Case study як складова частина індивідуалізованого освітнього контенту професійної підготовки майбутніх судноводіїв

Ізмаїл

CASE STUDY AS A COMPONENT OF INDIVIDUALIZED EDUCATIONAL CONTENT OF PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE SEAFARERS

The following article substantiates the relevance and importance of using the case-study method to improve the quality of education in higher maritime schools which provides for its understanding as a resource method that has significant potential for professional and cultural competencies of cadets. It is noted that in conditions of change and instability, teachers of higher schools should work ahead, namely to develop their own professional competence and skills, increase the level of digital competence and master new forms and methods of training.

The research presents the stages ofpreparation for professional use by teachers of higher maritime institutions case study in future navigators training. The experience of teaching activity in the specified direction ofactivity is presented. It is emphasized that the effectiveness of such activities depends on immersion in the co-creation of all participants in educational process and the potential of the teacher taking into account a number offactors that affect the effectiveness of educational activities of modern cadets, namely: personality-oriented nature of educational activities; giving preference to the student-centered approach in mastering professional competencies building maritime education on the generation ofnew knowledge. The main stages of the case method in the process of local experiment are presented, the peculiarities of using case-study in the preparation offuture navigators are described, examples of cases from the experience of teachers of higher maritime schools are given.

Among the forms that were selectedfor experimental work were tested structured cases (highly structured case); case vignettes; unstructured cases; ground breaking cases in the conditions of traditional learning. The same cases which were posted on the platforms of Google Class or Moodle proved the effectiveness to enrich the individualized educational content of cadets in the distance learning system during the quarantine period.

Strengthening the position of the teacher on the use ofcase-study allows cadets to be active in choosing their individual educational trajectory where the higher education institution creates conditions, directs and provides the opportunity to choose new competencies for future professionals enriching individualized educational content of professional training of future seafarers.

Key words: case-study, case method, individualized educational content, professional training of future seafarers, teachers of higher education institutions, professional competence, personality-oriented nature of educational activity.

Постановка проблеми

Загальновизнане відставання вищої освіти від потреб сучасного ринку зумовлює визначення самого поняття «освіта» у нових вимірах і пошук нових підходів до підготовки фахівців у закладах вищої освіти. Реалії сьогодення зумовлюють зростання попиту на фахівців, котрі можуть легко адаптуватися до професійної діяльності, вирішувати складні завдання, брати на себе відповідальність, швидко реагувати на зміни у різноманітних ситуаціях, вміти працювати як у команді, так і самостійно, управляти ефективними командами, а отже, бути конкурентоспроможними. Студентство, яке опановує професію зараз, повинно мати насамперед навички вмотивованого навчання впродовж життя. Цей тренд часу вже осмислений і впроваджений у багатьох системах вищої освіти у країнах Європи, потребує опрацювання й усвідомлення освітянською викладацькою спільнотою нашої країни, що прагне володіти інтенсивними інтерактивними технологіями підготовки випускників закладів вищої освіти: тренінгами, проектуванням, діловими іграми, дебатами, авторськими снеккурсами, кейсами та ін. Саме зазначені технології мають значний потенціал розвитку професійних і загальнокультурних компетенцій студентів, розвивають soft-skills і hard skills, створюють передумови готовності фахівців до професійної діяльності та життєвого успіху. Викладачі закладів вищої освіти мають працювати на випередження, а саме розвивати власну професійну компетентність і майстерність, підвищувати рівень цифрової компетентності й опановувати нові форми та методи підготовки фахівців за умов нестабільності, невизначеності, неоднозначності та складності світу, який сьогодні отримав назву Vuca-світ (Мир VUCA).

В Україні підготовка фахівців у вищих морських навчальних закладах має власну історію та освітянські традиції, але ж традиційних форм і методів навчання виявляється замало для формування професійних компетенцій, необхідне впровадження інтерактивних освітніх технологій і переформатування освітнього процесу. У сучасному морському закладі вищої освіти слід оновити освітній контент професійної підготовки таким чином, щоб використовувати освітні технології підготовки, які б допомогли курсантові актуалізувати отримані теоретичні знання, об'єктивно оцінити ситуацію на практиці, визначити проблему для розв'язання, врахувати наявні ресурси розв'язання ситуації у морі, враховуючи загрози та ризики, та прийняти відповідне рішення. Вважаємо, що розв'язанню зазначених цілей оновлення освітнього контенту слугуватиме як найкраще метод конкретних ситуацій (case study).

Оновлення освітнього контенту професійної підготовки зараз виступає вимогою часу, що підтверджено і тим фактом, що роботодавці при прийомі студентів на виробничу практику або на перше робоче місце вимагають не лише диплом про вищу освіту, але й портфоліо особистих досягнень студентів у майбутньому професійному й особистісному становленні фахівця. Всі вищезазначені зміни безпосередньо впливають на підготовку фахівців вищих морських навчальних закладів. Ці позиції відбито в галузевому стандарті вищої освіти України, де визначається, що нормативну основу навчання бакалаврів морських спеціальностей становлять поряд із державними актами ще й міжнародні, зокрема Міжнародна конвенція про підготовку і дипломування моряків і несення вахти, а також кодекс із підготовки та дипломування моряків і несення вахти з Манільськими поправками.

Для організації та проведення нашого дослідження важливими є такі положення:

- система морської освіти є невід'ємною частиною системи професійної освіти, яка на сучасному етапі відчуває реформаторські зміни та потребує перезавантаження освітнього контенту;

- формування професійних якостей майбутніх судноводіїв є динамічною структурою, де інтегральною компетентністю майбутніх судноводіїв є здатність розв'язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері судноплавства та суднової інженерії, що передбачає застосування теорій і методів наук про устрій судна, навігацію, механічну й електричну інженерії, експлуатацію та ремонт засобів транспорту, управління ресурсами й екіпажем судна відповідно до Галузевого стандарту вищої освіти з напряму «Морський та річковий транспорт» (6.070104), професійного спрямування «Судноводіння» та вимог ПДМНВ (7,8). Розвиток і формування вищезазначеної інтегральної компетентності до розв'язання складних спеціалізованих завдань, можливо посилити за рахунок активного впровадження case study у професійну підготовку судноводіїв у закладі вищої освіти.

Аналіз досліджень

Питання професійної підготовки фахівців у закладах вищої освіти висвітлюється у наукових доробках А. Алексюка, С. Вітвіцької, Н. Волкової, Р Гришкової, О. Заболотської, Н. Мойсеюк, О. Романовського, С. Сисоєвої, В. Сластьоніна, М. Фіцули; професійну підготовку фахівців судноплавної галузі досліджували: О. Безбаха, О. Безлуцька, В. Бережна, М. Громкова, О. Гуренкова, Н. Денисенко, O. Єгоричев, О. Ільїн, Е. Крайнова, С. Моркотун, С. Моторна, І. Сокол; потенційні можливості професійно-орієнтованих дисциплін у підготовці судноводії - М. Бокарев, С. Волошинов, М. Кулакова, У. Ляшенко та ін.

Чимало праць вчених присвячено окремим напрямам професійної підготовки. Професійну спрямованість мовної підготовки судноводіїв розглядали С. Барсук, Н. Дорошкевич, В. Зикова, Ф. Кнудсен (Knudsen), В. Кудрявцева, Л. Новік, О. Соловйова; підготовку майбутніх судноводіїв до професійно-орієнтованого спілкування іноземними мовами засобами кейс-технологій вивчали В. Смелікова, В. Теніщева, О. Цибульська та ін.

Важливою складовою частиною професійної підготовки майбутніх судноводіїв виступає знання питань управління персоналом на судні та його підготовки; уміння застосовувати методи управління, вирішувати задачі та керувати робочим навантаженням, доносити до фахівців і рядового складу команди інформацію, ідеї, проблеми та їх рішення, власний досвід у галузі професійної діяльності, знання й уміння застосовувати методи прийняття рішень.

Метою статті виступила підготовка до використання викладачами морських закладів вищої освіти case study у професійній підготовці судноводіїв.

Виклад основного матеріалу

Професія судноводія залишається конкурентоспроможною та перспективною на ринку праці протягом останніх п'ятдесяти років. У закладах морської освіти склалися власні традиції професійної підготовки, підготовлений якісний професорсько-викладацький склад, який протягом десятиліть продовжував напрацьовані технології та методики професійної підготовки. Але ж слід констатувати той факт, що зміна свідомості суспільства, ставлення до подій у світі потребує викладача нового формату, котрий зможе змінити традиційне навчання на інтерактивне, теоретико-орієнтоване на практикооріентоване й особистісно орієнтоване. Сучасний викладач морської справи - це особистість, яка, як і курсант, навчається протягом життя, має міцне теоретичне підґрунтя та відкрита до змін у викладанні й опануванні нових технологій працівників транспортної морської сфери.

Проаналізований досвід використання сучасних інтенсивних інтерактивних технологій і case study свідчить про те, що вони більше використовуються в бізнес-освіті, освітніх центрах і неформальній освіті. Так, праці Ю. Сурміна присвячені теоретичним і практичним питанням застосування методу аналізу ситуацій у начальному процесі (Сурмін, 2005: 56).

В. Біскун використовує кейс-метод у викладанні соціальних наук (Біскун).

У системі професійної підготовки судноводіїв ефективність методу case study була доведена у працях В. Смелікової, де описана модель підготовки майбутніх судноводіїв до професійно-орієнтованого спілкування іноземними мовами засобами кейс-технологій (Смелікова, 2016: 19-24).

Наше дослідження присвячено вивченню потенційних можливостей використання викладачами case study у професійній підготовці майбутніх судноводіїв до управлінської діяльності. Враховуючи той факт, що case study належить до методів ситуаційного навчання, вважаємо його достатньо ресурсним за характером підготовки саме майбутніх судноводіїв, які у своїй професійній діяльності будуть стикатися з нестандартними ситуаціями, де потрібно буде прийняти швидке, виважене та правильне управлінське рішення. У ситуаціях кейсу відсутній чітко виражений набір вихідних даних, у ньому немає питань, на які потрібно надати чіткі відповіді, замість цього курсанту потрібно осмислити ситуацію, викладену в кейсі, самому визначити проблему та питання, що потребують розв'язання.

Використання кейс-методу (case study) у системі професійного навчання стає вимогою часу та залежить від використання потенціалу викладача та врахування ним ряду факторів, які впливають на ефективність освітньої діяльності сучасного курсанта.

По-перше, запровадження особистісно орієнтованого характеру освітнього процесу, на підставі якого ведеться оновлення принципів традиційного навчання. Специфічними характеристиками особистісно орієнтованого характеру навчальної діяльності виступає ставлення до студента як суб'єкта власного розвитку й орієнтації на розвиток і саморозвиток його особистості. Цей факт підтверджується актуальністю Теорії поколінь (Н. Хоув, В. Штраус), котра розв'язує для викладачів закладів вищої освіти головне питання - формування умінь «розмовляти», передавати досвід іншим поколінням так, щоб вони чули та розуміли викладача, як працювати з запитами, звичками та які метод застосовувати в освітній діяльності. Курсант закладу морського профілю сьогодення, за класифікацію Теорії поколінь, - це представник покоління міленіалів, які характеризуються прискореним темпом швидкості у сприйнятті інформації, в діях, спілкуванні, обміну інформацією. Вони здатні більш глибоко підійти до прийняття рішення, ніж представники попередніх поколінь. Психологи наголошують, що міленіалів, котрі зараз є студентами вишів, важко змусити, але ж можна переконати. Важливо залучати представників цього покоління у процеси прийняття рішень, демонструвати їм важливість їхньої участі, думки та дії. Слід враховувати й те, що вони швидко перемикають увагу, і це не дає можливості сконцентруватися на чомусь одному, не можна заздалегідь підготуватися до прийняття рішень. Не можна викладачеві надати студентам готові форми у вигляді шаблонів і підготувати їх використовувати саме ці шаблони. Метод сase study є адаптивним, він має на меті формування у студентів ціннісного ставлення до світу, себе, людства (Попова (Смолик), 2012: 51). Саме тому викладач повинен розвивати у студентів найважливішу м'яку навичку адаптивності та вміння не боятися змін, бути мобільним та активним.

У процесі спілкування викладача та студента акценти зміщуються на суб'єкт-суб'єктну взаємодію викладача та студента. Настає час, коли викладач працює разом зі студентом, а іноді і позаду нього, вчиться у молодого покоління та професійно вдосконалюється сам, разом зі своїми студентами.

По-друге, вектор освіти сьогодення спрямований на створення сенсів, а не на створення знань, тобто в закладі вищої освіти повинен працювати викладач, який надає перевагу студентоцентрованому підходу в опануванні компетенцій, для якого потреби й інтереси студента є пріоритетами в опануванні освітньої програми. Сучасний студент чітко формулює свої потреби, викладачу лише потрібно навчити коректно проявляти ці потреби та супроводжувати реалізацію важливої для курсанта потреби - професійного становлення та самоактуалізації.

По-третє, сучасна морська освіта повинна бути побудована на генерації нових знань, зміст підручників повинен стати базою для визначення невирішених професійних проблем, а майбутній фахівець - змоделювати шляхи їх розв'язання.

Саме у вищезазначеному контексті слід оцінювати актуальність введення case study у практику вищої професійної морської освіти як методу, не обмеженого отриманням однозначної відповіді, заучування готового знання та формування мінімуму базових практичних компетенцій. Цей метод мотивує індивідуальний пошук відповіді, спрямований на формування нових знань через занурення у співтворчість всіх учасників освітньої діяльності, розвиток системи цінностей і професійних новоутворень. Навколо студента закладу вищої морської освіти повинно бути створене належне професійно-освітнє середовище, яке мотивує його працювати за власною освітньою траєкторією, де він буде знаходитися у постійному науковому пошуку разом із викладачем, беручи активну участь у тренінгах, презентаціях, проектуваннях, ділових іграх, дебатах і продуктивному case study. Саме в такому професійно-освітньому середовищі є всі підстави для забезпечення формування, розвитку і становлення майбутнього судноводія; визнання кожного курсанта (студента) активним ціннісно-мотивованим суб'єктом діяльності.