Модель цифровізації освіти на засадах індексного підходу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Модель цифровізації освіти на засадах індексного підходу

Горицька Олена Вікторівна кандидат педагогічних наук, Міжнародний гуманітарний університет

Анотація

Соціально-економічний розвиток сьогодення потребує перегляду та переоцінки цінностей та підходів до освітнього процесу. Так, якщо на початку пандемії 2019 року цифровізація освітнього процесу передбачалась як тимчасове викладання через онлайн платформи, то початок 2022 року свідчить про базову необхідність цифровізації освітнього процесу. Зокрема державні програми та документи міжнародної спільноти пронизані новими вимогами до кваліфікації освітніх кадрів та гнучкості надання освітніх послуг для всіх зацікавлених сторін. В статті наведено алгоритм взаємодії принципів організації освіти та завдань її цифровізації як базове бачення критеріїв та ключових кваліфікаційних вимог через призму розвитку компетентностей освітнього процесу, який дозволив виділити основні недоліки онлайн освіти та труднощі для педагогічного складу. Метою статті є наукове узагальнення міжнародних та вітчизняних здобутків щодо цифровізації освітнього процесу через застосування рейтингових індексів. В цій площині проаналізовані державні програми щодо єдиних норм та стандартів цифрової компетенції педагогів та виявлено дещо узагальнюючий підхід до оцінки, який не надає достовірної інформації. Для подолання виявлених диспропорцій та протиріч було розглянуто процес цифровізації освітнього процесу через рейтингові індекси та виявлені найбільш значущі індикаторі впливу, такі як креативність, користування державними та приватними послугами завдяки використанню цифрових технологій та інші. Такий підхід на основі Дельфі методу дозволив виділити найбільш вагомі індикатори та рейтингові індекси цифровізації освітнього процесу. Відмічено, що потребує деякого обґрунтування взаємодія між зацікавленими сторонами заснованого на виокремлених принципах цифрової освіти та ключовим завдання для цифровізації вищої освіти. Наведено науково-методичний підхід для складання моделі цифровізації освітнього процесу.

Ключові слова. Цифровізація освіти, рейтингові індекси, індикатори, сталий розвиток.

Horytska Olena Viktorivna Candidate of Pedagogical Sciences, International Humanities University

INDEX APPROACHED DIGITALIZATION MODEL OF EDUCATION цифровізація онлайн освіта педагогічний

Постановка проблеми

В концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України [1] одним із напрямом досягнення сталого економічного зростання є реалізація людського ресурсу, розвиток цифрових індустрій та цифрового підприємництва. Тому, вкрай актуальним постає цифровізація як інструмент педагогічної активізації досягнення цілей сталого розвитку, а саме підвищити якість вищої освіти та забезпечити її тісний зв'язок з наукою.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Автори Ріо Гема, Гонзализ Камино, Колса Ангел (2021) [2] засновують своє дослідження на взаємозвязку цифровізації та Цілей сталого розвитку. Однак, автори актуалізують своє дослідження лише розвитком цифрових аспектів освітнього процесу, нехтуючи кваліфікаційними можливостями як інструменту зростання цифрової економіки.

Чи Ю. (2018) [3] пропонує створення особливої структури інноваційних процесів у класи вищої освіти як поєднання цифровізації та стійкості в практичному середовищі.

Денисов І., Петренко Ю. та інші (2021) [5] вивчають цифровізацію навчального процесу студентів з точки зору планування їх часу в умовах дистанційного навчання методом анкетування та Делфі методом.

Шмидт Ю., Танг М. (2020) [6] розглядають процес цифровізайіі освіти крізь адаптивність інноваційно-технологічних та коммунікаційних новинок в галузях економіки, а лише потім в освітній процес.

Автор Молли Кіленн (2020) [7] присвячує своє дослідження аспектам безпеки, пов'язаної із цифровізацією освіти, саме проблематиці доступності до гаджетів та інтернет середовищу, також конфіденціальності самих даних на інформаційно-комунікативних приладах.

Мета статті

Аналіз процесу цифровізації освітнього процесу через рейтингові індекси та виявлені найбільш значущі індикаторі впливу.

Виклад основного матеріалу дослідження

Особливо важливим цифровізація як інструмент досягнення Цілей сталого розвитку 2030 в галузі освіти постає із подоланням кризи в охороні здоров'я пов'язаної із COVID-19. У зв'язку з цим основним напрямом реалізації Концепції цифрової трансформації освіти і науки на період до 2026 року [8] виступає ефективне впровадження та імплементація у використання цифрових технологій у галузі освіти та науки.

Одним із яскравих прикладів впровадження цифровізації у галузі освіти виступає Edtech, (от англ. education -- «освіта» та technology -- «технології») -- процеси в галузі освітніх технологій. Фактичний вплив такої освіти вже доведено аналітиками CogBooks (2016), як платформи для покращення наукових здібностей, доступності та спроможності підвищення кваліфікаційних можливостей та навичок завдяки прозорості надання освітніх послуг [9]. Зокрема, таке бачення цифровізації в освітньому процесі передбачено Концепцією розвитку цифрових компетентностей в Україні [10], щодо вирішення однієї з нагальних проблем сьогодення системи та опису цифрової компетентності (рамки цифрової компетентності), а також вимог до рівнів володіння цифровими навичками та цифровими компетентностями різних категорій працівників, а також системи індикаторів для моніторингу стану розвитку цифрових навичок та цифрових компетентностей (рис.1).

Рис.1 Алгоритм взаємодії принципів організації освіти та завдань її цифровізації

Також потребує деякого обґрунтування взаємодія між зацікавленими сторонами заснованого на виокремлених принципах цифрової освіти та ключовим завдання для цифровізації вищої освіти. Більш детально зупинимось на основних принципах цифровізації освіти з точки зору компетентностей, а саме принципи: домінування, персоналізації, доцільності, гнучкості та адаптивності, успішності, навчання у співпраці та взаємодії, практикоорієнтованості, наростання складності, насиченості освітнього середовища, полімодальності (мультимедійності), включеного оцінювання.

Наведений алгоритм доводить необхідність адаптації суспільства до цифровізації освітнього процесу. При цьому, перехід до нових вимог сталого розвитку в цьому контексті більш готовими виявляються студенти ніж викладачі, виникає розрив адаптивного характеру, про це також свідчать статистичні спостереження та опитування.

У дослідженні «Цифрова грамотність населення України» за період 2019 - 2021 роки, цифрові навички користування сервісами онлайн для навчання серед молоді від 10-22 років склало 68,1% від респондентів за віковою групою, тоді як респонденти віком від 23-50 лише 18.2%.

Згідно принципу включеного оцінювання стану цифровізації освітнього процесу необхідно сформувати мотиваційні ознаки та привабливий формат підвищення цифрових компітентностей викладацького составу. В цьому аспекті Європейською Комісією було розроблено інструмент SELFIEforTEACHERS, який має на меті підтримати вчителів у розвитку їхньої цифрової компетентно сті.

Структура Digital Competence of Educators DigCompEdu розрізняє різні області в яких цифрова компетентність педагогів виражається наступним чином:

1. Професійні компетенції передбачають використання цифрових технологій для спілкування, співпраці та підвищення кваліфікації.

2. Цифрові ресурси використовуються для пошуку, створення та обміном напрацьованим матеріалом для викладання та навчання.

3. Використання цифрових технологій та стратегій для покращення оцінки.

4. Використання цифрових технологій для підвищення інклюзивності, персоналізації та активного залучення.

5. Сприяння цифровій компетенції через надання можливостей творчо та відповідально використовувати цифрові технології.

6. Сприяння компетенції студентів у цифровому просторі.

Залучення до цифрової компетентності педагогів можна охарактеризувати наступними даними, станом на 21 вересня 2021 року [12] вже пройшли навчання та отримали сертифікати понад 35 000 учителів.

Інтерактивне навчання: інструменти та технології для цікавих уроків вже пройшли навчання та отримали сертифікати приблизно 10 000 учителів.

Сьогодні не існує єдиних норм та стандартів цифрової компетенції педагогів, однак у грудні 2021 року Міністерством освіти і науки України було затверджено цифрову програму підвищення кваліфікації педагогічних працівників з розвитку цифрової компетентності, як український загальний стандарт цифрової грамотності. На наш погляд програма враховує загальні показники кваліфікації окремих індивідів, тому коли мова йде про узагальнений показник, то він не надає достовірної інформації до кваліфікаційних вимог.

В міжнародній спільноті поширеним напрямком оцінки розвитку виступають рейтингові індекси.

Необхідно проаналізувати можливості цифровізації освіти крізь призму індикаторів, в опосередкованості із наведеними міжнародними індексами:

- індекс цифрової економіки та суспільства (ІЦЕС), це зведений індекс, який пов'язує показники цифрового зв'язку, людський капітал, використання інтернету та цифрові державні послуги;

- індекс прийняття цифровізації (ІПЦ) вимірює впровадження цифрових технологій у трьох вимірах економіки: люди розширення можливостей та покращення добробуту людей, уряд підвищення ефективності та підзвітності надання послуг уряду, і бізнес підвищення продуктивності та прискорення широкого зростання бізнесу;

- індекс розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІРІКТ) розраховується за методикою Міжнародного союзу електрозв'язку та характеризує досягнення країн світу з погляду розвитку інформаційно - комунікаційних технологій;

- глобальний інноваційний індекс (ГІІ) складається з 80 показників, згрупованих за вхідними та вихідними інноваційними ресурсами та віддзеркалює різні аспекти інновацій;

- індекс мережевої готовності (ІМГ) характеризує вхідні а вихідні показники готовності мережі;

- індекс цифровізації економіки (ІЦЕ) середньозважена сума показників розвитку інфраструктури, он-лайн витрати та активність користувачів.

Рейтингові індекси характеризують розвиток країни в сфері цифровізації загалом, однак не задовольняють потреби виокремлення цифрововізації освіти. Тому, доцільним постає розподіл за рівнем впливу індикаторів на рівні індивіда в площині цифровізації освіти.

Основні індикатори в даному дослідженні будуть обрано згідно Digital Competence, однак лише ті з них які пов'язані із цифровізацією освітнього процесу. Індикатори для подальшого взаємозв'язку із індексами будуть розподілені за ступенем їх значимості методом Делфі на міжнародні рейтингові індекси (табл. 1) в бальному еквіваленті від 1 до 5, де 5 найвищий показник.

Аналіз бальних показників ілюструє які саме індикатори цифровізації освіти впливають на рейтингові індекси розвитку цифровізації.

Нажаль інформаційна грамотність, обізнаність щодо авторських прав та політики ліцензування відносно даних, обізнаність щодо збереження свого здоров'я та вміння вирішувати технічні проблеми мають найнижчі показники.

Таблиця 1.

Бальна оцінка індикаторів та індексів цифровізації освіти

Це говорить про загальну неготовність соціуму до вимог цифровізації освіти. Найбільш значення індексу ІЦЕ 29 балів констатує той факт, що державою робиться акцент в першу чергу на економічне зростання, нехтуючи розвитком освітнього процесу та обізнаністю населення (рис. 2).

Рис. 2. Вагові показники впливу індексів на цифровізацію освіти

Проведений аналіз дає можливість виявити сильні та слабкі сторони цифровізації освітнього процесу та побудувати модель цифровізації освіти на базі рейтингових індексів. Сам процес цифровізації передбачає обізнаність населення до важливості додержання його вимог. Тому модель цифровізації освіти на засадах індексного підходу нами пропонується на прикладі індексу цифровізації економіки, як найвищого у бальному еквіваленті.

За об'єктивною оцінкою людській капітал, що є складовим ІЕЦ можливо досягти через зростання соціальних показників, тоді як за суб'єктивною оцінкою - за допомогою особистого комфорту та добробуту суспільства. Досягнення сталих об'єктивних та суб'єктивних показників розвитку можливо при чіткому плануванні та просуванні інтеграції цифрових технологій в цифрові державні послуги шляхом додержання вимог сталого розвитку України до 2030 року: підвищити якість цифрової освіти та забезпечити доступність, зосередитись на якісних кваліфікаційних вимогах та співпрацю держава-освіта бізнес, створити інклюзивні умови на основі інноваційних підходів (рис.3).

Вихідні індикатори ІЕІ

Рис. 3. Модель цифровізації освіти

Описуючи подану модель прослідковується взаємозалежність всіх складових цифровізації освіти у важливості державної підтримки. Механізм державної підтримки передбачає інклюзивність доступу до освіти всіх зацікавлених сторін. Завдяки інклюзивності освітнього процесу прослідковується більш чітка взаємозалежність економічних показників від бізнесдіяльності і економічних важелів впливу влади на бізнес середовище. Однак, всі ці процеси мають круговий вплив один на другий, як то досягнення добробуту населення не можливе без якісної освіти та гідної праці, соціальний капітал залежить від підтримки держави та виступає основною складовою ІЦЕ.

Висновки

Проведене дослідження актуалізує на тому, що в Україні цифровізація освіти знаходиться на початку свого становлення. Найбільш складним є переорієнтація кваліфікаційних кадрів до стандартів та норм цифровізації освіти, про це свідчить проведений аналіз в дослідженні, а саме бальна оцінка індикаторів освітнього процесу. Так, найнижчі бали належать до таких вагомих індикаторів як інформаційна грамотність, обізнаність щодо авторських прав та політики ліцензування відносно даних, обізнаність щодо збереження свого здоров'я, вміння вирішувати технічні проблеми. Тоді як найвищі показники належать вмінню управлять цифровим контентом та користування державними та приватними послугами завдяки використанню цифрових технологій. Це підтверджує аксіому, що індекс цифровізації економіки виходить на передній план державного розвитку. На основі аналізу рейтингових індексів була запропонована модель цифровізації освіти на основі розвитку соціального капіталу та добробуту населення крізь призму механізму державної підтримки, як тих, що на вході забезпечують зростання індексу цифровізації економіки загалом та підвищення обізнаності до цифровізації освіти зокрема.

Література:

1. Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/67-2018-%D1%80#n13.

2. Del Rio, Gema & Gonzalez, Camino & Colsa, Angel. (2021). Unleashing the convergence amid digitalization and sustainability towards pursuing the Sustainable Development Goals (SDGs): A holistic review. Journal of Cleaner Production. Doi https://doi.org/10.1016/_j.jclepro.2020.122204

3. Ghi, Y. (2018). Educational technology as a key enabler for achieving the sustainable development goal. KDI Central Archives. URL: https://archives.kdischool.ac.kr/bitstream/11125/ 32283/1/Educational%20technology%20as%20a%20key%20enabler%20for%20achieving%20the %20Sustainable%20Development%20Goal%204.pdf

4. Lampoltshammer TJ, Albrecht V, Raith C. Teaching Digital Sustainability in Higher

Education from a Transdisciplinary Perspective. Sustainability. 2021;13(21):12039.

https://doi.org/10.3390/su132112039

5. Denisov I, Petrenko Y, Koretskaya I, Bencic S. The Gameover in Universities Education Management during the Pandemic COVID-19: Challenges to Sustainable Development in a Digitalized Environment. Sustainability. 2021; 13(13):7398. https://doi.org/10.3390/su13137398

6. Schmidt J.T., Tang M. (2020) Digitalization in Education: Challenges, Trends and Transformative Potential. In: Harwardt M., Niermann PJ., Schmutte A., Steuernagel A. (eds) Fuhren und Managen in der digitalen Transformation. Springer Gabler, Wiesbaden. https://doi.org/10.1007/978-3-658-28670-5_16

7. Killeen M. Privacy concerns set to grow with the digitalization of education. URL: https://www.euractiv.com/section/digital/news/privacy-concerns-set-to-grow-with-the-digitalisation-of- education/

8. Проект Концепції цифрової трансформації освіти і науки. Міністерство освіти і науки України. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/koncepciya-cifrovoyi-transformaciyi-osviti-i- nauki-mon-zaproshuye-do-gromadskogo-obgovorennya

9. Edtech technology (2016). CogBooks. URL: https://www.cogbooks.com/

2016/02/04/improve-student-success

10. Концепція розвитку цифрових компетентностей в Україні. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/167-2021-%D1%80#n93

11. Цифрова грамотність населення України. Дія, 2020. URL:

https://osvita.diia.gov.ua/uploads/0/2625-doslidzenna_2021_ukr.pdf

12. Цифрові навички для вчителів. Дія, 2021. URL: https://nus.org.ua/view/yak- uchytelyam-pidvyshhyty-tsyfrovi-kompetentnosti

References:

1. Koncepcya rozvitku cifrovo'i' ekonomіki ta suspd'stva Ukrami na 2018-2020 roki [The concept of development of the digital economy and society of Ukraine for 2018-2020]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80#n13 [in Ukrainian].

2. Del Rio, Gema & Gonzalez, Camino & Colsa, Angel. (2021). Unleashing the convergence amid digitalization and sustainability towards pursuing the Sustainable Development

Goals (SDGs): A holistic review. Journal of Cleaner Production. Doi

https://doi.org/10.1016/_j.jclepro.2020.122204

3. Shi, Y. (2018). Educational technology as a key enabler for achieving the sustainable development goal. KDI Central Archives. URL: https://archives.kdischool.ac.kr/bitstream/ 11125/32283/1/Educational%20technology%20as%20a%20key%20enabler%20for%20achieving% 20the%20Sustainable%20Development%20Goal%204.pdf

4. Lampoltshammer TJ, Albrecht V, Raith C. Teaching Digital Sustainability in Higher Education from a Transdisciplinary Perspective. Sustainability. 2021;13(21):12039. https://doi.org/10.3390/su132112039

5. Denisov I, Petrenko Y, Koretskaya I, Bencic S. The Gameover in Universities Education Management during the Pandemic COVID-19: Challenges to Sustainable Development in a Digitalized Environment. Sustainability. 2021; 13(13):7398. https://doi.org/10.3390/su13137398

6. Schmidt J.T., Tang M. (2020) Digitalization in Education: Challenges, Trends and Transformative Potential. In: Harwardt M., Niermann PJ., Schmutte A., Steuernagel A. (eds) Fuhren und Managen in der digitalen Transformation. Springer Gabler, Wiesbaden. https://doi.org/10.1007/978-3-658-28670-5_16

7. Killeen M. Privacy concerns set to grow with the digitalization of education. URL: https://www.euractiv.com/section/digital/news/privacy-concerns-set-to-grow-with-the- digitalisation-of-education/

8. Proekt Koncepcii cifrovo'i transformacii osviti і nauki [Draft Concept of digital

transformation of education and science]. (n.d). mon.gov.ua Retrieved from

https://mon.gov.ua/ua/news/koncepciya-cifrovoyi-transformaciyi-osviti-i-nauki-mon-zaproshuye- do-gromadskogo-obgovorennya [in Ukrainian].

9. Edtech technology (2016). CogBooks. URL: https://www.cogbooks.com/2016/02/04/ improve-student-success

10. Koncepcija rozvitku cifrovih kompetentnostej v Ukraini. Verhovna Rada Ukraini [The concept of development of digital competencies in Ukraine]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/167-2021-%D1%80#n93 [in Ukrainian].

11. Cifrova gramotnist' naselennja Ukraini. Dija, 2020 [Digital literacy of the population of Ukraine]. (n.d). osvita.diia.gov.ua Retrived from https://osvita.diia.gov.ua/uploads/0/2625- doslidzenna_2021_ukr.pdf [in Ukrainian].

12. Cifrovi navichki dlja vchiteliv. Dija, Digital literacy of the population of Ukraine [Digital skills for teachers].(n.d). nus.org.ua Retrived from https://nus.org.ua/view/yak-uchytelyam- pidvyshhyty-tsyfrovi-kompetentnosti [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru