SMART-комплекси як засіб підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій у контексті сучасних вимог

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницький національний університет

Кафедра технологічної та професійної освіти і декоративного мистецтва

SMART-комплекси як засіб підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій у контексті сучасних вимог

Андрощук Ірина Василівна

доктор педагогічних наук, професор

завідувач кафедри

Андрощук Ігор Петрович

доктор педагогічних наук, професор

Анотація

навчальний дисципліна трансформація освіта

У статті розкривається проблема використання SMART-комплексів навчальних дисциплін у підготовці майбутніх учителів трудового навчання та технологій у контексті швидких темпів цифрових трансформацій в освіті. Виокремлено основні характеристики Smart-комплексу навчальної дисципліни: динамічність, структурованість, інформаційність, навчально-методичне спрямування, гнучкість, інтелектуальність, практична спрямованість. Відмічено, що використання SMART-комплексів навчальних дисциплін сприяє підвищенню якості навчально-методичного забезпечення навчальної дисципліни, своєчасному їх оновленню й удосконаленню, активізації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів під час самостійної роботи з раціональним розподілом часу на різні види завдань залежно від індивідуальних особливостей здобувача.

Наголошено на необхідності перегляду й оновлення всіх складових системи підготовки майбутніх вчителів трудового навчання та технологій у закладах вищої освіти в контексті впровадження SMART-комплексів навчальних дисциплін: цілей і результату підготовки (компетентностей та програмних результатів, які мають бути сформовані у майбутнього фахівця), змісту, технологій, форм і методів, особливостей взаємодії учасників освітнього процесу та ін. Визначено основні проблеми використання SMART-комплексів навчальних дисциплін у процесі підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій: переорієнтація міжособистісної взаємодії у формат мережі Інтернет, де втрачаються індивідуальні риси та характеристики особистості, не повне врахування прикладного характеру технологічної діяльності, що вимагає проведення занять у спеціально обладнаних майстернях з відповідним устаткуванням та інструментами; не належний рівень оснащення комп'ютерною технікою та програмним забезпеченням закладів освіти з постійним їх оновленням і модернізацією; не достатній рівень підготовки й вмотивованості науково-педагогічних працівників до розроблення та використання SMART-комплексів тощо.

Ключові слова: цифровізація, SMART-освіта, SMART-комплекси навчальних дисциплін, освітній процес, підготовка майбутніх учителів трудового навчання та технологій.

Androshchuk Iryna Vasylivna Doctor of science in pedagogy, full professor, head of the department of technological and professional education and decorative arts, Khmelnytskyi National University

Androshchuk Ihor Petrovych Doctor of science in pedagogy, full professor, professor of the department of technological and professional education and decorative arts, Khmelnytskyi National University

SMART complexes as a way of training future handicraft and technology teachers in the context of today's requirements

Abstract

The article discusses the problem of using SMART complexes of educational disciplines within professional training of future handicraft and technology teachers in the context of rapid digital transformations in education. It identifies the following characteristics of such complexes: dynamism, structuring, clarity, instructional-methodical focus, flexibility, intellectuality, practical orientation. Importantly, SMART complexes help strengthen the instructional- methodical potential of educational disciplines and facilitate educational and cognitive activities of learners during independent work due to rational distribution of time for various tasks, depending on learners' individual characteristics.

Special emphasis is placed on the need to review and update all components of professional training for future handicraft and technology teachers in higher education institutions in the context of implementing SMART complexes of educational disciplines. This includes the goals and results of training (expected competencies and learning outcomes), content, technologies, forms, methods, as well as the features of interaction between the participants in the educational process.

Also, the article reveals the main problems of using SMART complexes of educational disciplines within professional training of future handicraft and technology teachers. They are the following: the reorientation of interpersonal interaction in an online format, which neglects individual personality traits and characteristics; the inconsideration of the applied nature of technological activity, which requires conducting classes in specially equipped workshops with appropriate equipment and tools; the insufficient level of computer equipment and software in educational institutions with their constant updating; the inadequate level of training and motivation of research and teaching staff to develop and use SMART complexes.

Keywords: digitalization, SMART education, SMART complexes of educational disciplines, the educational process, professional training of future handicraft and technology teachers.

Постановка проблеми

Сучасні тенденції в галузі освіти обумовлені сукупністю чинників, зокрема швидкими темпами цифрових трансформацій у різних галузях у тому числі й в освіті, а, отже, й потребою модернізації цифрової інфраструктури закладів освіти. Цифровізація освіти, на сьогоднішній день, реалізується в різних напрямах: впровадження змішаного (Blended learning) й електронного навчання (E-Learning) навчання, систем управління навчанням (Learning Management System), SMART-комплексів. Відмітимо, що вимога у використанні SMART-комплексів актуалізується також необхідністю забезпечення диференційованості й індивідуалізації, гнучкості й мобільності освітнього процесу в синхронному й асинхронному форматах зокрема в умовах військової агресії. У контексті цього, особливої актуальності набуває проблема розроблення сучасних і динамічних засобів підготовки майбутніх фахівців з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема SMART-комплексів навчальних дисциплін. Враховуючи, що майбутні педагоги - це ті, хто здійснюватиме підготовку молоді, важливо, щоб їх підготовка забезпечувалася з використанням інноваційних засобів навчання, які вони зможуть зреалізовувати у своїй майбутній професійній діяльності в закладах освіти. Саме тому важливою є проблема розроблення та впровадження SMART-комплексів навчальних дисциплін в освітній процес підготовки майбутніх учителів, зокрема трудового навчання та технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема оновлення освітнього середовища в закладах освіти засобами SMART-комплексів є предметом дослідження таких науковців як В. Бикова, О. Гуменного, А. Гуржія, Р. Гуревича, Л. Діденка, М. Жалдака, М. Кадемії, В. Кондрашова-Діденко, А. Кононенка, М. Пригодія, В. Радкевич, І. Смирнової, О. Спіріна та інших.

Відмітимо, що онлайн-платформи різного формату EdEra (Educational Era), Udemy, Coursera, LinguaLeo, Impactorium, Prometheus, Canvas Network, Future Learn, OpenupPd, Stanford Open Edx, освітні хаби EduHub.in.ua, Відкритий Університет Майдану (ВУМ online), креативні відеолекторії (WiseCow) активно увійшли в освітній процес презентуючи онлайн-курси, тренінги, майстер-класи з візуальним контентом в різних галузях. Результати аналізу ефективності їх використання у неформальній освіті були предметом дослідження І. Воротнікової, Н. Дикої, С. Івашньової, С. Горчинського, Д. Точоного, Н. Чайковської та ін.

З метою цифровізації освіти на державному рівні реалізується система заходів [1], зокрема МОН України спільно з ДНУ «Інститут освітньої аналітики» у співпраці з компанією SoftServe, за підтримки проєкту «Tech To The Rescue» та краудсорсингової ініціативи OPEN/TECH створено для закладів освіти України всіх рівнів інформаційний ресурс «Цифрові сервіси для освіти України» [2]; надано безкоштовний доступ до інтерактивних курсів на платформі «Labster» для забезпечення якісного дистанційного та змішаного навчання закладами освіти України; проведено для освітян у формі тренінгів дистанційне навчання за програмою «Цифрові інструменти Google для освіти» від МОН і Google Україна; за сприяння гуманітарної організації «World Vision International» та підтримки Global Business Coalition for Education (GBC-Education) у партнерстві з HP і Microsoft надано цифрові девайси для закладів освіти. Наказ Міністерства освіти і науки України (МОН) від 10. 12. 2021 р. № 1340 «Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників з розвитку цифрової компетентності» регламентує європейський вектор розвитку та цифровізації в галузі освіти. На засіданні уряду 28. 04. 2023 р. ухвалено постанову Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проєкту з впровадження інформаційно-аналітичної системи зовнішнього оцінювання і самооцінювання освітніх та управлінських процесів у закладах освіти «EvaluEd» [3] та ін.

Проте особливості використання SMART-комплексів та їх значення у процесі підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій у закладах вищої освіти недостатньо вивчені.

Мета статті полягає у визначенні напрямів оптимізації підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій засобами SMART- комплексів у закладах вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

Для ефективної цифровізації освіти має бути зреалізовано комплексний підхід до модернізації процесу підготовки фахівців. Зокрема, у контексті вирішення означеної проблеми, варто відмітити необхідність перегляду й оновлення всіх складових системи підготовки майбутніх вчителів трудового навчання та технологій у закладах вищої освіти: цілей і результату підготовки (компетентностей та програмних результатів, які мають бути сформовані у майбутнього фахівця), змісту, технологій, форм і методів, особливостей взаємодії учасників освітнього процесу та ін. Це обумовлено сучасними вимогами до підготовки майбутніх педагогів й завданнями, які вони мають зреалізувати у своїй професійній діяльності в умовах інтенсивної цифровізації всіх галузей, зокрема й освіти. Підтвердження цього знаходимо у поглядах В. Арешонкова, який наголошував, що перехід сучасних закладів вищої освіти до цифрового університету передбачає «не лише кількісне накопичення технічних засобів, а й зміну цілей, пріоритетів, корпоративної ідеології, організаційних принципів і підходів, структури закладу тощо» [4, с. 2]. Дослідник акцентував увагу, що для вирішення цього завдання необхідно розв'язати низку проблем у межах автономії закладів вищої освіти, зокрема розвивати й удосконалювати свою цифрову інфраструктуру, забезпечувати перепідготовку науково-педагогічних працівників для ефективної реалізації завдань освітнього процесу в умовах цифровізації; розробляти нові форми представлення освітнього контенту, створювати умови завдяки активному використанню інформаційно-комунікаційних технологій для продуктивної комунікації усіх учасників освітнього процесу й відкритості моделі підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій, зокрема у дистанційному форматі та ін.

Погоджуємося з позицією А. Гуржія, М. Пригодія, В. Радкевич щодо підвищення якості підготовки майбутніх фахівців через активне використання SMART-комплексів. Це дасть змогу розширити перелік освітніх послуг, активізувати здобувачів вищої освіти, як активних учасників освітнього процесу, викладачу ефективно організовувати й спрямовувати навчально-пізнавальну діяльність здобувачів на досягнення мети через удосконалення форм і методів підготовки [5].

Саме SMART-комплекси є одним із ефективних засобів модернізації освітнього процесу в умовах швидких темпів інформатизації та цифровізації суспільства. Вони можуть бути зреалізовані на двох рівнях: макро- (утворення спільноти закладів освіти й учасників освітнього процесу з метою провадження освітньої діяльності, розвитку освіти і науки на основі реалізації спільних програм, стандартів) та мікрорівні (широке й багатоаспектне використання інформаційних технологій Інтернету, що забезпечить цілісність і системність вивчення освітніх компонентів з постійним оновленням їх змісту).

Відмітимо, що науковці й дослідники майже одностайні у визначенні поняття «SMART-комплекс». Так М. Пригодій Smart-комплекс визначає як інформаційно-динамічну систему електронного освітнього ресурсу навчально-методичного спрямування підготовки майбутнього фахівця, побудова якої передбачає постійний розвиток та зміни функціональних відношень і зв'язків [6]. О. Гуменний SMART-комплекс навчальної дисципліни потрактовує як комплексну інформаційну структуровану систему (сукупність) електронного освітнього ресурсу інформаційно-освітнього середовища, яка виконує функції навчально-методичного забезпечення дисципліни для повноцінного й цілісного її вивчення й містить організаційні матеріали для аудиторної і самостійної роботи здобувачів вищої освіти відповідно до навчального плану та систематизовані навчальні матеріали для формування теоретичних знань, практичних умінь і навичок й контролю навчальних досягнень та спроєктовані на принципах адаптивності, інтерактивності й інформаційної відкритості [7]. Дослідниця А. Зуєва Smart-комплекс навчальної дисципліни характеризує як динамічну інформаційну навчально-методичну систему, яка забезпечує реалізацію завдань і закономірностей Smart-освіти [8]. Як свідчать результати аналізу наукових джерел, Smart-комплекс навчальної дисципліни характеризується такими ознаками: динамічність, структурованість, інформаційність, навчально-методичне спрямування. Враховуючи підхід Л. Діденко та В. Кондрашової-Діденко, ці характеристики можна доповнити також гнучкістю, інтелектуальністю, практичною спрямованістю, чесністю та мудрістю [9].

Слід наголосити, що Smart-освіта має чітко визначати й конкретизувати мету освітнього процесу, дидактичний інструментарій для реалізації цілей та вимірювання результатів підготовки фахівця, передбачати професійну спрямованість завдань відповідно до сучасних потреб освітньої галузі з обов'язковим їх виконанням й визначенням чітких часових меж для реалізації мети [4]. Враховуючи це науковці й дослідники у SMART-комплекс закладають відповідний цикл підготовки, що передбачає:

опанування навчальним матеріалом з певного модуля, методами його застосування (початковий етап);

повторення вивченого обсягу матеріалу і відпрацювання відповідних методів його застосування (другий етап);

узагальнення і систематизація навчального матеріалу з певного модуля, його застосування на практиці під керівництвом викладача та самостійно (третій етап);

контроль і самоконтроль результатів практичної діяльності за результатами попередніх етапів (підсумковий етап) [6; 9; 10].

Отже, SMART-освіта забезпечує цілеспрямовану навчально-пізнавальна діяльність здобувачів для формування або удосконалення відповідних компетентностей та програмних результатів навчання на засадах використання спільного інтегрованого віртуального освітнього середовища, що розробляється, модернізується усіма учасниками освітнього процесу. Необхідно відмітити, що переважна більшість закладів вищої освіти мають внутрішні віртуальні освітні середовища для навчання, де розміщені навчально-методичні комплекси дисциплін, програми та методичні рекомендації до проходження різних видів практики, написання курсових та кваліфікаційних робіт / проєктів; підручники, посібники, практикуми та інші додаткові ресурси, що забезпечують ефективність освітнього процесу. Матеріали розміщені на сайтах закладів вищої освіти (внутрішні положення, що регламентують різні напрями реалізації освітнього процесу, освітні програми, силабуси, інформація про науково-педагогічних працівників, розклад занять і консультацій, події, що відбуваються в межах закладу вищої освіти та кафедр тощо) забезпечують здобувачам організаційний та консультативний супровід освітнього процесу.

Відмітимо, що кожен заклад вищої освіти має свій досвід, свої позитивні практики у процесі підготовки майбутніх фахівців. Упровадження SMART-освіти дає змогу, враховуючи позитивні напрацювання кожного із закладів, створити спільне візуальне освітнє середовище для закладів вищої освіти загалом або за спеціальностями, яке б містило необхідні навчально-методичні матеріали, необхідні для формування відповідних компетентностей та програмних результатів навчання у майбутнього фахівця.

Саме використання SMART-комплексів навчальних дисциплін сприяє підвищенню якості навчально-методичного забезпечення навчальної дисципліни, своєчасному їх оновленню й удосконаленню, активізації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів під час самостійної роботи з раціональним розподілом часу на різні види завдань залежно від індивідуальних особливостей здобувача. Це забезпечується завдяки:

інтегрованості ресурсів інформаційно-освітнього середовища;

спрямованості змісту SMART-комплексів на майбутню професійну діяльність та самонавчання;

індивідуалізації й диференціації освітнього процесу в інформаційно-освітньому середовищі;

реалізації індивідуальної освітньої траєкторії навчально-пізнавальної діяльності здобувачів;

інтерактивності між учасниками освітнього процесу;

модульній організації SMART-комплексів навчальних дисциплін.

Відмітимо, що всі науковці [5; 6; 9; 11; 12] одностайні, що під час проєктування SMART-комплексу важливим є створення викладачем впорядкованої електронної бібліотеки навчального контенту (відео, текст, рисунки і схеми, фото, презентації, статті й посібники, шаблони, програми тощо).

Використання SMART-комплексів в процесі підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій у закладах вищої освіти дає змогу:

швидко переорієнтовуватися на вимоги щодо підготовки фахівців в контексті затвердження й введення стандарту вищої освіти за спеціальністю 014 «Середня освіта (за предметними спеціальностями)», оновлення професійного стандарту;

враховувати передовий досвід зарубіжних і вітчизняних закладів освіти, що здійснюють підготовку означених фахівців;

оперативно вносити корективи не лише в освітні програми, а й у зміст освітніх компонентів відповідно до пропозиції та рекомендації різних груп стейкхолдерів;

персоніфікувати процес вивчення освітнього компонента з доступом до освітнього контенту з будь-якої точки де є Інтернет (особливо актуальне для навчання осіб з особливими освітніми потребами);

максимально враховувати у змісті освітнього компонента сучасні досягнення в галузі освіти і науки, технологій обробки конструкційних матеріалів тощо;

ефективно організовувати самостійну роботу здобувачів з освітнього компонента з максимальною візуалізацією навчального матеріалу;

забезпечити поточний та підсумковий контроль та самоконтроль результатів опанування навчальним матеріалом;

активізувати навчально-пізнавальну діяльність здобувачів через залучення до різних видів діяльності з дисципліни та ін.

Виокремлюють такі основні рівні інтерактивності під час використання SMART-комплексів: пасивний (простий) рівень (характеризується мінімальною активністю здобувача (перегляд навчального контенту в режимі ознайомлення)) та обмежений рівень взаємодії (індивідуальне консультування здобувачів під час виконання ними завдань за результатами засвоєного матеріалу). Залежно від рівня інтерактивності, здобувачі можуть проявляти різні види активності. Наприклад, маніпуляції з об'єктами на екрані, використання складної навігації, імітаційного моделювання або взаємодія через керування елементами освітнього середовища [6, с. 50-51].

На думку науковців А. Гуржія, В. Радкевич, В. Зайчук та М. Пригодія технологія розроблення SMART-комплексів для підготовки майбутніх фахівців містить шість етапів:

організаційно-цільовий (передбачає визначення головної мети та допоміжних цілей засвоєння навчального матеріалу та аналіз стану забезпечення відповідної інформації в інтернеті);

змістовий (обґрунтування структури, змістового контенту і наповнення блоків комплексу навчальними матеріалами);

структурний (візуалізація навчального матеріалу, розроблення графічних ілюстрацій, анімації, відео, SD-моделей тощо);

проєктувальний (створення й розміщення мультимедійного навчального матеріалу у бібліотеці та його монтування в електронні документи: підручник, інтерактивні завдання тощо);

узагальнювальний (розміщення електронного матеріалу підручника, інтерактивних завдань у SMART-комплексі (наприклад, у Google-блозі, Google Classroom, Moodle, Wix.com та ін.));

процесуальний (надання майбутнім фахівцям доступу до користування розробленим SMART-комплексом після його розміщення у мережі) [5, с. 93-96].

Наприклад, М. Пригодій, О. Гуменний та А. Зуєва виокремлюють такі основних етапи проєктування SMART-комплексу навчального предмета:

підбір навчальних видань в друкованому та електронному форматах, в яких висвітлено основні теоретичні положення відповідно до програмних результатів визначених в освітній програмі підготовки фахівця;

структурування навчального матеріалу на модулі, співрозмірні за обсягом;

підготовка навчального контенту та визначення засобами гіпертексту зв'язків між модулями;

підсилення навчального контенту SMART-комплексу навчального предмета мультимедійними засобами;

узгодження способів пояснення основних понять з розробленим мультимедійним матеріалом;

розроблення змісту матеріалу для звукового супроводу текстової інформації для кращого її сприймання й розуміння;

розроблення й запис звукового супроводу;

розроблення сценарію візуалізації модулів з метою їх доступного й зручного представлення для розуміння й засвоєння навчального матеріалу;

реалізація розробленого сценарію візуалізації модулів [6, с. 58].

Не залежно від підходу до виокремлення основних етапів технології проєктування SMART-комплексів навчальних дисциплін необхідно пам'ятати, що весь змістовий контент SMART-комплексів спрямований перш за все на формування відповідних компетентностей та програмних результатів навчання відповідно до навчальної програми освітнього компонента.

Однак, слід зазначити, що не все так просто у контексті реалізації завдань SMART-освіти. Для ефективного використання SMART-комплексів у процесі підготовки не лише майбутніх учителів трудового навчання та технологій, а й інших фахівців у закладах вищої освіти особливо актуальною є потреба у сучасному оснащені комп'ютерною технікою та програмним забезпеченням закладів освіти, їх постійним оновленням і модернізацією. Також необхідно підвищувати професійну кваліфікацію викладачів, здатних до розроблення та наповнення відповідним навчальним контентом SMART-комплексів з своїх освітніх компонентів та використання різного програмного забезпечення з метою візуалізації навчального матеріалу. Крім того, зауважимо про важливість перегляду й трансформації технологій, форм та методів навчання засобами SMART-комплексів. І що саме головне - це наявність мотивації у здобувачів до переорієнтації традиційної моделі підготовки на підготовку з переважанням самостійної, творчої й дослідницької діяльності в межах вивчення освітніх компонентів та мотивації науково-педагогічних працівників до розроблення та використання SMART-комплексів у своїй професійній діяльності.

Наголосимо, що активне впровадження SMART-комплексів сприяє переорієнтації освітнього процесу на дистанційну форму навчання. Однак, підготовку фахівців не всіх спеціальностей доцільно переводити у дистанційний формат. У контексті цього ще одна проблема активного використання SMART-комплексів в освітньому процесі, на нашу думку, обумовлена переорієнтацією міжособистісної взаємодії у формат мережі Інтернет. Це стосується, на наше глибоке переконання, і підготовки вчителів трудового навчання та технологій. Адже комунікативна взаємодія засобами інформаційно-комунікаційних технологій у дистанційному і в очному форматі суттєво різниться, як і стратегії, тактики та форми взаємодії. Крім того інтеракція під час використання SMART-комплексів має свої особливості. Саме тому ще одна проблема активного використання SMART-комплексів в освітньому процесі, на нашу думку, обумовлена переорієнтацією міжособистісної взаємодії не просто у дистанційний формат синхронного навчання, а у формат мережі Інтернет, де втрачаються індивідуальні риси та характеристики особистості.

Майбутній вчитель трудового навчання та технологій, як і будь який педагог, має бути здатним й готовим до здійснення особистісної педагогічної взаємодії на конструктивній основі з учасниками освітнього процесу в очному форматі обов'язково. Крім того особливості його професійної діяльності вимагають опанування різними техніками обробки конструкційних матеріалів, проєктування та виготовлення виробів з дотриманням правил техніки безпеки та технології виконання. Саме прикладний характер технологічної діяльності вимагає проведення занять у спеціально обладнаних майстернях з відповідним устаткуванням та інструментами. А тому впровадження SMART-комплексів навчальних дисциплін потрібно здійснювати виважено і з врахуванням особливостей освітніх компонентів для яких вони проєктуватимуться. Для одних навчальних дисциплін SMART-комплекси можуть бути основним засобом для вивчення, для інших - лише допоміжним, для підсилення вивчення змісту освітнього компоненту.

Висновки

Таким чином, SMART-комплекси навчальних дисциплін - один із сучасних засобів цифровізації освітнього процесу в умовах сучасних викликів. Такі характеристики Smart-комплексів навчальної дисципліни як динамічність, структурованість, інформаційність, навчально-методичне спрямування, гнучкість і динамізм, практична спрямованість дають змогу активно використовувати їх в освітньому процесі в умовах дистанційного та змішаного навчання. Однак існує і низка проблем щодо використання SMART-комплексів у підготовці майбутніх учителів трудового навчання та технологій. Тому, як і будь який засіб навчання, SMART-комплекс має використовуватися в освітньому процесі виважено з врахуванням його доцільності під час реалізації цілей та завдань підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробленні методики використання SMART-комплексів навчальних дисциплін в процесі підготовки майбутніх учителів з врахуванням особливостей їх професійної діяльності.

Література

1. Цифровізація URL: https://mon.gov.ua/ua/tag/tsifrovizatsiya.

2. Цифрові сервіси для освіти України: створено інформаційний ресурс URL: https://mon.gov.ua/ua/news/cifrovi-servisi-dlya-osviti-ukrayini-stvoreno-informacijnij-resurs.

3. Уряд підтримав експериментальний проєкт МОН щодо впровадження автоматизованої системи «EvaluEd» у закладах освіти. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/uryad-pidtrimav-eksperimentalnij-proyekt-mon-shodo-vprovadzhennya-avtomatizovanoyi-sistemi-evalued-u-zakladah-osviti.

4. Арешонков В.Ю. Цифровізація вищої освіти: виклики та відповіді. Вісник НАПН України. 2020. № 2 (2). С. 1-6.

5. Гуржій А.М., Радкевич В.О., Зайчук В.О., Пригодій М.А. Підготовка фахівців на основі SMART-комплексів / // Наука та освіта: зб. пр. ХУІ Міжнар. наук. конф., 4-11 січ. 2022 р., м. Хайдусобосло, Угорщина. Хмельницький: ХНУ, 2021. C. 93-96.

6. Пригодій М.А., Гуменний О.Д., Зуєва А.Б. Методичні рекомендації з розроблення SMART-комплексів для професійної підготовки кваліфікованих робітників аграрної галузі. Житомир: «Полісся», 2019. 255 с.

7. Гуменний О. Концепція проєктування SMART-комплексів навчальних дисциплін для закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Теорія і методика професійної освіти, 2018. № 15. URL: https://jrnls.ivet.edu.Ua/index.php/3/article/view/533.

8. Зуєва А.Б. Критерії діагностування якості SMART-комплексу для професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників. Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка. 2018. Вип. 17. С. 58-61.

9. Діденко, Л.В., Кондрашова-Діденко, В.І. SMART-освіта: основи // SMART-освіта: ресурси та перспективи: матеріали міжнар. наук.-метод. конф. (23 лист. 2016 р.). Київ. Київський нац. торг.-екон. ун-т. 2016. С. 37-40.

10. Биков В.Ю., Гуржій А.М., Шишкіна М.П. Концептуальні засади формування і розвитку хмаро орієнтованого навчально-наукового середовища закладу вищої педагогічної освіти. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. Київ-Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2018. Вип. 50. С. 20-25.

11. Корсунська, Л.М. Корейська концепція SMART-освіти: загальне навчання, цифрові підручники і SMART-школи. Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2013. № 11. С. 77-80.

12. Єрмошенко А., Єрмошенко Л. Сутність та піоритети SMART-освіти // SMART-освіта: ресурси та перспективи: матеріали міжнар. наук.-метод. конф. (23 лист. 2016 р.). Київ. Київський нац. торг.-екон. ун-т. 2016. С. 43-45.

References

1. Tsyfrovizatsiia [Digitalization]. (n.d.). mon.gov.ua/ua/tag/tsifrovizatsiya. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/tag/tsifrovizatsiya [in Ukrainian].

2. Tsyfrovi servisy dlia osvity Ukrainy: stvoreno informatsiinyi resurs [Digital services for Ukraine's education: an information resource has been created]. (n.d.). mon.gov.ua/ua/news/cifrovi-servisi-dlya-osviti-ukrayini-stvoreno-informacijnij-resurs. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/news/cifrovi-servisi-dlya-osviti-ukrayini-stvoreno-informacijnij-resurs [in Ukrainian].

3. Uriad pidtrymav eksperymentalnyi proiekt MON shchodo vprovadzhennia avtomatyzovanoi systemy “EvaluEd” u zakladakh osvity [The government supported the experimental project of the Ministry of Education and Culture regarding the implementation of the automated system “EvaluEd” in educational institutions]. (n.d.). mon.gov.ua/ua/news/uryad-pidtrimav-eksperimentalnij-proyekt-mon-shodo-vprovadzhennya-avtomatizovanoyi-sistemi-evalued-u-zakladah-osviti. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/news/uryad-pidtrimav-eksperimentalnij-proyekt-mon-shodo-vprovadzhennya-avtomatizovanoyi-sistemi-evalued-u-zakladah-osviti [in Ukrainian].

4. Areshonkov, V.Yu. (2020). Tsyfrovizatsiia vyshchoi osvity: vyklyky ta vidpovidi [Higher education digitalization: Challenges and Solutions]. Visnyk NAPN Ukrainy - Herald of NAESof Ukraine, 2(2), 1-6 [in Ukrainian].

5. Hurzhii, A.M., Radkevych, V.O., Zaichuk, V.O., & Pryhodii, M.A. (2021). Pidhotovka fakhivtsiv na osnovi SMART-kompleksiv [Training specialists based on SMART-complexes]. Proceedings from: XVIMizhnarodna naukova konferentsia “Nauka ta osvita” - The 16^th International Scientific Conference “Science and Education”. (pp. 93-96). Khmelnytskyi: KhNU [in Ukrainian].

6. Pryhodii, M.A., Humennyi, O.D., & Zuieva A.B. (2019). Metodychni rekomendatsii z rozroblennia SMART-kompleksiv dlia profesiinoi pidhotovky kvalifikovanykh robitnykiv ahrarnoi haluzi [Methodical recommendations on the creation of SMART-complexes for professional training of qualified workers in the agricultural industry]. Zhytomyr: “Polissia” [in Ukrainian].

7. Humennyi, O. (2018). Kontseptsiia proiektuvannia SMART-kompleksiv navchalnykh dystsyplin dlia zakladiv profesiinoi (profesiino-tekhnichnoi) osvity [The concept of designing SMART-complexes of educational disciplines for professional (vocational) education institutions]. Teoriia i metodyka profesiinoi osvity - Theory and Methodology of Vocational Education, 15. Retrieved from https://jrnls.ivet.edu.ua/index.php/3/article/view/533 [in Ukrainian].

8. Zuieva, A.B. (2018). Kryterii diahnostuvannia yakosti SMART-kompleksu dlia profesiinoi pidhotovky maibutnikh kvalifikovanykh robitnykiv [The criteria for assessing the quality of SMART-complexes for professional training of future skilled workers]. Naukovyi visnyk Instytutu profesiino-tekhnichnoi osvity NAPN Ukrainy. Profesiina pedahohika - Scientific Herald of the Institute of Vocational Education and Training of NAES of Ukraine. Professional Pedagogy, 17, 58-61 [in Ukrainian].

9. Didenko, L.V., & Kondrashova-Didenko, V.I. (2016). SMART-osvita: osnovy [SMART education: the basics]. Proceedings from: Mizhnarodna naukovo-metodychna konferentsia “SMART-osvita: resursy ta perspektyvy” - The International Scientific-Methodical Conference “SMART education: resources and prospects”. Kyiv: Kyiv National University of Trade and Economics [in Ukrainian].

10. Bykov, V.Yu., Hurzhii, A.M., & Shyshkina, M.P. (2018). Kontseptualni zasady formuvannia i rozvytku khmaro oriientovanoho navchalno-naukovoho seredovyshcha zakladu vyshchoi pedahohichnoi osvity [Conceptual principles for creating and developing a cloud-oriented educational and scientific environment in a higher pedagogical education institution]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy [The latest information technologies and innovative teaching methods in specialist training: methodology, theory, experience, problems], 50, 20-25 [in Ukrainian].

11. Korsunska, L.M. (2013). Koreiska kontseptsiia SMART-osvity: zahalne navchannia, tsyfrovi pidruchnyky i SMART-shkoly [The Korean concept of SMART education: general education, digital textbooks and SMART schools]. Osvita ta rozvytok obdarovanoi osobystosti - Education and Development of Gifted Personality, 11, 77-80 [in Ukrainian].

12. Yermoshenko, A., & Yermoshenko, L. (2016). Sutnist ta piorytety SMART-osvity [The essence and priorities of SMART education]. Proceedings from: Mizhnarodna naukovo-metodychna konferentsia “SMART-osvita: resursy taperspektyvy” - The International Scientific- Methodical Conference “SMART education: resources and prospects”. (pp. 43-45). Kyiv: Kyiv National University of Trade and Economics [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru