Викладач-експерт у галузі освіти: суть і структура науково-методичної компетентності фахівця

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут проблем виховання Національної академії педагогічних наук України

Викладач-експерт у галузі освіти: суть і структура науково-методичної компетентності фахівця

Толочко С.В. доктор педагогічних наук, доцент, головний науковий співробітник лабораторії позашкільної освіти

Київ, Україна

Анотація

У статті здійснено структурно-системний аналіз визначення змісту, форм, методів і засобів формування науково-методичної компетентності за класифікаційними ознаками професіограм викладачів у післядипломній педагогічній освіті, зокрема викладачів-експертів,, концептуалізовано функції, принципи і технології їхньої підготовки зі сформованою компетентністю синергізму становлення і розвитку. Проаналізовано практику підготовки експертів у галузі освіти в рамках післядипломної освіти закладами вищої професійної освіти та на рівні магістерських програм, а також різними недержавними організаціями, що займаються питаннями оцінки якості. Означено й конкретизовано здатності, здібності, уміння, компетенції як складові частини професійно-педагогічної та науково-методичної компетентності викладачів-експертів у галузі освіти. Визначено функції, види діяльності, ролі та складники компетентності експертів у галузі освіти. Зазначено, що експерт у галузі освіти - це працівник післядипломної, вищої, фахової передвищої, професійно- технічної освіти, котрий, окрім високопрофесійної викладацької, здатен виконувати і діяльність, пов'язану із проведенням експертизи в галузі освіти, та спроможний: здійснювати консультування керівників закладів освіти з проблем вбудовування питань освіти в стратегію розвитку регіону; забезпечувати консультаційне супроводження процесів розвитку освіти і сприяння їхньому активному впровадженню в окремому закладі освіти, територіальній громаді чи регіональній системі; здійснювати оцінку й експертизу освітніх програм і проектів на високому рівні компетентності, дослідницького планування та виконання; надавати консультаційну допомогу колегам-педагогам, які впроваджують нові технології; допомагати колегам у процесі проведення ними оцінок та експертиз, використовуючи власні професійні знання, вміння, навички, компетентність. Проаналізовано принципи, форми, методологічні основні підготовки та діяльності експертів у галузі освіти, визначено наявні організаційні проблеми, пов'язані з означеним процесом.

Ключові слова: експерт, освіта, науково-методична компетентність, післядипломна педагогічна освіта.

Abstract

TEACHER-EXPERT IN THE FIELD OF EDUCATION: THE ESSENCE AND STRUCTURE OF SCIENTIFIC AND METHODOLOGICAL COMPETENCE OF A PROFESSIONAL

Tolochko S. V.

Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor,

Chief Researcher of the Laboratory of Extracurricular Education Institute of Educational Problems of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine

The article provides a structural and systematic analysis of content, forms, methods and means of forming scientific and methodological competence according to the classification of teacher professiograms in postgraduate pedagogical education, especially teachers-experts, conceptualized functions, principles and technologies of their training with the formed competence of establishment and development synergism. Practice of training experts in the field of education in the framework of postgraduate education by institutions of higher professional education and at the level of master's programs, as well as various non-governmental organizations dealing with quality assessment is analyzed. Abilities, skills, competencies as components of professional- pedagogical and scientific-methodical competence of teachers-experts in the field of education are defined and concretized. Functions, types of activity, roles and components of competence of experts in educational field are determined. It is noted that an expert in the field of education is an employee of postgraduate, higher, professional higher, vocational and technical educational establishments, who, in addition to highly professional teaching, is able to perform activities related to examination in the field of education and is able to: consult heads of educational institutions on the problems of integrating educational issues into the region development strategy; provide consulting support for the processes of educational development and promote their active implementation in a separate educational institution, territorial community or regional system; evaluate and examine educational programs and projects at a high level of competence, research planning and implementation; provide consulting assistance to colleagues-teachers who implement new technologies; assist colleagues in the process of assessment and examination, using their own professional knowledge, skills, abilities, competence. Principles, forms, methodological basic of training and activities of experts in educational field are analyzed, existing organizational problems related to this process are identified.

Key words: expert, education/ scientific and methodological competence, postgraduate pedagogical education.

Постановка проблеми

Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» визначено пріоритети подальшого розвитку освітньої галузі в Україні. Серед ключових завдань різних рівнів педагогічної освіти є підготовка наукових і науково-педагогічних працівників відповідно до міжнародних вимог, оскільки саме вони мають забезпечити якість вищої педагогічної освіти та наукових досліджень у сфері освіти.

Мета статті - структурно-системний аналіз визначення змісту, форм і методів формування науково-методичної компетентності за класифікаційними ознаками професіограм викладачів у після- дипломній педагогічній освіті, зокрема виклада- чів-експертів, концептуалізація функцій, принципів і технологій їхньої підготовки зі сформованою компетентністю синергізму становлення і розвитку.

Виклад основного матеріалу дослідження

Активне застосування експертів у галузі освіти стало нині світовою тенденцією. Так, у Європі підготовку означених фахівців здійснює Європейська мережа (національна) агентств із гарантування якості освіти - Європейська асоціація із забезпечення якості у вищій освіті (міждержавна структура співробітництва країн-учасниць Болонської угоди). У США питанням підготовки фахів- ців-експертів у галузі освіти займається Інститут політики в галузі вищої освіти, Американське товариство з контролю якості, Національний центр оцінки освіти та регіональної допомоги. Подібні агентства діють і у Великобританії - Агентство забезпечення якості вищої освіти, а також в Німеччині - Баварський державний інститут якості шкільної освіти та досліджень.

Підготовка експертів у галузі освіти здійснюється в рамках післядипломної освіти закладами вищої професійної освіти та на рівні магістерських програм, а також різними недержавними організаціями, що займаються питаннями оцінки якості. Нині в Київському університеті імені Бориса Грінченка на базі Інституту суспільства здійснюється підготовка експертів у галузі освіти, методологічною базою якої стали осві- тологічні дослідження. Окрім того, підготовка магістерських програм з освітніх вимірювань ведеться нині щонайменше у трьох університетах - Кіровоградському державному університеті імені Володимира Винниченка, Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгома- нова та Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, які тісно співпрацюють у медах проекту «Освітні вимірювання, адаптовані до стандартів ЄС» за програмою Європейського Союзу «Tempus».

Поява нової професії - експерта в галузі освіти - викликана сучасними політичними, економічними, інтеграційними процесами. Відбувається реформування освіти, держава вводить такі «інструменти політики, що визначають пріоритетні напрями інноваційного розвитку освіти в Україні і впроваджуються в діяльність освітніх закладів, проте, на жаль, не забезпечують якісних змін самої системи, маючи більший вплив на формування її кількісних показників, ніж якісних» [2, с. 14]. Аналіз параметрів та конфігурацій систем внутрішнього забезпечення якості освіти у вітчизняних закладах вищої освіти (ЗВО), здійснений Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, дозволив визначити інструменти, які використовуються в оцінюванні якості освітніх програм. Найменш затребуваним виявився інструмент «Створення експертної панелі із професіоналів-практиків цієї сфери» [5, с. 68]. Тож в умовах компетентнісного підходу актуалізується знання основ технологій освітніх вимірювань, що є однією з найважливіших складових частин професійної компетентності фахівця. Важливим завданням забезпечення наукового супроводу розвитку освіти стало створення та впровадження в систему вищої освіти нової спеціалізації з підготовки експертів у галузі освіти.

Експерти в галузі освіти - це висококваліфіковані фахівці, інтегральна компетентність яких складається з базових та спеціальних ком- петенцій для забезпечення можливості бути експертами, консультантами, аналітиками, розробниками освітніх проектів щодо взаємопов'язаних аспектів і напрямів інноваційного розвитку освіти. Експерт у галузі освіти - фахівець системи освіти різних складників (дошкільна, середня, передвища, вища, післядипломна), який спеціалізується на питаннях розвитку освіти на основі сучасних інноваційних освітніх і управлінських технологій.

Викладач-експерт - працівник післядиплом- ної, вищої, фахової передвищої, професійно-технічної освіти, котрий, окрім високопрофесійної викладацької, здатен виконувати і діяльність, пов'язану з проведенням експертизи в галузі освіти, та спроможний: здійснювати консультування керівників закладів освіти з проблем вбудовування питань освіти в стратегію розвитку регіону; забезпечувати консультаційне супроводження процесів розвитку освіти і сприяння їхньому активному впровадженню в окремому закладі освіти, територіальній громаді чи регіональній системі; здійснювати оцінку й експертизу освітніх програм і проектів на високому рівні компетентності, дослідницького планування та виконання; надавати консультаційну допомогу коле- гам-педагогам, які впроваджують нові технології; допомагати колегам у процесі проведення ними оцінок та експертиз, використовуючи власні професійні знання, вміння, навички, компетентність. компетентність післядипломний педагогічний освіта

З огляду на вищеозначені види діяльності викладача-експерта можна виділити такі його функції: експертно-консультаційна (надання допомоги педагогічним, науково-педагогічним працівникам, іншим фахівцям системи освіти з проблем проектування й організації освітнього процесу, аналізу об'єктів і суб'єктів освіти з метою вироблення рекомендацій, формулювання альтернатив прийняття управлінських рішень, організація рефлексії діяльності з питань розвитку системи освіти; дослідницька (консультування в галузі науки, проєктування); організаційно-управлінська (консультування в галузі освіти, модернізація освітнього процесу). Означені функції актуалізуються під час професійної діяльності експерта-консультанта в таких видах діяльності: інформаційно-аналітичній (збір, аналіз і синтез інформації про фактори зовнішнього і внутрішнього середовища об'єкта консультаційної діяльності; інформації про стратегію і вектори розвитку процесів модернізації освіти, аналіз і оцінка ефективності можливих рішень і альтернатив, проектів, результатів діяльності різних суб'єктів); дослідницькій (критичний аналіз проблемної ситуації, виявлення суперечностей, симптомів, проблем; постановка проблем, побудова «дерева проблем» і визначення пріоритетів у їх вирішенні; оцінка альтернатив; розроблення рекомендацій та прийняття оптимальних рішень, адекватних конкретній проблемній ситуації); проектувальній діяльності (цілепокладання тактичне (ситуаційне) і стратегічне; проектування процесів розвитку освіти; розроблення проектів, програм і планів діяльності; конкретних рекомендацій і технологічних карт діяльності); організаційно-управлінській (участь у розробленні й реалізації корпоративної та конкурентної стратегії організації, комплексу заходів операційного характеру відповідно до стратегії організації, а також функціональних стратегій інформаційної, економічної, кадрової, управління проектами на фазі їх планування і підготовки; координація діяльності протягом проекту, відповідальність за завершення проекту); науково-педагогічній (андрагогічна) (проектування і організація різних навчальних, розвиваючих і діагностичних заходів, спрямованих на виявлення та усвідомлення актуальних проблем розвитку освіти; пошук ідей; оцінка власних можливостей і обмежень; побудова проектів можливих змін, експертиза результатів).

Ролі експертів у галузі освіти

Роль індивідуалізації процесу підготовки провідних консультантів з питань розвитку освіти важко переоцінити, оскільки кожен експерт є унікальним фахівцем у своїй галузі, який потребує, як правило, набуття ряду компетентностей, необхідних для здійснення консультаційної практики. Насамперед, вони повинні оволодіти професійною, базовими та спеціальними компетентностями, що дасть змогу за умови одночасного збереження фахової спеціалізації виконувати ролі експертів, консультантів, аналітиків, розробників із широкого кола взаємопов'язаних аспектів і напрямів інноваційного розвитку освіти [11].

У сфері освіти виділяють такі напрями наукової експертизи:

освітніх проєктів, що здійснюються під егідою ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ;

регіональних (європейських, азійських тощо) та національних освітніх проектів;

тенденцій розвитку або змін змісту освіти;

освітніх реформ на різних рівнях освітніх систем;

окремих програм, направлених на вирішення освітніх проблем;

закладів освіти й центрів неформальної та інформальної освіти;

підручників, посібників, методичних матеріалів тощо;

систем оцінювання знання;

психічного та фізичного здоров'я учнів;

підготовки кадрів (у тому числі експертів) для освітньої сфери;

освітніх ресурсів, інтернет-ресурсів та підручників.

Компетентність експертів у галузі освіти

На думку І. Тригуб, компетентність експерта визначається як його теоретичними, методологічними знаннями у сфері розвитку освіти, освітнього процесу (вони є підставою міри розуміння ним того, що відбувається, а також того, що лежить в основі його експертних оцінок), так і чітким уявленням усіх операцій у такому процесі, як експертне оцінювання. Для того, щоб зробити компетентні експертні висновки, фахівцеві необхідно: розумітися на сучасних тенденціях розвитку освіти, добре знати ситуацію в регіоні; бути об'єктивним під час аналізу й оцінки явищ у галузі освіти; уміти працювати в команді, мати відповідні комунікативні навички, здатність до спільної творчості [10, с. 39].

До професійної компетентності означених фахівців уходять здатності: здійснення консультаційного супроводу діяльності в галузі розвитку освіти в професійно близькому проблемному полі з урахуванням вимог замовника та специфіки проблеми; ефективних консультаційних послуг у ситуаціях індивідуального і групового консультування; експертної діяльності з питань розвитку освіти в суміжній професійно-проблемній сфері; навички: підготовки експертних висновків, що задовольняє вимоги щодо адресності, обґрунтованості, лаконічності, конструктивності; здійснення ефективної взаємодії з іншими експертами (робота в команді, колаборація) під час проведення групової експертизи; розроблення програм, планів та інноваційних проєктів розвитку освіти на принципах соціального проектування з урахуванням соціальних і професійних позицій, забезпечення консультаційної й експертної підтримки процесу проєктування, ефективної особистісної взаємодії із замовниками консультаційних/освітніх послуг, співвиконавцями, працівниками систем освіти; компетенції: результативного використання інформаційних ресурсів і технологій під час здійснення консультаційної, експертної та проектувальної діяльності; доцільного послуговування методами й прийомами консультування, експертного оцінювання, прийомами проєктування на принципах розробки соціальних проектів.

Експертиза як метод передбачає орієнтацію на науково-методичну компетентність і досвід фахівця-професіонала, особа якого є головним інструментом дослідження. Розроблення вимог до компетентності викладача-експерта [2; 3; 6; 9; 10; 11] уможливило укладання відповідної таблиці (табл. 1)

Таблиця 1

команду проекту з підготовки експертів у галузі освіти, утворену співробітниками базового ЗВО із залученням фахівців-практиків баз стажування і організацій-партнерів, що забезпечує цілісність, цілеспрямованість і узгодженість всіх робіт;

матеріальну базу підготовки, що включає ресурси базового ЗВО, установ для стажування а також мережу баз практик, на яких здійснюється практична частина підготовки консультанта.

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти визначає основні принципи експертів, серед яких: повага до думки кожного (колегіальність, прагнення консенсусу); прозорість (працювати відкрито, спільно з іншими членами експертної комісії заради результату, перешкоджати сторонньому впливові на експертизу); прагнення до самовдосконалення, саморозвитку на основі критичної самооцінки; культивування духу взаємної підтримки, щирості та ініціативи; формування і підтримка інституційної та персональної репутації; «гнучкість» щодо врахування особливостей напрямів наукової експертизи, ідентифікація унікальності цілей і завдань та оцінювання у цьому світлі; принципи менторства для супроводу змін (надання консультацій з упровадження змін) [5, с. 99-100]. Серед визначених основних векторів діяльності Агентства називаються: дотримання принципів навчання майбутніх експертів (інтенсивні тренінги та конкурсний відбір), необхідність формування внутрішньої культури та принципів вибору тактики; заохочення доброчесності - задіяність експертів щодо побудови процедури таким чином, щоб не виникали можливості для недоброчесних дій (необхідність світоглядних змін, адже лише декларування позитивних категорій, серед яких стрижневими є співпраця, інновація, відповідальність (підзвітність), чесність та готовність до змін, є недостатнім ) [5, с. 180].

Окрім того, наявні суто організаційні проблеми: недостатня кількість досвідченого й підготовленого експертного персоналу, а також необхідність апробації і визнання методології, що актуалізує їхню науково-методичну компетентність. Досі актуальною є проблема налагодження внутрішньої і зовнішньої комунікації, яку поки що не вирішили ані сайти установ освіти, які інтенсивно наповнюються і функціонують, ані корпоративні електронні ресурси тощо [5, с. 191].

Висновки і перспективи подальших досліджень у цьому напрямі

Отже, завдяки гнучкості та динаміці сучасного соціокультурного життя можна відзначити, що освіта тепер представлена як відкрита система, тобто така, у якій неможливо запропонувати певні постійні та незмінні рішення. Викладач-експерт має усвідомити необхідність самонавчання протягом усього життя, що передбачає активне використання телекомунікаційних технологій, пов'язаних із послуговуванням віртуальними навчальними платформами, цифровими бібліотеками та енциклопедіями, освітніми каналами і навчальними відеороликами за безперешкодного доступу до інформації, компетентності критичного мислення та аналітичних навичок. Практичне застосування знань, умінь, навичок, компетенцій викладачем-експертом сприяє мотивації та самореалізації, стимулювання до урізноманітнення царини професійних інтересів і фахового зростання та сприятиме сталому розвиткові як цілісної громади, певного закладу освіти, так і окремої людини. Перспективними напрямами подальших досліджень є наукове обґрунтування професійно-педагогічної компетентності за класифікаційними ознаками професіограм викладачів, зокрема тренера, наставника, розробка і впровадження науково-методичних систем її формування в умовах післядипломної педагогічної освіти.

Принципи, форми, методологічні основні підготовки та діяльності експертів у галузі освіти

Процес підготовки експертів у галузі освіти вимагає значної діяльності з його планування та забезпечення. Під час розробки освітньої програми для підготовки провідних консультантів варто послуговуватися такими принципами відбору змісту:

актуальності й новизни змісту навчальної програми (відповідності актуальним завданням розвитку системи освіти, наявності необхідних нормативно-правових, теоретичних знань і практичних способів для здійснення консультативної діяльності, відображення актуальних питань модернізації освіти);

адекватності сутності навчальної програми змісту професійної діяльності провідних консультантів (достатній обсяг теоретичних знань для формування способів, методів, прийомів практичної професійної діяльності у сфері консультування різних категорій працівників освіти);

операційності одиниць освітньої інформації (перелік і опис складових фахової компетентності, які повинні сформувати в слухачів з кожного розділу (теми) освітньоїУосвітньо-наукової програми, а також інструментарій оцінювання оволодіння цими компетентностями);

відповідності способів виконання освітньої програми і її змісту (теоретичні і практичні способи реалізації освітньої/освітньо-наукової про-

грами відповідають пропонованому змісту і формуванню нових професійних компетентностей слухачів-майбутніх експертів);

відповідність освітньоїУосвітньо-наукової програми обсягу навчального часу, відведеного на її освоєння (розподіл часу з урахуванням його достатності для якісного засвоєння матеріалу, формування професійної компетентності й досягнення запланованих результатів).

Серед основних груп та видів експертних методів викладачам-експертам варто використовувати такі:діагностичного спостереження;

інтерв'ю; анкетування (аналітичного експертного оцінювання); колективних та індивідуальних експертних оцінок; колективної генерації ідей (конференція ідей), «Дельфі»; комісії (проведення виробничих нарад, конференцій, семінарів, дискусій, «круглих столів»); методу відстороненого оцінювання; проєктів; навчальних тренінгів; дискусій; ігрових методів; «мозкової атаки»; проблемного навчання; кейс-методу тощо.

Якісна організація підготовки викладачів-екс- пертіву галузі освіти має включати в себе:

необхідне навчально- й науково-методичне забезпечення процесу (складу освітніх/освітньо- наукових програм і навчально- й науково-методичних матеріалів, електронних освітніх ресурсів);

кадри викладачів-тьюторів, які безпосередньо здійснюють організаційний, консультаційний і науково-методичний супровід підготовки слухачів;

Література

1. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року. Київ, 2016.

2. Кузнецова Н. Оцінка факторів, що впливають на якість освітніх послуг в Україні. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. 2014. Випуск 1-2. С. 13-19.

3. Пономаренко Н. Г. Проблема підготовки експертів з освіти в Україні. Педагогічні науки. 2016. Вип. LXX. Т. 2. С. 100-104.

4. Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 роки. Київ, 2020. 71 с.

5. Річний звіт Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за 2019 рік / заг. ред. С. Квіта. Київ : Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, 2020. 244 с.

6. Сучасні моделі педагогічної професії в системі післядипломної освіти для сталого розвитку / упоряд. Толочко С. В. : навч.-метод. посібн. / Навчально-науковий інститут неперервної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова. Київ; Ніжин, 2019. 312 с.

7. Толочко С.В. Едукологія та освітологія: актуальність розвитку наук в умовах реформування освіти в Україні. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. 2018. № 2. С. 179-191.

8. Толочко С.В. Концепція та методика формування науково-методичної компетентності викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти : монографія. Київ: Вид-во НДУ імені М.П. Драгома- нова, 2019. 376 с.

9. Толочко С.В. Педагогічне звання «викладач-експерт» в українських закладах освіти. Збірник наукових праць Л'ОГОУ. 2020. С.99-102.

10. Тригуб І.І. Експертиза як складова професійної діяльності в галузі освіти: теоретичний аспект. Освітологічний дискурс. 2014. № 1 (5). С. 218-226.

11. Чечель И.Д. Эксперт-консультант по вопросам образования: особенности подготовки и направления деятельности. Управление образованием: теория и практика.

References

1. Kontseptsiia realizatsii derzhavnoi polityky u sferi reformuvannia zahalnoi serednoi osvity «Nova ukrainska shkola» na period do 2029 roku (2016) [Concept of realization of the state policy in the sphere of reforming of general secondary education «New Ukrainian school» for the period up to 2029]. Kyiv.

2. Kuznetsova N. (2014) Otsinka faktoriv, shcho vplyvaiut na yakist osvitnikh posluh v Ukraini [Assessment of factors influencing the quality of educational services in Ukraine]. Neperervnaprofesiina osvita: teoriia ipraktyka, vyp. 1-2, рр. 13-19.

3. Ponomarenko N.H. (2016) Problema pidhotovky ekspertiv z osvity v Ukraini. [Problem of training educational experts in Ukraine]. Pedahohichni nauky, vyp. LXX, t. 2, рр. 100-104.

4. Stratehiia rozvytku vyshchoi osvity v Ukraini na 2021-2031 roky (2020) [Strategy for the development of higher education in Ukraine for 2021-2031]. Kyiv.

5. Richnyi zvit Natsionalnoho ahentstva iz zabezpechennia yakosti vyshchoi osvity za 2019 rik (2020) [Annual report of the National Agency for Quality Assurance in Higher Education for 2019] / zah. red.

6. S.Kvita. Kyiv : Natsionalne ahentstvo iz zabezpechennia yakosti vyshchoi osvity.

7. Suchasni modeli pedahohichnoi profesii v systemi pisliadyplomnoi osvity dlia staloho rozvytku (2019) [Modern models of pedagogical profession in the system of postgraduate education for sustainable development] / Tolochko S. V. Navchalno-naukovyi instytut neperervnoi osvity NPU imeni M. P. Drahoma- nova. Kyiv; Nizhyn.

8. Tolochko S.V. (2018) Edukolohiia ta osvitolohiia: aktualnist rozvytku nauk v umovakh reformuvannia osvity v Ukraini. [Education and osvitolohiia: relevance of the development of science in terms of education reform in Ukraine]. Naukovi zapysky Berdianskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu Seriia: Pedahohika, no 2, рр. 179 - 191.

9. Tolochko S.V. (2019) Kontseptsiia ta metodyka formuvannia naukovo-metodychnoi kompetentnosti vykladachiv u systemi pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity [Concept and methods of formation of teachers' scientific and methodological competence in the system of postgraduate pedagogical education] : monohrafiia. Kyiv: Vyd-vo NDU imeni M. P. Drahomanova.

10. Tolochko С. V. (2020) Pedahohichne zvannia «vykladach-ekspert» v ukrainskykh zakladakh osvity. [Pedagogical title «teacher-expert» in Ukrainian educational institutions]. Zbirnyk naukovykh prats ЛОНОІ, рр.99-102.

11. Tryhub I.I. (2014) Ekspertyza yak skladova profesiinoi diialnosti v haluzi osvity: teoretychnyi aspekt. [Expertise as a component of professional activity in the field of education: theoretical aspect] Osvitolo- hichnyi dyskurs, no 1 (5), рр. 218-226.

12. Chechel Y.D. Эkspert-konsultant po voprosam obrazovanyia: osobennosty podhotovky y napravlenyia deiatelnosty. [Expert-consultant on education: features of training and activities]. Upravlenye obrazo- vanyem: teoryia y praktyka.

Размещено на Allbest.ru