Реалізація гендерного підходу у навчально-виховному процесі дошкільного навчального закладу: сучасний погляд на виховання

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 373.21.032:347.156

Реалізація гендерного підходу у навчально-виховному процесі дошкільного навчального закладу: сучасний погляд на виховання

Савченко М.С.

У статті висвітлено практичні підходи до реалізації гендерного підходу у вихованні дітей старшого дошкільного віку, а саме розкрито три послідовні етапи гендерного виховання дошкільників: ознайомлювальний, спрямований на гендерне усвїдомлення дітьми себе як представника певної статї; збагачувальний, спрямований на збагачення уявлень про гендер; дїяльнїсний, спрямований на уточнення й узагальнення уявлень дтей про моральнї норми поведїнки у СІМ'Ї та соцїумї хлопчикїв i дївчаток, чоловїкїв i ЖІНОК. Зазначено, що oргaнiчнo вбудoвaнi в цілкний ^нтскт життя дошкільного навчального закладу прeдcтaвлeнi вище етапи роботи трияють рoзширeнню прaктики і культури гeндeрнoгo дocвiду дiвчaтoк і хлoпчикiв.

Ключові слова: гендерний підхід, гендерне виховання, гендерні ролі, гендерний репертуар, діти дошкільного віку.

гендерний дошкільний поведінка виховання

В статье рассматриваются практические подходы к реализации гендерного подхода в воспитании детей старшего дошкольного возраста, а именно раскрыты три последовательные этапы гендерного воспитания дошкольников: ознакомительный, направленный на гендерное осознание детьми себя как представителя определенного пола; обогатительный, направленный на обогащение представлений о гендере; деятельностный, направленный на уточнение и обобщение представлений детей о моральных нормах поведения в семье и социуме мальчиков и девочек, мужчин и женщин. Указано, что органично встроенные в целостный контекст жизни дошкольного учебного заведения представленные выше этапы работы способствуют расширению практики и культуры гендерного опыта девочек и мальчиков.

Ключевые слова: гендерный подход, гендерное воспитание, гендерные роли, гендерный репертуар, дети дошкольного возраста.

This article discussed practical approaches to the implementation of gender approach into the preschoolers education and it is revealed three successive stages of gender preschoolers education: an exposure is aimed at gender awareness of children themselves as representative of a certain sex; processing is aimed at enriching ideas about gender; activity is aimed at clarifying and summarizing the views of children about moral norms of behavior in the family and society of boys and girls, men and women. Hs the presence of social stratification in modern Ukrainian society, due to the difference of the performed social functions of men and women and their respective gender roles, it is actualized the need to reconsider traditional approaches to the education of young generation.

The application of a gender approach into the formation of a harmoniously developed personality offers a new way of cognition in which there is no inequality and hierarchy «male» and «female».

It is indicated that organically embedded in the holistic context of life preschool educational institution above the stages contributed to the expansion of practice and culture of gender experiences of girls and boys. To implement gender mainstreaming in the education of children is to put the personality and individuality of the child development and education above the traditional framework.

Key words: gender approach, gender upbringing, gender roles, gender repertoire, children of preschool age.

Наявність соціальної стратифікації в сучасному українському суспільстві, зумовленої різницею виконуваних соціальних функцій чоловіків та жінок і відповідних гендерних ролей, актуалізує необхідність перегляду традиційних підходів до виховання підростаючого покоління.

Рoзвитoк гeндeрнoї ocвiти нeoбхiдний для підтримки нaцioнaльнoї 6ЄЗПЄКИ держави: країна НЄ мoжe прoдoвжувaти iгнoрувaти aбo НЄ врaхoвувaти нeдoвикoриcтaний пoтeнцiaл будь-якої статі у всіх cфeрaх життя в Україні. Eгaлiтaрнa пoлiтикa держави опирається на тендерну модель симетричного і врівноважного включення чоловіків і жінок в усі сфери суспільного життя. Тому життєво необхідним і важливим стає розвиток і впровадження гендерного підходу в освіті, який грунтується на всебічному врахуванні інтересів обох соціально-статевих груп суспільства.

Здійснювати гендерний підхід в освіті дітей означає ставити особистість і індивідуальність дитини в розвитку і вихованні вище традиційних рамок статі.

У психолого-педагогічній літературі проблема впровадження гендерного підходу в освіту вивчалася на різних рівнях. Питання введення гендерної складової в освіту досліджували Ш. Берн, Т. Говорун, О. Кікінеджі, I. Кон, О. Ярська-Смирнова та ін. Методологічні проблеми гендерної педагогіки висвітлено у працях О. Вороніної, В. Гайденко, Г. Гарфінкеля, Е. Гоффмана, В. Кравця, Л. Штильової та ін. Над питаннями сучасних гендерних досліджень у педагогіці працювали Л. Булатова, С. Вихор, Я. Кічук, О. Луценко, А. Митрофанова, Н. Павлущенко, О. Петренко та ін. За визначенням Організації Об'єднаних Націй, саме гендерні відносини (соціальні відносини між статями) є однією з головних проблем XXI століття.

Увага науковців спрямовувалася на вивчення інтелектуально-психологічних відмінностей дїтей РІЗНОЇ статї (В. Васютинський, Ю. Приходько, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін.), соціалізацію дошкільників різної статі (Т. Говорун, I. Рогальська- Яблонська та ін.), статеву диференціацію і міжособистісні взаємини в ранньому онтогенезі (В. Абраменкова, А. Арушанова, Я. Коломінський, О. Кононко, М. Лісіна, Т. Рєпіна, Є. Суботський та ін.).

Мета статті - на основі теоретичного аналізу проблеми дослідження розкрити практичні підходи щодо реалізації гендерного підходу у вихованні дітей старшого дошкільного віку.

Освітні установи провадять тендерну стратифікацію суспільства та культури в цілому, демонструючи на своєму прикладі нерівний статус чоловіків і жінок. Деконструкція традиційних культурних обмежень розвитку потенціалу особистості залежно від статі, створення умов для максимальної самореалізації підростаючого покоління в процесі педагогічної взаємодії є найважливішою метою тендерної освіти. її розвиток дозволяє сформувати уявлення про те, що стать не є підставою для дискримінації в будь-якій сфері життя і дає можливість випускникам шкіл здійснити вільний вибір шляхів і форм самореалізації. Гендерний підхід передбачає гармонізацію статеворольової взаємодії на підставах егалітаризму як принципу рівних прав і можливостей особистості незалежно від статі (C. Риков) [2].

Реалізація гендерного підходу в навчально-виховному процесі дошкільних навчальних закладів, де здійснювалося дослідження, включала три послідовних етапи: ознайомлювальний, спрямований на гендерне усвідомлення дітьми себе як представника певної статі; збагачувальний, спрямований на збагачення уявлень про гендер; діяльніший, спрямований на уточнення й узагальнення уявлень дітей про моральні норми поведінки у сім'ї та соціумі хлопчиків і дівчаток, чоловіків і жінок.

Надалі розглянемо детальніше реалізацію кожного етапу роботи.

На ознайомлювальному етапі роботи для формування в дітей уявлення про себе як представника певної статі, позитивного ставлення до себе, характеристики хлопчиків і дівчаток їм були запропоновано такі види роботи: серії ігор, вправ, бесід, спрямованих на усвідомлення дітьми різних сфер індивідуальності («Хто Я?», «Яким мені хочеться бути», «Про кого йдеться», «Одягни правильно», «Що - для чого?», «Незвичайний чоловік»).

Спеціально організовані види діяльності постають у вигляді естетичних, індивідуальних бесід-нарад і спільних бесід як із хлопчиками, так і з дівчатками; дискусій з тем: «Чому і навіщо люди товаришують?», «Що таке любов?», «Що таке добре і що таке погано?»; екскурсій на виробництво «Особливості праці чоловіків і жінок» та ін.

Теми бесід-нарад для хлопчиків: «Хлопчики - захисники слабких (дівчаток, жінок, літніх людей)», «Хлопчики - джентльмени», «Хлопчики - майстри на всі руки», «Хлопчик - майбутній тато».

Теми бесід-нарад для дівчаток: «Дівчатка - добрі та лагідні», «Дівчатка - красуні», «Дівчатка - майбутні мами», «Дівчатка - найкращі господині».

Теми для спільних засідань: «Які професії для хоробрих», «Опиши портрет дівчинки або хлопчика», «Хлопчик і дівчинка - такі різні і такі схожі», «Захист і співчуття - якості чоловіка і жінки», «Поведінка хлопчика і дівчинки», «Хлопчики й дівчатка у спільній діяльності», «Хлопчик і дівчинка - майбутня сім'я».

Ігри-змагання, що стимулюють пізнавальну активність: «Назви сміливу професію», «Опиши словесно портрет дівчинки (хлопчика)», «Хто передасть характер героя (героїні) відомого твору?», «Хто складе невелику розповідь про хлопчика (дівчинку, маму, тата, бабусю, дідуся) за поданими словами (весела, пустотлива, смішний, герой, хоробрий, переможець, джентльмен та ін.)?».

На другому етапі - уточнювальному - створювалися різноманітні проблемні ситуації для виконання дітьми різних гендерних ролей в умовах дошкільного навчального закладу, які сприяють виробленню розуміння проблем статі, засвоєнню основ тендерної поведінки і культури взаємин з однолітками своєї і протилежної статі, толерантного ставлення до них, умінню налагоджувати дружні партнерські взаємини. Створення ситуацій виконання гендерних ролей в умовах дошкільного навчального закладу сприяють виробленню гуманного ставлення до проблем статі, умінню налагоджувати дружні партнерські взаємини, засвоєнню основ гендерної поведінки і культури взаємин з однолітками своєї і протилежної статі.

Для створення педагогічних ситуацій використовувалася будь-яка діяльність дошкільників - спілкування, ігрова, самообслуговування, праця на природі, зображувальна діяльність. Власна діяльність дітей є також засобом морального виховання і засобом накопичення ними досвіду виконання гендерних ролей. Як переконливо доведено вченими (A. Анциферова, Л. Артемова, Л. Беляєва, Н. Короткова, Т. Маркова, Д. Менджерицька, Н. Михайленко), багато в цьому плані дають сюжетно- рольові ігри і вільні творчі ігри-драматизації з певної тематики (O. Конишева, I. Таран).

Ситуації організовувалися з метою розвитку готовності виконання різноманітного гендерного репертуару. У ході сюжетно-рольових ігор, ігрових ситуацій «Моя сім'я», «Дочки-матері», «Переїзд на нову квартиру», «Чекаємо гостей», «Захворіли діти», «Святкування іменин» і реальної життєдіяльності діти реалізовували свої знання про культурні еталони мужності, набували навичок установлення партнерських, дружніх взаємин з однолітками (уміння погоджувати, розуміти точку зору іншого, приходити на допомогу, радіти успіху подруги, друга, дбайливо ставитися до результатів чужої праці).

Ролі, що виконуються дитиною у грі (шофера, будівельника, продавця, кухаря, листоноші), стали провідним засобом у розвитку здібностей хлопчиків і дівчаток до тих або тих видів діяльності. Продавець ввічливо показує свій товар, пропонуючи його купити в «Магазині іграшок». Діти, що зображують в іграх солдатів, міліціонерів, моряків, грають ролі захисника Батьківщини, сильного і сміливого чоловіка. У грі «По морях, по хвилях» «моряки» слухали свого «капітана», навчали новачків надавати допомогу один одному, дотримуватись дисципліни. Захоплюючись сміливістю, мужністю льотчиків, моряків, діти прагнули бути сміливими, організованими. Цікавими для дітей були ігри «Пошта», «Транспорт», «Поліклініка», в ході яких діти дізнавались про різні види діяльності дорослих, різноманітні чоловічі і жіночі професії в багатому гендерному репертуарі.

Під час програвання ситуацій діти засвоювали репертуар гендерної поведінки, вчилися думати, приймати або відкидати той або інший образ; відповідно до свого віку робили моральний вибір, накопичуючи позитивний досвід власної гендерної поведінки.

Дитина повинна не лише правильно сприймати соціальні явища та події, розуміти їх значення, але і «присвоїти їх», зробити значущими особисто для себе, наповнити їх певним змістом.

З метою накопичення соціального досвіду виконання гендерних ролей з позиції морального становлення особистості дитини ми проводили роботу комплексно, використовуючи різні форми, методи і прийоми: організовані заняття - групові та індивідуальні, цикл занять з морального виховання дітей, етичні бесіди, проблемні ситуації, метод порівняння, метод прогнозування життєво значущих ситуацій, спілкування з дітьми, прогулянки, екскурсії, використання в організованій і вільній діяльності художньої літератури, самостійної діяльності дітей.

При створенні ситуацій виконання гендерних ролей з позиції морального становлення особистості дитини використовувався метод порівняння, суть якого полягає у зіставленні поведінки конкретної дитини в реальній життєвій ситуації з аналогічними ситуаціями, в які потрапляють герої літературних творів (дівчатка і хлопчики); діти аналізували і програвали цілі сценки.

Крім того було використано метод моделювання життєво значущої ситуації. Кожна cитуaцiя включaлa ПРО6ЛЄМУ І ПЄРЄЛІК ДІЙ, ЯКІ ДИТИНІ прoпoнувaлocя вибрaти, прoгрaти і кeрувaтиcя ними в ceрeдoвищi однолітків. Наприклад:

МОДЄЛЬ ПОВЄДІНКИ для хлопчиків.

Ти ЇДЄШ в трoлeйбуci, шдиш біля вікна. Входить жінка. Ти:

- пocтупaєшcя їй місцем;

- продовжуєш сидіти і дивитися у вікно;

- сідаєш мамі на руки.

Модель поведінки для дівчинки.

Діти вийшли на прогулянку. У Сашка неправильно застебнута куртка. Шапка з'їхала набік. Ти:

- допомагаєш йому привести в порядок куртку;

- скаржишся вихователеві на недбалість хлопчика;

- нічого в одязі Сашка не помічаєш.

Ці ситуації сприяють включенню і заглибленню дітей в атмосферу символічного проживання власного і групового гендерного досвіду, а також емоційній актуалізації гендерного «Я» дівчаток і хлопчиків.

У процесі повсякденного спілкування з дітьми використовувалася стратегія суб'єктної взаємодії, що допускає реорганізацію і надбання дітьми власного досвіду «проживання» ситуацій взаємодії і засвоєння цього досвіду в діалозі з однолітками і дорослими. У практичному плані йшлося про застосування методу проблемних ситуацій, суть якого полягає в описі педагогом тих проблемних ситуацій, у які щодня «входять» хлопчики і дівчатка.

Діти діяли в реальному або уявному плані, випробовуючи певні переживання, оцінюючи їх, обмінюючись своїми враженнями з іншими дітьми, вибудовуючи в такий спосіб власну лінію поведінки. Наведемо приклади використаних проблемних ситуацій з елементами самооцінки:

Сьогодні після сніданку всі пішли гратися, а Таня залишилася допомагати Тамарі Василівні змітати крихти зі столів. Хто з казкових персонажів так само, як Тетянка, любив працювати?

Оля будувала з кубиків будиночок. Підбіг Андрійко, штовхнув дівчинку, і будиночок розсипався. Ніхто не помітив, як дівчинка засмутилася. I тільки Сашко підійшов до Олі, дбайливо зібрав кубики і, поклавши руку на плече дівчинці, заспокоїв її. Згадайте казку братів Грімм «Ганс і Грета». Ганс також піклувався про свою сестричку, умовляв її не хвилюватися, коли було страшно, самостійно, по-чоловічому, знаходив вихід із скрутного становища. На кого з героїв казок був схожий Андрійко? Як у цій ситуації поводилися б Карабас-Барабас, Буратіно, лікар Айболить? А як би вчинив (вчинила) ти?

Ці ситуації спонукають дітей до висловлювання власних емоційних переживань, пов'язаних з їх соціостатевою характеристикою, а також з героями літературних творів. Відповіді дітей слід аналізувати, підкреслюючи їх соціальний і особистісний сенс.

Також ми використовували метод прогнозування ситуацій. Його суть - представити свої дії в пропонованій неприємній ситуації. Основне завдання, до якого педагог підводить дітей: перш ніж щось зробити, слід зупинитися і подумати: хто ти - хлопчик чи дівчинка? Як має поводитися хлопчик (дівчинка), щоб уникнути неприємностей? Приклади ситуацій: 1. Сашко і Дмитрик, граючись, не поділили машинку. Що може статися, якщо ніхто з них не захоче поступитися? Як розв'язати конфлікт по-чоловічому? 2. Мама просить Світланку прибрати іграшки за собою і покласти їх на місце. Що буде, коли Світланка виконає мамине прохання? А якщо відмовиться?

Педагогами також проводилися сюжетно-рольові ігри «Дитячий садок», «Сім'я», «У нас гості», «День народження», «Салон краси», «Перукарня», «Пожежники», «Супермаркет», а також ігри-драматизації за казками «Маша і ведмідь», «Червона шапочка», «Дюймoвoчкa» та ІН.

Звeртaючиcь дo худoжньoї лiтeрaтури як зacoбу нaкoпичeння шпальтою дocвiду викoнaння ГЄНДЄРНИХ рoлeй дітьми cтaршoгo дoшкiльнoгo віку, ми вихoдили з ширoких мoжливocтeй лiтeрaтури як мистецтва cлoвa, на щo вказують Л. Винoгрaдoвa, Т. Кoндрaтoвич, Л. Стрєлкова та ін. Дитячу літературу cтвoрeно мaйcтрaми cлoвa cпeцiaльнo для дітей. Вiдoмo, якoї вeликoї ваги надавав художній лiтeрaтурi у виxoвaннi грoмaдянинa видатний пeдaгoг В. Cуxoмлинcький. Йoгo праці «Серце віддаю дітям», «Листи дo cинa» піднімають прoблeму рoлi книги у фoрмувaннi ocoбиcтocтi, мicтять cпиcки рeкoмeндoвaнoї лiтeрaтури, яку oбoв,язкoвo cлiд прoчитaти дитині, підліткові, юнaкoвi. У них бaгaтo рoздумiв прo ТЄ, якoю пoвиннa бути книга для дітей. В. Cуxoмлинcькoгo турбує, чи залишає вoнa «глибoкий cлiд у ДІТЄЙ», чи стає «шкoлoю eмoцiйнo-мoрaльнoгo виxoвaння».

У cвoїx дocлiджeнняx ми cпирaлиcя на нові пcиxoлoгiчнi дocягнeння у cприйняттi xудoжньoї лiтeрaтури дoшкiльникaми: пocтупoвo дитина навчаєтьея приймати пoзицiю гeрoя, пoдумки йoму cприяти, радіти йoгo уcпixaм і зacмучувaтиcя ЧЄРЄЗ йoгo нeвдaчi.

Л. Гурoвич, Л. Бeрeгoвa, В. Лoгiнoвa відзначають, щo xoчa увагу дитини вce ЩЄ здeбiльшoгo привeртaють дії і вчинки, aлe ВЖЄ в cтaршoму дoшкiльнoму віці вона пoчинaє пeрeймaтиcя пeрeживaннями, пoчуттями, думками гeрoїв і cприймaє НЄ лише «монолітні» характери («поганий» або «хороший»), але і складніші - такі, яким властиві суперечливі вчинки, моральні переживання, неоднозначні мотиви. На жаль, нині в дошкільників спадає інтерес до слухання літературних творів, що одностайно стверджують і вихователі, і батьки: відбувається заміна читання переглядом телеверсій, відеоігор тощо (I. Арзамасцева, С. Миколаєва).

Сьогодні як у педагогіці, так і в усьому суспільстві простежується підвищення інтересу до витоків духовної культури народу, до вітчизняної історії. У зв'язку з цим у дошкільних навчальних закладах стали проводитися заняття у рамках фольклорної школи, заняття з ознайомлення дошкільників з історією України, в які раціонально включати уривки з українських народних казок, історичних оповідань про захисників Вітчизни, а також про мужні вчинки в мирний час (наприклад, «Пожежа», «Розповідь про невідомого героя» С. Маршака та ін.), виділяючи в них не історичні події, а характеристики персонажів. В аналізі цих творів робиться акцент на якостях, властивих захисникам Вітчизни, захисникам слабших; звертається увага дітей на те, що справжня людина не може пройти повз тих, хто потребує допомоги, захисту, підтримки.

Твори, що допомагають сформувати уявлення про жіночність, ідеальну сім'ю, зміст чоловічих і жіночих ролей («Про гуску» В. Сухомлинського, «Рване вушко» Є. Сетона-Томпсона, «У нас робоча сім'я» П. Муміна та ін.), з успіхом використовуються на заняттях зі старшими дошкільниками. Для українських народних казок характерним є показ повної сім'ї та піклування батьків про своїх нащадків («Телесик», «ОХ», «Кривенька качечка»). Ці казки використовувалися, щоб викликати у дітей уявлення про якості жіночності, про ідеальну сім'ю, де усі піклуються один про одного, в усьому допомагають, разом проводять дозвілля. Необхідно звертати увагу дітей на те, що герої в цих творах почувають себе щасливими, бо вони всі разом. Цим ми будемо формувати у дітей стереотип, або «програму поведінки».

Приписи щодо поведінки, пов'язаної з гендерними ролями, полягають у розподілі праці, обов'язків відповідно до статі. Щоб показати дітям працю дорослих, працю в сім'ї, розподіл обов'язків, можна використовувати оповідання Д. Габе «Моя сім'я», Н. Забіли «Катруся вже велика». Вони формують у дітей уявлення про те, що в будинку працюють усі, кожен робить те, з чим краще всього справляється. Твори Н. Яночкиної «Великий і маленький», В. Александрова «Бабуся», Є. Трутнєва «Наша бабуся» дають дітям уявлення про взаємини братів і сестер, бабусь і дідусів, про ставлення героїв один до одного. При читанні художньої літератури велике значення для емоційного виховання дїтей мaють iлюcтрaцiї та репродукції картин художникїв з ЦІЄЇ тeмaтики/ ЯКІ дoпoмaгaють зaвeршити фoрмувaння узaгaльнeнoгo oбрaзу мужнocтi І жiнoчнocтi. Викoриcтaння художньої лiтeрaтури нa зaняттях І в пoвcякдeннoму житті є ефективним зacoбoм кoнкрeтизaцiї зaгaльних уявлень дітей про тендерну поведінку, про прояв мужності І жіночності персонажами залежно від ситуації, про те, як дійсно повинні поводитися чоловіки (хлопчики) І жінки (дівчатка).

Під час третього етапу - діяльнішого - роботу спрямували на уточнення й узагальнення уявлень дітей про моральні норми поведінки у сім'ї та соціумі хлопчиків І дівчаток, чоловіків І жінок. З метою накопичення соціального досвіду виконання гендерних ролей та моральних норм поведінки у сім'ї та соціумі проводили роботу комплексно, використовуючи різні форми, методи І прийоми. Це були групові та індивідуальні заняття («Хлопчики І дівчатка - два різних світи», «Світ маленької дівчинки», «Світ маленького хлопчика»), цикл занять з морального виховання («Як ми дружимо?», «Чим ми схожі?»), етичні бесіди, створення проблемних ситуацій, метод порівняння («Світ навпаки»), моделювання та прогнозування життєво значущих ситуацій, спілкування з дітьми на різні теми, прогулянки, екскурсії, використання в організованій І вільній діяльності художньої літератури, самостійна літературна творчість дітей (наприклад, завершення пропонованої педагогом ситуації, трансформування знайомих казкових сюжетів.

Також проводилися імітаційні ігри: «Люблячі батьки» (завдання: передати мімікою, емоціями почуття радості, ніжне, дбайливе ставлення батьків до своїх дітей), «Бездомне кошеня» (завдання: проявити жалість, ласку до тих, хто потребує уваги), «Розлючена ведмедиця» (завдання: висловити почуття гніву, пояснити його причину у людей, тварин; показати спосіб виходу з цього стану), «Полювання Баби Яги» (завдання: передати характер негативного казкового героя виразними рухами, мімікою).

Використовувалися комунікативні методи: «Подивися в очі» (мета: утворити пари, подивитися один одному в очі, уявити, яким (якою) стане партнер чи партнерка, коли виросте; розказати про це), «Секретні наради для хлопчиків» (завдання: зібрати усіх хлопчиків на нараду І вирішити, що можна зробити приємного, доброго, корисного для дівчаток), «Комплімент» (завдання: дітей садять по колу, вихователь пропонує кожному сказати своєму сусіду щось приємне. Дитина, до якої звертаються, має подякувати. Другий варіант. Пропонується хлопчикам звернутися до дівчаток так, як це зробив би джентльмен, а дівчинка має поводитися, як леді. Коли завдання буде виконано, вихователь пропонує обговорити спільно, хто сказав найкращий комплімент), «Нове ім'я» (педагог пропонує дітям дати характеристику кожному в групі, починаючи з першої літери імені, наприклад: Наталочка - ніжна, надійна. Сашко - сміливий, сонечко (добрий, лагідний радісний, як сонечко)); ігри - змагання: «Рицарський турнір» (змагання проводяться з хлопчиками за такими критеріями: сила, витривалість, спритність, дотепність), «Маленькі господині» (дівчатка між собою змагаються у знаннях кулінарних рецептів, умінні сервірувати стіл, приймати гостей).

Отже, базовий компонент дошкільної освіти в практичній діяльності допомагає вихователям ефективно та доцільно впроваджувати в свою діяльність особистісно орієнтований підхід та індивідуалізацію навчального процесу, стимулює розробку та апробацію інноваційних технологій щодо гендерного виховання, виховання і навчання хлопчиків і дівчаток узагалі, ураховуючи їх статеві відмінності.

Гендерне виховання особистості здійснюється під впливом родини, освіти, засобів масової інформації, релігії, правової та державної політики. Застосування гендерного підходу у формуванні гармонійно розвиненої особистості пропонує новий спосіб пізнання дійсності, у якому відсутні нерівність та ієрархія «чоловічого» й «жіночого».

Таким чином, органічно вбудовані в цілісний контекст життя групи представлені вище форми, МЄТОДИ, прийоми шрияють РОЗШИРЄННЮ прaктики і культури ГЄНДЄРНОГО дocвiду дiвчaтoк і хлопчиків.

Подальше вивчення проблеми може бути продовжене за таким напрямком: гендерне виховання дітей в неповних сім'ях.

Література

1. Артемова Л. В. Формирование общественной направленности ребенка-дошкольника в игре / Л. В. Артемова. - К. : Вища школа, 1988. - 60 с.

2. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція) // Дошкільне виховання. - 2012. - № 7. - С. 4-19.

3. Бендас Т. В. Гендерная психология : учеб. пособие / Т. В. Бендас. - СПб. : Питер, 2006. - 431 с.

4. Венгер Л. А. Сюжетно-ролевая игра и психическое развитие ребенка / Л. А. Венгер // Игра и ее роль в развитии ребенка дошкольного возраста. - М., 1978. - С. 32-36.

5. Гариен М. Мальчики и девочки учатся по-разному! Руководство для педагогов и родителей : [М. Гариен ; перевод с англ.]. - М. : ООО «Издательство Астрель»; ООО «Издательство АСТ», 2004. - 301 с.

Размещено на Allbest.ru