Підготовка майбутніх учителів початкової школи до дистанційного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підготовка майбутніх учителів початкової школи до дистанційного навчання

Оксана Шквир, доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри педагогіки Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії

Ірина Гайдамашко, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії

У статті акцентовано увагу на проблемі підготовки майбутніх учителів початкової школи до дистанційного навчання як важливої форми організації навчання сучасних молодших школярів. Уточнено сутність поняття “дистанційне навчання”. Запропоновано авторське визначення поняття “підготовка майбутніх учителів початкової школи до дистанційного навчання ”. Визначено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до дистанційного навчання в початковій школі. Окреслено спеціальні техніко-педагогічні знання, якими мають оволодіти майбутні вчителі початкової школи, та запропоновані шляхи їх засвоєння студентами.

Ключові слова: дистанційне навчання; майбутні учителі початкової школи; підготовка майбутніх учителів початкової школи до дистанційного навчання; техніко-педагогічні знання; контекстний підхід; електронний спецкурс. дистанційне навчання майбутній учитель

OksanaShkvyr, DoctorofSciences (Pedagogy), AssociateProfessor, ProfessorofthePedagogyDepartmentKhmelnytskiy Humanitarian-Pedagogical AcademyIrynaHaydamashko, Ph.D.(Pedagogy), AssociateProfessorofthePedagogyDepartmentKhmelnytskiy Humanitarian-Pedagogical Academy

PREPARATION OF THE FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS FOR DISTANCE LEARNING

Thearticlefocusesontheproblemofpreparingfutureprimaryschoolteachersfordistancelearningasanimportantformofeducationorganizationofmodernprimaryschoolpupils. Theessenceoftheconcept “distancelearning” hasbeenspecified. Theobjectiveandpeculiaritiesofdistancelearninghavebeendetermined. Theauthor'sdefinitionoftheconcept “preparationofthefutureprimaryschoolteachersfordistancelearning” hasbeenproposed: a systemofscientificallysoundactionsintheeducationalprocessofhighereducationinstitution, aimedatdevelopingthestudents'technicalliteracy; needsfor self-improvement; mastering a setofspecial technical- pedagogicalknowledgeandskills, whichensureshigheffectivenessoftheteacher'seducationalactivitiesinthedistanceformat. Accordingtotheresultsofstudyingthescientificandpedagogicalliterature; surveyofprimaryschoolteachers, teachersofhighereducationinstitutions (HEIs); theuseofmethodsofexpertassessmentsandranking, pedagogicalconditionsforpreparingfutureprimaryschoolteachersfordistancelearninginprimaryschoolhavebeendetermined, theyare: masteringbythefutureteachersofdistancelearninginprimaryschoolduringthestudyofacademicdisciplines, creating educational-information environmentin HEI, formationofpracticalskillsduringdifferenttypesofpractice, thedevelopmentoftheneedfor self-improvement. Specialtechnicalandpedagogicalknowledgetobeacquiredbythefutureprimaryschoolteachershasbeenoutlined. Itisprovedthatthesuccessofthestudents ' acquisitionofdistancelearningknowledgeshouldbeensuredbyintroducing a contextualapproachtothetrainingofthefutureprimaryschoolteachers. Thematrixhasbeendevelopedthatreflectstheinclusionofthesystemofdistancelearningknowledgeintotheprocessofstudyingpedagogicaldisciplinesofbachelorsandmastersinthespecialty 013 PrimaryEducation. Theobjectiveandpeculiaritiesoftheintroductionoftheelectronicspecialcourse “MethodsofDistanceLearninginPrimarySchool” havebeendetermined. Itisnotedthattheissueofsubstantiationofthementionedpedagogicalconditionsandthedevelopmentofeducationalandmethodologicalsupportforthepreparationofthefutureprimaryschoolteachersfordistancelearningrequiresfurtherscientificresearches.

Keywords: distancelearning; futureprimaryschoolteachers; preparationofthefutureprimaryschoolteachersfordistancelearning; technicalandpedagogicalknowledge; contextualapproach; anelectronicspecialcourse.

Постановка проблеми

Світовий входження України до Європейської спільноти процес переходу від індустріального зумовили суттєві зміни в освіті, зокрема до інформаційного суспільства, впровадження дистанційного навчання. Вихідні концептуальні положення щодо змісту й організації дистанційного навчання ґрунтуються на засадах законів України “Про Національну програму інформатизації” (1998), “Про освіту” (2017), Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні (2000), положень про дистанційне навчання (2013) та інституційну форму здобуття загальної середньої освіти (2019). Із 2009 р. розпочалися експерименти щодо впровадження дистанційного навчання у закладах загальної середньої освіти різних регіонів України, відкривалися школи дистанційного навчання в Києві та Харкові [6; 7].

Окрім того, актуальним стало навчання на відстані у зв'язку із ситуацією в окупованому Криму, а також Донецькій та Луганській областях. У 2016 р. було створено освітній портал Е-school, на якому учні тимчасово окупованих територій можуть обирати якусь українську школу й отримати безкоштовну освіту в дистанційному форматі [7].

Однак до 2020 р. дистанційне навчання в Україні в основному розглядалося як додатковий спосіб набуття знань, підготовки до контрольних робіт, тестів, ЗНО; ефективне доповнення до традиційних форм освіти. Найчастіше про дистанційне навчання батьки могли замислюватись після закінчення їхніми дітьми початкової школи.

У 2020 р. пандемія внесла несподівані корективи і змусила всіх педагогів, зокрема і вчителів початкових класів закладів загальної середньої освіти, терміново опановувати цифровими інструментами й методикою дистанційного навчання. Вимушене дистанційне навчання у початковій школі стало викликом для всіх учасників освітнього процесу. Організувати якісне онлайн-навчання молодших школярів, надихати й мотивувати учнів, співпрацювати з батьками, розв'язувати технічні проблеми вчителям початкових класів виявилося досить непросто [8, 1; 11]. Скільки часу доведеться працювати в онлайн-режимі невідомо. Відтак заклади вищої освіти (ЗВО) мають посилити увагу до підготовки фахівців, які володіють технічною грамотністю та методикою організації дистанційного навчання молодших школярів.

Аналіз останніх досліджень

Дослідженню проблем дистанційної освіти присвячені праці Н. Евтушенко, В. Кравчука, Ю. Овода, В. Олійника, О. Пищик та ін. Особливості дистанційного навчання в школі, зокрема початковій, вивчали А. Бідюк, А. Лотоцька, О. Пасічник та ін. Особливості використання технологій дистанційного навчання в ЗВО з'ясовували А. Заболоцький, Ю. Козак, Ю. Кравченко та ін. Проблеми професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи відображені в працях О. Савченко, Н. Кічук, С. Мартиненко та ін.

Однак недостатньо вивченими залишаються питання підготовки майбутніх учителів початкової школи до дистанційного навчання.

Мета статті полягає в уточненні педагогічних умов ефективної підготовки майбутніх учителів початкової школи до дистанційного навчання у закладах вищої освіти та окресленні змістового компонента означеної підготовки.

Виклад основного матеріалу

У Законі України “Про освіту” (2017) зазначається, що дистанційне навчання - це індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій [5].

Метою дистанційного навчання є надання освітніх послуг людині, застосовуючи сучасні інформаційно-комунікаційні технології. Вона базується на принципі самостійного навчання здобувача освіти і має орієнтуватися на потреби й індивідуальну готовність людини, особливо коли мова йде про навчання молодших школярів [1; 9].

Дистанційна форма навчання передбачає доступ до мережі Інтернет, технічне забезпечення (комп'ютер, планшет, смартфон та ін.), а також готовність вчителів до організації дистанційного навчання, яка має формуватися ще у ЗВО [11].

Під підготовкою майбутніх учителів початкової школи до дистанційного навчання ми розуміємо систему науково обґрунтованих дій в освітньому процесі закладу вищої освіти, спрямовану на розвиток у студентів технічної грамотності; потреби в самовдосконаленні; оволодіння комплексом спеціальних техніко-педагогічних знань і вмінь, що забезпечує високу результативність навчальної діяльності вчителя в дистанційному форматі.

На основі вивчення науково-педагогічної літератури, опитування вчителів початкової ланки освіти нами виокремлено низку педагогічних умов, що забезпеч ать, на нашу думку, ефективність підготовки майбутніх учителів початкової школи до дистанційного навчання. Із метою визначення серед них найбільш важливих була створена експертна комісія у складі 15 осіб із числа викладачів ЗВО, які здійснили оцінку визначених умов і виокремили серед них такі: оволодіння майбутніми вчителями знаннями дистанційного навчання у початковій школі під час вивчення навчальних дисциплін (88 %), створення в ЗВО освітньо-інформаційного середовища (88 %), формування практичних умінь під час різних видів практики (86 %), розвиток потреби в самовдосконаленні (84 %).

Зупинимося детальніше на аналізі першої умови.

Процес засвоєння студентами знань розглядається нами як єдність таких етапів: сприймання змісту, визначення та усвідомлення ознак і властивостей об'єктів, процесів та явищ; осмислення - встановлення істотних зовнішніх і внутрішніх зв'язків; запам'ятовування, закріплення й активне відтворення виділених ознак, властивостей, зв'язків; застосування засвоєних знань при розв'язанні конкретних практичних завдань або з метою засвоєння знань про нові класи об'єктів. Цей логічний ланцюжок засвоєння знань слід ураховувати при вивченні студентами змісту дистанційного навчання та методики його організації у початковій школі.

Змістовий компонент підготовки фахівців передбачає чітке окреслення комплексу знань, який має бути засвоєний у процесі вивчення окремих навчальних дисциплін.

На основі опитування вчителів початкової школи, вивчення навчально-методичної літератури та педагогічної преси нами визначено перелік знань, якими має оволодіти майбутній учитель початкової школи: сутність, мета та завдання дистанційного навчання; нормативно- правова база дистанційного навчання; основні форми онлайн-комунікації; поширені веб-ресурси для дистанційного навчання молодших школярів; режими дистанційного навчання; взаємодія між учасниками освітнього процесу під час дистанційного навчання; особливості комунікація з учнями початкової школи в умовах дистанційного навчання; особливості комунікація з батьками молодших школярів в умовах дистанційного навчання; контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи в умовах дистанційного навчання; проблема академічної доброчесності та шляхи її вирішення; дистанційне навчання дітей з особливими освітніми потребами; дистанційне навчання обдарованих учнів [1; 6; 8; 10; 11].

Ми не претендуємо на вичерпний перелік знань дистанційного навчання, його можна доповнювати і вдосконалювати. Чітке розуміння системи знань допоможе правильно спроєктувати шляхи її вивчення студентами.

Визначені нами знання умовно поділяємо на дві групи: технічні та педагогічні (рис. 1).

До прикладу, майбутні учителі мають бути обізнані з такими веб-ресурсами, як платформи MoodleGoogle, Classroom, програми Zoom, ClassDojo, Google-форма та ін.; синхронним і асинхронним режимами дистанційного навчання; електронною поштою, форумом, чатом, блогом як формами спілкування з учнями та батьками; інструментарієм дистанційного навчання. Вони мають засвоїти методику ефективної комунікації з учнями та батьками; дистанційного навчання різних категорій дітей та ін.

Під час організації процесу професійної підготовки майбутніх учителів до дистанційного навчання методологічним орієнтиром має бути уявлення про цілісність та неподільність педагогічної діяльності. Тому успішність оволодіння студентами знаннями дистанційного навчання має забезпечуватися шляхом впровадження контекстного підходу до підготовки майбутніх учителів початкової школи. Уточнимо, що в останні роки тлумачення “контексту” не обмежується межами психолінгвістики. Так, Т. Дубовицька відзначає: “На сучасному етапі розвитку науки поняття “контекст” все більше виходить за межі традиційного лінгвістичного розуміння і фактично виступає як загальнонаукова, психолого-педагогічна категорія, опора на яку відкриває нові перспективи в науковому пізнанні” [2, 35]. На думку автора, контекст характеризується варіативністю і багатоплановістю. В. Желанова доповнює, що контексний підхід ґрунтується на новому психолого-педагогічному трактуванні поняття “контекст” як смислоутворювальної категорії. У зв'язку з цим процес професійної підготовки набуває особистісного смислу [3, 21].

Рис. 1. Перелік знань дистанційного навчання молодших школярів

У психолого-педагогічній літературі натрапляємо на різні види контекстів: соціальний, культурологічний, екзистенціальний, професійної о світи то що. У статті по няття “ контекст” вживається у дидактичному розумінні, оскільки йдеться про вибір стратегії організації підготовки студентів до дистанційного навчання, під час якої цей фрагмент входить до загальної логіки змісту та форм вивчення педагогічних дисциплін.

Аналіз навчальних планів ЗВО підготовки бакалаврів і магістрів зі спеціальності 013 Початкова освіта показав, що оволодіння студентами технічними знаннями дистанційного навчання може відбуватися у процесі вивчення такої навчальної дисципліни, як “Сучасні інформаційні технології”.

Послідовність формування педагогічних знань може здійснюватися під час вивчення таких навчальних дисциплін, як “Дидактика”, “Технології освітнього процесу в початковій школі” (бакалаврський рівень вищої освіти), “Актуальні проблеми початкової освіти”, “Теорія та технології роботи з різними категоріями дітей” (магістерський рівень вищої освіти) та ін. Для цього необхідно співвіднести визначені знання з логікою вивчення курсів та змістом окремих навчальних предметів. На цій основі нами була побудована матриця, що відображає включення знань дистанційного навчання в процес вивчення педагогічних дисциплін (табл. 1).

Таблиця 1.

Включення знань дистанційного навчання в процес вивчення навчальних дисциплін

Однак ураховуючи те, що такі введення до змісту окремих педагогічних дисциплін не можуть гарантувати формування у студентів системи знань щодо дистанційного навчання молодших школярів, ми важливу роль відводимо спецкурсу “Методика дистанційного навчання в початковій школі”, який може бути включений до навчальних планів ЗВО в цикл дисциплін за вибором студента. Мета курсу - сформувати у студентів систему спеціальних техніко- педагогічних знань та вмінь, розвинути інтерес до дистанційного навчання та потребу в самовдосконаленні, підвищити рівень педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів.

Бажано, щоб комунікація між студентом та викладачем під час вивчення спецкурсу реалізовувалась на якісному та високому технічному рівні. Така комунікація може відбуватися за допомогою електронного спецкурсу, що покликаний не тільки формувати знання студентів, але й контролювати рівень їх засвоєння [4].

Електронний спецкурс має включати теоретичний навчальний матеріал, який може бути зображений як адаптована форма електронного підручника та відеоматеріалів. Контрольна роль електронного спецкурсу полягає у перевірці знань та умінь студентів, котрі вони отримали, вивчаючи теоретичну частину. Контрольна функція може бути закріплена як за всім матеріалом електронного курсу (або частинами матеріалу курсу), так і за окремою темою чи бути навіть інтегрованою до змісту його теоретичного матеріалу. Це забезпечує мотиваційний ефект для більш глибокого вивчення теоретичного матеріалу [4].

Висновки

Отже, нові реалії життя та вимоги до вчителів початкових класів актуалізують проблему підготовки майбутніх учителів початкової школи до дистанційного навчання. Успішність такої підготовки залежить від створення в ЗВО педагогічних умов, як-от: оволодіння майбутніми вчителями знаннями дистанційного навчання у початковій школі під час вивчення навчальних дисциплін, створення в ЗВО освітньо-інформаційного середовища, формування практичних умінь під час різних видів практики, розвиток потреби в самовдосконаленні. Реалізація змістового компонента підготовки має здійснюватися шляхом включення техніко- педагогічних знань у процес вивчення навчальних дисциплін бакалаврського і магістерського рівнів вищої освіти та вивчення електронного спецкурсу “Методика дистанційного навчання в початковій школі”.

Подальших наукових розвідок потребує питання обґрунтування визначених педагогічних умов та розробки навчально-методичного забезпечення підготовки майбутніх учителів початкової школи до дистанційного навчання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бідюк А. С. Дистанційне навчання в сучасній школі: потреба чи мода? Управління школою. 2019. № 7-9 (595 - 597). Березень. С. 39 - 42.

2. Дубовицкая Т. Д. Контекстысодержанияобразования и ихдидактическаяинтерпретация. Педагогика. 2003. № 10. С. 35 - 40.

3. Желанова В. В. Теорія і технологія контекстного навчання майбутніх учителів початкових класів: автореф. дис. ... докт. пед. наук: 13.00.04. Луганськ, 2014. 46 с.

4. Заболоцький А. Використання технологій дистанційного навчання в організації роботи студентів денної форми навчання. Вища школа. 2015. № 4-5. С. 60 - 64

5. Закон України “Про освіту”: прийнятий 05.09.2017 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2145-19#Text. (дата звернення: 9.09.2020).

6. Евтушенко Н. І. Дистанційне навчання в школі. Педагогічна майстерня. 2012. № 4 (16). Квітень. С. 2 - 7.

7. Корольчук М. Дистанційне навчання: за і проти. URL: https://learning.ua/blog/201810/dystantsiine- navchannia-za-i-proty. (дата звернення: 10.09.2020).

8. Лотоцька А. Організація дистанційного навчання у початковій школі. Початкова школа. 2020. № 7. С. 1 - 8.

9. Овод Ю. В. Дидактичні принципи дистанційного навчання. Освіта як важлива соціокультурна детермінанта становлення особистості: матеріали міжвуз. наук.-практ. конф. (Хмельницький, 19 лист. 2010 р.) / Хмельницька обласна рада, Хмельницька обласна державна адміністрація, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія. Хмельницький: ХГПА, 2010. 305 с.

10. Олійник В. Відкрита освіта й освітні зміни. Дистанційна освіта у світі на сучасному етапі. Управління освітою. 2011. № 21 (273). Листопад. С. 6 - 10.

11. Організація дистанційного навчання в школі. Методичні рекомендації. URL: https://mon.gov.ua/ storage/app/media/zagalna%20serednya/ metodichni%20recomendazii/2020/ metodichni%20recomendazii-dustanciyna%20osvita- 2020.pdf. (дата звернення: 10.09.2020).

REFERENCES

1. Bidiuk, A. S. (2019). Dystantsiinenavchannia v suchasniishkoli: potrebachymoda? [Distancelearninginthemodernschool: needorfashion?]. Schoolmanagement.No. 7-9 (595-597). March. pp. 39 -42. [inUkrainian].

2. Dubovitskaya, T. D. (2003). Kontekstysoderzhaniyaobrazovaniya i ikhdidakticheskayainterpretatsiya [Contextsofeducationalcontentandtheirdidacticinterpretation]. Pedagogy.No. 10. pp. 35-40. [inRussian].

3. Zhelanova, V V (2014) Teoriia i tekhnolohiiakontekstnohonavchanniamaibutnikhuchytelivpochatkovykhklasiv [Theoryandtechnologyofcontextualeducationofthefutureprimaryschoolteachers]. ExtendedabstractofDoctor'sthesis. Luhansk, 46 p. [inUkrainian].

4. Zabolotskyi, A. (2015). Vykorystanniatekhnolohiidystantsiinohonavchannia v orhanizatsiirobotystudentivdennoiformynavchannia [Theuseofdistancelearningtechnologiesintheorganizationofworkof full-timestudents]. Highschool.No. 4

5. pp. 60 - 64. [inUkrainian].

5. ZakonUkrainy “Proosvitu” [LawofUkraine “OnEducation”] adoptedon 05.09.2017. Availableat: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145- 19#Text. (Accessed 09 Sept.2020). [inUkrainian].

6. Yevtushenko, N. I. (2012). Dystantsiinenavchannia v shkoli [Distancelearningatschool]. Pedagogicalworkshop. No.4 (16). April. pp. 2-7. [inUkrainian].

7. Korolchuk, M. (2020). Dystantsiinenavchannia: zaiproty [Distancelearning: prosandcons]. Availableat: https://learning.ua/blog/201810/ dystantsiine-navchannia-za-i-proty. (Accessed 10 Sept. 2020). [inUkrainian].

8. Lototska, A. (2020). Orhanizatsiiadystantsiinohonavchannia u pochatkoviishkoli [Organizationofdistancelearninginprimaryschool]. PrimarySchool. No. 7. pp. 1 - 8. [inUkrainian].

9. Ovod, Yu. V. (2010). Dydaktychnipryntsypydystantsiinohonavchannia. Osvitayakvazhlyvasotsiokulturnadeterminantastanovlenniaosobystosti [Didacticprinciplesofdistancelearning. Educationasanimportant socio-culturaldeterminantofpersonalityformation]. Proceedingsoftheinteruniversity, Scientific-Practical Conference (Khmelnytskyi, November 19, 2010). KhmelnytskyiRegionalCouncil, KhmelnytskyiRegionalStateAdministration, Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy. Khmelnytskyi, 305 p. [inUkrainian].

10. Oliinyk, V. (2011). Vidkrytaosvita i osvitnizminy. Dystantsiinaosvita u svitinasuchasnomuetapi [Openeducationandeducationalchanges. Distanceeducationintheworldatthepresentstage]. Educationmanagement. No.21 (273). November. pp. 6 - 10. [inUkrainian].

11. Orhanizatsiiadystantsiinohonavchannia v shkoli. Metodychnirekomendatsii [Organizationofdistancelearningatschool. Guidelines]. Availableat: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna %20serednya/metodichni%20recomendazii/2020/ metodichni%20recomendazii-dustanciyna%20osvita- 2020.pdf. (Accessed 10 Sept. 2020). [inUkrainian].

Размещено на Allbest.ru