Підручник як засіб літературного розвитку молодших школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. м. Умань, Україна

Підручник як засіб літературного розвитку молодших школярів

Ганна Волошина

кандидат педагогічних наук

доцент кафедри теорії початкового навчання

Анотація

підручник літературний читання школяр

У статті порушується важлива проблема - проблема літературного розвитку молодших школярів. І саме ця проблема потребує використання нових резервів її початкової ланки, оскільки літературний розвиток залежить від рівня сформованості психічних процесів, розумових здібностей дитини, що виявляються і формуються у творчій, пошуковій діяльності і є важливою передумовою інтелектуального, творчого й духовного розвитку особистості.

Автор детально аналізує змістовий аспект підручників з літературного читання, їх методичний апарат в контексті використання потенціалу підручників для розв'язання проблеми літературного розвитку; зовнішні й внутрішні чинники впливу на емоційно-ціннісну сферу молодшого школяра; особливості сприйняття й засвоєння змісту художнього твору молодшими школярами; окреслює коло літературознавчих понять, необхідних для їхнього літературного розвитку; мовні засоби літературно-художнього твору; функцію мови літературно-художнього твору.

Ключові слова: початкова школа, молодші школярі, літературний розвиток, літературна творчість, літературознавчі поняття, підручник, художній образ, творча уява, активний словник, літературні жанри.

Hanna Voloshyna, PhD, associate professor, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University. Uman, Ukraine

Textbook as a tool for literary development of juniorschoolchildren

Abstract

The article raises an important problem - the problem of literary development of junior schoolchildren. And it is this problem that requires the use of new reserves of its initial link, since literary development depends on the level of formation of mental processes, mental abilities of the child, which are revealed and formed in creative, searching activities and are an important prerequisite for the intellectual, creative and spiritual development of the individual.

The author analyzes in detail the content aspect of textbooks on literary reading, their methodological apparatus in the context of using the potential of textbooks to solve the problem of literary development; external and internal factors influencing the emotional and value sphere of a junior high school student; peculiarities of perception and assimilation of the content of an artistic work by junior schoolchildren; outlines the range of literary concepts necessary for their literary development; language means of a literary and artistic work; the function of the language of a literary and artistic work.

Keywords: primary school, junior schoolchildren, literary development, literary creativity, literary concepts, textbook, artistic image, creative imagination, active vocabulary, literary genres.

Постановка проблеми

В умовах сьогодення надзвичайно актуальною стала проблема літературного розвитку молодших школярів, оскільки літературний розвиток тісно пов'язаний із загальним і є спеціальним, залежним від рівня сформованості психічних процесів, розумових здібностей дитини, що виявляються і формуються у творчій, пошуковій діяльності і є важливою передумовою інтелектуального, творчого й духовного розвитку особистості.

Взаємопов'язаність даної дослідницької проблеми із важливими питаннями інших наук

Проблема, яка порушується в даній статті, пов'язана з низкою наукових дисциплін, зокрема з методикою, лінгвістикою, теорією літератури, психологією тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемою розвитку творчих здібностей у дітей займалася дидакт О.Я. Савченко. Вивченням проблеми літературного розвитку, його співвідношенням із загальним розвитком займаються М.С. Вашуленко, О.Є. Малихіна, С.О. Сисоєва, М.В. Явоненко.

Мета статті - здійснити комплексний аналіз особливостей розвитку літературно-творчих здібностей молодших школярів.

Виклад основного матеріалу

До літературних здібностей, які є основою для літературного розвитку, відносимо: образне мислення, образну пам'ять, творчу уяву, розуміння й використання художніх засобів мови, активний словниковий запас, емоційність, вміння висловлювати свої почуття у літературній формі.

Літературний розвиток молодших школярів характеризується насамперед розвитком уміння сприймати художньо-літературний твір, розуміти мову мистецтва через набуття початкових теоретико-літературних відомостей, до власної літературно-творчої діяльності.

В літературних творах засобом створення художнього образу є мова. Розуміння важливої ролі, яку відіграє у творі літературна мова як засіб створення художніх образів дає потрібне спрямування аналізу словесних виражальних засобів. Вивчати й аналізувати мову художнього твору, значить по-новому тонше і правильніше розуміти його образи. Державним стандартом передбачено формування таких умінь: формування уміння пояснювати зображувальні можливості художнього образу: людини, тварини; розвиток розуміння того, що за допомогою слів можна уявити те, про що йдеться у творі; розвиток уміння виділяти у художньому тексті та вживати у своєму мовленні під час характеристики персонажів твору, опису природи яскраві образні вислови з твору та пояснювати їх роль у тесті; усвідомлювати й розуміти, які яскраві та влучні слова, словосполучення та вислови допомагають глибше, краще уявити картини природи, місце події, зовнішність персонажів, їхні характери, вчинки, взаємини з іншими героями.

Мовленнєві творчі здібності посідають важливе місце в розвитку дитячої творчості. Адже мовлення акумулює життєдайну творчу енергію дитини. Мовлення дитини - показник її фізичного психічного й духовного розвитку, її творчих здібностей. І тут важливо розвивати літературно-творчу діяльність кожної дитини, а не лише обдарованої. Завдання вчителя - створити для учня оптимальні умови навчання, сформувати потребу вчитися, розвивати мислення учнів, збагачувати активний словник, вчити виявляти творчість і самостійність у виконанні поставлених завдань.

Для ефективного літературного розвитку молодших школярів учитель має враховувати як зовнішні, так і внутрішні чинники впливу на емоційно-ціннісну сферу молодшого школяра. До внутрішніх чинників вчені відносять розвиток творчої уяви, образного мислення та мовлення сприймання природи та різних видів мистецтв. Зовнішні - це виконання учнями різних видів творчих завдань, а також наявність розвивально-творчого середовища, яке передбачає організацію співробітництва у процесі пошукової діяльності, гуманізацію навчального спілкування між вчителем та учнями. Умовою повноцінного розвитку літературно-творчих здібностей учнів виступає ефективне використання у навчальному процесі внутрішніх та зовнішніх чинників у їх взаємозв'язку [1].

А ще одним з головних завдань, яке потребує негайного вирішення - це насамперед прищеплювати любов до книжки. У процесі роботи над книгою учні повинні пройнятися розумінням книги як величезної сили, здатної впливати на розум і емоції людини; розширювати читацькі інтереси та кругозір молодших школярів.

Зрозуміло, що для реалізації усіх функцій читання необхідно насамперед визначити його зміст. Адже саме зміст визначає суть предмета, найточніше відбиває соціальні запити суспільства, новації у педагогічній і психологічній науках. За останні роки у національній системі початкової освіти відбулися докорінні зміни стосовно основних цілей і завдань. Стосовно читання у початковій школі за короткий час було створено новий зміст, який позбавлений вад класової, заідеологізованої, відчуженої від потреб дитячого життя освіти.

Так, із творів різних жанрів діти дізнаються про шкільне життя, людські взаємини, пригоди ровесників, родинні взаємини, батьківський дім, Батьківщину тощо. Підручники з літературного читання вміщують також багато творів, у яких відображено красу й велич природи, її розмаїття й неповторність у різні пори року, ставлення людей до флори й фауни рідного краю. Відомо, що однією із функцій читання є пізнавально-інформаційна, тому підручники вміщують твори про історію нашої Батьківщини, де школярі дізнаються нове про знаменні події минулого. Також у підручниках є багато творів, на основі яких школярі усвідомлюють красу, багатство української мови; твори, які розповідають про виникнення писемності у світі й в Україні, розвиток друкарства, створення книги, бібліотечну справу.

Спілкування читача з письменником відбувається опосередковано, насамперед через сприйняття літературної форми, в якій автор реагує свій задум. Для адекватного сприйняття твору, школяр має розібратись у його зовнішній та внутрішній будові, природі його художньої організації. Це означає, що він має знайти відповідь на запитання: чому даний твір є витвором мистецтва, тобто певною мірою опанувати прийом аналізу, що ґрунтується на знанні елементарних літературних понять.

Тому до змісту чинних навчальних програм початкової школи увійшов новий розділ курсу читання «Літературознавча пропедевтика», змістом якого є практичне ознайомлення з літературознавчими поняттями: тема, ідея, зміст, сюжет, композиція, художній образ, характер, персонаж, образ автора, жанр художнього твору, мовні засоби. Означені поняття засвоюються у процесі практичного елементарного аналізу літературного тексту.

Зрозуміло, що основним засобом літературного розвитку молодших школярів слугує зміст підручників з літературного читання. Нові підручники, в яких дотримані принципи (тематично-жанровий, художньо-естетичний, літературознавчий) добору матеріалу сприятимуть розвитку літературних здібностей школярів, усвідомленню тісних взаємин людини і природи, формуванню моральних, патріотичних цінностей виховуватимуть культуру читання та читацьку самостійність.

Більшість дібраних творів, на наш погляд, доступні й цікаві для дитячого сприйняття. Зміст віршів, оповідань дозволяє їм розмірковувати на морально-етичні теми, є особистісно значущим для розуму й серця юних читачів.

Звичайно, що успішність методичної реалізації усіх завдань предмета літературного читання у кожному класі залежить від глибокої обізнаності вчителя з побудовою змісту, особливостями його добору й тематичного структурування. Тому виникла потреба провести стислий методичний аналіз змісту означених підручників для кожного класу.

У підручнику для 2 класу [2]всього 12 розділів. Перший розділ другої частини присвячено школі: «До школи. До книги, до друзів душа поривається знов», який налаштовує дітей на думку, що рідна школа - це дружна, працьовита шкільна родина. Наступний розділ «Читаємо й пізнаємо таємниці рідної мови» дібрані твори малих жанрів українського фольклору (колискові, лічилки, мирилки, загадки, прислів'я), а також мовні цікавинки, які допоможуть молодшим школярам осягнути невичерпну скарбницю народної мудрості, передану прийдешнім поколінням через народну мову.

Основою наступного розділу «В кожній казці є урок, мов у квіточки медок» є літературознавчий блок, у якому в доступній для другокласників формі розповідається про жанрові особливості українських народних казок, зокрема казок про тварин. Діти читатимуть казки, зміст і форма яких добре ілюструють суттєві ознаки народної казки. Саме це дозволяє вчителю акцентувати увагу учнів на казці як зразку усної народної творчості, опрацювати до кожної методичний апарат, який має не відтворювально-репродуктивний, а діяльнісний, творчий характер.

Розділ «Щоб у серці жила Батьківщина» вміщує твори вітчизняних письменників про Батьківщину, а далі знайомляться з творами про зиму, творами календарної обрядовості. У процесі вивчення яких усвідомлюють сутність таких базових понять, як рідна мова, рідна сім'я, рідна природа, Батьківщина, вчаться диференціювати твори за тематичними і жанровими ознаками.

Великий розділ «Світ дитинства» розпочинається з віршів.

У розділ «Вірші» дібрані ліричні, сюжетні вірші та вірші-діалоги українських поетів. Це зумовлено значним обсягом програмових завдань щодо засвоєння учнями особливостей творів цього жанру, їх великим виховним і розвивальним потенціалом. Саме поезія допомагає читачам опанувати особливе сприймання й розумінням життя: яскравіше, виразніше бачити в ньому красу, незвичність, новизну.

Під керівництвом учителя другокласники вчаться помічати різні способи римування у віршах, знаходити відповідність між назвою теми й основними художніми засобами, що її увиразнюють. Кожна з тем цього розділу, крім спільних завдань щодо літературного розвитку учнів, має особливі, зумовлені специфікою дібраних творів. Отже, зміст розділу «Вірші» є основою для усвідомлення учнями суттєвих ознак віршів, уявлення про рими й ритм, сприяє пробудженню естетичних почуттів, розвитку поетичного чуття, і найголовніше - сприяє літературному розвитку молодших школярів.

Робота над змістом розділу «Оповідання» має на меті сформувати в другокласників уявлення про те, що твори цього жанру є невеликими художніми розповідями про якісь випадки, пригоди з життя людей, тварин. В оповіданнях, що вміщено у підручнику, йдеться про цікаві й повчальні випадки з життя дітей. Вони характеризуються тим, що мають високу моральну цінність, варіанти розв'язання якої діти обговорюють у процесі роботи над текстом. Зміст творів цього розділу надає сприятливі можливості щодо реалізації завдань смислового й структурного аналізу учнями тексту: визначення послідовності опису подій, знаходження в оповіданнях зачину, основної думки та кінцівки, співвіднесення заголовка твору із змістом, основною думкою прочитаного. Чіткість і образність сюжету сприяють формуванню умінь складати малюнковий план, переказувати текст з опорою на малюнки і план. Читання творів розділу дозволяє учням виділяти суттєві ознаки жанру оповідання (коротка розповідь про подію, пригоду, які відбуваються протягом короткого часу), нагромаджувати спостереження щодо сюжету й композиції (послідовність розгортання подій, причиново-наслідкові зв'язки), формувати початкові уявлення про характеристику героя твору (вчинок, портрет, мова). Відповідно до можливостей різних текстів учитель має організувати навчання дітей читати в особах, інсценізувати, формулювати основну думку прочитаного, ставити запитання до тексту й один до одного у зв'язку з прочитаним.

Розділ «У колі літературних казок» характеризується тематичною різноманітністю віршованих і розповідних казок, їх художня й виховна цінність дають основу для організації особистісно значущої діяльності учнів.

Розділ «Шевченкове слово» знайомить дітей з творами Шевченка та зі щемною розповіддю Д. Красицького про маленького Тараса та віршем В. Скомаровського «Над Кобзарем». Мета цього розділу - розширити й збагатити уявлення другокласників про життя й творчість поета, його роль для України, створити уявлення про точність, образність Шевченкового слова.

Мета вивчення розділу «Надійшла весна прекрасна» дібрані українські народні пісні, заклички, мирилки, вірші, оповідання, у яких за допомогою художнього слова змальовано образ прекрасної пори року - весни. Цікаві твори якого мають збагатити дітей змістовними, ритмічними дитячими іграми, народними пісеньками, забавлянками, привернути увагу до культури міжособистісного спілкування у грі. Отже, тут поєднано малі форми усної народної творчості й літературні твори: вірші, оповідання, лічилки, мовні цікавинки.

У наступних розділах підручника «Що? Де? Чому? Навіщо?» і «Фантазуй і створюй» дібрані різножанрові твори (казка, оповідання, байка, легенда, вірш) розповідається про різні чудесні історії. Все це, безперечно, сприяє розвитку дитячої фантазії, стимулює до власної літературної творчості.

У 3 класі [3]коло читання розширюється за жанрами й персоналіями, то ж у підручнику дібрані доступні й цікаві для дітей цього віку твори. Відповідно до вимог програми зміст читання структуровано у 9 розділів, кожен з яких відповідно побудовано: назва, тематичний малюнок, теоретичний блок, зміст розділу, підсумковий блок («Пригадайте, поміркуйте...»). Якщо розділ поділяється на теми, після назви також йде невеличка вступна частина, установка на сприймання змісту. Завершує тему блок запитань і завдань «Чи уважно ти читав?».

Проаналізуємо другу частину підручника. Починається підручник, як в попередньому класі, розділом про школу «Здрастуй, рідна школо і мій третій клас». У цьому розділі вміщено твори різних жанрів, створені українськими й зарубіжними письменниками. З нашого погляду, така тематична й жанрова різноманітність є передумовою розширення й збагачення читацького досвіду учнів, стимулювання їхніх пізнавальних інтересів, дослідницьких умінь.

З поданих творів діти дізнаються про особливості школи й навчання в різних країнах, дізнаються про цікаві відомості про походження слова школа, письмові приладдя, які діти використовують у школі, про цікаві історії на уроках. Окрім того, методичний апарат підручника пропонує пошукові завдання: поставити запитання до прочитаного твору, визначити в тексті послідовність опису подій, знайти слова, вжиті в переносному значенні, пояснити їх роль у розумінні змісту твору, визначити ставлення автора до зображених подій. Також вміщені завдання, які розвивають почуттєву сферу особистості школяра, наприклад, пропонується відповісти на запитання, що сподобалося, що здивувало, що розвеселило, що сподобалося. Такі завдання спонукають учнів до роздумів, про значення і роль книги в житті людини; про те, як автор твору може впливати на почуття й емоції, як оцінювати персонажів і твір в цілому і, найголовніше, як за допомогою слова висловити власні почуття й емоції. І все це, безперечно сприяє розвитку уміння аналізувати твір, стимулює літературний розвиток, сприяє розвитку літературної творчості.

Наступний розділ «Без слова немає мови, а без мови - книги», де дібрані різножанрові твори, у яких розповідається про значення мови в житті людини й суспільства, яке сьогодні має надважливе значення; як поява мови змінила життя людей; про появу писемності; твори, у яких пропагуються словники; розповідається про появу першої друкованої книги у світі й в Україні. А творчі завдання до творів: дібрати ознаки до слова книга; з'єднати частини прислів'я; знайти відповідність між назвою твору та його автором та інші стимулюють творчу активність, допомагають усвідомити нюансові відтінки слова для найправильнішого використання їх у власному мовленні. Такі завдання не тільки розвивають почуттєву сферу особистості, а й слугують спонукою до створення власних емоційних розповідей, з використанням образних слів, які складають багатство й різноманіття нашої мови.

Розділ «Із джерел народної мудрості» охоплює кілька складових: чарівні казки, народні пісні, прислів'я й приказки, скоромовки, загадки. Зрозуміло, що питома вага кожної складової різна. У вступному слові діти читають про те, що казки, пісні, загадки, прислів'я складені народом дуже давно. Вони передавалися з вуст в уста. Тому їх об'єднують спільною назвою - усна народна творчість. Далі у змісті розділу вони поступово ознайомлюються з кожною складовою: спочатку короткий літературознавчий блок, а потім тексти творів. У 3 класі діти читатимуть чарівні казки. У казках цього типу здійснюються дивовижні перетворення, діють герої незвичайної сили й здібностей. Завдання, що пропонуються сприяють насамперед формуванню літературознавчих понять: визначити в казці зачин, основну частину, кінцівку; розказати напам'ять прислів'я, скоромовки, загадати загадку; скласти прислів'я з поданих частин; дібрати до поданих слів, близькі за значенням тощо. Як і в попередніх розділах, даний вміщує завдання, спрямовані на розвиток уміння визначати особливості чарівних казок, робити порівняльну характеристику персонажів, враховуючи при цьому особливості аналізу такого типу казок; а також завдання, які торкаються емоційної сфери: що здивувало, стривожило, пробудило радість тощо.

У розділі «Здійсниться все» через твори В.Сухомлинського, Ліни Костенко, Зірки Мензатюк та інших змальовуються дивовижні картини природи, її флори й фауни; розмаїття й багатозначність слів рідної мови. Відповідно до принципу сезонності є твори календарної зимової обрядовості. Але найбільше заслуговують на увагу творчі завдання, які вміщені в кінці розділу. Насамперед вони спрямовані формування літературознавчих понять, які допоможуть молодшим школярам усвідомити зміст творів, що пропонуються: поставити запитання до тексту; знайти в тексті основну думку; продовжити оповідання «Колядка»; вибрати інформацію з прочитаного тексту й пояснити, чим вона зацікавила.

Завдання, спрямовані на розвиток почуттєвої сфери (оцінити вчинок персонажа, які риси характеру необхідні, щоб переконати героя; вибрати із побажань найважливіші. Такі завдання одночасно є складними для школярів. А з іншого боку - вчать виокремлювати найголовніше, вибудовувати рейтинг цінностей, які необхідні у спілкуванні, розвивають логічність мислення, спонукають добирати найточніші, найвлучніші слова для того, щоб висловити власні почуття. А це, звичайно, сприяє літературному, творчому розвитку.

Назва розділу «Як не любить свій край» дібрані твори про рідний край, у яких за допомогою слів красу природи й людей змальовано влучно й виразно. Ці картини допоможуть не лише можна побачити їх у своїй уяві, а й відчути ставлення авторів до зображеного. У процесі аналізу творів школярі вчаться визначати настрої й почуття дійових осіб, знаходити образні вислови, які вжито, щоб змалювати побачене; досліджувати жанрові особливості творів; ділитися враженнями про прочитане, переказуючи твори; застосовувати прийоми роботи з дитячою книжкою. Оскільки зміст підручника має інформативний характер, то школярі також отримають цікаву інформацію про Київ; про народні скарби, представлені в музеях; про українських лицарів; майстрів народної творчості. Як і в попередніх розділах, вміщені завдання, спрямовані на формування літературознавчих понять та завдання, які розвивають емоційну сферу: що здивувало, вразило? Яку іншу назву можна дібрати до твору. Як бачимо, після кожного розділу автор підручника пропонує різноманітні завдання літературознавчого та творчого характеру.

У розділі «Літературні казки. П'єса-казка. Байки» школярі знайомляться з чарівними казками українських і зарубіжних письменників, у яких змальовано фантастичні пригоди й місця, дивовижні зустрічі. Ознайомляться також із п'єсою-казкою, байками, що мають свої особливості в побудові тексту й читанні. У 3 класі продовжується ознайомлення молодших школярів із зарубіжною літературою. У розділі діти прочитають чарівні казки, які відомі багатьом поколінням. Читаючи ці твори, діти занурюються у світ чарівних перетворень, дивовижних подій, знайомляться з героями, які мають позитивні й негативні риси; розпізнають їхні характери через мовлення, опис зовнішності. Зміст творів добре проілюстровано, що сприяє використанню творчих завдань (складанню розповідей, характеристик дійових осіб, знаходити мораль байки).

Розділ «Поезії про дивосвіт природи» вміщує поетичні твори про природу. Він допоможе дітям збагатити знання про творчість відомих поетів та пригадати відомості про те, чим відрізняється мова віршів від прозової літератури, що вона має рими, ритм і відрізняється особливою виразністю, образністю. Поети розповідають про природу так, що їхні спостереження, думки та почуття стають для читачів цікавими відкриттями, пробуджують уяву, спонукають до роздумів вчать дивитися й бачити. Означений розділ якнайбільше сприяє літературному розвитку молодших школярів. Адже у процесі пошукової діяльності при аналізі віршів діти вчаться знаходити, як по-різному описано у віршах небо, поле, дощ; які слова вжито, щоб передати різні стани природи, настрої й почуття людей; уявляти прочитане, пройматися любов'ю до рідної домівки, своєї річки, раптом розквітлої вишеньки; збагачувати своє мовлення образними висловами. А у процесі підготовки до виразного читання віршів, учні вчаться передавати почуття, які викликають неперевершені картини природи.

У розділі «Все добре переймай, а недобре - виправляй» вміщено твори різних жанрів про почуття, настрої, вчинки дійових осіб. У різних життєвих і вигаданих ситуаціях вони виявляють своє ставлення до інших людей або казкових персонажів у словах і вчинках. Вони допоможуть школярам заглибитись у зміст; розібратися в тому, що добре, а що - ні; усвідомити, у чому цінність дружби; відчути радість від спілкування з людьми й улюбленими тваринами. Тобто, твори здатні не лише виховувати певні моральні чесноти, а й вибудовувати ієрархію людських цінностей. У процесі їх аналізу у школярів сформуються певні літературознавчі поняття (визначати послідовність подій у творі; розуміти, які вчинки автори схвалюють, а які - ні; усвідомлювати головну думку твору, зіставляти її із заголовком; визначити почуття і вчинки дійових осіб, що допомагають зберегти дружбу, несуть людям добро; порівнювати твори, близькі за змістом А це, безперечно, сприятиме розвитку власної літературної творчості.

І останній розділ «Іскринки творчості» має на меті стимулювати дітей до самопізнання своїх творчих можливостей, викликати бажання творити.

Твори спонукають до фантазії, яка властива молодшим школярам, де вони можуть у своїй уяві виконувати захопливі дії: літати на нові планети, зустрічатися з інопланетянами, створювати корисні прилади, рятувати людство від небезпечних хвороб або перетворюватися на добрих чарівників чи чарівниць, виконуючи бажання рідних і друзів. А у процесі аналізу таких творів, діти прагнутимуть уявляти прочитане, продовжувати твір, римувати слова, створювати казки, вірші, малюнки, грати сценки, вистави, тобто максимально виявляти свої літературні задатки.

Для змісту другої частини підручника для 4-го класу [4] характерною є спрямованість методичного апарату на узагальнення й систематизацію усіх компонентів читацької діяльності учнів у початковій школі: розуміння подібності й відмінності творів різних жанрів, порівняння творів усної народної творчості й авторських, удосконалення уміння структурувати й відтворювати текст, характеризувати дійових осіб, користуватися засобами виразного читання, знаходити й пояснювати образні вислови тощо. Учні 4 класу вже мають достатній досвід самостійного читання, який принагідно необхідно актуалізувати, збагачуючи цим читацький кругозір дітей, зміцнюючи зв'язки класного й позакласного читання, удосконалювати уміння працювати з книгою. Загалом, у 4 класі маємо особливо подбати про розвиток усіх компонентів навички читання, адже у 5 класі обсяги текстового матеріалу різко збільшуються.

У другій частині книги 10 розділів, які є різними за обсягом і структурою. Кожен розділ закінчується блоком «Пригадайте, поміркуйте», а тема - блоком «Чи уважно ти читав?». Наприкінці підручника вміщено пам'ятки-алгоритми «Учись працювати з текстом», що пропонують учням рекомендації: як запитувати й відповідати, аналізувати текст, розуміти прочитане, виразно читати, порівнювати твори, доводити власну думку, складати план тексту. Необхідно привчати учнів звертатися до цих пам'яток якнайчастіше, адже без правильного застосування таких умінь неможливо бути кваліфікованим читачем.

Перший розділ «Читаємо й розповідаємо про свої захоплення» - невеликий за обсягом. Він вміщує всього 5 творів, у яких пропагується необхідність набуття знань, важливість книги і читання в житі людини. Але школярам, у порівнянні з третім класом пропонується вже виконувати складніші завдання для самостійної роботи: визначайте тему твору, де й коли відбувалась описана подія; не залишайте поза увагою незрозуміле; визначте, який це вид твору; хто дійові особи, які в них почуття, вчинки; прогнозуйте розвиток сюжету; міркуйте, як автор ставиться до зображеного, які почуття виникли у вас.

Наступний розділ «Прагнемо зрозуміти своїх предків». У процесі його вивчення учні знайомляться з новим жанром усної народної творчості. Цей розділ охоплює міфи Стародавнього Єгипту, Китаю, Стародавньої Греції, слов'янських народів, отже, інтегрує твори різних літератур. Текстам міфів передує коротке слово укладача підручника про ті землі, народи яких створили й зберегли ці міфи. З поданих творів діти дізнаються про те, як уявляли світобудову давні мешканці нашої планети; краще зрозуміють культуру різних народів світу, зокрема - рідну, українську; навчаться сприймати узагальнені речі завдяки конкретним образам і емоціям; розвиватимуть уміння ставити запитання до прочитаного. Особливу увагу варто звернути пояснення значення нових слів, їх правильну вимову. Така робота має велике значення, оскільки не тільки має інформаційний характер, а й збагачує активний словник школярів. Методичний апарат підручника пропонує завдання, які сприяють і літературному розвитку, і літературній творчості молодших школярів.

Наступний розділ «Збагачуємося скарбами усної народної творчості». Про народну творчість українців діти отримували інформацію і в попередніх класах. У процесі вивчення розділу вони дізнаються, що усна народна творчість - це надбання багатьох поколінь. Упродовж століть письменники учені й науковці збирали й записували народні казки, прислів'я, пісні, дотепні та влучні вислови. Завдяки цьому усна народна творчість дійшла до нашого часу. А ще навчаться пізнавати народну мудрість; досліджувати, як побудовано твори, порівнювати їх визначати позитивні й негативні якості дійових осіб; розвивати навички критичного мислення, висловлюючи своє ставлення до прочитаного. У розділі вміщені твори різних жанрів усної народної творчості: народні казки, байки й притчі, народні пісні, легенди, прислів'я й приказки. Окрім того, школярі усвідомлюють змістовий аспект означених літературознавчих понять, що допоможе їм не тільки розрізняти жанри за їх характерними особливостями, а й стимулюватимуть літературну творчість.

Розділ «Захоплюємося сторінками історії України» охоплює твори різних жанрів про минуле нашого народу. Підкреслимо, що це не оповідання з історії, а літературні твори. Тому в методиці читання, аналізу, узагальнення мають враховуватися в органічній єдності їх змістові й жанрові особливості.

Змістова канва творів дозволяє вчителю сформувати у дітей художньо-пізнавальні уявлення, поняття про найважливіші події української історії. Це є благодатним ґрунтом для виховання патріотизму, розвитку мовлення, історичної пам'яті й мислення, стимулювання пізнавальних інтересів дітей, літературний розвиток.

Розділ «Розуміємо красу й добро» допоможе дітям глибше пізнати джерела української зимової календарної обрядовості, дізнаватися значення образних слів і висловів, які використовують письменники для змалювання зимових картин природи; продовжуватимуть розвивати уміння виділяти в тексті головну думку; відповідати на запитання за змістом прочитаних творів; розрізняти у творах елементи оповіді й опису; висловлювати власні думки й судження про прочитане; збагачуватимуть активний словник образними словами і й висловлюваннями.

У розділі «Пишаємося рідною країною» школярі прочитають і усвідомлять твори про наш рідний край, у яких майстерно за допомогою художніх засобів змальовано неперевершену красу природи й людей. Вони також допоможуть не тільки побачити у своїй уяві картини природи, а й відчути ставлення авторів та персонажів до зображеного. Тут переважають тексти, зміст яких активізує чуттєве сприймання. Звуки, барви, рухи, які може почути й побачити спостережливий митець, передані у віршах, описах, художньо-пізнавальних оповіданнях.

Отже, тематичне коло цього розділу є яскравим відображенням у творах образів української природи, взаємин людини з природою, що підтверджує правомірність назви розділу.

У розділі «Замислюємося над сторінками книжок українського письменства» вміщені твори Т. Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки. Вивчення творів цих титанів духу вселяють надію, допомагають йти вперед, вірити в майбутнє. Їхня спадщина, їхні життя й долі - наш неоціненний скарб.

Його цінність важлива і сьогодні, й через сотні років, їхні твори цікаві для нас, бо дають відповіді на питання, що турбують сучасних читачів.

Вони допомагають школярам розвивати образне мислення і почуття гордості за геніїв української літератури, які сприяють усвідомленню нашої національної ідентичності.

Наступний розділ «Відкриваємо світ літературних байок, казок і п'єс». Вивчаючи твори, які подані в ньому, діти продовжать знайомство з чарівними казками українських і зарубіжних письменників, у яких змальовано фантастичні пригоди й місця, дивовижні зустрічі. Ознайомляться також із п'єсою-казкою, байкою, що мають свої особливості в побудові тексту й читанні. Отже, одним з основних завдань вивчення даного розділу - це занурення у світ казки, розвиватимуть уміння визначати послідовність подій; знаходити зв'язки між подіями, почуттями та вчинками дійових осіб, між заголовком твору і його головною думкою; висловлювати власне ставлення до прочитаного; інсценізувати прочитане; визначати й пояснювати жанрові особливості творів; інсценізувати прочитане; визначати й пояснювати жанрові особливості творів.

Відповідно до принципу сезонності розділ «Чуємо весняні передзвони» вміщує ліричні вірші, у яких поети розповідають про природу так, що їхні спостереження, думки та почуття стають для читачів цікавими відкриттями, пробуджують уяву, спонукають до роздумів, збагачують активний словник мовними художніми засобами. Окрім того, вони вчать дивитися й бачити, дивуватися не лише красі навколишнього світу, а й усвідомлювати, як різні поети по-різному, використовуючи різні образні слова, змальовують у віршах небо, поле, дощ; як передають різні стани природи, настрої й почуття людей. Вірші розвивають уяву, виховують любов до рідного краю; збагачують мовлення школярів образними висловами. Розвиток насамперед почуттєвої сфери, безперечно, сприяє і літературному розвитку, і стимулює літературну творчість молодших школярів.

Завершує підручник тема розвитку в дітей бажання і здатності до творчості, що розкрита у розділі «Фантазуємо, творимо і мріємо».

Вивчення творів цього розділу допоможе школярам переконатися в тому, що фантазія, творчість, натхнення, прагнення змінити світ на краще, віра в себе та інших дуже важливі у щоденному житті. Цей аспект є гуманістичним і розвивальним підсумком втілення концепції нових підручників, який є логічним продовженням подібних тем, розпочатих у 2 і З класах. Підкреслимо, що йдеться не лише про розвиток у дітей літературних здібностей, а загалом про утвердження цінності творчого ставлення людини до різних справ. Зміст творів, методичний апарат до них дозволяє дітям переконатися, що справді у кожного має бути своя «співуча пір'їнка», яка надає радість життю і творчості.

А завдання, які пропонуються в підручнику: уявляти прочитане, продовжувати твір, римувати слова, створювати казки, вірші, малюнки, грати сценки, вистави; готувати мініпроєкти; замислюватися над тим, як книжка й читання допомагають стати успішними й щасливими створювати щось нове - сприятимуть розвитку літературних здібностей, виховуватимуть інтерес до художнього слова й до книжки, й до читання загалом. Адже фантазери, мрійники люблять змінювати цей світ, Основа цього - розвиток творчої уяви, сприймання, натхнення.

Отже, методичний аналіз змісту підручників для літературного читання підтвердив наше припущення щодо літературного розвитку молодших школярів на уроках читання.

Висновки

Отже, сучасні нові інтегровані підручники з читання є ефективним засобом стимулювання літературного розвитку молодших школярів, оскільки в них враховані закономірності літературного розвитку молодших школярів засобами дитячої художньої книжки; вони сприяють формуванню літературознавчих компетенцій, формують знання й уміння читати твори, усвідомлювати зміст прочитаного; розвивають уміння орієнтуватися в доступному колі книжок. Методичний апарат підручників спрямований на збагачення активного словника образними словами, на розвиток фантазії і творчості, на стимулювання літературної творчості.

Перспективи подальших досліджень. Наше дослідження не вичерпало всіх питань окресленої проблеми. Потребує подальшого розгляду питання реалізації принципу наступності й перспективності формування літературного розвитку учнів початкової й середньої ланки закладів середньої освіти.

Література

1. Сисоєва С.О. Підготовка вчителя до формування творчої особистості учня. Київ: Поліграф книга, 1996. 406 с.

2. Савченко О.Я. Українська мова та читання: Підручник для 2 класу ЗЗСО (у 2-х частинах): Частина 2 Київ: УОВЦ «Оріон», 2019. 144 с.

3. Савченко О.Я. Українська мова та читання: Підручник для 3 класу ЗЗСО (у 2-х частинах): Частина 2 Київ: УОВЦ «Оріон», 2020. 160 с.

4. Савченко О.Я. С13 Українська мова та читання: Підручник для 4 класу ЗЗСО (у 2-х частинах): Частина 2. Київ: УОВЦ «Оріон», 2021. 160 с.

5. Волошина Г.П. Особливості уроків читання та літературознавча пропедевтика у початковій школі. Умань: ПП. Жовтий, 2011, 120 с.

6. Малихіна О.Є. Структура літературних здібностей особистості як проблема педагогічної психології. Вісник Харківського державного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. Харків: ХДПУ, 1998. Вип. 1. С. 39-42.

References

1. Бшоєуа, S.O. (1996). Pidgotovka vchitelja do formuvannja tvorcho'i osobistosti uchnja [Teacher preparation for the formation of the student's creative personality]. Ki'iv: PoHgraf kniga [in Ukrainian].

2. Savchenko, O.Ja. (2019). Ukra'ins'ka mova ta chitannja [Ukrainian language and reading]. Ki'iv: UOVC «Orion» [in Ukrainian].

3. Savchenko, O.Ja. (2020). Ukra'ins'ka mova ta chitannja [Ukrainian language and reading]. Ki'iv: UOVC «Orion» [in Ukrainian].

4. Savchenko, O.Ja. (2021). Ukra'ins'ka mova ta chitannja [Ukrainian language and reading]. Kiiv: UOVC «Orion» [in Ukrainian].

5. Voloshina, G.P. (2011). Osoblivosti urokiv chitannja ta literaturoznavchapropedevtika u pochatkovij shkoli [Peculiarities of reading lessons and literary propaedeutics in primary school]. Uman': PP. Zhovtij [in Ukrainian].

6. Malihina, O.Є. (1998). Struktura literaturnih zdibnostej osobistosti jak problema pedagogichnoi psihologii [The structure of literary abilities of an individual as a problem of pedagogical psychology]. Visnik Harkivs'kogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu imeni G.S. Skovorodi. Psihologija - Bulletin of Kharkiv State Pedagogical University named after H.S. Skovoroda. Psychology, 1, 39-42. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru