Дослідно-експериментальна робота з формування діалогічних умінь у майбутніх учителів початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідно-експериментальна робота з формування діалогічних умінь у майбутніх учителів початкової школи

Надія Антонюк, аспірантка кафедри педагогіки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

У статті аналізується сутність діалогічних умінь особистості; зміст організації дослідно-експериментальної роботи з формування діалогічних умінь у майбутніх учителів початкових класів; розкриваються принципи та етапи її реалізації.

В статье анализируется сущность диалогических умений личности; содержание организации опытноэкспериментальной работы по формированию диалогических умений у будущих учителей начальных классов; раскрываются принципы и этапы ее реализации.

The author analyzes the essence of dialogic skills of personality; content of the experimental work on the formation of dialogical skills of future primary school teachers; reveals the principles and stages of implementation.

Постановка наукової проблеми. На сучасному етапі побудови українського суспільства важливою є проблема підготовка вчителя початкової школи до успішної професійної діяльності. Аналіз шкільної практики і рівня готовності майбутніх учителів до педагогічної діяльності свідчить про необхідність пошуку нових форм, методів і моделей професійної підготовки, оскільки традиційні вже не забезпечують високого рівня професійної готовності.

Актуальним у цьому контексті є формування у майбутніх учителів початкової школи діалогічних умінь, що має бути зумовлене спеціально організованою діяльністю, заданою на основі певних знань і навичок. Оскільки спілкування вчителя початкової школи з учнями є специфічним (вони за статусом виступають з різних позицій: педагог організовує взаємодію, а школяр її сприймає і включається в неї або ж, навпаки, ігнорує), то важливим є залучення молодшого школяра до участі в навчально-виховному процесі задля реалізації його потенційних можливостей. А відтак, важливою є підготовка майбутнього педагога до забезпечення суб'єкт - суб'єктного характеру педагогічних стосунків. З огляду на це, ми наголошуємо на суб'єкт-суб'єктності педагогічного спілкування як провідному принципі організації навчально-виховного процесу, що полягає у партнерстві, взаєморозумінні, рівності психологічних позицій, взаємній гуманістичній установці, активності, готовності прийняти співрозмовника і конструктивно взаємодіяти з ним. Саме цей принцип є головним у формуванні діалогічних умінь у майбутніх учителів.

Аналіз наукових публікацій з проблеми дослідження. Аналіз педагогічної теорії та практики роботи початкової школи свідчить про поверхневе розуміння вчителями сутності діалогу лише як форми спілкування, відсутністю навиків діалогічної взаємодії зі школярами, батьками, колегами, громадськістю, недостатню сформованість діалогічних умінь, відсутність інших суттєвих ознак, що дають змогу фіксувати діалог у педагогічному процесі.

З огляду на це, дослідження сутності, структури діалогічних умінь і специфіки їх формування на сьогодні набуває неабиякої ваги і є поширеним у педагогічній науці. Так, В. Любашина діалогічні вміння визначає як уміння особистості взаємодіяти між собою, вступати в розмову, підтримувати й завершувати її відповідно до правил мовленнєвого етикету, доречно використовуючи усталені мовні вирази; висловлюватися логічно, зв'язно; правильно структурно й інтонаційно оформлювати мовлення [7]. У свою чергу Л. Бурман діалогічні уміння характеризує як здатність виконувати складні комплексні дії, що забезпечують здійснення діяльності, в основі якої лежить діалог; як нестандартні, творчі дії, що стимулюють здатність майбутніх педагогів до прийняття рішень і творчої їх реалізації в діалогічних ситуаціях, мають властивості широкого переносу і є узагальненими. Учена наголошує, що особливостями діалогічних умінь є те, що вони входять до складу як спеціальних, так і загальних умінь; є спільними для всіх видів діяльності, суб'єктами яких виступають студенти вищого закладу освіти [3].

Як свідчить аналіз педагогічних джерел, поняття “діалогічні вміння” тлумачаться, як правило, у вузькому розумінні, тобто ототожнюються з поняттями “уміння діалогічного спілкування”, “уміння діалогічного мовлення”, “діалогічні мовленнєві вміння” тощо.

Метою нашої статті є аналіз дослідно-експериментальної роботи з формування діалогічних умінь у майбутніх учителів початкової школи.

Виклад основного матеріалу. Аналіз психолого-педагогічної літератури дає підстави для твердження, що діалогічні уміння є важливим компонентом комунікативної культури особистості та визначником професіоналізму фахівця. У нашому дослідженні під діалогічними уміннями розуміється особлива, набута, тобто сформована здатність суб`єкта педагогічного процесу (у контексті нашого дослідження - вчителя початкової школи) на основі глибоких, усвідомлених оцінних знань найбільш продуктивно організовувати особистісно розвиваючу взаємодію зі школярами задля досягнення поставленої мети.

Конструктивними в контексті нашого дослідження є діалогічні вміння, визначені М. Бахтіним:

- виявляти доброзичливість та відкритість, готовність до партнерства та співпраці, що вимагає від особистості мужності, сміливості, рішучості, терплячості та віри, відмови від погроз, оборонної позиції, сприйняття іншої людини такою, якою вона є, чинити чесно;

- доречно застосовувати етикетні правила, оскільки саме етикет є способом виявлення поваги та прихильності до партнера, несе в собі кодовану інформацію про способи і прийоми комунікації, особливості вибору засобів комунікації, що сприяють ефективному спілкуванню, пропонує оптимальні моделі поведінки в завчасно відомих ситуаціях, полегшуючи спілкування та взаєморозуміння;

- надавати зворотній зв'язок, бо саме в основі діалогу лежить зворотній зв'язок, тобто процес обміну смисловою та оцінною реакціями партнерів зі спілкування на інформацію та поведінку один одного;

- слухати партнера, що виявляється в здатності зосереджуватись, розуміти логіку іншого та суть мовленого, вислуховувати до кінця, уникати передчасних висновків [2].

Названі діалогічні вміння доречно, на нашу думку, доповнити низкою інших. Як-от:

- орієнтуватись у змінних умовах, тобто вміння особистості на основі впливу на партнера та отриманого зворотнього зв'язку, коригувати свою поведінку, погляди, шукати нових способів та форм взаємодії;

- прогнозувати поведінку партнера, що забезпечує вироблення спільного змісту діяльності, досягнення згоди з приводу тієї чи іншої ситуації, проблеми через зв'язок (прямий та зворотній), що створює замкнений контур руху інформації в системі, є регулятором взаємодії, механізмом усунення неузгодженості між метою та результатами дій суб'єктів комунікативної діяльності, забезпечує стабілізацію оптимальних її параметрів [4];

- дійти компромісу, переконувати та зберігати внутрішню автономію, тобто вміння особистості усвідомленого розуміння причин і суті конфлікту та пошук оптимальних шляхів його вирішення;

- керувати власним емоційним станом, оскільки наслідками неконструктивних форм поведінки в конфліктних або невизначених ситуаціях виявляються страх, ворожість, відчуття загрози та інші негативні емоції, які зазвичай руйнують стосунки, ускладнюють співжиття та які мають властивість поширюватися й на інші ситуації, учасником яких стає даний суб'єкт;

- самопрезентації та вміння м'язової свободи, які дозволяють позбавитись від зайвої напруженості в тілі або використовувати на свою користь, бути переконливішим, виразнішим, виглядати впевненіше, допомагають досягти бажаного впливу, справити потрібне враження; самопрезентація - це вміння гнучко використовувати власний невербальний репертуар при розв'язанні комунікативних задач, вона є не метою, а засобом впливу для створення бажаного цілісного образу [6].

Основу формування діалогічних умінь становить спеціально організована діалогічна діяльність, результатом реалізації якої є діалогічна компетентність студентів - майбутніх учителів початкової школи, яка за В. Казаковською є функціональною системою знань, умінь і навичок, що забезпечує майбутньому фахівцеві можливість ефективно брати участь у всіх видах діалогічної діяльності і проявляється у його конкретних діалогічних діях. Діалогічна компетентність є результатом цілеспрямованих педагогічних впливів, побудованих на принципах діалогічної взаємодії, співпраці і співтворчості у системі “викладач - студенти”.

Формування діалогічних умінь у студентів- майбутніх учителів початкової школи у процесі професійної підготовки є керованим процесом, який передбачає інтеграцію навчальної та виховної роботи і переорієнтацію педагогічного процесу з монологічного на діалогічний задля забезпечення діалогічної суб'єкт-суб'єктної взаємодії усіх його учасників.

- Для ефективної реалізації дослідно- експериментальної роботи з формування діалогічних умінь нами була розроблена авторська програма, спрямована на розв'язання таких завдань [1]:

поглиблення знань майбутніх учителів початкової школи про спілкування як специфічний вид діяльності, про особливості педагогічного спілкування, комунікативність, діалог і психологію діалогічної взаємодії для забезпечення належної їх теоретичної підготовки, необхідної для педагогічної діяльності;

формування діалогічних умінь, які забезпечують можливість креативного виконання функціональних обов'язків;

розвиток особистісних якостей, необхідних майбутньому вчителю початкової школи.

Дослідно-експериментальна робота передбачала:

наповнення навчального змісту теоретичним матеріалом, що ґрунтується на законах пізнання і духовно-практичного освоєння соціального середовища та світу в цілому, їх взаємодію та методичними рекомендаціями, які відображають вікові особливості та специфіку формування і становлення особистості студента;

усвідомлене оцінне засвоєння знань студентів про сутність, структуру, види педагогічного спілкування, діалог, особливості діалогічної взаємодії вчителя та учнів початкової школи та перетворення цих знань у переконання студентів, мотивацію до формування діалогічних умінь;

формування діалогічних умінь у майбутніх учителів початкової школи;

забезпечення цілісності та неперервності формування діалогічних умінь студентів у процесі професійної підготовки [1].

Методичними засадами змістово-методичного наповнення дослідно-експериментальної роботи з формування діалогічних умінь у майбутніх учителів початкової школи нами виділено: діалогічна взаємодія, партнерство та співтворчість викладачі в і студентів , неперервність у формуванні діалогічних умінь, діалогізація навчально-виховного процесу, активність студентів у професійному та міжособистісному спілкуванні, цілісність процесу професійної підготовки майбутнього учителя початкової школи, створення і конструктивне вирішення діалогічних ситуацій, толерантність, емпатія, відкритість у міжособистісних відносинах.

Реалізація дослідно-експериментальної роботи умовно поділяється на три основні етапи. Так, перший, організаційний етап передбачав чітке визначення мети і завдань формування діалогічних умінь у майбутніх учителів початкової школи у процесі їх професійної підготовки. На цьому етапі створюється позитивна мотивація та активізація потреб і установок студентів - майбутніх учителів початкової школи до активного формування діалогічних умінь як важливої складової їх професійної культури. Також діагностується реальний стан сформованості діалогічних умінь у майбутніх учителів початкової школи: розробка програми та інструментарію дослідження, обґрунтування досліджуваних понять, вибір методик дослідження, розробка анкет, тематики творчих завдань; окреслення та характеристика показників і рівнів сформованості діалогічних умінь у студентів.

На цьому етапі до реалізації дослідно-експериментальної програми залучаються студенти першого (другий семестр) - другого (третій семестр) курсів - майбутні учителі початкової школи.

Таблиця 1

Другий, практичний, етап реалізації дослідно-експериментальної роботи передбачав поглиблення знань студентів про спілкування як соціальний феномен, його структуру та види,функції, педагогічне спілкування, діалог, психологію взаємодії людей, діалогічну взаємодію, особливості такої взаємодії у початковій школі. На цьому етапі набуті знання трансформуються в культуру спілкування, відпрацьовуються діалогічні уміння у майбутніх учителів початкової школи. Саме цей етап є основним у реалізації дослідно-експериментальної програми, оскільки на ньому модифіковано зміст професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи шляхом упровадження розробленої нами програми навчального курсу “Діалогічні уміння сучасного вчителя початкової школи”.

Опис навчальної дисципліни подано в таблиці 1.

Також запропоновано теоретичне обґрунтування методики формування діалогічних умінь майбутніх учителів початкової школи; розробку методів формування діалогічних умінь, способів їх діагностики.

Проведено аналіз і визначення можливостей змісту навчальних дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки, циклу навчальних дисциплін природничо-наукової підготовки, навчальних дисциплін професійної та практичної підготовки та циклу дисциплін вільного вибору вищого навчального закладу і дисциплін вільного вибору студентом у контексті формування діалогічних умінь майбутнього вчителя початкової школи з метою пошуку шляхів активізації цього процесу. На цьому етапі до реалізації дослідно-експериментальної програми задіяні студенти другого (четвертий семестр) - третього (п'ятий семестр) курсів.

І, нарешті, на третьому, результативному етапі реалізації дослідно-експериментальної програми відбувається перевірка сформованості діалогічних умінь у майбутніх учителів початкової школи. Визначаються фактори, які позитивно чи негативно впливають на цей процес. На цьому етапі до реалізації дослідно-експериментальної програми залучаються студенти третього курсу (шостий семестр). Визначається співвідношення мети і завдань за результатами експерименту та окреслюється коло проблем, які потребують подальшого дослідження.

Висновок

Оптимальним рівнем організації педагогічного процесу у вищій школі є діалогічний стиль спілкування зі студентами, який сприяє встановленню продуктивних міжособистісних взаємин студентів і викладачів та суб'єкт-суб'єктній взаємодії між ними. Діалогічна взаємодія між викладачем та студентом проявляється у створенні інформаційно- пізнавальної суперечності між уже наявними, тобто раніше засвоєними знаннями та новими практичними умовами їх використання. Це мотивує студентів до участі у постановці проблеми, її розв'язання, засвоєнні нової інформації. Спільне вирішення проблемної ситуації сприяє формуванню у майбутніх учителів умінь та навичок самостійної пізнавальної пошукової діяльності, тобто діалогічних умінь.

Для успішного формування діалогічних умінь у майбутніх учителів початкової школи була розроблена програма дослідно-експериментальної роботи, яка визначається нами як цілісний неперервний процес, взаємодоповнюючими компонентами якого є: організація навчального процесу, науково-дослідницька діяльність студентів і їх практична підготовка (проходження майбутніми вчителями початкової школи різного виду практик).

Література

1. Антонюк Н.А. Формування діалогічних умінь у майбутніхучителів початкової школи: експериментальна програма/Н.А. Антонюк. - Луцьк, 2012. 124 с.

2. Бахтин М.М. Человек в мире слова /Рос. отк. ун-т. - М., 1995. -140 с.

3. Бурман Л.В. Педагогічна модель формування діалогічних умінь майбутніх учителів в освітньому процесі вищої школи / Л.В. Бурман // Наукова парадигма географічної освіти України XXI столітті: зб. наук. статей IIIміжвуз. наук.-практ. конф., 19 груд. 2007р. -Донецьк, 2007. - С. 432 - 439.

4. Коваль А.П. Ділове спілкування: Навч. посіб. - К.: Либідь, 1992. -185 с. - C. 121.

5. Ковалёв ГА Психология познания людьми друг друга / ГА Ковалёв//Вопросы психологии. -1983. -№1. - С. 112 -118.

6. Леонтьев А.А. Психология общения. - 2-е изд-е. -М.: Смысл, 1997 365 с.

7. Любашина В.В. Формування діалогічних умінь у дітей старшого дошкільного віку в іграх за сюжетами художніх творів: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / В.В. Любашина; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д. Ушинського. - О., 2006. - 21 с.