Особливості фундаментації професійної освіти та формування професійної компетентності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості фундаментації професійної освіти та формування професійної компетентності

Пономарьова Марина Сергіївна кандидат економічних наук, доцент, Державний біотехнологічний університет

Должикова Ірина Сергіївна здобувачка Державний біотехнологічний університет,

Маршуба Інна Олексадрівна здобувачка, Державний біотехнологічний університет

Анотація

професійна освіта фахівець компетентність

Професійна школа, що склалась у державі за багато десятиріч, - одна з найважливіших ланок національної системи освіти України, спрямована на забезпечення умов підготовки фахівців сучасного рівня відповідно до світових стандартів змісту освіти, на формування професійних якостей особистості. Пріоритетним напрямом реформування освітньої галузі визначено оновлення змісту професійної підготовки майбутніх фахівців, стимулювання пізнавальної діяльності, самопізнання і професійного саморозвитку. Водночас професійна освіта потребує внесення змін у механізми й способи формування ціннісних і кар'єрних орієнтацій. Оскільки професійна кваліфікація завжди конкретна, а професійна підготовка у ВНЗ має суттєві ресурсні обмеження, то професійна вища освіта в Україні спрямована на підготовку особи до виконання обов'язків та завдань (професійних робіт) певної первинної посади, яка не потребує від фахівця значного практичного досвіду професійної діяльності (професійного стажу). Характеризуючи компетентність, важливо враховувати такі компоненти: самомотивація, ціннісні орієнтації, ділові якості, сприйняття та установки щодо ролі людини у структурі суспільства. Таким чином, формування професійної графічної компетентності полягає у тому, щоб не тільки навчити його виконувати свої фахові функції, а й прищепити йому системний підхід до аналізу проблемних ситуацій і вміння на основі цього аналізу приймати оптимальні рішення, які б враховували зміст і структуру його професійної діяльності.

Для ефективного управління підприємством у нинішніх умовах має володіти такими характеристиками та якостями: стратегічне, інноваційне мислення; застосування сучасних методів і технологій в процесі управління підприємством; здатність вирішувати нестандартні проблеми та брати на себе відповідальність за прийняті рішення; вміння працювати в команді, підтримувати сприятливу для роботи атмосферу, вміння навчати підлеглих та колег. Все це вимагає побудови структури професійної компетентності й нової організації навчального процесу.

Ключові слова: професійна освіта, фундаменталізація, система освіти, професійна компетентність, ефективна робота.

Abstract

Ponomarova Marina SergeevnaPhD of Economic Sciences, Associate Professor State Biotechnological University

DolzhykovaIrynaSergeevnaApplicant State Biotechnological University

Marshuba Inna OleksadrivnaApplicant State Biotechnological University

FEATURES OF THE FOUNDATION OF VOCATIONAL EDUCATION AND FORMATION OF PROFESSIONAL COMPETENCE

The vocational school, which has developed in the country for many decades, is one of the most important parts of the national education system of Ukraine, aimed at providing training for modern professionals by world standards of education, and the formation of professional qualities. The priority area of reforming the education sector is to update the content of professional training for future professionals and stimulate cognitive activity, self-knowledge and professional selfdevelopment. At the same time, vocational education needs to make changes in the mechanisms and ways of forming value and career orientations. Since professional qualification is always specific, and vocational training in universities has significant resource constraints, vocational higher education in Ukraine is aimed at preparing a person to perform duties and tasks (professional work) of a certain primary position, which does not require significant professional experience. activities (professional experience). When characterizing competence, it is important to consider the following components: self-motivation, value orientations, business qualities, perceptions and attitudes about the role of man in the structure of society. Thus, the formation of professional graphic competence is not only to teach him to perform their professional functions but also to instil in him a systematic approach to the analysis of problem situations and the ability to make optimal decisions based on this analysis that would take into account the content and structure of his professional activity. To effectively manage the enterprise in the current environment must have the following characteristics and qualities: strategic, innovative thinking; application of modern methods and technologies in the process of enterprise management; ability to solve non-standard problems and take responsibility for decisions made; ability to work in a team, maintain a favourable atmosphere for work, ability to teach subordinates and colleagues. All this requires the construction of a structure of professional competence and a new organization of the educational process.

Keywords: vocational education, fundamentalization, education system, professional competence, effective work.

Постановка проблеми

Найважливішим фактором соціального розвитку суспільства, соціалізації особистості, накопичення і розподілу інтелектуальних цінностей, забезпечення кадрами всіх сфер життєдіяльності суспільства є професійна освіта, сутність якої визначається: соціальною діяльністю індивідів, спрямованою на формування нового типу особистості, здатної ефективно вирішувати народногосподарські, соціальні завдання суспільства; її місцем і роллю як підсистеми суспільства; зв'язком освіти з іншими підсистемами, що акумулюють соціальне замовлення, від якого залежать функції закладів освіти

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Реалізація комплексу заходів, спрямованих на модернізацію професійної освіти, забезпечуватиме формування особистості професіонала інноваційного типу, якому притаманні певні характерні риси: здатність до безперервного навчання і креативного застосування набутих знань, умінь, інших компетентностей; відповідність особистих нахилів, здібностей, інтересів обраному фаху, професії, кар'єрі; володіння англійською мовою як мовою глобального спілкування, що дає змогу збагачуватися на міжкультурній основі, розширюватиме можливості фахового зростання, мобільності; включення у соціальну і фахову комунікацію за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій; формування громадянських, патріотичних якостей, людської і професійної гідності.

Мета статті є визначити сутність та особливість фундаменталізації професійної освіти; розкрити стан та проблеми розвитку підготовки фахівців професійної освіти; розкрити формування професійної компетентності та чинники, що визначають систему освіти

Виклад основного матеріалу

Фундаментальний характер освіти є одним з пріоритетів Болонського процесу та вибором успіху при поглибленні у європейський освітній простір.

Принцип фундаменталізації стосується всіх видів освіти: загальної, професійної, технічної тощо. Фундаментальність освіти сьогодні є основою професійної гнучкості, яка вимагається постійними змінами в технології виробництва, в змісті професійної діяльності кожного працівника [1].

На початку третього тисячоліття однією з найважливіших, глобальних проблем розвитку освіти вважається її фундаменталізація. У багатьох розвинутих країнах Західної Європи, Північної Америки, Японії йдуть пошуки нових концепцій, педагогічних систем, парадигм освіти, в основі яких лежить ідея фундаменталізації освіти, прагнення подолати професійну замкнутість і культурну обмеженість освіти, переорієнтувати освіту на формування широко освіченої і гармонійно розвинутої особистості. Фундаменталізації освіти вимагають глобальні освітні процеси, які сьогодні мають місце в розвинутих країнах світу. Сьогодні в освіті, передусім у вищій, виник розрив між глобальними потребами суспільства і результатами освіти, між об'єктивними вимогами часу і загальним недостатнім рівнем освіченості, між професійною орієнтацією і потребами особистості в гармонійному задоволенні пізнавальних інтересів, між сучасними методологічними підходами до розвинутих наук і архаїчними формами їх вивчення [2].

Система професійної освіти є однією з найважливіших і найскладніших у життєдіяльності суспільства. Вона виконує різні функції, зокрема: соціальну, економічну, культуро творчу, освітню, пізнавальну та інші. Вони тісно взаємопов'язані й реалізуються в системній взаємодії навчальних закладів різних типів і форм власності, підприємств та організацій усіх економічних секторів, соціальних партнерів, громадських організацій, об'єднаних територіальних громад, органів державної влади та управління [3].

Сучасна система забезпечення якості європейського зразка є мотиваційно-розвивальною, створює умови для рівноправної фахової співпраці і боротьби за фахову репутацію, орієнтує на внутрішнє безперервне самовдосконалення. Ця система передбачає формування відповідної внутрішньої організаційної культури, забезпечення якості як основи успішного функціонування цілісної системи.

Сама особистість людини перетворюється сьогодні в її професійний інструментарій. Найбільш важливими в процесі адаптації людини до умов сучасного світу є її готовність і уміння сприймати зміни, бути готовою змінюватись самій, постійно вчитися, співвідносячи свої знання з тими вимогами, які висуває до них суспільство. Саме тому, можливість неперервного, професійного, тривалого, автономного навчання стає для кожної людини вкрай важливою [4]. В енциклопедичному виданні «Профтехосвіта України: ХХ століття» викладено унікальні історичні матеріали, які підтверджують, що підвалини професійної освіти як організаційної системи підготовки кваліфікованих спеціалістів було закладено ще в часи Київської Русі, коли Ярославом Мудрим була заснована школа перекладачів і переписувачів при Софії Київській [3]. У межах застосування системного підходу до формування і управління системою вищої професійної освіти існують такі основні завдання: створення та постійне вдосконалення переліків напрямів, спеціальностей, кваліфікацій, за якими здійснюється підготовка фахівців; програм навчальних дисциплін; дидактичних і методичних матеріалів як складових стандартів вищої освіти; визначення вимог до змісту навчання, якості освіти за попередніми рівнями; узгодження діяльності усіх ланок структури ступеневої освіти [5]. На рис. 1. можемо визначити основні першочергові умови збалансування суперечностей при фундаменталізації професійної освіти.

Рис.1. Умови збалансування суперечностей при фундаменталізації професійної освіти

Істотним недоліком професійної освіти в Українській державі є її зорієнтованість на підготовку фахівців як «пасивних виконавців інструкцій», що унеможливлює творчий розвиток людини, оскільки увага зосереджується на засвоєнні кваліфікаційних вимог, професійно- функціональних обов'язків, типових способів вирішення завдань, алгоритмів фахових дій тощо.

Наприклад, випускники закладів професійної освіти, зазвичай, чітко усвідомлюють, що: по-перше, будь-яка посада має відповідну «функціональну інструкцію», якою слід керуватися, а по-друге, більшість працівників є підлеглими і мають виконувати розпорядження та накази керівників. Означені явища призводять до стагнаційних процесів в особистісно-професійному розвитку працівників, позаяк пасивне виконання «посадових інструкцій» 332 уповільнює й істотно знижує професійне зростання фахівців, мінімізуючи їхню здатність реалізовувати наявні здібності й внутрішній потенціал.

За даними Державної служби статистики України у 2019/2020 н. р. кількість здобувачів освіти у закладах освіти розподілилася так: дошкільну освіту здобували 1,2 млн вихованців, повну загальну середню - 4,1 млн учнів, професійну (професійно-технічну) - 0,2 млн здобувачів, вищу -- 1,4 млн здобувачів. Так, порівняно з попереднім навчальним роком у 2019/2020 н. р. зменшилася загальна кількість здобувачів: дошкільної освіти -- на 3,7 % (станом на кінець 2019 р.); професійної (професійно-технічної) освіти -- на 3,6 %; вищої освіти -- на 5,4 %. За даними Директорату вищої освіти і освіти дорослих МОН (таблиця 1) основною ланкою з підготовки педагогічних працівників за спеціальностями галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка» за освітнім ступенем бакалавр у 2019/2020 н. р. є університети. Ці установи мають найбільше можливостей для підготовки педагогічних працівників.

Таблиця 1 Кількість закладів освіти, що здійснюють підготовку за спеціальностями галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка» за освітнім ступенем бакалавр у 2019/2020 н. р.

Так, наприклад, динамічне зростання цього показника характерне для спеціальностей 014 «Середня освіта», 015 «Професійна освіта» та 017 «Фізична культура і спорт» освітнього ступеня «бакалавр». Дані рис 2 дозволяють зробити важливий висновок про те, що переважна більшість профільних ЗВО готують педагогічних працівників саме для задоволення потреб регіональних ринків праці, тобто для регіонів в яких вони розташовані. Поряд з цим є ціла група, що здійснюють підготовку педагогічних працівників й для інших регіонів, тобто реалізують потреби декількох регіональних ринків праці, а в окремих випадках, й забезпечують підготовку кадрів на національномурівні.Серед регіонів країни найвищий рівень концентрації за місцем проживання випускників-педагогів характерний для Закарпатської (96,9 %), Чернівецької (96,0 %) та Одеської (94,5 %) областей, а найнижчий - для Черкаської (73,4 %), Київської (74,3 %) та Луганської (74,9 %) областей відповідно (дані отримані шляхом співставлення місця здавання ЗНО та місця працевлаштування. Проведене моніторингове дослідження дозволило визначити фактичний середній (за 2017- 2019 рр.) рівень працевлаштування за фахом випускників ЗВО за спеціальностями галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка».

Рис.3. Кількість педагогічних працівників, що здобули вищу освіту за спеціальністю 015 Професійна освіта галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка» за період 2017-2019 рр.

Питома вага цієї категорії випускників у загальній кількості випускників, які здобули вищу освітуза педагогічними спеціальностями по Україні, становить 18,2 %, зокрема за освітньо-кваліфікаційними рівнями та освітніми ступенями: спеціаліст - 24,3 %, бакалавр - 20,3 %, магістр - 16,4 % та молодший спеціаліст - 5,8 % ( рис 3). Зазначимо, що найбільша кількість випускників працевлаштовувалася до закладів загальної середньої та дошкільної освіти (63,4 % та 30,0 % від загалу відповідно).

Рис. 4. Розподіл випускників закладів вищої освіти за спеціальностями галузі знань 01 «Освіта / Педагогіка» у 2016-2019 рр. за закладами освіти, де вони працевлаштовані, осіб

Незначна решта випускників-педагогів приступали до роботи у закладах позашкільної, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти майже в рівних пропорціях у межах 2,0-2,5% на кожен з цих секторів освіти.

Таблиця 2. Розподіл випускників закладів вищої освіти за спеціальністю 015 Професійна освіта галузі знань 01 «Освіта / Педагогіка» у 2016-2019 рр. за закладами освіти, де вони працевлаштовані, %

Про недостатню вмотивованість працювати за спеціальністю свідчить також аналіз рівня працевлаштування випускників педагогічних спеціальностей до закладів освіти. Як видно з рис 3. лише 15254 випускники з 83 784 (2016-2019 років випуску), або всього 18,2 % (табл. 2) випускників за спеціальностями галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка» працевлаштувалися у заклади освіти.

Основну мету сучасної освіти можна визначити як підготовку компетентних спеціалістів, які вільно володіють професією, конкурентоздатних на ринку праці, спроможних до постійного росту в сучасному середовищі. Реформування системи освіти концентрує увагу науковців на проблемі підвищення рівня підготовки вчителів до формування професійної компетентності у майбутніх учителів технології. Критерієм якості підготовки випускників вищих навчальних закладів виступає професійна компетентність. У наукових працях сучасних дослідників представлені специфіка, структура, зміст і шляхи формування професійної компетентності. Серед характерних рис професійної компетентності виділимо наступні (рис.4) Отже, професійна компетентність - основа професійно-творчої діяльності вчителя, чинник розвитку його творчого потенціалу. Сформована в результаті навчання професійна компетентність складається з трьох компонентів: мотиваційно-ціннісного, когнітивно-процесуального та особистісно-рефлексивного. Мотиваційно-ціннісний компонент поєднує в собі сукупність якостей і потреб у вдосконаленні пам'яті, мислення, творчих здібностей. Він передбачає наявність індивідуальної системи цінностей та етичних норм, володіння науковими методами і формами пізнання, позитивне ставлення та пізнавальний інтерес до здійснення майбутньої професійної діяльності в аграрній сфері; здатність до усвідомлення необхідності ставити перед собою нові завдання з метою власного самовдосконалення через активну пізнавальну діяльність. В системі вищої освіти неможливо контролювати зовнішні чинники, які обумовлені процесами у всіх сферах життя в цілому. Ці чинники характеризують досягнутий рівень розвитку інформаційної індустрії.

Ефективна робота внутрішніх чинників вимагає гнучкості системи управління освітніми установами, готовністю і здатністю до зміни змісту освіти і форм роботи педагогів, що склалися, здатністю розпізнавати і освоювати нове, виявляти і поширювати прогресивні організаційні форми і методи учбової роботи. До внутрішніх чинників, що визначають зміни системи освіти можна віднести наступні: якість освіти і його контроль, що полягає в сформованості інформаційної системи оцінки якості освіти загалом, направленої на створення таких умов підготовки фахівців у області безпеки життєдіяльності, які необхідні і достатні для їх успішної професійної діяльності.; кадровий потенціал, що полягає у високій кваліфікація педагогічних кадрів, а також традиції лідерства в освітній системі України; інфраструктура системи освіти і її безпека, що характеризується розширенням матеріально-технічної бази і засобів підготовки фахівців у області безпеки життєдіяльності.

Сукупність даних чинників визначають специфічний напрям розвитку сучасного освітнього процесу - інформаційний, в рамках якого стало складатися уявлення про те, що необхідно перейти до використовування засобів інформаційних і комунікаційних технологій в освітньому процесі.

Висновки

В умовах радикальної переоцінки суспільної практики професійна підготовка спеціалістівбути спрямована на формування фахівця, здатного до творчості, до нестандартного мислення, до відповідальності занаслідки своєї фахової діяльності і забезпечення її професійної надійності. Звідси й потреба випереджаючої підготовки спеціаліста до майбутніх умов діяльності, сутність якої полягає в забезпеченні професійної надійності, котре починається з процесу підготовки майбутнього фахівця у ВНЗ.

Ступінь професійної компетентності пов'язаний з формуванням на основі загальної освіти таких професійно-значущих для особистості й суспільства якостей, що дозволяють їй найбільш повно реалізувати себе в конкретних видах технологічної діяльності.

Література

1. Гончаренко С. Фундаментальність професійної освіти потреба часу // Професійно-технічна освіта. № 1 2005. c.5-6.

2. Гончаренко С.У. Фундаменталізація професійної освіти як дидактичний принцип // Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія [наук.-практ. журнал]. - Вип. 2. - НТУ «ХПІ», 2008. - с. 87-91.

3. Розвиток професійної освіти в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів: монографія / Н.Г. Ничкало. - К.: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2014. - 125 с.

4. Сисоєва, С.О. Неперервна професійна освіта в контексті її технологічного забезпечення // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. № 2 (2004): 96-102.

5. Корнещук В.В. Сучасна професійна освіта в Україні і надійність спеціалістів // Наука і освіта : наук.-практ. журнал. № 1-2. 2007. с. 147-150.

6. Офіційний сайт Державної служби статистики: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

7. Васянович Г. Професійні якості майбутнього фахівця: науково-

методологічні критерії визначення і класифікації // Педагогіка і психологія професійної освіти. № 4. 2013, с. 9-33.

8. Капіца В. Ф. Професійна кар'єра успішного фахівця. K. - 2013. - 150 с.

9. Айстраханов, Д. Професійна освіта як складна система // Теорія та методика управління освітою. № 8. 2012. С.25-29.

10. Радкевич В. Теоретичні та методичні засади розвитку професійної освіти і навчання: результати, проблеми, перспективи // Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка № 11. 2016. С.5-22.

References

1. Honcharenko S. (2005). Fundamentalist' profesiynoyiosvitypotrebachasu [Fundamentality of vocational education needs time]. Profesiyno-tekhnichnaosvita - Vocational education. 1, 5-6. [in Ukrainian].

2. Honcharenko S.U. (2008) Fundamentalizatsiyaprofesiynoyiosvity yak dydaktychnyypryntsyp [Fundamentalization of vocational education as a didactic principle]. Teoriya i praktykaupravlinnyasotsial'nymysystemamy: filosofya, psykholohiya, pedahohika, sotsiolohiya [nauk.-prakt. Zhurnal - Theoryandpracticeofsocialsystemsmanagement: philosophy, psychology, pedagogy, sociologyscientificpractice. magazine.. 2, NTU "KhPI", 87-91.[in Ukrainian].

3. Nychkalo N.H. (2014) Rozvytokprofesiynoyiosvity v umovakhhlobalizatsiynykh ta intehratsiynykhprotsesiv [Development of professional education in the conditions of globalization and integration processes. monohrafiya - monograph. 125 p. Kyiv: MPU Publishing House. Dragomanova, [in Ukrainian].

4. Sysoyeva, S.O. (2004) Neperervnaprofesiynaosvita v kontekstiyiyitekhnolohichnohozabezpechennya [Continuing professional education in the context of its technological support] Neperervnaprofesiynaosvita: teoriyaipraktyka - Continuing professional education: theory and practice. 2, 96-102. [in Ukrainian].

5. Korneshchuk V.V. (2007) Suchasnaprofesiynaosvita v Ukrayiniinadiynist' spetsialistiv [Modern professional education in Ukraine and the reliability of specialists]. Naukaiosvita :nauk.-prakt. Zhurnal - Science and education: scientific-practical. magazine. 1-2, pp. 147-150. [in Ukrainian].

6. OfitsiynyysaytDerzhavnoyisluzhbystatystyky [Official website of the State Statistics Service. ukrstat.gov.ua Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua. [in Ukrainian].

7. Vasyanovych, H. (2013) Profesiyniyakostimaybutn'ohofakhivtsya: naukovo- metodolohichnikryteriyivyznachennyaiklasyfikatsiyi [Vasyanovich, G. Professional qualities of the future specialist: scientific and methodological criteria for definition and classification] Pedahohikaipsykholohiyaprofesiynoyiosvity - Pedagogy and psychology of vocational education. 4, 9-33. [in Ukrainian].

8. Kapitsa V. F. (2013) Profesiynakar"yerauspishnohofakhivtsya [Professional careerof a successfulspecialist]. Kyiv: [in Ukrainian].

9. Aystrakhanov, D. (2012) Profesiynaosvita yak skladnasystema [Vocational education as a complex system]. Teoriya ta metodykaupravlinnyaosvitoyu - Theory and methods of education management. 8, 25-29. [in Ukrainian].

10. Radkevych V. (2016) Teoretychni ta metodychnizasadyrozvytkuprofesiynoyiosvityinavchannya: rezul'taty, problemy, perspektyvy [Theoretical and methodological principles of vocational education and training: results, problems, prospects]. NaukovyyvisnykInstytutuprofesiyno-tekhnichnoyiosvity NAPN Ukrayiny. Profesiynapedahohika - Scientific Bulletin of the Institute of Vocational Education of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Professional pedagogy. 11, 5-22. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru