Забезпечення якості вищої освіти в Австралії

Забезпечення якості освітнього процесу в Австралії, що є однією з провідних тенденцій розвитку освіти в країні. Роль "протоколів вищої освіти", Комітету віце-канцлерів Австралії та інших професійних об’єднань країни в забезпеченні якості освіти країни.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.10.2023
Размер файла 36,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Національна академія Національної гвардії України

Забезпечення якості вищої освіти в Австралії

Пилаєва Тетяна Володимирівна кандидат педагогічних наук, доцент, старший викладач кафедри іноземних мов

Анотація

Стаття присвячена забезпеченню якості освітнього процесу в Австралії, що є однією з провідних тенденцій розвитку освіти в країні. Розглянуто переваги освіти країни. Встановлено, що університетська система Австралії має всі характеристики та одночасно багато відмінностей від європейських країн та Сполучених Штатів щодо управління та фінансування університетів. Визначено три покоління розвитку вищої освіти Австралії, розглянуто основні характеристики цих поколінь. Підкреслено, що крім університетів право присвоєння ступенів бакалавра має низка приватних і державних коледжів професійної освіти, які об'єднані в систему TAFE. Детально розглянуто рамку кваліфікацій системи освіти Австралії. Встановлено, що вища освіта складається зі ступенів, що охоплюють рівні 5-10 Австралійської рамки кваліфікацій. Розглянуто види суміщення академічної та професійної форм вищої освіти. Визначена роль «протоколів вищої освіти», Комітету віце-канцлерів Австралії та інших професійних об'єднань країни в забезпеченні якості освіти країни. Встановлена роль п'яти факторів на розвиток забезпечення якості вищої освіти. Розглянуто діяльність Агентства з якості Австралійських університетів та Агентства з якості та стандартів вищої освіти. Встановлено, що університети в Австралії мають статус самостійних установ, які мають юридичні права на акредитацію своїх власних навчальних курсів та програм. Визначено, що основними інструментаріями забезпечення якості освіти є Положення про освітні послуги для іноземних студентів, Закон про освітні послуги для іноземних студентів, Національний кодекс практики для постачальників освіти та навчання для іноземних студентів, Національні стандарти інтенсивних курсів англійської мови для іноземних студентів та Стандарти програми Фонду. Звернено увагу на програму «Показники якості навчання та викладання», яка є набором схвалених урядом опитувань щодо якості вищої освіти. Зроблено висновок про те, що висока якість результату освіти досягається завдяки автономії університетів та низки органів, створених з цією метою.

Ключові слова: якість освіти, професійна освіта, вища освіта, Австралія, рамка кваліфікацій, іноземні студенти.

Pylaieva Tetiana Volodymyrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Senior Lecturer at the Department of Foreign Languages, National Academy of the National Guard of Ukraine, Kharkiv

QUALITY ASSURANCE OF TERTIARY EDUCATION IN AUSTRALIA

якість вища освіта австралія

Abstract

The article is devoted to quality assurance in Australian higher education, which is one of the leading trends in the development of education in the country. The advantages of the country's education are considered. It is found that Australia's university system has all the characteristics and at the same time many differences from European countries and the United States in terms of university management and funding. Three generations of the development of higher education in Australia are identified, the main characteristics of these generations are considered. It is emphasized that not only Universities, but a number of private and state colleges of professional education also have the right to award bachelor's degrees. The qualifications framework of the Australian education system is considered in detail. It is defined that higher education consists of awards spanning Australian Qualifications Framework (levels 510). The combination of academic and professional forms of higher education is considered. The role of “National protocols for higher education”, The Australian Vice-Chancellors' Committee and other professional associations in ensuring the quality of education in the country is defined. The role of the Australian Universities Quality Agency and the Tertiary Education Quality and Standards Agency is considered. It is pointed that universities in Australia have the status of independent institutions that have legal rights to accredit their own courses and programs. It was determined that the legal framework which governs Australian higher education consists of the following: Tertiary Education Quality and Standards Act 2011, Higher Education Standards Framework (Threshold Standards) 2021, Education Services for Overseas Students Act 2000 (ESOS Act), National Code of Practice for Providers of Education and Training to Overseas Students 2018. The article focuses on The Quality Indicators for

Learning and Teaching (QILT), which is a set of government-approved surveys of higher education. The article concludes tthat the high quality of the educational result is achieved thanks to the autonomy of the universities and a number of bodies created for this purpose.

Keywords: quality of education, professional education, higher education, Australia, qualification framework, foreign students.

Постановка проблеми. В період інтеграції України до загальносвітового освітнього простору на перший план висувається вивчення передового закордонного досвіду та впровадження його в реалії сьогодення. Цікавим виявляється досвід забезпечення якості освіти Австралії, яка визнана одним із провідних світових постачальників освіти та навчання. Австралійська система освіти є інноваційною та ефективною, приваблюючи інтереси багатьох урядів, які прагнуть покращити власні системи освіти. Австралійські кваліфікації широко визнані та привертають увагу багатьох роботодавців. Досвід розвитку австралійської системи освіти вважається різноплановим і складним, але університети країни щороку приваблюють сотні тисяч іноземних студентів, які бажають максимізувати свій потенціал. Основною причиною такого сильного інтересу є загальне визнання того, що австралійська освіта є якісною.

Австралія має комплексні механізми забезпечення якості, вбудовані в систему освіти на урядовому та інституційному рівнях, а також через професійні вищі органи. Звернення до досвіду австралійської системи вищої освіти обумовлено також тим, що Австралія входить до першої п'ятірки країн за значенням індексу розвитку людського потенціалу, що складається з трьох показників - показник освіти, очікуваної тривалості життя та доходів на душу населення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато зарубіжних дослідників приділяли увагу окремим аспектам розвитку освіти Австралії, зокрема L. Claydon, M. Mikol, B. McGaw, T. Seddon, I. Reid тощо. С. Кравченко, М. Кісіль, Н. Василькова вивчали проблему забезпечення освіти закордоном. Низка українських вчених вивчали австралійський освітній досвід: І. Балицька, Н. Бідюк, Л. Голуб,

Л. Костіна, Т. Парфенюк, Г. Слозанська, тощо. Але проблема забезпечення якості освіти Австралії на сучасному етапі залишається невивченою в Україні.

Мета - проаналізувати особливості забезпечення якості вищої освіти як сучасну освітню тенденцію в Австралії, визначити основні органи, які приймають участь в цьому процесі.

Виклад основного матеріалу. У сучасному світі, що йде шляхом глобалізації, здатність швидко адаптуватися до умов міжнародної конкуренції стає найважливішим фактором успішного та сталого розвитку. На розвиток вищої освіти Австралії, як і інших країн, сприяли такі чинники: диверсифікація «ринку», що стає дедалі більше

конкурентним; бурхливе зростання та різноспрямованість знань; зменшення урядового фінансування та скорочення бюджетних фондів університетів; орієнтація системи вищої освіти на споживачів; комерціалізація; демонстративність діяльності та якості; зростання комунікаційних та інформаційних технологій.

Аналіз систем вищої освіти в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) традиційно визначає дві інваріантні моделі: «Атлантична» («Британська») (Великобританія, Ірландія, США) та «Континентальна» (Німеччина, Франція, Нідерланди). Ці моделі відрізняються за схемами управління та фінансування університетів, ступенем їх самостійності, домінуючими орієнтаціями, цінностями та стратегіями. У політиці якості для континентального підходу найважливішою характеристикою є зовнішня сторона, тобто важливим питанням є те, скільки випускників закладу вищої освіти готові брати участь у національній економіці країни. Це пов'язано з тим, що заклади вищої освіти фінансуються урядом. Британський підхід характеризується більшою незалежністю та самостійністю, оскільки британські університети вільні у своєму розвитку та виборі контролю за формою. Це пов'язано з тим, що система вищої освіти є менш залежною від державного фінансування.

Але в той же час існує багато «складних», «граничних» і «гібридних» систем, які виходять за рамки аналізу і не можуть бути остаточно віднесені до будь-якої обраної моделі вищої освіти. Прикладом однієї з таких систем є система вищої освіти Австралії, яка поєднує примус і регуляторний лібералізм, для знаходження балансу між структурною однорідністю та зростаючою фрагментацією. В країні 31% дорослого населення має вищу освіту.

Цікаво, що університетська система Австралії має всі характеристики та одночасно багато відмінностей від європейських країн та Сполучених Штатів щодо управління та фінансування університетів, а також випереджає більшість розвинених країн щодо інтернаціоналізації. Австралія посідає п' яте місце у світі за кількістю іноземних студентів (463,643 людини). У 2020 році ця частка становила 31,3%. Крім цього, Австралія має найвищий відсоток іноземних

студентів відносно загальної кількості студентів [1]. Варто відзначити роль іноземних відділень у цьому процесі.

Серед цих студентів австралійських університетів іноземних студентів є найбільше китайців, громадян Індії та Непалу. Значна кількість студентів з Норвегії, Німеччини, Швеції, Канади, Великобританії, Південної Кореї та Японії. Така популярність австралійських ступенів та дипломів значною мірою є через їх відносну дешевину. Сектор вищої освіти Австралії включає державні та приватні університети, австралійські філії закордонних університетів, університетські коледжі та інститути вищої освіти.

Постачальники вищої освіти пропонують різноманітні кваліфікації від бакалаврату (ступені бакалавра, асоційованого ступеня та дипломи про підвищення кваліфікації) до нагород післядипломної освіти (сертифікати та дипломи про закінчення магістра, ступені магістра та доктора).

Маючи понад 22000 курсів у 1100 навчальних закладах, система Австралії посідає 8 місце в рейтингу національних систем вищої освіти Universitas 2019 U21, випереджаючи Францію, Німеччину, Норвегію та Японію.

Університет Мельбурна, Австралійський національний університет, Університет Квінсленда, Університет Монаша Університет Сіднея, Університет Нового Південного Уельсу увійшли до 100 найкращих університетів у рейтингу світових університетів Times Higher Education World University Rankings 2022 [2].

За Даними Міжнародної асоціації освіти Австралії за останні 50 років 2,5 мільйона іноземних студентів закінчили австралійські навчальні заклади. Ці випускники зараз є частиною глобальної мережі випускників, яка впливає на весь світ [3]

Система вищої освіти Австралії складається з університетського сектору та сектору професійної освіти. Більшість університетів фінансується державою. Університети несуть звітність не лише перед Федеральним урядом та урядом штату, але також цілій низці зацікавлених сторін (ради факультетів, правляча рада, студенти, муніципальний міський уряд, промисловість та інші платники податків). Разом з тим, університети мають статус самостійних установ, які мають юридичні права на акредитацію своїх власних навчальних курсів та програм.

Вони несуть відповідальність за підтримку та забезпечення своїх власних академічних стандартів та якості навчання. Здатність вишів нести цю відповідальність включена в критерій офіційного визнання університету в Австралії.

Основною характеристикою державного сектору вищої освіти Австралії є слабка внутрішня диференційованість. Історія університетського сектору Австралії налічує півтора століття, різниця між поколіннями ЗВО є незначною, а тому практично не існує затяжних конфліктів між «старими» та «новими» університетами, які властиві різною мірою і континентальній і атлантичній моделі. Умовно можна виділити три покоління австралійських університетів. До першого покоління належать ЗВО, засновані в середині ХІХ ст.; їх відмінні риси - «академізм» та чітко виражена орієнтація на проведення фундаментальних досліджень. Зразком ЗВО є класичний англійський університет, за образом і подобою якого створювалися перші австралійські ЗВО. Найбільш яскравим прикладом у цьому відношенні є найстаріший університет Австралії - Університет Сіднея, створений в 1851 р. До інших університетів першого покоління відносяться Мельбурнський (1853), Аделаїдський (1874), Тасманійський (1890) у Хобарті, Квінслендський (1909) Брісбен і Західно-Австралійський (1911) в Перті. Усі вони підкреслюють орієнтацію на фундаментальні дослідження, як базовий пріоритет розвитку.

До другого покоління університетів, на нашу думку, слід віднести університети, засновані у післявоєнний період. На відміну від перших австралійських вишів, основний наголос у них робиться не на фундаментальні дослідження, а на підготовку кваліфікованих кадрів. Це було обумовлено соціальним замовленням, оскільки у післявоєнному австралійському суспільстві багаторазово зросла потреба у фахівцях з вищою освітою. Це Австралійський національний університет у Канберрі (1946), університет Нового Південного Уельсу в Сіднеї (1949), університети Монаш (1961) та Ла-Троб (1967) у Мельбурні, а також низка інших менш помітних ЗВО.

До третєго покоління розвитку університетського сектору освіти Австралії включає можна віднести 18 університетів, які було створено в останні роки. За прикладом європейських країн, деякі «нові університети» були перетворені з учительських коледжів та технологічних інститутів. Сіднейський Технологічний університет - провідний університет третього покоління, створений у 1988 р.

Слід відзначити, що крім університетів право присвоєння ступенів бакалавра мають 75 з 287 приватних і державних коледжів професійної освіти (об'єднані в систему TAFE - Technical and Further Education) [4, c. 169].

Австралійська система університетського навчання є типовим для країн атлантичної (британської) моделі дворівневим комплексом: «4+2». Це обумовлено як історичними фактами (австралійська система була побудована за британською моделлю), і політичним контекстом. Запити іноземних студентів, необхідність вільного конвертування ступенів, міжнародна практика розпізнавання дипломів, тобто результати інтернаціоналізації значною мірою сприяли уніфікації освітніх властивостей. У той же час, поряд з уніфікацією траєкторій здобуття вищої освіти можна відзначити прогресуючу диверсифікацію дипломів та сертифікатів - появу різноманітних «гібридних форм» навчання. Однією з причин такої диверсифікації можна вважати поширення численних спеціалізованих курсів та спільних програм між коледжами та університетами, які поєднують «різноспрямовані» вектори академічного та професійного навчання.

Відправною точкою високого рівня освіти в країні є Австралійська рамка кваліфікацій (AQF) [5], яка забезпечує надання лише акредитованих кваліфікацій. У той час як професійно-технічні навчальні заклади акредитовані урядами штатів і територій, університети Австралії самоакредитуються та працюють в рамках автономії та підзвітності. У конкурентному світі австралійські університети гарантують, що курси відповідають найновішим вимогам до знань і навичок.

Метою AQF є забезпечення того, щоб заклади вищої освіти забезпечували якісні результати освіти, еквівалентні тим, які пропонуються в інших закладах. Він об'єднує кваліфікації з кожного сектора освіти та підготовки кадрів в єдину всеосяжну національну систему кваліфікацій. Стандарти вищої освіти, пов'язані з кваліфікацією вищої освіти, посилаються на AQF.

AQF наводить послідовний лист назв кваліфікацій, обсяги навчання (наприклад, роки денної форми навчання) та результати навчання для типів кваліфікацій AQF. Він також забезпечує більш чіткі шляхи до вищої кваліфікації та визнання попереднього навчання, підтримує національну та міжнародну мобільність та узгоджує національну рамку кваліфікацій з її міжнародними аналогами.

Тип кваліфікації відноситься до широкої номенклатури без дисципліни, яка використовується в Австралійській рамці кваліфікацій (AQF) для опису кожної категорії кваліфікації AQF, наприклад, атестат про середню освіту, сертифікат III, ступінь бакалавра.

Кожен тип кваліфікації AQF включає такі вимоги до кваліфікацій AQF, як-от: критерії рівнів; опис типу кваліфікації; відомості про обов'язки розробників кваліфікації, органів акредитації та організацій, що видають кваліфікацію.

Основними причинами, чому в Австралії існує рамка кваліфікацій, є забезпечення національного визнання та послідовності, а також загального розуміння в Австралії того, що визначає кожну кваліфікацію.

Рівень AQF 1 - сертифікат I. Метою кваліфікаційного типу Сертифіката I є кваліфікація осіб з базовими функціональними знаннями та навичками для роботи, подальшого навчання та участі в громаді.

Рівень AQF 2 - сертифікат II, метою якого є кваліфікація осіб для виконання переважно рутинної роботи та як шляху до подальшого навчання.

Рівень 3 AQF - сертифікат III. Метою кваліфікаційного типу сертифіката III є кваліфікація осіб, які застосовують широкий спектр знань і навичок у різних контекстах для виконання кваліфікованої роботи та як шлях для подальшого навчання.

Рівень AQF 4 - Сертифікат IV, метою якого є кваліфікація осіб, які застосовують широкий спектр спеціальних знань і навичок у різноманітних контекстах для виконання кваліфікованої роботи та як шлях для подальшого навчання.

AQF рівень 5 - диплом. Метою типу дипломної кваліфікації є кваліфікація осіб, які застосовують інтегровані технічні та теоретичні концепції в широкому діапазоні контекстів для виконання висококваліфікованої або парапрофесійної роботи та як шлях для подальшого навчання. Дипломна кваліфікація доступна для акредитації та видачі як у вищій освіті, так і в професійно-технічній освіті та навчанні.

Рівень 6 - Підвищений диплом, ступінь молодшого спеціаліста (Advanced Diploma, Associate Degree). Метою підвищеного диплома є кваліфікація осіб, які застосовують спеціальні знання в різних контекстах для виконання висококваліфікованої або непрофесійної роботи та як шлях для подальшого навчання. Підвищені дипломи доступні для акредитації та видачі як у вищій, так і в професійно- технічній освіті та підготовці.

На шостому рівні також знаходиться ступінь молодшого спеціаліста (Associate Degree), метою якого є кваліфікація осіб, які застосовують базові технічні та теоретичні знання в різних контекстах для виконання непрофесійної роботи та як шлях для подальшого навчання.

Рівень 7 AQF - ступінь бакалавра. Метою типу кваліфікації бакалавра є кваліфікація осіб, які застосовують широкий і узгоджений обсяг знань у різних контекстах для виконання професійної роботи та як шлях для подальшого навчання.

Сертифікат бакалавра. Сертифікат бакалавра був розроблений у відповідь на потреби суспільства та галузі на основі перегляду AQF та в результаті кризи COVID-19. Сертифікат бакалавра -- це кваліфікація про вищу освіту тривалістю шість місяців, яка може бути використана для формування існуючої кваліфікації на рівнях 5, 6 або 7 AQF. Вона кваліфікує осіб, які володіють знаннями та навичками для подальшого навчання, професійного підвищення кваліфікації, працевлаштування та участі в протягом всього життя. Кваліфікації сертифіката бакалавра не розташовані на певному рівні в Австралійській структурі кваліфікацій, однак вони охоплюють рівні AQF 5, 6 або 7.

Рівень 8 - диплом бакалавра з відзнакою (Bachelor Honours Degree), сертифікат випускника (Graduate Certificate), диплом випускника (Graduate Diploma). Метою кваліфікаційного типу ступеня бакалавра з відзнакою є кваліфікація осіб, які застосовують сукупність знань у конкретному контексті для виконання професійної роботи та як шлях для дослідження та подальшого навчання.

Метою кваліфікаційного типу Graduate Certificate є кваліфікація осіб, які застосовують сукупність знань у різних контекстах для виконання професійної або висококваліфікованої роботи та як шлях для подальшого навчання. Кваліфікації Graduate Certificate доступні для акредитації та видачі як у вищій освіті, так і в професійно-технічній освіті та навчанні.

Метою типу кваліфікації «Диплом випускника» є кваліфікація осіб, які застосовують сукупність знань у різних контекстах для виконання професійної чи висококваліфікованої роботи та як шлях для подальшого навчання. Кваліфікації диплома випускника доступні для акредитації та видачі як у вищій освіті, так і в професійно-технічній освіті та навчанні.

Рівень AQF 9 - ступінь магістра. Існує три основні форми ступенів магістра в рамках кваліфікаційного типу ступеня магістра: ступінь магістра (дослідження), ступінь магістра (курсова робота) і ступінь магістра (розширений).

Метою ступеня магістра (дослідження) є кваліфікація осіб, які застосовують передові знання в різних контекстах для дослідження та отримання стипендії, а також як шлях для подальшого навчання. Метою ступеня магістра (курсової роботи) є кваліфікація осіб, які застосовують передові знання в різних контекстах для професійної практики або отримання стипендії та як шлях для подальшого навчання. Метою ступеня магістра (розширеного) є кваліфікація осіб, які застосовують передові знання в різних контекстах для професійної практики та як шлях для подальшого навчання.

AQF рівень 10 - ступінь доктора. Метою докторського ступеня є кваліфікування осіб, які застосовують значний обсяг знань для дослідження та розробки нових знань в одній або кількох галузях дослідження, науки чи професійної практики. Існує дві форми докторського ступеня з однаковим дескриптором у межах типу кваліфікації докторського ступеня: докторський ступінь (дослідження) та докторський ступінь (професійний). Дослідження є визначальною характеристикою всіх кваліфікацій докторського ступеня. Ступінь доктора наук (зазвичай його називають доктором філософії) робить значний та оригінальний внесок у знання; професійний докторський ступінь (зазвичай називається доктор [галузі навчання]) робить значний та оригінальний внесок у знання в контексті професійної практики. Акцент у результатах навчання та дослідженнях може відрізнятися для різних форм докторських кваліфікацій, але всі випускники продемонструють знання, навички та застосування знань і навичок на рівні 10 AQF [5].

Вища освіта складається зі ступенів, що охоплюють рівні 5-10 Австралійської рамки кваліфікацій (AQF), які включають: диплом; підвищений диплом, ступінь молодшого спеціаліста, ступень бакалавра (в тому числі з відзнакою); сертифікат про вищу освіту, диплом про вищу освіту; ступень магістра; докторський ступінь.

Загальна рамка кваліфікацій у системі освіти Австралії представлена в таблиці.

Сектор шкільної освіти

Сектор професійної освіти та підготовки

Сектор вищої освіти

Ступінь доктора

Ступінь магістра

Диплом спеціаліста професійної освіти

диплом бакалавра з відзнакою, сертифікат випускника, диплом випускника

Сертифікат випускника професійної освіти (Vocational graduate certificate)

Сертифікат випускника

(Graduate certificate)

Ступінь бакалавра

Підвищений диплом

Підвищений диплом,

молодшого спеціаліста

Диплом

Диплом

Сертифікат IV

Сертифікат III

Сертифікат про середню(повну) освіту

Сертифікат П

Сертифікат I

Табл.1. Загальна рамка кваліфікацій у системі освіти Австралії

Виходячи з даних таблиці видно, що вже на початкових курсах університету можна отримати підвищений диплом (від двох до трьох років навчання) або диплом (від одного до двох років), які підтверджують кваліфікацію у практичних галузях. Здобуття ступеня бакалавра в університеті, залежно від змісту курсу, може тривати від трьох до шести років. Зазвичай програма розрахована на три роки. Додатковий рік знадобиться на отримання ступеня з відзнакою (Bachelor Honours Degree). Ступінь з відзнакою дає можливість вступу відразу на другий курс магістратури. При цьому вступ на почесний ступінь для іноземних студентів обмежений та проводиться на розсуд деканату факультету.

Останнім часом набуває поширення ще один вид суміщення академічної та професійної форм вищої освіти - продовження навчання після чотирьох років бакалавріату за програмою професійної підготовки з присудженням одного з двох документів: Graduate Certificate - тривалість 6 місяців, основна мета - розвиток професійних навичок на основі базових знань, здобутих за програмою бакалавріату; Graduate Diploma - тривалість 6 місяців, основна мета - або розвиток здобутих у рамках бакалаврату навичок, або отримання додаткової практично спрямованої спеціальності. Тут проявляється ще одна особливість австралійської вищої освіти - її «ступінчастість», можливість зараховувати вже здобуту освіту за рахунок подальшого курсу навчання. Так, пройшовши 6 місячний курс навчання за програмою Graduate Certificate, можна продовжити навчання ще протягом 6 місяців для отримання Graduate Diploma. Після отримання Graduate Diploma можна влаштовуватися на роботу, або вступати на другий курс магістратури.

Така «диверсифікація послуг» з одного боку розширює обрій можливостей споживачів, з іншого - створює нові проблеми оцінки якості.

Багато освітніх установ є членами професійних організацій або рад, які мають власні кодекси поведінки. Ці кодекси встановлюють стандарти для академічних і допоміжних послуг для іноземних студентів. Ці заходи забезпечують іноземним студентам гарантію якості та високий рівень постійної підтримки.

Ці головні органи включають університети Австралії, раніше відомі як Комітет віце-канцлерів Австралії (AVCC) з вищої освіти; English Australia, що охоплює установи, що викладають англійську мову; TAFE Directors Australia для державних постачальників професійної освіти та навчання та Австралійської ради приватної освіти та навчання (ACPET) та Австралійської ради незалежних професійних коледжів (ACIVC), які охоплюють приватних постачальників професійної освіти та навчання.

У сфері вищої освіти уряд Австралії розробив «Протоколи вищої освіти», які забезпечують механізм реєстрації постачальників вищої освіти. Згідно з цими Протоколами назва «Університет» була зарезервована, щоб її не можна було використовувати для будь-яких інших комерційних або ділових цілей [6].

В Австралії на розвиток забезпечення якості вищої освіти вплинули значні зміни в державній політиці та очікуваннях суспільства.

Можна назвати п'ять незалежних, але взаємопов'язаних факторів: зміни в системі вищої освіти в Австралії та розподіл статусів; розширення та диверсифікація студентського контингенту з 1970-х років; загальні напрями політики федерального уряду та ініціативи щодо якості; федеральні урядові напрямки наукової політики та ініціативи щодо якості; дослідження нових підходів до забезпечення якості.

Основними способами оцінки якості освіти в рамках австралійської системи є оцінка університетів професійними організаціями, оцінка через спеціалізований аудит (з боку державного агентства - Агентства з якості Австралійських університетів (AUQA)) та самооцінка. Для сектору вищої освіти в 2000 році федеральними, державними та територіальними урядами було створено AUQA як незалежний національний орган із забезпечення якості, який перевіряє ключові види діяльності викладання, навчання, дослідження та управління в австралійських університетах.. AUQA була в деякому відношенні правонаступницею Комітету із забезпечення якості вищої освіти (CQAHE) (1992-1995) і Комісії з вищої освіти Співдружності (CTEC), яка існувала з 1977 р. до 1988 р.

Слід наголосити, що університети в Австралії мають статус самостійних установ, які мають юридичні права на акредитацію своїх власних навчальних курсів та програм, вони несуть відповідальність за підтримку та забезпечення своїх власних академічних стандартів та якості навчання. Майже всі університети вважають, що підвищення якості освіти є їхньою основною метою, тому більшість активно застосовують самооцінку.

Усвідомлюючи, що багато австралійських університетів пропонують курси в офшорних кампусах або з місцевим освітнім партнером, повноваження AUQA було розширено з метою перевірки цих програм та контролю того, що навчальні заклади підтримували стандарти, щонайменше еквівалентні тим, що надаються в Австралії. AUQA була розпущена в 2011 році, а її функції були передані Агентству з якості та стандартів вищої освіти (TEQSA).

Агентство з якості та стандартів вищої освіти (The Tertiary Education Quality and Standards Agency, TEQSA) є незалежним національним регулятором Австралії та агентством із забезпечення якості системи вищої освіти. Роль TEQSA включає забезпечення відповідності постачальників вищої освіти стандартам якості через процеси реєстрації та акредитацію курсів навчання в установах, які не є самоакредитованими (усі австралійські університети та деякі інші постачальники вищої освіти самоакредитуються). TEQSA веде Національний реєстр постачальників вищої освіти, який є авторитетним джерелом інформації про статус зареєстрованих постачальників вищої освіти в Австралії. TEQSA також регулює Закон про освітні послуги для іноземних студентів (ESOS) 2000 року та пов'язане з ним законодавство, яке включає: Положення про освітні послуги для іноземних студентів, Закон про освітні послуги для іноземних студентів; Національний кодекс практики для постачальників освіти та навчання для іноземних студентів; Національні стандарти інтенсивних курсів англійської мови для іноземних студентів (ELICOS); Стандарти програми Фонду.

Національний кодекс є законодавчим інструментом, розробленим відповідно до Закону про освітні послуги для іноземних студентів 2000 року, який встановлює національні стандарти для підтримки постачальників для надання якісної освіти та навчання закордонних студентів. Національний кодекс був прийнятий 1 січня 2018 року. Постачальники освіти повинні дотримуватися Національного кодексу для збереження своєї реєстрації для надання освітніх послуг закордонним студентам.

Мета (TEQSA) полягає в тому, щоб захистити інтереси студентів і репутацію сектору вищої освіти Австралії за допомогою пропорційного підходу до забезпечення якості з урахуванням ризиків, який підтримує різноманітність, інновації та досконалість. TEQSA керується цінностями TEQSA: довірою, повагою, підзвітністю та співпрацею, коли ми працюємо в секторі вищої освіти, щоб забезпечити довіру суспільства до вищої освіти.

Згідно із законом про агентство з якості та стандартів вищої освіти 2011 року, TEQSA:1) реєструє суб'єкти регулювання постачальників вищої освіти та акредитує їхні навчальні курси; проводить оцінку відповідності та якості; проводить оцінку повторної акредитації курсів, розроблених провайдерами без повноважень самоакредитації; надає поради та рекомендації Міністру Співдружності, відповідальному за освіту з питань, що стосуються якості та регулювання постачальників вищої освіти; співпрацює з аналогічними агентствами в інших країнах; збирає, аналізує, інтерпретує та поширює інформацію, що стосується практики забезпечення якості та підвищення якості вищої освіти; проводить розслідування та вживає заходів проти осіб або організацій, які пропонують або рекламують комерційні послуги академічного шахрайства для студентів австралійських закладів вищої освіти [7].

Слід відмітити, що заклади освіти Австралії діють на основі автономії, яка включає в себе самостійне управління, визначення кількості абітурієнтів та критерії їх відбору, планування бюджету, професорсько-викладацький штат, забезпечення якості навчання та навчальний розвиток [4, с. 171].

У вишах розвинена вертикально спрямована система звітності (від нижчої ланки виконавців до Ради університету). Система відповідальності збігається зі схемою підпорядкування, коли нижчестоящий співробітник зобов'язаний надати у відповідній формі відомості про виконану роботу свого керівника. Механізм контролю якості оптимально налагоджений, автоматизований і переведений у цифрове середовище. Крім того, з метою оцінки рівня викладання для кожної програми розроблено показники, які лежать в основі моніторингу (цим займаються спеціально створені офіси якості).

Офіс якості передає громадським контролерам відповідні звіти, що дозволяє громадськості стежити за діяльністю університету, формувати відкриті дані та рейтинги. Громадські контролери вибираються в залежності від наукової сфери (наприклад, в галузі педагогіки в Австралії свою діяльність здійснює така громадська професійна організація, як колегія педагогів, в галузі психології - колегія психологів, у галузі юриспруденції - колегія юристів). Напрями розвитку тієї чи іншої програми в ЗВО Австралії переглядаються щорічно.

В австралійських університетах зовнішні експерти беруть до уваги низку встановлених показників. Акцент у ході роботи робиться на показники задоволеності учасників освітнього процесу, у тому числі на задоволеність роботодавців знаннями та вміннями молодих спеціалістів.

Слід звернути увагу на ще один механізм забезпечення якості освіти Австралії - програму «Показники якості навчання та викладання» (The Quality Indicators for Learning and Teaching (QILT)). Програма Показники якості навчання та викладання (QILT) був започаткований Департаментом освіти та навчання уряду Австралії у 2015 році. QILT надає майбутнім студентам актуальну та прозору інформацію про австралійські вищі навчальні заклади з точки зору нещодавніх студентів та випускників. Цей зворотний зв'язок збирається за допомогою серії опитувань здобувачів вищої освіти для з'ясування та розуміння загального досвіду відвідування конкретного вищого навчального закладу.

Програма «Показники якості навчання та викладання», яка була започаткована Департаментом освіти та навчання уряду Австралії у 2015 р., є набором схвалених урядом опитувань щодо вищої освіти протягом усього життєвого циклу студентів від початку роботи до працевлаштування. QILT надає надійні, узгоджені на національному рівні дані про ефективність австралійської вищої освіти, допомагаючи підвищити якість. QILT надає майбутнім студентам актуальну та прозору інформацію про австралійські заклади вищої освіти з точки зору студентів та випускників. Цей зворотний зв'язок збирається за допомогою серії опитувань здобувачів вищої освіти для з'ясування та розуміння загального досвіду відвідування конкретного закладу вищої освіти. Показники якості, зібрані за допомогою опитувань, стосуються: задоволеністю студентів ключовими аспектами свого навчального досвіду, такими як якість викладання, навчальні ресурси та послуги підтримки; задоволеністю випускників своїм курсом; працевлаштуванням випускників та подальшими результатами навчання, включаючи інформацію про частку випускників, які знаходять роботу, та середню заробітну плату [8]. В даний час в опитуваннях беруть участь 41 австралійський університет і близько 90 неуніверситетських постачальників вищої освіти. QILT фінансується Департаментом освіти уряду Австралії. Центр соціальних досліджень адмініструє опитування QILT та пов'язані з ними ресурси QILT. [9]

Централізоване планування, що пронизує політику про вищу освіту, протиставлено акценту на відкритий і вільний ринок у світі економіки, що означає, що у світі економіки централізоване планування рідко виявлялося успішним: децентралізовані ринки є ефективнішими механізмами у виробництві та доставці товарів та послуг. Підстави на користь децентралізованої системи університетів дуже переконливі.

Перспектива високоцентралізованої політики вищої освіти ставить в основу переслідування національних цілей Уряду Співдружності. Але у вільному суспільстві національні цілі часто неточно визначені та підлягають змінам. Університети мають готувати студентів до життя у світі, який неможливо спрогнозувати. Університет, який пристосовує свою діяльність до відомих вимог, навряд чи міг би забезпечити освітою або провести відповідне дослідження, щоб протистояти невідомим поки що проблемам. Окрім цього однією з ролей університету у суспільстві є бути критиком цього суспільства; така роль не може бути здійснена, якщо університет є рукою урядової політики. Таким чином, Австралія виступає за різноманітність пріоритетів серед університетів, коли кожен університет визначає свої пріоритети у світлі обставин та оцінки поточного та майбутнього розвитку (у ректораті університету є посада Public Policy Advisor - радник чи консультант з політики). На нашу думку, основним принципом по-справжньому демократичного суспільства є інституційна автономія, тобто незалежність університетів від прямого урядового контролю чи впливу.

Завдяки автономії університетів досягається висока якість результату освіти, яка має велике значення в Австралії, країні, де освіта є однією з основних галузей економіки, що експортуються.

Висновки

Таким чином, австралійська система вищої освіти є «гібридною» системою, що поєднує гіперцентралізацію та лібералізм в управлінні, що балансує на межі між структурною однорідністю та наростаючою диференціацією. Якість австралійських дипломів дуже висока і підтверджена міжнародною університетською спільнотою. У країні з федеративною формою державного устрою, управління вищою освітою в державі вкрай централізоване з концентрацією керівних повноважень над системою в руках міністерства з міністром на чолі, при цьому відсутні органи-посередники, яким центральне міністерство могло б делегувати частину своїх повноважень. Експерименти зі створенням таких буферних організацій в Австралії ведуться протягом останніх 50 років, але тільки одне, Агентство з якості, було визнане вдалим. Оскільки в університетах Австралії якість освіти має відповідати цінностям, цілям та завданням трьох груп користувачів: здобувачів, споживачів освітніх послуг на ринку праці та суспільства загалом, в країні існує декілька джерел суспільної інформації, які акцентують увагу на результатах освіти, та професійно-педагогічному у тому числі.

Література

10 most popular countries for international students. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://studee.com/guides/10-most-popular-countries-for-international- students/(date of access: 16.03.2023).

World University Rankings 2022. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.timeshighereducation.com/world-university-rankings/2022/world-ranking (/(date of access: 17.03.2023).

Study Australia. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

https://www.studyaustralia.gov.au/english/discover-australia/facts-about-studying- australia (date of access: 19.03.2023).

Вища освіта різних країн світу: монографія / за наук. ред. О. І. Шапран. Переяслав, (Київ. обл.): ФОП Домбровська Я. М., 2020. 488 c.

Australian Qualifications Framework. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https:// www.aqf.edu.au/framework/aqf-qualifications (date of access: 19.03.2023).

Australia's comprehensive quality assurance mechanisms. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://india.highcommission.gov.au/ndli/study6.html (date of access: 20.03.2023)

TEQSA. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.teqsa.gov.au/ (date of access: 20.03.2023).

Higher Education Quality Assurance and Improvement. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.westernsydney.edu.au/education-quality/oqr/ HE_QA (date of access: 21.03.2023).

Quality Indicators for Learning and Teaching. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.qilt.edu.au/ (date of access: 21.03.2023).

References:

10 most popular countries for international students. Retrieved from: https://studee.com/guides/10-most-popular-countries-for-international-students/ [in English].

World University Rankings 2022. Retrieved from: https://www.timeshighereducation.com/world-university-rankings/2022/world-ranking

Study Australia. Retrieved from: https://www.studyaustralia.gov.au/english/ discover-australia/facts-about-studying-australia [in English].

Shapran, О. (2020) Vyshcha osvita riznykh krain svitu [Higher education in different countries of the world: monograph]. Pereyaslav, Kyiv Region : FOP Dombrovska Ya. M. [in Ukrainian].

Australian Qualifications Framework. Retrieved from: https://

www.aqf.edu.au/framework/aqf-qualifications [in English].

Australia's comprehensive quality assurance mechanisms. Retrieved from: https://india.highcommission.gov.au/ndli/study6.html [in English].

TEQSA. Retrieved from: https://www.teqsa.gov.au/ [in English].

Higher Education Quality Assurance and Improvement. Retrieved from: https://www.westernsydney.edu.au/education-quality/oqr/HE_QA [in English].

Quality Indicators for Learning and Teaching. Retrieved from: https://www.qilt.edu.au/ [in English].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Розвиток вищої освіти в Європейському регіоні. Університет як інтелектуальний осередок. Започаткування Болонського процесу – інтеграційної реформи вищої освіти на Європейському просторі. Забезпечення якості освіти. Вступ України до Болонського процесу.

    дипломная работа [208,9 K], добавлен 13.12.2010

  • Значення інтернаціоналізації вищої освіти для навчальних закладів та для країни. Розробка державної стратегії та забезпечення підтримки інтернаціоналізаційного процесу; мотивація університетської спільноти до його розвитку, враховуючи міжнародний досвід.

    статья [21,0 K], добавлен 07.02.2018

  • Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.

    статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017

  • Сучасні тенденції розвитку загальних компетентностей здобувачів третього рівня вищої освіти у контексті забезпечення якості докторської освіти. Суть освітніх кластерів, які забезпечують індивідуалізацію навчального і дослідницького планів студентів.

    статья [19,9 K], добавлен 07.02.2018

  • Дослідження стану системи фінансування сфери вищої освіти, а також системи кредитування навчання. Оцінка проблеми відсутності комплексної системи забезпечення якості освіти в Україні. Шляхи досягнення ефективної міжнародної академічної мобільності.

    статья [24,3 K], добавлен 22.02.2018

  • Підвищення вимог до рівня освітньої та фахової підготовки людини у зв'язку з науково-технічною та інформаційною революцією. Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти, історичні витоки ступеневої освіти. Особливості національних систем вищої освіти.

    курсовая работа [35,5 K], добавлен 25.10.2011

  • Основні принципи Болонської декларації. Ступеневість та доступність вищої освіти у Великій Британії. Принципи організації вищої освіти у Франції. Цикли університетської освіти у Франції. Ступеневість освіти та кваліфікації у польській вищій освіті.

    реферат [21,4 K], добавлен 29.09.2009

  • Специфіка освіти як соціального інституту. Болонський процес та реформування вищої освіти в Україні: ризики та перспективи. Якість освіти як мета реформування в контексті демократизації освітнього простору. Розширення масштабів підготовки спеціалістів.

    дипломная работа [814,9 K], добавлен 23.10.2011

  • Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.

    реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014

  • Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.

    реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011

  • Гуманизація педагогічного процесу. Тенденції розвитку вищої освіти на Європейському просторі. Концепція інклюзивної освіти та її ключові принципи. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі соціалізації та реабілітації інвалідів.

    реферат [252,8 K], добавлен 20.02.2015

  • Експертна оцінка освіти Італії на рівнях дошкільної, шкільної і вищої системи освіти. Напрями вдосконалення і розвитку системи освіти Італії: негативні і позитивні тенденції. Вплив і значення розвитку італійської освіти для освіти України.

    реферат [14,3 K], добавлен 10.02.2011

  • Використання технології BSC вітчизняними організаціями і у сфері вищої освіти. Економізація впровадження систем якості і проходження процедур оцінювання відповідності. Нормативне забезпечення ВНЗ має бути адаптованим до потреб швидко змінювати ситуацію.

    реферат [62,0 K], добавлен 06.03.2009

  • Глобальні тенденції у світовій системі освіти. Структура системи світової вищої освіти. Значення європейських інтеграційних процесів. Глобальний процес інтеграції до європейського освітнього простору. Синтез науки через створення найбільших технополісів.

    реферат [26,3 K], добавлен 10.02.2013

  • Вивчення особливостей системи вищої освіти, яка може бути унітарною або бінарною, однорівневою або дворівневою. Вчені ступені у Великобританії та Німеччині. Вимоги вступу до ВНЗ, особливості навчального процесу. Роль Болонського процесу для систем освіти.

    реферат [30,6 K], добавлен 15.12.2012

  • Перелік матеріалів і документів, які стосуються розвитку вищої освіти в України в контексті Болонського процесу. Особливості впровадження та обґрунтування кредитно-модульної системи навчання. Інтеграція педагогічної освіти в європейський освітній простір.

    методичка [3,3 M], добавлен 27.03.2010

  • Загальна характеристика системи вищої освіти у Фінляндії. Спеціальності в Міккелі Політехнік з навчанням на англійській мові. Переваги вищої освіти у Фінляндії. Фінляндія як лідер у становленні суспільства знань та інноваційної економіки XXI ст.

    реферат [33,6 K], добавлен 05.12.2009

  • Болонський процес - процес перебудови вищої освіти, який є складовою історичного розвитку Європейського Союзу. Введення у навчання системи переведення і накопичення кредитів. Гармонізація системи європейської вищої освіти. Реформування освіти України.

    контрольная работа [99,7 K], добавлен 16.02.2011

  • Історія розвитку системи освіти, вплив організації англійської системи освіти на економічний розвиток країни. Реформи освіти другої половини ХХ століття, запровадження новий принципів фінансування. Значення трудової підготовки учнів у системі освіти.

    реферат [24,1 K], добавлен 17.10.2010

  • Соціально-економічні, методологічні, змістовно-процесуальні протиріччя сучасної вищої освіти, її структура та характеристика основних принципів функціонування. Модель сучасної вищої освіти: визначення профілю фахівців, вимоги та рівні їх підготовки.

    реферат [14,6 K], добавлен 03.06.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.