Організація роботи вчителя з розвитку мовленнєво-творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський університет імені Бориса Грінченка

Факультет педагогічної освіти

Організація роботи вчителя з розвитку мовленнєво-творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови

Дубовик Світлана Григоріївна

кандидат педагогічних наук, доцент

доцент кафедри початкової освіти

Борисовець Олександра Станіславівна

студентка

Анотація

вчитель мовленнєво-творчий здібність школяр

У статті розглянуто актуальні питання організації роботи вчителя з розвитку мовленнєво-творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови. Подано характеристику базових понять дослідження. Досліджено теоретико-практичні підходи до формування мовленнєвої особистості молодшого школяра. Зазначено наукові основи методики розвитку мовлення молодших школярів. Конкретизовано фактори, які впливають на мовленнєвий розвиток учнів. Проаналізовано організаційно-методичну систему роботи вчителя з формування мовленнєвих умінь і навичок учнів початкової школи. Висвітлено ключові аспекти педагогічного процесу, спрямовані на формування та підтримку високого рівня мовленнєвого розвитку та творчості учнів. Проаналізовано психолого-педагогічні аспекти розвитку мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів. Розглянуто лінгводидактичні засади організації мовленнєво-творчої діяльності учнів на уроках української мови в початковій школі. Подано завдання і зміст роботи з розвитку зв'язного мовлення молодших школярів. Визначено основні принципи організації мовленнєво-творчої діяльності учнів початкової школи. Конкретизовано етапи методики формування мовленнєво-творчих умінь і навичок молодших школярів на уроках української мови. Зазначено основні напрями роботи вчителя з формування в учнів молодшого шкільного віку мовленнєво-творчих здібностей. Висвітлено завдання, які вчитель має усвідомлювати, щоб керувати мовленнєвим розвитком школярів. Зазначено методичні рекомендації для вчителів початкової школи з питань розвитку мовленнєво-творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови. Рекомендовано доцільні методи та прийоми, форми та засоби навчання учнів із метою формування в них мовленнєво-творчих умінь. Розроблено систему вправ і завдань, які доцільно застосовувати на уроках української мови для розвитку мовленнєво-творчих здібностей учнів початкової школи.

Ключові слова: мовлення, мовленнєва особистість, розвиток мовлення, мовленнєві вміння і навички, творчі здібності, мовленнєво-творчі здібності, мовленнєва компетентність, організаційно-методична система.

Dubovyk Svitlana Hryhoriivna, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Primary Education Department of the Faculty of Pedagogical Education, Borys Grinchenko Kyiv University

Borysovets Oleksandra Stanislavivna Faculty of Pedagogical Education, Borys Grinchenko Kyiv University

Organization of the teacher's work on the development of speech and creative skills of younger school students in the ukrainian language lessons

Abstract

The article addresses actual issues of organizing the work of teachers on the development of junior pupils' speech and creative abilities in Ukrainian language lessons. The basic concepts of the study are described. The theoretical and practical approaches to the formation of primary schoolchildren's speech personality are investigated. The scientific bases of the methodology of primary schoolchildren's speech development are outlined. The factors that influence the speech development of pupils are specified. The organizational and methodological system of the teacher's work on the formation of primary school pupils' speech skills is analyzed. The key aspects of the pedagogical process aimed at forming and maintaining a high level of pupils' speech development and creativity are highlighted. The psychological and pedagogical aspects of the development of primary school pupils' speech skills are analyzed. The linguistic and didactic principles of organizing pupils' speech and creative activity in Ukrainian language lessons at primary school are considered. The tasks and content of the work on the development of coherent speech of junior pupils are presented. The basic principles of organizing the speech and creative activity of primary school pupils are defined. The stages of the methodology for the formation of primary school pupils' speech and creative skills in the Ukrainian language lessons are specified. The main directions of the teacher's work on the formation of primary school pupils' speech and creative abilities are indicated. The tasks that a teacher should be aware of in order to manage the speech development of pupils are highlighted. The methodological recommendations for primary school teachers on the development of primary school pupils' speech and creative abilities in Ukrainian language lessons are given. The expedient methods and techniques, forms and means of teaching pupils in order to form their speech and creative skills are recommended. A system of exercises and tasks has been created that can be used in Ukrainian language lessons to develop primary school pupils' speech and creative abilities.

Keywords: speech, speech personality, speech development, speech skills, creative abilities, speech and creative abilities, speech competence, organizational and methodological system.

Постановка проблеми

У сучасному освітньому контексті важливим завданням є ефективна організація процесу навчання української мови для молодших школярів. Одним із ключових складників якісного мовленнєвого розвитку учнів початкової школи є творчість. Незважаючи на наявність різноманітних педагогічних технологій навчання і підходів, проблема організації роботи вчителя з розвитку мовленнєво-творчих здібностей молодших школярів залишається актуальною. На нашу думку, відсутність системного підходу до організації мовленнєво-творчої діяльності учнів на уроках української мови сповільнює процес вивчення української мови на ранніх етапах навчання.

Одним із важливих питань щодо організації роботи вчителя з розвитку мовленнєво-творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови є розроблення методичної системи і педагогічних стратегій, які сприятимуть оптимальній організації роботи педагога та забезпечать створення стимулювального середовища для розвитку мовленнєво-творчих здібностей учнів, зберігаючи при цьому пізнавальний інтерес дітей та їхню мотивацію до вивчення української мови.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Останні дослідження та публікації в галузі лінгводидактики початкової школи свідчать про важливість дослідження організаційно-методичних основ роботи вчителя з розвитку мовленнєво-творчих здібностей молодших школярів. Ігрові технології, віртуальні інструменти та онлайн-ресурси часто висвітлюються як засоби активізації та розвитку мовленнєвої творчості учнів.

Творчі здібності та мовленнєво-творча діяльність були й залишаються предметом дослідження багатьох учених: як вітчизняних (І. Волощук, С. Гончаренко, Г. Костюк, О. Кочерга, В. Моляко, В. Роменець, М. Холодна), так і зарубіжних наукових шкіл (Л. Богоявленська, Ф. Вернон, Дж. Гілфорд, О. Матюшкін, Я. Пономарьов, Е. Торранс). Дослідники аналізують різні аспекти проблеми розвитку творчих здібностей: їх природу, компонентну будову, критерії та показники розвитку, методи і прийоми формування. Більшість із цих питань досі залишаються дискусійними. Зокрема ґрунтовними є дослідження О. Большакової, Л. Ільмурзіної, С. Рябової, Т. Зотової, О. Гемзюк, у яких розглядаються сучасні методи, прийоми та засоби розвитку мовленнєво-творчої особистості молодшого школяра на уроках рідної мови. Проте, незважаючи на загальне зростання інтересу науковців до проблеми організації мовленнєво-творчої діяльності в освітньому процесі, питання розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови залишається недостатньо дослідженим.

Огляд наукових досліджень дає змогу ознайомитися з різними підходами і методами організації роботи вчителя з розвитку мовленнєво-творчих здібностей молодших школярів, що може бути корисним для вчителів початкової школи. Крім того, наукові праці дозволяють зрозуміти, які основні напрями роботи вчителя на уроках розвитку мовленнєво-творчих умінь і навичок молодших школярів, які методики є ефективними для навчання дітей різних вікових груп. Отже, зазначені дослідження відображають актуальність проблеми щодо організації роботи вчителя з розвитку мовленнєво-творчих здібностей учнів початкової школи на уроках української мови.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми

Одним із невирішених питань у цій проблемі є питання з розроблення організаційно-методичної системи, що забезпечить розвиток мовленнєво-творчих здібностей молодших школярів та дозволить ефективно навчати дітей.

На нашу думку, під час розроблення організаційно-методичних основ роботи вчителя з розвитку мовленнєво-творчих здібностей молодших школярів важливо враховувати індивідуальні особливості учнів, оскільки у навчанні дітей із різними рівнями мовних здібностей доцільно застосовувати диференційований підхід, різні методи і прийоми навчання. У зв'язку з цим, необхідно розробити індивідуальні програми навчання для дітей із різними рівнями мовних здібностей і комунікативної підготовки, що дозволять ефективно розвивати мовленнєво-творчі здібності учнів початкової школи. Крім того, важливо використовувати інтерактивні форми роботи (роботу в парах, роботу у групах), рольові ігри, мовленнєві ситуації, щоб забезпечити формування мовної особистості молодшого школяра.

Мета статті

Головною метою цієї роботи є дослідження організаційно-методичних основ роботи вчителя з розвитку мовленнєво-творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови.

Виклад основного матеріалу

У Державному стандарті початкової освіти і типових освітніх програмах визначено внесок кожної освітньої галузі в розвиток творчого потенціалу учнів. Зокрема, метою мовно-літературної галузі передбачено розвиток мовленнєво-творчих здібностей молодшого школяра [3, С. 4].

Однією з головних цілей навчання мови і мовлення є формування комунікативної компетентності, пов'язаної з оволодінням усіма видами мовленнєвої діяльності і культурою мовлення.

Творчість є однією з найсуттєвіших форм психічної активності дитини; універсальна здібність, яка забезпечує успіх у різноманітній діяльності дітей. Будь-який творчий акт є результатом її активних пізнавальних та творчих дій. Процес засвоєння мови дитиною є творчим, оскільки передбачає засвоєння норм словотворення.

Як відомо, основними рисами творчої особистості є сміливість думки, схильність до ризику, розвинена уява і фантазія, проблемне бачення, уміння долати інерцію мислення, виявляти суперечності, переносити досвід і знання в нові ситуації, незалежність, альтернативність, гнучкість мислення, здатність до самоуправління. Творча особистість формується у навчально-творчій діяльності [4, С. 5].

Під навчальною мовленнєво-творчою діяльністю молодшого школяра на уроці української мови ми розуміємо процес створення ним нового продукту з опорою на знання з мови, мовно-мовленнєві вміння і навички, коли учень використовує відомі йому способи діяльності, у результаті чого отримує новий для себе підхід до виконання завдання. Причому велике значення має самостійність або часткова взаємодія з учителем на уроці.

У процесї мовної освіти творчий розвиток дітєй пов'язують нaсaмперед із мовленнєвою діяльністю. Тaк, зокремa, Н. Бондaренко, досліджуючи умови розвитку творчих здібностей молодших школярів у процесі мовленнєвої діяльності, до зaгaльно-педaгогiчних відносить тaкi, а саме: 1) зaстосувaння психолого-педaгогiчних технологій, що зaбезпечують сaмостiйну aктивнiсть учнів у процесі творчої діяльності; 2) системність мовленнєвої роботи з учнями в умовaх творчо-розвивaльного середовища [1, С. 22].

На думку Д. Ромaновської, психолого-педaгогiчними умовaми розвитку творчої особистості школярів у процесі мовленнєвої діяльності, можна вважати такі, а саме: 1) педагогічне стимулювання розвитку творчих здібностей, що здійснюється на основі особистісно зорієнтованого характеру взаємодії вчителя з учнями; 2) активізація творчо-мовленнєвої діяльності учнів початкових класів відбувається на основі збагачення емоційно-чуттєвого та комунікативного досвіду; 3) формування у молодших школярів навичок довільної візуалізації мисленнєвих образів; 4) забезпечення вербалізації уявлень учнів на основі мовленнєво-творчої діяльності; 5) залучення учнів до предметно-пластичної діяльності з метою матеріалізації образів (мовленнєві образи, створені учнями, знаходять свою об'єктивну реалізацію у папері, картоні, нитках, природному матеріалі) [9, С. 5].

Уроки української мови мають значний потенціал для розвитку мовленнєво-творчих здібностей молодших школярів. К. Ушинський вбачав їх завдання у виявленні природженої здібності у дітей, яку називають «даром слова», та в навчанні їх свідомо оволодівати цінностями рідної мови і граматики (пізнання логіки мови). Використовуючи усні та письмові вправи, які поступово ускладнюються, він рекомендував добирати кращі зразки народної творчості (билини, пісні, казки, прислів'я, загадки), а також кращі твори письменників. Успішність реалізації засобів творчого розвитку залежить від особливостей організації навчального процесу вчителем та вміння педагога доречно та в цікавій формі пропонувати завдання учням [8, С.116].

Значний внесок у теоретичне та практичне обґрунтування сутності поняття «учнівська творчість» зробив видатний педагог В. Сухомлинський. На думку педагога, творчість являє собою «найвище духовне багатство людини» та є «джерелом любові до праці». Вона має бути підтримана високими мотивами, почуттями та естетичними емоціями: «Завдяки творчості збагачується емоційне життя, розкриваються задатки, здібності, нахили особистості». Проте важливо навчити творчості, щоб уникати зворотного процесу розчарування невдалими спробами та пошуками легкого витвору, вкорінюючи в підсвідомості учня відчуття необхідного інтелектуального підґрунтя творчості - знань, умінь і навичок.

Процес розвитку творчих здібностей молодших школярів зaлежить від професійної компетентності вчителя: знання й володіння технологіями нaвчaння й виховання, уміння комбінувати методи і прийоми роботи для розвитку творчих здібностей дітей. Майстерний педагог у своїй професійній діяльності має обов'язково враховувати принцип активності дитини. Знання учнів, розумовий, духовний та культурний розвиток мають спиратися на власні зусилля учнів. Особливу цінність для учня має шлях, який він самостійно обере, розв'язуючи поставлену перед ним проблему. Учень оволодіває знаннями, уміннями і навичками, які у майбутньому зможе застосувати під час виконання аналогічних завдань.

Для розвитку мовленнєво-творчих здібностей більшості учнів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога - керувати процесами творчого пошуку, ведучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання [7, С.100].

Науковість, систематичність, свідомість, наочність навчання, зв'язок теорії з практикою, прагнення до міцності знань, умінь і навичок - урахування вчителем усіх цих дидактичних принципів уможливить проведення роботи над розвитком мовленнєво-творчих умінь і навичок молодших школярів на високому науково-методичному рівні.

Під час організації навчальної мовленнево-творчої діяльності молодших школярів на уроках української мови рекомендуємо вчителеві дотримуватися таких основних положень:

сутність навчання полягає у приєднанні нових знань до відомих, для чого ці відомі знання слід попередньо відтворювати;

навчання має базуватися на принципі порівняння однієї інформації або думки з іншою, щоб досягти розуміння того, що знання не обмежується сумою інформації і не є скінченним, а є процесом співвідношення різних знань;

інформація має бути не кінцевим результатом - метою навчання, а її початковим пунктом та інструментом;

мета навчання не зводиться до запам'ятовування інформації, визначеної в підручниках, а полягає у розвитку здібностей учнів самостійно просуватися в інформаційному просторі;

необхідно постійно підтримувати учнівську ініціативу.

Дотримання вчителем зазначених положень дає змогу наблизити процес навчання мови і мовлення до якомога природнішого стану.

Чимaло вчителів початкових класів із метою розвитку мовленнєво-творчих здібностей дітей упроваджують у щоденну роботу ігрові технології. Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано на кожному уроці української мови, починаючи з елементарних ігрових мовленнєвих ситуацій, поступово ускладнюючи і урізноманітнюючи їх у міру накопичення в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам'яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості тощо. У початкових класах застосування гри дає змогу легко привернути увагу і тривалий час підтримувати в учнів пізнавальний інтерес до важливих та складних предметів, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах не завжди вдається зосередити увагу всіх учнів.

На нашу думку, для розвитку мовленнєвої творчості ідеальним є навчання з використанням ігрових елементів, адже саме гра (особливо сюжетно-рольова, або творча) навчає таких обов'язкових для розвитку творчості здібностей, як: моделювання, порівняння, узагальнення, конкретизація, навчання мистецтва доводити, прогнозування під час заповнення пропусків у процесі читання текстів, «проблемні» вміння (бачити, ставити, розв'язувати проблеми). Крім того, гра сприяє внутрішній розкутості, без якої не може бути мовленнєвої творчості.

На нашу думку, значні можливості для розвитку мовленнєво-творчих здібностей молодших школярів має дидактична гра. Це творчий засіб навчання, виховання і розвитку мовленнєвих здібностей, що спрямований на розвиток спостережливості, уваги, пам'яті, мислення, мовлення, сенсорної орієнтації, кмітливості та винахідливості, а тому її доцільно використовувати під час вивчення будь-яких навчальних предметів у початковій школі. Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання, вбачає в них можливості для ефективної взаємодії педагогів і учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами безпосередності й невимушеної зацікавленості.

Дослідниці М. Коновальчук та A. Кукобко розробили систему дидактичних ігор, що мають на меті розвиток провідних психічних процесів, задіяних у творчій діяльності [5, С. 97].

Наведемо приклади дидактичних ігор, які сприяють розвитку мовленнєво-творчих здібностей молодших школярів:

Домaлюй картину (учитель демонструє картину, чaстинa якої зaкритa i невiдомa дітям. Завдання дітей - уявити зміст закритої частини з наступним порівнянням намальованого художником і уявними образами);

Зміна властивостей (ведучий називає ситуацію, у якій люди, тварини, предмети змінюють свої властивості. Гравцям необхідно передбачити всі можливі наслідки таких перетворень);

Фантастична тварина (учитель розповідає, що у казках зустрічаються тварини, яких немає у житті, але які поєднують в собі особливості кількох тварин (наприклад, русалка - людина і риба; Змій Горинич - трьохголова змія і птах)).

Основними видами роботи, які сприяють розвитку мовленнєво-творчих здібностей на уроках української мови, є написання творів, переказів із творчим продовженням, лінгвістичні ігри, складання і розв'язування ребусів, кросвордів, шарад, робота над створенням казок, загадок; творчі домашні завдання. Важливу роль відіграють творчі самостійні роботи. Вони підвищують інтерес дітей до навчання мови і мовлення, розвивають їх спостережливість, дають змогу самостійно досягати поставленої мети. Крім цього, у таких роботах виявляються індивідуальні особливості мовлення учнів початкової школи.

Розглянемо цікаві прийоми роботи, які стимулюють дітей до вияву мовленнєвої творчості [2]:

«від фантазії до малюнка» - учням пропонується описати словами малюнок, який бачать лише вони у своїй уяві; якщо написане здається дитині цікавим, то слова варто «перетворити» у малюнок, що може стати частиною домашнього завдання школяра;

замість складання розповіді за малюнками, можна запропонувати учням скласти сценарій мультфільму за цими ж зображеннями (таке завдання підвищує інтерес дітей, дає змогу відчути себе «справжніми сценаристами», виконуючи звичайне завдання у незвичний спосіб;

«музичний твір» - учні описують фрагмент фільму, мультфільму чи вистави (придуманий ними або існуючий реально), музичним супроводом до якого могла б стати прослухана музика;

твір-асоціація за мотивами написаного раніше диктанту чи переказу; такий вид роботи дає можливість школярам висловити власне ставлення до змісту попередньо виконаних робіт.

Розвивати мовленнєво-творчі здібності молодших школярів доцільно за допомогою інтерактивного навчання. Застосування інтерактивного навчання здійснюється шляхом використання фронтальних і кооперативних форм організації навчальної мовленнєво-творчої діяльності учнів, активних методів і прийомів, iнтерaктивних ігор, що сприяють нaвчaнню мови і мовлення.

Нaйбiльш поширеними є:

груповa робота, що ґрунтується на принципах одночaсностi і позитивної взаємодії, однакової участі дітей і їх індивідуальної відповідальності;

робота в парах, що дає можливість учням обмінюватись ідеями з партнером і лише тоді озвучувати свої думки перед класом;

метод «Мікрофон» привчає дітей по черзі, швидко висловлювати свою думку, позицію чи відповідати на подане запитання;

«Мозковий штурм» - ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень шляхом вільного висловлювання думок усіма учасниками, де кожен має можливість виконувати різні ролі: партнерів, що вчаться співробітництва; учасників, які шукають альтернативного вирішення проблеми; мислителів, що аналізують взаємозв'язки між явищами; співробітників, які вміють активно слухати, підтримувати розмову, досягати згоди, домовлятися; експертів, що аналізують проблему; друзів, які спілкуються, довіряють, допомагають одне одному.

побудова «Асоціативного куща» - метод навчання, що спонукає дітей думати і висловлюватися вільно та відкрито на певну тему. Спочатку висловлюються і фіксуються найскладніші асоціації, а потім - другорядні. Так «Асоціативний кущ» поступово розростається.

Підвищенню мовленнєво-творчої активності учнів на уроках української мови сприяють нестандартні форми їх організації: уроки-конкурси, змагання, вікторини, мандрівки, конференції, уроки-казки, ділові ігри, тематичні ігрові уроки, завдяки яким учні краще та швидше засвоюють навчальний матеріал.

Мовленнєво-творчу роботу на уроках української мови в початковій школі можна умовно розділити на два види: завдання, пов'язані з творчим використанням матеріалів підручника, та додаткові завдання, які самостійно добирає вчитель з урахуванням інтересів, особливостей дітей, власного досвіду. Серед видів робіт, пов'язаних із використанням підручника, можна виокремити такі групи:1) завдання частково творчого характеру; 2) завдання з творчою основою.

Завдання частково творчого характеру: скласти речення за опорними словами, на запропоновану тему, різних конструкцій, дописати речення, відновити деформований текст, дібрати до нього заголовок, скласти елементарний опис, здійснити елементарний аналіз композиції тексту, порівняльний аналіз текстів різних стилів. Завдання з творчою основою: скласти усне оповідання на тему (за малюнками, опорними словами, реченнями, запитаннями, за зразком), створення розповіді за враженнями від побаченого, прочитаного, за власними спостереженнями, стислий переказ тексту, переказ із заміною особи, твір за початком (кінцівкою).

На нашу думку, однією з головних умов формування обдарованої мовної особистості молодшого школяра на уроках можна вважати навчання дітей нестандартного мислення, формування в них уміння генерувати оригінальні ідеї, якцентувати увагу на об'єкті дослідження. Лише за таких умов можливий розвиток мовленнєво-творчих здібностей дитини.

Ми вважаємо, що застосування досконалої системи навчально-тренувальних вправ і завдань мовленнєвого спрямування в умовах сприятливого освітнього середовища спроможне забезпечити максимальну ефективність розвитку мовленнєво-творчих здібностей молодших школярів. Це дозволить реалізувати ключову ідею Концепції Нової української школи, яка полягає в тому, що «кожна дитина - неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями. Місія Нової української школи - допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини» [6, С.4].

Розкриємо переваги уроків української мови, на яких організована навчально-творча мовленнєва діяльність молодших школярів.

На уроці учні розмірковують: сприймають інформацію, аналізують її і формулюють висновки, вільно висловлюються, аргументують власні думки.

Знання, здобуті учнями самостійно або під час роботи в парі чи групі, виявляються глибшими і міцнішими.

Учні з зацікавленням виконують творчі роботи, складають змістовні тексти.

Гнучке і творче мислення докорінно змінює погляди учнів, додає сили і впевненості.

Висновки

Отже, творчість - це діяльність, результатом якої є створення нових мятеріальних і духовних цінностей. Ознака творчої уяви учнів - створення нових образів у процесі навчання. Основними прийомами розвитку творчих здібностей на уроках рідної мови є написання творів, переказів з творчим продовженням, лінгвістичні ігри, складання і розв'язувяння ребусів, кросвордів, шарад, робота над створенням казок, загадок; творчі завдання додому. Важливу роль відіграють творчі самостійні роботи.

До перспектив дослідження відносимо: подальше вивчення організаційно-методичних аспектів роботи вчителя з розвитку мовленнєво-творчих здібностей молодших школярів, визначення важливих напрямів роботи вчителя з формування в учнів мовленнєво-творчих здібностей; розроблення системи вправ та завдань, які доцільно застосовувати на уроках української мови для розвитку мовленнєво-творчих здібностей учнів початкової школи; подальше розроблення методичних рекомендацій для вчителів початкової школи з питань організації роботи вчителя з розвитку мовленнєво-творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови.

Література

1. Бондаренко Н. Про формування творчої особистості молодшого школяра засобами слова. Початкова школа. 1998. № 9. С.22 - 24.

2. Білик Т. Розвиток творчих зді6ностєй молодших школярів засобами ігрових технологій. Актуальні проблеми формування творчої особистості педагога в контексті наступності дошкільної та початкової освіти: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції / за ред. Г.С. Тарасенко; Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, інститут педагогіки, психології і мистецтв. Вінниця: ТОВ «Нілан - ЛТД». 2015.

3. Державний стандарт початкової загальної освіти [електронний ресурс]. Режим доступу: http://йапо.йр.иа/айасйшеп18/аг1іс1е/303/Державний%20стандарт%20початкової% 20освіти.рйГ.

4. Дубовик С. Організація навчальної мовленнєво-творчої діяльності молодших школярів на уроках української мови. Початкова школа. 2016. №7. С. 5-11.

5. Іщенко Н. Технології та особливості розвитку творчих здібностей молодших школярів у процесі вивчення української мови та літератури. Педагогічний альманах: збірник праць молодих науковців [електронне видання]/ відп. ред. Є.І. Коваленко. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя. 2018. Вип. 2. С. 97-102.

6. Концепція Нової української школи [електронний ресурс].Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf.

7. Парфілова С., Литвиненко І. Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови та літературного читання. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2019. № 9 (93). С. 98-108.

8. Равлюк Т. Діагностика та раннє виявлення творчих здібностей учнів. Вісник Львівського університету. Серія педaгогiчнa. 2005. Вип. 20. С. 112-118.

9. Романовська, Д. Технології вивчення ефективного діяльності психолога. Психолог. Шкільний світ. 2006. № 11. С. 5-10.

References

1. Bondarenko N. (1998) Pro formuvannia tvorchoi osobystosti molodshoho shkoliara zasobamy slova [About the formation of the creative peculiarity of a young student through the use of words]. Pochatkova shkola - Pochatkova school, 9, 22-24 [in Ukrainian].

2. Bilyk T. (2015) Rozvytok tvorchykh zdibnostei molodshykh shkoliariv zasobamy ihrovykh tekhnolohii [Development of creative abilities of young students using gaming technologies] Aktualni problemy formuvannia tvorchoi osobystosti pedahoha v konteksti nastupnosti doshkilnoi ta pochatkovoi osvity - Current problems of shaping the creativity of a teacher in the context of the onset of preschool and early childhood education: a collection of materials from the International Scientific and Practical Internet Conference. Vinnytsia: TOV «Nilan - LTD» [in Ukrainian].

3. Derzhavnyi standart pochatkovoi zahalnoi osvity [State standard for cob lighting] (n.d.). https://mon.gov.ua. Retrieved from http://daпo.dp.ua/attachшeпts/aгtic1e/303/Державний%20стандарт%20початкової%2 0osvhy.pdf [in Ukrainian].

4. Dubovyk S. (2016) Orhanizatsiia navchalnoi movlennievo-tvorchoi diialnosti molodshykh shkoliariv na urokakh ukrainskoi movy. Pochatkovashkola -Pochatkova school 7, 5-11 [in Ukrainian].

5. Ishchenko N. (2018) Tekhnolohii ta osoblyvosti rozvytku tvorchykh zdibnostei molodshykh shkoliariv u protsesi vyvchennia ukrainskoi movy ta literatury [Technologies and features of the development of creative abilities of young students in the process of learning Ukrainian language and literature ]. Pedahohichnyi almanakh - Pedagogical almanac: collection of young scientists [electronic edition], 2, 97-102. Nizhyn: NDU im. M. Hoholia [in Ukrainian].

6. Kontseptsiia Novoi ukrainskoi shkoly [Concept of the New Ukrainian School] (n.d.)._ https://mon.gov.ua._Retrieved_from https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf [in Ukrainian].

7. Parfilova S., Lytvynenko I. (2019) Rozvytok tvorchykh zdibnostei molodshykh shkoliariv na urokakh ukrainskoi movy ta literaturnoho chytannia [Development of creative abilities of young students in the lessons of Ukrainian language and literary reading]. Pedahohichni nauky - Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, 9 (93), 98-108. [in Ukrainian].

8. Ravliuk T. (2005) Diahnostyka ta rannie vyiavlennia tvorchykh zdibnostei uchniv [Diagnosis and early detection of creative abilities in students]. Visnyk Lvivskoho universytetu - Bulletin of Lviv University. The series is pedagogical, 20, 112-118. [in Ukrainian].

9. Romanovska, D. (2006) Tekhnolohii vyvchennia efektyvnoho diialnosti psykholoha [Technologies of Studying the Effective Activities of a Psychologist], Psykholoh. Shkilnyi svit - Psychologist. Psychologist. School World, 11, 5-10 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru