Інтеграційний підхід у процесі формування екологічної компетентності майбутніх вчителів початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтеграційний підхід у процесі формування екологічної компетентності майбутніх вчителів початкових класів

Бенера Валентина Єфремівна доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри теорії і методики дошкільної та початкової освіти, Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка

Дух Ольга Ігорівна кандидат біологічних наук, доцент, доцент кафедри біології, екології та методик їх навчання, Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка

Кондратюк Сергій Миколайович аспірант, спеціальність 011 «Освітні, педагогічні науки», Кременецька обласна гуманітарно- педагогічна академія ім. Тараса Шевченка

Анотація

У статті актуалізовано проблему сучасного етапу розвитку взаємодії суспільства і природи та змін в українському освітньому просторі, котрі вимагають визначення нових стратегічних і тактичних орієнтирів у формуванні екологічної компетентності особистості майбутнього вчителя початкової школи.

Автори акцентують увагу на важливості професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, що розглядається у низці державних нормативно-правових документіву зв'язку з впровадженням концепції сталого розвитку в освітню галузь. Досліджено, що вчені у психолого-педагогічній літературі екологічну компетентність розглядають як: прояв екологічної культури, здатність особистості до ситуативної діяльності у побуті і природному оточенні,здатність застосовувати екологічні знання й досвід у професійних і життєвих ситуаціях.

У дослідженні розглянуто набуття особистістю екологічної компетентності майбутнім вчителем початкових класів, яка об'єднує аксіологічно-мотиваційний, когнітивно-збагачувальний і практико- орієнтований компоненти та забезпечує на їх основі екологічну рівновагу у відносинах з природою, попереджає екологічно небезпечні ситуації, орієнтує на успішне застосування упродовж життя. Відзначено, що інтеграційний підхід у процесі професійної підготовки у формуванні екологічної компетентності майбутніх вчителів початкових класів забезпечується системно - екологічною активністю здобувачів вищої освіти у ЗВО та комплексним застосуванням екологічних форм і методів на практиці у НУШ.

З'ясовано, що ефективність формування екологічної компетентності у майбутніх вчителів початкових класів визначається не лише системою знань, які здобувачі освіти отримують під час професійного навчання, але й з особливостями організації розвивального освітнього простору в ЗВО, позанавчальною екологічною активністю задля набуття екологічного стилю поведінки упродовж життя.

Визначено перспективи подальших наукових досліджень.

Ключові слова: екологічна компетентність, екологічна активність, засоби екологічного виховання, вчитель початкових класів, інтеграційний підхід.

Abstract

Benera Valentyna Efremivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Theory and Methods of Preschool and Primary Education, Kremenets Taras Shevchenko Regional Academy of Humanities and Pedagogy

Dukh Olha Ihorivna Candidate of Biological Sciences, associate professor, associate professor of the department of biology, ecology and their teaching methods, Kremenets Taras Shevchenko Regional Academy of Humanities and Pedagogy

Kondratyuk Serhiy Mykolayovych graduate student, Kremenets Taras Shevchenko Regional Academy of Humanities and Pedagogy

INTEGRATIVE APPROACH IN THE PROCESS OF FORMING ENVIRONMENTAL COMPETENCE OF FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS

The article deals with the problem of the current stage of development of interaction between society and nature and changes in the Ukrainian educational space, which require the identifying new strategic and tactical guidelines in the formation of environmental competence of the future primary school teacher.

The authors emphasize the importance of professional training of future primary school teachers, which is considered in a number of state regulatory documents in connection with the implementation of the concept of sustainable development in the educational sector.

The article shows that scientists in the psychological and pedagogical literature consider environmental competence as: a manifestation of environmental culture, the ability of an individual to situational activities in everyday life and the natural environment, the ability to apply environmental knowledge and experience in professional and life situations.

The study examines the acquisition of environmental competence by a future primary school teacher, which combines axiological-motivational, cognitive-enrichment and practice-oriented components and, on their basis, ensures ecological balance in relations with nature, prevents environmentally dangerous situations, and focuses on successful application throughout life.

It is noted that the integration approach in the process of professional training in the formation of environmental competence of future primary school teachers is ensured by the systemic environmental activity of higher education students in higher education institutions and the integrated application of environmental forms and methods in practice in the NUS. It has been found that the effectiveness of the formation of environmental competence in future primary school teachers is determined not only by the system of knowledge that students receive during their professional training, but also by the peculiarities of organizing a developmental educational space in higher education institutions, extracurricular environmental activities for the acquisition of an environmental lifestyle.

Prospects for further research have been identified.

Keywords: environmental competence, environmental activity, means of environmental education, primary school teacher, integration approach.

Постановка проблеми

екологічна компетентність вчитель початкових класів

Сучасний етап розвитку взаємодії суспільства і природи та зміни в українському освітньому просторі вимагають визначення нових стратегічних і тактичних орієнтирів у формуванні екологічної компетентності особистості майбутнього вчителя початкової школи у зв'язку з впровадженням концепції сталого розвитку в освітню галузь.

На важливості професійноїпідготовки майбутніх учителів початкових класів акцентується увага в низці державних нормативно- правових документів (Закони України «Про вищу освіту» (2014), «Про освіту» (2017), «Про фахову передвищу освіту» (2019)та ін.). Очікувані результати реалізації Концепції «Нової української школи» (2016 р.), Положення про Центр професійного розвитку педагогів (2020),Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 рр. спрямовані на екологічне виховання, формування культури та здорового способу життя і дбайливого ставлення до довкілля визнано як один із пріоритетних векторів освітньої галузі.

Вагомим інструментом державної екологічної політики в Україні, що є основою для впровадження безперервної екологічної освіти, визначено «Освіту в інтересах сталого розвитку» [8]. Нині особливої гостроти й національного значення набуває проблема органічного поєднання професійної підготовки майбутніх вчителів початкових класів із їх професійним розвитком в процесі навчання у ЗВО, де цінність професійної та особистісної самореалізації залишається декларацією на рівні теорії, стикаючись з реаліями практичної життєдіяльності освітніх систем.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Однією з ключових компетентностей згідно з Державним стандартом початкової освіти, є екологічна компетентність, «що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів з розумінням важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства» [4].

Екологічна освіта у початковій ланці освіти, на думку О. Савченко, - це отримання знань за допомогою тих спеціалізованих предметів і дисциплін, що містять у назвах термін «екологія» і скеровані на вивчення живих істот із середовищем їх існування [11]. У контексті реформування української школи однією із ключових компетентностей, яка має сформуватися в учнів у процесі навчання у закладах загальної середньої освіти, визначено «екологічну грамотність та здорове життя» (вміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлювати роль навколишнього середовища для життя і здоров'я людини) [5]. Складовою основного змісту освіти передбачено реалізацію чотирьох наскрізних змістових ліній, однією з яких є «Екологічна безпека та сталий розвиток». Реалізація цієї змістової лінії передбачає певне трактування змісту тем відповідно до засад сталого розвитку та відповідну організацію освітнього процесу.

Вчені у психолого-педагогічній літературі екологічну компетентність розглядають різновекторно як: прояв екологічної культури, здатність особистості до ситуативної діяльності у побуті і природному оточенні,здатність застосовувати екологічні знання й досвід у професійних і життєвих ситуаціях (рис.1).

Формування екологічної компетентності покликане слугувати провідником екологічної культури у змісті освіти, створює мотивацію для ціннісної орієнтації у навчальних конструктах. Екологічна компетентність як психолого-педагогічна категорія може розглядатися як «сектор» життєвої компетентності, який стосується широкого спектру взаємодії особистості і навколишнього середовища [12].

Рис. 1 Експлікація поняття «екологічна компетентність» у психолого-педагогічній літературі

Теоретичне підґрунтя освітньої парадигми професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів представили у фундаментальних дослідженнях вчені: Ю. Бойчук, О. Савченко, С. Совгіра, Степанюк, С. Шмалєй та ін. (обґрунтування психолого-педагогічних засад професійно-педагогічної та екологічної підготовки майбутнього вчителя початкових класів); А. Волкової, Г. Волошиної, В. Коваль, С. Лебідь, Н. Пустовіт, А. Сиротенка, В. Шарко (особливості екологічної освіти і виховання в процесі вивчення окремих шкільних предметів); Н. Левчук, А. Уразалієва (факультативне вивчення екологічних проблем) тощо.

Сучасні вітчизняні дослідження у теорії і практиці екологічної науки низку актуальних проблем окреслюють вчені: О. Бондар, Барановська, О. Єресько, О. Пометунта ін. (екологічна освіта для сталого розвитку); Л. Липова, Т. Лукашенко, В. Малишев та ін. (екологічна компетентність особистості в умовах фундаменталізації освіти); О. Галаган, О. Тригуба та ін. (охорона довкілля, збереження біотичного та ландшафтного різноманіття);І. Алмашій, О. Галаган, О. Дух, С. Левків, Н. Цицюра, та ін. (екологічна освіта молоді в діяльності громадських організацій; розвиток екологічної компетентності майбутніх фахівців-екологів на засадах філософії «ZeroWaste») тощо. Увага низки науковців привернута до проблеми неформальної екологічної освіти молоді в діяльності природоохоронних установ (О. Козловський, І. Мостов'як, В. Шлапак О. Волохова та ін.), побудови різнорівневого змісту екологічної освіти і виховання учнів 1-9 класів у позашкільних установах (Г. Пустовіт, О. Пометун та ін) та через засоби масової комунікації (Н. Філяніна, К. Іванова та ін.). Зазначені підходи вчених зумовлюють необхідність переосмислення пріоритетів вищої педагогічної освіти, шляхів удосконалення екологічної компетентності майбутніх учителів на засадах розширення можливостей реалізації завдань засобами сучасних форм і методів екологічного виховання.

Мета статті - дослідження ефективності інтегрованого підходу до застосування засобів формування екологічної компетентності у майбутніх вчителів початкових класів процесі професійного навчання та екологічною активністю у позанавчальний час.

Виклад основного матеріалу дослідження

Ефективність професійної підготовки вчителя початкової школи визначаються рівнем сформованості професійної компетентності фахівця. Ми розглядаємо екологічну компетентність як складову професійної. Інтеграційний підхід у процесі професійної підготовки у формуванні екологічної компетентності майбутніх вчителів початкових класів забезпечується системно екологічною активністю здобувачів вищої освіти у ЗВО та комплексним застосуванням екологічних форм і методів на практиці у НУШ (рис.2).

У процесі формування екологічної компетентності майбутніх вчителів початкових класів важливою застосовувати на практицінабуті теоретичні знання під час теоретичного навчання.У початкових класах НУШ ми застосували цікаві форми і методи екологічного виховання: уроки доброти; тиждень екології; екологічні ігри та завдання; еколого- туристичні походи; екологічні екскурсії; екологічні акції та фестивалі; підготовка плакатів газет, журналів з батьками; виготовлення книжок- саморобок тощо.

З огляду на наукові дослідження, досвід вітчизняної практики формування екологічної компетентності майбутніх вчителів початкових класів ми здійснювали системно через застосування інтеграції засобів екологічного виховання у процесі професійного навчання та активної участі студентів у позанавчальній діяльності.

У дослідженні ми розглядаємо набуття особистістю екологічної компетентності, яка об'єднує аксіологічно-мотиваційний, когнітивно- збагачувальний і практико-орієнтований компоненти та забезпечує на їх основі екологічну рівновагу у відносинах з природою, попереджає екологічно небезпечні ситуації, орієнтує на успішне застосування упродовж життя.

У 2021 р. був успішно впроваджений у діяльність ЗВО проект «Регіональний еколого-просвітницький центр «ЕКОХАБ KREMENETS», який став координуючим центром з питань екологізації та впровадження філософії «ZeroWaste» у Кременецькій обласній гуманітарно-педагогічній академії ім. Тараса Шевченка [6].

Головною метою діяльності зазначеного центру є екологізація культурно-освітнього простору, змісту освіти під час провадження освітньої діяльності, підготовки майбутніх фахівців до здатності реалізовувати функції освіти для сталого розвитку в процесі професійної діяльності та формування високого рівня екологічної свідомості майбутніх педагогів.

У розвивальній еколого-просвітницькій програмі дослідження застосовано досвід використання практик безвідходних технологій на засадах філософії ZeroWaste в організації освітнього процесу через діяльність еколого-просвітницького центру «ЕКОХАБ KREMENETS»; введення у зміст освітньої програми вибіркових освітніх компонент; використання інтерактивних форм роботи, які побудовані на суб'єкт- суб'єктній взаємодії з орієнтацією на практичне застосування.

Освітній курс «Розвиток екологічної грамотності молоді на засадах філософії «ZeroWaste» розроблений працівниками кафедри біології, екології та методик їх навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка під час реалізації проєкту «ZeroWasteОсвіторій». Освітня програма курсу затверджена на засіданні вченої ради академії (№12 від 23.06.2022 р) та успішно впроваджена в систему підвищення кваліфікації педагогів Кременецького району у серпні 2022 р. [3].

Визначальними чинниками у розвитку екологічної компетентності майбутніх вчителів початкової школи у процесі професійного навчання вважаємо надання «вікна можливостей» студенту у виборі індивідуальної освітньої траєкторії та науково-методичного супроводу викладача (в аудиторній, дистанційній, парній, індивідуальній чи груповій формах).

Викладачу відводиться роль компетентністного консультанта (ментора, тютора, фасилітатора), який забезпечує науково-методичний супровід процесу формування екологічної компетентності майбутніх фахівців та створює умови для зміни пріоритетів - із традиційного засвоєння готових знань у ході лекційно-практичних занять на самостійну активну екологічну діяльність кожного здобувача вищої освіти.

Рис. 2 Екологічні активності майбутніх вчителів початкової школи у ЗВО

У Концепції екологічної освіти України зазначено, що зміст безперервної екологічної освіти та виховання включає дві ланки - формальну та неформальну. До першої ланки відноситься загальна система освіти, а друга ланка - має просвітній характер, формує екологічну свідомість і культуру населення. Погоджуємося із науковими підходами дослідниць О. Дух, О. Галаган, І. Михалюк, які зауважують, що співпраця громадських об'єднань із природоохоронними організаціями та навчальними закладами розглядається як ефективна модель формування еколого-орієнтованої діяльності молоді та проявляється в екологізації культурно-освітнього простору, організації екологічного волонтерства, просвітництва, туризму [3].

Можливість формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти забезпечують елементи неформальної освіти, які реалізуються у регіональних ГО «Кременецька екологічна ліга» та «Молодь Кременеччини», які ефективно здійснюють екологізацію культурно-освітнього простору шляхом організації круглих-столів, навчальних курсів, тренінгів, екоосвіторіумів, майстерень за індивідуально- творчими потребами [10]. Суголосно із вченими (Л. Липова, Т. Лукашенко, В. Малишев) розглядаємо позашкільну екологічну освіту як додаткову форму екологічного освітнього процесу, яка спрямована на забезпечення потреб особистості, творчу самореалі- зацію, поглиблення та розширення рівня екологічних знань та підготовку до активної професійної та громадської діяльності (мережа еколого-натуралістичних центрів, наукових гуртків, ботанічних садів, краєзнавчих музеїв тощо) [2].

Висновки

Отже, ефективність формування екологічної компетентності у майбутніх вчителів початкових класів пов'язана не лише із системою знань, які здобувачі освіти отримують під час професійного навчання, але й з особливостями організації розвивального освітнього простору в ЗВО, позанавчальною екологічною активністюу формуванні екологічної культури та впровадження у професії йпобуті екологічного стилю поведінки упродовж життя.

Перспективи дослідження вбачаємо у розробці структурно- функціональної моделі та впровадження експериментальної методики підготовки майбутніх вчителів початкових класівдо екологічного виховання в освітньому просторі НУШ за визначених педагогічних умов.

Література

1. Бондар О. І., Барановська В. Є., Єресько О. В. та ін. Екологічна освіта для сталого розвитку у запитаннях та відповідях : науково-методичний посібник для вчителів / за ред. О. І. Бондаря. Херсон : Грінь Д.С., 2015. 228 с.

2. Липова Л., Лукашенко Т., Малышев В. Екологічна компетентність особистості в умовах фундаменталізації освіти. Український науковий журнал «Освіта регіону» №1. 2012. С. 277. URL: https://social-science.uu.edu.ua/article/767 (дата звернення: 12.10.2023).

3. Дух О. І., Цицюра Н. І., Галаган О. К. Розвиток екологічної компетентності майбутніх фахівців-екологів на засадах філософії «ZERO WASTE» Науковий вісник Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка. Серія: Педагогічні науки. 2022. Вип. 14. С. 28-39.

4. Державний стандарт початкової освіти. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/87-2018-%D0%BF#Text

5. Концепція «Нова українська школа». URL: https://mon.gov.ua/storage/app/ media/zagalna%20serednya/nova-ukrainskashkola-compressed.pdf (дата звернення: 13.10.2023).

6. Положенняпро регіональний еколого-просвітницький центр «ЕКОХАБ KREMENETS» КОГПА ім. Тараса Шевченка. URL: http://www.kogpi.edu.te.ua/ images/stories/Henrikh/pol_pro_ecohub.pdf (дата звернення: 13.10.2023).

7. Про концепцію екологічної освіти в Україні: Закон України / Рішення колегії МОНУ № 13/6-19 від 20.12.2001. URL: http://consultant.parus.ua/?doc= 01E1O32CC0 (дата звернення: 12.10.2023).

8. Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року: Закон України/ Верховна Рада України від 28.02.2019 № 2697-VIII URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19# (дата звернення: 20.10.2023).

9. Пустовіт Г.Теоретико-методичні основи екологічної освіти і виховання учнів 1-9 класів у позашкільних навчальних закладах: монографія. Київ - Луганськ: Альма-матер, 2004. 540 с.

10. Регіональна ГО «Кременецька екологічна ліга». URL: https://ekoliga.at.ua/ index/0-2(дата звернення: 10.10.2023).

11. Савченко О. Я.Дидактика початкової школи: підручник для студентів педагогічних факультетів. Київ: Абрис, 1997, 416 с.

12. Формування екологічної компетентності школярів: наук.-метод. посібник / Н. А. Пустовіт, О. Л. Пруцакова, Л. Д. Руденко, О. О. Колонькова. К.: Педагогічна думка, 2008. 64 с.

References

1. Bondar, O. I., Baranovska, V. Ye., Yeresko, O. V. tain. (2015). Ekolohichna osvita dlia stalohoro zvytku u zapytanniakhta vid povidiakh : naukovo-metodychnyi posibnyk dliH vchyteliv. Kherson : Hrin D. S. 228 s. [in Ukrainian].

2. Lypova, L., Lukashenko, T., Malyshev, V. (2012). Ekolohichna kompetentnis- toso bystosti v umovakh fundamenta lizatsiiosvity. Ukrainskyi naukovyi zhurnal «Osvitarehionu» №1. S. 277. Retrievedfrom: https://social-science.uu.edu.ua/article/767 [in Ukrainian].

3. Dukh O. I., Tsytsiura N. I., Halahan O. K. (2022). Rozvytok ekolohichnoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv-ekolohiv na zasadakh filosofii «ZERO WASTE» Naukovyi visnyk Kremenetskoi oblasnoi humanitarno-pedahohichnoi akademii im. Tarasa Shevchenka. Seriia: Pedahohichni nauky. Vyp. 14. S. 28-39.

4. Derzhavnyi standart pochatkovoi osvity. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/87-2018-%D0%BF#Text

5. Kontseptsiia «Nova ukrainska shkola». Retrieved from: https://mon.gov.ua/ storage/ app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainskashkola-compressed. pdf [in Ukrainian].

6. Polozhennia pro rehionalnyi ekoloho-prosvitny tskyit sentr «EKOKhAB KREMENETS» KOHPA im. Tarasa Shevchenka. Retrieved from: http://www.kogpi.edu.te.ua/ images/stories/Henrikh/pol_pro_ecohub.pdf [in Ukrainian].

7. Pro kontseptsiiu ekolohichnoi osvity v Ukraini: ZakonUkrainy / Rishennia kolehii MONU № 13/6-19 vid 20.12.2001. Retrieved from: http://consultant.parus.ua/?doc= 01E1O32CC0 [inUkrainian].

8. Pro osnovni zasady (stratehiiu) derzhavnoi ekolohichnoi polityky Ukrainy na period do 2030 roku: ZakonUkrainy/ VerkhovnaRadaUkrainyvid 28.02.2019 № 2697VIII URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19# [in Ukrainian].

9. Pustovit H. (2004).Teoretyko-metodychni osnovy ekolohichnoi osvity i vykhovannia uchniv 1-9 klasiv u pozashkilny khnavchalnykhzakladakh: monohrafiia. Kyiv - Luhansk: Alma-mater, 540 s. [in Ukrainian].

10. Rehionalna HO «Kremenetska ekolohichna liha». Retrieved from: https://ekoliga.at.ua/index/0-2 [in Ukrainian].

11. Savchenko O. Ya. (1997). Dydaktyka pochatkovoi shkoly: pidruchnyk dlia studentiv pedahohichnykh fakultetiv. Kyiv: Abrys, 416 s. [in Ukrainian].

12. Formuvannia ekolohichnoi kompetentnosti shkoliariv: nauk.-metod. posibnyk (2008). Pustovit, N. A, Prutsakova, O. L., Rudenko, L. D., Kolonkova, O. O. K.: Pedahohichna dumka,. 64 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru