Діагностування взаємодії дошкільного навчального закладу і сім’ї у полікультурному вихованні дошкільників

Размещено на http://allbest.ru

10

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського

УДК 37+008+316.614 - 053.4

Діагностування взаємодії дошкільного навчального закладу і сім'ї у полікультурному вихованні дошкільників

Фатьма Коразоглю (Геділ), аспірант

м. Одеса (Туреччина)

Вступ

Постановка проблеми. Проблема полікультурного виховання дошкільнят в сучасних умовах розвитку полікультурного суспільства набуває особливої актуальності. В даний час, коли відбувається інтенсивний процес гуманізації нашого багатонаціонального суспільства, надзвичайно значущим є виховання підростаючого покоління на традиціях національної культури, звичаїв.

Сім'я відіграє виняткову роль в полікультурному становленні особистості, в збереженні і передачі національних цінностей. Полікультурне виховання в українських умовах визначено як залучення підростаючого покоління до української та світової культур з метою духовного збагачення, як розвиток планетарної свідомості і формування готовності і вміння жити в багатокультурному середовищі.

Актуальність пояснюється тим, що численні глобальні проблеми сучасності (зростання напруженості в міжнаціональних відносинах, між людиною і природою, поширення тероризму, наростання міжконфесійної ворожнечі та ін.) пов'язані з руйнуванням традиційних культурних норм і цінностей.

У цій ситуації особливого строю є проблема виховання особистості, здатної орієнтуватися на духовно значущі норми і цінності (гуманність, патріотизм, громадянськість, благочестя), яка володіє досвідом етнокультурної орієнтації, самовизначення в полікультурному середовищі та проявом толерантного ставлення до представників інших культур.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему полікультурної освіти розглядали у своїх дослідженнях такі зарубіжні та українські науковці: А. Богуш, З. Гасанов, Л. Голік, О. Дубовик, Т. Клинченко, М. Красовицький, Г. Левченко, В. Міллер, В. Подобєд, Л. Горбунової, О. Котенко, Т. Осипової, Т. Рюлькер, М. Уолцер, М. Хінт.

Їхні дослідження стосуються запровадження полікультурної освіти в різних соціальних та регіональних середовищах.

Питання взаємодії сім'ї та дошкільного навчального закладу на сучасному етапі вивчались у працях Л. Бойко, І. Власенко, Ю. Грицая, О. Докукіна, Я. Журецького, А. Кліш, Т. Кравченко, О.Кучая, В. Масного, І. Печернікова, О. Сичова, Н. Старченко.

Метою статті є діагностичний аналіз взаємодії дошкільного навчального закладу з сім'єю у полікультурному вихованні дошкільників, визначення критеріїв та показників полікультурної освіченості вихователів і батьків у соціалізації дошкільників як ефективного засобу організації полікультурного виховання в умовах дошкільного навчального закладу та сім'ї.

Виклад основного матеріалу дослідження

Полікультурне виховання зорієнтоване на виховання індивіда, який зберігає свою соціально-культурну ідентичність, який прагне до розуміння інших культур, поважає інші культурно-етнічні спільності, уміє жити в мирі та злагоді з представниками різних національностей, рас, вірувань, який готовий до активної творчої діяльності в динамічному полікультурному і багатонаціональному середовищі [2, 3].

Метою полікультурного виховання є толерантність, взаємообмін, взаємодія, активна солідарність, розуміння. Полікультурне виховання - це процес цілеспрямованої соціалізації особистості, спрямований на оволодіння системою національних і загальнолюдських культурних цінностей, формування комунікативних умінь, що дозволяють студентам здійснювати інтенсивну міжкультурну взаємодію, розуміти інші культури, толерантно ставитися до їхніх носіїв [6, 212].

Ми вважаємо, що для спілкування між народами різних національностей потрібна наявність у суспільства такої якості особистості як полікультурність, тобто здатності до взаємопорозуміння та взаємодії, толерантного ставлення до інших культур, сприйняття їх поглядів та переконань.

Полікультурне виховання дошкільників ми розглядаємо, як процес міжнаціонального та гуманного виховання дітей, що характеризується толерантністю, повагою та інтересом до дітей інших етносів та бажанням взаємодіяти з ними.

З метою діагностування взаємодії дошкільного навчального закладу і сім'ї у полікультурному вихованні було визначено критеріально-рівневу шкалу оцінки полікультурної освіченості вихователів і батьків. Критерії оцінки виховання - ознаки, на основі яких можна зробити висновок про рівні вихованості людини, оцінити результати виховного впливу [4].

Критерії повинні бути адекватними щодо вимірюваного явища, чітко відображати природу цього явища та динаміку його зміни та повинен ґрунтуватися на найпростіших способах вимірювання, бути економічним за часом проведення. Таким чином, критерій - обов'язковий структурний елемент будь-якого педагогічного дослідження.

Підґрунтям для виокремлення критеріїв і рівнів полікультурної освіченості вихователів і батьків слугували дослідження В. Ботнарь, В. Болгаріної, О. Гордійчук, О. Гриви, С. Кортоузової.

Критеріями полікультурної освіченості вихователів і батьків визначено: мотиваційно-орієнтаційний (знання про сутність полікультурного виховання) - наявність позитивної мотивації згоди та спрямованості у педагогічних працівників та батьків з метою оволодіння технологіями, методиками, спрямованими на полікультурне виховання дитини; здійснення освітнього моніторингу за темою науково-методичного дослідження; інформаційне забезпечення ходу реалізації проблеми; інтерактивно-виконавський (толерантні почуття й ціннісні орієнтири, вчинкова діяльність) - сформованість уявлень про різноманіття культур та їх взаємозв'язок; усвідомлення важливості культурного різноманіття для самореалізації особистості; прагнення до успішного здійснення процесу полікультурного виховання старших дошкільників, виховання позитивного ставлення до культурних відмінностей, уміння обирати оптимальні методи, форми взаємодії ДНЗ з батьками; контрольно-оцінювальний (можливість аналізувати помилки успішного і неуспішного досвіду; розуміння необхідності міжнаціональної солідарності та формування ціннісних орієнтацій у старших дошкільників у полікультурному вихованні).

Для того, щоб визначити рівень прояву кожного критерію ми проаналізували існуючі методи діагностики; розглянули основні види діагностичних методів; проаналізували особливості тестів, анкет, методик; визначили основні вимоги, що ставляться до діагностичних методів і ситуацій.

Для діагностики позитивної мотивації згоди та спрямованості у педагогічних працівників та батьків з метою оволодіння технологій, методик, спрямованих на здійснення полікультурного виховання особистості за мотиваційно-орієнтаційним критерієм було використано методики: “Педагогічні ситуації” та тест “Чи толерантні ви до оточення?”.

На базі вищезазначених даних було кількісно схарактеризовано вхідні рівні (достатній, середній та низький) полікультурної освіченості вихователів і батьків у полікультурному вихованні старших дошкільників.

Так, у вихователів та батьків з достатнім рівнем полікультурної освіченості сформовано фактичні уявлення про суспільні норми міжетнічної толерантності, суспільні норми й правила поведінки; наявна етнокультурна компетентність; чітко виражений пізнавальний інтерес. Люди цього рівня демонструють емоційно стійке позитивне ставлення до оточуючих, виявляють емпатію, толерантне ставлення до інших людей, стриманість до протилежних думок. Вони самостійно виявляють міжособистісну толерантність, успішно взаємодіють з оточуючими на засадах партнерства та поваги, систематично виявляють високий рівень культури поведінки; на достатньому рівні рефлексують.

У педагогів та батьків із середнім рівнем полікультурної освіченості існують несистемні уявлення про суспільні норми й правила поведінки, знання про норми міжетнічної толерантності носять розрізнений характер, орієнтири знаходяться на етапі формування; ситуативно-емоційне ставлення до відмінностей інших людей, залежить від зовнішніх обставин, самовладання, емпатія, стриманість носять епізодичний характер, залежать від зовнішніх чинників. У взаємодії з оточуючими не завжди знаходять компроміс, визнають толерантну поведінку зі сторони інших, однак власну толерантність виявляють вибірково.

Низький рівень полікультурної освіченості батьків та вихователів характерний для людей, у яких відсутні або є незначний обсяг уявлень про цінності міжетнічної толерантності, відсутні вміння вирізняти межі толерантної (інтолерантної) поведінки. У них спостерігаються вибіркові знання про суспільні норми й правила поведінки та уявлення про свою етнічну належність, відсутній інтерес до пізнання. Люди цього рівня здебільшого нестримані, їм притаманні епізодичні вияви толерантності в конкретній ситуації щодо окремого індивіда, спостерігається небажання взаємодіяти з оточуючими.

Діагностична робота здійснювалась за двома напрямами: робота з батьками старших дошкільників, робота з вихователями дошкільних навчальних закладів.

У ході індивідуально-групових бесід з батьками дітей старшого дошкільного віку встановлено, що, на жаль, у більшості сімей не надають належної уваги полікультурному вихованню. Здебільшого у батьків спостерігається пасивність у долученні до виховної роботи, яка проводиться у ДНЗ. У меншості знаходяться сім'ї, в яких батьки сприймають проблему полікультурного виховання у дітей як актуальну, вважають особистісну якість необхідною для життя у полікультурному суспільстві, виховують її у дітей, в тому числі й власним прикладом.

Задля виявлення рівня готовності педагогів дошкільних навчальних закладів до реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти України, зокрема до полікультурного виховання дітей, нами проведено анкетування, яким було охоплено 84 вихователя ДНЗ різних регіонів України, з яких 78% проживають у містах, і 22% фахівці працюють у ДНЗ сільської місцевості.

На основі аналізу даних анкетування визначено причини посилення уваги до проблеми полікультурного виховання дітей старшого дошкільного віку: “наявність представників інокультур у групах дітей дошкільного віку та дошкільних навчальних закладах”; “міграція населення як в Україні, так й у світі загалом”; “низький загальний рівень культури та вихованості дітей ХХІ століття”; “загострення конфліктів на полікультурній основі внаслідок економічної та політичної кризи, а формування міжетнічної толерантності у дітей здатне попередити конфліктні ситуації”; “усі діти мають рівні права на виховання та навчання незалежно від їх етнічного чи культурного походження”; “саме в дошкільному дитинстві відбувається формування особистості, закладаються знання про основні загальнолюдські цінності, а з толерантних дітей виростають толерантні дорослі”; “спостерігаються непорозуміння та конфлікти навіть між дітьми однієї національності”; “сучасні умови життя вимагають від підростаючої особистості знань про представників інокультур задля налагодження міжетнічної взаємодії та уникнення непорозумінь і конфліктних ситуацій”.

У контексті вивчення розуміння вихователями ДНЗ завдань формування полікультурного виховання у виховному процесі отримано такі результати: із 84 опитаних, утрималось від відповіді 38% осіб, 62% педагоги окреслили низку завдань формування полікультурного виховання дітей у ДНЗ. Однак із них 12% педагогів відповіли, що не вважають актуальною проблему формування полікультурного виховання.

Основною причиною їхнього твердження стала відсутність представників інокультур чи дітей іноетнічного походження в ДНЗ, де вони працюють. На нашу думку, в цьому приховується чи не найголовніша суперечність сучасного навчально-виховного процесу в ДНЗ, адже виховувати полікультурність варто незалежно від того, відвідують дошкільний навчальний заклад діти інших національностей чи ні, оскільки полікультурна різноманітність нашої держави в цілому не викликає жодних сумнівів. Це ми бачимо за результатами констатувального зрізу готовності до полікультурного виховання вихователів та батьків.

Так, більшість опитувальних як контрольної - 40,52%, так і експериментальної - 49,57% групи продемонстрували низький рівень усвідомлення важливості полікультурного виховання. У них спостерігаються вибіркові знання про суспільні норми й правила поведінки та уявлення про свою етнічну належність, відсутній інтерес до пізнання. Не прагнуть самостійно розширювати знання в сфері полікультурного виховання дітей. Низька потреба в досягненні професійних знань, умінь та навичок.

Середній рівень сформованості за соціально- рольовим критерієм продемонструвал и в контрольній групі - 45,69% опитувальних, в експериментальній - 44,55% опитувальних. Вони орієнтовані на роботу вихователя, вважають важливою роль вихователя в вихованні дітей, проте не завжди усвідомлюють значення полікультурного виховання, міжетнічної толерантності у дітей, ознайомлені з формами і методами виховної роботи, проте не можуть сформулювати основні вимоги до полікультурного виховання дошкільників, хоча й прагнуть здобути нові знання в сфері полікультурності.

Лише у 5,17% опитувальних як контрольної, так і 5,22% - експериментальної груп закладений значний творчий потенціал, який представляє їм багатий вибір можливостей. Батьки та вихователі прагнуть до розуміння дітей. Спрямовані на досягнення педагогічних знань, практичних умінь і навичок до взаємодії ДНЗ та батьків у полікультурному вихованні старших дошкільників. Прагнуть сформувати інтереси дітей на гуманістичні та духовно-практичні ціннісні орієнтації, міжетнічну толерантність.

полікультурний виховання міжетнічний толерантність

Висновки

Результати констатувального етапу дослідження, надало можливість сформулювати припущення, що різниця у сформованості полікультурної освіченості вихователів і батьків не є статистично значущою і потребує активного формулювання з використанням різноманітних інноваційних методів та засобів реалізації метою подальшого полікультурного виховання дошкільників.

Стаття надійшла до редакції 16.03.2017

Література

1. Ботнарь В.Д., Суслова Э.К. Воспитание у детей эмоционально положительного отношения к людям ближайшего национального окружения путем приобщения к их этнической культуре. - М., 1993. - 221 с.

2. Болгаріна В. Культура і полікультурна освіта /В. Болгаріна, І. Лощенова //Шлях освіти. - 2002. - №1. - С. 2 - 6.

3. Дунин-Васович М. Воспитание дошкольников в духе мира // Универсальное и национальное в дошкольном детстве: Материалы международного семинара / Под ред. Л.А. Парамоновой; Сост. Т.А. Румер, Л.И. Эльконинова. -М., 1994.

4. Найденова Е.А. Детский коллектив и толерантность. // Межкультурный диалог: Лекции по проблемам межэтнического и межконфессионального взаимодействия/Под ред. МЮ. Мартыновой, ВА. Тишкова, Н.М. Лебедевой. - М.: Изд-во РУДН, 2003. - 406 с.

5. Поликультурное воспитание детей среднего и старшего дошкольного возраста / Под редакцией В.Н. Вершинина - Ульяновск: УИПКПРО, 2004.

6. Солодка А. Полікультурне виховання та освіта - крок до інтеграції освіти України в єдиний загальнокультурний простір // Науковий вісник Миколаївського державного університету: Зб. праць. - Миколаїв: МДУ, 2005.- С. 212 - 217.

References

1. Botnar V.D., Suslova E.K. (1993). Vospitanie u detey emotsionalno polozhitelnogo otnosheniya k lyudyam blizhayshego natsionalnogo okruzheniya putem priobshcheniya k ikh etnicheskoy kulture [Formation of emotionally positive attitude towards people of the nearest national environment among children by familiarizing with their ethnic culture]. Moscow, 221 p. [in Russian].

2. Bolharina V., Loshchenova I. (2002). Kultura i polikulturna osvita. [Culture and multicultural education]. Shliakh osvity. №1. pp.2 - 6. [in Ukrainian].

3. Dunin-Vasovich M. (1994). Vospitanie doshkolnikov v dukhe mira. Universalnoe i natsionalnoe v doshkolnom detstve [Education of preschool children in the spirit of peace. Universal and national in preschool childhood]. Proceedings of the International Seminar. (Ed.). ParamonovoyL.A.; Sost. Rumer T.A., ElkoninovaL.I., Moscov. [in Russian].

4. Naydenova Ye.A.(2003). Detskiy kollektiv i tolerantnost. Mezhkulturnyy dialog: Lektsii po problemam mezhetnicheskogo i mezhkonfessionalnogo vzaimodeystviya [Children's collective and tolerance.

5. Cross-cultural dialogue: Lectures on the problems of interethnic and interconfessional interaction]. M.Yu. Martynovoy, V.A. Tishkova, N.M. Lebedevoy (Ed.). Moskva: RUDN Publ, 406 p. [in Russian]. Vershinina V.N. (Ed.). (2004). Polikulturnoe vospitanie detey srednego i starshego doshkolnogo vozrasta [Multicultural education of the children of middle and senior preschool age]. Ulyanovsk: UIPKPRO Publ. [in Russian].

6. Solodka A. (2005). Polikulturne vykhovannia ta osvita - krok do intehratsii osvity Ukrainy v yedynyi zahalnokulturnyi prostir [Multicultural education and general education as a step to integration of Ukrainian education into the common cultural space]. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho derzhavnoho universytetu. Zb. prats. Mykolaiv: MDU, pp. 212 - 217. [in Ukrainian].

Анотація

УДК 37+008+316.614 - 053.4

Діагностування взаємодії дошкільного навчального закладу і сім'ї у полікультурному вихованні дошкільників. Фатьма Коразоглю (Геділ), аспірант Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського, м. Одеса (Туреччина)

У статті розглядається сутність і особливості полікультурного виховання дошкільників в умовах сучасного суспільства, визначені критеріальні показники та рівні розвитку полікультурної освіченості вихователів і батьків, описано діагностика полікультурної освіченості вихователів і батьків як показника ефективної взаємодії дошкільного закладу і сім'ї. Описано послідовність та технології діагностування визначення полікультурної освіченості вихователів і батьків.

Ключові слова: полікультурне виховання, сім'я, батьки, вихователі, полікультурна освіченість, дошкільник, національна культура, традиції, звичаї.

Аннотация

Диагностика взаимодействия дошкольных учебных заведений и семьи в поликультурном воспитании дошкольников. Фатьма Коразоглю (Гедил), аспирант Южноукраинского национального педагогического университета имени К.Д. Ушинского, г. Одесса (Турция)

В статье рассматривается сущность и особенности поликультурного воспитания дошкольников в условиях современного общества, определены критериальные показатели и уровни развития поликультурной образованности воспитателей и родителей, описано диагностика поликультурной образованности воспитателей и родителей как показателя эффективного взаимодействия дошкольного учреждения и семьи. Описаны последовательность и технологии диагностирования определения поликультурной образованности воспитателей и родителей.

Ключевые слова: поликультурное воспитание, родители, воспитатели, поликультурная образованность, дошкольник, национальная культура, традиции, обычаи.

Annotation

The diagnostics of interaction betweenthe pre-school establishmentand families inthe process of multicultural education ofpreschool children. Fatma Korazohlyu (Hedil), Postgraduate student Southern Kostyantyn Ushynskiy Ukrainian National Pedagogical University, Odesa (Turkey)

The article deals with the essence and the characteristics of multicultural education of preschool children in modern society. The author defines the criterion parameters and the levels of education of multicultural competence of teachers and parents, describes the diagnosis of multicultural education of educators and parents as a measure of the effective interaction between the pre-school establishment and family. The article presents the sequence and technology of diagnosing of definition of multicultural education of teachers and parents.

Keywords: multicultural education, a family, parents, a teacher, multicultural upbringing, a preschooler, a national culture, traditions and customs

Размещено на Allbest.ru