Проблеми формування інформаційної компетентності фахівців-економістів у вищих навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Проблеми формування інфомаційної компетентності фахівців-економістів у вищих навчальних закладах

Н.О. Васаженко

Постановка проблеми. Перетворення науково-технічного прогресу на основне джерело економічного зростання на етапі переходу світової економіки від індустріальної до постіндустріальної стадії докорінно змінило вимоги суспільства до якості підготовки фахівців та обумовили перехід до компетентнісно-орієнтованого підходу у їх підготовці. В економічно розвинених країнах витрати на впровадження нових технологій, устаткування, вдосконалення освіти працівників та організації виробництва складають до 95% приросту валового внутрішнього продукту, за умов, що більше половини створюється в інтелектуальному секторі виробництва, а понад 70% його приросту забезпечується впровадженням нових інформаційних технологій та підвищенням рівня освіти працівників [3]. Тому актуальною є проблема формування інформаційної компетентності майбутніх фахівців, зокрема економічного профілю.

Аналіз актуальних досліджень. Ідеї модернізації професійної освіти на основі компетентнісного підходу активно досліджуються вітчизняними та зарубіжними вченими, серед яких потрібно відзначити А. Алексюка, І. Беха, В. Болотова, О. Глузмана, Р. Гуревича, І. Зимню, В. Краєвського, Н. Кузьміну, А. Маркову, А. Мейхью, О. Овчарук, О. Пометун, Дж. Равена, В. Серікова, Е. Тоффлера, В. Шадрикова, Л. Хоружу, А. Хуторського та ін. А. Хуторський визначає інформаційну компетентність як одну з ключових і вважає, що до її складу входить володіння сучасними інформаційними технологіями та засобами інформації з пошуку, аналізу та відбору необхідної інформації, її перетворення, збереження та передача під час навчання, професійної діяльності та в навколишньому світі [6]. Проблеми інформаційного суспільства, впровадження новітніх інформаційних технологій, їхнього впливу на особистість, на розвиток інтеграційних тенденцій у міжнародному освітньому просторі стали предметом досліджень Б. Гершунського, П. Дракера, С. Дорогунцова, В. Іноземцева, М. Карпенка, М. Кастельса, Г. Перлмуттера, П. Сауха, А. Сбруєвої, Е. Тоффлера та ін.

Мета статті - визначити проблеми формування інфомаційної компетентності фахівців-економістів у вищих навчальних закладах.

Виклад основного матеріалу. Впровадження компетентнісно-орієнтованого підходу на всіх рівнях освіти, з огляду на стрімке скорочення проміжку часу між появою нової технології та її застосуванням у масовому виробництві, є об'єктивно обумовленим. Якщо в 70-ті роки минулого сторіччя обсяг сумарних знань людства подвоювався протягом 10 років, то у 80-ті роки - протягом 5 років, а у 90-х роках - протягом року [7, с. 37]. Отже, щоб забезпечити гармонійну та ефективну взаємодію людини з інформаційно-інноваційним суспільством, потрібно здійснити перехід до компетентнісного підходу в системі освіти.

Відомий соціолог М. Кастельс визначає «мережевий характер» майбутнього суспільства та вказує на те, що глобальна інформаційна економіка є новою реальністю, яка здатна функціонувати як цілісна система в режимі реального часу в масштабі всієї планети, а мережеві інформаційні ресурси постають одночасно як засіб та результат глобалізації суспільства. Праця в умовах інформаційного суспільства теж набула ознак глобального ресурсу, тому для залучення кращих трудових ресурсів фірма може обрати своє місцезнаходження у будь-якій країні, запросити звідусіль висококваліфікованих працівників, які за власної ініціативи можуть вийти на будь-який ринок праці з будь-якого місця [1].

Вплив нових видів конкуренції, використання нових знань, їх швидкий приріст спонукає до перегляду функціональних обов'язків працівників, зменшення кількості робочих місць, підвищення якості роботи, що виконується, адже, фахівці одержують більше повноважень, нівелюються межі службової ієрархії, запроваджуються мережеві форми робіт та набувають використання їх сучасні форми: праця на відстані та часткова зайнятість. Названі тенденції, які притаманні економіці інформаційного суспільства, значною мірою стосуються й систем освіти як головних носіїв стратегічних ресурсів інформаційного суспільства - знань. У наш час існують певні політичні, економічні, юридичні передумови для заснування навчальних закладів та їх філій у багатьох країнах світу, залучення до викладацької діяльності місцевих й іноземних висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів, прийом на платне навчання студентів з будь-якої країни [4, с. 17].

Тому однією з особливостей розвитку в інформаційному суспільстві системи освіти, зокрема вищої, є формування інформаційної компетентності майбутніх фахівців-економістів у процесі професійної підготовки завдяки досконалому володінню інформаційно-комунікаційними технологіями та однією з іноземних мов за професійним спрямуванням; застосуванню в процессі самовдосконалення дистанційних форм навчання; використанню викладачами в умовах постійного вдосконалення навчального процесу адаптивних навчальних курсів; впровадженню ними новітніх педагогічних технологій і методик вивчення дисципліни та підвищення відповідальності викладачів за результати професійної підготовки фахівців; розумінню тенденцій розвитку суспільства і його перспективних потреб у фаховій підготовці спеціалістів.

Зменшення кількості лекційних годин в умовах кредитно-модульної системи актуалізує необхідність впровадження в навчальний процес вищих навчальних закладів більш ефективних форм проведення лекцій, які вже багато років залишаються універсальною формою проведення аудиторних занять. Дослідниця Т. Туркот за способом викладу навчального матеріалу виокремлює такі види лекцій: проблемні лекції, лекції-візуалізації, лекції-консультації, бінарні лекції, лекції-бесіди, лекції-дискусії, лекції з заздалегідь запланованими помилками, лекції з аналізом конкретних ситуацій, лекції-конференції тощо [5, с. 199]. Таким чином, у сучасних умовах більшість лекцій набуло проблемного характеру.

Мультимедійна апаратура дозволяє подавати будь-яку інформацію про будь-який об'єкт, розташований будь-де, вербально та візуально. Це важливо при вивченні сучасних інформаційних та промислових технологій, оскільки є можливість не лише засвоїти знання, а й простежити за реальним технологічним процесом в умовах, коли доступ студентів на приватні високотехнологічні підприємства під час практики став значно обмеженим.

Розвиток інформаційно-комунікативних технологій та Інтернету обумовлює потребу впровадження у навчальний процес вищих навчальних закладів економічного спрямування SMART-освіти, що відповідає сучасним та майбутнім потребам суспільства у компетентних фахівцях. Перевагами SMART-освіти є те, що вони сприяють розвитку творчих здібностей студентів, формуванню професійних знань, навичок комунікації, грамотності у сфері інформаційно-комунікативних технологій; формують критичне мислення, інноваційні підхіди до розв'язання економічних проблем; сприяють удосконаленню умінь ефективної співпраці та взаєморозуміння, лідерства, розвитку кар'єри [2].

Використання інтерактивної дошки (SMART Board) як одного з основних компонентів SMART-освіти під час викладання економічних дисциплін дає можливість залучати на лекційних та практичних заняттях при поясненні нового матеріалу блок-схеми, динамічні алгоритми, узагальнювальні таблиці, відео-довідкові матеріали, розроблені лектором, та матеріали електронних підручників, що дозволяє реалізувати принципи наочності, доступності та систематичності. Студенти також мають можливості у позааудиторний час виконувати з використанням SMART-освіти всі види самостійної роботи, індивідуальні проекти, курсові, бакалаврські та магістерські кваліфікаційні роботи. При цьому викладач має можливість консультувати студентів як безпосередньо, так і дистанційно.

Дистанційне навчання - це процес індивідуалізованого набуття знань, умінь, навичок і компетенцій людини, що базується на принципах відкритого навчання в процесі взаємодії учасників навчального процесу в умовах використання сучасних інформаційно-комунікаційних та психолого-педагогічних технологій. Переваги дистанційної освіти: індивідуальний графік навчання за часом, місцем, забезпеченням та користуванням навчально-методичними матеріалами; консультації кваліфікованих викладачів; можливість отримати якісну вищу освіту (а також ще одну або паралельно) для тих, хто не може навчатися у вищих навчальних закладах за традиційними формами через відсутність фізичних можливостей або професійну діяльність тощо.

Активне впровадження у навчальний процес технологій інтерактивного навчання, їх об'ємна інформативність і великі можливості щодо подання нового матеріалу, порівняно з іншими носіями інформації, сприяє появі нових методів і форм опрацювання навчального матеріалу [7]. Так при проведенні лекції з використанням інтерактивної дошки студенти мають можливість докладно не конспектувати матеріал, а сконцентрувати свою увагу на суті лекції, тому що по закінченні заняття вони можуть одержати електронний варіант лекції з позначками й коментарями викладача, які акцентують увагу студентів на найбільш важливих і складних моментах лекції. Комплект файлів SMART Notebook зі змістом лекційних і практичних занять є корисним при підготовці студентів до модульних контролів та іспитів, а також для тих студентів, які за тими або іншими причинами не були присутні на заняттях. Під час використання інтерактивної дошки викладач не прив'язаний до столу та комп'ютера, а процес спілкування, навчання та взаємодії з цифровими ресурсами більш ефективним.

Як елемент SMART-освіти в Тернопільському національному економічному університеті використовується платформа дистанційного навчання Moodle (Modular Object Oriented Distance Learning Environment) - система програмних продуктів CLMS (Content Learning Management System), яка вільно розповсюджується за принципами ліцензії Open Source та містить електронні навчально-методичні комплекси дисциплін для підготовки фахівців економічного профілю. За допомогою цієї системи студент має можливість через Інтернет ознайомитися з навчальним матеріалом, який може бути поданий у вигляді різноманітних інформаційних ресурсів (текст, відео, анімація, презентація, електронний посібник), виконати завдання та відправити його на перевірку, пройти тестування, тощо. Викладач має змогу самостійно створювати електронні курси та проводити навчання, надсилати повідомлення студентам, розподіляти та перевіряти завдання, вести електронні журнали обліку оцінок, налаштовувати різноманітні ресурси курсу тощо [8].

Підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації (післядипломна освіта) кадрів за дистанційною формою навчання здійснюються за ліцензованими, акредитованими (атестованими) напрямами підготовки (спеціальностями). Організаційно-методичне забезпечення функціонування дистанційної форми навчання здійснює Навчально-науковий інститут інноваційних освітніх технологій ТНЕУ. Доступ до ресурсів системи дистанційного навчання персоніфікований: логін і пароль для входу студенти та викладачі отримують після реєстрації в системі. Кожний студент і викладач має доступ лише до тих електронних навчальних курсів, на які він зареєстрований для участі у навчальному процесі. Користувачі персонально несуть відповідальність за конфіденційність зберігання логінів і паролів.

Електронний навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни складається з таких компонентів: назва, та короткий опис дисципліни; методичні рекомендації щодо використання веб-ресурсів, послідовності виконання, особливості контролю; програма навчальної дисципліни; критерії оцінювання; лекційний матеріал у текстовому вигляді з графіками, малюнками та таблицями, не менше 10 000 знаків (1/4 друкованого аркуша) на 1 академічну годину; презентації, відео та аудіозаписи матеріалів необхідні для доповнення, ілюстрування лекційного матеріалу; відео- та аудіозаписи лекцій, семінарів; тести для усіх видів контролю рівня знань (самоконтроль, поточний і підсумковий контроль), не менше 20 тестових завдань до кожної теми; завдання для практичних, лабораторних, семінарських занять із методичними рекомендаціями щодо їх виконання, 100 % відповідно до навчального плану; віртуальні лабораторні роботи з методичними рекомендаціями щодо їх виконання (якщо виконання лабораторних робіт передбачено навчальним планом та якщо не прийнято рішення проводити лабораторні роботи в очній формі), 100 % відповідно до навчального плану. Для електронний навчально-методичний комплекс дистанційної форми навчання; глосарій термінів навчального матеріалу; бібліографія та посилання на електронні бібліотеки. Електронний навчально-методичний комплекс дисципліни передбачає тісну інтеграцію усіх вказаних складових із наданням можливостей самостійного використання ресурсів електронного курсу, виконання тестових завдань студентами без присутності викладача та забезпечення зворотного зв'язку засобами сучасних комп'ютерно-комунікаційних технологій, таких як електронна пошта, чат, форум.

Висновки

Підготовка майбутніх фахівців-економістів в системі SMART-освіти та дистанційної освіти сприяє формуванню у майбутніх фахівців інформаційної компетентності та конкурентності на міжнародних ринках праці.

інформаційний компетентність навчальний дистанційний

Література

Кастельс М. Информационная эпоха : экономика, общество и культура / М. Кастельс; пер. с англ. под науч. ред. О. И. Шкаратана. - М. : ГУВШЭ, 2000. - 608 с.

Корсунська Л.М. Корейська концепція smart-освіти: загальне навчання, цифрові підручники і smart-школи / Л. М. Корсунська // Освіта та розвиток обдарованої ососбистості. - 2013. - № 11. - С. 77- 80.

Семиноженко В. Економіка знань: потрібна гра на своєму полі [Електронний ресурс] / В. Семиноженко // День. - 2004. - 27 квітня. - Режим доступу : http://www. day. kiev. ua/.

Спірін О. М. Теоретичні та методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів інформатики за кредитно-модульною системою : монографія / О. М. Спірін ; за наук. ред. акад. М. І. Жалдака. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. - 300 с.

Туркот Т. І. Педагогіка вищої школи : навч. посібн. для студ. вищих навч. закладів / Т. І. Туркот. - К. : Кондор, 2011. - 628 с.

Хуторской А. В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования / А. В. Хуторской // Народное образование. - 2003. - № 2. - С. 58-64.

Размещено на Allbest.ru