Методична система формування біоетичних знань учнів у процесі профільного навчання біології
Формування особистості учнів на засадах моральних цінностей та етичного ставлення до життя. Методологічні засади конструювання біотичних знань. Аналіз ідей системології та синергетики на уроках по біології. Актуалізація внутрішнього світу школяра.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.03.2019 |
| Размер файла | 1,3 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
7
УДК 57.012(07)+371.38
Методична система формування біоетичних знань учнів у процесі профільного навчання біології
Бак В.Ф.
Окреслюючи етичні проблеми, пов'язані з потенційною небезпекою для виживання людства в сучасному світі В. Поттер ще у XX ст. зазначав, що людству терміново потрібна нова мудрість, яка була б знанням про те, як використовувати існуючі знання для виживання людини і поліпшення її життя. Такі знання дослідник називає «наукою виживання». Під нею він розуміє не просто науку, а нову мудрість, яка об'єднала б два найбільш важливих і вкрай необхідних елементи: біологічне знання і загальнолюдські цінності.
Етичні цінності не повинні розглядатися поза біологічними фактами» [1, с. 4-5], тому ми вводимо поняття «біотичні знання» під яким розуміємо знання з біології в контексті цінностей і смислів людського життя й культури. Вони розкривають єдність загальних законів природи та моралі, формуючи етичне ставлення до життя в усіх його проявах. Біоетичні знання засвоюються школярами в результаті інтегрованого навчально-виховного процесу, системотвірним чинником якого є ідея єдності законів моралі та загальних законів природи. їх формування сприяє вихованню особистості на засадах основних моральних цінностей, які мають свої аналогії в побудові та функціонуванні живих систем.
Проведений аналіз літературних джерел [2-6] та досвіду вивчення біології в старшій школі засвідчив, що на сьогодні проблеми інтеграції знань школярів та морально-етичного виховання учнів вивчаються як окремі об'єкти дослідження. Виникає суперечність між розглядом біологічної науки та етики як взаємопов'язаних галузей людської діяльності та імплементацією цього зв'язку в навчально-виховний процес вивчення сутності життя в сучасній школі. Тому метою нашої статті є розробка та обґрунтування методичної системи формування біоетичних знань школярів у процесі профільного вивчення біології. Нами запропоновано авторську методичну систему формування біоетичних знань школярів (рис. 1). Під методичною системою розуміємо сукупність взаємопов'язаних елементів (цілей, змісту, форм, методів, засобів, умов) навчання, які, впливаючи один на одного, забезпечують формування біоетичних знань учнів і виводять навчальну діяльність на траєкторію саморозвитку та самовиховання.
Методологічними засадами конструювання процесу формування біотичних знань є ідеї системології, синергетики, космічного мислення, біоцентризму, гуманізму. Ці підходи та ідеї осмислювались у дослідженні в сукупності та взаємозв'язку з урахуванням досвіду науковців (В. Алексєєва, Ш. Амонашвілі, В. Бех, О. Блаватська, В. Буданов, А. Бистров, О. Вознюк, Г. Гранатов, К. Гуз, І. Добронравова, В. Ільченко, Е. Князева, А. Степанюк, Л. Шапошнікова та ін.).
Основними складовими авторської методичної системи є ціннісно-цільовий, змістовний, діяльнісно-комунікативний, діагностико-рефлексивний компоненти та педагогічні умови формування біотичних знань старшокласників у процесі профільного навчання біології (рис. 1).
Ціннісно-цільовий компонент складається зі стратегічної мети, що підпорядкована головній меті створення методичної системи та супровідних цілей, які на різних етапах реалізації системи забезпечують рух учнів та учителя у напрямку досягнення стратегічної мети - кумулятивного результату. Головна мета функціонування запропонованої системи - створення освітнього середовища для розвитку духовної сфери особистості при вивченні біології в умовах профільного навчання.
Для реалізації мети передбачалось вирішення таких завдань: створення навчального простору, який би сприяв усвідомленню учнями цілісності та взаємопов'язаності світу; розкриття сутності цінностей природи, загальнолюдських етичних цінностей та їх єдності; створення умов для розвитку учнів на основі принципів гуманізму, духовної спільності та особистістно орієнтованого навчання; актуалізація внутрішнього світу школяра та потреби самовиховання.
Рис. 1. Модель формування біоетичних знань учнів у процесі профільного навчання біології
Змістовий компонент методичної системи - це наукова інформація біоетичного спрямування до якої належать наскрізні закони природи (збереження, періодичності, направленості процесів до рівноважного стану) у добудові та функціонуванні живих систем на різних рівнях організації живої природи (від молекулярного до біосферного) та їх аналогії з законами моралі.
Наприклад: біологічним поняттям гомеостаз, збереження відповідають моральні поняття - любов, добро; обміну речовин, енергії та інформації, сутності життя - гармонійна єдність дуальних категорій; взаємодії клітин організму - кооперація та альтруїзм; рівням організації живої матерії - ієрархічна будова світу та ін. Змістовний компонент виконує функцію базису та формує світоглядні засади учнів, в основі яких лежать принципи поваги до життя в усіх його проявах. Цей компонент реалізується трьома шляхами: монопредметним (за рахунок факультативів, які складають варіативну частину навчального плану профільної школі), поліпредметним (включення біоетичних знань до різних навчальних предметів освітньої галузі «Природознавство») та змішаним (передбачає вивчення біоетичних знань у шкільному курсі біології, факультативах, позакласній роботі, узагальнювальних інтегрованих уроках).
Проведений аналіз таких чинників, як сутність біоетичних знань; сучасні природничо-наукових теорії; зміст програмового матеріалу шкільного курсу біології; ціннісні орієнтири сучасних школярів; потреби та пізнавальні інтереси старшокласників, дозволив нам виділити критерії відбору біоетичних знань, а саме - відповідність біоетичних знань сучасній біологічній картині світу, розширення їх змісту за рахунок сучасних наукових теорій, які включають людину у наукову картину світу; відображення в знаннях цілісності живої природи, її стабільності та еволюції; включення методологічних знань до змісту навчального матеріалу (знань про загальну структуру системного пізнання світу, наскрізні закони природи, їх прояв та взаємозв'язок); відповідність знань віковим особливостям учнів; особиста значущість знань для учнів, яка задовольняє їх потребу в розв'язанні життєво важливих питань. Структура біоетичних знань: біологічні факти, поняття, закони, теорії в контексті людської культури, що надає їм гуманістичної спрямованості. До них належать: теоретичні узагальнення біологічної науки: клітинна, хромосомна, еволюційна теорії, біологічні закони (Г. Менделя, Т. Моргана) та біологічні ідеї: рівні організації живої природи, зв'язок будови і функцій організмів, історичний розвиток органічного світу, різноманітність організмів, екологічні закономірності, цілісність і саморегуляція живих систем, зв'язок живих систем і неживої природи, зв'язок людини і природи, які вивчаються на основі єдності наскрізних законів природи та моралі. Викладання біологічних фактів, понять щодо наскрізних законів природи, які мають свої аналогії в законах моралі, формує в особистості цінності та ставлення, що проявляються в її етичній поведінці.
Приклади змісту біоетичних знань стосовно клітинного рівня організації життя наведено в таблиці 1.
Таблиця 1
Приклади біотичних знань у змісті шкільного курсу біології
|
Наскрізні закони природи |
Приклади прояву загальних законів на клітинному рівні організації живої природи |
Аналогії між законами природи та моралі |
|
|
Збереження (єдність макро- та мікрокосму; ієрархічна будова, взаємозв'язок, різноманіття, безкінечність, закон подвійності або єдності дуальних категорій). |
Ієрархічна структура в будові клітини має прояв в організації взаємодії між органелами. Усі процесі в клітині підпорядковані головній меті - збереженню її цілісності та забезпеченню узгодженої дії з іншими клітинами цілого організму. Здорова клітина економно витрачає ресурси середовища та має механізм для попередження неконтрольованого росту і поділу. На рівні цілого ці процеси за принципом зворотного зв'язку контролюються регуляторними системами організму. |
Закони безкорисливої любові; пожертви; альтруїстичної поведінки; турбота про ближніх, економне використання ресурсів середовища, взаємодопомога |
|
|
Періодичності (ритмічності; заміщення енергій). |
Етапи енергетичного обміну підтверджують принцип економного витрачання ресурсів середовища, що є турботою про інших (закон збереження), а також закону періодичності, який пояснює неможливість існування будь-якого явища на постійному рівні. Будова ДНК - єдність протилежностей, дуальність, що має прояв у компліментарності нітратних основ: А - Т; Г - Ц. У цілому забезпечує стабільність та збереження генетичної інформації (закон збереження). На рівні моральних категорій пояснює необхідність існування протилежностей та їх гармонійне поєднання. |
об'єднання різноманіття та протилежностей на основі взаємодопомоги, єдність дуальних категорій на основі любові - запорука рівноваги світу. |
|
|
Спрямув ання процесів до рівноважного стану (еволюція, причинно-наслідковий зв'язок, рух, нескінченість) |
Гомеостаз - основа життя клітини, забезпечується єдністю протилежних процесів асиміляції та дисиміляції (але не їх протистоянням). У цілому гомеостаз - це відображення одночасно законів збереження, періодичності та спрямування. На рівні людської моралі - це існування різнорідних частин упродовж тривалого часу завдяки об'єднуючому принципу Любові. |
закон громади, принцип Любові. |
Для впровадження біотичних знань застосовуються такі засоби: факультативні курси біоетичного спрямування («Світ Краси», «Зерцало юні», «Філософські аспекти біології»); інформація біоетичного спрямування (викладання біології з урахуванням наскрізних законів природи, сучасні наукові відкриття, посібник «Біологія мовою серця»); система завдань біоетичного спрямування; цикл узагальнюючих уроків («Клітина - голограма Всесвіту», «Мораль та геном людини», «Уроки Серця», «Від будови вірусів до будови Всесвіту, «Благоговіння перед життям», «Еволюція. Що чекає людство у майбутньому?», «Філософія біології - основа мислення майбутнього» та ін.).
Діяльнісно-комунікативний компонент. Наскрізні закони природи, за якими побудовано живі системи, мають свої аналогії в моральних законах, тому викладання біології на основі аналогій між законами природи та законами моралі створює умови для становлення моральної сфери учня. З метою формування біоетичних знань застосовуються такі форми навчальних занять: уроки: урок-роздум, урок-відкриття, урок-свято, узагальнюючі уроки; екскурсії; самостійні роботи; проекти та специфічні методи формування біоетичних знань - аналогій, асоціацій, суб'єктифікації, «проживання», аксіологізації, звернення до внутрішнього світу учня, створення духовної спільності, співробітництво, метод біоетичного есе, метод обертання понять. Формування біоетичних знань відбувається за етапами, які відображено на рис. 2.
Рис. 2. Етапи формування біоетичних знань учнів
Для формування біоетичних знань застосовується система завдань біоетичного спрямування. Вона складається з двох груп: 1. Завдання на виявлення прояву наскрізних законів природи в будові та функціонуванні живих систем. 2. Завдання на встановлення аналогій між законами природи та моралі, особистого ставлення до них. Наведемо приклади таких завдань.
Завдання першої групи: 1. Доведіть, що біосфера - відкрита система, здатна до саморегуляції. Можливо чи ні простежити в саморегуляції біосфери прояв закону Збереження?
2. Хвилі життя є елементарним еволюційним фактором, на основі якого закону природи (збереження, періодичності,спрямування процесів до рівноважного стану) можливо пояснити це явище, чому так вважаєте?
3. Дайте пояснення наскрізним законам природи на конкретних біологічних явищах.
4. Еволюція органічного світу є прояв закону Спрямування процесів до рівноважного стану, доведіть чи спростуйте це твердження.
5. Життя - це відкрита система, яка функціонує за певними законами. Які наскрізні закони описують життя як відкриту систему? Чи зможуть ці закони діяти в закритих системах?
Завдання другої групи: 1. Основні принципи організації біосфери, що обумовлюють її сталість: різноманітність видів, ієрархічна будова, колообіг речовин, взаємозв'язок. Які аналогії між принципами організації біосфери та життям людини у суспільстві можливо зробити, які висновки для себе можете зробити з цього?
2. Древнім грекам було відомо, що закони макро- та мікросвіту єдині. Якщо у Всесвіті ми спостерігаємо різноманіття, рух, взаємозв'язок, безкінечність, то в будові клітини теж повинні проявлятись ці принципи. Наведіть приклади, як у будові клітини проявляються принципи: різноманіття, руху, взаємозв'язку, безкінечності. Підберіть синоніми до цих принципів з моральних якостей людини: любов, добро, милосердя, дружба. Як ви вважаєте, проявляються чи ні ці принципи у вашому житті?
3. Одне з правил еволюції стверджує про чергування ідіоадаптацій та ароморфозів у процесі розвитку органічного світу. Дайте визначення ароморфозам та ідіоадаптаціям. Який закон природи втілює це правило? Чи можливо прослідкувати прояв принципу чергування у вашому житті?
4. Відомий природодослідник кінця XVIII - початку XX ст. П. Кропоткін у своїй книзі «Взаємодопомога як фактор еволюції» довів, що взаємодопомога в світі живих організмів зустрічається не менше, ніж боротьба за існування. Приведіть відомі вам приклади взаємодопомоги серед живих організмів. Який висновок для свого подальшого життя з цих фактів можна зробити?
5. Серцева м'язова тканина унікальна за своєю будовою: її клітини завдяки анастомозам утворюють взаємозв'язану сукупність, яка має назву синцитій, здатну узгоджено та швидко відповідати на подразнення. Чи можна провести аналогії між роботою клітин серцевого м'язу та життям громади? Які цікаві висновки для себе ви зробите з цих фактів?
Діагностико-рефлексивний компонент. Діагностично-рефлексивний компонент містить розроблені критерії (ціннісний, когнітивний, діяльнісний) та рівні біоетичних знань (низький, середній, високий та творчий).
Проведений аналіз літературних джерел та власного досвіду педагогічної діяльності дозволив визначити педагогічні умови формування біоетичних знань старшокласників:
1. Інтеграція фундаментальних та етичних знань у процесі навчання біології.
2. Вивчення живих систем на основі сучасного тлумачення атрибутів життя (системності, цілісності) та надання навчальному матеріалу особистісно ціннісного значення для учнів;
3. Реалізація принципу наступності у формуванні біоетичних знань у процесі навчання біології та конструюванні факультативних курсів біоетичного спрямування;
4. Гуманізація стосунків між учителем та учнями при особистісно орієнтованому навчанні.
Зупинимось на їх тлумаченні. Біоетичні знання формуються у процесі навчання біології на основі наскрізних законів будови та функціонування живих систем, які застосовуються для обґрунтування законів моралі та правил етичної поведінки людини. У подальшому біоетичні знання стають основою особистої етичної поведінки учнів щодо всіх проявів життя та до світу. Розглядаючи людину як цілісну систему, необхідно враховувати її особистісні характеристики, пов'язані з внутрішнім духовним світом. При цьому ми стоїмо на позиціях Е. Помиткіна, який вважає, що духовний розвиток, на відміну від особистісного, зумовлений не тільки соціалізацією та вихованням людини, але й пробудженням її вищої духовної природи, яка може виходити за межі та вступати у протиріччя з природою соціальною. «Вища духовна природа» людини - це внутрішнє усвідомлення людиною існування певних законів особистого розвитку, які відповідають загальним законам розвитку всієї системи в цілому [2, с. 36]. Тому саме моральні закони, які є єдиними для всього людства та ґрунтуються на пріоритетах загальнолюдських цінностей, найбільш відповідають загальним законам природи: збереження, періодичності, направленості процесів до рівноважного стану, ієрархічної будови, єдності протилежностей або подвійності та ін. школяр біотичний синергетика моральний
Загалом, серед наскрізних законів природи виділяють великі та малі [3]. До великих законів належать: закон збереження; періодичності; спрямованості процесів до рівноважного стану. До законів природи, які підпорядковано великим відносять: єдність макро- та мікрокосму; закони ієрархічної будови, взаємозв'язку та руху, різноманіття, подвійності або єдності дуальних категорій. Усі закони природи пов'язані один з одним.
Аналіз наукових досліджень (К. Гуз, В. Ільченко, А. Степанюк Л. Рибалко) [3; 4; 5] свідчить, що під цілісністю знань про живу природу розуміється результат сутнісної інтеграції біологічних знань на основі наскрізних закономірних зв'язків, якими постають загальні закономірності природи (збереження, періодичності, направленості процесів до рівноважного стану). А під цілісністю живої природи - комплекс біологічних систем різних рівнів організації (від молекул до екосистем, біосфери), пов'язаних зв'язками та відношеннями, зумовленими їхньою структурою та функціональними властивостями на основі обміну речовиною, енергією, інформацією [3; 4]. Наскрізні закономірні зв'язки - загальні закономірності природи - мають свої аналогії в законах моралі. Наприклад, біологічному поняттю «гомеостаз» відповідає моральне - «любов»; взаємодії клітин організму - «альтруїзм» та ін. Результати багаторічного досвіду нашої роботи дозволяють стверджувати, що загальні закони природи, які вивчаються в єдності з моральними законами на підставі аналогій, стають більш доступними та зрозумілими учням, оскільки вони усвідомлюються не як абстрактні категорії, а як основа особистого життя.
Оскільки біоетичні знання - це знання з біології в контексті цінностей і смислів людського життя й культури, то вони не тільки формуються, але й наслідуються під впливом етичної поведінки дорослих. Тому при формуванні біоетичних знань приділяється особлива увага особистості учителя, його спроможності до взаємодії з учнями, до саморефлексії та самовиховання. Усе це відрізняє учителя як суб'єкта гуманістично-спрямованої освіти.
Принцип наступності у формуванні біоетичних знань реалізується через застосування авторських факультативних курсів біоетичного спрямування «Світ Краси», «Зерцало юні»; «Філософські аспекти біології» та через наступність форм, методів, прийомів у процесі навчання біології.
Усі компоненти авторської методичної системи пов'язані один з одним. Вони є цілісністю, яка функціонує як відкрита нелінійна система, що отримує вплив зовнішнього середовища. До нього ми відносимо: сучасні наукові дослідження щодо інформаційного простору з відображення стану біологічної та природничих наук у цілому, суспільні відносини та соціальне замовлення, моральні та етичні архетипи, культурні традиції та надбання.
Результати експериментальної перевірки методичної системи свідчать про зростання духовного потенціалу особистості школяра. Подальші дослідження доцільно здійснювати у напрямку розробки навчально-методичного забезпечення процесу формування біотичних знань школярів.
Література
1. Поттер В.-Р. Биоэтика: мост в будущее / В.-Р. Поттер ; под ред. С. В. Вековшинина и В. Л. Кулиниченко. - К., 2002.- 216 с.
2. Помиткін Е. О. Психологія духовного розвитку особистості монографія / Е. О. Помиткін. - К. : Внутрішній світ, 2012. - 280 с.
3. Ильченко В. Р. Образовательная модель «Логика природы». Технология интеграции содержания естественнонаучного образования / В. Р.Ильченко, К. Ж. Гуз. - М. : Народное образование, 2003. - 240 с.
4. Степанюк А. В. Методологічні та теоретичні основи формування цілісних знань школярів про живу природу: дис. здобуття наук. ступ. д-ра пед. наук. 13.00.01 / А. В. Степанюк. - К., 1999. - 471 с.
5. Рибако Л. М. Наступність у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5-7 класів : дис. на здобуття наук. ступ. канд. педагогічних наук : спец. «Теорія навчання» 13.00.09. автореф. / Л. М. Рибалко. - К., 2008. - 21 с.
Анотація
УДК 57.012(07)+371.38
Методична система формування біоетичних знань учнів у процесі профільного навчання біології. Бак В.Ф. Рецензент: Кузьменко В.В.
Висвітлено концептуальні засади формування біотичних знань школярів. Визначено суть, структуру та зміст біоетичних знань. Запропоновано модель методичної системи формування біоетичних знань, яка складається з ціннісно-цільового, змістовного, діяльнісно-комунікативного, діагностико-рефлексивного компонентів. Розкрито особливості її конструювання: орієнтацію на концепцію біоцентризму та суб'єкт-суб'єктну взаємодію учасників освітнього процесу. Обгрунтовано педагогічні умови формування біоетичних знань старшокласників, які забезпечують ефективне функціонування авторської методичної систем та сприяють зростанню рівня духовного потенціалу особистості.
Ключові слова: біоетичні знання, методична система, модель, педагогічні умови, старшокласники
Аннотация
Методическая система формирования биоэтических знаний учащихся в процессе профильного изучения биологии. Бак В.Ф.
Освещены концептуальные основы формирования биоэтических знаний школьников. Определены суть, структура и содержание биоэтических знаний. Предложена модель методической системы формирования биоэтических знаний, которая состоит с ценностноцелевого, информационного, деятельностно-коммуникативного, діагностико-рефлексивного компонентов. Раскрыты особенности их конструирования ориентация на концепцию биоцентризма и субьєкт-субьєктное взаимодейстие учасников образовательного процесса. Обоснованы педагогические условия формирования биоэтических знаний старшеклассников, которые обеспечивают эффективное функционирование авторской методической системы.
Ключевые слова: биоэтические знания, методическая система, модель, педагогические условия, старшеклассники.
Annotation
Methodological system of forming students' bioethical knowledge in the biology special studies. Bak V.F.
Conceptual basics for forming the bioethical knowledge of students have been highlighted (synergetics, systematics, activities approach, etc.). The origins, structure and content of bioethical knowledge have been determined. The concept of «bioethical knowledge» has been introduced. The conceptual meaning is understanding bioethical knowledge in the context of values and sense of human life and culture. It reveals the unity of general nature and ethics laws affecting the ethical attitude to life in all its manifestations. Mastering bioethical knowledge is a result of integrated instructional process, the main factor of which is the unity of Nature and Ethics laws. Bioethical knowledge forming contributes to developing a personality on the basis of ethical values which have their own analogies in the life systems' structure and function.
The proposed methodological system model of forming the bioethical knowledge consists of a value-based, comprehensive, action-communication, diagnostic-reflective components. There are some peculiar features: focus on biocentrism conception and subject-subjective collaboration among participants of instructional process, science and ethics knowledge integration. The pedagogical conditions of the bioethical knowledge of high school students are grounded. Those conditions enable the improvement of students' Biology knowledge and growth of their spiritual potential.
Key words: bioethical knowledge, methodological system model, pedagogical conditions, senior students.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Елементи контролю знань учнів. Методи внутрішньошкільного контролю. Педагогічні вимоги до контролю навчальних досягнень учнів із біології. Державна підсумкова атестація школярів із біології. Автоматизована система оперативного контролю знань учнів.
курсовая работа [38,3 K], добавлен 24.10.2010Формування пізнавального інтересу учнів із біології засобами дидактичної гри. Розробка дидактичних ігор з біології (6 клас) на теми: розмноження шапкових грибів та їх різноманітність. Гриби-паразити. Лишайники. Середовища життя організмів, його чинники.
курсовая работа [41,9 K], добавлен 14.09.2008Стан вивчення основ матеріалознавства в процесі трудового навчання в основній школі. Сутність інформаційно-комунікаційних технологій, їх роль в засвоєнні знань і вмінь у 7-9 класах. Методичні основи формування знань і вмінь на уроках трудового навчання.
дипломная работа [678,0 K], добавлен 19.08.2014Психолого-педагогічні засади контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів, види методів. Організація контролю навчальних досягнень та перевірка ефективності формування знань у школяра на уроках української мови в експериментальному дослідженні.
курсовая работа [62,9 K], добавлен 10.11.2014Аналіз теоретичних досліджень і науково-популярних публікацій з проблеми формування понять на уроках у загальноосвітній школі. Теоретичні передумови і методичні рекомендації щодо підвищення ефективності екологічної освіти учнів на уроках біології.
курсовая работа [38,5 K], добавлен 18.01.2012Методика формування загально-трудових умінь і навичок учнів на заняттях з трудового навчання в загальноосвітній школі. Розробка занять у сфері контролю знань учнів до знань з трудового навчання в процесі викладання розділу "Електротехнічні роботи".
курсовая работа [48,2 K], добавлен 01.02.2011Способи формування знань і вмінь учнів. Мотивування учням необхідність знань з українського народознавства. Ефективне використання наочності. Формуванню практичних навичок учнів. Розвиток національних традицій, звичаїв і обрядів. Міжпредметні зв’язки.
реферат [39,4 K], добавлен 30.01.2009Характеристика основних видів природничих знань, що формуються в початковій школі, залежність їх від вікових особливостей учнів. Розробка методики формування знань про тварин на уроках "Я і Україна. Природознавство", оцінка її практичної ефективності.
дипломная работа [292,5 K], добавлен 21.10.2009Поняття про диференційоване навчання, характеристика його цілей, основних видів і форм. Види диференційованої роботи на уроках біології та її організація. Методичні рекомендації щодо підвищення ефективності здійснення диференціації навчання учнів.
курсовая работа [3,7 M], добавлен 18.07.2011Особливості інтегрованої системи навчання. Застосування міжпредметних зв’язків, як основи інтегрованого навчання. Вплив проведення інтегрованих уроків з біології на якість знань учнів. Розробка інтегрованого уроку з біології, його мета та принципи.
курсовая работа [70,3 K], добавлен 15.06.2010Розкриття поняття та сутності форм навчання, їх класифікація. Організація навчальної діяльності учнів на уроках біології. Дослідження особливостей індивідуальних, групових та фронтальних форм навчання для підвищення ефективності уроків біології у 8 класі.
курсовая работа [60,4 K], добавлен 19.07.2011Визначення сутності поняття "знання" у психолого-педагогічній літературі. Дидактичні умови підвищення якості знань учнів засобами нестандартних уроків. Вивчення та аналіз проблеми підвищення якості знань учнів у навчальному процесі сучасної школи.
курсовая работа [98,0 K], добавлен 19.11.2014Методи навчання як система послідовних, взаємозалежних дій учителі й учнів, їх класифікація та різновиди. Усний виклад знань учителем й активізація учбово-пізнавальної діяльності учнів, закріплення досліджуваного матеріалу. Самостійна робота учнів.
курсовая работа [77,9 K], добавлен 14.07.2009Типи ставлення школяра до навчання за А.К. Марковою. Способи формування мотивації на уроках іноземної мови. Роль батьків у формування інтересу до навчання у дітей. Підвищення мовленнєвої компетентності учнів на уроках. Різновиди пізнавальних мотивів.
курсовая работа [541,2 K], добавлен 24.04.2014Зміст та умови формування екологічного виховання учнів. Педагогічні вимоги до його якості. Методи екологічного розвитку учнів засобами природних традицій. Ігри як засіб засвоєння освітньої програми. Виховання учнів у позакласній роботі з біології.
курсовая работа [135,1 K], добавлен 23.01.2015Метод ігрової ситуації як різновид нетрадиційного навчання, технологія його використання при вивчені курсу біології у сьомих класах. Характеристика етапів дидактичної гри. Урок-дослідження з біології по темі: "Що ми їмо? Харчові добавки та здоров'я".
курсовая работа [177,7 K], добавлен 27.09.2014Основи формування екологічних понять на уроках біології в загальноосвітній школі як засобу підвищення екологічної свідомості учнів. Психолого-педагогічні підходи та методика. Експериментальне дослідження засвоєння екологічних понять та його результати.
дипломная работа [320,6 K], добавлен 11.04.2012Розвиток дидактики як науки. Форми, методи та засоби навчання. Критерії, методи та прийоми, використанні для застосування дидактичного матеріалу на уроках біології в 11 класі. Характерна особливість сучасного уроку біології. Рівні засвоєння знань.
курсовая работа [87,8 K], добавлен 25.04.2012Характеристика моральних цінностей, їх психолого-педагогічні основи на засадах християнської моралі. Стан духовності у масовому педагогічному досвіді. Шляхи формування загальнолюдських моральних цінностей у процесі вивчення курсу "Християнська етика".
дипломная работа [3,2 M], добавлен 07.11.2009Сучасний стан проблеми санітарно-гігієнічного виховання учнів в ході роботи вчителя біології та шляхи її подолання. Основи формування санітарно-гігієнічних умінь та навичок учнів. Характеристика головних рівнів санітарно-гігієнічної свідомості учнів.
дипломная работа [76,8 K], добавлен 22.09.2011
