Навички, уміння, переконання, – вищі орієнтири сформованості інтелектуальних та світоглядних якостей індивіда

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навички, уміння, переконання, - вищі орієнтири сформованості інтелектуальних та світоглядних якостей індивіда

Атаманчук Петро Сергійович доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри фізики та методики її навчання, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Атаманчук Вікторія Петрівна доктор філологічних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу інформаційно-дидактичного моделювання Національного центру "Мала академія наук України", головний науковий співробітник відділу навчання мов національних меншин та зарубіжної літератури, Інститут педагогіки НАПН України

Анотація

Матеріал публікації є наслідком усвідомлення необхідності створення якісного професійного стандарту природничо-наукової освіти індивіда в умовах сьогодення [3]: воєнний стан, перебої з енергопостачанням, дистанційне та онлайн- навчання, безумовні навчальні втрати тощо. Звісно, що чинники пріоритетності природничо-наукової освіти, високих науково- технічних та інформаційно-комукаційних технологій мають при цьому відігравати визначальну орієнтувальну роль [1-13].

Одразу зауважимо, що неможливо за старими лекалами, так званих, - ЗУН-ів - (знання, уміння, навички), - створити жоден дієвий стандарт, оскільки, категорія "Знання" - родове поняття, що співвідноситься не тільки зі ступенем розвитку суспільної свідомості (в аспектах інтелекту, духовності, цінностей), але й з процесом особистісного відображення реального світу конкретним індивідом. Тому, проблему результативного навчання необхідно розглядати з позицій компетентнісного, світоглядного та ціннісного підходів [1-7], - (компетенція - це потенціальна міра інтелектуальних, духовно-культурних, світоглядних та креативних можливостей індивіда; компетентність (світогляд) - виявлення цих можливостей через дію: розв'язування проблеми (задачі), креативна діяльність, створення проєкту, обстоювання точки зору тощо), - як цілісний цикл. А цілісність циклу є показником результативності процедури формування предметних і професійних компетентностей, світогляду, морально-етичних цінностей [1, с. 586-619]. Отже, - в основі менеджменту якості підготовки фахівця має бути об'єктивний контроль результатів навчання та реальне управління (прогнозування, зіставлення, коригування, регулювання) процедурою його становлення [1-10; 13]. Сучасна знаннєва парадигма декларує, що в категорії "Знання" фокусуються два начала, - Інтелект (компетентність) + Світогляд, - вимоги якої орієнтують науковців на розробку, створення та обгрунтування основ управління навчанням, методології освітнього прогнозу й сценаріїв інноваційних технологій результативного і безпечного навчання, що безумовно відповідатимуть світовому рівню підготовки фахівців із збереженням переваг національної системи освіти [1-13].

Ключові слова: освітній прогноз, цільова програма, управління, компетентність, світогляд, природничо-наукова грамотність, педагогічне кредо, світовий науковий простір. освіта індивід науковий

Atamanchuk Petro Serhiyovych Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Physics and Methods of its Teaching, Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk

Atamanchuk Viktoriya Petrivna doctor of philological sciences, associate professor, leading researcher of the department of information and didactic modeling of the National Center "Small Academy of Sciences of Ukraine"; chief researcher of the Department of Teaching Languages of National Minorities and Foreign Literature, Institute of Pedagogy of the National Academy of Sciences of Ukraine

SKILLS, CONVICTIONS ARE THE HIGHEST GUIDELINES FOR THE FORMATION OF THE INTELLECTUAL AND WORLD-VIEWING QUALITIES OF AN INDIVIDUAL

Abstract. The material of the publication is a consequence of the awareness of the need to create a high-quality professional standard of natural and scientific education of an individual in today's conditions [3]: martial law, power outages, distance and online learning, unconditional educational losses, etc. Of course, the factors of priority of natural and scientific education, high scientific and technical and information and communication technologies should play a determining orienting role [1-13].

We immediately note that it is impossible to create any effective standard according to the old models, the so-called -ZUNs - (knowledge, abilities, skills), since the category "Knowledge" is a generic concept that correlates not only with the degree of development of social consciousness (in terms of intelligence, spirituality, values), but also with the process of personal reflection of the real world by a specific individual. Therefore, the problem of effective learning must be considered from the standpoint of competence, worldview and value approaches [1-7], - (competence is a potential measure of an individual's intellectual, spiritual, cultural, worldview, and creative capabilities; competence (worldview) is the identification of these capabilities through action : problem solving (problems), creative activity, creating a project, defending a point of view, etc.), as a complete cycle. And the integrity of the cycle is an indicator of the effectiveness of the procedure of formation of subject and professional competences, worldview, moral and ethical values [1, p. 586-619]. Therefore, the basis of quality management of specialist training should be objective control of training results and real management (forecasting, comparison, adjustment, regulation) of the procedure of its formation [1-10; 13]. The modern knowledge paradigm declares that the category "Knowledge" focuses on two principles, - Intelligence (competence) + Worldview, - the requirements of which guide scientists to the development, creation and justification of the foundations of learning management, the methodology of educational forecasting and scenarios of innovative technologies for effective and safe learning, which will certainly correspond to the global level of training of specialists while preserving the advantages of the national education system [1-13].

Keywords: educational forecast, target program, management, competence, worldview, natural and scientific literacy, pedagogical credo, global scientific space.

Постановка проблеми. В умовах сьогодення неспроста пріоритетного та принципового значення набуває поняття "результату навчання", як категорії, що означає сукупність необхідних навичок, умінь, переконань, відносин та набутого досвіду. За цим визначенням результати навчання пов'язані з поняттям "компетентність". Орієнтація на результат навчання призводить до переосмислення та перегляду традиційного поняття "кваліфікація", яке починає безпосередньо асоціюватися з тими компетентностями, які є у людини і які вона зможе ефективно використовувати у трудовій діяльності.

З цих підстав сенс професійної підготовки майбутнього фахівця будь-якого профілю передбачатиме формування у студентів теоретичних знань з основ наук відповідної спеціальності або спеціалізації та сформованість у них практичних навичок, умінь та переконань, які необхідні будуть їм для успішної професійної діяльності. Тобто, зміст професійної підготовки визначається, виходячи із переліку фундаментальних навчальних дисциплін спеціальностей та спеціалізацій та навчальних дисциплін професійного спрямування. А, тим більше, в умовах воєнного стану (перебої з електрикою, дистанційне та онлайн-навчання - прогалини в знаннях та зниження якості навчання) та, в ситуаціях, коли кожна установа самостійно вишуковує кошти та форми для формування професійної майстерності майбутнього фахівця, всі ми разом зобов'язані, тим не менше, забезпечити якісне освоєння базового змісту та обсягу освіти за високими стандартами навичок, умінь та переконань [1, с. 586-619].

У широкому розумінні якість освіти розглядають як збалансовану відповідність процесу, результату і самої освітньої системи меті, потребам і соціальним нормам (стандартам) освіти [2, с. 1-22]; у вузькому - як перелік вимог до особистості, освітнього середовища й системи освіти, що реалізує їх на певних етапах навчання людини, якому відповідає певна сукупність показників [3]. Багато дослідників вважає, що якість освіти - це узагальнений показник розвитку суспільства у певному часовому вимірі, тому його слід розглядати в динаміці тих змін, що характеризують поступ держави в контексті світових тенденцій: вона рухається до консолідації та інтеграції у світове співтовариство чи протистоїть йому, ставлячи свої інтереси понад усе. Вона є суспільною характеристикою, а не предметом змагання [1-7] .

У програмному документі ЮНЕСКО читаємо, що якість вищої освіти є поняттям, яке характеризується численними аспектами і значною мірою залежить від контекстуальних рамок цієї системи, інституціональних завдань чи умов і норм у певній дисципліні. У педагогіці поняття "якість" - це системна методологічна категорія. Вона відображає ступінь відповідності результату поставленій меті. Філософська категорія якості трактується як істотна визначеність, завдяки якій розглянутий об'єкт (знання) є саме цим, а не іншим об'єктом, а його складові елементи (якості знань) характеризують специфіку, що дозволяє виокремлювати один об'єкт серед інших (за наявності певних якостей, рівня їх сформованості) [7, с.18-24]. Таким чином, якістю прийнято називати властивість об'єкта, що складає його стійку, постійну характеристику, таку, що виявляє його сутність. Безсумнівно, що якість підготовки майбутнього фахівця - феномен панорамний. І тому, одразу ж спливає на перший план доречність впровадження менеджменту якості навчання. В таких умовах стає актуальною процедура формування механізмів оцінювання якості і затребуваності освітніх послуг шляхом створення прозорої об'єктивної системи оцінювання досягнень студентів ([6, с.111-149]; [8, с.86-126]; [10, с.76-210]). Зараз визріла гостра необхідність у створенні механізмів взаємодії з громадськими організаціями, опікунськими радами, зовнішніми експертами, які повинні бути зрозумілі і корисні для всіх суб'єктів цього оцінювання, а отже повинні бути створені умови для їх обговорення, надана можливість для власного тлумачення критеріїв і висловлювання альтернативних поглядів. Залучення в процес оцінювання значної кількості учасників призводить до формування особливого освітнього середовища, в якому виникають партнерські взаємини між студентами, викладачами, батьками, членами місцевого співтовариства [11, с.433-445].

Оцінка якості освіти має на увазі не лише оцінку якості освітніх досягнень тих, що навчаються, але і оцінку якості освітнього процесу. Важливо також оцінити міру доступності освітніх послуг з урахуванням реальних потреб і можливостей студентів; враховувати вплив школи на здоров'я дітей і їх соціалізацію; виявляти ресурси додаткової освіти, які спрямовані на вирішення питань супроводу і підтримки розвитку дітей різних категорій. При такому підході відповідальність освітніх установ повинна виникати не з підконтрольності, а з відкритості і прозорості. Важливою складовою зовнішнього оцінювання є інформування та обговорення в суспільстві результатів оцінювання якості, в тому числі визначати достовірність інформації, що публікується про якість освіти, її відповідності очікуванням замовників і споживачів освітніх послуг. Таким чином, якість освіти доцільно розглядати в двох іпостасях:

зовнішній аспект: якість результату освітнього процесу - відповідність рівня підготовки випускників попиту роботодавців (вимогам стандартів);

внутрішній аспект: характеристики системи забезпечення цієї якості - зміст освіти, рівень підготовки абітурієнтів, студентів, викладацьких кадрів, інформаційно-методичний супровід, матеріально-технічне забезпечення якості підготовки, використовувані навчальні технології, наукова діяльність.

І стає зрозуміло, що категорія якості навчання тісно пов'язана з методологічним та світоглядним аспектами категорії "Знання" і несе у собі ознаки особистісної забарвленості: тільки власна навчально-пізнавальна діяльність виступає одночасно і джерелом, і засобом формування особистісних набутків (різної якості знань, компетентностей, світогляду) людини (див.: рис. 1): ЗЗ - заучування знань; НС - наслідування; РГ - розуміння головного; ПВЗ - повне володіння знаннями; УЗЗ - уміння застосовувати знання; Н - навичка; П - переконання [6, с.46-51].

Рис. 1. Еталонні вимірники якості знань індивіда

Внаслідок окресленого легко констатувати: Інтеграція України в загально-європейський освітній простір усе більш явно ставить у центр вітчизняної системи освіти пріоритети особистості. чим фактично зумовлюється перехід від типових традиційних педагогічних технологій навчання до технологій особистісно-орієнтованого навчання та формулюється мета дослідження [1-13].

Мета статті. Вироблення алгоритму формування природничо-наукової грамотності індивіда в умовах сучасного інформаційно-комунікаційного середовища та мульти-дисциплінарності сучасної системи STEM-освіти на основі достеменної реалізації принципів наступності, неперервності та наскрізності підготовки суб' єкта, починаючи з молодшої та старшої школи, і, закінчуючи навчанням у закладах вищої освіти. Зорієнтованість навчального процесу на високі результативність і якість навчання набувають надзвичайної актуальності, в ракурсі забезпечення тотальної природничо- наукової грамотності індивіда та ілюстрації набутого авторського досвіду впровадження принципу бінарності цільових орієнтацій у професійному становленні майбутнього фахівця [1; 2; 4; 6; 8; 10].

Виклад основного матеріалу. Останнім часом з'явилося багато публікацій про підвищення якості освіти та необхідність запровадження об'єктивного оцінювання цієї якості. Разом з тим, інколи моніторинг якості освіти розглядаються досить спрощено: як моніторинг індивідуальних досягнень студентів та процедури ліцензування, атестації та акредитації освітніх установ. Однак, проблема моніторингу якості освіти набагато глибша і серйозніша. Фахівцями в галузі моніторингу якості освіти прийнято наступне означення: "Під якістю освіти розуміється характеристика системи освіти, що відображає ступінь відповідності реальних досягнутих освітніх результатів нормативним вимогам, соціальним і особистісним очікуванням" [6, с. 6-40]. Оскільки основне поняття "освіта" поширюється і на "освіта" як результат (освіченість), і на "освіта" як освітній процес, що дозволяє отримати необхідний результат, то і поняття "якість освіти" відноситься і до результату, і до процесу. Моніторинг якості освіти (система оцінювання) повинна бути підрозділена на оцінювання якості освіти з боку зовнішнього середовища - тобто моніторингу споживачів освітніх послуг і внутрішнього моніторингу якості в самій системі освіти. В умовах безперервної освіти, "освіти протягом усього життя" самоконтроль та самооцінка своєї навчальної діяльності стає для людини найважливішою якістю. Так що проблема потребує вирішення у вигляді розробки відповідного науково- методичного апарату самооцінювання студентами досягнень у своїй навчальній діяльності, а також науково-методичного апарату самооцінювання педагогічних кадрів і керівників освітніх установ. Очевидно, що проблему менеджменту управління результативністю та якістю навчання необхідно вирішувати з позицій сучасних дидактик, як загальної так і галузевих.

Прогнози вказують на те, що людина XXI століття повинна бути готовою вчитися впродовж усього свого життя. Аналіз потреб сучасного суспільства показує, що період "піврозпаду" знань в XXI столітті зменшився до 5-10 років порівняно з 15-20 роками в середині ХХ століття. За таких умов відповідна освітня концепція чи доктрина стає не тільки своєрідним засобом змістовно-методологічного препарування глобальної мети навчання, але й специфічним каталізатором створення і впровадження високоефективних, надійних і гуманістичних технологій навчання на основі всеохопного управління якістю. На думку багатьох авторів, вирішення цієї проблеми без філософського осмислення дидактики взагалі та галузевих дидактик, зокрема, не може бути достатньо цілісним та завершеним: адже будь-які наукова дисципліна, теоретична проблема, закон чи принцип, метод наукового дослідження в конкретних об'єктивно-предметних умовах мають попадати в поле філософського розгляду та осмислення. Філософські науки (діалектичний та історичний матеріалізм, наукознавство, етика, філософія освіти, та інші) становлять основу, фундамент педагогіки, взагалі і дидактики зокрема. Вони допомагають дидактиці визначати мету освіти, навчання й виховання, загальні закономірності буття, орієнтують у правильній організації пізнавальних процесів, надають інформацію про зміни у науці та суспільстві, коригуючи теорію і спрямованість освіти й навчання [11, с. 433-445]. З позицій такого підходу дидактику варто трактувати як науку про закономірності оптимального управління навчально-пізнавальною діяльністю, предмет якої співвідноситься з процесами корисних установок, прогнозованої міри обізнаності власної системи цінностей, професійного компетентнісного та світоглядного досвіду. При цьому ми вважаємо доречним жорстке розмежування понять "загальна дидактика" та "предметна дидактика (конкретна навчальна дисципліна)", особливо в світлі їх трактування через категорію всеохопного управління якістю (Total Quality Management - TQM), яка орієнтує на впровадження менеджменту якості (стандарт ISO 8402-94) на основі системного підходу [13]. Тобто, ідеологія менеджменту якості залишається єдиною і для загальної дидактики, і для часткових дидактик. Головна функція будь-якої дидактичної системи в аспекті результативності її дії - стимулювання і доведення якості пізнавальної активності тих, хто навчається до рівня їх готовності до самоосвіти та здатності самореалізувати цей принцип на певному етапі навчально-пізнавальної діяльності. Природно, що за таких умов, вищим показником компетентнісно вдалої організації навчального процесу виступатиме безумовне його переведення (з моменту сформованості стійкого пізнавального інтересу) в режим здійснимості самоосвіти. Отже, проблему управління якістю навчання завжди треба співвідносити з феноменами сформованості в індивіда стійкого пізнавального інтересу та його здатності до самоосвіти [7, с. 111-119]. В загальному, ідеологію статті подаємо на основі діалектичних принципів народної педагогіки, яка категорично не визнає феномену нездібності суб'єкта, але утверджує впевненість у тому, що в своєму житті кожен індивід є одночасно учителем і вічним учнем [9, с. 5-10]. Здатність до гарантованого формування прогнозованих результативності та якості навчання трактуємо як закономірний наслідок дієвості управління навчально-пізнавальною діяльністю індивіда. Ще раніше (див.: Атаманчук П.С., Атаманчук В.П. Бінарність цільових орієнтацій у професійному становленні майбутнього педагога. Журнал (категорія Б) "Наукові інновації та передові технології" (Серія "Управління та адміністрування", Серія "Право", Серія "Економіка", Серія "Психологія", Серія "Педагогіка"): журнал. 2023. № 6(20) 2023. 623 с.

С. 397-407. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-6(20)-397-407.) ми наголошували: "Формування найвищих рівнів професійних компетентностей і світогляду (вміння, навички, переконання, готовність до вчинку, звичка, авторське педагогічне кредо) може відбуватися тільки внаслідок остаточного і категоричного подолання кризових явищ в освіті (авторитаризм, догматизм, формалізм, консерватизм, суб'єктивізм, "синдром пташеняти" тощо). Пріоритетного і принципового значення набуває поняття результату навчання. Орієнтація на результат навчання призводить до переосмислення і перегляду традиційного поняття кваліфікація, що асоціюється з поєднанням уже наявного у суб'єкта досвіду з набутими ним у процесі навчання компетентностями і світоглядом, які він зможе ефективно використовувати у своїй трудовій діяльності. Проблему результативності необхідно трактувати, як науку про оптимізацію і закономірності організації, контролю та управління процедурою навчання, предмет котрої співвідноситься з корисними установками, прогнозованою мірою обізнаності, власною системою цінностей". І хоч у напрямку цілеспрямованого формування якісних знань та оволодіння способами їх здобування сучасні дидактики мають фундаментальну теоретичну базу, проте й досі не створено технологічних схем надійного забезпечення сформованості таких особистісних якостей знань, як навичка, вміння, переконання, звичка; проглядається також певний нігілізм щодо профілактики та уникнення в навчанні таких явищ, як стресова ситуація, нерозуміння, хибне знання, буденний фанатизм, координаційно- моторне недбальство тощо. Парадоксально, також, що, маючи значні напрацювання з проблеми цілевизначеного, контрольованого, регульованого та коригованого навчання дидактика й досі не відокремила проблему управління навчанням в самостійний розділ своїх досліджень.

Відомо, що система управління для всіх видів діяльності людини єдина і має таку структуру: мета -> об'єктивно-предметні умови досягнення мети (у навчанні - адекватне меті освітнє середовище) -> цільова програма дій (план) -> оцінка проміжних і кінцевих результатів -> корекція. І хоч стратегія реалізації управління пізнавальною діяльністю індивіда у навчанні мала б вибудовуватися за зрозумілою схемою, - планування -> виконання -> перевірка -> дія, - проте версій свого втілення в науково-методичних публікаціях вона знаходить небагато. Таку ситуацію пояснюємо складністю проблеми, яка продиктована існуванням суперечності між потребами інтелектуального, світоглядного і духовно-культурного збагачення особистості та реальними можливостями інформаційно-комуцаційного навчального середовища. Мабуть, що цією та окресленими вище причинами зумовлюється відсутність у дидактиці обґрунтованої наукової концепції управління пізнавальною діяльністю учнів, що на нинішньому етапі розбудови освіти в України виводить її, а, особливо, якщо рахуватись з небезпекою формування особистісних якостей індивіда негативної полярності, в розряд першочергових актуальних проблем. Однак, які б навчально-пізнавальні проблеми не спливали перед індивідом, наставнику завжди потрібно володіти механізмом забезпечення підсильності навчальної проблематики. Відомо [7, с. 64-69], що підсильність завдань визначається приведенням у відповідність опорних знань індивіда з його пізнавальними потребами; готовність до засвоєння навчального матеріалу - особистісно значимими мотивами і цілями навчання. На співвіднесенні дійсного та уявного, теорії та практики, переконань та ідеалів формується світогляд - цілісна система принципів, знань, ідеалів, цінностей, надій та вірувань [11, с. 433-445]. З позиції сучасної знаннєвої парадигми, в ракурсі трактування категорії "Світогляду", легко окреслити визначальну роль категорії "Знання" (рис. 2).

Рис. 2. Визначальна функція категорії "Знання"

За триєдиною ознакою вищих рівнів (еталонів) знань, синхронізованих за часовою ознакою параметрів засвоєння індивідом навчального матеріалу [10, с. 19-39] отримуємо такий унормований ряд (рис. 3):

Рис. 3. Унормований ряд вищих рівнів обізнаності індивіда

Прогнозований результат навчання індивіда (рівень, компетентність чи світогляд) досягається всіма учасниками навчання в таких навчальних процедурах, коли "теоретик" більше експериментує, а "емпірик" більше теоретизує [6, с. 13-40]. Причому, показником готовності індивіда до засвоєння конкретного навчального матеріалу виступає його здатність фантазувати, висувати гіпотези, будувати плани, розробляти проєкти та ін., що є наслідком забезпечення підсильності (сумірності, узгодження) пізнавальних можливостей індивіда з конкретними його пізнавальними потребами).

Як показує досвід [1-11], в підготовці майбутніх фахівців важливо забезпечення чіткої діяльнісної цілеспрямованості індивіда. У цьому ракурсі методична складова, теоретичний та методологічний аспекти професійної підготовки майбутнього педагога будь-якого профілю можуть розгортатись завдяки об'єднанню цільових орієнтацій змісту навчального предмету і змісту методики його навчання [8; 9; 10].

Рис. 4. Визначальна орієнтувальна роль категорії "Знання"

Прикінцеві короткі пояснення до рис. 3 та рис. 4: крило "Інтелекту", - формула доказовості - "...якщо, то..." - імплікативна структура розгортання та засвоєння навчального матеріалу індивідом; крило "Переконань", - формула відкриття - ".я - знайшов, "еврика!"." - класифікаційна структура розгортання та засвоєння навчального матеріалу індивідом (по іншому - ціннісно-евристична структура).

Висновки

Одна з характерних ознак розвитку сучасної освіти - це включення циклу загальних природничо-наукових дисциплін в гуманітарну освіту і відповідно циклу загальних гуманітарних дисциплін - в природничо- наукову та технічну освіту. В умовах інтеграції вітчизняної вищої школи в світову вузівську систему і академічне співтовариство така практика себе виправдовує, оскільки спричинює до вироблення узгодженого зі світовими нормами Державного стандарту, що є діагностичним описом глобальної мети освіти: формування конкретних професійних і особистісних якостей майбутнього фахівця. Однак, в цьому ракурсі (в ракурсі наукової обґрунтованості і дієвості) належить ще немало зробити [3; 12].

Дослідження варто продовжити в напрямку вироблення ефективних технологій менеджменту формування цілісного науково-педагогічного кредо майбутнього фахівця у його співвіднесенні з розвитком Національних кваліфікацій оптимізації змісту та обсягів навчального навантаження (в кількості наданих кредитів) в ракурсі особистісного становлення індивіда, визнаючи необхідність забезпечення тотальної природничо-наукової грамотності кожної молодої людини?!

Література

1. Атаманчук В.П., Атаманчук П.С. STEM-інтеграційні аспекти становлення сучасної природничо-наукової освіти. Педагогіка XXI століття: сучасний стан та тенденції розвитку: колективна монографія: у 2 ч. Ч. 2/ відп. за випуск О.Є. Карпенко. Львів-Торунь: Ліга-Прес, 2021. С. 586-619. DOI https://doi.org/10.36059/978-966-397-241-1-22.

2. Атаманчук В.П., Атаманчук П.С. Теоретичні основи управління процесом формування природничо-наукових компетентностей і світогляду майбутнього фахівця. Історія становлення та сучасного розвитку педагогіки та психології: колективна монографія. Рига: "Baltija Publishing", 2022. С. 1-22. DOI https://doi.org/10.30525/978-9934-26-245-6-1.

3. Атаманчук П.С.. Професійний стандарт - яким йому бути?... Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2020. - 10 с. URL: https://docs.google.com/ document/d/17TTzzv44hwRlNu-qBydVP80qI-q7zGID/edit.

4. Атаманчук П.С., Атаманчук В.П. Особливості компетентнісного становлення майбутнього педагогічного фахівця. The 24th International scientific and practical conference "Information and innovative technologies in education in modern conditions" (June 20 - 23, 2023) Varna, Bulgaria. International Science Group. 2023. 439 p. С. 187-194 ISBN - 979-8-88992-689-4 DOI - 10.46299/ISG.2023.1.24

5. Atamanchuk V. Atamanchuk P. Ontological Modeling in Humanities. E. Faure et al. (Eds.). Information Technology for Education, Science, and Technics. Proceedings of ITEST 2022: ITEST 2022, LNDECT 178, Springer, 2023. Pp. 249-259, pp. 249-59, 2023. https://doi.org/10.1007/978-3-031-35467-0_17 - (Scopus - публікація).

6. Атаманчук П.С. Інноваційні технології управління навчанням фізики: монографія. Кам'янець-Подільський: К-ПДПІ, 1999. 172 с.

7. Атаманчук П.С. Управління процесом навчально-пізнавальної діяльності : монографія. Кам'янець-Подільський: К-ПДПІ, 1997. 136 с.

8. Методика і техніка навчального фізичного експерименту в основній школі : підручник для студентів вищих навчальних закладів (Гриф МОН України) / [Атаманчук, О.І. Ляшенко, В.В. Мендерецький, О.М. Ніколаєв]. Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2010. 292 с.

9. Методика і техніка навчального фізичного експерименту в старшій школі : підручник для студентів вищих навчальних закладів (Гриф МОН України) / [Атаманчук, О.І. Ляшенко, В.В. Мендерецький, О.М. Ніколаєв]. Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2011. 412 с.

10. Методичні основи організації і проведення навчального фізичного експерименту: Навч. посіб. / П.С. Атаманчук, О.І.Ляшенко, В.В. Мендерецький, А.М. Кух. - Кам'янець-Подільський: Ш! Буйницький О.А., 2006. - 216 с.: іл., табл.

11. Атаманчук П.С., Атаманчук В.П. Моделювання інтелектуальних і світоглядних якостей індивіда в умовах пріоритетності природничо-наукової системи освіти. Журнал (категорія Б) "Наукові інновації та передові технології" (Серія "Управління та адміністрування", Серія "Право", Серія "Економіка", Серія "Психологія", Серія "Педагогіка"): журнал. 2023. № 5(19) 2023. 636 с. С. 433-445. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-5 (19).

12. Професійний стандарт на посади "Асистент", "Викладач", "Старший викладач", "Доцент", "Професор". Київ, 2020, 16 с. URL: https://nubip.edu.ua/node/70143. С. 2.

13. 1Атаманчук П.С., 2Янішевський О.Е. Дидактика фізики в контексті філософії управління якістю. 1Кам'янець-Подільський державний університет; 2Дніпропетровський державний інститут підготовки і перепідготовки кадрів промисловості. - 16 с. URL: C:\Users\Notebook\Desktop\НАУКОВІ ПЕРСПЕКТИВИ - 23\СТАТТЯ-Липень\АТ + ЯНІ...

14. References:

15. Atamanchuk V.P., Atamanchuk P.S. (2021). STEM-intehratsiini aspekty stanovlennia suchasnoi pryrodnycho-naukovoi osvity [STEM integration aspects of the formation of modern natural science education]. Pedahohika XXI stolittia: suchasnyi stan ta tendentsii rozvytku: kolektyvna monohrafiia - Pedagogy of the 21st century: current state and development trends: collective monograph: in 2 parts. P. 2/ vidp. za vypusk O. Ie. Karpenko. Lviv-Torun: Liha-Pres, 586-619. DOI https://doi.org/10.36059/978-966-397-241-1-22. [in Ukrainian].

16. Atamanchuk V.P., Atamanchuk P.S. (2022). Teoretychni osnovy upravlinnia protsesom formuvannia pryrodnycho-naukovykh kompetentnostei i svitohliadu maibutnoho fakhivtsia [Theoretical foundations of managing the process of formation of natural and scientific competences and outlook of the future specialist]. Istoriia stanovlennia ta suchasnoho rozvytku pedahohiky ta psykholohii: kolektyvna monohrafiia - History of formation and modern development of pedagogy and psychology: collective monograph. Ryha: Baltija Publishing, 1-22. DOI https://doi.org/10.30525/978-9934-26-245-6-1. [in Ukrainian].

17. Atamanchuk P. S.. Profesiinyi standart - yakym yomu buty?... Kamianets-Podilskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Ohiienka, 2020. - 10 s. URL: https://docs.google.com/ document/d/17TTzzv44hwRlNu-qBydVP80qI-q7zGID/edit. [in Ukrainian].

18. Atamanchuk P.S., Atamanchuk V.P. Osoblyvosti kompetentnisnoho stanovlennia maibutnoho pedahohichnoho fakhivtsia. The 24th International scientific and practical conference "Information and innovative technologies in education in modern conditions" (June 20 - 23, 2023) Varna, Bulgaria. International Science Group. 2023. 439 p. S. 187-194 ISBN - 979-8-88992-689-4 DOI - 10.46299/ISG.2023.1.24. [in Ukrainian].

19. Atamanchuk V. Atamanchuk P. Ontological Modeling in Humanities. E. Faure et al. (Eds.). Information Technology for Education, Science, and Technics. Proceedings of ITEST 2022: ITEST 2022, LNDECT 178, Springer, 2023. Pp. 249-259, pp. 249-59, 2023. https://doi.org/10.1007/978-3-031-35467-0_17 - (Scopus - publikatsiia). [in Shveitsariia].

20. Atamanchuk P.S. (1999). Innovatsiini tekhnolohii upravlinnia navchanniam fizyky : monohrafiia - Innovative technologies of physics teaching management: monograph. Kamianets- Podilskyi : K-PDPI. [in Ukrainian].

21. Atamanchuk P.S. (1996). Upravlinnia protsesom navchalno-piznavalnoi diialnosti : monohrafiia - Management of the process of educational and cognitive activity: monograph. Kamianets-Podilskyi : K-PDPI. [in Ukrainian].

22. Metodyka i tekhnika navchalnoho fizychnoho eksperymentu v osnovnii shkoli : pidruchnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv - Methodology and technique of educational physical experiment in elementary school: a textbook for students of higher educational institutions / [P.S. Atamanchuk, O.I. Liashenko, V.V. Menderetskyi, O.M. Nikolaiev]. Kamianets-Podilskyi : Kamianets-Podilskyi Ivan Ohienko National University, 2010. [in Ukrainian].

23. Metodyka i tekhnika navchalnoho fizychnoho eksperymentu v starshii shkoli : pidruchnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv - Methodology and technique of educational physical experiment in high school: a textbook for students of higher educational institutions/ [P.S. Atamanchuk, O.I. Liashenko, V.V. Menderetskyi, O.M. Nikolaiev]. Kamianets-Podilskyi : Kamianets-Podilskyi Ivan Ohienko National University, 2011. [in Ukrainian].

24. Metodychni osnovy orhanizatsii i provedennia navchalnoho fizychnoho eksperymentu: Navch. posib. / P.S. Atamanchuk, O.I. Liashenko, V.V. Menderetskyi, A.M. Kukh. - Kamianets-Podilskyi: PP Buinytskyi O.A., 2006. - 216 s.: il., tabl. [in Ukrainian].

25. Atamanchuk P.S., Atamanchuk V.P. Modeliuvannia intelektualnykh i svitohliadnykh yakostei indyvida v umovakh priorytetnosti pryrodnycho-naukovoi systemy osvity. Zhurnal (katehoriia B) "Naukovi innovatsii ta peredovi tekhnolohii" (Seriia "Upravlinnia ta administruvannia", Seriia "Pravo", Seriia "Ekonomika", Seriia "Psykholohiia", Seriia "Pedahohika"): zhurnal. 2023. № 5(19) 2023. 636 s. S. 433-445. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-5 (19). [in Ukrainian].

26. Profesiinyi standart na posady "Asystent", "Vykladach", "Starshyi vykladach", "Dotsent", "Profesor". Kyiv, 2020, 16 s. URL: https://nubip.edu.ua/node/70143. S. 2. [in Ukrainian].

27. 1Atamanchuk P.S., 2Ianishevskyi O.E. Dydaktyka fizyky v konteksti filosofii upravlinnia yakistiu. 1Kamianets-Podilskyi derzhavnyi universytet; 2Dnipropetrovskyi derzhavnyi instytut pidhotovky i perepidhotovky kadriv promyslovosti. - 16 s. URL: C:\Users\Notebook\Desktop\NAUKOVI PERSPEKTYVY - 23\STATTIa-Lypen\AT + YaNI...

Размещено на Allbest.ru