Організація суб'єкт-суб'єктної взаємодії як педагогічна умова підготовки майбутніх учителів іноземної мови до формування толерантності учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.147.111

А.Ю. Логвіненко

У статті розглядається сутність організації суб'єкт-суб'єктної взаємодії майбутніх учителів іноземної мови у процесі навчання у вищому педагогічному начальному закладі як педагогічної умови їхньої підготовки до формування толерантності в школярів. Обґрунтовано роль інтерактивних методів навчання (діалог, дискусія, педагогічні ситуації та ін.), що реалізуються на засадах толерантного ставлення до студентів, у процесі професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови. Визначено, що в організації пізнавальної діяльності студентів доцільно використовувати діалогічний підхід, який формує в майбутніх учителів іноземної мови культуру толерантного педагогічного спілкування, навички творчого моделювання можливих життєвих ситуацій і виходу з них за допомогою аналізу педагогічних явищ, процесів, фактів; знижує психологічну напругу, що має місце в обстановці, максимально наближеній до реальної педагогічної діяльності.

Ключові слова: майбутні вчителі іноземної мови, суб'єкт-суб'єктна взаємодія, інтерактивні методи навчання.

ОРГАНИЗАЦИЯ СУБЪЕКТ-СУБЪЕКТНОГО ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КАК ПЕДАГОГИЧЕСКОЕ УСЛОВИЕ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ИНОСТРАННОГО ЯЗЫКА К ФОРМИРОВАНИЮ ТОЛЕРАНТНОСТИ УЧАЩИХСЯ

В статье рассматривается сущность организации субъект-субъектного взаимодействия будущих учителей иностранного языка в процессе обучения в высшем педагогическом учебном заведении в качестве педагогического условия их подготовки к формированию толерантности у школьников. Обоснована роль интерактивных методов обучения (диалог, дискуссия, педагогические ситуации и др.), организованных на основе толерантности, в процессе профессиональной подготовки будущих учителей иностранного языка. Определено, что в организации познавательной деятельности студентов целесообразно использовать диалогический подход, который формирует у будущих учителей иностранного языка культуру толерантного педагогического общения, навыки творческого моделирования возможных жизненных ситуаций и выхода из них при помощи анализа педагогических явлений, процессов, фактов; снижает психологическое напряжение, которое присутствует в обстановке, максимально приближенной к реальной педагогической деятельности.

Ключевые слова: будущие учителя иностранного языка, субъект-субъектное взаимодействие, интерактивные методы обучения.

ORGANIZATION OF SUBJECT-SUBJECT INTERACTION AS PEDAGOGICAL CONDITION OF FUTURE FOREIGN LANGUAGE TEACHERS' TRAINING FOR PUPILS TOLERANCE FORMATION

The article deals with the essence of the organization of subject-subject interaction offuture foreign language teachers during the educational process in higher educational establishments as pedagogical conditions of their preparation for the tolerance formation at school. It confirms the significance of interactive methods of teaching (dialogue, discussion, pedagogical situations and others.), which are organized on the basis of tolerance, in the process ofprofessional training of future foreign language teachers. It has been defined that it is rational to use dialogue approach to organize cognitive activity. This approach forms culture of tolerant pedagogical communication among future foreign language teachers, as well as skills of creative imitation of possible real situations and solving them with the help of pedagogical phenomena analysis, facts; lowers psychological pressure that exists in the situation close to real pedagogical activity.

Keywords: future foreign language teachers, subject-subject interaction,

Аналіз останніх публікацій

Огляд публікацій із порушеної проблеми свідчить, що питанням організації міжособистісної взаємодії присвячено праці Ш.Амонашвілі, О.Леонтьєва, І.Страхова та ін.; психологічні характеристики особистості як чинники педагогічного спілкування розглядали О.Бодальов, М.Березовін, Я.Коломинський, З.Вяткіна, H.Schroder, W.Einsiedler та ін. Предметом уваги вчених були також проблеми організації педагогічної взаємодії (Ю.Азаров, В.Богословський, О.Бодальов, М.Боришевський, Г.Костюк, С.Сергєєва тат ін.), педагогічного спілкування (І.Зязюн, В.Власенко, С.Гончаренко, В.Крутецький, А.Савченко, В.Симонова, М.Станкіна та ін.). Формуванню гуманних взаємин у різних видах діяльності присвячено праці В.Бабич, К.Байші, В.Білоусової, О.Богданової, Г.Васяновича, О.Вишневського, Т.Люриної, О.Невмержицкого, Г.Онкович, Ю.Подборського, К.Чорної, П.Щербаня та ін. Окремі аспекти проблеми толерантності розглядали Л.Головата, О.Грива, В.Золотухін, Н.Круглова, В.Лекторський, В.Миронов, Т.Осипова, В.Тишков, Ю.Тодорцева та ін.

Метою статті є розгляд сутності організації суб'єкт-суб'єктної взаємодії майбутніх учителів іноземної мови у процесі навчання у вищому педагогічному навчальному закладі як педагогічної умови їхньої підготовки до формування толерантності в школярів.

Виклад основного матеріалу

Ю. Кулюткін і Г. Сухобська акцентують увагу на тому, що майбутньому вчителю ще під час навчання у вищому педагогічному навчальному закладі необхідно усвідомити, що він є не тільки учасником, а й організатором взаємодії з учнями, який визначає її цілі, зміст, форми; визнати особливу позицію вчителя в системі «учитель - учень»: не диктатора, а організатора й керівника, який заперечує авторитарний стиль, докладає всіх зусиль для розвитку особистості учня [5, с. 10]. Проте, на жаль, якості, що є необхідними для активізації позиції кожного учня, творчої співпраці і співтворчості вчителя й учнів залишаються недостатньо розвиненими в більшості випускників вищих педагогічних навчальних закладів.

З огляду на зазначене, організацію суб'єкт-суб'єктної педагогічної взаємодії обрано нами в якості однієї з педагогічних умов підготовки майбутніх учителів іноземної мови до формування толерантності школярів. Під час реалізації цієї педагогічної умови використовувалися такі форми й методи навчання, які передбачали постійне перебування майбутніх педагогів у ситуації суб'єкт-суб'єктної взаємодії, творчої діяльності, активного пізнання, спілкування й співпраці, що надає особистісного сенсу процесу навчання.

Ш. Амонашвілі розглядав взаємодію як процес, що визначається здатністю вчителя встановлювати контакт і взаєморозуміння з учнями і який залежить від індивідуального стилю роботи вчителя, від його особистості. Зокрема, педагог наголошував на тому, що навчальний процес повинен забезпечувати умови, які дозволили б кожному учневі виявляти притаманну йому від природи активність, самостійно приходити до пізнавальних відкриттів, переживати радість від спільної навчальної діяльності і спілкування. Тому головне завдання навчання у ВНЗ він вбачав у тому, щоб студенти оволоділи прийомами взаємодії, співпраці та співтворчості; способами залучення учнів до активної пізнавальної діяльності [1, с. 111].

Сучасний учитель іноземної мови повинен опанувати не лише науку навчання й виховання учнів, а й мистецтво спілкування з ними, а також бути толерантним і справедливим, відкритим у проявах власних інтересів та емоцій. Сьогодні особливо актуальним є висловлювання Л. Виготського, який зазначав: «Педагог - не поводир, а тільки організатор соціального, виховного середовища, регулятор і контролер його взаємодії з кожним учнем» [2, с. 58]. Реалізація цього положення на практиці неможлива без оволодіння майбутніми педагогами методами і прийомами взаємодії в навчально-виховному процесі. Навчальні заняття у вищій школі повинні будуватися на принципах педагогічної взаємодії і співробітництва на основі толерантності.

У Декларації принципів толерантності, затвердженої на конференції ЮНЕСКО в листопаді 1995 року, зазначається, що толерантність означає повагу, сприйняття та розуміння багатого розмаїття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті та переконань. Толерантність - це єдність у різноманітності. Толерантність учителя - це спектр особистісних проявів поваги, прийняття і правильне розуміння ним розмаїття культур світу, цінність кожної особистості; відображення доброзичливості та емпатії, що виявляються в активному спілкуванні, поведінці, розв'язанні конфліктних і проблемних ситуацій. Зважаючи на те, що головним змістом навчання іноземної мови є необхідність навчити учнів іншомовного спілкування взагалі і спілкування іноземною мовою в межах визначених програмою, Т. Савченко виховною метою в процесі формування іншомовної комунікативної компетентності учнів визначає виховання толерантності, їхніх моральних якостей, гуманного ставлення до представників інших народів та їхніх культур [6].

З огляду на це, у процесі професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови значна увага повинна приділятися як формуванню толерантності в них самих, так і їхній підготовці до формування зазначеної якості в учнів засобами іноземної мови. На нашу думку, цьому процесу сприятиме організація суб'єкт-суб'єктної взаємодії викладачів і студентів під час навчання в педагогічному виші.

Основними ознаками суб'єкт-суб'єктної взаємодії викладача і студентів є : рівноправність у процесі навчання у відповідності з розподілом обов'язків між ними; усвідомлення ними себе в якості головних дієвих осіб навчально-виховного процесу; визнання пізнавальної діяльності студента як домінувальної в навчальному процесі, що сприяє набуттю ними суб'єктного досвіду; організація навчального процесу відповідно до здібностей, інтересів, ціннісних орієнтацій та суб'єктивного досвіду студентів; реалізація творчого потенціалу молоді [4, с. 5].

За С. Гончаренком, сучасність потребує такої організації освітнього процесу у вищому навчальному закладі, яка уможливлює природний перехід студента від сьогоднішньої начальної діяльності до майбутньої професійної з відповідною трансформацією предмета, мотивів, цілей, засобів, способів і результатів діяльності, використання в навчальному процесі активних форм, методів і прийомів навчання, пов'язаних із загальним напрямом модернізації сучасної вищої освіти, зокрема її тенденцією переходу від переважно інформативних форм, методів та прийомів навчання до активних, збільшення неінформаційної діяльності викладача, а пізнавальної діяльності студента за умови найтіснішого зв'язку освіти і професійної практики. Такими формами навчання, на думку вченого, є інтерактивні лекції, проблемні лекції, лекції-провокації, лекції-діалоги, семінари-диспути, семінари-бесіди, змішані семінари, ділові та рольові ігри, тренінги [3].

Упроваджуючи в навчально-виховний процес суб'єкт-суб'єктну взаємодію, уважаємо, що під час організації пізнавальної діяльності студентів доцільно використовувати діалогічний підхід для того, щоб озброїти студентів уміннями будувати навчальний процес як діалог носіїв різних культур у часі і просторі. Такий підхід формує в майбутніх учителів іноземної мови культуру толерантного педагогічного спілкування, навички творчого моделювання можливих життєвих ситуацій і виходу з них за допомогою аналізу педагогічних явищ, процесів, фактів; знижує психологічну напругу, що має місце в обстановці, максимально наближеній до реальної педагогічної діяльності.

З метою професійного розвитку майбутніх учителів А. Усатюк пропонує на практичних заняттях з іноземної мови активно впроваджувати діалог між суб'єктами навчання в якості домінувальної форми навчального процесу; збагачення змісту інформацією, дидактичним матеріалом, що є особистісно значущим для майбутніх спеціалістів; залучення студентів до самооцінки й самовдосконалення в різних видах навчально-пізнавальної діяльності, зокрема в процесі виконання завдань (вправ) різного ступеня складності; забезпечення багатоваріативності, гнучкості форм організації різних видів діяльності (індивідуальної, парної, групової, колективної); застосування завдань, спрямованих на формування допитливості, фантазії, уяви, гіпотетичного мислення студентів тощо [7, с. 8]. Додамо до цього, що в процесі діалогу необхідно навчати студентів толерантного ставлення до своїх опонентів, поважаючи їх, терпеливо вислуховуючи, не перебиваючи і т. ін. Дискусія, як один із видів діалогу, викликає в студентів інтерес до проблеми обговорення, спонукає учасників до вибору власної позиції, формуванню власної моделі поведінки в ній.

Не менш важливим, на нашу думку, є й моделювання реальних ситуацій у навчальному процесі, оскільки імітування певних дій спрямовують майбутніх учителів на суб'єкт-суб'єктну взаємодію, спонукають їх до подальшої самостійної роботи з оволодіння іноземною мовою і педагогічними вміннями.

Висновки

Підсумовуючи, доходимо висновку, що найбільш доцільними методами навчання, з урахуванням організації суб'єкт-суб'єктної взаємодії всіх учасників педагогічного процесу, виступають інтерактивні методи (діалог, дискусія, ділові і рольові ігри, педагогічні ситуації), побудовані на засадах толерантності, які сприяють підготовці студентів до майбутньої професійної діяльності, оскільки кожний студент повинен навчитися вирішувати професійно значущі проблеми, приймати рішення, що допоможуть надалі формувати толерантність учнів у майбутній професійній діяльності.

Література

1. Амонашвили Ш. А. Здравствуйте, дети! / Ш. А. Амонашвили. - М. : Просвещение, 1983. - 208 с.

2. Выготский Л. С. Педагогическая психология: Краткий курс / Л. С. Выготский. - М. : Изд-во «Работник просвещения», 1926. - 348 с.

3. Гончаренко С. У. Зміст загальної освіти і її гуманітаризація / С. У. Гончаренко // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи : монографія / за ред. І. А. Зязюна. - К. : Віпол, 2000. - 636 с.

4. Легун О. М. Розвиток у педагогів орієнтації на суб'єкт-суб'єктну взаємодію у процесі післядипломної освіти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психолог. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / О. М. Легун. - К., 2005. - 20 с.

5. Мышление учителя: Личностные механизмы и понятийный аппарат / Под ред. Ю. Н. Кулюткина, Г. С. Сухобской. - М. : Педагогика, 1990. - 104 с.

6. Савченко Т.О. Розвиток толерантності учнів початкової школи до культури інших народів засобами іноземної мови. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua

7. Усатюк А. Л. Активізація навчальної діяльності учнів на уроках іноземної мови / А. Л. Усатюк // Іноземні мови. - 1998. - № 3. - С. 8-9.

Размещено на Allbest.ru