Підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами арт-терапії

Обґрунтовано, що метою підготовки учня у сучасній початковій школі є формування творчої, всебічно розвинутої, духовно збагаченої особистості з науковим світоглядом, ґрунтовними знаннями. Виходячи із цього, зміст сучасної професійної підготовки майбутнього вчителя повинен бути спрямованим на переорієнтацію підготовки педагога із просвітництва до ролі дослідника, агента змін, здобувача ефективних засобів освітньої діяльності в інтересах дитини. У статті розкривається сутність таких понять, як "творчий потенціал молодших школярів", "арт-терапія", "підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку творчого потенціалу молодших школярів". Під розвитком творчого потенціалу молодших школярів ми визначаємо здатність забезпечення оптимальних умов для прояву молодшими школярами власних індивідуально-типологічних особливостей в освітній діяльності, формування у них потреб у самореалізації. Виокремлено психолого-педагогічні особливості розвитку творчого потенціалу молодших школярів. Зроблено аналіз наукових досліджень, присвячених різним тлумаченням і характеристикам арт-терапії. Виокремлено засоби арт-терапії, доведено їхнє значення. Обґрунтована доцільність використання засобів арт-терапії у процесі розвитку творчого потенціалу молодших школярів. У структурі готовності майбутніх учителів до розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами арт-терапії виокремлено взаємопов'язані компоненти - мотиваційно-ціннісний, змістовий, процесуальний, особистісно-рефлексійний. Авторами представлено навчальну дисципліну "Розвиток творчого потенціалу молодших школярів засобами арт-терапії", визначено її мету та завдання, програмні результати навчання, структуру, змістове наповнення й утілення її в освітній процес, які дадуть змогу здобувачам вищої освіти почуватися впевненими під час фахової діяльності.

Ключові слова: підготовка майбутніх учителів початкових класів, розвиток творчого потенціалу, молодші школярі, арт-терапія, засоби арт-терапії. творчий школяр учитель

Lada FILATOVA,

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Primary and Professional Education H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (Kharkiv, Ukraine)

Iryna RADCHENIA,

Senior Assistant at the Department of Theory and Methods of Teaching Natural Sciences and Mathematics in Preschool, Primary and Special Education H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (Kharkiv, Ukraine)

PREPARATION OF FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS FOR THE DEVELOPMENT OF CREATIVE POTENTIAL OF YOUNG SCHOOLCHILDREN BY ART THERAPY

It is substantiated that the purpose of preparing a pupil in a modern primary school is the formation of a creative, comprehensively developed, spiritually enriched personality with a scientific worldview, thorough knowledge. Based on this, the content of modern professional training should be aimed at future teachers to reorient the training of teachers of education to the role of researcher, agent of change, gaining effective means of educational activities in the interests of the child. The article reveals the essence ofsuch concepts as "creative potential ofjunior schoolchildren", "art therapy", "preparation offuture primary school teachers for the development of creative potential of junior schoolchildren". Under the development of creative potential of junior pupils, we determine the ability to provide optimal conditions for the manifestation ofjunior pupils of their own individual and typological features in educational activities, the formation of their needs for self-realization.

The psychological and pedagogical features of the development of the creative potential ofjunior schoolchildren are singled out. An analysis of research that has been devoted to different interpretations and characteristics of art therapy. Means of art therapy are singled out, their value is proved. The expediency of using art therapy means in the process of developing the creative potential of junior schoolchildren is substantiated. In the structure of readiness of future teachers for the development of creative potential of junior schoolchildren by means of art therapy the interconnected components are singled out - motivational-value, semantic, procedural, personal-reflective. The authors present the discipline "Development of creative potential ofjunior pupils through art therapy", define its purpose and objectives, program learning outcomes, structure, content and implementation in the educational process, which will allow higher education students to feel confident in their professional activities.

Key words: training of future primary school teachers, development of creative potential, junior schoolchildren, art therapy, means of art therapy.

Постановка проблеми. Поступове входження вищої національної освіти до європейського освітнього простору і концептуальні зміни у структурі та змісті нашої сьогоднішньої освіти викликають потребу в оновленні підготовки майбутніх учителів, що ґрунтується на положеннях Законів України "Про освіту" (2017), "Про вищу освіту" (2014), "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти" (2020), Галузевої концепції розвитку неперервної педагогічної освіти (2013), Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 рр. (2014).

За останні роки відбулися суттєві зміни у системі початкової школи: затверджені нові Державні стандарти початкової освіти, створені варіанти нових навчальних програм і підручників, визначені об'єкти, функції, види контролю та критерії оцінювання навчальних досягнень молодших школярів. Водночас в учнів початкових класів спостерігається тенденція до зниження рівня мотивації до навчання. У багатьох першокласників виникають проблеми у процесі адаптації до школи, що супроводжується подеколи негативним ставленням їхніх батьків до організації освітнього процесу у початковій школі. Адекватно реагувати на зміни може вчитель із високим рівнем розвитку дослідницьких якостей, знань і вмінь, що сприяє швидкому освоєнню нового інформаційного поля, дає можливість приймати нестандартні рішення, діяти творчо й ефективно. Тому важливою є переорієнтація підготовки майбутнього вчителя із просвітництва до ролі дослідника, агента змін, здобувача ефективних засобів освітньої діяльності в інтересах дитини, про що наголошується в Концепції "Нова українська школа" (2016).

На вчителя початкової школи покладено відповідальність розвивати творчу особистість учня, виявляти його здібності, створювати сприятливу атмосферу на уроках, формувати систему морально етичних цінностей. Учні потребують учителів, які будуть їх розуміти і навчати творчо.

Однак сучасний рівень професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи має значні недоліки щодо формування у них готовності до розвитку творчого потенціалу молодших школярів. Зокрема, більшість студентів недостатньо усвідомлюють суть поняття "творчий потенціал", його закономірності та психолого-педагогічні особливості розвитку; інші відчувають труднощі у формуванні не лише професійних знань, умінь і навичок, а й умінь конструювати та проєктувати уроки із творчими завданнями; уміння творчо використовувати засоби арт-терапії та впроваджувати їх у процес навчання молодших школярів. У цьому контексті актуальною стає проблема підготовки майбутніх учителів до розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами арт-терапії, яка дасть можливість майбутньому вчителю творчо вирішувати професійні завдання, удосконалювати процес навчання та виховання школярів. Отже, актуальність означеної проблеми, необхідність подолання виявлених суперечностей, недостатній рівень її теоретичної та практичної розробленості зумовили вибір теми.

Аналіз досліджень. Проведений аналіз наукових джерел засвідчив, що психолого-педагогічною наукою накопичено значний досвід підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності. Вивченню питань професійної підготовки педагога приділяли увагу такі вчені, як: А. Алексюк, В. Беспалько, І. Бех, В. Бондар, М. Васильєва, А. Вербицький, А. Губа, С. Гончаренко, В. Гриньова, І. Дичківська, О. Дубасенюк, М. Євтух, С. Єрмаков, О. Жерновникова, І. Зязюн, В. Кремень, О. Іонова, Л. Кайдалова, І. Прокопенко, О. Романовський, С. Сисоєва, С. Ткачов, Л. Штефан та ін. Проблему підготовки майбутніх учителів початкової школи обґрунтовано в дослідженнях В. Бондаря, О. Олійник, Л. Хомич, Л. Хоружої, М. Шкабаріна, А. Шульги та ін. Особливості організації освітнього процесу в початковій школі відображені у працях Т. Байбари, Н. Бібік, М. Вашуленка, Н. Ігнатенко, Я. Кодлюк, O. Онопрієнко, О. Савченко та ін. Психологопедагогічні аспекти розвитку творчих здібностей учнів розглянуто у дослідженнях Д. Гілфорда, В. Роменця, С. Рубінштейна, В. Сухомлинського, В. Тименка, Е. Торенса та ін. Також заслуговують на увагу наукові розробки психолого-педагогічних аспектів арт-терапії (Л. Аметова, Г. Бурковський, М. Бурно, А. Грішина, Б. Карвасарський, Т. Кісельова, О. Копитін, Л. Лебедєва К. Рудестам,

P. Хайкін). Аналіз наукових розвідок із окресленої проблеми засвідчує, що підготовка майбутніх учителів до розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами арт-терапії не була предметом спеціального наукового дослідження.

Мета статті полягає в обґрунтуванні теоретичних засад підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами арт-терапії.

Виклад основного матеріалу. Складний міждисциплінарний феномен "творчий потенціал молодших школярів" багатогранно осмислюється в руслі філософського, психологічного та педагогічного знання як основний шлях індивідуального та суспільного розвитку дитини. На підставі проведеного аналізу обґрунтовано творчий потенціал молодших школярів як сукупність здібностей, умінь і навичок, які визначають високий рівень творчого розвитку особистості та мотивують її до саморозвитку і самореалізації (Т. Браже, Л. Єлагіна, М. Колосова, О. Куцевол, В. Луніна, В. Риндак та ін.) (Луніна, 2016).

Визначено, що розвиток творчого потенціалу молодших школярів - це багатоаспектний, складний процес, спрямований на розкриття творчих здібностей молодших школярів шляхом забезпечення оптимальних умов для прояву молодшими школярами власних індивідуально-типологічних особливостей в освітній діяльності, формування у них потреб у самореалізації (Л. Бірка, О. Волик, С. Глухова, Ю. Калюжна, І. Мартинюк, О. Чаплигін та ін.).

Формування життєвотворчого потенціалу молодшого школяра через навчально-творчу діяльність є дуже важливим процесом. Здатність дитини до саморозвитку, її життєвотворча активність - головні умови успішності у подальшому житті. Самореалізація особистості дедалі більше залежить від таких якостей, як самостійність і критичність мислення, креативність, неординарність у вирішенні різноманітних проблем. Щоб учень став рівноправним учасником процесу освіти, необхідно озброїти його техніками та прийомами, спрямованими на розвиток пам'яті, уваги й образного мислення, сформувати навички дослідницької поведінки, розвинути життєвотворчий потенціал. Лише за такого розвитку кожна дитина відповідно до своїх особистих властивостей і здібностей знайде себе і самореалізується (Радченя, 2020: 181-185).

Виокремлено психолого-педагогічні особливості розвитку творчого потенціалу молодших школярів, такі як: розвинена творча уява, скерована на створення нових образів; здатність до моделювання нових оригінальних об'єктів і ситуацій; підвищена сенситивність до нового, здатність надавати новим знанням емоційного забарвлення, виявляти естетичні почуття у процесі пізнання; відмінна пам'ять, що є запорукою ефективного творчого мислення (В. Андрєєв, В. Кан-Калик, В. Риндак, Е. Фромм та ін.). Для розвитку творчого потенціалу молодших школярів слід використовувати на заняттях у початковій школі засоби арт-терапії.

З'ясовано, що арт-терапія у психолого-педагогічних дослідженнях розглядається з різних позицій: як напрям, форма або метод (Т. Кисельова, Л. Осадчук); як творча діяльність, гармонізація і загальне оздоровлення особистості (В. БеккерГлош); як набір емпіричних прийомів, інноваційна технологія (А. Грішина, Л. Лебедєва, М. Наумбург, Л. Повстян, О. Смілянець, О. Сорока та ін.).

Поняття "арт-терапія" визначено як інноваційну освітню технологію розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами музичного, художнього, хореографічного та народного мистецтв, а саме малюнком, музикою, казкою, танцем, грою тощо. Зроблено висновок, що арттерапія є простором для творчих пошуків вчителя, оскільки сприйняття й обробка образної інформації мають однакову цінність і взаємодоповнюють одна одну. Засоби арт-терапії сприяють формуванню особистості молодшого школяра, його світогляду, життєвих стратегій і сценаріїв, навчаючи дитину творити життя власноруч.

Аналіз наукової літератури дає підстави стверджувати, що арт-терапія має важливе значення для молодших школярів, особливо для тих, котрі не можуть "виговоритися", бо їм висловитися у творчості набагато простіше. Фантазії, що зображають на папері, полегшують вербалізацію переживань. Малювання, як і сновидіння, знімає бар'єр "егоцензури", яка ускладнює словесний вияв конфліктних несвідомих елементів (М. Бєляєва, А. Копитін, Л. Осадчук, О. Сорока та ін.) (Бєляєва, 2014: 6-12).

З'ясовано, що зазначені проблеми можна з успіхом компенсувати за допомогою арт-терапії, залучаючи учнів молодших класів до активної участі в різноманітних видах арт-терапевтичної діяльності - малюванні, ліпленні, виготовленні художніх виробів тощо (Сорока, 2008).

Доведено, що головною характеристикою арттерапії є інтегративність, оскільки у структурі арт-терапевтичного заняття можуть бути використані гра, музика, казка тощо.

До засобів арт-терапії віднесено:

- піскову терапію - можливість створення (малювання) анімаційних сюжетів за допомогою піску, яка сприяє самовираженню особистості молодшого школяра, розкриває його творчі здібності;

- казкотерапію, що сприяє подоланню у дітей високого рівня тривожності, різноманітних страхів, агресії, адаптує їх до шкільного колективу. Суть засобу казкотерапії у тому, що казка у доступній формі пояснює, що добре, а що погано, вона вигадується вчителем для учня, ураховуючи його особливості (головний герой казки схожий на молодшого школяра, він переживає такі самі проблеми й емоції, змагається зі своїм страхом) (Тарарина, 2018). Занурюючись у казку, дитина переборює у собі невпевненість, лінь, небажання пізнавати нове та розвивати свої здібності;

- музикотерапію, яка сприяє загальному розвитку молодшого школяра, покращенню його моторики, стимуляції ефективності розумової праці, пізнавальної діяльності, розвитку почуттів, уваги та пам'яті, творчому й емоційному розвитку, оскільки музика є універсальною силою, що діє на особистість комплексно незалежно від віку, освіти чи соціального статусу;

- танцювально-рухову терапію, яка використовується вчителем для розвитку соціальної, когнітивної, емоційної та фізичної сфери молодшого школяра. Заняття з танцювально-рухової терапії дозволяють дітям відчути гармонію частин тіла, розвиває креативність, додає впевненості в житті, покращує самопочуття і настрій;

- кінотерапію, яка сприяє самопізнанню і розкриттю внутрішніх резервів молодших школярів, ефективній саморегуляції;

- фототерапію, спрямовану на творче самовираження, самопізнання, соціалізацію та емоційно-чуттєве виховання молодшого школяра. Фототерапія має на меті роботу учнів із готовими матеріалами, або створенням ексклюзивних авторських світлин (Тарарина, 2013).

Установлено, що визначені засоби арт-терапії мають свої особливості, характеризуються внутрішньою спорідненістю, прагнуть до взаємодоповнення, скеровані на розвиток творчого потенціалу молодшого школяра, бо через малюнки, казки, танці, фотографії арт-терапія дає вихід внутрішнім конфліктам і сильним емоціям, прибирає страх, сприяє розумінню власних почуттів і переживань, підвищує самооцінку, розслаблює, знімає напругу і допомагає в розвитку творчих здібностей (Руденька, 2013: 85-89). Дитина висловлює свій емоційний стан і почуття за допомогою пластиліну, малюнка, фотографії, перегляду фільмів, складання казок, конструювання з природних матеріалів тощо. Дуже добре поєднувати засоби арт-терапії: спиратися на вербальний рівень (працювати з казками, фільмами), продовжувати на невербальному рівні (малюнок, пластилін, колаж, орігамі) та фінішувати знову на вербальному рівні (обговорення новітньої практики).

Доведено, що арт-терапію можна адаптувати до педагогічної практики. Зокрема, вчитель початкової школи може використовувати її без участі психолога або соціального педагога для розвитку творчого потенціалу молодших школярів за умови відповідної підготовки.

На підставі аналізу праць О. Волик, О. Жукової, Л. Колбіної, Н. Колесник, Н. Олефіренко, О. Олійник, Н. Павленко, О. Сороки, Л. Хомич визначено суть підготовки майбутніх учителів до розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами арт-терапії як складник професійно-педагогічної підготовки, яка передбачає формування мотивів і потреб, опановування знаннями, уміннями та навичками, розвиток професійних і особистісних якостей, творчого мислення.

Обґрунтовано, що результатом підготовки майбутніх учителів до розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами арт-терапії є відповідна готовність, яку в дослідженні на основі аналізу наукових джерел (М. Бубнова, В. Гриньова, М. Д'яченко, О. Жерновникова, О. Кучерявий, В. Моляко, Л. Хомич та ін.) визначено як стійку інтегративну особистісно-професійну здатність майбутнього вчителя, що характеризується наявністю мотивації та потреб до розвитку творчого потенціалу молодших школярів, набутими знаннями, уміннями та навичками, передбачає його творчий саморозвиток, самореалізацію та рефлексію (Сорока, 2008: 6).

У структурі готовності майбутніх учителів до розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами арт-терапії виокремлено взаємопов'язані компоненти - мотиваційно-ціннісний, змістовий, процесуальний, особистісно-рефлексійний, при визначенні змісту яких було враховано освітньокваліфікаційну характеристику майбутніх учителів, а також психолого-педагогічні особливості їхнього професійного розвитку.

Мотиваційно-ціннісний компонент готовності майбутніх учителів до розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами арт-терапії визначається наявністю у студентів мотивації та потреб до розвитку творчого потенціалу молодших школярів; змістовий - охоплює сукупність знань, необхідних майбутньому вчителю для ефективного розвитку творчого потенціалу молодших школярів; процесуальний - базується на комплексі застосування вмінь і навичок, що забезпечують оптимізацію освітнього процесу початкової школи у досліджуваному аспекті; особистісно-рефлексійний компонент розкривається через становлення майбутнього фахівця як особистості, здатність його до професійної рефлексії.

Цілеспрямоване наповнення змісту підготовки майбутніх учителів початкової школи творчим компонентом із метою їхнього професійного розвитку засобами арт-терапії базується на введенні у процес підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня дисципліни за вибором "Розвиток творчого потенціалу молодших школярів засобами арт-терапії" для освітньої програми за спеціальністю 013 "Початкова освіта та арт-терапія". Названа дисципліна рекомендована для викладання на ІІІ курсі факультету початкового навчання.

Предметом вивчення навчальної дисципліни "Розвиток творчого потенціалу молодших школярів засобами арт-терапії" є технологія використання арт-терапевтичних методик учителем початкових класів у процесі розвитку творчого потенціалу учнів.

Мета навчальної дисципліни: сформувати

готовність майбутніх учителів початкових класів до розвитку творчого потенціалу молодших школярів шляхом використання арт-терапевтичних методик.

Основними завдання навчальної дисципліни є:

- формування у здобувачів вищої освіти уявлення про сутність, закономірності й етапи розвитку творчого потенціалу молодших школярів;

- оволодіння арт-терапевтичними методиками роботи з молодшими школярами;

- формування здатності адекватно оцінювати, аналізувати та прогнозувати можливі варіанти розв'язання різноманітних життєвих ситуацій;

- формування здатності здійснювати корекцію емоційного стану молодших школярів із використанням арт-терапевтичних методик.

Очікувані програмні результати навчання за навчальної дисципліни "Розвиток творчого потенціалу молодших школярів засобами арт-терапії":

- демонструвати уміння креативно вирішувати проблеми та приймати інноваційні рішення, застосовувати творчі здібності до формування нових ідей;

- уміти застосовувати основні форми, види та методи арт-терапії в педагогічних дослідженнях;

- здатність застосовувати методики арттерапії щодо виявлення труднощів, проблем, конфліктних ситуацій у початковій школі.

Структура навчальної дисципліни. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 3 кредити ЄКТС 90 год (табл. 1).

Практичне заняття № 1 на тему: "Теоретичні основи арт-терапії та творчого потенціалу молодших школярів" розкриває такі завдання для здобувачів освіти, як історія розвитку арт-терапії; сутність поняття "арт-терапія", значення; арт-терапія й арт-педагогіка: особливості.

Друге практичне заняття на тему: "Види арт-терапії та їхній вплив на розвиток творчого потенціалу молодших школярів" спрямоване на з'ясування здобувачами вищої освіти основних напрямів використання арт-терапії; видів арттерапії та поліфункціональності.

У ході практичного заняття № 3 на тему: "Типи та структура арт-уроків у початковій школі" студенти ознайомляться із різними типами уроків як однією із форм арт-терапії, наприклад, уроком, що включає форми арт-терапії у педагогічну діяльність учителя; уроком, який включає форми арттерапії у діяльність учнів. Також значна увага буде приділена структурі арт-уроків (театралізованого, діалогу культур, заочній подорожі, уроку-п'єсі, уроку-концерті тощо).

Таблиця 1

Практичне заняття № 4 на тему: "Ізотерапія" допоможе студентам розібратися із засобами ізотерапії, специфікою ізотерапії у роботі з молодшими школярами; використанням авторських технік ізотерапії у початковій школі ("Акватипія" О. Тараріної, "Живи дім" Н. Кедрової, "Моя родина в образі кольорів" Л. Лебедєвої, обговорення дитячих малюнків за В. Оклендером тощо) (Тарарина, 2013).

Наступне заняття № 5 на тему: "Бібліотерапія" присвячене окресленню сутності поняття "бібліотерапія", його значенню; типології ефектів і функцій бібліотерапії (таких як інформаційна, освітня, дзеркальна, ідентифікаційна, естетична, релаксаційна). Також студенти ознайомляться із бібліотерапевтичною літературою для читачів-дітей.

Тема "Піскова терапія" покликана схарактеризувати сутність поняття "піскова анімація", визначити його значення; види пісочниць (юнгіанську, світову, інтерактивну) та кінетичний пісок. Особливої уваги заслуговує використання авторських технік піскової терапії у початковій школі ("Робота з манкою" за О. Тараріною, "Великі фігури" за О. Мілютиною) (Тарарина, 2013).

Практичне заняття № 7 на тему: " Казкотерапія" розкриє види та жанри казок; форми роботи з казками; алгоритм і написання терапевтичної казки. Здобувачі вищої освіти будуть намагатися відчути силу казкотерапії й особливості складання казок молодшими школярами та дорослими ("Створення медитативної казки" за О. Тараріною, створення групової казки А. Бреусенко-Кузнецов) (Тарарина, 2013; Тарарина, 2018).

Наступне практичне заняття присвячене темі "Лялькотерапія", у ході якого здобувачі вищої освіти дізнаються про типи ляльок і функції лялькотерапії; відкриють можливості використання авторських технік лялькотерапії у початковій школі ("Лялька-маріонетка", "Лялька-дзвіночок", "Лялька-мотанка" за О. Тараріною) (Тарарина, 2013; Тарарина, 2018).

Останнє практичне заняття на тему "Ігротерапія" дозволить виокремити специфіку ігрової терапії у роботі з молодшими школярами, завдання; схарактеризувати різні типи ігор і методи ігротерапії (активний, пасивний, звільнюючий, структурований, терапію стосунків).

Вважаємо за доцільне в межах експерименту "Школа професійного зростання" (День у школі), який триває на факультеті початкового навчання (Спеціальність 013 Початкова освіта) з 2016 р., використовувати завдання для здобувачів освіти дисципліни за вибором "Розвиток творчого потенціалу молодших школярів засобами арт-терапії" під час відвідування закладів загальної середньої освіти (Filatova, 2020: 451-462).

Висновки

Отже, сьогодні виникла нагальна потреба запровадження в освітній процес початкової школи нових методик заохочення, стимулювання, активізації молодших школярів. Одним із методів такої роботи є арт-терапія, що полягає у розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами музичного, художнього, хореографічного та народного мистецтв. Відповідно, є необхідність у розширенні змісту професійної підготовки вчителя початкових класів, який покликаний формувати мотиви та потреби, опановувати знання, уміння та навички, розвивати професійні й особистісні якості, творче мислення.

З метою поглиблення знань про розвиток творчого потенціалу учнів початкової школи доцільно ввести навчальну дисципліну "Розвиток творчого потенціалу молодших школярів засобами арт-терапії", яка пропонується до дисциплін вільного вибору здобувачів вищої освіти. Він мав на меті: сформувати готовність майбутніх учителів початкових класів до розвитку творчого потенціалу молодших школярів шляхом використання арттерапевтичних методик, що забезпечить надалі його ефективну роботу.

Одержані теоретичні та практичні результати становлять основу для подальшого її вивчення в аспекті розробки навчально-методичного супроводу процесу підвищення кваліфікації учителів до розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами арт-терапії; здійснення ґрунтовного аналізу зарубіжного досвіду формування у майбутніх учителів готовності до розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами арт-терапії.

Список використаних джерел