем у своїй галузі. Такий фахівець повинен не лише сам мати фундаментальну освітню підготовку і володіти професійними знаннями і уміннями, що відповідають рівню сучасної психолого-педагогічної науки. Він повинен усвідомлювати цілі і значення своєї професійної праці в цілісній системі безперервної освіти, бути професійно мобільним, тобто гнучко реагувати на зміни соціальної ситуації розвитку школярів, опановувати нові психолого-педагогічні вимоги до педагогічного процесу і нові педагогічні технології. Це означає, що сучасний учитель початкових класів - це творчий суб'єкт педагогічної діяльності з високим рівнем мотиваційної здатності виконувати професійні ролі, оволодівати різними технологіями навчання і виховання учнів [1].

Основними серед них є: вимоги до особи вчителя як сучасного фахівця в області освіти; специфічні вимоги до педагога початкових класів як вчителя і вихователя дітей молодшого шкільного віку; система педагогічної та психологічної культури вчителя.

З точки зору першого напряму виділяються дві складові - це компетентність і фундаментальність. Під компетентністю розуміються глибокі професійні знання і загальна ерудиція. Фундаментальність - це глибина знання наукових основ педагогічної діяльності.

Мета статті. Детальна характеристика професійної компетентності вчителя початкової школи і, у зв'язку з цим дослідження особливостей підготовки майбутніх вчителів початкових класів.

Виклад основного матеріалу

Професійна компетентність вчителя - інтеграційна система професійно-значимих особових властивостей, придбаних педагогом як в процесі загальної і спеціальної освіти, так і на основі практичного досвіду, що забезпечують високий рівень професійної педагогічної діяльності. Під високим рівнем професійної педагогічної діяльності розуміється її ефективність, що відповідає рівню сучасної науки і вимогам сьогоднішнього дня.

Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив виділити п'ять критеріїв професійної компетентності вчителя початкових класів: загальнокультурний критерій; загальнопрофесійний критерій; комунікативний критерій; особовий критерій; критерій саморозвитку і самоосвіти. професійна компетентність вчитель

1. Загальнокультурний критерій. Фахівцеві в області освітньої діяльності потрібна хороша загальна освіта, він повинен мати широкі і глибокі знання в різноманітних областях.

Таким чином, виділяють три показники професійної компетентності вчителя за загальнокультурним критерієм: загальний кругозір; інформованість в області культурних новинок; культура мовлення.

2. Загальнопрофесійний критерій. Успішне навчання в початковій школі можливо тільки в тому випадку, якщо вчитель повно і глибоко володіє змістом учбових предметів на рівні сучасної науки, а також, якщо цей зміст відібраний вчителем в чіткій відповідності з поставленою метою.

Показниками педагогічної компетентності вчителя за загально професійним критерієм можна вважати: володіння змістом учбових дисциплін; володіння сучасними теоріями і технологіями навчання і виховання; знання і реальний облік чинників, що забезпечують успішність педагогічної діяльності.

3. Комунікативний критерій. Професія вчителя відноситься до групи професій в системі “Людина - людина”, тому центральною складовою педагогічної діяльності є спеціально організоване спілкування. Інтерес до світу дитинства, потреба в спілкуванні з дітьми є необхідною передумовою професійного самовизначення вчителя. Ця потреба часто проявляється в прагненні бути наставником малюків, передавати їм необхідний інтелектуальний і моральний досвід, у бажанні опікати і піклуватися про них. Адже дитина молодшого шкільного віку ще не завжди самостійна і самодостатня. Часто вчитель вимушений виступати в ролі “мами”, яка завжди прийде на допомогу в скрутну хвилину, підтримає розгубленого малюка, підкаже, як діяти в тій або іншій ситуації.

4. Особовий критерій. Якість професійної педагогічної діяльності, як і в будь-якій іншій діяльності, багато в чому визначається тими властивостями, які має фахівець, що виконує її. Для успішної праці педагогові необхідно володіти безліччю різноманітних особових властивостей і якостей. Можна згрупувати професійно значимі якості педагога за трьома підставами.

Три показники професійної компетентності вчителя за особовим критерієм: професійна спрямованість особи: особова зрілість і відповідальність, професійні ідеали, відданість обраній професії; наявність специфічних професійних властивостей: організованість, ініціативність, вимогливість, справедливість, гнучкість, інтелектуальна активність, креативність; наявність специфічних психофізіологічних властивостей: стійкість нервової системи, високий емоційно-вольовий тонус, хороша працездатність і витривалість до психоемоційних навантажень.

5. Критерій саморозвитку і самоосвіти. Професійний педагогічний потенціал вчителя не може бути сформований одного разу і назавжди [2].

Професійне вдосконалення в процесі накопичення досвіду практичної діяльності повинне здійснюватися на основі критичного і вимогливого відношення педагога до себе і до своєї роботи. Постійне особове і професійне зростання в ідеалі виступає як невід'ємна риса професіоналізму вчителя.

Показниками професійної компетентності вчителя початкових класів за критерієм саморозвитку і самоосвіти можна вважати: самокритичність, вимогливість до себе; потреба в оновленні теоретичного і практичного досвіду педагогічної діяльності, схильність до інноваційної діяльності; дослідницький стиль діяльності.

Представлені критерії оцінки професійної компетентності вчителя початкових класів є одним з можливих підходів до аналізу проблеми педагогічного професіоналізму. Цей підхід не претендує на вичерпну повноту і глибину, але в той же час дозволяє розробляти основи для зручної і доступної діагностики професійної компетентності вчителя з опорою на розроблені показники по кожному з виділених критеріїв.

Задля цього необхідно знати педагогічну теорію, уміти застосовувати її в практичній діяльності. У контексті даної роботи формування компетентностей майбутнього вчителя початкової школи здійснюється у процесі застосування сучасної техніки роботи з папером “торцювання”.

Торцювання - один з видів паперового рукоділля. Цю техніку можна віднести і до способу аплікації, і до виду квілінгу. З допомогою торцювання можна створювати дивовижні об'ємні картини, мозаїки, панно, декоративні елементи інтер'єру Ще маловідома, ця техніка дуже швидко знаходить нових шанувальників і завойовує популярність у світі рукоділля. Настільки стрімке зростання її популярності пояснюється незвичайним ефектом “пухнастості”, який дає торцювання і дуже легким способом виконання.

В основі цієї техніки - створення зображень предметів за допомогою об'ємних елементів з паперу. Об'ємний елемент торцювання називають “торцюванням” або “сторч”. Він являє собою стиснений у вигляді лійки або конуса шматочок м'якого паперу. Саме з таких елементів і створюється задуманий виріб. Кожна така “торцовочка”, як один мазок у створенні картини, як одна петелька у в'язанні або одна намистинка у бісероплетінні.

Торцювання - робота не складна, але кропітка. Вона вимагає не тільки посидючості, але й акуратності, уваги і певної спритності.

Для виконання виробів у цій техніці потрібен мінімальний набір матеріалів та інструментів: папір, клей, ножиці і, так званий, “торцювальний” інструмент.

Папір для торцювання годиться не всякий. Зазвичай в цій техніці використовується гофрований папір або по-іншому креповий. Крім гофрованого паперу для торцювання підійдуть також звичайні паперові серветки. З гофрованого паперу виготовляють безпосередньо “торцовочки”. Ножиці і клей знадобляться для вирізання і приклеювання цих торцовочок на основі виробу.

В якості основи використовують досить різноманітні матеріали. “Опушить” гофрованим папером можна будь-яку поверхню, до якого цей папір приклеюється. Головним інструментом торцювання є - довга тонка паличка з тупим кінцем. На роль такого інструменту цілком може підійти олівець, стрижень або корпус від кулькової ручки, стержні від гелевих ручок.

Послідовність виконання:

Зі смужок гофрованого паперу наріжте на око квадрати зі стороною приблизно 1 см.

Намалюйте на щільному папері або картоні будь-який візерунок.

Нанесіть клей тонкою смужкою по контуру на невелику ділянку візерунка.

Торець стержня (тупий кінець) поставте на квадратик.

Зімніть квадрат і прокатайте стержень між пальцями.

У вас вийде кольорова трубочка-торцовочка.

Поставте її на клей.

Вийміть стержень.

Кожну наступну торцовочку приклеюйте поруч з попередньою. Намагайтеся ставити торцовочки щільно одну до одної, щоб не залишалося проміжків.

Висновки. Таким чином, формування професійної компетентності вчителя початкової школи в умовах модернізації педагогічної освіти в Україні, залежить від вдалого поєднання теорії та практики й схильності кожної особистості до інтелектуальної діяльності у процесі вивчення дисциплін професійного циклу.

Література

1. Бондар В. Управління формуванням професійної компетентності вчителя /В. Бондар // Освіта і Управління. -- 2006. -- Т.9(№2). -- С. 20 -- 27.

2. Бондаренко О.В. Професійна компетентність вчителя початкових класів / Олена Володимирівна Бондаренко. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://bondarenko-olena.blogspot.ru/ 2014/05/blog-post_1919.html

3. Державний стандарт. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http: //pochclass. ucoz. ru/index/novij_ derzhavnij_ standart_ pochatkovoji _osviti

4. Зимняя И.А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании / И.А. Зимняя. -- М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. -- 40 с. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://rc.edu.ru/rc/ bologna/works/ zimnaya_l_sod.pdf

5. Ожегов С.И. Словарь русского языка: 70000 слов / Под ред. Н.Ю. Шведовой. -- 23-е изд., испр. -- М.: Русский язык, 1990. -- 917 с.

6. Равен Дж. Компетентность в современном обществе: выявление, развитие и реализация / Дж. Равен; [пер. с англ.]. -- М., 2012. -- 396 с.

7. Савченко О. Взаємозв 'язок ключових і предметних компетентностей у контексті формування у молодших школярів уміння вчитися / О. Савченко //Імідж сучасного педагога. 2012. -- №6. -- С. 3 -- 6.

Размещено на Allbest.ru