Педагогічні ідеї Т.Ф. та Ф.Ф. Бугайків у курсі викладання методики навчання української мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні ідеї Т.Ф. ТА Ф.Ф. Бугайків у курсі викладання методики навчання української мови

Грона Н.В.

Анотація

Ключові слова: методика навчання української мови, літературне читання, наукова спадщина Т. Ф. і Ф. Ф. Бугайків

Аннотация

В статье обозначены методические направления научного наследия Т. Ф. и Ф. Ф. Бугайко на предмет отражения в нем методических подходов к организации уроков литературного чтения в начальной школе.

Ключевые слова: методика обучения украинскому языку, литературное чтение, научное наследие Т. Ф. и Ф. Ф. Бугайко

Annotation

Key words: methods of teaching the Ukrainian language, literary reading, scientific heritage of of T. F. and F. F. Buhayko

Постановка проблеми. Важливе місце в професійній підготовці майбутнього вчителя початкових класів займає курс “Методика навчання української мови”. Специфіка цього курсу полягає в тому, що він спирається на суміжні дисципліни (мовознавство, педагогіка, психологія, логіка) і покликаний формувати на цій основі педагогічну майстерність у майбутнього вчителя початкових класів. Студент має оволодіти всіма існуючими методами та прийомами успішного навчання української мови, професійними вміннями й навичками і з літературного читання зокрема.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У змісті початкової освіти читанню належить особлива роль. Курс “Літературне читання” - органічна складова освітньої галузі “Мови і літератури”, він охоплює класне й позакласне читання. Його основною метою є формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної й пізнавальної компетентностей, ознайомлення учнів із дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній школі [5].

У процесі навчання відбувається становлення дитини-читача, здатної до самостійної читацької, творчої діяльності; здійснюється її мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток; формуються морально-естетичні уявлення й поняття, збагачуються почуття, виховується потреба в систематичному читанні.

Методика організації роботи учнів над текстами творів у початкових класах багатоаспектна. Вона передбачає реалізацію всіх завдань предмета літературного читання з урахуванням мети опрацювання конкретного твору, особливостей його жанру, рівня підготовленості учнів класу, повноти методичного апарату підручника, кількості годин, які відведено на роботу з текстом.

Проблемою аналізу художніх текстів на уроках читання займалися П. М. Якобсон, Л. В. Занков, Л. І. Айдарова, Г. А. Цукерман, Н. Д. Молдавська, О. І. Нікіфорова, О. Почупайло, Т. Ф. і Ф. Ф. Бугайки та ін. Зокрема, Н. Д. Молдавська визначила критерії і дала характеристику вікових рівнів літературного розвитку учнів, показуючи можливості та шляхи вдосконалення методів роботи вчителя. П. М. Якобсон, О. І. Нікіфорова розглядали проблему сприймання художньої літератури, психологічні особливості процесу сприймання, його механізми й умови більш глибокого сприймання літературних текстів.

У науковій спадщині Т. Ф. і Ф. Ф. Бугайків набули ґрунтовного дослідження такі важливі методичні проблеми, як формування особистості кваліфікованого читача, естетичне виховання учнів засобами мистецтва слова, сприймання й осмислення художнього твору як явища мистецтва, розвиток літературно-творчих здібностей школярів. Праці видатних методистів стали вагомим внеском у розроблення методики вивчення літератури в старших класах загальноосвітньої школи.

Подальше вдосконалення шкільної практики навчання читання молодшого школяра має здійснюватись лише на науковій основі, враховувати здобутки видатних вітчизняних і зарубіжних методистів. Саме тому актуальність пропонованої розвідки вбачаємо у висвітленні теоретичних поглядів Т. Ф. і Ф. Ф. Бугайків на методику навчання української мови в початковій школі та літературного читання зокрема.

Мета статті - проаналізувати наукову спадщину Т. Ф. і Ф. Ф. Бугайків на предмет відображення в ній методичних підходів до організації уроків літературного читання в початковій школі.

Виклад основного матеріалу. Аналіз методичної спадщини Тетяни і Федора Бугайків засвідчують її актуальність та певну узгодженість із сучасними вимогами. Тетяна і Федір Бугайки виділили методичні аксіоми успішного й ефективного уроку: усвідомлення учнями мети уроку і зв'язку її з попередніми заняттями; відповідність змісту й методів занять підготовці учнів; емоціональність уроку, естетичне сприймання учнями літературного твору як явища мистецтва; активність школярів у роботі, виявлення їхньої ініціативи; спрямування домашніх завдань із літератури на розвиток пізнавальних сил і здібностей учнів; органічний зв'язок уроку з позаурочними формами навчання та з громадською активністю [1, с. 26-32].

Визначальну роль у літературному розвитку школярів вони залишали за методом творчого читання, ефективність застосування якого пов'язували з продуманим поєднанням різних прийомів, видів і форм організації читацької діяльності: “У педагогічній практиці вироблено ряд способів виховання в учнів звички читати уважно, зосереджуватися на художніх деталях, уявляти прочитане в колоритних, яскравих образах. Це насамперед так зване “усне малювання”, створення кіносценаріїв і окремих кінокадрів, режисерські коментарі до сцен, епізодів, картин тощо” [2 с. 50]. При цьому учні “оволодівають усним і писемним мовленням, вчаться читати виразно, набувають необхідних навичок роботи з друкованим текстом: уміння зробити виписки, скласти план, тези, конспект, написати реферат, використавши одне або декілька джерел” [1, с. 8].

Спираючись на ці постулати в підготовці майбутнього вчителя початкових класів, ми під час викладання курсу методики навчання української мови націлювали студентів на ефективні способи керівництва навчально-виховним процесом на уроці літературного читання (методи, прийоми, засоби та форми навчання) з урахуванням характеру навчального матеріалу та ступеня його засвоєння; організацію аналітико-синтетичної діяльності учнів 1-4 класів; методику застосування проблемно-пізнавальних завдань, формування літературної компетентності молодших школярів; розвиток знань та творчих здібностей засобами гри. З цією метою як активний метод навчання застосовували в ході проведення практичних і семінарських занять з методики навчання української мови розв'язування методичних завдань. Вони передбачали формування у студентів спеціальних умінь за допомогою моделювання конкретних епізодів (ситуацій) професійної діяльності вчителя, які мають характер навчальних завдань. Наприклад, на практичному занятті “Особливості вивчення творів різних жанрів” пропонували такі завдання:

1. Учитель для учнів 4 класу на уроці читання запропонував завдання такого змісту: Придумай свій заголовок до вірша Л. Костенко “Здивовані квіти” і порівняй його з авторським. Чи вдало дібрав учитель завдання для роботи над заголовком тексту?

2) Перед первинним читанням оповідання Г. Тютюнника “Ласочка” учитель запропонував учням таке запитання: Діти, я зараз вам прочитаю оповідання “Ласочка”, а ви уважно слухайте, а потім скажете, хто така Ласочка, за якою ознакою Арсен впізнав Ласочку в дорослій лисиці і чому він назвав її Ласочкою?

Прокоментувати зміст поставленого запитання. Запропонувати власний варіант запитання.

3) Учитель під час аналізу вірша М. Рильського “Розмова з другом” провів лексико-семантичний та лексико-стилістичний аналіз такого змісту:

Лексико-семантичний + лексико-стилістичний аналіз:

- Які головні образи наявні у вірші? (Образ лісу, живої природи...)

- Як автор описує природу? (Немов живу, насичену шумом вітру та співом птахів.)

- Які епітети використовує автор у вірші, якими словами звеличує природу? (Ніжним голосом зозулі, пізнім дзвоном солов'їним, крислаті дуби, світлі ріки.)

- Порахуйте кількість прикметників у творі, з якою метою вони вжиті?(13, щоб передати і звеличити стан природи, її настрій.)

- Знайдіть рядки, у яких передано напружений та серйозний, на вашу думку, настрій (“І до друга я звернувся із промовою такою.”)

- Знайдіть рядки, де автор використовує гіперболу, говорячи про природу? (Смутком білої берези, сосен гомоном одвічним, земля весела, веселі дерева.)

Прокоментувати педагогічні дії вчителя. Запропонувати власний варіант лексико-семантичного та лексико-стилістичного аналізу цього вірша.

З метою розвитку методичного мислення, пізнавальної активності студентів та розвитку методичної творчості, самостійності проводимо аналіз методичного матеріалу в групах. Наприклад:

1. Виконати рівневий лінгвістичний аналіз поетичного тексту (із підручника “Літературне читання” за вибором студента) за планом:

1. Синтаксична організація тексту

Типи речень із точки зору мети висловлювання. Їхні функції в тексті. Типи речень із точки зору наявності головних членів (складні й прості речення, повтори або пропуски слів та їхні значення), функції в тексті.

Однорідні члени речення. Їхня роль у тексті.

2. Морфологічна організація тексту.

Аналіз частин мови (слова яких частин мови переважають і чому):

а) значення й кількість іменників;

б) дієслова, значення й кількість;

в) дієслівний час;

г) особові займенники в тексті;

ґ) службові частини мови.

Значення морфологічного рівня в тексті.

3. Лексико-семантична організація тексту.

Фразеологія тексту:

а) використання фразеології в готовому вигляді;

б) наявність авторських фразеологізмів; тропи (метафори, метонімії, метафоричні вирази, гіперболи, уособлення, метопи, іронії); використання лексичних повторів (анафора, епіфора); особливі іменники і прикметники кольору, світла. Значення лексичного рівня в тексті.

4. Фонетична організація тексту: співвідношення голосних і приголосних, основні концепції у сполучуваності та повторюваності звуків, алітерації, асонанси, звукопис. Значення фонетичного рівня в тексті.

5. Загальні висновки про структуру тексту.

Завершальним етапом аналізу обов'язково має стати виразне читання, за допомогою якого школяр показує, як він зрозумів твір, чи може голосом, інтонацією передати задум автора, мовний колорит, особливий ритм і мелодику мови твору.

Лексико-семантичний аналіз тексту в початковій школі проводиться без уживання термінів.

Висновки

Отже, майбутній учитель початкової школи повинен ґрунтовно володіти технологією уроку читання, знати особливості роботи над текстами різних жанрів, шляхи здійснення літературної освіти молодшого школяра, способами застосування пошукових та репродуктивних методів, системою організації словесної творчості молодшого школяра.

Методична спадщина Тетяни і Федора Бугайків засвідчують, що методичні принципи і теоретико-практичні підходи щодо структури й ефективності занять є проекцією на сучасний урок. У подальшому потребує дослідження компетентнісно-діяльнісна парадигма методичних ідей цих науковців.

Література

1. Бугайко Т. Ф. Про ефективність уроків літератури / Т.Ф. Бугайко, Ф. Ф. Бу- гайко // Література в школі. - 1960. - № 4. - С. 23-32, 26-32.

2. Бугайко Т. Ф. О взаимосвязи в преподавании русской и украинской литературы в школах УССР / Т. Ф. Бугайко, Ф. Ф. Бугайко. - К. Рад. школа, 1968. - 54 с.

3. Бугайко Т. Навчання і виховання засобами літератури / Т. Бугайко, Ф. Бугайко. - К.: Радянська школа, 1973. - 176 с.

4. Грона Н. В. Методика роботи над текстами різних жанрів / Н. В. Грона // Методичні рекомендації для студентів спеціальності 6.010102 “Початкова освіта”. - Ніжин : Видавництво НДУ ім. М. Г оголя, 2011. - 67 с.

5. Програма з літературного читання для 2-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів [Електронний ресурс] // Навчальні програми / Навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. - Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/images/files/navchalniprogramu/2012/ukr/02litchit.pdf. -Назва з екрана.

6. Розвиток творчих здібностей на уроках української мови та літератури [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons summary/edu technology/31843/. - Назва з екрана.

Размещено на Allbest.ru