Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках технології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках технології

Валерія Гурина, (студентка IV курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультет педaгoгіки тa психології

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Котелянець Н. В.

У статті досліджено суть, характер, структуру та особливості творчих здібностей молодших школярів. Розкрито нaпрями, необхідні умови для розвитку в учнів творчих здібностей в процесі трудового нaвчaння.

Ключові слова: творчість, твoрчa діяльність, розвиток, творчі здібності, трудове нaвчaння, cтруктурa творчих здібностей, методи cтимулювaння творчої нaвчaльнoї діяльності.

Постановка проблеми

Нова парадигма освіти ХХІ століття зорієнтована на людину нової культури, на її творчу самореалізацію, на розвиток творчих здібностей, розкриття творчого потенціалу, формування художньо-естетичних цінностей та предметно-перетворювальної компетентності особистості. Відповідно до вказаного серед основних завдань сучасної педагогічної науки справедливо визнається реалізація потенційної обдарованості кожної особистості, оптимального розвитку творчих здібностей підростаючого покоління, виявлення і підтримка талановитих дітей та молоді.

Особливе місце в цьому напрямі наукових досліджень посідають питання визначення сутності творчих здібностей, розробки методів та технологій розвитку творчих здібностей. При цьому, за свідченням C. Гаврилюк, дитинство є сенситивним періодом спонтанного, інтуїтивного пошуку сфери творчості, у якій особистість може реалізувати свій творчий потенціал [3, с. 224]. Саме тому питання розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку є активним та потребує значного теоретико-методологічного та прикладного обґрунтування.

Аналіз досліджень і публікацій.

Проблема творчого розвитку особистості ніколи не втрачала актуальності. Її досліджували такі філософи, педагоги, психологи як Б. Лнаньєв, В. Лндрєєва, М. Бердяєв, В. Кан-Калік, O. Леонтьєв, Б. Ломов, C. Рубінштейн, O. Савченко. Здібності творчої особистості вивчались Л. Виготським, В. Дружиніним, Кліменком та ін. Сутність творчості як специфічного виду діяльності розглядалася В. Давидовим, М. Валлахом, Дж. Гілфордом, Л. Коганом, O. Матюшкіним, Я. Пономарьовим та ін. Формування творчої особистості дітей на різних етапах їх навчання вивчали І. Волкова, В. Козленко, М. Лещенко, O. Савченко, Сисоєва, Л. Хомич та ін. Розвитку творчих здібностей дітей присвячені праці науковців Л. Брушлинського, Д. Богоявленської, Н. Лейтеса, В. Моляко, O. Матюшкіна, В. Чудновського, В. Юркевич, М. Холодної. Актуальні проблеми розвитку творчості в дитячому віці відмічаються у працях учених І. Беха, Л. Богуш, Л. Виготського, Н. Гавриш, O. Запорожця, O. Кононко, В. Oржехoвcькoї, Г. Пустовіта, С. Рубінштейна та ін. Відомі психологи та педагоги (Н. Ветлугіна, Л. Виготський, В. Давидов, O. Запорожець, В. Кудрявцев, O. Кульчицька, М. Поддьяков, Є. Субботський та інші) довели, що творчі можливості яскраво проявляються у молодшому шкільному віці, а також те, що їх можливо розвинути під час оволодіння суспільно виробленими засобами діяльності в процесі спеціально організованого навчання.

Розв'язання означеної проблеми дістало відображення в основних державних документах: Державній національній програмі «Ocвітa. Україна ХХІ століття», Національній доктрині розвитку освіти України, Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки, Державному стандарті початкової загальної освіти України, Законі України «Про освіту». У цих та інших нормативних документах конкретизовано завдання початкової ланки освіти, які спрямовані на розвиток й формування творчих здібностей молодших школярів.

Пошуку інноваційних засобів, форм та методів роботи з учнями початкових класів приділили увагу Г. Ващенко, І. Єрамков, Е. Александрова, X. Ганєєв, O. Воронцов, В. Горбачов, O. Скафа, С. Скворцова, З. Слєпкань, Н. Тарасенко, O. Чашечнікова та ін. Ocoбливocті розвитку творчості дітей на основі застосування технологій особистісно-орієнтованого навчання розглянуто у працях Г. Ващенка, І. Єрамкова, Е. Александровой X. Ганєєва, O. Воронцова, В. Горбачова, O. Скафи, С. Скворцової, З. Слєпкань, Тарасенко, O. Чашечнікової. Oргaнізaції проектної діяльності учнів присвячені праці Д. Дьюї, B. Кілпатрика, Н. Морзе, В. Моторіної, Є. Полат, Г. Селевка, С. Шацького. Більшість дослідників схильні розглядати метод проектів як технологічну діяльність (O. Рибіна, Н. Пахомова, O. Ільяшева, В. Копилова, Соловйова, І. Чечель та інші). Проблема підвищення ділової активності в процесі трудового навчання та формування пізнавальних завдань для розвитку творчих здібностей молодших школярів досліджувалася у роботах Г. Лнісімової, К. Балютиної, Г. Бовсунівської, O. Виноградової, Дж. Дьої, Л. Жирної, Н. Котелянець, O. Митника, М. Монтегорі, Е. Свіфта, В. Тименка, Т. Трохименка, С. Френе, С. Федорчука, O. Хохліної, Р. Штайнера, Ж. Юзвака.

Незважаючи на досить значну кількість наукових праць, присвячених розвитку творчості молодших школярів у практиці початкової школи, проблема розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку на уроках технології залишається недостатньо розглянутою.

Мета статті полягає в аналізі проблеми розвитку творчих здібностей молодших школярів, дослідженні суті, характеру, особливостей та структури творчих здібностей школярів, а також визначенні шляхів здійснення зазначеного розвитку на уроках технології.

Виклaд ocнoвнoгo мaтеріaлу (результaтів) дocлідження

творчий здібність школяр технологія

Творчість визначається як діяльність людини, яка створює нові матеріальні і духовні цінності, що володіють новизною і суспільною значущістю, тобто в результаті творчості створюється щось нове, те, що до цього не існувало. Поняття природи творчості пов'язане з питанням про критерії творчої діяльності. Творчість можна розглядати в різних аспектах: продукт творчості -- це створене; процес творчості -- як створено; процес підготовки до творчості -- як розвивати творчість. Творчість характеризується як вища форма діяльності особи, що вимагає тривалої підготовки, ерудиції й інтелектуальних здібностей. Творчість є основою людського життя, джерелом усіх матеріальних і духовних благ.

У спільній структурі творчої діяльності, що розглядається, як система, можна виділити декілька основних підсистем. Це -- процес творчої діяльності, продукт творчої діяльності, особа творця, середовище і умови, у яких протікає творчість. У свою чергу в кожній з названих підсистем можна виділити їх складові. Процес діяльності може мати такі основні складові, як формування задуму та його реалізація. Ocoбa творця характеризується здібностями розуму, темпераментом, віком, характером. Середовище й умови є фізичним оточенням, колективом, стимуляторами і бар'єрами в творчій діяльності.

Поряд із поняттям «творча діяльність» використовують поняття «творчий розвиток». Наукове осмислення сутності творчого розвитку особистості пов'язане з аналізом філософських (Г. Гегель, І. Кант, Г. Сковорода, І. Франко) і психологічних (М. Бахтін, Д. Богоявленська, Л. Виготський, Я. Пономарьов та ін.) підходів до трактування цього феномена, як продуктивної людської діяльності, здатної породжувати якісно нові матеріальні та духовні цінності, спрямованої на самовираження і самоактуалізацію особистості [4, с. 13].

У філософських працях (Г. Гегель, І. Кант, Л. Фейербах та ін.) на перше місце ставиться категорія розвитку - поетапного руху особистості у напрямі кількісних змін у якісні. Це розширює категорію «творчість» в аспектах активності індивіда - утвердження, формування, відтворення й розвитку [6].

У контексті наукового вивчення, аналіз науково-психологічних теорій творчої діяльності вітчизняних (В. Андреев, O. Лук, O. Матюшкін, В. Моляко, Я. Пономарьов, В. Роменець) і зарубіжних вчених (Ф. Беррон, Дж. Брунер, Дж. Гілфорд, П. Торренс) дав змогу трактувати цю категорію як процес формування особистості, спрямований на збагачення образно-асоціативного мислення, уяви, фантазії, емоційності, пізнання, практично-дієвого фонду та креативності, яка е особистісним утворенням, що е базою для творчості й творчої діяльності у її процесуальному та результативному аспектах. На цій підставі сформульовано тлумачення категорії «творчий розвиток» - це динамічний процес формування особистості, спрямований на розширення спектру здібностей та особистісних якостей, які проявляються у практиці різних видів конструктивної діяльності, результати її характеризуються новизною та оригінальністю [8, с. 9].

Творчість особистості дитини молодшого шкільного віку пов'язана з її творчими здібностями. Проблема творчих здібностей особистості розглядається науковцями з різних наукових підходів: діяльнісного (O. Леонтьев, C. Рубінштейн, В. Моляко), функціонального (В. Крутецький), суб'єктного (В. Пономарьов, В. Моляко, C. Сисоева) і когнітивного (Ф. Баррон, Дж. Гілфорд, Е. Торренс). Фундаментальну розробку проблема здібностей особистості одержала в працях С.Рубінштейна, насамперед у плані розвитку, формування здібностей, а пізніше - у плані виявлення їхньої психологічної структури.

Природа здібностей особистості дитини молодшого шкільного віку трактується з точки зору діяльнісного, функціонально-генетичного й суб'єктного підходів. Представники діяльнісного підходу (Л. Виготський, С. Рубінштейн, Б. Теплов та ін.) розглядають здібності особистості як властивості чи особливості, що зумовлюють успішність виконання діяльності [1, с. 19]. Вчені - представники функціонально-генетичного підходу (Є. Ільїн, Б. Русалов та ін.) розглядають здібності з точки зору функціональних систем, а генезис здібностей особистості - з точки зору спадковості [7, с. 37].

Особливість суб'єктного підходу (Т. Артем'єва, С. Науменко, М. Холодна та ін.) полягає в тому, що творчі здібності особистості дитини молодшого шкільного віку розглядаються не як ізольована, відносно самостійна якість, а як істотно необхідна складова життєдіяльності. За таких умов якісні відмінності е наслідком певної динаміки життєдіяльності особистості дитини молодшого шкільного віку - від життєвих орієнтирів і цінностей до вирішення практичних завдань (навчальних, соціальних тощо).

Більшість вчених (Д. Богоявленська, Н. Кичук, С. Сисоева, Н. Кузьмина, В. Андреев) розглядають творчі здібності особистості дитини молодшого шкільного віку як індивідуально-психологічні якості, що відповідають вимогам творчої діяльності і е умовою її успішного виконання і не зводяться тільки до знань, умінь та навичок, які вона має. Творчі здібності пов'язані зі створенням оригінального продукту, з пошуком нових засобів діяльності.

В. Андреев визначає творчі здібності особистості дитини молодшого шкільного віку як синтез властивостей, які характеризують їх у відповідності до вимог певного виду навчально-творчої діяльності і обумовлюють рівень її результативності [8, с. 7]. В. Моляко зазначає, що здібності - це тісне поєднання задатків, постійний розвиток у діяльності і їх проникнення до ядра структури особистості. Компонентами структури є: біофізіологічні (задатки); сенсорно-перцептивні; інтелектуальні й розумові можливості; емоційно-вольові чинники; високий рівень створення нових образів, фантазія, уява.

У сучасній літературі компонентний склад творчих здібностей особистості дитини молодшого шкільного віку тлумачиться неоднозначно. Дослідники виділяють різні складові творчих здібностей особистості. Вчений O. Лук розподілив творчі здібності на три групи: зв'язані з мотивацією (інтереси і схильності); з темпераментом (емоційність); розумовими здібностями [5, с. 216]. В. Андреев пропонує модель творчих здібностей особистості дитини молодшого шкільного віку: мотиваційно-творча активність (допитливість, творчий інтерес); інтелектуально-логічні здібності (здатність виділяти головне, описувати явище, порівнювати); інтелектуально-евристичні (здатність фантазувати, генерувати ідеї, критично мислити) [8, с. 8].

Науковцями обґрунтована необхідність формування здібностей особистості дитини молодшого шкільного віку у процесі навчання, виховання і розвитку. При цьому її розвиток відбувається ефективніше за умови врахування як генетичних передумов, так і соціокультурних впливів середовища. Загальновизнаним е положення про те, що «здібності формуються в діяльності» [11, с. 127], проте у сучасних наукових вченнях значна увага приділяється особливостям психічної організації суб'єкта, тобто потенційним резервам особистості, від яких залежать творчі досягнення.

На підставі проаналізованих пошуків можна стверджувати, що здібності - це стійкі індивідуально-психологічні властивості особистості, які е необхідною внутрішньою умовою її успішної діяльності. Задатки як анатомо-фізіологічні особливості нервової системи дитини молодшого шкільного віку е природною основою функціонування здібностей особистості, але з категорією «здібності» не ототожнюються. Синтез понять «здібності» і «творчість» зумовив робоче визначення творчих здібностей особистості як комплексу індивідуально-науково-психологічних властивостей, що е суб'єктивними умовами успішного виконання творчої діяльності. Аналіз дозволив визначити розуміння інтегративного характеру творчих здібностей особистості дитини молодшого шкільного віку, в якому переплітаються мотиваційні, когнітивні, евристичні, операційні чинники.

Одним із навчальних предметів, який забезпечує єдність розвитку думки, почуття і дії молодшого школяра, є художня твoрчa прaця в процесі трудового нaвчaння. Трудове нaвчaння в пoчaткoвій школі є однією з лaнoк неперервної технологічної освіти, що логічно продовжує дошкільну ocвіту, створює бaзу для успішного опaнувaння учнями технологій основної школи Ta здобуття професійної освіти. Воно є першою сходинкою до вибору школярaми мaйбутньої професії.

Метою “Трудового нaвчaння” в почaтковій школі є формувaння і розвиток в межaх вікових можливостей предметно-перетворювaльної' компетентності учнів, яга дaє можливість їм сaмостійно вирішувaти предметно-прaктичні Ta побутові зaдaчі. Для досягнення зaзнaченої' мети передбaчaється виконaння наступних зaвдaнь: формувaння в межaх вікових можливостей узaгaльнених способів (алгоритмів) предметно-перетворювaльної діяльності з дотримaння безпечних прийомів ручної прaці Ta економного використання матеріалів; розвиток творчих здібностей, елементів графічної грамоти, вмінь працювати в команді та навичок виконання операцій з ручних технік обробки матеріалів; набуття досвіду предметно-перетворювальної та побутової практичної діяльності, алгоритмів і способів предметно-практичних дій ручними техніками для оволодіння в основній школи основами технологій; виховання в учнів ціннісного ставлення до себе як суб'єкта предметно-перетворювальної діяльності, шанобливого ставлення до людей праці та їх професій, трудових традицій українського народу та інших народів світу.

Пам'ятаючи, що праця - головний напрям формування особистості, основа суспільного процесу, що в праці люди вдосконалюють не лише засоби виробництва, а й розвивають свої фізичні та інтелектуальні можливості, виявляють справжню людську сутність, стверджують себе як суспільну істоту особливий вплив на дітей мають уроки технології. І цим зумовлена актуальність проблеми підготовки учнів до творчої праці. Зміст “Трудового навчання” визначається за такими змістовими лініями: ручні техніки обробки матеріалів, технічна творчість, декоративно-ужиткове мистецтво та самообслуговування. Кожна змістова лінія передбачає формування культури виконання трудових дій. У результаті трудової діяльності в учнів формуються вміння та навички з обробки матеріалів, правильне уявлення про навколишню дійсність, розширюється загальний і політехнічний кругозір, виховується свідоме ставлення до праці. У молодшому шкільному віці предметна діяльність одночасно є і пізнавальною. A тому діяльність, яка передбачає обробку різних матеріалів, стає для дітей формою мислення, джерелом їх розумового розвитку.

У процесі розвитку творчих здібностей молодших школярів важлива роль належить батькам і педагогам, які повинні, в першу чергу, створити умови для їх гармонійного розвитку: атмосферу любові, довіри, уваги до потреб та інтересів. Категорія «творчий розвиток» є підґрунтям для генерування ідеї щодо виключної ролі навчання у творчому розвитку особистості молодшого школяра. На цій основі в учнів молодшого шкільного віку формується емоційність: відчуття форми, прекрасного, гармонії, естетичні почуття насолоди, задоволення, радощі та творчої діяльності; пізнання: розуміння і знання явищ та процесів природи, дійсності і праці, активізація логічного, абстрактного, художнього мислення, збагачення уяви, фантазії, підсилення інтуїції; мотивація: збудження інтересу до знань і набуття навичок творчої діяльності, активізація конструктивної діяльності, результати якої мають характеристики новизни й оригінальності [2, с. 26].

На основі вивченої наукової літератури та досліджень вчителів-практиків ми спробували визначити особливості ефективного розвитку творчих здібностей молодших школярів. На уроках у школі треба пам'ятати, що для дитини молодшого шкільного віку характерні чотири основні види діяльності: навчання, спілкування, гра і праця, які виконують специфічні функції в її розвитку. Головний напрям стимулювання розвитку творчих здібностей особистості дітей молодшого шкільного віку в грі - вироблення установки на пошук не одного, а декількох способів ігрової дії (операцій), формування досвіду зміни наочних умов, якими визначається ігрова ситуація. Знання педагогом ефективних технологій створення і проведення дидактичних ігор - одна з умов його успіху в організації творчої діяльності учнів молодшого шкільного віку [10, с. 126].

Сьогодні школа від учителів потребує не просто спостереження за проявами творчих здібностей особистості молодшого школяра, а створення оптимальних умов для творчого розвитку. Для цього необхідна наукова база, котра дозволила б учителям здійснювати такий складний процес на достатньому рівні. Тому організація навчального процесу, спрямованого на розвиток творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку, передбачає цілеспрямоване, обґрунтоване конструювання змісту учіння, методів стимулювання творчої навчальної діяльності учнів 1 -4 класів.

Правильний вибір методу, що враховує особливості дитини молодшого шкільного віку, забезпечить успішність діяльності. Найбільш результативними по співвідношенню відтворюючої і творчої діяльності вважаються частково-пошуковий, дослідницький метод і проблемного викладу (на відміну від пояснювально-ілюстративного методу з освоєння готових знань, репродуктивного методу по відтворенню певних способів діяльності) [1, с. 83]. Евристичний метод поєднує елементи творчої і відтворюючої діяльності. Ці методи забезпечують засвоєння дітьми молодшого шкільного віку досвіду творчої діяльності. В наукових доробках О. Леонтьєва, Г. Костюка, Л. Анциферової, О. Матюшкіна установлено, що проблемне навчання є одним із найбільш ефективних шляхів розвитку творчих здібностей особистості учнів.

Висновки науковців свідчать, що продуктивному творчому розвитку дітей молодшого шкільного віку сприяє оволодіння спеціальними прийомами: виокремлення протилежних властивостей, пошук аналогій, асоціювання понять, постановка запитань, генерування ідей, зміна альтернативи, комбінування. Застосування універсальних методів розвитку творчих здібностей особистості дає змогу підвищити ефективність навчально-виховного процесу. Методи мозкового штурму, пошуку альтернатив рішення проблеми, моделювання, наукового вивчення задачі мають спрямованість на розвиток критичності, гнучкості, глибини, наполегливості, незалежності мислення дітей молодшого шкільного віку, їх уяви [12, с. 140].

Евристичний метод поєднує елементи творчої і відтворюючої діяльності. Ці методи забезпечують зacвoєння дітьми молодшого шкільного віку дocвіду творчої діяльності. В дослідженнях O. Леонтьєва, Г. Костюка, Л. Анциферової, O. Матюшкіна установлено, що проблемне навчання є одним із найбільш ефективних шляхів розвитку творчих здібностей особистості учнів молодшого шкільного віку. Центральною ланкою є проблемна ситуація, яка викликає пізнавальну потребу у дітей молодшого шкільного віку, забезпечує необхідну спрямованість думок [10, с. 218].

М. Скаткін пропонує опис поетапного формування творчих здібностей особистості школярів молодшого шкільного віку: І етап - учитель формує творчі завдання й сам вирішує їх, а дітям пропонує роль виконавців своїх вказівок; ІІ етап - учитель ставить завдання, але способи вирішення пропонує знайти учням, підбиває підсумок роботи; ІІІ етап - учитель ставить творчі завдання, а учні самостійно проходять усі етапи аж до висновків [9, с. 107].

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

Отже, розвиток у дітей молодшого шкільного віку творчих здібностей особистості на уроках технології повинно охоплювати такі напрями: визначення у програмах для кожного класу цілей з формування в учнів молодшого шкільного віку різних елементів творчого розвитку; відбір методів, які дозволяють цілеспрямовано формувати творчі здібності дітей молодшого шкільного віку; включення у зміст уроків технології творчих завдань, які стимулюють розвиток різних елементів творчих здібностей особистості молодшого школяра. Розробка варіантів комплексу творчих завдань на уроках технології для учнів початкової школи може стати предметом подальшого наукового пошуку.

Біблюгрлфія

1. Барко В. Як визначити творчі здібності дитини? / Барко В., Тютюнников А. - К.: Новий світ, 2001. - 126 с.

2. Воронова Е. Обдарованість: діагностика та система роботи зі здібними дітьми / Е. Воронова // Психолог. - 2006. - №25-28. - С. 5-37.

3. Гаврилюк С. Психолого-педагогічні засади розвитку творчості дітей дошкільного віку / С. Гаврилюк // Гуманізація навчально- виховного процесу Вип.ЬУІІІ. - Ч. І. Психологія - Слов'янськ, 2011. - С. 224-230.

4. Грединарова Е.М. Развитие конструктивного творчества как условие успешного обучения / Е.М. Грединарова // Практична психологія та соціальна робота. - 2008. - №1. - С. 13-14.

5. Грейс Крайг. Психология развития / Грейс Крайг. - СПб.: Питер, 2001. - 688 с.

6. Дружинин В.Н. Психология общих способностей / В.Н. Дружинин. -СПб.: Питер, 1999. - 368 с.

7. Одаренные дети / под ред. Г.В.Бурменской, В.Н.Слуцкого. - М.: Прогресс, 1991. - 367 с.

8. Пожар В. Сучасні концепції творчості і обдарованості / В. Пожар // Обдарована дитина. - 2008. - №3. - С. 6-12.

9. Развитие творчества младших школьников / под ред. П.Н.Андрианова, М. А. Галагузовой. - М.: Ваклер, 1999. - 112 с.

10. Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових класах / О. Я. Савченко. - К.: Магістр, 1997. - 256 с.

11. Савчин М. Вікова психологія: навч. посіб. / Савчин М., Василенко Д. - Дрогобич: Коло, 2000. - 367 с.

12. Степанов В.Г. Психология одаренности детей и подростков / В.Г. Степанов // Вопросы психологии. - 2000. - №3. - С. 130-142.

Размещено на Allbest.ru