Європейський досвід цифрової трансформації в контексті спеціалізованої освіти наукового спрямування України

Інститут обдарованої дитини

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В цілому, аналізуючи відкриті електронні освітні ресурси, ми можемо констатувати доволі стабільний інтерес науковців до проблематики спеціалізованої освіти наукового спрямування. Так Поліхун Н., Сліпухіна І., Чернецький І., Постова К., Горбань Л. розглядають наукову освіту як інновацію [1] та фокусують свої наукові пошуки на питаннях методології [2], розробці та реалізації освітніх програм [3].

Морзе Н., Гриневич Л. та Бойко М. розглядають наукову освіту як основу формування інноваційної компетентності в умовах цифрової трансформації суспільства [4].

Загальним питанням впровадження спеціалізованої освіти наукового спрямування у шкільну практику присвячені праці Бабійчук С., яка розглядає наукову освіту як педагогічний концепт [5].

Волощук І., Мадзігон В. досліджують спеціалізовану освіту наукового спрямування в контексті роботи з обдарованими дітьми [6] та акцентують на важливості врахування сучасних трендів та глобальних викликів на тенденції проектування інноваційного освітнього інформаційного середовища майбутнього, за допомогою якого підвищується якість спеціалізованої освіти наукового спрямування [7].

Bai M., Barletta W., Bruhwiler D, Lund S. та ін. підтверджують своїми дослідженням ефективність якості освіти за умови активного впровадження дослідницької діяльності в освітній процес.

Osborne J. та Pimentel D. [9] акцентують увагу, що наявні поточні навчальні програми (Каліфорнія, США) не в змозі виховати здобувачів освіти як компетентних дослідників і тому, більш активне запровадження наукової освіти в навчальний процес учнів дозволить на думку авторів підготувати покоління, здатних критично оцінювати як наукові докази, так і аргументи цих доказів безпосередньо для використання в своєму повсякденному житті.

Olimov S. та Mamurova D. [10] пропонують змістити акцент в застосуванні ІКТ в освітньому процесі. Вони розглядають сучасні ІКТ не як технології для здобувача освіти, а перш за все, як технологія для вчителя. Автори пропонують змістити акцент на навчанні здобувачів освіти використовувати ІКТ, які дуже швидко розвиваються, змінюються, трансформуються або зникають, на використанні саме продуктів цих ІКТ, отриманих під час їх застосування. Дослідники вважають, що такий підхід та підготовка вчителя до уроку із застосуванням сучасних ІКТ, контролю та моніторингу, прогнозування успішності знань та розвитку компетенцій учня суттєво збільшує показники якості освіти. А учні, в свою чергу, будуть звільнені від «зайвих знань», а більЙЅ орієнтовані на застосуванні ІКТ та усвідомленні загальних принципів їх використання.

Rasa T., Palmgren E. та Laherto A. [11] звертають увагу дослідників, що здобувачам освіти може бути складно фокусуватись та мотивувати себе до наукової освіти. Однією з причин дослідники вважають складність здобувачів освіти сприймати своє майбутнє та свою роль та місце у ньому. Вони пропонують фокусуватись на розробці курсів наукової освіти, орієнтовані на технології та проблеми майбутнього одночасно спираючись на існуючі цінності здобувачів освіти. Такий підхід, за результатами досліджень авторів, дозволяє здобувачам освіти сприймати своє майбутнє більш чітким і наукова освіта в даному сценарію виконує роль адаптації та підготовки до майбутнього.

Отже, наведений стислий узагальнений аналіз огляду останніх досліджень та публікацій з проблеми спеціалізованої освіти наукового спрямування підтверджує постійний та стабільний інтерес дослідників до цієї теми. Сучасні глобальні соціально-економічні, політичні, демографічні виклики, стрімкий розвиток технологій та активне їх використання в усіх сферах життєдіяльності, цифровізація освіти, в свою чергу, тільки актуалізує проблему відповідності мети та змісту спеціалізованої освіти наукового спрямування потребам найближчого майбутнього.

Ми погоджуємося із науковцями [17-18] та, аналізуючи проміжки часу між індустріальними революціями, ми не можемо не помітити як зменшується цей проміжок часу у динаміці. Так, між І та ІІ індустріальними революціями проміжок часу від початку кожної тривав 180 років. Між ІІ та ІІІ індустріальними революціями цей проміжок часу складав вже 82 роки. Проміжок часу між ІІІ та IV індустріальними революціями складав вже 51 рік. Наразі ми живемо в епоху IV індустріальної революції, де сучасні технологій швидко з'являються і так само швидко зникають або трансформуються в інші. Тому питання змісту сучасної спеціалізованої освіти саме за науковим спрямуванням і потребую постійного оновлення.

В контексті нашої статті більш детально розглянемо пріоритети країн Європейського союзу у галузі цифрової трансформації, як виклику до змін змісту освіти. Одним із таких пріоритетів є адаптація здобувачів освіти (формальної, неформальної, інформальної, освіти впродовж життя) до стрімкого поширення технологій та проникнення цих технологій в усі сфери їх життєдіяльності. З метою такої швидкої адаптації розроблено низку документів, які регламентують ці зміни, а саме - Європейська стратегія в галузі опрацювання даних [24], якою передбачено створення в країнах ЄС єдиного ринку даних аби громадяни цих країн мали не тільки доступ до цього масиву великих даних (Big Data), а й мали можливості використовувати їх у своєму повсякденному житті.

Наступним є документ, який регламентує дослідження у сфері штучного інтелекту (АІ) є програма «Досконалість та довіра до АІ» [25]. Європейська комісія запропонувала низку дій для підвищення досконалості АІ та правила, які гарантують надійність цієї технології. В документі зазначено, що метою використання АІ є покращення системи охорони здоров'я, більш безпечний та більш екологічний транспорт, більше ефективне виробництво та отримання більш дешевої та більш стійкої енергії. Так, з метою реалізації зазначених задач, ЄС планує виділити 1 мільярд євро на розвиток АІ в межах своїх існуючих програм Digital Europe і Horizon Еигоре та додатково залучити в найближчі 10 років ще 20 мільярдів євро. Крім того, окреслюються напрямки досліджень, які будуть підтримані Європейською комісією. Із останніх підтриманих досліджень варто звернути увагу на «Нейрореабілітацію, що сприяє одужанню пацієнтів реанімації C©–VID-19» [26] та «Розумні датчики, які допоможуть прогодувати зростаюче населення світу» [27].

Наступним документом, на який варто звернути увагу в контексті регламентування швидкої адаптації до глобальної цифровізації є Європейська промислова стратегія [28]. У 2020 році Європейська комісія заклала основи для промислової стратегії, яка підтримає подвійний перехід до зеленої та цифрової економіки та зробить промисловість ЄС більш конкурентоспроможною в усьому світі та посилить відкриту стратегічну автономію Європи. Заслуговує на увагу той факт, що сама Стратегія не змінює раніше прийняту Промислову стратегію 2020 і не завершує процеси, що були започатковані нею. В Стратегії узагальнені цільові оновлення, яке зосереджується на тому, що ще потрібно зробити в контексті цифрової глобалізації та які результати потрібно дослідити. Так, аналізуючи наслідки пандемії C©–VID-19, зафіксовано загальний спад економіки ЄС на 6,3%, 60% малого та середнього підприємництва (який визначається як основний засіб інновацій у різних екосистемах) повідомили про падіння свого обороту за 2020 рік та 45% компаній зазначили, що скоротять інвестиції у свій бізнес. І тому для вирішення цих проблем оновлена Промислова стратегія пропонує нові заходи для врахування уроків кризи та підтримки інвестицій, на які надається фінансова підтримка.

Наступною глобальною ініціативою ЄС на виклик цифрової трансформації є програма «Next Generation EU» [29], яка декларує, що майбутнє цілком залежить від технологій та сценаріїв їх використання. Виокремлені наступні напрямки, які підтримують та фінансують країни ЕС: доступ до технологій 5G та надшвидкісного широкосмугового зв'язку у країнах ЄС; доступ до цифрової ідентифікації (e-ID), яка спростить доступ до публічних онлайн сервісів і надасть більше контролю над своїми особистими даними; більш розумні та більш безпечні міста; більш безпечні покупки в Інтерне магазинах; розвиток АІ в напрямку боротьбі змін клімату, покращення охорони здоров'я, транспорту та освіти.

Отже, узагальнюючи документи Європейської комісії, які регламентують цифрову трансформацію, ми можемо зазначити, що загальний вектор всіх цих документів - доступність кожного громадянина до цифрових технологій. В умовах війни, на нашу думку, варто акцентувати увагу фахівців спеціалізованої освіти саме на доступності здобувачів освіти до технологій. Сучасний стан цифровізації освіти в Україні свідчить, що цифровізація дозволяє реалізувати освітній процес і при суттєвих пошкодженнях або навіть і відсутності матеріальної бази. Сучасні ІКТ вже сьогодні дозволяють проводити навчальний процес без фізичної присутності педагогів та здобувачів освіти. Звичайно, для реалізації таких сценаріїв (які в Україні на нашу думку, реалізуються в переважній більшості як вимушений перехід на виклик пандемії COVID-19 та воєнного стану) потрібен достатній рівень інформаційно-комунікаційної компетентності педагогічних працівників та здобувачів освіти. Наш досвід в роботі із обдарованими та талановитими учнями за останні роки свідчить, що зі сторони здобувачів освіти суттєвих проблем або перепон в опануванні ІКТ не було - їх рівень цифрової грамотності та інформаційно-комунікаційної компетентності дозволяв не тільки брати участь в освітньому процесі, а й ініціювати, реалізувати і презентувати власні дослідження.

Тому ми переконані, що в умовах війни цифрова трансформація освіти є перспективним шляхом підготовки майбутньої наукової еліти України, яка буде готова до відновлення країни у післявоєнний стан. Вже зараз, на нашу думку, дослідження науковців, які працюють із обдарованими та талановитими учнями повинні бути спрямована не тільки на розробку практичних рекомендацій щодо широкого застосування вже існуючих ІКТ. Цього на нашу думку в умовах воєнного стану замало. Для швидкого відновлення країни у післявоєнні часи необхідно орієнтуватись на світові тенденції, успішні кейси подолання глобальних викликів, всебічну оцінку глобальних процесів та закономірностей. Такий підхід дозволить на нашу думку бути «на крок попереду» і передбачати появу певних явищ чи результатів як у суспільстві і економіці, так і в галузі технологій. Підхід опанування існуючих технологій дозволить бути лише виконавцем, користувачем «того, що є зараз». Але ми бачимо стрімкий розвиток технологій та пов'язані із цим стрімкі зміни у суспільстві та його галузях. І на сьогодні для успішного відновлення країни не достатньо бути «якісним користувачем технологій», а в контексті спеціалізовано освіти наукового спрямування - тим більше цього недостатньо. Для проривного успіху та проривного результату потрібна орієнтація на майбутнє [30]. І саме розуміння загальних світових процесів цифрової трансформації та використання цих узагальнених знань дозволить бути «на крок попереду», бути «творцем знань», створювати проривні технології та продукти [31].

Для успішної реалізації зазначеного нами підходу, доцільно проаналізувати досвід країн ЄС на прикладі Плану дій цифрової освіти на 2021-2027 роки [32]. План дій цифрової освіти (2021-2027) - це оновлена політична ініціатива Європейського Союзу, яка визначає спільне бачення високоякісної, інклюзивної та доступної цифрової освіти в Європі та спрямована на підтримку адаптації освіти та навчання систем дер- жав-членів до цифрової епохи. цифровізація науковий освіта європейський україна

- Постійний структурований діалог з державами-членами щодо цифрової освіти та цифрових навичок;

- Розробка та застосування рекомендацій щодо впровадження змішаного навчання та інклюзивної початкової і середньої освіти;