Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування знань і вмінь міжкультурного спілкування майбутнього фахівця гуманітарного профілю в процесі його професійної підготовки

Самойленко Н.Б.

Анотації

У статті розглянуто можливість і перспективи застосування навчально-методичного забезпечення формування міжкультурної компетентності в процесі професійної підготовки фахівця гуманітарного профілю. Запропоновано методику формування міжкультурної компетентності студентів.

Ключові слова: навчально-методичне забезпечення, формування міжкультурної компетентності, професійна підготовка.

В статье рассмотрена возможность и перспективы применения учебнометодического обеспечения в процессе формирования межкультурной компетентности специалиста гуманитарного профиля в процессе профессиональной подготовки студента. Предложена методика формирования межкультурной компетентности специалиста.

Ключевые слова: учебно-методическое обеспечение, формирование межкультурной компетентности, профессиональная подготовка.

Considered іп the article is the possibility and prospects of implementation of the course book materials in the process of developing future specialist's of humanities intercultural competence in the process ofprofessional training. The methodology of developing future specialist's intercultural competence is offered.

Key words: the course book materials supply, forming intercultural competence, professional training.

міжкультурна компетенція студент гуманітарний

Основний зміст дослідження

Глобалізація та інтернаціоналізація вищої освіти, процес модернізації європейської вищої освіти, інтеграція України у європейський та світовій освітній простір, розширення процесів міжнародній взаємодії, запровадження досвіду вищих навчальних закладів і наукових установ міжнародного освітньо-наукового простору зумовлює зростання значення вищої педагогічної освіти та визначає нове бачення професійної підготовки фахівців гуманітарного профілю. Ситуація полікультурного освітнього та професійного простору і стан культурного різноманіття усіх регіонів України вимагають підвищення рівня міжкультурної компетентності фахівців.

Національна доктрина розвитку освіти (2002 р.), Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 р. (2013 р.), Національна рамка кваліфікацій України (2011 р.), міжнародні документи, зокрема доповіді Європейської Комісії з покращення якості навчання і вивчення у європейських вищих навчальних закладах (2013 р.), Бухарестське комюніке "Використання нашого потенціалу з найбільшою користю: консолідація європейського простору вищої освіти" (2012 р.), європейські Стратегії модернізації вищої освіти (2011 р.), Висновки Ради Європейського Союзу щодо інтернаціоналізації вищої освіти (2010 р.), Проект Європейського Союзу "Тюнинг" - "Налаштування освітніх структур в Європі" (2011 р.), Стратегії "Європа-2020" (2010 р.); "Тенденції у глобальній вищій освіті: відстеження академічної революції" (2009 р.) визначають важливі стратегічні напрями, завдяки яким змінюється підхід до професійної підготовки фахівців гуманітарного профілю у педагогічних університетах, спрямований на становлення й розвиток у сучасного фахівця здатності орієнтуватися у світовому професійному просторі, його готовності до міжкультурної комунікації - взаємодії представників різних культур, що зумовлює необхідність формування міжкультурної компетентності сучасного фахівця. Ціль європейської Стратегії модернізації вищої освіти - посилення якості освіти через мобільність і міжнародну співпрацю. Навчальна мобільність допомагає молодим людям підвищити свій професійний потенціал, розвинути соціальні й міжкультурні навички [16].

Міжкультурна компетентність як комплекс функціональних умінь розуміти погляди й думки представників іншої культури, коректувати свою поведінку, долати конфлікти в процесі комунікації, визнавати право на існування різних цінностей, норм поведінки є однією з визначальних характеристик високого рівня готовності сучасного фахівця та основою для його професійної мобільності, підготовки до швидкозмінних умов життя, залучення фахівця до стандартів світових досягнень, збільшення можливості професійної самореалізації на основі комунікативності та толерантності. Міжкультурна освіченість є важливою складовою фахової компетентності; компонентами міжкультурної підготовки є формування соціальної й етнічної ідентичності, виховання толерантності, здатності адаптуватись до іншого лінгвістичного середовища.

Мета статті - розглянути застосування навчально-методичного забезпечення для формування міжкультурної компетентності як складової професійної компетентності майбутніх фахівців гуманітарного профілю.

Питання вдосконалення професійної підготовки фахівців гуманітарного профілю у вищих навчальних закладах досліджувалась у працях зарубіжних і вітчизняних вчених у аспектах: професійна підготовка фахівців (А. Алексюк, С. Амеліна, В. Андрущенко, Я. Болюбаш, В. Гриньова, І. Дичківська, М. Євтух, С. Калашнікова, Б. Корольов, В. Кремень, Н. Кузьміна, В. Луговий, М. Майборода, В. Манько, Г. Онкович, І. Підласий, Н. Побірченко, О. Пєхота, С. Сисоєва, В. Сластьонін, М. Степко, О. Сухомлинська та ін.); психолого-педагогічні засади професійної підготовки фахівців у країнах Західної Європи та США (Н. Абашкіна, Т. Десятов, Н. Журавська, Ю. Кіщенко, Л. Отрощенко, Л. Пуховська, Т. Саєнко, Ж. Таланова); підготовка вчителя у зарубіжній школі (Б. Вульфсон, Г. Козлакова, К. Корсак, Н. Ничкало, Л. Пуховська); проектування педагогічних систем і технологій (В. Беспалько, І. Лєрнер, С. Сисоєва); організація навчального процесу в педагогічних навчальних закладах (С. Архангельський, О. Гура, Т. Сущенко та ін.); дослідження у галузі професійної компетенції й компетентності (В. Гриньова, І. Зарубінська, Є. Зеєр, І. Зязюн, Г. Копил, І. Соколова); формування комунікативної компетентності (Л. Барановська, Т. Левченко, Л. Мітіна, Ю. Пассов, І. Секрет та ін.); формування соціокультурної компетентності (О. Бирюк, Р. Гришкова, І. Закір'янова, Д. Іщенко та ін.); формування міжкультурної комунікативної компетенції (Ю. Акайомова, Т. Атрощенко, Л. Баммер, І. Бахов, М. Беннет, М. Бирам, Р. Брислин, Н. Жданова, О. Зеліковська, К. Кнапп, Т. Петтигру, І. Плужник, Г. Тріандіс, Н. Удовиченко, Д. Флівелінг, М. Хаммер, Д. Хирш, Е. Холл, А. Шмидт).

Міжкультурна компетентність у сучасній науковій думці досліджується у контексті світових освітніх тенденцій, міжнаціональних і міжкультурних відносин, фахової підготовки, полікультурної освіти тощо.

Науковий інтерес до міжкультурної компетентності став об'єктом численних зарубіжних і вітчизняних досліджень: Н. Авшенюк, Є. Верещагіна, Л. Гришаєва, В. Гадікунст, О. Зеліковська, В. Костомарова, Н. Крилова, Л. Маркіна, Н. Ничкало, Ю. Пассов, А. Пеліпенко, А. Садохін, С. Тер-Мінасова, І. Халєєва, Л. Цурикова, Н. Якса тощо.

Дослідження показало, що процес оволодіння міжкультурною компетентністю ґрунтується на ідеях, висунутих Н. Авшенюк, Н. Васильєвою, Є. Верещагіним, К. Кнаппом, Л. Корнєєвою, В. Костомаровим, А. Садохіним, І. Смирновим, А. Третяковим, І. Халєєвою, А. Шмидтом, та будується на методологічній і психологічній базі, яка включає концепцію вторинної мовної особистості та її відбиття в концепції міжкультурно орієнтованої особистості; концепції цілісності, рефлексивності, діалогічності, емоційності когнітивних процесів гуманітаріїв; цілісного моделювання процесу підготовки фахівця.

Науковці зазначають, що міжкультурна компетентність включає такі компоненти: особливості мислення, знання й уміння, дії, що стосуються рідної й виучуваної культур. Особливості мислення включають розуміння зв'язку між мовою, мисленням і культурою; пізнання на межі рідної та виучуваної мов; усвідомлення рівнозначності й розмаїття культур і культурних аспектів; критичний погляд на власну й виучувану культуру. Під уміннями розуміють: інтерпретацію культурних фактів; співвідношення подій у рідній та виучуваній культурі; отримання й засвоєння нових знань про культуру; застосування знань у практичних ситуаціях і в спілкуванні.

У зарубіжних дослідженнях міжкультурної компетентності наголошується, що крім іноземної мови, цикл гуманітарних предметів для студентів гуманітарного профілю містить достатню основу для формування міжкультурної компетентності, що не використовується належним чином і не дозволяє підготувати фахівця професійного спілкування, який вільно орієнтується в ситуаціях на міжнародному рівні (Р. Агадуллін, К. Беннет, О. Леонтович, І. Плужник, Ю. Рот, А. Садохін, Н. Смірнова, Н. Якса).

Метою формувального експерименту був розвиток міжкультурної компетентності та навичок міжкультурного професійного спілкування. Ця мета конкретизувалась у таких цілях: пробудження у всіх учасників навчально-виховного процесу інтересу до навчального і міжкультурного професійного спілкування та готовності до формування міжкультурної компетентності; підвищення рівня володіння психолого-педагогічними знаннями про міжкультурне професійне спілкування; формування системи міжкультурних комунікативних умінь; виховання особистісних якостей, вагомих для розвитку міжкультурного професійного спілкування.

Дослідно-експериментальну роботу було організовано у відповідності до вимог щодо формувального експерименту педагогічних досліджень (Ю. Бабанський, С. Гончаренко, С. Єлканов, Н. Кузьміна, І. Лернер, М. Скаткін та ін.).

В основу дослідження було покладено системний, культурологічний, аксіологічний, діяльнісний та особистісно-зорієнтований підходи до формування міжкльтурного професійного спілкування, які й визначили організацію, логіку і відбір методів, умов та засобів дослідження. Системний підхід передбачав формування міжкультурного професійного спілкування як цілісної системи; культурологічний у поєднанні з аксіологічним дозволив зосередити увагу на її ціннісних аспектах; згідно з особистісно-зорієнтованим підходом враховувалися індивідуальні особливості студентів; діяльнісний підхід забезпечив практичну реалізацію набутих студентами знань, умінь і навичок міжкльтурного професійного спілкування.

Базою формувального етапу експерименту став Севастопольський міський гуманітарний університет та ІПО СМГУ (800 студентів спеціальностей: психологія, філологія, педагогіка та вчителів іноземної мови). Експериментальні групи налічували 590 студентів, контрольні - 210; 150 вчителів (експериментальні групи), контрольні - 50. Порівняльне вивчення тих самих студентів / учителів проводилося рік за роком. Період формування певних компонентів міжкультурного професійного спілкування тривав три-чотири роки. Вся діяльність на формувальному етапі експерименту була спрямована на оволодіння майбутніми гуманітаріями теоретичними знаннями і практичними навичками, необхідними для успішного виконання професійних завдань під кутом зору міжкультурного професійного спілкування, свідоме застосування їх у штучно створених (навчальне спілкування) і реальних (практика, проектна робота, участь у МОП та проектах, міжнародних конференціях тощо) ситуаціях.

Експериментальне дослідження проводилось безпосередньо дисертантом у процесі:

проведення занять з нормативних дисциплін гуманітарного циклу (міждисциплінарний курс "Міжкультурна професійна комунікація. Training professional skills and intercultural communication", "Англійська мова професійного спрямування (з 1 по 5 курси)", "Іноземна мова. Кросс-культурне навчання", "Методика викладання іноземної мови та культури" (3-4 курси), "Формування міжкультурної компетентності вчителів в умовах інтернаціоналізації освіти", "Науковий дискурс" (5 курс);

проведення занять з нових дисциплін за вибором вищого навчального закладу та за вибором студента, введених у навчальний процес за ініціативою дисертанта ("Основи міжкультурного спілкування", "Іноземна мова. Культура та культурні розбіжності" (1-2 курси), "Професійна діяльність учителя в міжнародному освітньому просторі" (3-5 курси), "Кросс-культурне навчання засобами ІКТ" (1-5 курси), "Методичні засади підготовки КВР та ДР з методики викладання іноземної мови та культури" (3-5 курси), "Університетська освіта: програма та методичні вказівки до самостійної роботи з курсу "Іноземна мова. Кросс-культурне навчання" (5 курс);

роботи професійно-орієнтованного практикуму з педпрактики "Англійська мова професійного спілкування"; практикум за темою "Професія вчителя. Вчимо вчитися" (1-5 курси);

роботи психолого-педагогічного семінару "Міжкультурне спілкування у навчанні" для студентів, викладачів і науковців;

проведення зі студентами та викладачами тренінгів з розвитку навичок і вмінь міжкультурного професійного спілкування;

організації позааудиторної та виховної роботи у формі заходів, спрямованих на підготовку до участі в МОП, конкурсах, олімпіадах;

участі як консультант у науково-дослідних проектах міжнародної програми Темпус для студентів і викладачів гуманітарного профілю;

підготовки студентів до навчально-виробничої практики і стажування за кордоном;

педагогічного консультування з питань міжкультурного професійного спілкування;

проведення занять з проблемно-тематичних курсів підвищення кваліфікації вчителів англійської мови державних установ професійної освіти ("Професійна діяльність учителя в міжнародному освітньому просторі"; "Формування міжкультурної компетентності вчителів іноземних мов в умовах інтернаціоналізації освіти". "Training professional skills and intercultural communication" ("Міжкультурна професійна комунікація"); "Методика навчання іноземних мов і культур у загальноосвітніх навчальних закладах").

За розробленою дисертантом програмою і методикою працювали викладачі Севастопольського міського гуманітарного університету - кафедр: філології (у процесі викладання дисциплін "Українська мова професійного спрямування", "Українське ділове мовлення", "Культура мовлення", "Культура наукової мови", "Історія української культури", "Іноземна мова", "Іноземна мова професійного спрямування", "Ділова іноземна мова", "Науковий дискурс", "Комунікативні стратегії"), філософії, історії, соціології (у читанні дисциплін "Педагогіка і психологія", "Основи конфліктології", "Основи теорії мовної комунікації", "Етика і естетика", "Основи науково-педагогічних досліджень", "Культурологія"), низки спеціальних кафедр ІПО СМГУ (при викладанні спеціальних курсів і проблемно-тематичних курсів підвищення кваліфікації вчителів державних установ професійної освіти).

На когнітивно-операційному етапі формувального експерименту відбувалось: узагальнення наявного досвіду міжкультурного спілкування як результату пізнання дійсності; формування системи психолого - педагогічних знань про міжкультурне спілкування та міжкультурне професійне спілкування і його особливості; збагачення системи цінностей особистості через сприйняття іншої культури; сприяння розвитку уваги, пам'яті, мислення у ситуаціях міжкультурного професійного спілкування; вплив на сформованість уявлень і суджень про міжкультурне спілкування як форму міжособистісних стосунків з представниками інших культур.

З цією метою було внесено зміни до змісту нормативних дисциплін та дисциплін за вибором студента і ВНЗ. Експериментальна робота підтвердила, що потенціал нормативних дисциплін гуманітарного циклу може використовуватись для введення додаткового матеріалу стосовно виділених нами аспектів міжкультурного професійного спілкування: мотиваційного, емоційно-чуттєвого, операційно-діяльнісного та комунікативного [5].

На другому етапі формування MKK - використовувалися матеріали підручника "Coping with diversity", Що відображають цінності професійних проекцій культури в мовленні. Проводився аналіз англомовного професійного мовлення, виявлялися непрямі способи висловлення негативного змісту, формувалися вміння активного слухання, стратегії і тактики ведення професійного спілкування, виконувалися завдання, спрямовані на виявлення прихованого значення вислову. Використовувалися технології контекстного спостереження, крос-культурного аналізу і коментування профільних текстів, тренінгів професійно - поведінкової й емоційно-мовної сенситивності.

Крос-культурний аналіз профільних текстів на схожість і відмінності проявляється не тільки в особливостях мовленнєвого оформлення, але й у поведінці, поглядах представників іншої правової культури. Наприклад, при обговоренні проблем, пов'язаних з системою викладання, студенти коментували профільні тексти, виділяючи схожість і відмінність у розумінні цієї проблеми в різних культурах.

На третьому етапі формування MKK - творчому - використовувалися матеріали підручника, пов'язані з практичним застосуванням проблемно-пошукових комунікативних завдань, що націлюють студентів на ухвалення й обґрунтування етичних рішень, тлумачення й інтерпретацію культурно-специфічних професійних проявів.

Ми використовували методи аналізу професійної сенситивності, професійних інцидентів, вирішення проблемних ситуацій, технології кросс-культурного аналізу профільних текстів і тренінги, застосовували рольові ігри, симуляції, групові дискусії, коментування наочно представленої професійної інформації в схематично-графічному варіанті.

Спецкурс проводився паралельно із заняттями з англійської мови і переслідував мету навчити студентів застосовувати комунікативні вміння і професійний тезаурус у дисциплінах гуманітарного циклу в процесі реальної англомовної МК. Комунікація здійснювалась у процесі пошуку інформації про конкурси, що підтримувалися міжнародними грантами у сфері навчання / викладання, запитів про міжнародні стажування, складання заявок, резюме, анотацій, написання тез доповідей і виступів, есе, що посилаються на творчі конкурси з викладацької тематики.

Зміст спецкурсу включав: ознайомлення студентів з нормами етики в процесі викладання, надання інформації про можливості навчальної, наукової і практичної роботи за гуманітарними спеціальностями на міжнародному рівні; встановлення контактів із зарубіжними колегами; проведення поведінкових тренінгів з культури професійно-ділового спілкування.

Заняття зі спецкурсу "Міжкультурна професійна комунікація" поглиблювали професійну підготовку студентів, спрямовуючи їхні дії на сприйняття, пошук, обговорення інформації у сфері викладання, її подальше застосування у звичній міжкультурній комунікації. Зокрема, обговорення проблеми професійних якостей учителя (глибоких знань, етичності та високої моралі, етикетності, чіткості, послідовності, відповідальності) стало основою для застосування методу аутокоментування вітагенних МК ситуацій. Студенти, підтверджуючи проблему професіоналізму вчителя, інтерпретували професійну поведінку вчителя в Україні і в англомовних країнах не тільки з урахуванням ціннісних орієнтацій культур, але й через призму сутнісної сфери їхньої діяльності. МК діяльність студентів припускала використання інтернет-ресурсів бібліотек зарубіжних університетів. Результатом цієї роботи стало написання есе "Survey on Developing Teaching Skills", що дозволило студентам уточнити і поглибити свої уявлення про професіоналізм учителя в цілому, розширити їх на основі зарубіжного досвіду.

Пошук матеріалів щодо можливостей навчання за кордоном забезпечив студентам широту уявлень про існуючі організаційні структури, приватні інститути, спеціальні фонди, які можуть забезпечити фінансову підтримку для навчання за кордоном, про можливості спеціалізації і кваліфікації, які вони можуть при цьому отримати (умови прийому, вимоги програми, академічні ступені). Студенти використовують інтернет-сайти конкретних університетів.

Дані, отримані на початковому та кінцевому етапах формуючого експерименту, дали можливість оцінити рівень засвоєння студентами експериментальної та контрольної груп професійних знань і сформованості вмінь: здатність використовувати свої знання та можливості; ступінь обізнаності про показники своєї міжкультурної діяльності та оволодіння методикою роботи із студентами та учнями; ступінь готовності до самостійного виконання професійних обов'язків; здатність до міжкультурної комунікації, самооцінки та подальшого розвитку.

Значна увага приділялася формуванню узагальнених способів реалізації теоретичних знань, які в подальшому трансформувалися на рівні відповідних навичок та вмінь міжкультурної комунікації.

Таким чином, під час експериментального навчання нами було здійснено апробацію навчально - методичного забезпечення досліджуваного процесу. В результаті формувального впливу відбулися статистично значущі зміни в рівнях сформованості компонентів готовності студентів експериментальних груп, що сталися в рівні сформованості міжкультурної компетентності майбутніх фахівців під впливом запропонованої методики.

Подальші дослідження будуть спрямовані на розробку й апробацію методик діагностики сформованості міжкультурної компетентності студентів гуманітарного профілю.

Використані джерела