Комплексний облік навчального процесу у вищих закладах освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комплексний облік навчального процесу у вищих закладах освіти

Бендера І.М.

Запропонований аналітичний механізм визначення комплексного оціночного параметра ефективності навчального процесу у вищих закладах освіти.

Ключові слова: комплексний облік, навчальний процес, ефективність, корегувальний коефіцієнт, параметр, рейтинг, трудоємкість,

Предложен аналитический механизм определения комплексного оценочного параметра эффективности учебного процесса в высших заведениях образования.

Ключевые слова: комплексный учет, учебный процесс, эффективность, коррекционный коэффициент, параметр, рейтинг, трудоёмкость.

The optimistical mechanism definition was replied of the complex parameter effectiveness evaluation in the higher education establishments academic activity.

Key words: rating, complex list, educational process, effectiveness, correctional coefficient, parameter, labour intensity.

Постановка проблеми. Одним із ефективним засобів адаптації людини до сучасного життя є освіта як організований педагогічний процес пізнання, трансляції попередніх надбань людства молодому поколінню, розвитку, спілкування і творчості. На сьогодні вища освіта є основною ланкою фахового ставлення інтелектуального потенціалу країни.

Входження національної освіти в світовий простір Болонських домовленостей висвітлило необхідність моніторингу освітньої діяльності навчальних закладів зокрема визначення її ефективності. Тому тема комплексного обліку навчального процесу піднята у статті є своєчасна і актуальна.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Оцінка діяльності навчальних закладів проводиться в основному через рейтинг-оцінку. Рейтинг є ситуаційною моделлю i служить для загального погляду на якісний стан професорсько-викладацького складу вищого навчального закладу, а також для пошуку шляхів його вдосконалення.

Вивчення рейтингу вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації започатковано в 1995 році за ініціативи Міжнародної Кадрової Академії.

Тепер проводяться щорічні рейтингові дослідження не лише вищих навчальних закладів, але й вивчається та досліджується рейтингове оцінювання діяльності науково-педагогічних працівників, кафедр та факультетів. Цьому питанню присвятили свої наукові розробки М. Головатий, М. Дробноход, А. Падун, М. Берещук, Г. Стаднік, В. Некос, М. Білинська, Ю. Воробйов, О. Васерман, А. Пашков, Т. Дерев'янко, О. Хоромлянський [1, 2, 3, 4, 5].

В аграрній освіті вагомі результати та практичне впровадження рейтинг-оцінювання протягом 5 років мають місце в Національному аграрному університеті. Теоретичні дослідження та практичні розробки Д. Войтюка, А. Шостака, Д. Мельничука, І. Ібатуліна, І. Бендери, А. Рудя, В. Слободяна, В. Дуганця, О. Корольчука [6, 7, 8, 9, 10].

Однак проблема рейтингового оцінювання діяльності науково-педагогічних працівників, кафедр та факультетів вищих навчальних закладів аграрного профілю залишається ще недостатньо досконалою та дослідженою.

Постановка завдання. Опираючись на отримані результати наукових досліджень приведених авторів та виходячи із необхідності розробки універсального механізму визначення ефективності вищої освіти як об'єкту досліджень та встановлюючи навчальний процес як предмет дослідження визначенні такі задачі наукового пошуку:

– провести аналіз показників оцінки обсягів різних видів навчальної роботи;

– запропонувати концепцію узагальненої комплексної оцінки;

– привести аналітику оціночного процесу за видами: навчальної і самостійної, індивідуальної і практичної роботи.

Виклад основного матеріалу. Ефективність будь-якого виду діяльності визначається обсягом виконаної роботи за визначений (підконтрольний) час.

В економіці - грошові еквіваленти, на транспорті - тонно-кілометри, в сільськогосподарському виробництві - гектари, тонни, за одиницю часу - годину, зміну, сезон (рік).

Навчальний процес оцінюється годинами (кредитами) занять, сторінками звітів, проектів, аркушів графіки (для інженерних спеціальностей) узагальненими балами ЄСТД для умов кредитно-модульної системи приведених до одного студента. Математично це можна виразити через одиницю питомої ефективності:

Рис.1 Формула ефективності навчальної роботи. (1)

Трудоємкість навчальної роботи визначається реальними затратами часу на виконання окремих її видів. При цьому слід вважати на певну різницю в значеннях трудоємкості роботи для студентів та викладачів. Для розрахунку ефективності слід вибирати реальні затрати часу студентами (табл. 1).

Навчальне навантаження на педагогічного (науково-педагогічного) працівника (професора, доцента, старшого викладача, асистента) планується за “Нормами часу для планування й обліку навчальної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів” [11].

Положенням передбачена диференціація навчальної роботи за видами (31 вид), виділення норм часу у годинах та вказані примітки щодо роз'яснення правил застосування нормативів. Необхідно враховувати, що норми навантаження на викладачів і студентів різні, хоча за деякими статтями вони співпадають [11].

Таблиця 1. Порівняльна таблиця навантаження на педагогічних (науково-педагогічних) працівників та студентів, які співпадають за назвами

Примітка Загальна кількість годин, яка виділяється педагогічному (науково-педагогічному) працівнику на керівництво індивідуальною роботою (окрім курсового проектування), не повинна перевищувати 9 годин

Обсяги роботи як правило оцінюється кількостями аркушів кінцевого документу:

- звіту за лабораторну роботу,

- рефератом індивідуального розрахункового завдання курсової роботи (розрахунково-описової записки) і графічними матеріалами.

При цьому необхідно враховувати особливості деяких видів робіт з огляду їх складності [12]. Наприклад не можна оцінювати одною мірою кількість аркушів описову роботу і розрахункову.

Пропонується вносити корегувальні коефіцієнти:

рейтинговий педагогічний оцінювання навчальний

, (2)

де,- трудоємкість індивідуальних робіт (стор.);

- фактична кількість аркушів, на яких виконана робота;

- корегувальний коефіцієнт.

Для різних видів навчального навантаження необхідна розробка своїх корегувальних коефіцієнтів: - для лекцій, - лабораторно-практичних занять, - самостійного вивчення матеріалу, - індивідуальних робіт, - курсового проектування, - практичного навчання, - дипломного проектування, - державних іспитів.

Запропонована корекція повинна мати місце для звітності за графічну «продукцію». Корегувальними коефіцієнтами необхідно підвищувати вартість специфічних графічних матеріалів, наприклад як для машинобудівельного креслення, розрахунково-проектувальних схем на фоні спрощених - символічних, технологічних, кінематичних тощо.

При обліку кількості графічних матеріалів доцільно користуватися уніфікованою одиницею, наприклад аркуш формату А-4.

Офіційними нормативними документами Міністерства освіти і науки України (МОНУ) та департаментами освіти інших Міністерств не регламентується форма подачі звітної документації - рукописний або комп'ютерний текст, ручне або комп'ютерне креслення. У цьому випадку теж необхідно водити корегувальні коефіцієнти. На сьогодні в педагогічній практиці МОНУ механізму корекції, а відповідно корегувальних коефіцієнтів немає. Не виключено, що на рівні окремих навчальних закладів робота в цьому напряму ведеться і можуть бути певні напрацювання. Оцінка якості виконаної роботи балами ефективна тільки для дисциплін, які закінчуються іспитом. Залік як форма атестації - кількісного виразу немає. Проблема зникає при організації навчального процесу за кредитно-модульно-трансферною системою, при якій оцінка знань не залежно від виду кінцевої атестації передбачає накопичення балів.

Розглянемо окремі складові.

Трудоємкість лекційних занять:

(3)

де, - сума лекційних годин теоретичного матеріалу з навчальних дисциплін;

- кількість аркушів конспекту лекції, приймається 4 - 5 на 1 годину лекції.

Трудоємкість лабораторно-практичних занять:

(4)

де, - сума годин теоретичного матеріалу, який виноситься на лабораторний практикум;

- кількість аркушів звіту за лабораторну роботу, приймається 2 - 3 на 1 годину лабораторного заняття.

Трудоємкість самостійного вивчення теоретичного матеріалу:

(5)

де, - сума годин лекційного матеріалу, який виноситься на самостійне вивчення в домашніх умовах, в читальних та комп'ютерних залах, через мережу Інтернет тощо;

- кількість аркушів конспекту самостійного вивчення лекційного матеріалу, приймається 20% від повноцінної лекції.

Трудоємкість виконання індивідуальних самостійних завдань:

(6)

де, - сума годин затрачених на виконання індивідуальних завдань;

- кількість аркушів розрахунково-пояснюючої записки та графічних матеріалів, переведених за критеріями трудоємкості в умовні аркуші.

Ефективність курсового проектування:

Курсові проекти і роботи виконуються в межах дисципліни, групи дисциплін, або курсу навчання. Тому ефективність цього виду навчальної роботи доцільно визначати окремо від дисциплін.

(7)

де, - сумарна кількість годин затрачена студентом на виконання курсових проектів і робіт;

- сумарна кількість аркушів розрахунково-пояснюючої записки та графічних матеріалів, переведених за критеріями трудоємкості в умовні аркуші;

- сума балів оцінювання за курсові роботи і проекти.

Ефективність практичного навчання:

 (8)

де, - сумарна кількість годин виділених на практичну підготовку;

- сума аркушів звітних документів за практичне навчання;

- сума балів оцінок за практичне навчання.

Ефективність державних іспитів:

Процедура державних іспитів передбачає виділення часу на підготовку до останніх і на безпосереднє їх проведення.

Підготовка до іспитів проходить через проведення лекцій начитки, самостійне опрацювання програмних матеріалів білетів. Загальна формула ефективності буде мати вигляд:

(9)

де, - сумарна кількість годин виділених на державний іспит;

- кількість аркушів конспектів настановчих лекцій;

- оцінка студента за державний іспит.

Ефективність дипломного проектування:

Дипломне проектування передбачає виділення часу на виконання основних складових дипломного проекту (роботи) - розрахунково-пояснюючої записки, графічних і презентаційних матеріалів. Закінчується захистом перед державною екзаменаційною комісією.

Ефективність дипломного проектування:

(10)

де, - навантаження на дипломне проектування з розрахунку 6 годин в день;

- кількість аркушів дипломного проекту (роботи), графічні матеріали переводяться в умовні сторінки через критерії трудоємкості;

- оцінка за дипломний проект (роботу).

Ефективність навчального процесу для одного студента можна визначити за формулою:

, (11)

де, Тл.з. - трудоємкість лекційних занять;

Тлаб. - трудоємкість лабораторних занять;

- трудоємкість самостійного вивчення теоретичного матеріалу;

- трудоємкість виконання індивідуальних завдань;

- сума оцінок за дисципліну;

- ефективність курсового проектування;

- ефективність практичного навчання;

- ефективність дипломного проектування

Висновки та перспективи подальших досліджень

Аналіз розрахунків показує, що в кількісному виразі параметри ефективності можуть бути від 10 до 100 тис. (), тому доцільно користуватися одиницями укрупнення (кіло-, мега-). Для наочності і структурованості показників доцільно подачу їх у вигляді таблиці:

Таблиця 2. Показники економічної ефективності навчального процесу

Вбачаємо необхідним подальші дослідження в площинні визначення корегувальних коефіцієнтів для приведення різних видів навчальної роботи та їх результатів до уніфікованих форм, з якими аналітичні дії були би коректними.

Список використаних джерел

1. Головатий М. Рейтинг ВНЗ України. "Софія Київська"/ М. Головатий, М. Дробноход, А. Падун // Освіта і управління. - 2005. - Т.8 , № 2. - С. 58-81.

2. Берещук М. Науково-методичні основи визначення рейтингу та вдосконалення системи підвищення якості освіти / М. Берещук, Г. Стадник, В. Нечос // Вища школа. - 2003. - № 4. - С. 31-42.

3. Білинська М. М. Рейтингова оцінка вищих медичних навчальних закладів: кваліметричний аналіз / М. М. Білинська // Статистика України. - 2004. - № 1. - С. 27-31.

4. Воробйов Ю. Визначення рейтингу вищих навчальних закладів на підставі багатьох показників / Юрій Воробйов, Олександр Васерман, Анатолій Пашков // Вища школа. - 2003. - № 4/5. - С. 43-47.

5. Хоромлянський О. Формування збалансованої системи показників ВНЗ / О. Хоромлянський, Т. Дерев'яненко // Освіта і управління. - 2005. - Т. 8, № 2. - С. 49-53.

6. Войтюк Д. Г. Критерії та методика оцінювання якості лекцій. Активація форм і методів навчального процесу: навчальний посібник / Д. Г. Войтюк, А. В. Шостак. - К. : Вид-во НАУ, 1994. - 89 с.

7. Мельничук Д. О Рейтинг вищих аграрних закладів освіти : метод. посіб. / [Д.О. Мельничук, А. В. Шостак, І. І. Ібатуллін [та ін.]. - К. : Вид-во НАУ, 1999. - 80 с.

8. Шостак А. В. Положення про впровадження рейтингової системи оцінки діяльності суб'єктів НАУ / А. В. Шостак. - К. : Вид-во НАУ, 2004. - 5 с.

9. Шостак А.В. Рейтингове оцінювання діяльності науково-педагогічних працівників / А. В. Шостак // Наука і методика: зб. наук.-метод. пр. / [редкол.: М. Ф. Бойко (голова) [та ін.]. - К., 2005. - Вип. 4. - С. 184-196.

10. Рудь А. В. Модульно-рейтингова система професійного навчання / [А. В. Рудь, В. І. Дуганець, І. М. Бендера [та ін.] // Професіонал з педагога: тези Всеукр. наук.-практ. конф. "Перспективна педагогіка питання теорії та практики" / Кримський держ. гуманітарний інститут. - Ялта, 2004. - С. 137-141.

11. Норми часу для планування й обліку навчальної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів // Зб. норм. актів України щодо організації навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі. - К. :УАЗТ, 2003. - Вип. 1. - 420 с.

12. Нормативные материалы по планированию самостоятельной работы студентов / [сост. В. И. Скрынник]. - Хмельницкий: ХТИБО, 1983. - 18 с.

Размещено на Allbest.ru