Проектувальна діяльність як засіб удосконалення фахової підготовки майбутнього вчителя початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОЕКТУВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ УДОСКОНАЛЕННЯ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Бобела Ю.В.

здобувач вищої освіти ОС "Магістр", спеціальність 013 ""Початкова освіта", Мукачівський державний університет

Лалак Н.В.

кандидат педагогічних наук, доцент, кафедри теорії та методики початкової освіти, Мукачівський державний університет

У статті порушено проблему формування у майбутніх учителів початкових класів проектувальних умінь. Авторами уточнено дефініцію «проектувальна діяльність». Закцентовано увагу, що одним із важливих шляхів удосконалення процесу фахової підготовки майбутнього вчителя, організації оптимальних умов для успішного засвоєння ним теоретичних знань, оволодіння практичними вміннями ефективно розв'язувати педагогічні завдання початкової освіти дослідники вважають проектувальну діяльність. Таку діяльність науковці пропонують здійснювати за певними етапами (підготовка, планування, дослідження, оформлення результатів, звіт, оцінка результатів).

Ключові слова: проектувальна діяльність, освітній процес, ЗВО, майбутній вчитель початкових класів.

The article raises the issue of formation of future primary school teachers' design skills. The authors clarified the definition of "design activities". It is emphasized that one of the important ways to improve the process of professional training of future teachers, organization of optimal conditions for successful mastering of theoretical knowledge, mastering practical skills to effectively solve pedagogical problems of primary education, researchers consider design activities. Scientists propose to carry out such activities at certain stages (preparation, planning, research, registration of results, report, evaluation of results).

Key words: design activity, educational process, ZVO, future primary school teacher.

Освітній процес вишів України в контексті сьогодення орієнтований на формування освіченого, гармонійно розвиненого фахівця, здатного до постійного оновлення знань, високої професійної компетентності та мобільності, швидкої адаптації до змін у соціально-культурній сфері, галузях техніки, системах управління й організації праці в умовах ринкової економіки. Сучасний педагог має стати носієм ідей оновлення освіти на основі збереження та примноження найкращих традицій вітчизняного та світового досвіду.

Динамічність освітнього процесу, постійна зміна різних факторів вимагають від майбутнього вчителя початкових класів низки вмінь, які б давали можливість успішно здійснювати навчально-пізнавальну та педагогічну діяльність. Установлено, що до таких умінь науковці відносять проектувальні уміння, які значно підвищують ефективність навчального процесу, дозволяють побудувати його більш раціонально, з урахуванням усіх закономірностей і факторів, що впливають на нього.

Методологію проектування освітніх систем розглядали З. Жуковська, Молоткова, В. Радіонов та ін. Вітчизняні вчені (В. Андрущенко, Ю. Бабанський, В. Докучаєва, В. Луговий, М. Поташник та ін.) у своїх наукових доробках розкривають концептуальні засади проектувальної діяльності в педагогічному процесі ЗВО. Питання підготовки здобувачів вищої освіти педагогічних вишів до проектування навчально- виховної діяльності розробляли В. Беспалько, В. Безрукова, В. Веселова, А. Деркач, О. Дубасенюк, Коновальчук, О. Коханко, Е. Крюкова, Ю. Кулюткін, Г. Сухобська, І. Шапошнікова, С. Щербак та ін.

Мета статті - на основі аналізу психолого -педагогічної літератури уточнити сутність поняття «проектувальна діяльність» та визначити особливості її формування у майбутніх учителів початкових класів.

Фахова підготовка майбутнього вчителя початкових класів є складним, багатофакторним процесом, який передбачає виконання системи дій для розв'язання різноманітних навчально-пізнавальних та професійних завдань. Одним із важливих шляхів удосконалення процесу фахової підготовки майбутнього вчителя, організації оптимальних умов для успішного засвоєння ним теоретичних знань, оволодіння практичними вміннями ефективно розв'язувати педагогічні завдання початкової освіти дослідники вважають проектувальну діяльність.

Проектувальна діяльність - це діяльність, яка організовує процес проектування та дозволяє, використовуючи мову технологічних процедур, переводити педагогічний задум, педагогічні уявлення про той чи інший педагогічний об'єкт у форму проекту, який може бути реалізований в освітній практиці [4]. Вона є засобом розвитку й саморозвитку як специфічних проектувальних умінь, так і особистості в цілому, виступаючи універсальним джерелом навчання, виховання, творчої взаємодії учасників педагогічного процесу.

Поняття «проектна діяльність» А. Цимбалару, Т. Чернецька трактують як комплекс умінь, які забезпечують реалізацію навчального проекту, саморозвиток особистості. На думку А. Цимбалару, ця діяльність сприяє створенню розвивального середовища, яке мотивує знаннєво-вміннєву активність; організацію процесу узагальненого та безпосереднього пізнання реальної дійсності, що набуває характеру сучасного проектування, яким передбачено отримання конкретного (практичного) результату та його публічного представлення [9].

Проектувальна діяльність визначається дослідниками як продумана в усіх деталях модель педагогічної діяльності, організації та проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для здобувачів вищої освіти та викладача. Важливу роль проектувальній діяльності відводять А. Єлькін, М. Лук'янчиков [5; 8]. На їхню думку, вона є одним із факторів, який забезпечує в процесі розв'язання завдань, досягнення поставленої мети. При цьому вчені в її структурі виділяють низку умінь, якими має оволодіти майбутній фахівець: усвідомлення смислу педагогічного завдання; визначення суб'єкта та об'єкта навчальної ситуації; установлення суперечливих відношень; розуміння сутності проблеми; пошук можливих варіантів виходу з проблемної ситуації; виокремлення найбільш оптимального варіанту розв'язання ситуації.

В умовах реалізації особистісно зорієнтованої парадигми в освіті вчені та педагоги наголошують на вивченні теоретичних основ та впровадженні практичних аспектів проектування педагогічних систем у фахову підготовку майбутніх учителів.

Варто зазначити, що у науковій літературі поряд із поняттям «проектувальна діяльність» широко використовуються поняття «проектувальна технологія», «метод проектів». Аналіз наукової літератури [2; 3; 4; 6] дає можливість зробити висновок, що ці дефініції близькі за змістом. Вони передбачають детальну розробку організації, управління навчально- пізнавальною діяльністю та спрямовані на процес створення проекту. Однак між ними існують і певні відмінності. Проектувальна діяльність педагога - це процес вирішення педагогічних задач (творчих, продуктивних, дослідницьких), модель педагогічної діяльності, організації освітнього процесу. Проектувальна технологія - алгоритмізований, науковомісткий процес, який передбачає не тільки цільову, змістовну, якісну сторони, а й кількісну, розрахункову; формування інтересу, ставлення суб'єкта учіння до проектувальної діяльності тощо. Метод проектів - спосіб навчання, за якого суб'єкт учіння оволодіває знаннями та уміннями під час самостійного виконання завдань. Результатом цих педагогічних явищ є проект, для створення якого необхідна низка проектувальних умінь. Під час аналізу досліджень ми звернули увагу на таку особливість, науковці для характеристики проектувальної діяльності використовують різні варіації слова «проектувальна» - проектна, проективна.

Проектувальну діяльність Л. Бережна, Т. Батієвська [2] пропонують здійснювати за такими етапами: підготовка, планування, дослідження, оформлення результатів, звіту, оцінка результатів і процесу. На кожному етапі у майбутнього фахівця мають формуватися відповідні уміння. До прикладу, науковці виділяють такі: підготовка (визначення теми і мети проекту); планування (визначення джерел інформації, способів її збирання і аналізу, формування уявлення про бажані результати, установлення процедур і критеріїв оцінки результатів й процесу, розподіл завдань); дослідження (збирання інформації, що включає інтерв'ю, опитування, спостереження, експеримент); результати (аналіз інформації та формулювання висновків); оформлення звіту (форми презентації результатів: усний звіт, усний звіт з демонстрацією результатів, письмовий звіт тощо); оцінка результатів і процесу (рефлексія, колективне обговорення й самооцінка) [8].

У дослідженні Ю. Жиляєвої проектувальна діяльність майбутнього вчителя складається з організаційного та змістового компонентів. Так, організаційний компонент забезпечує система лекційно-семінарських занять. Змістовий компонент передбачає мотивоване вирішення певних проблемних завдань. Це потребує перегляду контенту загально-педагогічних, фахових дисциплін з метою виділення циклу проблем і, відповідно, розробки проектних завдань, система яких забезпечить інтегроване засвоєння теоретичного матеріалу в процесі проектної діяльності здобувачів вищої освіти за умов використання проектної технології [6].

Таким чином, проектувальна діяльність є однією з найперспективніших складових освітнього процесу в ЗВО, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації майбутнього вчителя, формує у нього усі необхідні життєві компетенції: полікультурні, мовленнєві, інформаційні, політичні, соціальні тощо. Використання її у фаховій підготовці забезпечує самостійне здобування та систематизацію знань, орієнтування в інформаційному просторі, бачення проблеми та розв'язання професійних завдань. У процесі цієї діяльності реалізуються актуальні завдання зростання педагогічної майстерності майбутніх учителів.

Список використаних джерел

1. Особистісно-орієнтовані технології навчання і виховання у вищих навчальних закладах: монографія / В. Андрущенко, Н. Дівинська, Б. Корольов та ін.; ред. В. Андрущенко, В. Луговий. - К.: Педагогічна думка, 2008. - 256 с.

2. Батієвська Т. В. Проектування навчального процесу майбутніх фахівців як педагогічна проблема / Т. В. Батієвська // Педагогічні науки. - 2012. - № 54. - С. 64-69.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і гол. ред. В. Г. Бусел. - К. - Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. - 1230 с.

4. Енциклопедія освіти / Академія пед. наук України; гол. ред. В. Г. Кремень. - К. : ЮРІНКОМ ІНТЕР, 2008. - 148 с.

5. Єлькін А. В. Проектна технологія навчання, данина моді чи нагальна потреба [Електронний ресурс] / А. В. Єлькін.

6. Жиляєва Ю. М. Метод проектів та проектна технологія в контексті загально-педагогічної підготовки вчителя [Електронний ресурс] / Ю. М. Жиляєва // Наукові записки Малої академії наук України. - 2009. - № 44.

7. Концепція Нової української школи [Електронний ресурс].

8. Лук'янчиков М. І. Проблема проектування навчальної діяльності майбутнім учителем у процесі фахової підготовки / М. І. Лук'янчиков // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. (Педагогічні науки): зб. наук. пр. / ред. І. Т. Богданов. - Бердянськ: БДПУ, 2014. - Вип. 3. - С. 175-180.

9. Цимбалару А. Д. Педагогічне проектування освітнього простору в школі І ступеня: підготовка та організація діяльності вчителя в системі внутрішньошкільної методичної роботи / А. Д. Цимбалару // Наукові записки Малої академії наук України: зб. наук. праць. - К.: ТОВ «Праймдрук», 2013. - Вип. 2. - С. 103-110.

Размещено на Allbest.ru