Формування дослідницьких умінь в системі вивчення шкільного курсу біології в старшій школі

Науковий керівник: д.п.н., професор,

Засл. вчитель України Калініченко Н.А.

У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті зазначається, що система освіти має забезпечувати всебічний розвиток дитини на основі виявлення її задатків, здібностей та індивідуальних особливостей, формування інтересів та потреб, сучасного світогляду, навичок самостійного наукового пізнання, оволодіння засобами дослідницької та пізнавальної діяльності. Ці завдання реалізовуються в школі під час вивчення учнями різних предметів, і безпосередньо на уроках біології [2].

Компетентнісний підхід до навчання у сучасній школі, що поступово впроваджується, є відображенням усвідомленої потреби суспільства у формуванні знаючих молодих людей, здатних використовувати свої знання та уміння у практичній діяльності. Ця проблема потребує комплексного підходу. Її складовою є навчання школярів дослідницьким умінням, які свідчать про рівень розвитку у них таких операцій, як бачити і формулювати проблему, будувати гіпотезу, визначати умови вирішення проблеми, уміння обґрунтувати причини і наслідки природних явищ тощо.

Зокрема, біологія має значний загальноосвітній потенціал формування творчої діяльності учнів у процесі пізнання природи, підвищуючи тим самим рівень мотивації учнів до процесу навчання. Дослідницька діяльність є одним з видів навчальної природничо-наукової творчості, тому що в процесі дослідження біологічних явищ діти відкривають для себе нові цінності пізнання природних об'єктів і наукових фактів. Пріоритетним завданням учителя біології має бути розвиток дослідницьких умінь учнів [5].

Виходячи з усього вище зазначеного, можна переконатися, що тема даного дослідження є актуальною.

Мета роботи. Зважаючи на актуальність теми, метою роботи є теоретично обґрунтувати основні аспекти, форми та методи формування дослідницьких умінь в системі вивчення шкільного курсу біології в старшій школі.

Завдання роботи. Реалізація мети дослідження передбачала необхідність виконання таких завдань:

• Опрацювати наукову та методичну літературу з проблеми дослідження;

• Встановити місце дослідницьких вмінь в шкільному курсі біології.

• З'ясувати основні напрямки в формуванні дослідницьких вмінь.

• Розробити та апробувати дослідницькі завдання з біології в старшій школі.

• Здійснити аналіз ефективності застосування дослідницьких завдань на уроках біології в старшій школі.

Об'єкт дослідження - процес формування дослідницьких умінь з біології в учнів старшої школи на уроках та в позаурочний час.

Перед педагогами стоять досить складні завдання стосовно удосконалення змісту освіти, вивчення та запровадження у навчально-виховний процес нових педагогічних технологій, створення умов для саморозвитку учнів. дослідницький пізнавальний старшокласник біологія

На сьогодні перед педагогами постали проблеми подолання психологічної інертності учнів; уникнення формування у школярів авторитарного мислення; напрацювання інноваційних технологій активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках (зокрема, в системі уроків біології); забезпечення успішного керівництва цією діяльністю.

Відомі сучасні вчені С. Гончаренко, Ю. Мальований, В. Онищук, М. Скаткін, А. Алексюк, Ю. Бабанський та інші, проаналізувавши проблеми пізнавальної діяльності учнів, розробили науково- методичні рекомендації щодо прилучення їх до методів наукового пізнавального пошуку, формування теоретичного мислення та розвитку їхніх творчих здібностей.

До ефективних форм належать експериментальні дослідження учнів на уроках біології, що спрямовані не стільки на пошук нових знань, скільки на формування нового мислення. Поступово, через молоде покоління, формується нове ставлення до науки, підвищується інтелектуальний потенціал нації [2, 4 ].

Наші спостереження спрямовані на виявлення закономірностей, з яких складається система розвитку інтересів учнів до наукових експериментальних досліджень як одного із мотиваційних шляхів організації пізнавальної діяльності у системі інтенсивного навчання біології.

Якими ж прийомами можна скористатися, навчаючи школярів науковій творчості? Треба сказати, що на сьогоднішній день загальновизнаних універсальних методик такого навчання немає. У той же час практика показує, що самостійні наукові дослідження школярам цілком доступні [1].

Для того щоб розвити в учнів навички дослідження, учителю необхідно пам'ятати, що дослідження і спостереження повинні бути систематичними і планомірними, мета роботи - чітко сформульована і посильна для досягнення. При цьому треба обов'язково враховувати загальний розвиток учня, наявний у нього запас знань і умінь.

Біологічні експерименти є чудовим методом залучення дітей до занять біологією. Вони викликають щиру зацікавленість учнів проблемою, яка вибрана для дослідження, сприяють розвитку логічного мислення, формують в учнів навички аналізу й синтезу інформації.

Навчальний процес треба спрямувати так, щоб старшокласник мав можливість випробувати свої сили для виконання нестандартних завдань, шукати відповіді, помилятися, бачити як свої помилки, так і просуватися у креативному розвитку.

Пізнавальна самостійність виявляється в потребі й умінні особистості самостійно мислити, у здатності орієнтуватися у новій ситуації, самій бачити проблеми, завдання і знаходити підходи до їх розв'язання.

У чому ж полягає технологія формування дослідницької культури учнів?

Методологічною основою розвитку дослідницької культури учнів є особистісно орієнтоване навчання, головним принципом якого є визначення індивідуальності дитини, створення необхідних і достатніх умов для її розвитку.

Провідна дидактична мета: залучення учнів до наукової діяльності, формування творчої особистості, креативного мислення, цілісного уявлення про природу, засвоєння наукових фактів, понять, законів, закономірностей біології, забезпечення умов науково-експериментальної діяльності учнів, підготовка їх до участі в Малій академії наук, у всеукраїнських і обласних еколого-натуралістичних заходах [3].

Ці риси у старшокласників формуються у процесі виконання навчальних дослідницьких проектів при вивченні курсів біології і екології: складання характеристики виду за видовими критеріями; дослідження особливостей структури місцевих екосистем (природних чи штучних); створення буклету, постеру, презентації, бук-трейлеру, скрайбу тощо на орієнтовні теми: «Генетичний моніторинг в людських спільнотах», «Скринінг-програми для новонароджених», «Генотерапія та її перспективи», «Особиста програма зміцнення здоров'я», «Клонування організмів», «Нанотехнології в біології», «Трансгенні організми: за і проти» та інших.

Отже, пошуково-дослідницька діяльність у процесі вивчення біології не лише активізує навчальну діяльність учнів, а й пробуджує інтерес до пізнання навколишнього світу й себе як невід'ємної її частини, розвиває творчі здібності школярів, логічне мислення. Крім того, допомагає вчителеві виявити обдаровану дитину з нестандартним мисленням та створити для неї комфортні умови для подальшого інтелектуального зростання. Елементи дослідницької діяльності, які заклав учитель на уроках біології, дають можливість виявити творчих учнів - майбутніх біологів [4].