Танцетерапія в реабілітації дітей з вадами слуху

Проблема виховання дітей, які мають відхилення в розвитку, їх соціальної адаптації. Визначення впливу занять спортивними танцями на показники фізичного розвитку, функціонального стану серцево-судинної, дихальної, нервової систем дітей з вадами слуху.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.07.2023
Размер файла 399,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка

Танцетерапія в реабілітації дітей з вадами слуху

Барладин О.Р.

кандидат медичних наук, доцент

Вакуленко Л.О.

кандидат медичних наук, доцент

Храбра С.З.

кандидат біологічних наук, доцент

Веремчук О.Д.

ассистент

Вербовецький М.В.

магістрант

Анотація

виховання діти вада слух

Проблема виховання дітей, які мають відхилення в розвитку, їх соціальної адаптації потребує особливої уваги з боку суспільства. Ці відхилення можуть бути викликані різними чинниками, серед яких - втрата слуху, одного із найважливіших органів чуттів людини. В статті представлено результати визначення впливу занять спортивними танцями на показники фізичного розвитку, функціонального стану серцево-судинної, дихальної, нервової систем дітей з вадами слуху. Встановлено, що заняття спортивними танцями призвели до різних кількісних змін показників морфо-функціонального стану опорно-рухового апарату дітей з вадами слуху відносно вихідних даних, сприяли активізації адаптаційних механізмів серцево-судинної системи, збільшили витривалість організму дітей до фізичних навантажень, покращили показники функції зовнішнього дихання.

Ключові слова: діти з вадами слуху, спортивні танці, фізичний розвиток, функціональний стан серцево- судинної, дихальної, нервової системи організму.

Barladyn O., Vakulenko L., Khrabra S., Veremchuk O., Verbovetskyi M.

Dance therapy in the rehabilitation of hearing impaired children

Abstract

Loss of hearing, disorders of the musculoskeletal system, intelligence cause great harm to the general and physical development of the child. One of the consequences of hearing impairment is that a child who does not fully perceive the multifaceted nature of surrounding sounds has difficulties in reproducing the rhythm. Mastering rhythm is extremely important for the development of children's motor skills. The success of mastering motor skills and skills that are complex in terms of coordination depends on this. According to many authors, the use of dance and movement therapy contributes to the physical and harmonious development of children, as well as develops communication skills and improves their psycho- emotional state The purpose of the study: to determine the impact of sports dances classes on indicators of physical development, functional state of the cardiovascular, respiratory, and nervous systems of children with hearing impairments.

Research methods: pedagogical (theoretical analysis and generalization of pedagogical and medical-biological literature), selection, study of medical records, observation during training, instrumental research methods, methods of mathematical statistics.

The results of determining the impact of sports dance classes on indicators of physical development, functional state of the cardiovascular, respiratory, and nervous systems of children with hearing impairments are presented.

It was established that sports dance classes led to various quantitative changes in the morpho-functional state of the musculoskeletal system of children with hearing impairments relative to the initial data, contributed to the activation of the adaptation mechanisms of the cardiovascular system, increased the endurance of the children's body to physical exertion, improved the indicators of the function of external breathing.

Key words: children with hearing impairments, sports dances, physical development, functional state of the cardiovascular, respiratory, and nervous systems of the body.

Постановка проблеми

На сьогоднішній день втрата слуху вважається найпоширенішою сенсорною формою інвалідності у світі. За даними ВООЗ від глухоти і порушень слуху страждають приблизно 360 мільйонів чоловік, з них 34 мільйони дітей.

Проблема ураження слуху у дітей важлива як з медичної, так і з соціальної точки зору [2, 6, 13, 16].

Зниження слуху у дитини, на відміну від дорослого, призводить до відхилень в мовному розвитку, формуванні інтелекту й особистості в цілому (Л.С. Виготський, Т.А. Власова, Р.М. Боскіс, Ж.І., Шеремет М.К., Шиф Ж.І. та інші).

Стійкі порушення слуху у дітей можуть бути вродженими і набутими. Вроджений характер порушень слуху відмічається значно рідше, ніж набутий.

Встановлено, що у 82% дітей з приглухуватістю патологія виникає на першому році життя, тобто до розвитку мови або в період її становлення, з них у 38,5% дітей порушення з'являються в перинатальний період. За даними вчених різних країн (США, Канади, Мексики, Англії, Данії, Японії), частота вродженої приглухуватості коливається в межах від 80 до 155 на 1000 дітей.

Втрата слуху, порушення зі сторони опорно-рухового апарата, інтелекту наносять велику шкоду загальному і фізичному розвитку дитини [1, 5, 15].

У дітей з вадами слуху більш низькі в порівнянні з дітьми, що чують, показники зросту, маси тіла, об'єму грудної клітки. Також відмічено м'язову слабкість, зниження тонусу м'язів, вегетативні розлади [3, 6 - 8, 12, 14].

Аналіз літературних джерел

Вади слуху - це повне (глухота) або часткове (туговухість) зниження здатності виявляти та розуміти звуки. Виділяють чотири ступені зниження слуху: легка, помірна, значна, важка - залежно від відстані, на якій сприймається розмовна і шепітна мова. При легкій ступені зниження слуху шепітна мова може сприйматися на відстані від 3 до 6 м, при важкій ступені - на відстані від 0 до 0,5 м.

Л.В. Нейман виділяє три ступені приглухуватості, враховуючи не тільки відстань, на якій сприймається мова, але і стан мови, ступінь ураження слухової функції та можливості формування мовлення при такому стані слуху.

Аналіз наукових досліджень засвідчує, що особливо негативний вплив зниження чи втрати слуху проявляється у молодшому шкільному віці [3, 13, 9].

В цей період відбувається інтенсивний розвиток координаційних здібностей дитини, а також надбання нових знань, умінь і навичок. Від розвитку координаційних здібностей залежать подальші рухові навчання інших фізичних якостей (сили, швидкості, гнучкості, витривалості), які тісно пов'язані між собою [8].

Фізичне виховання та реабілітація дітей з порушеннями слуху спрямовані на охорону і зміцнення здоров'я, гармонійний фізичний розвиток, загартовування дитячого організму, розвиток потреби в руховій активності, формування основних рухів і рухових якостей, корекцію і профілактику порушень фізичного розвитку [1, 9, 10].

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Обраний напрям дослідження відповідає темі науково-дослідної роботи кафедри фізичної реабілітації і безпеки життєдіяльності Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка «Фізіотерапевтичний і соціально-педагогічний супровід інтеграції дітей та дорослих з особливими потребами в соціум» (державний реєстраційний номер: 0120U103468) на 2020-2024 роки.

Виклад основного матеріалу дослідження

Мета дослідження: визначити вплив занять спортивними танцями на показники фізичного розвитку, функціонального стану серцево-судинної, дихальної, нервової систем дітей з вадами слуху.

Методи дослідження: педагогічні (теоретичний аналіз і узагальнення педагогічної та медико-біологічної літератури), підбір, вивчення медичної документації, спостереження під час проведення тренувань, інструментальні методи дослідження, методи математичної статистики.

Для досягнення поставленої мети в дослідженні приймали участь 14 дівчат спеціалізованої загальноосвітньої школи для дітей з вадами слуху м. Тернополя у віці від 6 до 9 років, які відвідували танцювальні заняття, що склали експериментальну групу (ЕГ) дослідження. Контрольною групою (КГ) були 14 дівчат цього ж навчального закладу такого ж віку, які відвідували уроки фізичної культури. Реєстрація всіх результатів тестів здійснювалася за допомогою ростоміра, медичних ваг, секундоміра, тонометра, фонендоскопа, спірометра, сантиметрової стрічки, динамометра.

Фіксували показники діяльності серцево-судинної, дихальної, нервової та м'язової систем на початку тренувального збору і через 6 місяців тренувань в експериментальній групі, а також на початку навчального року і через 6 місяців занять фізкультурою в контрольній групі, перед та після тренувань, а також перед та після уроку.

Аналіз результатів, отриманих після експерименту, засвідчив, що заняття ритмічними танцями дали позитивний результат і призвели до різних якісних змін антропометричних показників у дівчат ЕГ відносно вихідних даних, на відміну від дівчат КГ. Встановлено, що через 6 місяців від початку експерименту, зріст дівчат з вадами слуху в ЕГ збільшився на 2,46% (Р<0,05), а в КГ відповідно на 1,86% (Р>0,05). Маса тіла у дітей ЕГ збільшилася на 15,38% (Р<0,05) , у КГ - на 9,15% (Р>0,05).

Дані динамометрії показали, що сила правої та лівої кистей дівчаток з вадами слуху в ЕГ зросла на 87,19% (Р<0,05), а в КГ - 67,93% (Р>0,05).

Також у дітей з вадами слуху в динаміці збільшилася екскурсія грудної клітки: в ЕГ на 10,8% (Р<0,05), в КГ на 9,73% (Р>0,05).

Результати дослідження серцево-судинної системи до експерименту показали, що частота серцевих скорочень (ЧСС) в обстежених дітей свідчить про малу тренованість та економічність роботи серця.

У дітей з вадами слуху ЕГ після експерименту показники ЧСС (спокою) зменшилися на 2,95%, ЧСС після навантаження (20 нахилів) - на 5,49%, а після 1 хв. відпочинку пульс знизився на 8,5%. Статистично достовірні покращення показників свідчать про підвищення тренованості та адаптацію серцево-судинної системи до фізичного навантаження.

У дівчат КГ показники ЧСС (спокою) зменшилися на 1,57%, ЧСС після навантаження (20 нахилів) - на 2,99%, а після 1 хвилини відпочинку пульс знизився на 6,02%. Дані свідчать тільки про тенденцію до підвищення тренованості та адаптації серцево-судинної системи до фізичного навантаження.

Результати вимірювання АТ після експерименту показали, що в ЕГ дітей з вадами слуху систолічний тиск (САТ) зменшився на 4,15% і діастолічний (ДАТ) - на 5,56% (Р<0,05), а в КГ - показники навпаки збільшилися: САТ - на 3,82%, а ДАТ - на 3,07%.

Проведений порівняльний аналіз показників пульсового тиску (ПТ), що вивчалися в досліджуваних групах, показав, що ці дані мали в КГ тенденцію до покращення і становили в кінці експерименту 4,98%, у дівчаток з вадами слуху ЕГ - 1,78%, що було статистично достовірно.

Що стосується показників серцевого викиду (СВ), серцевого індексу (СІ) та хвилинного об'єму крові (ХОК), які характеризують силу скорочення серцевого м'яза та насичення тканин кров'ю, то у дітей з вадами слуху після 6-ти місячного тренувального циклу в ЕГ показники СВ збільшилися на 3,71%, в КГ - зменшилися на 1,12%, що пов'язано із динамікою ПТ і ДАТ в досліджуваних групах.

У дітей з вадами слуху показник ХОК в ЕГ показав позитивну динаміку, зрісши на 2,35%, а в КГ - зменшився на 4,62%.

Динаміка даних показників свідчить про збільшення сили скорочення серцевого м'яза, економічність його роботи.

Одним із методів нашого дослідження було визначення функціональних проб толерантності: індексу функціонального стану серця - ІФСС (за Пироговою) та адаптаційного потенціалу системи кровообігу - АП (за Р.М. Баєвським).

При проведенні досліджень нами одержані наступні дані: згідно ІФСС у дітей ЕГ на початку дослідження рівень функціонального стану серця - «погано», а після 6 міс. тренувань знизився на 4,07 у.о. і досягнув рівня «нижче середнього». А у дітей КГ в кінці експерименту спостерігається зворотна тенденція (збільшення на 1,2 у.о.), що свідчить про зниження адаптаційних можливостей організму.

Щодо АП (за Р.М. Баєвським), то механізм адаптації системи кровообігу досліджуваних дітей з вадами слуху ЕГ знаходився на «задовільному» рівні, і через 6 місяців тренувань залишився в цьому ж проміжку. В цьому ж діапазоні знаходяться показники в КГ.

Отже, заняття спортивними танцями сприяли активізації адаптаційних механізмів серцево-судинної системи, збільшили витривалість організму дітей до фізичних навантажень, покращилася загальна фізична підготовка дітей. Завдяки систематичним тренуванням зріс адаптаційний потенціал системи кровообігу.

Для визначення функціонального стану апарату зовнішнього дихання у дітей застосовували спірометрію. На підставі одержаного матеріалу провели аналіз показників функції зовнішнього дихання.

У дітей з вадами слуху ЕГ ЖЄЛ збільшилася в середньому на 25%, а в контрольній групі - 24,4%.

Слід зауважити, що у дітей з вадами слуху КГ не було достовірних розходжень у середніх величинах ЖЄЛ до і після експерименту, а мала місце лише тенденція до збільшення цього показника.

Аналізуючи показники частоти дихальних рухів на початку експерименту, можна сказати, що в дітей з вадами слуху дані показники підвищені, в порівнянні з показниками здорових дівчат. Після реабілітації, зокрема в ЕГ, спостерігається статистично достовірне зниження цього показника на 8,48%, що свідчить про підвищення адаптаційних механізмів дихальної системи.

Що стосується показників бронхіальної прохідності (БП) та дихального об'єму (ДО) у дітей з вадами слуху, то вони наступні: в ЕГ середні показники зростання БП - 11% і ДО - 20%; в КГ - БП та ДО - 16%.

Наступним досліджуваним показником був хвилинний об'єм дихання (ХОД). В ЕГ він зріс на 2,88% (Р<0,05),, а в контрольній групі - зменшився на 2,88% (Р>0,05).

Крім цього були проведені функціональні проби толерантності дихальної системи до фізичного навантаження, зокрема оцінка рівня кисневого забезпечення організму (проби Штанге і Генчі).

Щодо проби Штанге ЕГ та КГ дітей з вадами слуху на початку дослідження показали рівень, що відповідає нормі (18-20 і більше сек.), а через 6 місяців показники збільшилися: в ЕГ на 26,09%, в КГ - на 24,84%.

Показники проби Генчі в наших дослідженнях до реабілітації в обох групах нижчі норми (в здорових людей коливаються в межах 15-30 сек.). Після реабілітації через 6 місяців в ЕГ вони достовірно збільшилися на 33,05% і зрівнялися з показниками здорових дітей, а в КГ - на 28,25% (Р>0,05). Клиностатична та ортостатична проби - це проба толерантності нервової системи до фізичного навантаження, зокрема парасимпатичної і симпатичної ланок вегетативної нервової системи. В ЕГ на початку експерименту отримані дані свідчили про підвищений тонус симпатичної ланки вегетативної нервової системи, а в КГ - про підвищений тонус парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи (діаграма 1).

Діаграма 1. Показники ортостатичної та клиностатичної проби у дітей з вадами слуху (на початку експерименту) Через 6 місяців результати проб у дітей ЕГ свідчили про задовільний функціональний стан симпатичної ланки вегетативної нервової системи. В КГ - дані про підвищений тонус симпатичної ланки вегетативної нервової системи (діаграма 2)

Діаграма 2. Показники ортостатичної та клиностатичної проби у дітей з вадами слуху (в кінці експерименту)

Висновки

Отримані результати дослідження доводять ефективність застосування танцетерапії в реабілітації дітей з вадами слуху, тому що діти цієї групи мають достовірне покращення всіх досліджуваних нами показників.

Перспективи подальших досліджень: корекція і розвиток координаційних здібностей у дітей з порушеннями слуху для їх адаптації в суспільстві.

Література

1. Афанасьєва О.С. Особливості функціонального стану слабочуючих дітей середнього шкільного віку з порушенням постави / О.С. Афанасьєва // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2012. - № 3. - С 111-113.

2. Випасняк І. Вплив активізації рухової активності на соціальну інтеграцію глухих дітей / І. Випасняк // Вісник Прикарпатського університету. Фізична культура. Івано-Франківськ, 2006, N Вип. 2. С. 136-141.

3. Гацоєва Л.С. Соматичне здоров'я дітей зі зниженим слухом та його зміни під впливом експериментальної методики / Л. Гацоєва // Фізична культура, спорт та здоров'я нації: зб. наук. праць. - вип. 13. - Вінниця, - 2012. - С. 18-23.

4. Івахненко А.А. Корекція та розвиток психомоторної функції глухих дітей молодшого шкільного віку засобами рухливих ігор. Педагогіка, психологія та медикобіологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. праць / за ред. С.С. Єрмакова. Харків, 2011. № 3. С. 66-69.

5. Кашуба В., Зіяд Хмаіді Ахмад Насралла, Сергієнко К. Про можливості використання сучасних комп'ютерних технологій у процесі адаптивного фізичного виховання / В. Кашуба, Насралла Зіяд Хмаіді Ахмад, К. Сергієнко // Спортивний вісник Придніпров'я, 2007 - № 1 - С. 11-15.

6. Круцевич Т.Ю. Теория и методика физического воспитания: В 2 - х т.: Учебник / Т.Ю. Круцевич.- К.: Олимпийская литература, 2003. - С. 302-303.

7. Луковская О.Л. Особенности морфо-функционального состояния слабослышащих детей с нарушением осанки среднего школьного возраста / О.Л. Луковская, А.С. Афанасьева // Теория и методика физической культуры. - 2012.- № 4. - С. 48-53.

8. Ляхова І.М. Сформованість координаційно-рухової сфери дітей зі зниженим слухом молодшого та середнього шкільного віку / І.М. Ляхова // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). К.:Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2013, N Вип. 5 (30).-С.39-44.

9. Москаленко Н. Вплив занять спортивними танцями на фізичний стан дітей молодшого шкільного віку / Н. Москаленко, О. Демідова, В. Бодня // Спортивний вісник Придніпров'я, 2019. - № 1. - С. 105-118.

10. Москаленко Н. Спортивні танці для дітей: інноваційні підходи / Н. Москаленко, О. Демідова // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2017. - № 1. - С. 203-208.

11. Ситник О.А. Характеристика стану серцево-судинної системи учнів молодшого шкільного віку / О. А. Ситник // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. - 2013. - № 6 (32). - С. 111-119.

12. Сторожик А.И. К вопросу о физическом развитии детей младшего школьного возраста со сниженным слухом / А.И. Сторожик // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). - К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2013,N Вип. 6 (32). - С. 152-158.

13. Теорія і методика адаптивної фізичної культури: навч.-метод. посібник для студентів / Н.А. Деделюк. Луцьк: Вежа-Друк, 2014. - 68 с.

14. Фандикова Л.А., Семененко В.П. Порівняльний аналіз фізичного стану дітей молодшого шкільного віку з порушенням слуху і здорових дітей / Л.А. Фандикова, В.П. Семененко // Слобожанський науково-спортивний вісник : наук.-теорет. журн. - Харків: ХДАФК, 2005. - № 8. - С. 262 266.

15. Хмельницкая И.В. Компьютерные системы контроля моторики школьников 7-10 лет с нарушением слуха в программировании физкультурных занятий: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. наук з фіз. вих. і спорту: спец. 24.00.02. «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / И.В. Хмельницкая. - К., 2006. - 21 с.

16. Hegarty G. Genetic causes of sensorineural hearing loss // CNI Review. - 2005. - Spring Vol. - P. 25-31.

References

1. Afanasjjeva O.S. Osoblyvosti funkcionaljnogho stanu slabochujuchykh ditej serednjogho shkiljnogho viku z porushennjam postavy / O.S. Afanasjjeva // Sportyvnyj visnyk Prydniprov'ja. - 2012. - #3. - S. 111-113.

2. Vypasnjak I. Vplyv aktyvizaciji rukhovoji aktyvnosti na socialjnu integhraciju ghlukhykh ditej / I. Vypasnjak // Visnyk Prykarpatsjkogho universytetu. Fizychna kuljtura. Ivano-Frankivsjk, 2006, N Vyp. 2. S. 136-141.

3. Ghacojeva L.S. Somatychne zdorov'ja ditej zi znyzhenym slukhom ta jogho zminy pid vplyvom eksperymentaljnoji metodyky / L. Ghacojeva // Fizychna kuljtura, sport ta zdorov'ja naciji: zb. nauk. pracj. - vyp. 13. - Vinnycja, 2012.- S. 18-23.

4. Ivakhnenko A.A. Korekcija ta rozvytok psykhomotornoji funkciji ghlukhykh ditej molodshogho shkiljnogho viku zasobamy rukhlyvykh ighor. Pedaghoghika, psykhologhija ta medykobiologhichni problemy fizychnogho vykhovannja i sportu: zb. nauk. pracj / za red. S.S. Jermakova. Kharkiv, 2011. # 3. S. 66-69.

5. Kashuba V., Zijad Khmaidi Akhmad Nasralla, Serghijenko K. Pro mozhlyvosti vykorystannja suchasnykh komp'juternykh tekhnologhij u procesi adaptyvnogho fizychnogho vykhovannja / V. Kashuba, Nasralla Zijad Khmaidi Akhmad, K. Serghijenko // Sportyvnyj visnyk Prydniprov'ja, 2007 - # 1 - S. 11-15.

6. Krucevych T.Ju. Teoryja y metodyka fyzycheskogho vospytanyja: V 2 - kh t.: Uchebnyk / T.Ju. Krucevych. - K.: Olympyjskaja lyteratura, 2003. - S. 302 - 303.

7. Lukovskaja O.L. Osobennosty morfo-funkcyonaljnogho sostojanyja slaboslbishashhykh detej s narushenyem osanky srednegho shkoljnogho vozrasta / O.L. Lukovskaja, A.S. Afanasj'eva // Teoryja y metodyka fyzycheskoj kuljturbi. - 2012.- #4. - S. 48-53.

8. Ljakhova I.M. Sformovanistj koordynacijno-rukhovoji sfery ditej zi znyzhenym slukhom molodshogho ta serednjogho shkiljnogho viku / I.M. Ljakhova // Naukovyj chasopys Nacionaljnogho pedaghoghichnogho universytetu imeni M.P. Draghomanova. Serija 15: Naukovo-pedaghoghichni problemy fizychnoji kuljtury (fizychna kuljtura i sport). K.:Vyd-vo NPU im. M.P. Draghomanova, 2013, N Vyp. 5 (30).-S.39-44.

9. Moskalenko N. Vplyv zanjatj sportyvnymy tancjamy na fizychnyj stan ditej molodshogho shkiljnogho viku / N. Moskalenko, O. Demidova, V. Bodnja // Sportyvnyj visnyk Prydniprov'ja, 2019. - # 1. - S. 105-118.

10. Moskalenko N. Sportyvni tanci dlja ditej: innovacijni pidkhody / N. Moskalenko, O. Demidova // Sportyvnyj visnyk Prydniprov'ja. - 2017. - # 1. - S. 203-208.

11. Sytnyk O.A. Kharakterystyka stanu sercevo-sudynnoji systemy uchniv molodshogho shkiljnogho viku / O.A. Sytnyk // Pedaghoghichni nauky: teorija, istorija, innovacijni tekhnologhiji. - 2013. - # 6 (32). - S. 111-119.

12. Storozhyk A.Y. K voprosu o fyzycheskom razvytyy detej mladshegho shkoljnogho vozrasta so snyzhennbim slukhom / A.Y. Storozhyk // Naukovyj chasopys Nacionaljnogho pedaghoghichnogho universytetu imeni M.P. Draghomanova. Serija 15: Naukovo-pedaghoghichni problemy fizychnoji kuljtury (fizychna kuljtura i sport). - K.: Vyd-vo NPU im. M.P. Draghomanova, 2013, N Vyp. 6 (32). - S. 152-158.

13. Teorija i metodyka adaptyvnoji fizychnoji kuljtury: navch.-metod. posibnyk dlja studentiv / N.A. Dedeljuk. - Lucjk: Vezha-Druk, 2014. - 68 s.

14. Fandykova L.A., Semenenko V.P. Porivnjaljnyj analiz fizychnogho stanu ditej molodshogho shkiljnogho viku z porushennjam slukhu i zdorovykh ditej / L.A. Fandykova, V.P. Semenenko // Slobozhansjkyj naukovo-sportyvnyj visnyk: nauk. - teoret. zhurn. - Kharkiv: KhDAFK, 2005. - # 8. - S. 262-266.

15. Khmeljnyckaja Y.V. Kompjjuternbie systembi kontrolja motoryky shkoljnykov 7-10 let s narushenyem slukha v proghrammyrovanyy fyzkuljturnbkh zanjatyj: avtoref. dys. na zdobuttja nauk, stupenja kand. nauk z fiz. vykh. i sportu: spec. 24.00.02. «Fizychna kuljtura, fizychne vykhovannja riznykh ghrup naselennja» / Y.V. Khmeljnyckaja. - K., 2006. - 21 s.

16. Hegarty G. Genetic causes of sensorineural hearing loss // CNI Review. - 2005. - Spring Vol. - P. 25-31.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.