Формування професійного іміджу фахівців морської галузі у процесі фахової підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ ФАХІВЦІВ МОРСЬКОЇ ГАЛУЗІ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Олена Біла

доктор педагогічних наук, професор Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Україна

Анотація

конкурентоспроможний фахівець морський освітній

Сучасний розвиток професійного іміджу у фахівців морської галузі наочно демонструє необхідність концентрації уваги науковців на оновлення професійних стандартів і вимог до таких кадрів, адже ринок морської праці є змінним. На сьогодні, це питання є назрілим і постає більш детальне вивчення проблеми професійного розвитку морських спеціалістів в умовах інноваційних змін. Нові стандарти та вимоги до підготовки конкурентоспроможних фахівців морської галузі є ключовими індикаторами для забезпечення якості освітньої діяльності в сучасних закладах вищої морської освіти. Основною метою професійної освіти, зокрема морської освіти, - це підготовлювати таких спеціалістів, котрі будуть володіти здобутими фаховими компетенціями, та готові до безперервного процесу професійного вдосконалення, стійкі до роботи у багатонаціональному екіпажі у надзвичайних ситуаціях. У ході педагогічного спостереження та власного досвіду, ми дійшли до висновку, що професійний імідж майбутнього фахівця морської галузі віддзеркалює наявну в ньому інтеграцію зовнішніх (публічних) і внутрішніх (самоімідж) характеристик, що відповідають заданим стандартам професійного становлення здобувана в умовах його формальної, неформальної та інформальної освіти. У свою чергу такий складний процес, вимагає, насамперед, від закладу вищої морської освіти постійних динамічних та інноваційних прийомів у професійній підготовці в заданому векторі. Тому вважаємо доцільним презентувати класифікацію імідж-технологій, що активно впроваджуються в закладах вищої освіти з метою формування професійного іміджу майбутніх фахівців морської галузі.

Ключові слова: фахівець морської галузі, професійний імідж, освітній процес, позааудиторна робота.

Abstract

Professional image formation of the maritime industry specialists in the vocational training process. Olena Bila, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Izmail State University of Humanities, Ukraine

The modern development of the maritime professional image of marine experts clearly demonstrates the need to focus scientists on updating professional standards and requirements for such personnel, because the maritime labor market is changing. Today, this issue is actual and there is a more detailed study of the problem of professional development of maritime professionals in the face of innovative change. New standards and requirements for the training of competitive maritime professionals are key indicators for ensuring the quality of educational activities in modern of higher maritime institutions. The main goal of vocational education, in particular maritime education, is to train specialists who will have acquired professional competencies and are ready for a continuous process of professional development, resistant to work in a multinational crews. In the course of pedagogical observation and personal experience, we came to the conclusion that the professional image of the future maritime specialist reflects the existing integration of external (public) and internal (self-image) characteristics that meet the standards of professional development in its formal, informal and informal education. In turn, such a complex process requires, first of all, the institution of higher maritime education constant dynamic and innovative techniques in training in a given vector. Therefore, we consider to present a classification of image technologies that are actively implemented in higher education institutions in order to form a professional image of future professionals in the maritime industry. Thus, it should be noted that our proposed pedagogical techniques can motivate students to perform a set of independent tasks aimed at enriching their knowledge, skills and abilities to integrate external (public) and internal (self-image) characteristics according to the standards of the chosen profession. Key words: maritime specialist, professional image, educational process, extracurricular activities. 

Актуальність теми дослідження

У сучасних умовах створення Європейського простору вищої освіти надзвичайно важливою постала проблема модернізації шляхів професійної підготовки майбутніх фахівців у контексті визнання цінності іміджування, і, як наслідок, введення іміджевої складової в такий аспект підготовки. Феномен динамічної трансформації професійного іміджу у фахівців морської галузі наочно демонструє необхідність концентрації уваги науковців на оновлення професійних стандартів і вимог до таких кадрів, адже ринок морської праці є змінним. Тому, актуальним постає більш детальне вивчення проблеми професійного розвитку персоналу морської галузі в умовах інноваційних змін.

Метою статті є теоретичний аналіз сучасних підходів до професійної підготовки майбутніх фахівців морської галузі з огляду на іміджеву складову досліджуваного конструкту.

Постановка проблеми

Підготовка висококваліфікованих, конкурентоспроможних професіоналів морської справи, які можуть вільно володіти здобутими фаховими компетенціями, котрі готові до безперервного процесу професійного вдосконалення і стійкі до роботи у багатонаціональному екіпажі у надзвичайних ситуаціях - основна ціль професійної освіти. Нові стандарти та вимоги до підготовки конкурентоспроможних морських спеціалістів є ключовими індикаторами для забезпечення якості освітньої діяльності в сучасних закладах вищої морської освіти. Ідеться, насамперед, про вектор підвищення рівня професіоналізму всіх представників науково-педагогічної спільноти, покликаних працювати у трендовому освітньому напрямку згідно до вимог Міжнародної конвенції з підготовки і дипломування моряків і несення вахти 1978 р. На цей аспект зосереджено увагу й в Законі України «Про освіту», Національній доктрині розвитку освіти в Україні в ХХІ ст., Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 р.р., державній програмі «Про затвердження Морської доктрини України на період до 2035 року».

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Психолого-педагогічні дослідження, присвячені вивченню професійного іміджу, здійснювали як вітчизняні, так і зарубіжні науковці у різних ракурсах, а саме: імідж у контексті дизайну та моди (О. Лагода, Терьошкіна та ін.); індивідуальний імідж особистості (Т. Білик, О. Капустюк, Ю. Лозовський, В. Шкурко та ін.); імідж закладів освіти (В. Волкова, М. Матвеев, М. Фадєєва та ін.); імідж викладача вищої школи (Т. Бусигіна, В. Ісаченко, Н. Кічук, А. Кононенко, О. Попова та ін.); сутність професійного іміджу фахівця та особливості його ефективної самопрезентації (І. Альохіна, В. Бебік, О. Біла (Біла, 2020: 189; Біла, 2018: 146), М. Вудкок, Ф. Кузін, Д. Френсіс та ін.); формування педагогічного іміджу та «професійного образу Я» майбутнього педагога (І. Володарська, Н. Гузій, А. Морозов, Панчук, О. Чебикін та ін.); закономірності становлення педагогічної майстерності освітянських кадрів і формування професійно важливих якостей майбутніх менеджерів освіти (І. Зязюн, Г. Закорченна, Н. Кузьміна, А. Макаренко, В. Сухомлинський та ін.).

Стратегічні підходи до системної професійної підготовки майбутніх фахівців морського транспорту в умовах інноваційних змін досліджували О. Безбах, К. Бойко, С. Волошинов, Л. Герганов, С. Глікман, О. Даниленко, В. Желясков, В. Костюк, Г. Попова, С. Смірнов, І. Сокол, А. Солодовник, О. Сорока, О. Фролова, М. Шерман, О. Юрженко та ін.).

Вивченню системоутворювальних складових позитивного вербального іміджу людини присвячено наукові праці І. Альохіної, Л. Браун, Д. Джеймс, І. Криксунової, О. Панасюк, Є. Петрової, Г. Почепцова, Л. Фелдон, В. Шелдон та ін.).

Виклад основного матеріалу дослідження

На основі теоретичного вивчення науково-педагогічних праць презентуємо еволюцію уявлень вітчизняних і зарубіжних учених про сутність понять «професійний імідж фахівця морської галузі», «професійна підготовка», «вербальний імідж фахівця».

Імідж - феномен ХХ століття, але своїм корінням він сягає далеких глибин історії. Імідж, у загальному розумінні, прийнято трактувати як джерело інформації про соціальний статус особи, її матеріальний стан, цінності, ступінь самореалізації тощо. Водночас, акценти іміджу в професії зміщуються на «поєднання власних уявлень суб'єкта про себе, його самоусвідомлення як представника певної професійної групи крізь призму стереотипів сприйняття її оточенням» (Скопенко, 2006: 452).

У широкому різноманітті щодо наукового обігу поняття «імідж» дослідницьку увагу привертають праці відомих психологів. Ідеться про їхні висновки щодо існування зв'язку цього поняття з дефініцією «образ». Відомо, що різні аспекти образу в психології вивчали такі науковці, як Б. Ананьєв (Ананьев, 2005), О. Леонтьєв (Леонтьев, 1983), Б. Ломов (Ломов, 1984) та ін.

Уперше теоретичне осмислення образу здійснив англійсько-американський представник структуралізму Едвард Тітченер (1867-1927 р.р.). Він стверджував, що образи є елементами ідей і відображають переживання, що не пов'язані з поточним моментом, наприклад, ті, які відбуваються в нашій пам'яті. Учений уперше виокремив такі ознаки образу, як: якість, інтенсивність, тривалість, виразність. Е. Тітченер вважав образ одним із елементів свідомості, за допомогою якого феномени внутрішньої реальності репрезентуються у структурі свідомості (Тітченер, 1909).

На думку сучасних спеціалістів, імідж як явище, є ідентичним до персоніфікації та віддзеркалюється в логічному поєднанні трьох характеристик: 1) зовнішня подоба (привабливість, упевненість у собі, адекватність зовнішнього вигляду ситуації, поведінкова спрямованість особистості тощо); 2) внутрішній зміст особистості (інтелект, ціннісний потенціал, наміри, цілі, внутрішня культура тощо); 3) психологічний тип (схильність до спілкування і лідерства, спрямованість на владу, авторитет, на людські стосунки, на результат) (Панфилова, 2010: 45).

Як справедливо зазначає О. Ковтун, створення суб'єктом правильного іміджу допомагає йому краще позиціонувати себе в оточенні, мотивувати довколишніх на бажані відповідні дії, забезпечує точніше передання інформації. Уміння, що пов'язані з формуванням позитивного вербального іміджу, особливо важливі для представників спеціальностей системи «людина-людина» (Ковтун, 2015: 183).

В результаті педагогічного дискурсу, ми дійшли висновку, що професійний імідж майбутнього фахівця морської галузі віддзеркалює наявну в ньому інтеграцію зовнішніх (публічних) і внутрішніх (самоімідж) характеристик, що відповідають заданим стандартам професійного становлення здобувана в умовах його формальної, неформальної та інформальної освіти. У свою чергу такий складний процес, вимагає, насамперед, від закладу вищої морської освіти постійних динамічних та інноваційних прийомів у професійній підготовці в заданому векторі.

На наступному етапі нашого теоретичного дослідження вважаємо за доцільне презентувати класифікацію імідж-технологій, що активно впроваджуються в закладах вищої освіти з метою формування професійного іміджу майбутніх фахівців морської галузі.

Згідно наукових висновків Н. Ничкало, поняття «підготовка» найчастіше за все вживається у контексті розглянутої професії, до якої вона належить і практично не зустрічається в самостійному значенні. Феномен професійної підготовки в педагогічних дослідженнях переважно представлено як важливий етап формування у здобувачів освіти сукупності фахових знань, умінь і навичок, атрибутів, трудового досвіду й норм поведінки, що забезпечують можливість успішної професійної діяльності (Ничкало, 2000).

Ми підтверджуємо той факт, що динаміка професійного іміджу майбутніх фахівців у закладі вищої освіти здійснюється за допомогою імідж-технологій.

Імідж-технологія, за Є. Позднишевим (Позднишев, 2017), інтегрує низку підходів, моделей, механізмів, технік, методик, методів, інструментів, операцій, засобів, прийомів, каналів, етапів, карт. Автор запевняє, що ці елементи технології значно відрізняються в роботі з різними суб'єктами іміджу, проте їхня сутність фактично залишається незмінною. А сутність імідж-технологій полягає в тому, щоб розкласти процес формування іміджу на складові елементи та проаналізувати їх.

Вітчизняний дослідник В. Маценко (Маценко, 1998), відомий як розробник популярної технології формування іміджу, рекомендує звертати особливу увагу на такі характеристики особистості, від яких значною мірою залежить створення позитивного іміджу: 1) зовнішня привабливість особистості; 2) зовнішній вигляд мовця під час його виступу перед аудиторією; 3) манери спілкування; 4) якості, необхідні для позитивного іміджу.

Важливу роль, на нашу думку, відіграє у формуванні професійного іміджу майбутніх фахівців морської галузі саме вербальний (комунікативний) імідж. Адже специфіка роботи у морі та на підприємствах морської галузі зумовлює фахівців володіти іноземною мовою для використання її у продуктивній професійній діяльності (співбесіди під час працевлаштування, спілкування у багатонаціональних екіпажах, робота з іноземними документами в умовах крюїнгових компаній тощо).

Вербальний імідж, як зауважує Т. Довга, - це інформація про інтелект людини, що формується на підставі того, як і що вона говорить. Кожній діловій людині корисно та необхідно володіти техніками й засобами вербального спілкування, у якому лексичний набір і тезаурус (лінгвістичний словник), темп й інтонація складають головні елементи (Довга, 2010).

Звідси, вважаємо за необхідне зробити наголос на своєрідні особливості організації позааудиторної самостійної роботи в умовах закладу вищої освіти морського профілю. Одним із суттєво важливих видів такої роботи вважаємо залучення курсантів до участі в олімпіадах з іноземних мов і до виступів із доповідями на міжнародних конференціях. Такі форми роботи безперечно мають низку позитивних переваг, а саме: відбувається оптимізація процесу навчання іноземної мови з точки зору прийнятної економії аудиторного часу; курсанти набувають автоматичні соціо-лінгвістичні навички; у здобувачів освіти покращується рівень науково-дослідних знань із питань морської інженерії тощо; у майбутніх фахівців підвищується інтерес і мотивація до професійної діяльності.

Так, наприклад, курсантам першого курсу було запропоновано підготувати тези доповіді на англійській мові для наступного їх представлення на міжнародній конференції. Більше того, до своїх виступів майбутні фахівці повинні були скомпонувати презентації у ракурсі спільного для всіх наукового напряму «Formation of competitiveness of maritime specialists in the process of learning foreign languages» («Формування конкурентоздатності фахівців морської галузі у процесі вивчення іноземної мови»). Надемо, як приклад, фрагмент із укладених курсантом тез для наступної доповіді: «Today there is an urgent need to prepare future marine specialists to communicate in a foreign language in real life situations, teach them to acquire new knowledge in order to increase their professional competence and competitiveness in the global labor market. The works of O. Bezbach, V. Davydov, L. Gerganov O. Gurenkova, M. Kulakova, O. Popova, S. Sitnik, M. Sherman and others are devoted to the problem of improving the training of specialists in the maritime industry. There are many forms and methods of learning foreign languages. In particular, we can include interactive teaching methods such as the use of video and photo materials, computers, tablets, gadgets, etc. Particular attention should be paid to the use of training equipment and simulators on which cadets practice professional and linguistic skills».

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок

Таким чином, на різних етапах професійної підготовки майбутніх фахівців морської галузі до перспективної трансляції свого іміджу надзвичайно актуальним постає аспект активізації їхньої позааудиторної самостійної роботи. Така робота дозволяє вмотивувати здобувачів освіти до виконання комплексу самостійних завдань, що спрямовані на збагачення їхніх знань, умінь і навичок з інтеграції зовнішніх (публічних) і внутрішніх (самоіміджевих) характеристик згідно стандартів обраної професії.

Ідеться, насамперед, про самостійне здобуття професійних знань і комунікативних навичок під час підготовки наукових доповідей, які, в свою чергу, можуть бути використані у подальшій фаховій діяльності. Майбутні фахівці у такий спосіб долають мовний бар'єр, підвищують свої професійні знання, що й виступає основним із важливих завдань для формування конкурентоспроможності персоналу на ринку морської праці.

Перспективи подальших розвідок вбачаємо у дослідженні динаміки професійного іміджу фахівців морської галузі під час проходження практики та у системі післядипломної освіти.

Джерела і література

1. Ананьев Б. Г. Психология и проблемы человекознания: избр. психолог. Москва: под ред. А. А. Бодалева, МОДЭК, 2005. 432 с.

2. Біла О. О. Застосування інтерактивних методів навчання у професійній підготовці майбутніх педагогів до крос-культурної комунікації. Наука і освіта українського Придунав 'я: виміри, виклики, перспективи: колективна монографія укр. та англ. мовами / РВВ ІДГУ - СМІЛ. Ізмаїл, 2020. С. 185-193.

3. Довга Т. Імідж особистості як необхідна умова професійного становлення педагога. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. 2010. Вип. 14. Кн. 1. С. 66-75.

4. Ковтун О. Комунікативні якості мовлення у структурі позитивного вербального іміджу студента ВНЗ. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. 2015. Вип. 2. С. 177-184.

5. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. Избранные психологические произведения. Москва: Педагогика, 1983. С. 94-231.

6. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. Москва: Наука, 1984. 226 с.

7. Маценко В. Ф. Технология создания имиджа. Практична психологія та соціальна робота, 1998. Вип. 1, С. 37-40.

8. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта: міжнародний аспект. Творча особистість у системі неперервної професійної освіти: матеріали Міжнародної наукової конференції / за ред. С. О. Сисоєвої і О. Г. Романовського. Харків, 2000. С. 54-80.

9. Панфилова А. П. Развитие позитивного имиджа магистра в контексте обучения самопрезентации. Человек и образование. 2010. № 4 (25). С. 44-48.

10. Позднишев Є. В. Особливості використання психотехнологій формування та підтримки іміджу спортсменів в умовах глобалізації. Науковий вісник Херсонського державного університету, 2017. Випуск 4 (2). С. 146-151.

11. Скопенко О. І., Цимбалюк Т. В. Сучасний словник іншомовних слів: близько 20 тис. слів і словосполучень, Київ: Довіра, 2006. 789 с.

12. Bila O. O. The Preparation of Future Specialists of Socionomical Field to Projecting Professional Activity of the Odessa Region. Journal of Danubian Studies and Research, 2018. Vol. 8. No. 2. P. 144-149.

13. Titchener E. B. Experimental psychology of the thought processes. New York: Macmillan, 1909. P. 318.

References

1. Ananev B.H. (2005). Psykholohyia y problemy chelovekoznanyia [Psychology and problems of anthropology]. Yzbr. psykholoh., pod red. A.A. Bodaleva, Moskva: MODEK. 432 p. [in Russian].

2. Bila O.O. (2020). Zastosuvannia interaktyvnykh metodiv navchannia u profesiinii pidhotovtsi maibutnikh pedahohiv do kros-kulturnoi komunikatsii [Application of interactive teaching methods in the professional training of future teachers for cross-cultural communication]. Nauka i osvita ukrainskoho Prydunavia: vymiry, vyklyky, perspektyvy. Kolektyvna monohrafiia ukr. ta anhl. movamy, Izmail: RVV IDHU - SMIL. P. 185-193. [in Ukrainian].

3. Dovha T. (2010). Imidzh osobystosti yak neobkhidna umova profesiinoho stanovlennia pedahoha [Personality image as a necessary condition for professional development of a teacher]. Teoretyko-metodychni problemy vykhovannia ditei ta uchnivskoi molodi. Vyp. 14. Kn. 1. P. 66-75. [in Ukrainian].

4. Kovtun O. (2015). Komunikatyvni yakosti movlennia u strukturi pozytyvnoho verbalnoho imidzhu studenta VNZ [Communicative qualities of speech in the structure of a positive verbal image of student at university]. Zbirnyk naukovykh prats Umanskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Vyp. 2. P. 177-184. [in Ukrainian].

5. Leontev A.N. (1983). Deiatelnost. Soznanye. Lychnost [Activity. Consciousness. Personality]. Yzbrannye psykholohycheskye proyzvedenyia, Moskva: Pedahohyka. P. 94-231. [in Russian].

6. Lomov B.F. (1984). Metodolohycheskye y teoretycheskye problemy psykholohy [Methodological and theoretical problems of psychology]. Moskva: Nauka. 226 p. [in Russian].

7. Matsenko V.F. (1998). Tekhnolohyia sozdanyia ymydzha [Image technology]. Praktychna psykholohiia ta sotsialna robota, Vyp. 1. P. 37-40. [in Russian].

8. Nychkalo N.H. (2000). Neperervna profesiina osvita: mizhnarodnyi aspect [Uninterrupted professional education: international aspect]. Materialy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii «Tvorcha osobystist u systemi neperervnoi profesiinoi osvity», za red. S.O. Sysoievoi i O.H. Romanovskoho, Kharkiv. P. 54-80. [in Ukrainian].

9. Panfylova A.P. (2010). Razvytye pozytyvnoho ymydzha mahystra v kontekste obuchenyia samoprezentatsyy [Development of a positive image of the master in the context of teaching selfpresentation]. Cheloveky obrazovanye, № 4 (25). P. 44-48. [in Russian].

10. Pozdnyshev Ye.V. (2017). Osoblyvosti vykorystannia psykhotekhnolohii formuvannia ta pidtrymky imidzhu sportsmeniv v umovakh hlobalizatsii [Peculiarities of the variety of psychotechnologies forming and shaping the image of athletes in the minds of globalization]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu, Vypusk 4 (2). P. 146-151. [in Ukrainian].

11. Skopenko O.I., Tsymbaliuk T.V. (2006). Suchasnyi slovnyk inshomovnykh sliv: blyzko 20 tys. sliv i slovospoluchen [Modern glossary of inshomonic words: close to 20 thousand. words and phrases]. Kyiv: Dovira. 789 p. [in Ukrainian].

12. Bila O.O. (2018). The Preparation of Future Specialists of Socionomical Field to Projecting Professional Activity of the Odessa Region. Journal of Danubian Studies and Research. Vol. 8. No. 2. P. 144-149.

13. Titchener E. B. (1909). Experimental psychology of the thought processes. New York: Macmillan. P. 318.

Размещено на Allbest.ru