Lego-педагогіка як один із засобів формування готовності майбутніх вихователів до професійної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Lego-педагогіка як один із засобів формування готовності майбутніх вихователів до професійної діяльності

Інна Куліш,

доцент

Віталіна ЛЮБИВА,

Гпухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

м. Глухів,

кандидат педагогічних наук

ABSTRACT

LEGO-PEDAGOGY AS ONE OF THE MEANS OF FUTURE PRESCHOOL TEACHERS' READINESS FORMATION TO PROFESSIONAL ACTIVITY

Inna KULISH,

Candidate of Pedagogical

Sciences, Associate Professor

Vitalina LIUBYVA,

Candidate of Pedagogical Sciences

Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University,

Hlukhiv

The article is devoted to the issue of future preschool teachers' readiness forming to the professional activity. The authors of the article emphasize the relevance of the issue, which is outlined in such state documents as the Laws of Ukraine «On Education», «On Preschool Education», Basic Component of Preschool Education, etc.

As one of the means of future preschool teachers' readiness forming for professional activity, the authors of the article consider LEGO-pedagogy, and specifically, the special course «Pedagogy of Game in Preschool Educational Institutions», which was first implemented in the educational process at the Faculty of Preschool Education at O. Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University. lego педагогіка гра дошкільна освіта

For a better understanding of the investigated issue, the article carries out a definitive analysis of the problem of forming the readiness of future preschool teachers for professional activity, and also specifies the meaning of such concepts as «readiness», «readiness for activity», «readiness for professional activity», «professional readiness of a student».

The article tells about how the cooperation of the Pedagogical University with The LEGO Foundation was started; the contradictions that led to the urgency of implementing a special course at the faculty are outlined; the authors give examples of topics of meetings and homework that were offered to students. The emphasis of the special course, according to the authors of the article, is the new role of the preschool teacher in the educational space of preschool, and the special course «Pedagogy of Game in Preschool Educational Institutions» is designed to promote the formation of a preschool teacher, who focuses on the process, not on the final result, and is ready for life-long learning for the purpose of professional improvement and creative self-realization.

Prospects for further research include further cooperation with The LEGO Foundation in the direction of training future specialists in preschool education and participation in a joint project.

Key words: future specialists of preschool education, readiness, LEGO- pedagogy, special course.

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена проблемі формування готовності майбутніх фахівців дошкільної освіти до професійної діяльності. Автори статті підкреслюють актуальність проблеми, яка окреслена в таких державних документах, як Закони України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базовий компонент дошкільної освіти тощо.

Як один із засобів формування готовності майбутніх фахівців дошкільної освіти до професійної діяльності, авторами статті розглядається LEGO - педагогіка, а конкретно - спецкурс «Педагогіка гри у закладах дошкільної освіти», що вперше був імплементований в освітній процес на факультеті Дошкільної освіти в Глухівському національному педагогічному університеті імені О. Довженка.

Для кращого розуміння досліджуваної проблеми у статті здійснюється дефінітивний аналіз з проблеми формування готовності майбутніх фахівців дошкільної освіти до професійної діяльності, а також уточнюється зміст таких понять як «готовність», «готовність до діяльності», «готовність до професійної діяльності», «професійна готовність студента» та «професійна готовність до педагогічної діяльності».

У статті розповідається про те, як була започаткована співпраця педагогічного університету з The LEGO Foundation; окреслені суперечності, що зумовили актуальність впровадження спецкурсу на факультеті; авторами наведені приклади тем зустрічей та домашніх завдань, що пропонувалися студентам. Акцентом спецкурсу, на думку авторів статті, є нова роль педагога в освітньому просторі дошкілля, а сам спецкурс «Педагогіка гри у закладах дошкільної освіти» покликаний сприяти становленню педагога, який акцентує увагу на процесі, а не на кінцевому результаті і готовий до навчання впродовж життя з метою професійного вдосконалення та творчої самореалізації.

Автори статті демонструють думки студентів та студенток про сам спецкурс та їх побажання на майбутнє.

Перспективи подальших розвідок передбачають подальшу співпрацю з The LEGO Foundation у напрямі підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти та участь у спільному проєкті.

Ключові слова: майбутні фахівців дошкільної освіти, готовність, LEGO-педагогіка, спецкурс.

Реформування дошкільної освіти як базової ланки системи безперервної освіти в Україні, що регламентується новим Законом України «Про освіту» [7], «Про дошкільну освіту» [6], Базовим компонентом дошкільної освіти [1], зумовлює гостру актуальність дослідження проблеми формування готовності майбутніх вихователів дошкільної освіти до професійної діяльності, зокрема засобами LEGO-педагогіки.

Мета нашої статті - розглянути LEGO-педагогіку як один із засобів формування готовності майбутніх вихователів дошкільної освіти до професійної діяльності та поділитися власними враженнями та думками студентів від спецкурсу «Педагогіка гри у закладах дошкільної освіти», який уперше був імплентований в освітній процес на факультеті Дошкільної освіти Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка.

Для з'ясування значення LEGO-педагогіки як одного з засобів формування готовності майбутніх вихователів до професійної діяльності проведемо дефінітивний аналіз таких термінів, як «готовність до діяльності», «готовність до професійної діяльності», «професійна готовність студента» та «професійна готовність до педагогічної діяльності».

Феномен «готовність» досліджували такі вчені:В. Бондар, А.Капська, І. Пастир, О. Ярошенко та ін. Зокрема, психологічну готовність студіювали В. Дорохін, С. Равіков, В. Моляко, А. Проскура; мотиваційну - Е. Томас; морально-психологічну - Л. Кондрашова, С. Ніколенко, Г. Штельмах; професійну - Д. Мазоха; моральну - Є. Шевчук; професійно-педагогічну - С. Коришенко.

Готовність є важливою умовою успішного виконання будь-якої діяльності. Прикладом звичайного виду готовності може слугувати готовність, що існує перед початком звичної, добре знайомої роботи за умови, що до неї не висуваються додаткові вимоги. Стан підвищеної готовності може бути створений завдяки творчій роботі з високим ступенем новизни, а занижена готовність може бути спричинена сильною некерованою емотивністю особистості та виявлятися у відволіканні уваги, незібраності, помилкових, хибних діях (М. Левітов).

М. Дяченко і Л. Кандибович, досліджуючи поняття «готовність», акцентують увагу на мотивації до виконання певного виду діяльності, наявності певних особистісних вольових та інтелектуальних якостей, знань, умінь, навичок. Таким чином, учені підкреслюють важливість мотиваційного компонента для успішного виконання діяльності, високого рівня розвитку особистісних якостей, процесів сприйняття, уваги, мислення, вольових й емоційних проявів у структурі готовності [5; 11].

Поняття «готовність до діяльності» досліджено в роботах таких учених, як Д. Узнадзе, О. Ухтомський, В. Пушкін, М. Левітов, М. Дяченко, Л. Кандибович, Л. Нерсесян, К. Абульханова-Славська, А. Деркач, В.Моляко, С. Максименко, К. Дурай-Новакова, В. Сластьонін, Л. Кондрашова, В. Шадриков, В. Бочелюк, Е. Зеєр, О. Скрипченко, М. Кулакова, О. Кривильова, С. Тарасова, О. Павленко, Т. Шестакова, Л. Султанова, П. Харченко, Л. Гапоненко, О. Серняк, В. Уліч та ін. У визначенні змісту зазначеного поняття дослідники йдуть різними шляхами: одні акцентують увагу на його структурних складниках, інші - на сутності.

Так, Б. Ананьєв, С. Рубінштейн визначають «готовність до діяльності» як наявність здібностей; К. Платонов - як якість особистості; Л. Романенко та В. Сериков - як знання про професію та практичні вміння і навички [11].

Варто зазначити, що проблема готовності до професійної діяльності досліджується науковцями у фізіологічному, психологічному, психолого- педагогічному, акмеологічному та інших напрямах. У психолого-педагогічній літературі використовують поняття «готовність до праці», «готовність до дії», «готовність до діяльності», «підготовленість до діяльності», «психологічна готовність», «морально-психологічна готовність», «готовність до педагогічної діяльності», «професійно-педагогічна підготовка», «готовність до виховної діяльності» тощо. Останні десятиліття в психолого-педагогічних дослідженнях студіювали феномен готовності людини до будь-якої діяльності взагалі. На думку вчених, стан готовності є первинною, фундаментальною умовою успішного здійснення будь-якої діяльності, її складником, що формується і виявляється в діяльності.

За визначенням К. Дурай-Новакової, професійна готовність - цілісне вираження всіх підструктур особистості, зорієнтованих на повне й успішне виконання різноманітних функцій, складне структурне утворення, ядром якого є позитивні настанови, мотиви й освоєні цінності професії [4 : 215; 11].

Дотичним до теми дослідження є поняття «професійна готовність студента». Так, С. Гончаренко визначає професійну готовність студента як інтегративну особистісну якість та істотну передумову ефективності діяльності після закінчення [3; 11]. На думку науковця, професійна готовність студента проявляється в позитивному самооцінюванні себе як суб'єкта майбутньої професійної діяльності та прагненні займатися нею після закінчення ЗВО. У професійній освіті формування готовності до професії науковці вважають кінцевим результатом професійної підготовки майбутніх фахівців. Воно відбувається в процесі професійної підготовки.

О. Абдулліна виокремлює такі групи професійно важливих умінь, що формуються в процесі професійної підготовки майбутнього педагога: дидактичні вміння щодо організації освітнього процесу і керівництва пізнавальною діяльністю дітей; просвітницькі вміння; методичні вміння з вивчення і узагальнення передового та власного педагогічного досвіду, аналізу й узагальнення власного досвіду; вміння та навички із самоосвіти [11].

Огляд опрацьованої джерельної бази дає підстави стверджувати, що саме стан готовності особистості до виконання професійно- педагогічної діяльності забезпечує не тільки її ефективність, але й можливості подальшого вдосконалення. Науковці виділяють такі прояви готовності: позитивне ставлення до праці педагога, певний рівень оволодіння педагогічними знаннями, уміннями й навичками, самостійність у розв'язанні педагогічних завдань, розвиток педагогічних здібностей, сформованість моральних рис та ін.

Особливості професійної підготовки фахівців дошкільної освіти досліджували А. Богуш, Г. Бєлєнька, О. Вашак, Н. Грама, Н. Давкуш, С.Дяченко, Н. Ємельянова, Т. Жаровцева, Л. Загородня, Н. Ковальова, Н. Колосова, Т. Котик, Н. Лисенко, Т. Марєєва, І. Мордоус, Н. Луцан, В. Любива, С. Петренко, О. Поліщук, Т. Поніманська, Т. Танько, О. Федій, О.Шовкопляс та ін. Окремі дослідження вчених стосувалися розвитку творчого потенціалу майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти та їх підготовці до творчої діяльності дітей та творчої самореалізації у професійній діяльності (А. Богуш [2 : 136-142], Л. Іщенко [9 : 163-168.], О. Листопад [10], В. Любива [1І] та ін.;).

Значний інтерес для дослідження проблеми формування готовності майбутніх фахівців дошкільної освіти становлять наукові розвідки Л. Іщенко, що стосуються підготовленості майбутніх вихователів до формування творчої індивідуальності дітей старшого дошкільного віку. Вчена слушно вказує на важливість підготовленості студентів до формування творчої індивідуальності дітей дошкільного віку. Поділяємо думку Л. Іщенко, що ефективними формами роботи в процесі підготовки майбутніх вихователів до формування творчої індивідуальності дітей дошкільного віку є лекційні й практичні заняття та їх різновиди (семінари, лабораторні роботи, практикуми), науково-дослідна робота, виробнича практика. Теоретична підготовка здійснюється в ході вивчення студентами навчальних дисциплін, а практична - спрямована на засвоєння знань, вироблення вмінь та навичок у процесі практичної діяльності. Цілком погоджуємося, що передбачена підготовка майбутніх вихователів до зазначеного виду діяльності має здійснюватися в межах спеціально організованого педагогічного процесу в закладах вищої освіти [9 : 163-168; 11].

На важливості реформування системи дошкільної освіти, підготовці вихователів нового типу, що не тільки володіють фаховими знаннями, а й прагнуть до професійного самовдосконалення, наголошує А. Богуш. Вона зазначає, що завданням дошкільної освіти на сучасному етапі стають оптимізація зовнішніх умов, створення умов для самодетермінації й самореалізації особистості дошкільника. Тож необхідно змінити методологію підготовки вихователів - формувати майбутнього спеціаліста як творчу особистість, здатну до саморозвитку впродовж життя. Для вирішення проблеми підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти вчена рекомендує ввести нову структуру, зміст і тривалість навчання, створити варіативні навчальні плани і програми тощо. Поділяємо думку А. Богуш стосовно того, що сформувати в суспільстві потребу навчання впродовж життя можливо лише за умови, якщо буде постійно навчатися педагог.

Як зауважує А. Богуш, в сучасних умовах освіта як підґрунтя професійної самореалізації кожної людини починає відігравати нову цивілізаційну роль - провідного чинника світової динаміки, без якого неможливі жодні прогресивні зрушення [2 : 29; 11 ].

Саме з метою підготовки фахівця нового типу: здатного до самовдосконалення, самореалізації; фахівця, який хотітиме навчатися впродовж життя, на факультеті Дошкільної освіти у Глухівському національному педагогічному університеті імені О. Довженка, (2021 р.) вперше в освітній процес був імплентований спецкурс «Педагогіка гри у закладах дошкільної освіти».

Розпочнемо з того, що МОН України співпрацює з The LEGO Foundation з 2010 року. Місією фонду є надихати та розвивати творців майбутнього, метою - упровадження ігрових і діяльнісних методів навчання в освітній процес закладів дошкільної, загальної середньої та вищої освіти, задля всебічного розвитку та формування наскрізних умінь.

У листопаді 2021 року було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством освіти і науки України та The LEGo Foundation щодо співпраці у сфері освіти та науки.

Співробітництво з організацією The LEGo Foundation є цікавим з точки зору структури, системи роботи, залученості до процесу змін і підтримки діяльності фонду Міністерством, що надає можливість здійснювати не точкові короткотривалі ініціативи, а системні глибокі зміни. Наскрізним підходом у взаємодії педагога з дітьми є гра. Тому дуже важливо продовжувати тренінгову та методичну підтримку майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти.

У межах співпраці МОН з The LEGO Foundation імплементуються чотири проєкти: проєкт «Сприяння освіті» в дошкіллі; проєкт підтримки Нової української школи; проєкт впровадження модулів і спецкурсів із діяльнісних методів навчання в освітні програми закладів вищої освіти та закладів післядипломної педагогічної освіти; проєкт із підтримки наукових і моніторингових досліджень в Україні, зокрема залучення міжнародних наукових інституцій.

Наше перше знайомство з The LEGO Foundation, а точніше з тренером Анною Шваровою відбулося влітку 2021 року. Перша зустріч була в стінах нашого університету, а друга вже в Києві. Це була координаційна зустріч-тренінг для закладів вищої освіти (27 серпня 2021 року) [8].

Захід був організований фондом «The LEGO Foundation» у межах проєкту «Діяльнісний підхід у закладах вищої та післядипломної педагогічної освіти» з метою впровадження спецкурсів та навчальних дисциплін із діяльнісного підходу в освітні програми підготовки майбутніх педагогів. Учасники зустрічі мали нагоду ознайомитися із панорамою діяльності організації, яку представила керівниця освітніх ініціатив The LEGO Foundation в Україні Оксана Рома, взяти участь у низці цікавих та пізнавальних тренінгів, що базувалися на ігрових і діяльнісних методах навчання, долучилася до обговорення актуальних питань, які стосувалися імплементації спецкурсу в освітній процес нашого факультету, обмінялася досвідом, думками, побажаннями з колегами із закладів вищої освіти з різних куточків України.

Актульність впровадження спецкурсу на факультеті була зумовлена низкою суперечностей між: визнанням світовою спільнотою права дитини на гру, реалізація якого забезпечує її повний і гармонійний розвиток (Декларація про права дитини, 1989) та неготовністю освітньої галузі до збереження й активізації ігрової діяльності, використання її ресурсів для формування ключових компетентностей дітей дошкільного віку; усвідомленням сучасною психолого-педагогічною наукою ефективності ігрових методів навчання, їх діяльнісного, поліфункціонувального, наскрізного, психогігієнічого характеру, та неготовністю педагогів ЗДО до використання гри як дидактичного засобу повною мірою; об'єктивною потребою в цілеспрямованій професійній підготовці майбутніх вихователів до реалізації ігрових методів навчання засобами LEGO®.

Акцентом спецкурсу є нова роль педагога в освітньому просторі дошкілля, а сам спецкурс «Педагогіка гри у закладах дошкільної освіти» покликаний сприяти становленню педагога, який є гнучким у взаємодії з дітьми, прислухається до думок та ідей дітей; акцентує увагу на процесі, а не на кінцевому результаті; надає дитині свободу і самостійність у процесі пошуку відповіді на виклик; поважає думку дитини; спілкується з дітьми у формі діалогу та відкритих запитань; готовий до навчання впродовж життя з метою професійного вдосконалення та творчої самореалізації.

Сам по собі проєкт «Діяльнісний підхід у закладах вищої та післядипломної педагогічної освіти» як і сам спецкурс спрямований на зміну підходів педагогів у дошкіллі та переорієнтації освітнього процесу з школяризації на ігрові та діяльнісні методи навчання, спрямовані на всебічний розвиток дитини, а не лише інтелектуальний, що є передумовою вибудови наступності з новою українською початковою школою [12].

Нашим завданням було підготувати майбутніх вихователів до реалізації ігрових методів, сформувати у них здатність ефективно застосовувати ігрові методи в освітньому процесі, проєктувати та супроводжувати ігрову діяльність дітей, у тому числі засобами LEGO®. При цьому структура готовності майбутніх вихователів детермінується трьома рольовими позиціями: 1) методиста-педагога, спеціаліста, який розробляє методику застосування гри в освітньому процесі, «вбудовує» гру в їх структуру з метою досягнення найкращих освітніх результатів; 2) фасилітатора - того, хто супроводжує ігрову діяльність дитини: створює умови для вільної гри дитини - проєктує ігрове освітнє середовище, сприяє розгортанню гри в освітньому процесі, об'єднує дітей у їх ігровій взаємодії; 3) партнера по грі - того, хто сам грає та отримує задоволення від ігрового процесу, має позитивний досвід ігрової діяльності; проєктує власну ігрову діяльність, рефлексує її процес та результати, усвідомлює її важливість для власного особистісного та професійного розвитку.

Формула успіху спецкурсу, на нашу думку, прихована в назві - «Педагогіка гри у закладах дошкільної освіти». Кожна пара - була справжня гра. Активність студентів, їх враження, їхні, часом дуже неординарні погляди, на, здавалося б, звичайні речі - це все надихало нас та дарувало ресурс для реалізації спецкурсу.

Проілюструємо прикладами теми наших зустрічей: «Вступ до навчання через гру», «Можливості для гри», «Дошкільна освіта в контексті сьогодення», «Освіта переосмислення концепту», «Гра: переосмислення концепту», «Гра як інструмент, механізм та спосіб всебічного розвитку дитини дошкільника», «Вільна гра: особливості та значення», «Реалізація ігрового підходу в закладі дошкільної освіти», «Характеристики ігрової діяльності дитини». «Креативність як ключове вміння людини», «Проектна діяльність як сучасна освітня технологія», «Вихователь та батьки - сучасний вимір взаємодії», «Роль педагога в освітньому просторі закладу дошкільної освіти». Спецкурс був розрахований на 30 годин і навіть дистанційне навчання не стало на заваді, хоча, звичайно, в аудиторії ці зустрічі були б ще цікавішими та змістовнішими.

У процесі навчання-гри учасники спецкурсу створювали власне Play портфоліо в електронному та паперовому варіанті, яке містило ключові думки та ідеї, що виникали на основі практичного досвіду, оскільки однією з ключових навичок сучасного педагога є вміння аналізувати та проводити рефлексію. Після кожної зустрічі студенти та студентки отримували домашні завдання.

Проілюструємо прикладами. 1. Запропонувати 10 способів об'єднання дітей у команди (3 способи - від викладачів, 3 способи - з інтернету, 3 способи - від одногрупників, 1 спосіб - власний). Оформити завдання у Word Doc. 2. Дослідити зміст поняття «гра» та створити хмару слів у застосунках, що згадані в ресурсі за наданим посиланням. 3. Опрацювати запропоновані статті, зокрема візіонера Іллі Кенігштейна, за посиланнями та зафіксувати у вигляді презентації основні повідомлення до кожної статті. 4. Користуючись різними джерелами, створити презентацію про винаходи, інновації в будь-якій сфері життя за останній рік. Максимум 5 слайдів. 5. Згадати режимні моменти в дитячому садочку, обрати один з них і описати хід його проведення з дітьми використовуючи ігровий підхід. Роздрукувати, додати в Play портфоліо і поділитися ідеєю у Play Viber групі та вподобати/лайкнути ідею, яка найбільше сподобалась. (Г олосування у Viber групі за найкращу ідею) і т. д.

Наведемо приклади вражень та побажань студентів щодо прослуханого спецкурсу.

- Муха Катерина, студентка 12-ДО групи. «Мені дуже сподобався спецкурс своїми різноманітними цікавими завданнями, і взагалі інформацією. Я б нічого не змінювала».

- Журенко Марина, 12-ДО групи. «Мені сподобалися пари з «Педагогіки гри у ЗДО». Під час цих пар я дізналася багато нового щодо проведення ігор з дітьми, які є їх види. Я б нічого не хотіла би міняти у цьому курсі. Найбільше мені запам'яталася пара, коли ми розповідали про пальчикові ігри, ігри на свіжому повітрі у командах».

- Маша Мітіна, студентка 12-ДО групи. «Мені сподобалися пари з «Педагогіки гри у закладах дошкільної освіти». Були дуже цікаві теми, найбільше запам 'яталося, коли розглядали дошкільну освіту різних країнах».

- Неловкіна Ольга, студентка 12 ДО групи. «Мені сподобався спецкурс «Педагогіка гри у закладах дошкільної освіти» тому, що це дуже пізнавальний, корисний та цікавий курс, пройшовши який, я поповнила свій багаж знань. Я не можу виокремити якусь окрему тему, яка мені найбільше сподобалася, адже всі вони цікаві. Зміст спецкурсу не потребує змін».

- Хряпіна Людмила, студентка 12-ДО: «Спецкурс «Педагогіка гри у закладах дошкільної освіт» мені сподобався, бо завдяки цьому я змогла дізнатися більше корисної інформації для себе. Окремо якусь тему обрати не можу, адже всі вони виявилися дуже цікавими, пізнавальними та корисними. Змін на мою думку не потрібно».

- Щедрова Дарія, 12-ДО групи. 1. «Так, дуже сподобався, були цікаві теми та завдання». 2. «Нічого не змінила б». 3. «Інноваційні винаходи».

- Лутчин Вероніка, студентка 12-ДО групи: «Маю величезні приємні враження від пар «Педагогіка гри у закладах дошкільної освіти». Чому? На зустрічах ми по суті грали. Кому ж не сподобається грати ? Весь матеріал лекцій був поданий в цікавих, яскравих презентаціях. Інформація не була сухою та зажованою, було цікаво! Найбільше запам'яталися теми, у яких висвітлювалися питання про НУШ та конструктор «Lego». Чи хотіла я щось змінити в цьому спецкурсі? Міняти нічого не хотілося б. Звісно, було б набагато цікавіше, якби пари проходили в аудиторії, а не дистанційно».

Нами були вибудовані перспективи подальшої співпраці з The LEGO Foundation. Це мала бути участь у Play Fest, тема «Play Fest- 2022» - «Україна - надзвичайна!». Ми планували роботу зі студентами та студентками над спільним проєктом «Україна зелена». Вже були створені творчі групи, розпочалися перші засідання, але війна скоригувала плани і робота над спільним проєктом так і залишається перспективою наших подальших розвідок у цьому напрямі.

Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти. URL : https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro novu redaktsivu%20Baz

ovoho%20komponenta%20doshkilnovi%20osvitv.pdf (дата звернення: 29.07.2022)

2. Богуш А. Методично-мовленнєвий супровід підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів. Наука і освіта: наук.-практ. журнал Південного наукового Центру АПН України. 2010. № 2. С. 136-142.

3. Гончаренко С. У. Український педагогічний енциклопедичний словник. Рівне, 2011.552 с.

4. Дурай-Новакова К. М. Формирование профессиональной готовности студентов к педагогической деятельности : дис. ... докт. пед. наук : спец. 13.00.01. Москва, 1983. 443 с.

5. Дьяченко М. И., Кандыбович Л. А. Психологические проблемы готовности к деятельности. Минск, 1976. 176 с.

6. Закон України «Про дошкільну освіту». URL :

https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2628-14#Text (дата звернення: 29.07.2022)

7. Закон України «Про освіту». URL : http://ru.osvita.ua/legislation/law/2231/ (дата звернення: 29.07.2022)

8. Координаційна зустріч-тренінг для закладів вищої освіти. URL : https://dspu.edu.ua/news/koordynaciina-zustrich-trening-dlya-zakladiv-vyshhoyi-osvity/

(дата звернення: 29.07.2022)

9. Іщенко Л. Вдосконалення змісту підготовки майбутніх вихователів до формування творчої індивідуальності дітей старшого дошкільного віку. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія: Педагогічні науки. 2016. № 1. С. 163-168.

10. Листопад О. А. Теоретико-методичні засади формування професійно- творчого потенціалу майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів: монографія. Одеса, 2015. 328 с.

11. Любива В. В. Формування готовності майбутніх фахівців дошкільної освіти до творчої самореалізації у професійній діяльності : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Глухів, 2018. 300 с.

12. Шість цеглинок в освітньому просторі школи. URL : https://mon.gov.ua/storage/app/media/nova-ukrainska-shkola/LEGO/tseglinok kviten-2018-web.pdf (дата звернення: 29.07.2022)

References

1. Bazovyi komponent doshkilnoi osvity [Basic Component of Preschool Education]. Available at : https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro novu redaktsivu%20Bazovoho%20komponenta%20doshkilnovi%20osvitv.pdf [in

Ukrainian].

2. Bohush, А. (2010). Metodychno-movlennievyi suprovid pidhotovky maibutnikh vykhovateliv doshkilnykh zakladiv [Methodological and Speech Support for the Training of Future Teachers of Preschool Institutions]. Nauka i osvita: nauk.-prakt. zhurnal Pivdennoho naukovoho Tsentru APN Ukrainy - Science and Education - scientific and practical magazine, 2, 136-142. [in Ukrainian].

3. Honcharenko, S. (2011) Ukrainskyi pedahohichnyi entsyklopedychnyi slovnyk [Ukrainian pedagogical encyclopedic dictionary]. Rivne. [in Ukrainian].

4. Durai-Novakova, K.M. (1983). Formyrovanye professyonalnoi hotovnosty studentov k pedahohycheskoi deiatelnosty [Formation of professional readiness of students for pedagogical activity: autoref. dis]. Moscow: Izd-vo MG. [in Russian]

5. Diachenko, M.I., Kandybovich, L.A. (1976). Psihologicheskie problemy gotovnosti k deyatelnosti [Psychological issues of readiness for activity]. Minsk. [in Russian]

6. Zakon Ukrainy «Pro doshkilnu osvitu» [Law of Ukraine «On Preschool Education»]. Available at : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#Text [in Ukrainian].

7. Zakon Ukrainy «Pro osvitu» [Law of Ukraine «On Education»]. Available at: http://ru.osvita.ua/legislation/law/2231/ [in Ukrainian].

8. Koordynatsiina zustrich-treninh dlia zakladiv vyshchoi osvity [Coordination meeting-training for institutions of higher education]. Available at : https://dspu.edu.ua/news/koordvnaciina-zustrich-trening-dlva-zakladiv-vvshhovi-osvitv/

[in Ukrainian].

9. Ishchenko, L (2016). Vdoskonalennia zmistu pidhotovky maibutnikh vykhovateliv do formuvannia tvorchoi indyvidualnosti ditei starshoho doshkilnoho viku [Improving the Content of Training Future Educators for the Formation of Creative Individuality of Senior Preschool Children], Naukovyi visnyk Mykolaivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. O. Sukhomlynskoho. Seriia: Pedahohichni nauky -

Scientific Bulletin of Mykolaiv National University named after V. O. Sukhomlynskyi. Series: Pedagogical sciences, 1, 163-168. [in Ukrainian].

10. Lystopad, O. A. (2015). Teoretyko-metodychni zasady formuvannia profesiino-tvorchoho potentsialu maibutnikh vykhovateliv doshkilnykh navchalnykh zakladiv [Theoretical and Methodological Principles of the Formation of the Professional and Creative Potential of Future Preschool Teachers of Preschool Educational Institutions] : monographiya. Odesa [in Ukrainian].

11. Liubyva, V. V. (2018). Formuvannia hotovnosti maibutnikh fakhivtsiv doshkilnoi osvity do tvorchoi samorealizatsii u profesiinii diialnosti [Formation of readiness of future specialists of preschool education to creative self-realization in professional activity] ; dys. ... kand. ped. nauk : 13.00.04. Hlukhiv [in Ukrainian].

12. Shist tsehlynok v osvitnomu prostori shkoly [Six Bricks in the Educational Space of the School]. Available at : https://mon.gov.ua/storage/app/media/nova- ukrainska-shkola/LEGO/tseglinok kviten-2018-web.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru