Формування фахової компетентності майбутніх учителів початкової школи до застосування інноваційних технологій

Размещено на http://allbest.ru

Закарпатський угорський інститут ім. Ф. Ракоці ІІ, м. Берегово

Формування фахової компетентності майбутніх учителів початкової школи до застосування інноваційних технологій

Островська Маріанна Ярославівна кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри педагогіки та психології

Анотація

У даній статті розглядається основний зміст понять «компетенція», «компетентність», «фахова компетентність», які активно досліджуються в сучасній науці. Здійснено аналіз поглядів провідних вітчизняних та зарубіжних науковців. Розглянуто різні підходи до трактування поняття «компетентність»: як здатність застосовувати знання та вміння; як спроможність кваліфіковано провадити діяльність; як здатність успішно задовольняти індивідуальні та соціальні потреби та інші. Досліджено визначення «фахової компетентності» майбутніх учителів, проведено аналіз співвідношень понять «компетентність» та «компетенція», які з різних точок зору або ототожнюються, або визнаються підпорядкованими. Розглянемо структурно-змістову модель підготовки вчителя початкової школи в контексті сучасних освітніх парадигм; проаналізуємо вимоги особистісно орієнтованого навчання; розкриємо роль педагогічної практики у підготовці майбутнього вчителя. Саме сучасний етап розвитку суспільства детермінує необхідність реформування освітньої галузі, зокрема модернізацію початкової ланки. Цей перехід можливий за умови переорієнтації освітніх цінностей, утримуванні освітніх систем на фундаментальному науковому інструментарії гуманістичного характеру, що сприяє формуванню готовності до освітньої дії суб'єктного характеру, як усвідомленого і цілеспрямованого процесу. Закономірність впровадження компетентністного підходу в освіту визначається необхідністю формування у тих, що навчаються адекватної сучасному рівню знань картини світу, цілісного світобачення і наукового світогляду, інтеграції особистості в національну і світову культуру.

Ключові слова: інноваційні технології, початкові класи, фахова компетентність, майбутні вчителі.

Abstract

Formation of professional competence of future teachers to the application of innovative technologies

Ostrovska Marianna Yaroslavivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Pedagogy and Psychology of the Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education Ukraine, Beregovo

This article discusses the main content of the concepts of "competence", "competence", "professional competence", which are actively studied in modern science. The analysis of the views of leading domestic and foreign scientists is carried out. Different approaches to the interpretation of the concept of "competence" are considered: as the ability to apply knowledge and skills; as the ability to conduct qualified activities; as the ability to successfully meet individual and social needs and others.

The definition of "professional competence" of future teachers is studied, the analysis of the relationship between the concepts of "competence" and "competence", which from different points of view are either identified or recognized as subordinate. Competences are defined as a standard of experience of actions, knowledge, skills, abilities, creativity, emotional and value activity, and competence as a level of achievement of the specified competencies.

Consider the structural and semantic model of primary school teacher training in the context of modern educational paradigms; analyze the requirements of personality- oriented learning; we will reveal the role of pedagogical practice in the training of future teachers. It is the current stage of development of society that determines the need to reform the education sector, in particular the modernization of the primary level.

This transition is possible if the reorientation of educational values, keeping educational systems on the fundamental scientific tools of humanistic nature, which contributes to the formation of readiness for educational action of a subjective nature, as a conscious and purposeful process. The regularity of the implementation of the competence approach in education is determined by the need to form in students adequate to the current level of knowledge picture of the world, holistic worldview and scientific worldview, integration of the individual into national and world culture.

Keywords: innovative technologies, primary classes, professional competence, future teachers.

Вступ

Постановка проблеми. Глобальні суспільні процеси, зумовлені демократизацією життя, науково-технічним прогресом, інформатизацією та комп'ютеризацією, мають систематичний і незворотний характер. Швидкість та вектори розвитку сучасних країн, обумовлені освітою, яка здійснює безпосередній та найбільший вплив на особистість і суспільство. Освіта є соціальним інститутом, через який проходить кожна людина, набуваючи при цьому рис особистості, фахівця і громадянина.

Завдяки діяльності вчителя реалізується державна політика у створені інтелектуального, духовного потенціалу нації, розвитку вітчизняної науки, техніки і культури, збереженні і примноженні культурної спадщини сучасних країн. Все це висуває нові вимоги до підготовки вчителя, його професійного становлення і фахової компетентності. Саме компетентнісний підхід розглядається як один із важливих концептуальних принципів, який визначає сучасну методологію оновлення змісту освіти. Враховуючи досвід розвинених європейських країн, можна стверджувати, що поняття “ключові компетентності” виступає в даному контексті як “вузлове” поняття, оскільки компетентність носить інтегрований характер, а саме: об'єднує професійні знання, інтелектуальні навички і вміння, способи діяльності. Поняття “компетентність” (лат.сотреїепБ - відповідний, здібний) означає коло повноважень будь-якої посадової особи чи органу; володіння знаннями, досвідом у певній галузі. Під професійною компетентністю педагога розуміють особистісні можливості вчителя, які дозволяють йому самостійно і ефективно реалізувати цілі педагогічного процесу. Для цього потрібно знати педагогічну теорію, уміти застосовувати її в практичній діяльності. “Компетентність” визначає рівень професіоналізму особистості, а її досягнення відбуваються через здобуття нею необхідних компетенцій, що є метою професійної підготовки фахівців. Під поняттям компетенція будемо розуміти сукупність взаємозалежних якостей особистості (знання, уміння, навички, способи діяльності), необхідних для якісної продуктивної діяльності. Компетентність особистості визначаємо як володіння нею відповідними компетенціями. У самому загальному випадку, педагогічна компетентність є системою наукових знань, інтелектуальних і практичних умінь і навичок, особистісних якостей і утворень, яка при достатній мотивації та розвинених професійних психічних установок забезпечує самореалізацію, самозбереження та самовдосконалення особистості педагога в процесі професійної діяльності [5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукових джерел показав, що проблема підготовки майбутнього вчителя має високий рівень актуальності як в українських, так і у закордонних вчених. Дослідження науковців присвячені аналізу різноманітних аспектів проблеми підготовки майбутнього вчителя початкових класів: теоретичний (О.Г. Мороз, Л.С.Нечепоренко, І.Ф.Прокопенко, О.Я.Савченко та ін.); організаційно- педагогічні умови (Н.Г.Калачник, В.І. Лозова, А. І. Підласий та ін.), педагогічна майстерність (Є. С. Барабіна, І. А. Зязюн, Н. В. Кузьміна), індивідуалізація (О. М. Пєхота, А. В. Ткаченко та ін.), творчість (Л. П. Акімова, В. А. Кан-Калик, Н. В. Кічук, Г. В. Троцко та ін.), історико-педагногічні дослідження (Н. М. Дем'яненко, С. Т. Золотухіна, О. А. Лавриненко та ін.), зарубіжна теорія і практика (С. Аргірус, Д. Макінтура, Д. Шьон та ін.) [6].

Мета статті - визначити особливості фахової компетентності майбутніх учителів початкової школи до застосування інноваційних технологій. Мета сучасної освіти - створення умов для якісного навчання формування компетентного випускника, здатного використовувати отримані знання в реальному житті, витримувати конкуренцію на ринку праці спрямованість процесу навчання на формування і розвиток ключових (базових і основних) та предметних компетенцій особистості

Виклад основного матеріалу

Сьогодні, як ніколи раніше, швидко змінюється світ. Фахова компетентність вчителя - важлива умова при впровадженні нових Державних стандартів у школі.

Компетенція - добра обізнаність із чим-небудь, коло повноважень когось.

Компетентність - володіння людиною певною компетенцією.

Компетентний - такий, що має достатні знання у якій-небудь галузі, добре з чим-небудь обізнаний, сукупність знань і умінь, необхідних для ефективної професійної діяльності: вміння аналізувати, передбачати наслідки професійної діяльності, використовувати ( застосовувати) необхідну інформацію.

На проблемі підготовки вчителів початкової школи ще в ХІХ столітті акцентував фундатор педагогіки К. Д. Ушинський. Зокрема, він зазначав, що майбутній учитель повинен оволодіти дидактикою, особливостями організації навчального процесу, методикою викладання окремих предметів. З огляду на це ним було запропоновано цілісну систему підготовки вчителя початкової школи, що містить загальнонауковий, спеціальний та педагогічний аспекти.

Головним завданням у підготовці педагогічних кадрів К. Д. Ушинський уважав вироблення у них свідомого ставлення до практичної діяльності й створення міцних основ для майбутньої праці над собою. Педагогічні ідеї видатного вченого щодо необхідності відповідної підготовки вчителя народної школи в цілому і вчителя початкової школи зокрема не втратили свого значення й сьогодні [6]. Вагомий внесок у дослідження проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів зробив Ш. О. Амонашвілі. Він є прихильником гуманно- особистісної педагогіки, яка надихає вчителя на створення такого навчального процесу, під час якого учень сам навчається змінювати, покращувати, удосконалювати умови життя. Джерелом такого прагнення повинна стати висока духовність. Його «Школа життя» розглядає освіту як процес живлення душі та серця дитини найкращими одухотвореними плодами людської культури й цивілізації. І початковий ступінь освіти є першочерговою складовою всього освітнього процесу. Ш. О. Амонашвілі зауважує, що вчитель служить високій меті людства, планетарній та космічній еволюції, для нього повинні бути створені такі умови, щоб його життя повністю було присвячене справі виховання [1].

На підставі аналізу професійної діяльності вчителів початкових класів Л. О. Хомич доходить висновку, що вони не завжди підготовлені до творчого розв'язання навчально-виховних завдань, а це призводить до того, що вони недостатньо сприяють розвитку індивідуальності кожного молодшого школяра. На її думку, значною мірою це зумовлено тим, що професійно-педагогічні знання, яких набувають майбутні вчителі під час навчання у вищій школі, не становлять єдиної системи, що функціонує у реальній практичній діяльності вчителя.

Науковець зазначає також, що студенти факультетів початкового навчання «недостатньо усвідомлюють значення провідних ідей і тенденцій передової педагогічної науки й практики, не завжди знають способи використання педагогічної теорії на практиці» [9, с. 4]. Ядром професійної підготовки О.Я.Савченко вважає її зміст, фундаментальність якого має забезпечити випереджувальну підготовку спеціаліста. Розглядаючи зміст професійної підготовки вчителя початкових класів, науковець приходить до висновку щодо його невідповідності цьому положенню. Початкова освіта, зауважує вчена, є багатопредметною. Сучасному вчителю необхідно забезпечити повноцінний навчальний процес, а отже, нагальною є потреба оновлення змісту методичної підготовки вчителів за принципом цілісності, системності та інтеграції; урахування тих процесів, які визначають діяльність сучасної початкової школи. Тому, на думку О. Я. Савченко, необхідно змінити наявну традицію (будь-що забезпечити навантаження всіх викладачів), а переорієнтувати кадри на підготовку нових курсів відповідно до нових потреб практики [8]. З огляду на зазначене, вона доходить такого висновку: у формуванні особистості майбутнього вчителя початкових класів необхідно згармонізувати загальнокультурні, психолого-педагогічні й особистісних якостей. компетентність вчитель інновація професійний

Наслідком підготовки студентів може виступати визначений рівень готовності або підготовленості до професійної діяльності. Проаналізувавши наукові дослідження можемо стверджувати, що «готовність до професійної діяльності вчителя» розуміється як якість особистості, що охоплює позитивне ставлення до професії, здібності, знання, уміння, навички, стійкі професійно важливі якості, як актуальне психічне становище, яке є наслідком педагогічної діяльності, як складне утворення, в центрі якого перебуває ставлення до педагогічної діяльності як до головного сенсу життя, відповідальне ставлення до цієї діяльності, здібності до самовіддачі в педагогічній діяльності, професійні якості, знання, вміння, навички.[7]

А от що ж до поняття «підготовленість», то воно означає «наявність підготовки до будь-якої справи, роботи» [6]. Підготовленість студента до педагогічної діяльності передбачає наявність у нього спеціальних знань, умінь, навичок, необхідних для здійснення цієї діяльності [5]. Розглянемо сутність, компоненти й види підготовки. З позиції інтеграційного підходу підготовка педагога об'єднує особистісний, когнітивний і операційний компоненти. Вивчення наукових джерел показало, що професійно-педагогічна підготовка майбутнього вчителя в педагогічному вищому навчальному закладі є складною, багатоаспектною, багатофункціональною діяльністю. Мета, зміст, операції, наслідки є структурними елементами професійної підготовки і складаються з таких компонентів: мотиваційно-цільового, змістового, операційного і результативно-оцінювального. Важливою складовою частиною підготовки майбутнього вчителя є цільовий компонент. Мета професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів відповідно до вимог Галузевого стандарту вищої освіти [3] полягає в тому, щоб підготувати такого вчителя, котрий володіє знаннями в галузі педагогічної і психологічної науки, має значну методичну базу, володіє педагогічною технікою, вміє адекватно реагувати на будь-яку педагогічну ситуацію, прагне до творчості.

Змістовий компонент підготовки вчителя охоплює сукупність професійних знань, умінь і навичок, відображених у Галузевому стандарті вищої освіти [3]. Цей компонент передбачає виявлення в освітньому процесі вищого навчального закладу тих видів діяльності студента, які притаманні майбутньому вчителю (навчально-пізнавальну, виховну, вільного спілкування). До них ми віднесли також види діяльності вчителя: організаційну (організація дитячого і юнацького руху у школі та за її межами), методичну (вивчення передового педагогічного досвіду, досягнень науки), позашкільну (робота за місцем проживання, в позашкільних закладах), викладацьку (робота з реалізації навчального процесу), виховну (виховання і розвиток учнів), управлінську (керівництво освітніми закладами), науково-дослідну, а також самоосвіту і самовиховання самого вчителя.

Операційний компонент підготовки майбутнього вчителя представлений у вищих навчальних закладах традиційними для вищої освіти методами, формами і засобами навчання. До основних форм організації навчального процесу у вищих навчальних закладах належать лекційні, семінарські, лабораторні і практичні заняття, самостійна робота. Також впроваджуються і нетрадиційні форми: лекція-прес-конференція, семінар-«мозковий штурм», семінар-«круглий стіл», семінар-ділова гра та інші. Вибір форми організації навчального процесу залежить від навчальної дисципліни, змісту теми, рівня підготовки студентів і викладачів, покликаний сприяти забезпеченню найповнішого розкриття змісту обговорюваної теми, досягненню найбільшої активності студентів [10]. Розкриваючи проблему суті та структури підготовки майбутнього вчителя, Сінопальнікова Н. М. до найпоширеніших методів навчання студентів віднесла такі групи: інформаційно-розвивальні (лекція, розповідь, пояснення, бесіда, демонстрація навчального кінофільму, самостійна робота з книгою тощо), проблемно-пошукові (проблемна лекція, евристична бесіда, навчальна дискусія, пошукова лабораторна робота), методи практичного навчання (аналіз педагогічних ситуацій, розв'язання педагогічних завдань, ділова гра тощо). Вибір методів навчання залежить від низки умов аналогічних вибору форм організації навчання. Визначимо окремі види засобів навчання: навчально- наочні, вербальні, аудіовізуальні [9].

Результативний компонент професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкової школи передбачає досягнення випускником визначеного рівня оволодіння системою знань теоретичних основ педагогіки, психології, предметних методик, вікової фізіології, медичних знань, а також грамотного використання отриманих знань у майбутній практичній педагогічній діяльності.

З основ педагогіки студент повинен оволодіти взаємовідношенням та взаємозв'язком різних понять, а також уміти користуватися ними на практиці. Крім того, студент повинен володіти знаннями основ психології: основні вікові завдання і способи їхнього розв'язання, вікові особливості навчальної діяльності, мотиваційний компонент навчальної діяльності, здібність і обдарованість, способи діагностування й розвитку здібностей. Під час підготовки у студентів формуються визначені вміння: проводити експериментальну роботу з учнями, проводити діагностику учнів тощо.

Майбутній вчитель повинен також володіти системою методичних знань, умінь і навичок: знати психолого-педагогічні концепції навчання і використовувати їх як основу у своїй практичній діяльності, знати й розв'язувати проблеми наступності, досконально знати вимоги, які висуваються до обов'язкового мінімуму змісту шкільної освіти; досконально володіти методикою викладання предметів, творчо використовувати методичні інновації й ідеї, вміння самостійно обрати або скласти програму навчання, уміти методично грамотно викласти навчальний матеріал, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дитини. Аналіз наукової літератури й Галузевого освітнього стандарту дозволяє визначити такі види підготовки вчителя: методологічну, культурологічну, загальнокультурну, предметну, методичну, психолого-педагогічну, спеціальну, дидактичну, професійно-етичну, теоретичну і практичну.

Методологічна підготовка являє собою процес формування у студентів системи різних знань про принципи, методи дослідження й перетворення педагогічної діяльності. Методична підготовка озброює студентів знанням принципів, змісту, правил, засобів, активних методів і форм сучасного виховання і навчання й забезпечує готовність до здійснення навчально- виховної роботи у школі. Загальнокультурна підготовка покликана забезпечити формування й розвиток світогляду вчителя, розширити його загальну освіту.

Психолого-педагогічна підготовка спрямована на професійну освіту вчителя, формування і розвиток педагогічних умінь, розвиток його творчої індивідуальності. Предметна (спеціальна) підготовка - частина професійної підготовки, у ході якої відбувається оволодіння теоретичними і практичними знаннями, притаманними кожній вузькій професії, формування системи умінь і навичок, розвиток здібностей і надбання професійного досвіду.

Висновки

Проведений аналіз свідчить, що формування фахової компетентності при професійно-педагогічній підготовці вчителя початкової школи характеризується сьогодні багатоаспектністю й варіативністю змісту і повинна носити інтегративно-міждисциплінарний характер.

Тому інтегративний підхід, який на сьогодні недостатньо розроблений, слід розглядати як один з пріоритетних напрямків удосконалення професійно-педагогічної освіти, оскільки він забезпечує комплексність, повноту, цілісність знань, формування системного мислення майбутнього педагога, сприяє глибокому осмисленню педагогічної діяльності, мобільність і варіативність змісту педагогічної освіти.

Ми підтримуємо думки науковців і визначаємо формування фахової компетентності учителів початкової школи як процес оволодіння особистістю загальнонауковими, професійними знаннями і вміннями для успішного здійснення професійної діяльності.

Процес підготовки майбутнього вчителя на сучасному етапі можна умовно поділити на такі основні компоненти: загальна підготовка методологічно-розвиваюча); спеціально-професійна (психолого-педагогічна, методична); особистісна підготовка (самовиховання особистості майбутнього педагога, його самовизначення).

Сучасний навчальний план, який відображає зміст професійної підготовки майбутнього спеціаліста, передбачає, що важливе місце в системі професійної підготовки вчителів належить дисциплінам психолого-педагогічного циклу. Виділимо окремо загальнопедагогічну підготовку як елемент загальної, спеціально-професійної та особистісної підготовки майбутнього вчителя. Результатом такої підготовки є оволодіння студентами певним рівнем змістовно-процесуальних та наукових основ педагогічної діяльності, формування у них цілісного комплексу загальнопедагогічних знань, умінь, навичок [2].

Таким чином, перераховані позиції підтверджують важливість проблеми вдосконалення професійної підготовки майбутнього учителя початкової школи, що розглядається нами. На наш погляд, вдосконаленню професійної підготовки сприятиме створення інтегративних курсів, реалізація єдності теорії і практики, підготовка педагога до інноваційної професійної діяльності.

Література

1. Амонашвили Ш. А. Педагогическая симфония / Ш. А. Амонашвили. - М.: Издательский Дом Шалвы Амонашвили, 2002. - 672 с.

2. Володько В. М. Основні компоненти загальнопедагогічної підготовки майбутнього вчителя / В. М. Володько / / Проблеми сучасної педагогічної освіти: зб. ст. / Крим. держ. гуманіт. ін-т. - К., 2001. - Вип. 3. - 4. - С. 25-42.

3. Галузевий стандарт вищої освіти. Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра за спеціальністю 6.010100 початкове навчання [розробники В. І. Бондар,

І. М. Шапошнікова, А. П. Каніщенко, С. В. Страшко, Т. І. Тітова, З. Л. Гейхман]. - К.: Альянс, 2006. - 140 с.

4. Денисенко В. В. Формування ціннісних орієнтацій майбутніх учителів початкових класів : автореф. дис. канд. пед. наук: / В. В. Денисенко.- Харків, 2005. - 19 с.

5. Концепція педагогічної компетентності [розробники Банашко Л.В., Севастьянова О. М., Крищук Б. С., Тафінцева С. І.]. - Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, 2022.

6. Нестеренко Т.С. Професійна підготовка майбутнього вчителя початкової школи / Т.Нестеренко // Наукові записки. - 2018. Серія Педагогічні науки. - Випуск 167. - С.69-74

7. Новий тлумачний словник української мови [Текст]: 42 000 слів. Т. 3. П-Я / [уклад.: В. В. Яременко, О. М. Сліпушко]. - 2-ге вид., випр. - К.: Аконіт, 2001. - 862 с.

8. Савченко О. Я. Удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів / О. Савченко // Початкова школа. - 2001. - № 7. - С. 1-4.

9. Сільвейстр А. М. Інтеграція знань як психолого-педагогічна проблема / А. М. Сільвейстр, М. О. Моклюк, О. О. Моклюк // Науковий часопис. Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5 : Педагогічні науки : реалії та перспективи : зб. наук. праць. - Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017. - Вип. 57. - С. 171-178.

10. Хомич Л. О. Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів / Л. О. Хомич.- К.: Магістр-S, 1998. - 201 с.

References

1. Amonashvyly, Sh.A. (2002). Pedahohycheskaia symfonyia [Pedagogical symphony]. Moscva: Yzdatelskyi Dom Shalvbi Amonashvyly - Moscow: Shalva Amonashvili Publishing House, 2002. - 672 p. [in Russian].

2. Volodko, V. M. (2001). Osnovni komponenty zahalnopedahohichnoi pidhotovky maibutnoho vchytelia [The main components of general pedagogical training of future teachers]. Problemy suchasnoi pedahohichnoi osvity: zb. st. / Krym. derzh. humanit. in-t. - Problems of modern pedagogical education: collection. Art. /Crimea. state humanities. int., 3-4, 25-42 [in Ukrainian].

3. Bondar, V. I., Shaposhnikova, I. M., Kanishchenko, A. P., Strashko, Sk. V., Titova, T. I., Heikhman, Z. L. (2006). Haluzevyi standart vyshchoi osvity. Osvitno-profesiina prohrama pidhotovky bakalavra za spetsialnistiu 6.010100 pochatkove navchannia [Industry standard of higher education. Educational and professional bachelor's program in specialty 6.010100 primary education]. Alians - Alliance, - 140 р. [in Ukrainian].

4. Denysenko, V. V. (2005). Formuvannia tsinnisnykh oriientatsii maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv. [Formation of value orientations of future teachers of primary school]. Extended abstract of candidate 's thesis. Kharkiv. [in Ukrainian].

5. Banashko, L.V., Sevastyanova, O.M., Krishchuk, B.S., Tafintseva, S.I. (2022). Kontseptsiia pedahohichnoi kompetentnosti [The concept of pedagogical competence]. - Khmelnytska humanitarno-pedahohichna akademiia - Khmelnytsky Academy of Humanities and Education, [in Ukrainian].

6. Nesterenko, T.S. (2018). Profesiina pidhotovka maibutnoho vchytelia pochatkovoi shkoly [Professional training of future primary school teachers]. Naukovi zapysky. Seriia Pedahohichni nauky. - Vypusk 167. - Scientific notes. Series Pedagogical Sciences. - Issue 167,69-74, [in Ukrainian].

7. Yaremenko, V.V., Slipushko, O.M., (2001). Novyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy. [New explanatory dictionary of the Ukrainian language [Text]: 42 000 words. T. 3. P-I]. - 2nd ed., Ed. - K.: Akonit - K.: Aconite, 862, [in Ukrainian].

8. Savchenko, O. Ya., (2001). Udoskonalennia profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv [Improving the professional training of future primary school teachers]. Pochatkova shkola - Primary school. 7, 1-4, [in Ukrainian].

9. Silveistr, A.M. (2017). Intehratsiia znan yak psykholoho-pedahohichna problema [Integration of knowledge as a psychological and pedagogical problem] Naukovyi chasopys. Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 5 : Pedahohichni nauky : realii ta perspektyvy : zb. nauk. prats. - Scientific Journal. National Pedagogical University named after MP Drahomanov. Series 5: Pedagogical sciences: realities and prospects: collection. Science. work. - Kyiv : Vyd-vo NPU imeni M. P. Drahomanova, 2017. - Vyp. 57. Kyiv: MP Drahomanov National Pedagogical University Publishing House, Issue. 57, 171-178 [in Ukrainian].

10. Khomych, L.O. (1998). Profesiino-pedahohichna pidhotovka vchytelia pochatkovykh klasiv [Professional and pedagogical training of primary school teachers]. K.: Mahistr-SK.: Master, 201 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru