Еволюція вітчизняної освіти під впливом глобальної інформатизації суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Еволюція вітчизняної освіти під впливом глобальної інформатизації суспільства

Ольга Говоровська (Переяслав-Хмельницький)

Анотація

пострадянський глобалізація безперервний освіта

У статті розглядаються трансформації, що відбулися на пострадянському просторі завдяки технічному прогресу та комп'ютерній революції. Простежено процес глобалізації вищої освіти та зближення національних систем з європейськими, який продиктований об'єктивними соціально-економічними процесами інтернаціоналізації у формі «міжнародної освіти». Визначено стратегічні пріоритети розвитку освіти для формування національної моделі багаторівневої безперервної освіти, що інтегрована у світовий освітній простір і задовольняє потреби особистості та суспільства.

Ключові слова: трансформація вищої освіти, Болонський процес, технічний прогрес, міжнародна освіта, багаторівнева освіта.

У ХХІ ст. людство зіткнулося з глобальними проблемами, які визначили його перспективи подальшого стабільного розвитку в залежності від спільних дій у вирішенні політичних, соціальних, економічних і духовних проблем. Сучасні інформаційні та комунікаційні технології використовуються у діяльності майже кожного підприємства й організації; сучасне століття відзначається інтенсивним розвитком і впровадженням інформатики в усі сфери життя суспільства. Це проявилось в інтенсивному вдосконаленні засобів обчислювальної техніки та техніки зв'язку, появі нових та подальшому вдосконаленні існуючих інформаційних технологій, а також у реалізації прикладних інформаційних систем. Досягнення інформатики зайняли вагоме місце в організаційному управлінні, промисловості, проведенні наукових досліджень та автоматизованому проектуванні. В першу чергу, це пов'язано з науково-технічним прогресом, що забезпечує перехід суспільного виробництва на якісно новий рівень. Завдяки досягненням мікроелектроніки в пострадянський період технічний прогрес зазнав якісних змін, викликавши повсюдний вибух комп'ютерної революції і зробив значні зміни не тільки у виробництві, але і в інших сферах життя. Нові умови вимагають від людей високого освітнього та професійного рівня, як необхідну умову адаптації до нових ситуацій. Його професійність, здоров'я, стійка психіка, рівень загальної культури створюють умови для підвищення продуктивності виробництва. Формується новий інформаційний простір, який має значний вплив на економічний і соціальний прогрес. Якщо в економічній сфері інформація набуває властивості товару, в соціальній сфері - перетворюється у вирішальний фактор життя, то в політичній сфері - створює умови для обміну думками, в області духовного життя - формує норми та цінності, які необхідні для споживання суспільства.

Серед соціальних інститутів сучасної цивілізації освіта займає одну з провідних позицій. Поряд з релігією, сім'єю і законодавчою системою вона являє один з інститутів, що формує соціальний та культурний рівень, обумовлює економічний стан, сприяє утриманню стабільності суспільства. Важливе значення освіти у розвитку особистості. Виховання молодих людей у дусі визнання культурних цінностей та ідеалів, що об'єднує суспільство, допомагає підтримувати соціальний порядок.

Від якості освіти вирішальною мірою залежать темпи технологічного, економічного, політичного прогресу, стан культури і духовності в суспільстві, нарешті, благополуччя людства. Положення країн у сучасному світі визначається інтелектуальним потенціалом. За інформацією з деяких джерел, до 40 % приросту валового національного продукту найбільш розвинені країни світу одержують за рахунок ефективної системи освіти. З економічної точки зору, інвестиції в розвиток освіти окупаються найбільш швидко. За оцінками американських експертів, один долар витрат у системі освіти дозволяє отримати три-шість доларів прибутку [1].

Освіта у всьому світі відноситься до прав людини і тому повинна отримувати пріоритет при розподілі національних ресурсів, так як визначає розвиток творчих здібностей людини, тобто рівень цивілізації і міць держави визначається рівнем освіченості її громадян. Освіта створює передумови не тільки для повного втілення індивідуальних прав, але й для розуміння і поваги прав інших.

Глобалізація є багатогранним процесом, який зачіпає всі сторони життєдіяльності світового соціуму, всі країни і континенти, людей різних рас, національностей і віросповідань. Освіта також не могла не випробувати на собі впливу глобалізації. На прикладі України можна бачити, наскільки велика сьогодні та сила, яка діє в світовому масштабі. Наша країна з 2003 р. приєднана до Болонського процесу, який є однією з багатьох форм глобалізації, такий же, як світові ринки і світові ЗМІ.

Глобалізація вищої освіти як інтеграційний процес зближення національних систем освіти, продиктований об'єктивними соціально-економічними процесами інтеграції, узвичаїла освітньо-організаційне явище інтернаціоналізації у формі «міжнародної освіти». За пропозицією деяких російських науковців, до поняття «міжнародна освіта» включають три ознаки: 1) ідею новини освіти; 2) концепт його соціально-адаптивної належності; 3) концепцію полікультурної взаємодії.

Відповідно, вони визначають «міжнародну освіту» як комплекс освітніх та виховних заходів, спрямований на досягнення молодими людьми усвідомлення глобальної взаємозалежності всіх процесів і явищ на Землі, рівність освітніх можливостей; формування знань і умінь, навичок, необхідних для життя і діяльності у міжнародному співтоваристві [1].

У концептуальному і ціннісно-орієнтованому значенні «міжнародної освіти» виділяються: по-перше, гуманістичні принципи освіти, що відображаються «особистісно- централізованим підходом» у визначенні змісту і технологій навчання; по-друге, цільовим завданням обирається формування творчої, діючої особи, що визначає вибір технологій для забезпечення цілісності, всебічності, інтегрованості знань, міждисциплінарного прив'язку змісту, проблемну загостреність і конструктивно-творчу орієнтацію вищої освіти; по-третє, формування почуття причетності й приналежності до світової спільноти, знання і повагу цілей, цінностей інших культур, готовність до активних дій щодо пропаганди універсальних цінностей. Отже, концепція «міжнародної освіти» базується на ідеї особистісно-орієнтованого розвиваючого навчання, міжкультурно-комунікативної дидактичної спрямованості, інтегрованої та міждисциплінарної організації структури навчального процесу та його змісту, гуманістичної і соціально-громадянської ціннісної орієнтації. Зазначена освіта покликана також забезпечувати високі академічні стандарти і всебічний розвиток інтелектуального потенціалу студентів [2, с. 10].

Не зважаючи на те, що зазначені процеси ще не є системними і достатньо апробованими, тим не менш, як відображення характерних для сучасності глобальних процесів, набувають поширення у сфері вищої освіти.

В області розвитку міжнародного співробітництва основним завданням державної освітньої політики є здійснення комплексу заходів щодо створення цілісної системи міжнародних зв'язків у галузі освіти, яка охоплює як міжнародний, так і вітчизняний ринок освітніх послуг. При цьому в якості одного з пріоритетів визначено надання сприяння національним освітнім установам в розширенні експорту запропонованих послуг, шляхом започаткування діяльності шкіл міжнародного типу, ініціювання спільних наукових досліджень, запрошення на навчання іноземних студентів.

Найпоширеніша форма інтернаціоналізації вищої освіти - створення можливостей для мобільності студентів: виїзд певного числа студентів для навчання за кордон. Мобільність студентів стимулюється різними державними та регіональними програмами. Багато країн укладають двосторонні та багатосторонні угоди в цій сфері. Студентський обмін розглядається як потужний засіб розвитку загальноєвропейського ринку фахівців і кваліфікованих працівників. Програми студентської та викладацької мобільності розвиваються з метою стимулювання інтернаціоналізації навчальних планів, тобто впровадження змін у навчальні плани і програми, в тому числі вишів і факультетів, що встановили партнерські стосунки й активно співпрацюють у цьому напрямку.

Ефективною формою інтернаціоналізації вищої освіти також є створення вітчизняними вишами закордонних філій, які працюють за навчальними планами і програмами базового вищого навчального закладу, повністю дотримуються його вимог щодо якості запропонованих послуг, навчально-методичного забезпечення, бібліотечного та інформаційного супроводу. Ця тенденція свідчить про позитивні зрушення у процесі інтернаціоналізації від попиту до пропозиції. Якщо країна, в якій розташована філія, юридично визнає іноземний диплом, то студенти можуть навчатися за програмою іноземного вузу від початку і до самого випуску.

Важливим підтвердженням об'єктивної тенденції щодо забезпечення рівного доступу до різних систем освіти, зняття кордонів для визнання еквівалентності дипломів, гармонізації систем освіти через запровадження міжнародних стандартів стали Сорбонська і подальша Болонська декларації. Питання інтернаціоналізації і якості вищої освіти тісно пов'язані, оскільки з самого початку вважалося, що процес інтернаціоналізації і вихід вузів на міжнародний ринок сприяє підвищенню якості освіти.

Наведені вище форми міжнародної інтеграції, як відзначають дослідники сучасних процесів глобалізації, характерні, в першу чергу, для основної і повної вищої та післядипломної освіти.

З метою пошуку нових можливостей і результативності інтернаціоналізації вищої освіти, всесвітня освітня організація, що має консультативний статус в ЮНЕСКО і Раді Європи започаткувала програму Міжнародний Бакалаврат. По завершенню курсу навчання за даною програмою присуджується кваліфікаційна ступінь «Міжнародного Бакалавра» і сертифікат, що засвідчує отримання середньої освіти міжнародного рівня. Програми Міжнародного Бакалаврату, завдяки своїй різноманітності, знаходять своє застосування майже по всьому світі. Відповідно, її цільові орієнтири формулюються наступним чином: «Організація «Міжнародний Бакалавріат» прагне за допомогою комплексної програми навчання і суворої атестаційної системи допомогти навчальним закладам розвивати таланти молодих людей і навчати їх застосовувати досвід, отриманий в аудиторії, у повсякденному житті. Наукова суворість і високі академічні стандарти і цінності, що транслюються будь- якою системою освіти, властиві також і для програми навчання Міжнародного Бакалавріату. Проте, крім цього, значне місце займають ідеали взаєморозуміння і високої моралі, які повинні бути притаманні громадянам у глобалізованому світі [3, с. 9].

Таким чином, студенти набувають навичок критичного прийняття реальності, стають підготовленими учасниками подій як локального, так і міжнародного масштабів, поділяють загальнолюдські цінності, не упускаючи при цьому вивчення особливостей різних культур і відносин, які збагачують життя людей. У цих умовах з'являється необхідність заснування і поширення подібних закладів освіти, які являють якісно новий рівень вишів міжнародного типу, що відповідають світовим стандартам, з системою навчання, побудованій на органічній інтеграції національної та міжнародної моделей освіти, що відповідає основним пріоритетам державної політики в галузі освіти, міжнародному співробітництву і взаємодії.

У сфері освіти, крім цього, можна відзначити тенденції, характерні для цілого ряду країн: зростає попит на вищу освіту; сьогодні «немодно» бути неосвіченим; заробітна плата «білих комірців» значно вища, ніж «синіх»; щоб більше заробляти необхідно більше вчитися. У всьому світі число бажаючих навчатись у вишах стрімко зростає, особливо в країнах Азії, Африки та Латинської Америки (10-15 % у рік), де зафіксовано середні або навіть низькі доходи на душу населення.

Характерне для багатьох країн прагнення до підвищення якості освіти. Сучасні інформаційні технології призвели до революції в освітньому процесі. Критерії якості, які на протязі значного часу визначали вимоги до підготовки фахівців, кардинально змінилися. Якісна вища освіта тепер вимагає наявності сучасної електроніки. Студенти можуть отримати доступ до навчальної інформації в будь-якій точці земної кулі. Наступна тенденція - рівність при отриманні освіти. Для вступу у навчальний заклад на будь-яку спеціальність ліквідовано всі обмеження, за виключенням стану здоров'я та базового рівня освіти. Проблема доступності освіти в однаковій мірі для переважної більшості населення вирішується за допомогою стипендій, які виплачуються обдарованим студентам з малозабезпечених сімей. Проте говорити про рівні можливості для всіх поки передчасно.

За даними Організації об'єднаних націй, у світі число молоді (у віці від 15 до 24 років) є рекордним і складає 1,2 млрд. чоловік, а саме: 24 % населення працездатного віку. Сучасна молодь - найосвіченіша за всю історію людства, - є важливим ресурсом національного розвитку. У країнах з високою часткою молоді (як правило, це не найрозвиненіші в економічному плані держави) виникають дві основні проблеми: надання молодим людям можливості отримати освіту та спеціальність, які забезпечили б зростання не тільки їхнього власного добробуту, але й країни в цілому, а також забезпечення випускників вишів робочими місцями [4].

Однією з глобальних проблем у сфері освіти є боротьба з корупцією. Незаконні побори при зарахуванні до вищих навчальних закладів, хабарництво на іспитах, підробка документів та інші зловживання ще має місце як у розвинених, так і в країнах, що розвиваються.

Таким чином, у сфері вищої освіти можна відзначити типові тенденції для цілого ряду країн: попит на вищу освіту, прагнення до підвищення якості освіти, рівність можливостей при вступі й отриманні освіти. Наша країна у сфері освіти намагається йти шляхом інших європейських країн. Одним з вагомих аргументів послідовності обраного шляху є приєднання до Болонського процесу, головна ідея якого - створити умови для того, щоб люди та інформація мали можливість вільно переміщуватись через національні кордони. При цьому одна з ключових сфер національної ідентичності - вища освіта - все більш інтернаціоналізується по мірі того, як держави адаптують свою політику до нової глобалізованої Європи. Багато в чому національна система вищої освіти вимушена відмовлятися, порушувати сформовані традиції з тим, щоб дипломи випускників вищих навчальних закладів відповідали європейським вимогам.

Визначений курс на підвищення якості вищої освіти є найбільш актуальним, з урахуванням того, що кожні п'ять років професійні знання потребують оновлення, а їх обсяг подвоюється. У результаті знання все більше набувають якості найбільш цінного і завжди гостро затребуваного ресурсу. Входження нашої держави до складу розвинутих і конкурентоспроможних країн Європи може бути досягнуто лише при умові, якщо в економіці, виробництві, науці та освіті будуть висококваліфіковані фахівці, що володіють знаннями наукоємких технологій, управлінськими навичками, які вміють успішно працювати в ринковій економіці. Це обумовлює зростання ролі та значення людського капіталу, критеріїв рівня суспільного розвитку взагалі та сучасної системи вищої освіти зокрема, складових основ нової якості життя суспільства, що є найважливішими чинниками і базою економічної могутності та національної безпеки країни [5, с. 21].

Однак цілий ряд відомчих інструктивних документів Міністерства освіти і науки України, що містять аналіз ситуації у вищій освіті, свідчить про необхідність подолання негативних явищ, проведення кардинальних організаційних, структурних перетворень, оновлення змісту освіти та суттєвого вдосконалення якості підготовки фахівців відповідно сучасним соціально-економічним і політичним умовам розвитку, з огляду на прогресивний досвід вищої освіти європейських країн. Необхідність вжиття невідкладних заходів для оновлення національної системи вищої освіти обумовлена рядом чинників: переоцінкою соціальних цінностей; набуває стрімкого розширення і трансформації інформаційне середовище; зросла важливість образного, емоційно-чуттєвого шляху освоєння і взаємодії зі світом на фоні не зворотньої кризи логіко-раціонального пізнання світу; прагнення нашої країни до громадянського, правового суспільства, яке притаманне для більшості європейських країн .

Це, зрештою, визначило стратегічні пріоритети розвитку освіти для формування національної моделі багаторівневої безперервної освіти, що інтегрована у світовий освітній простір і задовольняє потреби особистості та суспільства. В інструктивних і законодавчих актах у сфері освіти чітко визначені завдання:

вдосконалення законодавчої, нормативної, правової бази функціонування вищої освіти на основі подальшої демократизації системи державного та громадського управління;

оновлення змісту освіти та матеріально-технічної бази;

створення національної доктрини якості освіти, включаючи її оцінку та контроль;

подальша інтеграція освіти, науки і виробництва;

створення механізмів залучення сектора реальної економіки для підвищення якості професійної освіти;

інтеграція у європейський освітній простір [5, с. 23].

Важливого значення набуває компетентнісний підхід, широко запроваджений у національній системі освіти, який обумовлений загальноєвропейською та світовою тенденцією до інтеграції та глобалізації світової економіки. Навчання в рамках компетентнісного підходу дозволяє:

поєднати цілі освіти і професійну діяльність;

перейти від відтворення знання до його застосування в професійних і життєвих ситуаціях;

розширити рамки самореалізації через розвиток компетенції.

Як відомо, професійна компетентність є результатом формування ключових компетенцій, що відтворюють інтеграційну систему знань, умінь, навичок, що формуються у процесі методичного рішення різноманітних навчальних завдань, необхідних для соціальної та професійної адаптації майбутнього фахівця. Найбільш поширеною і визнаною за кордоном технологією є кредитна-трансферна система навчання, спрямована на формування ключових компетенцій як основи професійної компетентності. Кредитна- трансферна система навчання на початку стихійно формувалась з середини 90-х рр. XX ст., і в міру її реалізації ставала очевидною перевагою над традиційним навчанням [6, с. 55].

Центральною ланкою реформи системи вищої освіти повинно бути впровадження сучасних інформаційних технологій в освітні процеси. Стрімкий розвиток науково- технічного прогресу становить основу глобальної інформатизації всіх сфер життя суспільства. Від інформаційно-технологічного розвитку і його темпів залежать стан економіки, рівень життя людей, національна безпека, роль держави в світовому співтоваристві. Інформаційно-телекомунікаційним технологіям належить важлива роль у формуванні цілісного світу і забезпеченні нових умов існування для людських спільнот, окремих особистостей і всього світового співтовариства.

Орієнтація на інформаційну культуру є, по суті, орієнтація на підвищення кваліфікації. У століття науково-технічного прогресу, загальної комп'ютеризації, доступу до інтернет-ресурсів, конче потрібні висококваліфіковані кадри для ведення навчального процесу. При розвитку нових форм інформаційного забезпечення навчального процесу, в тому числі довідкового, бібліографічного, документального, розмножувального, потрібно знати прикладні програми для навчальних дисциплін, електронних підручників. Все це спрямовано на стимулювання діяльності викладацького складу з розробки методів і засобів комп'ютерної технології навчання.

У світовій практиці є багато прикладів успішного використання інформаційно- телекомунікаційних технологій у вищій освіті, а також діючих програм і проектів, які дають позитивні результати в навчанні. Найбільш повно проявляються тенденції широкого використання в освіті дистанційного навчання як найважливішого компонента складної системи безперервної освіти. Роль викладача зберігає провідний характер. Зміна змісту його праці обумовлена тим, що управління самостійною роботою студентів стає важливим видом викладацької діяльності, широке інформаційне забезпечення навчального процесу на основі актуалізації баз даних і знань вимагає від нього постійного оновлення навчального матеріалу. При поширенні цільової підготовки учнів на основі нових навчальних планів і програм робота викладача набуває характер наставництва. Викладач повинен ознайомити студентів з безліччю питань науково-технічного характеру, спонукати до активного пошуку міжпредметних знань.

Основною метою інформатизації системи вищої освіти на сучасному етапі є створення єдиного освітнього інформаційного середовища, що дозволяє на основі використання нових інформаційних технологій підвищити якість освіти, забезпечити рівні можливості громадянам на отримання освіти всіх рівнів і ступенів, а також інтегрувати національне інформаційне середовище у світовий освітній простір.

Джерела та література

1. Всемирный экономический форум. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ca-news.org/news/625491?from=ya.

2. Дамитов Б. Интеграция в мировое образовательное пространство через повышение качества образования / Б. Дамитов, В. Мельников // Высшая школа Казахстана. - 2002. - № 1. - С. 8-13.

3. Международный бакалавриат и российская школа: нормативно-метод. документация рос. образоват. учреждений. - М., 1997. - 215 с.

4. Сайт Організації Об'єднаних націй. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.un.org/russian/news/fullstorynews.asp?NewsID=14052.

5. Татур Ю.Г. Компетентность в структуре модели качества подготовки специалиста / Ю.Г. Татур // Высшее образование сегодня. - 2004. - № 5. - С. 20-27.

6. Хуторской А.В. Ключевые компетенции как компонент личностноориентированной пирамиды образования / А.В. Хуторской // Народное образование. - 2003. - С. 51-59.

References

1. Vsemirnyy ekonomicheskiy forum. - [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: www. ca-news.org/news/625491?from=ya.

2. Damytov B. Yntehratsyya v myrovoe obrazovatel'noe prostranstvo cherez povbishenye kachestva obrazovanyya / B. Damytov, V. Mel'nykov // Vbisshaya shkola Kazakhstana. - 2002. - № 1. - S. 8-13.

3. Mezhdunarodnyy bakalavriat i rossiyskaya shkola: normativno-metod. dokumentatsiya ros. obrazovat. uchrezhdeniy. - M., 1997. - 215 s.

4. Sayt Orhanizatsiyi Obyednanykh natsiy. - [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: www.un.org/russian/news/fullstorynews.asp?NewsID=14052.

5. Tatur Yu.G. Kompetentnost v strukture modeli kachestva podgotovki spetsialista / Yu.G. Tatur // Vyssheye obrazovaniye segodnya. - 2004. - № 5. - S. 20-27.

6. Khutorskoy A.V. Klyuchevyye kompetentsii kak komponent lichnostno-oriyentirovannoy piramidy obrazovaniya / A.V. Khutorskoy // Narodnoye obrazovaniye. - 2003. - S. 51-59.

Размещено на Allbest.ru