Шість днів навчання. Шлях до зменшення ефективності освітнього процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Шість днів навчання. Шлях до зменшення ефективності освітнього процесу

Даніела Кармінеївна Старощук

Ольга Олександрівна Чернорук

Олексій Олексійович Наливайко

¹Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

У цій статті мова йде про вплив чотирьохденного, п'ятиденного, шестиденного навчального тижня на продуктивність та академічні досягнення студентів, а також їх моральний стан.

Ми розглянули такі надзвичайно важливі складові навчання, наприклад, як час навчання і зусилля, що впливає на процес рефлексії, а відтак ці складові визначають наскільки добре і глибоко студент засвоїть здобуті знання в університеті.

У рамках дослідження було також проведено опитування, у якому взяли участь 165 студентів з різних факультетів Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Респонденти висловили свої судження з приводу шестиденного навчального тижня, його впливу на їх продуктивність, фізичний, нервово-психічний та морально-емоційний стан.

Ми провели аналіз попередніх робіт та визначили, що від об'єму часу навчання витраченого на навчання не залежить результат академічної успішності (outcome), а навпаки цей процес пов'язаний з мотивацією, гарним настроєм, нервово-психічним станом, ступенями втоми та змоги відпочити.

Також ми не оминули увагою аспект тривожності, тому опитали студентів щодо цього явища. 62% респондентів зауважили, що з початком шестиденного навчання в університеті рівень тривожності значно збільшився. Що неодмінно має негативний вплив на академічну успішність студентів, а також безпосередньо на процес навчання.

Ключові слова: час навчання, шестиденний навчальний тиждень, продуктивність, академічна успішність.

Daniela Staroshuk Fourth-year bachelor's student

This article is about the impact of a four-day, five-day, six-day school week on the productivity and academic achievement of students, as well as their morale.

We considered such extremely important components of education, for example, as study time and effort, which affects the process of reflection, and therefore these components determine how well and deeply a student will assimilate the knowledge acquired at the university. As part of the research, a survey was also conducted, in which 165 students from various faculties of the V.N. Karazin Kharkiv National University. Respondents expressed their judgments about the six-day school week, its impact on their productivity, physical, neuropsychological and moral-emotional state. We conducted an analysis of previous works and determined that academic success does not depend on the amount of study time spent on study, but on the contrary, this process is related to motivation, good mood, neuropsychological state, degrees of fatigue and the ability to rest. We also did not ignore the aspect of anxiety, so we interviewed students about this phenomenon.

62% of respondents noted that with the beginning of the six-day study at the university, the level of anxiety increased significantly. Which certainly has a negative impact on the academic performance of students, as well as directly on the learning process.

Key words: study time, six-day study week, productivity, academic success.

Соціальні потрясіння у всі часи виступали значним фактором змін у освітньому процесі не винятком є і події 2020-2022 років в Україні. Перехід до вимушеного дистанціиного навчання [6; 10] призвів до докорінної зміни освітньої парадигми та збільшенню навантаження на усіх учасників освітнього процесу. Осінніи семестр 2022 роки проводиться у краи важких умовах і що наибільш помітно у зжаті строки не як звикли учасники освітнього процесу як викладачі, так і студенти. Тому у студентів виникає проблема перевантаженості у навчанні.

Ця проблематика полягає у тому, що студентам стало все складніше знаходити час для навчання у новому форматі навчання. Час є невід'ємною складовою засвоєння знань, а відтак і досягнення академічної успішності, бо як нам відомо з попередніх досліджень, академічна успішність визначається багатьма факторами [15], зокрема, часом та зусиллям [2] їх гармоніине поєднання є надзвичаино важливим. Тому одним з наших головних завдань є виявити, чи є доцільним шести- деннии формат навчання і якии вплив на студентів у їх освітньому процесі в цілому він має.

Мета дослідження полягає у аналізі та теоретичному дослідженні проблем впливу часу на навчання студентів, визначення доцільності шестиденного навчання в університеті.

Для досягнення даної мети маємо на меті вирішити такі завдання:

• порівняти успішність студентів під час п'яти- та шестиденного навчального тижня;

• проаналізувати попередні дослідження (чотирьох - та п'ятиденнии навчальнии тиждень та норми часу навчання і продуктивність пов'язана з цим) з практикою сьогодення;

• провести опитування студентів щодо впливу шестиденного навчального тижня на їх моральнии стан та продуктивність.

Методи дослідження. Дослідження здіиснювалось на основі використання таких методів та прииомів: методу аналізу попередніх дослідженням; проведення опитування серед студентів; кількісного підрахунку та описового методу. В опитуванні взяли участь 165 студентів з різних факультетів, які навчаються 6 днів на тиждень в університеті. Завданням опитування було проаналізувати моральнии стан після шестиденного навчального тижня; визначити наскільки студенти є продуктивними протягом шестиденного навчального тижня у порівнянні з п'ятиденним; коли студенти починають відчувати втому протягом навчального тижня; виявити наскільки зросли тривожні стани серед студентів.

Виклад матеріалу та основні результати

Сьогодні студенти зіткнулися з багатьма труднощами, зокрема цього навчального семестру (вересень-грудень 2022 року) студенти усіх факультетів Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна були змушені навчатися більше, ніж звичаино, а саме шість днів на тиждень. Пропонуємо розглянути теоретичні аспекти цього явища: якии вплив має шестиденне навчання в університеті на моральнии стан, продуктивність, здоров'я та академічну успішність студентів.

Академічна успішність має велике значення для студента як визначальнии фактор їх навчальної діяльності, проте на академічні досягнення впливає багато факторів. Як показали багато досліджень [3; 9], існує два основних чинника, які визначають академічну успішність - це мотивація та час. У нашому дослідженні ми хотіли би звернути увагу саме на другии чинник. Час навчання - це певнии час, якии студент має виділити для задля навчання з метою отримання знань, умінь та навичок.

Теорію вивчення часу навчання було висунуто в 1864 році професором Каліфорніиського університету Палм-Біч. У ньому пояснюється, що навчальнии час є корисним інструментом для прогнозування та контролю поведінки результатів навчання. Це забезпечує основу для впливу навчального часу на навчальні досягнення студента. Подальшии розвиток цих ідеи відбувався у працях Denham C., Lieberman A. [2], Walberg H. J. [14], що академічні досягнення є функцією часу, витраченого на виконання завдання, необхідного для досягнення результату.

Державнии університет імені Гумбольдта в Каліфорнії розробив рекомендації стосовно розподілу часу на навчання, за яким пропонується для гуманітарних спеціальностеи на кожен окремии предмет у розкладі витрачати приблизно 2 години поза університетом, а для технічних - 3 години. Така кількість часу має забезпечити успішне виконання домашніх завдань та опанування предмету на достатньому рівні.

Крім того, не слід забувати, що студенту слід встигати проводити рефлексію, аби цілісно осягнути вивчении матеріал [5]. Передбачається, що студент має в особистому розпорядженні ресурси як часу, так і зусиль. Поєднавши ці ресурси досягається максимально бажании результат. Використовуючи приклад із двома видами діяльності, а саме навчальною діяльністю в університеті та діяльністю поза аудиторією, припускається, що збільшення навчального часу призводить до зменшення зусиль на одиницю часу, а отже, чистиИ ефект на навчальну ефективність буде невеликим, через брак часу на рефлексію.

Тобто з розрахунків на те, що студенти Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна за нинішніх обставин шестиденного навчального тижня повинні витрачати на навчання приблизно 63 години, витікає багато питань. Цеи показник був розраховании таким чином: якщо у середньому студент має 3 заняття, кожне тривалістю 2 академічні години (40 хвилин), тож щодня студент або студентка університету проводить 5 годин 10 хвилин за навчанням в університеті. Окрім аудиторних занять, середньостатистичнии студент має провести від 1.5 до 2 годин за додатковим опрацюванням матеріалу та виконанням домашнього завдання з окремого предмету, таким чином, щодня студент має витратити від 4.5 до 6 години (середнє арифметичне 5 годин 25 хвилин) за опрацюванням матеріалу та виконанням домашніх завдань. Отже, на день студент навчається 10 годин і 35 хвилин. І на тиждень 63 години 10 хвилин. Тому важливо зазначити, що у статті 43 Конституції України записано: «Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праціТож інвестування в охорону праці в першу чергу відбувається саме з метою збереження здоров'я людини, студента, якии несе потенціал для країни.

Втома є однією з наискладніших проблем у психології праці та навчання. Над нею працювали дослідники багатьох галузеи науки, серед них Галлілеи, Прохаска. Вивчення процесів втоми почалося з середин ХІХ ст. і досі є актуальним. Втомлюваність впливає на людину знижуючи продуктивність і якість праці, у окремих випадках спостерігаються помилкові дії, наслідки яких можуть бути смертельними (напр. втрата уважності при перетині пішохідного переходу чи втрата контролю над автомобілем). Чим більше людина є втомленою, тим більше часу іи доведеться витратити аби сприиняти інформацію і зреагувати на небезпечну ситуацію.

Звідси, згубнии вплив навчальних перевантажень на здоров'я школярів та студентів є давно відомою і досі невирішеною педагогічною проблемою. Я.А. Коменськии уважав шкільні заняття тих часів тортурами, «якщо иого примушують щоденно вчитися по шість, сім, вісім годин класних занять і вправ та, крім того, декілька годин вдома; якщо воно буває переобтяженим до запаморочення и до розумового розладу диктантами, складанням вправ і заучуванням напам'ять надзвичаино великих уривків» [1]. Тому обґрунтована ним у «Великіи дидактиці» класно-урочна система навчання передбачала повне усунення перевантажень учнів: «Ніхто не буде переобтяженим надмірною кількістю матеріалу, що підлягає вивченню. В усьому будуть рухатися вперед, не поспішаючи» [1].

За попередніми дослідженнями студентів Державного університету Арканзас слід зазначити, що в історії частіше зустрічається 4-ден- нии навчальнии тиждень, ніж шестиденнии [8]. Хоча чотириденнии навчальнии тиждень виник у 1936 році, він не був широко впрова- джении до 1973 року, коли виникла потреба зберегти енергію та зменшити експлуатаціині витрати. За попередніми дослідженнями було виявлено різницю успішності учнів у Колорадо, де 62 шкільні округи мали чотириденнии навчальнии тиждень [4]. Результати програми оцінювання учнів штату Колорадо (CSAP) були використані для перевірки успішності учнів у різних аспектах (читання, письмо, математика) і було виявлено, що різниця у старших класах була незначною, але показники були від 0,3-1,0 менше, ніж при п'ятиденному навчальному тижні [11]. Це дає нам змогу звернутися до досліджень морального самопочуття студентів [7] під час шестиденного навчального тижня. Вихідні, включаючи п'ятницю, сприи- маються як позитивне зниження негативного настрою та соматичних симптомів і тісно пов'язане з більшим досвідом автономії, у свою чергу, з кращим самопочуттям. Це підкреслює потенціину важливість того, що як і студентам, так і викладачам треба мати більше часу щоб задовольнити основні психологічні потреби [12]. В понеділок, посилюється погании настріи, що впливає на академічну успішність, рівень продуктивності, рівень самогубств, продуктивність праці, та навіть прояв деяких психологічних розладів тощо.

На додаток, зазначають, що гарнии настріи з'являється в середині п'ятниці, коли людина вже з нетерпінням чекає на вихідні. Внаслідок цього, можна підкреслити, що студенти нашого університету мають 3 понеділка (значно знижении настріи, неможливість знайти мотивацію): п'ятниця, субота та понеділок, і в подальшому, як ми бачимо за результатами опитування, студенти відчувають зниження продуктивності під час навчального тижня [13].

Про що забувається це те, що час навчання також включає деякі зовнішні дії, які впливають на внутрішніи процес навчання. Студенти зіткнулися з тим, що вимушені тимчасово змінювати місце проживання, працювати (неповний робочий день), стикатися з рядом, на жаль, вже повсякденних ситуаціи таких як відключення електроенергії, внаслідок чого ще більше часу навчання втрачається. Отже, це змушує нас замислитися про ефективність такого навантаження.

В контексті попередніх думок потрібно розглянути результати проведеного опитування здобувачів різних рівнів освіти у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна в жовтні 2022 рок.

Перше питання присвячене питанням морального стану студенів під час шестиденного навчального тижня (див. рис.1.).

Рис. 1. Графік морального стану студентів після шестиденного навчального тижня. Fig. 1. Chart of the students' moral state after six-days of studying.

На графіку (див. рис. 2) зображає моральнии стан студентів після тижня навчання. Варто зауважити, що 70.3%з опитаних студентів відчувають занепад сил після шестиденного навчального тижня, 24.7% справляється з навчанням протягом шести днів на середньому рівні і відчувають себе задовільно в кінці тижня. Проте лише 4.3 % студентів відповіли, що після шести днів навчання, вони все ще добре себе відчувають.

Рис. 2. Графік продуктивності студентів протягом шестиденного навчального тижня. Fig. 2. Chart of an average productivity rate during six-day studying week.

Рис. 3. Графік продуктивності студентів протягом п'ятиденного навчального тижня

Fig. 3. Chart of an average productivity rate during a _ive-day studying week.

На графіку (див. рис. 3) зображені рівень продуктивності впродовж п'ятиденного навчального тижня згідно з опитуванням. Більше ніж 75 опитаних оцінюють себе “достатньо продуктивними" протягом п'ятиденного робочого тижня. 38 респондентів є на середньому ріні продуктивності, а 23 студенти є надзвичаино продуктивними протягом п'ятиденного навчального тижня.

Рис. 4. Діаграма: «Чи зменшився обсяг домашніх завдань, з урахуванням більшої кількості занять?». Fig. 4. Chart «Supposing the fact that there are more classes per week, has the total amount of homework decreased?».

Більшість респондентів (47.3%) відчувають втому уже в четвер, попри те, що попереду ще два дні навчання. Як і зазначалося у статті Stone A., Schneider S., Harter J. [13], багато студентів (17%) відчувають втому вже в понеділок через брак вільного часу на відпочинок, оскільки вони мають лише один вихіднии, якии вони, у більшості випадків, вимушені витратити для підготовки занять у понеділок.

Рис. 5. Діаграма: «Коли протягом навчального тижня ви відчуваєте втому?». Fig. 5. Chart «When do you start to feeling fatigue during the studying week?».

Також ми не оминули увагою аспект тривожності, тому опитали студентів щодо цього явища (див. рис.6). 62% респондентів зауважили, що з початком шестиденного навчання в університеті рівень тривожності значно збільшився. Що неодмінно має негативнии вплив на академічну успішність студентів, а також безпосередньо на процес навчання.

Рис. 6. Діаграма відображення підвищення рівня тривожності студентів з впровадженням шестиденного навчального тижня.

Fig. 6. Chart Level of anxiety amont the students.

Висновки

Таким чином, аналіз теоретичних та емпіричних матеріалів щодо теми дослідження показав, як здобувач відчуває себе впродовж навчального тижня, визначено рівень продуктивності в залежності від дня тижня, як втома може на пряму впливати на стан здоров'я та життя студента. Порівняли чотири-, п'яти-, шестиденнии навчальнии тиждень та встановили, що збереження п'ятиденного є бажаною опцією для ефективного навчання у системі вищої освіти України.

Проведене опитування показало такі результати: серед студентів панує високии рівень втоми наприкінці шестиденного навчального тижня; студенти оцінюють себе як більш продуктивними протягом п'ятиденного тижня, ніж шестиденного; у середньому студенти вже відчувають себе втомленими в четверг, коли вони мають ще навчатися щонаименш два дні; обсяг домашніх завдань виріс за рахунок збільшення кількості занять в університеті; рівень тривожності опитуваних значно зріс.

З огляду на результати опитування, можна зробити висновки, що доцільність шестиденного формату навчання можна підставити від сумнів через такі причини: втома та низькии рівень продуктивності негативно впливають на процес роботи і засвоєння знань; нестача часу через збільшені обсяги домашніх завдань і збільшення кількості занять в університеті не сприяє глибокому засвоєнню матеріалу та рефлексії; збільшення кількості навчальних годин та обсягів завдань також мають вплив на морально-психологічнии стан студентів, з початком такого формату навчання студенти почали відчувати тривогу, що не позначається позитивно ні на процес засвоєння знань, ні на академічніи успішністі.

References

шестиденний навчальний тиждень студент

1. Comenius J. A. The Great Didactic: Of John Amos Comenius. A. and C. Black. 1910.

2. Denham C., Lieberman A. Time to learn. Washington, DC: National Institute of Education. 1980.

3. Fraser W. J. & Killen R. Factors influencing academic success or failure of first-year and senior university students: do education students and lecturers perceive things differently? South African journal of education. 2003. 23(4). P. 254-263.

4. Hewitt P. M., Denny G. S. The four-day school week. The rural educator. 2018. 32(2).URL: https://doi. org/10.35608/ruraled.v32i2.431

5. Kleijn W. C., van der Ploeg H. M., Topman R. M. Cognition, study habits, test anxiety, and academic performance. Psychological reports. 1994. 75(3). P. 1219-1226. https://doi.org/10.2466/pr0.1994.75.3.1219

6. Kreydun N., Nalyvaiko O., Ivanenko L., Zotova L., Nevoienna O., Iavorovska L., Kharchenko A., & Sevostianov P. The Quality of Education in the Conditions of Forced Distance Learning Caused by COVID-19. Revista Romaneasca pentru Educapie Multidimensionala. 2022. 14(4). P. 423-448. https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/

7. Macan T. H. College students' time management: correlations with academic performance and stress. Journal of educational psychology. 1990. 82(4). P. 760-768. https://doi.org/10.1037/0022-0663.82.4.760

8. McMullen T. & Orlando M. Five or Six Day School Week?. The Effects of Schooling on Information Retention : 22nd Annual Student Research and Creativity Conference. 2020. SUNY Buffalo State. 7.

9. Morina A., & Biagiotti G. Academic success factors in university students with disabilities: a systematic review. European Journal of Special Needs Education. 2022). 37(5). P. 729-746.

10. Nalyvaiko O., Vakulenko A., & Zemlin U. Features of forced quarantine distance learning. Scientific Notes of the Pedagogical Department. (2020). (47). P. 78-87. https://doi.org/10.26565/2074-8167-2020-47-09

11. Park C.-U., Kim H.-Y., Cha C.-P. A Discussion of schooling related 5-School-Day Week. Journal of fisheries and marine sciences education. 2012. 24(1). P. 79-94. https://doi.org/10.13000/jfmse.2012.24.1.079

12. Smith S. M., Rothkopf E. Z. Contextual enrichment and distribution of practice in the classroom. Cognition and instruction. (1984). 1(3). P. 341-358. https://doi.org/10.1207/s1532690xci0103_4

13. Stone A. A., Schneider S., Harter J. K. Day-of-week mood patterns in the United States: On the existence of Blue Monday, Thank God it's Friday' and weekend effects. The Journal of Positive Psychology. 2012. 7(4). P. 306-314. https://doi.org/10.1080/17439760.2012.691980

14. Walberg H. J. Synthesis of research on time and learning. Educational leadership. 1988. 45(6). P. 76-85.

15. Zajacova A., Lynch S. M., & Espenshade T. J. Self-efficacy, stress, and academic success in college. Research in higher education. 2005. 46(6), P. 677-706.

Размещено на Allbest.ru