Роль засобів масової комунікації у процесі глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Роль засобів масової комунікації у процесі глобалізації

23.00.03 - політична культура та ідеологія

Ваганова Ольга Вікторівна

УДК: 327:316.32:[32.019.51:654.19]

Київ-2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі міжнародних комунікацій та зв`язків з громадськістю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник -доктор політичних наук, професор Головченко Володимир Іванович, кафедра політології та регіонознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти - доктор політичних наук, професор Бебик Валерій Михайлович, ректор Міжрегіональної Академії управління персоналом

доктор філософських наук, професор Королько Валентин Григорович, завідуючий кафедри теорії та методів зв`язків з громадськістю Національного університету “Києво-Могилянська Академія”

Провідна установа - Інститут політичних та етнонаціональних досліджень НАН України, м. Київ

Захист відбудеться “12” травня 2003 року о 14:00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.34 Київського інституту журналістики за адресою м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, Інститут журналістики.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий “12” лютого 2003 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.М. Сидоренко

Анотація

Ваганова Ольга Вікторівна. Роль засобів масової комунікації у процесі глобалізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.03 - “Політична культура та ідеологія” - Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. - Київ, 2002.

В дисертації досліджується роль засобів масової комунікації у процесі глобалізації та трансформації міжнародних відносин в ХХ та ХХІ сторіччях. Аналізуються феномени інформаційного суспільства та глобалізації. Складена хронологія глобалізації мас-медіа. Вивчається відображення міжнародних подій у новинному дискурсі ЗМІ та окреслюються причини і наслідки викривлення подій у новинах. Описано функціональні та системні особливості міжнародних ЗМІ. Окремий підрозділ присвячено світовому інформаційному та комунікаційному дисбалансу. Виробляються рекомендації суб`єктам зовнішньої політики щодо дипломатичної діяльності у контексті глобалізованого інформаційного простору. Аналізується сучасний стан і тенденції розвитку системи масової комунікації в Україні.

Ключові слова: глобалізація, інформаційне суспільство, засоби масової комунікації, міжнародні новини, світовий інформаційний та комунікаційний дисбаланс, дипломатія.

Ваганова Ольга Викторовна. Роль средств массовой коммуникации в процессе глобализации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.03 - “Политическая культура и идеология” - Институт международных отношений Киевского национального университета им. Тараса Шевченко. - Киев, 2002.

В диссертации исследуется роль средств массовой коммуникации в процессе глобализации и трансформации международных отношений в ХХ и ХХІ веках. Анализируются феномены

информационного общества и глобализации. Составлена хронология глобализации масс-медиа. Изучается отображение международных событий в новостийном дискурсе и описываются причины и последствия искривления событий в новостях. Описываются функциональные и системные особенности международных СМИ. Отдельный подраздел посвящен мировому информационному и коммуникационному дисбалансу. Вырабатываются рекомендации субъектам внешней политики в отношении дипломатической деятельности в контексте глобализированного информационного пространства. Анализируется современное состояние и тенденции развития системы массовой коммуникации в Украине.

Ключевые слова: глобализация, информационное общество, средства массовой коммуникации, международные новости, мировой информационный и коммуникационный дисбаланс, дипломатия.

Vaganova Olga V.. Role of mass media in globalization process. - Manuscript.

Ph.D. thesis in Political Science, specialization 23.00.03. - Political Culture and Ideology. - Institute of International Relations, Taras Shevchenko Kyiv National University. - Kyiv, 2002.

In the dissertation it is researched mass media role in the globalization and transformation of international relations at the end of 20 and beginning of 21 centuries. The author analyses the information society and globalization as complex social phenomena. Mass media globalization is represented in four aspects: political, cultural, economic, and technical. The chronology of the mass media internationalization has been worked out. The functions of mass media in the context of international relations has been described: informational, message transferring, signaling, agenda setting, support/unsupport to political decisions, demonstration of political activity in absence of real actions, socialization, personalization, national/transnational identity formation. Reflection of the international life in mass media news discourse was studied along with the reasons and sequences of the distortion of events in news. Special attention was paid to the television medium as pseudo-objective communicational channel which impact on international relations exceeds one of any other mass-medium. An empiric study of international news at the First National Ukrainian Television channel during June-July 2000 has been fulfilled. The research has shown the complexity of the distortion process that includes factors from journalist personal attitude to attempt to add news value to an event (it is the main reason of distortion). Other distortion reasons are following: organizational distortion, journalistic interrelations, outer impact, technological determinants, ideological bias, participation in game, and economical pressure. Sequences of the events distortion by mass media as well as interference of media in the international relations involve agenda setting for decision makers, ideological advocating, time pressure for officials, public opinion involvement, increased publicity of decision making. The influence of mass media intervention to political decision making is proved with mental maps concept, identity construction, theory of social control, legitimization of socially important decisions, formation and representation of (also international) public opinion, traditions of democracy, awareness of global problems, and participation of mass media in the represented events or just their observation (theory of participation). The transformations of the international mass media system are analyzed. It is outlined features of the modern media, main of which are rapid development of new technologies, growth of media number and diversity, networking, digitalization, commercialization, deregulation, audience fragmentation, changed perception and utilization of information, new global culture, the growth of mass media dependence of international news agencies providing, the growth of mass media influence on international relations, reorganization of information storing and distribution in the interactive mode. One subsection of the dissertation is devoted to the global information and communication unbalance. The analysis of international relations development in the context of media globalization showed the increase of “mild power” role in international policy, elimination of political elite's monopoly on transborder information, growth of diplomacy publicity, complication of decision making process, public access to political information, information activity of non-government international actors. Correspondent recommendations for international policy subjects in the field of diplomacy in the situation of globalized information space comprise special attention to information activity, being independent competent actor at the information field, adaptation to new technologies, for example, Internet, “power of trust” application and “virtual diplomacy” use. Also was described modern state of mass communication system and trends of its development in Ukraine. Though Ukrainian elite is connected to global information infrastructure and use new information technologies, a mass Ukrainian recipient has little access to transborder mass media. Due to economic pressure most of Ukrainian mass media uses international agencies subscriptions without direct access to outer events. Also cultural imperialism is present in Ukraine with significant dominance of imported informational products. Thus, the aim of our country should be more active presence in global information space and special attention to information maintenance of state's interests.

Key words: globalization, information society, mass media, international news, global information and communication unbalance, diplomacy

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах стрімкої глобалізації і невпинного розвитку транскордонних засобів масової інформації та зростанні їхньої ролі у світовому процесі виникає закономірна потреба в аналізі засобів масової комунікації як чинника глобалізації та розробці практичних рекомендацій для вироблення адекватної політики у сфері міжнародних відносин. Необхідність переглянути роль масових комунікацій у міжнародних відносинах зумовлена, передусім, зрушеннями, що їх пережив світ наприкінці 20 сторіччя: глобалізація економіки та формування нового світового порядку, зокрема, розпад Радянського Союзу, розвиток глобальних систем телекомунікацій, крах колоніальної системи, усвідомлення глобальних проблем. Багато дослідників говорять про зміну парадигми модернізації та індустріалізації на іншу парадигму, яку умовно можна назвати пост-модерновою. У міжнародних відносинах дедалі більшого значення набувають “м'яка сила” та “публічна дипломатія”, вміння працювати з масовими комунікаціями і керувати інформаційними потоками. Для забезпечення ефективної діяльності суб'єктів зовнішньополітичної діяльності вельми важливо вчасно мати науково-обгрунтовані рекомендації стосовно “нових правил гри” на глобалізованому полі, що є особливо значущим для України, яка недавно постала як незалежна держава.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дослідження здійснене в рамках комплексної програми науково-дослідної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розбудова державності України” (тема № 196015204), Інституту міжнародних відносин “Розробка міжнародно-правових політичних та економічних основ розбудови української держави” (тема № 97128) і в рамках науково-дослідної роботи кафедри міжнародних комунікацій та зв`язків з громадськістю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка “Проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення та створення іміджу України у зовнішньополітичній та зовнішньоекономічній сферах діяльності” (тема № 97131).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в обґрунтованій концептуалізації ролі масових комунікацій, як суспільно-політичного чинника, у процесі глобалізації та трансформації міжнародних відносин, визначенні стану і тенденцій розвитку сучасної системи масових комунікацій з урахуванням контексту нових електронних технологій та переходу до медіа-суспільства й виробленні відповідних рекомендацій для зовнішньополітичних відомств.

Для розкриття цієї мети вирішуються наступні завдання:

Системно проаналізувати функціональний стан засобів масової комунікації, зокрема, встановити їхні параметральні характеристики, функції та особливості стосовно зовнішньополітичної діяльності.

Визначити характеристики міжнародної медіа-системи в сучасному інформаційному суспільстві.

Дослідити основні тенденції процесу глобалізації в інформаційній сфері. Скласти хронологію та розкрити особливості глобалізації масових комунікацій.

Описати функціональні та системні особливості міжнародних ЗМІ та феномену міжнародної інформації як елементу міжнародних відносин.

З`ясувати ступінь впливу засобів масової комунікації на міжнародні відносини.

Відстежити і проаналізувати відбиття та конструювання реальності у новинному жанрі ЗМІ; визначити причини викривлення подій у засобах масової комунікації у процесі їхнього подання у вигляді новин.

З`ясувати наслідки викривлення подій у засобах масової комунікації у процесі їхнього подання у вигляді новин для розвитку міжнародних відносин.

Виокремити тенденції у сучасній дипломатії, пов`язані з процесами глобалізації та інформатизації і виробити рекомендації для суб'єктів міжнародних відносин щодо роботи в інформаційному полі глобалізованого суспільства.

Проаналізувати сучасний стан і тенденції розвитку системи масової комунікації в Україні після здобуття незалежності у контексті глобалізації та розвитку нових технологій.

Об'єкт дослідження - система сучасних засобів масової комунікації, що функціонують у світовому інформаційному просторі.

Предмет дослідження - функціональні та системні особливості засобів масової комунікації та їх роль у процесі глобалізації.

Методи дослідження. В аналізі використовувались загальнонаукові методи та спеціальні методи політології, теорії міжнародних відносин, теорії комунікацій, глобалістики, соціології. Перевага віддавалася системному методові, що дозволяв застосовувати комплексний підхід до питання глобалізації ЗМІ й аналізувати вплив транскордонних ЗМІ на міжнародні відносини в контексті загального процесу глобалізації, що вкрай важливо для дослідження цієї проблеми. Також у цьому науковому дослідженні було використано функціонально-структурний метод, за допомогою якого об`єкт вивчається як структура із взаємопов'язаними елементами, кожен з яких виконує певні функції. Разом із тим, дослідження потребувало застосування історичного методу, який давав можливість скласти хронологію глобалізації мас-медіа. Політологічний нормативно-ціннісний метод використовувався з метою оцінки значення для суспільства тих чи інших

політичних процесів, їхньої ролі в розвиткові соціуму. В емпіричному дослідженні міжнародних новин, що з'являлися в ефірі УТ-1, застосовувалися соціологічні методи спостереження - систематичне цілеспрямоване вивчення об'єкта, яке дає можливість отримати первинну інформацію у вигляді сукупності емпіричних тверджень, моніторингу, опитування думки та статистичного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

зроблене одна з перших у вітчизняній науковій думці дослідження причин викривлення подій у засобах масової комунікації, що показало комплексність процесу викривлення, який включає низку чинників від особистісного журналістського впливу до намагання зробити подію новинно-ціннісною;

проаналізовано наслідки втручання ЗМІ у сферу міжнародних відносин, що дозволило виокремити такі важливі для суб`єктів зовнішньополітичної діяльності наслідки, як часовий пресинг для політиків, залучення до прийняття рішень широкої громадської думки, ускладнення процесу прийняття політичних рішень через підвищену публічність;

всебічно досліджені процеси трансформації засобів масової комунікації у другій половині ХХ сторіччя та описані особливості сучасної міжнародної медіа-системи, зокрема перехід у цифровий вигляд, збільшення кількості та різноманітності ЗМІ, комерціалізація мас-медіа, дерегуляція сфери засобів масової інформації, зміна структури аудиторії, трансформація сприйняття та використання інформації тощо;

здійснено комплексний аналіз процесу глобалізації у сфері масових комунікацій та описано чотири складові глобалізації ЗМІ, а саме, технічну, політичну, культурну та економічну;

з`ясовано феномен впливу засобів масової комунікації на прийняття рішень, зокрема, політичних, який охоплює будування ментальних мап особистості, бажання комунікаторів справляти соціальний контроль, формування та презентацію громадської думки, легитимізацію рішень і дій тощо;

зроблено прогноз розвитку взаємовідносин системи масових комунікацій та зовнішньополітичних відомств, що показав, наприклад, збільшення значення “м`якої сили”, зникнення монополії еліти на продукування та розповсюдження транскордонної інформації, зростання публічності дипломатії, поширення віртуальної дипломатії і медіа-дипломатії, ускладнення процесу прийняття рішень у зовнішній політиці держав та інше;

дістало подальший розвиток питання функцій, що їх виконують ЗМІ щодо діяльності суб'єктів міжнародних відносин, зокрема описані функції: інформаційна, посередника, попереджувальна встановлення порядку денного;

вироблено деякі рекомендації для зовнішньополітичних відомств щодо діяльності при змінених “правилах гри” на міжнародному полі, наприклад, необхідність бути компетентним гравцем на інформаційному полі, пристосовуватися до нових технологій, використовувати “м`яку силу”;

складена хронологія глобалізації мас-медіа;

зроблено спробу визначити стан системи масової комунікації в Україні після здобуття нею незалежності та місце нашої держави у новій конфігурації світової масовокомунікаційної системи і у новому інформаційному та комунікаційному порядку, яка показала інформаційний дисбаланс, зштовхування першої, другої та третьої “хвиль” розвитку цивілізації, низький рівень прямого доступу вітчизняного масового реципієнта до інформації про зарубіжні події та транскордонних ЗМІ.

Практичне значення результатів. Узагальнення і результати дослідження дають змогу запропонувати низку рекомендацій щодо вироблення адекватної політики у сфері міжнародних відносин. Наприклад, результати здійсненного наукового дослідження можуть бути використані Міністерством закордонних справ України, зокрема, у впровадженні віртуальної дипломатії, у практичній діяльності Національного інституту стратегічних досліджень при Адміністрації Президента України, у роботі Державного комітету з питань інформації, телебачення та радіомовлення.

Матеріали цього дослідження було використано при розробці і проведенні семінарів з дисциплін “Інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики”, “Зв`язки з громадськістю”, що викладалися в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (2001-2002 рр.), семінарах з дисципліни “Інформаційна політика” та лекціях з дисципліни “Зв`язки з громадськістю”, що викладаються в Українській академії державного управління при Президентові України (2002 р.).

Апробація результатів дисертації. Положення і висновки дисертації доповідались на наступних наукових конференціях: Міжнародна наукова конференція “Україна в контексті процесів глобалізації: нові реалії та національна стратегія” (24-26 листопада 2001 р., м. Дніпропетровськ); Науково-практичні конференції, Інституту міжнародних відносин, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, (2000, 2001 рр., м. Київ); Сесія Curriculum Resource Center (CRC) “Мас-медіа та націоналізм”, Центральноєвропейський університет (15-27 березня 1999 р., м. Будапешт, Угорщина); Міжнародна наукова конференція “Мова і культура” (травень 2002 року, м. Київ); Літня школа “Глобалізація та міжкультурна комунікація” (7-27 липня 2002 року, м. Мінськ, Білорусія).

Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри міжнародних комунікацій та зв'язків з громадськістю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Публікації. Результати дослідження викладені в п`яти фахових статтях, вміщених у фахових наукових виданнях та збірках матеріалів наукових конференцій.

Структура дисертації. Структурно дисертація складається з переліку скорочень, вступу, трьох розділів, десяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури та додатку. Загальний обсяг становить 153 сторінки. Список використаних джерел і літератури включає 304 найменування, в тому числі 198 англійською мовою, і займає 26 сторінок.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, наукове значення праці, сформульована робоча гіпотеза, визначено мету та завдання, а також об`єкт та предмет дослідження. Також аргументовано доцільність застосування системного та функціонально-структурного методу, використання історичного методу, методу гіпотези та припущення, нормативно-ціннісного методу, а також соціологічних методів спостереження, моніторингу, опитування думки та статистичного аналізу. Відображено наукову новизну, практичне значення та апробацію отриманих результатів.

У першому розділі - “Концепція становлення інформаційного суспільства у контексті феномену глобалізації” - проаналізовано здобутки зарубіжної та вітчизняної наукової думки з вказаної проблеми та охарактеризовано сучасні феномени інформаційного суспільства і глобалізації.

Нині відбувається якісний перехід до інформаційного суспільства, для котрого властиві розвиток інформаційних та комунікаційних технологій, транскордонних каналів комунікації, медіалізація суспільного життя, створення глобальної інформаційної інфраструктури та комунікативних систем з миттєвою передачею інформації при одночасному зростанні значення інформації у багатьох сферах життєдіяльності людини, інформаційна економіка. Зміни, пов'язані з переходом до інформаційного суспільства, є парадигмальними і диктують для всіх країн необхідність структурного облаштування. Інформаційне суспільство набагато більш конкурентне, менш централізоване. Будь-які групи можуть отримувати різноманітну інформацію за допомогою доступної широкому загалу інформаційної техніки, набагато більше людей задіяні в галузі оброблення, зберігання та розповсюдження інформації. В інформаційному суспільстві існує розвинута світова комунікаційна мережа, яка створює кіберпростір і впливає на діяльність національних урядів.

Інформація дедалі більше відіграє роль “світового” фактора військової галузі, економіки, культури, міжнародних відносин, вирішального чинника впливу на життя спільнот. Усвідомлюючи важливість пристосування до нових реалій, різні дослідники пропонують стратегії розвитку та адаптації. Отже, йдеться про те, що ми є свідками формування суспільства з такими невідомими досі параметральними характеристиками, що дають можливість для здійснення глибинних якісних перетворень.

Однією з основних характеристик нової парадигми постіндустріального суспільства є глобалізація, яка характеризує зростання взаємозалежності та взаємовпливу різних частин світу. Деякі дослідники називають глобалізацію об'єктивним процесом, спричиненим початком революції в інформаційних технологіях, яка стала можливою після подолання бінарного протистояння світової капіталістичної та комуністичної систем. В політичному сенсі глобалізація втілюється у зростанні взаємозалежності зовнішніх політик різних країн, збільшенні взаємопов'язаності внутрішньої та зовнішньої політик. Хоча можна сказати, що глобалізація охоплює не весь світ, оскільки країн “третього світу” вона суттєво не торкнулася, однак зазначене явище є могутнім чинником нинішніх змін. З морально-оціночного погляду, глобалізація є суперечливим явищем. З одного боку, єдність світу заохочує обмін інформацією, порозуміння і запобігає війнам, економічна інтернаціоналізація сприяє поширенню міжнародного розподілу праці. З іншого - глобалізація несе з собою культурний імперіалізм, економічну залежність слаборозвинутих країн від високорозвинутих, обмежує свободу прийняття рішень керівних кіл країн, що розвиваються. Глобалізація ускладнює процес прийняття рішень, оскільки постала потреба враховувати стан зовнішнього світу та зовнішні інтереси, що особливо помітно під час різноманітних конфліктів, коли виносити оптимальні рішення потрібно оперативно. Можна сказати, що глобалізація гомогенізує в собі слабкі локальності й активізує сильні локальності, стимулюючи їх внутрішню креатосферу.

У другому розділі - “Масові комунікації як чинник процесу глобалізації” - здійснюється аналіз системи сучасних засобів масової комунікації як чинника глобалізації. Засоби масової комунікації можуть справляти усвідомлений ідеологічний вплив. Це нагадує часто цитований вислів першого глави Бі-Бі-Сі Дж. Рейта: “Новини - ударні війська пропаганди”. Проте навіть у державних засобах масової інформації урядова “пропаганда” може контрастувати з власними намаганнями ЗМІ втілювати свою соціальну місію. Навіть аналізуючи телебачення, яке має репутацію об'єктивного медіа на відміну від преси через свою візуальність (глядач може сказати “я бачив це на власні очі”), багато дослідницьких праць спрямовано на “демістифікацію” цієї об'єктивності, тобто демонстрацію телевізійної ангажованості та аналізу причин і наслідків цієї заангажованості. Можна сказати, що телебачення відіграє собливу роль у формуванні зовнішньої політики: якщо воно втручається, то справляє такий вплив на події і рішення, який перевищує вплив інших ЗМІ. Зміни у реальному політичному житті міжнародної спільноти, спричинені засобами масової комунікації, називаються “ефектом Сі-Ен-Ен”.

Телебачення створює інтерес і формує громадську думку про події, які відбуваються за кордоном, насамперед, у масової публіки. Правляча еліта більше покладається на прямі канали інформації і менш схильна змінювати свою думку під впливом медіа. Телебачення, коли воно починає цікавитися якимось міжнародним питанням, створює довкола нього новий вид учасників - людину масову.

Проте не можна стверджувати, що висвітлення подій в засобах масової комунікації не впливає на осіб, які приймають рішення. Мас-медіа справляють значний вплив на політику через те, що вони регулярно та швидко представляють політично важливу інформацію великій аудиторії. Ця аудиторія включає як політичні еліти й відповідальних людей, так і велику кількість пересічних громадян, чия політична діяльність спорадична і сформована інформацією з тих же мас-медіа. Вплив медіа часто залежить від політичної ситуації і схильності офіційних осіб діяти так, а не інакше.

Загальноприйнятною є думка, що вплив ЗМІ позначається в основному на перших стадіях розгортання політичної ситуації, коли події надають обрис й оціночну атрибуцію. Коли ж подія більш-менш визначена, засоби масової комунікації справляють вже набагато менший вплив.

Таким чином, з погляду суб'єктів міжнародних відносин засоби масової комунікації виконують у суспільстві такі головні функції: інформаційну (функція посередника), тематизації (встановлення порядку денного), надання/не надання підтримки політичним рішенням (створення консенсусу), демонстрації політичної активності при відсутності політичних дій, попереджувальну функцію, функцію створення національної ідентичності.

У дисертаційному досліджені було також проаналізовано причини викривлення подій у новинному жанрі ЗМІ, головна з яких - намагання надати їм більшу новинну цінність. Серед інших причин викривлення - організаційне викривлення, журналістський взаємовплив, особистісний фактор, зовнішній вплив, технологічна детермінанта, ідейна основа журналістики як соціальної місії, участь у грі, економічний пресинг.

Як показує аналіз, наслідки втручання засобів масової комунікації, зокрема викривлення подій, для міжнародних відносин: 1) завдання порядку денного, який впливає на увагу та діяльність політиків, 2) спрощення ситуації, 3) створення часового пресингу для політиків, 4) демістифікація/містифікація публічної постаті, 5) справляння усвідомленого ідеологічного впливу, 6) створення навколо події нового учасника - людину масову.

Формулюючи висновки другого розділу дослідження, виділимо такі особливості сучасної міжнародної медіа-системи: 1) зростання інновацій у сфері комунікативних технологій, 2) глобалізація, 3) перехід у цифровий вигляд (диджиталізація), 4) збільшення кількості та різноманітності, 5) зростання доступу до інформації та можливості комунікувати зі світом, 6) перехід від етатизму до приватної ініціативи та комерціоналізму, 7) дерегуляція, 8) зміна структури аудиторії, трансформація сприйняття і використання інформації через доступність транскордонних каналів комунікації, 9) виникнення глобальної космополітичної (транснаціональної) культури.

У третьому розділі - “Суб'єкти міжнародних відносин в інформаційному полі глобалізованого суспільства” - проаналізовано, як під впливом кардинальних змін, котрі втілюють перехід до інформаційного суспільства, розвиток нових медіа, змінюються і правила гри у сфері сучасної дипломатії. Лишилася незмінною сутність дипломатії - мистецтва взаємно узгоджувати інтереси різних держав з метою зміцнення міжнародного співробітництва, запобігання конфліктам, тому повідомлення з преси ніколи не зможуть замінити дипломатичне листування. Проте існують нові тенденції в розвитку світової дипломатії: прискорення темпу дипломатії, відкривання колись щільно зачинених для широкого загалу двері. Твердження, що сильний завжди має рацію, залишиться ціннісно-вірним, але силу тепер великою мірою визначатиме інформаційна складова. Нівелюється урядова монополія на інформацію. Спостерігається перевага “м`якої сили” - такого підходу до дипломатії в інформаційний вік, який забезпечує реалізацію інтересів за допомогою сили переконання, що складається з розповсюдження ідей, цінностей, норм, законів та культурних компонентів. Відбувається перехід від жорсткої інформаційної ієрархії до інформаційного зрівняння. Міжнародні відносини вже не є ексклюзивною прерогативою зовнішньополітичних відомств, у кожної країни тепер багато “представників на міжнародній арені”. Сили набирають також “віртуальна дипломатія” та “медіа-дипломатія”. “Гарячі” новини стають відомими у той момент, як вони відбуваються і, через те, що політики не можуть не зреагувати на презентовану медіа кризу, це змушує офіційних осіб реагувати швидко, створює часовий пресинг і нормальний дипломатичний хід речей стає пришвидшеним та викривленим. Також відбувається ускладнення розвитку зовнішньої політики держав через те, що ЗМІ розширюють масштаб цілей та критеріїв, які використовуються для політичних рішень шляхом введення недержавних факторів.

Отже, існує необхідність особливої уваги держави до інформаційного забезпечення своїх інтересів. Дипломатам слід навчитися спілкуватися з більш широкою аудиторією. Важливо не дозволити короткостроковим тактичним вигодам взяти верх над довгостроковими стратегічними - довіри до джерела інформації, іміджу країни.

Україна, що була слабо інтегрованою у міжнародну інформаційну сферу до розпаду Радянського Союзу, після здобуття незалежності спромоглася стрімко глобалізуватися й адаптуватися до нових умов. Україну нині можна назвати медіа-суспільством і частиною “глобальної мережі” так само, як і більшість країн світу, особливо щодо суспільної еліти. Зараз у нашої держави є можливість перестрибнути через певні етапи розвитку людства, відразу ставши частиною інформаційного суспільства. Основними проблемами України у відповіді на виклики, що їх кидає глобалізація всім державам, - залучення до процесів широких кіл, консолідування на грунті важливості й необхідності здійснення переходу до інформаційного суспільства як неодмінної запоруки поступу, отже, підвищення якості життя.

Аналіз основних тенденцій розвитку інформаційних систем сучасності засвідчує глобальних характер їхнього впливу на динамічний процес поступу людства. Звичайно, це водночас спричинює і появу низки нових проблем, пов`язаних з формуванням якісно іншого типу суспільств - інформаційних. При цьому простежується й певна закономірність щодо можливостей адаптування різних країн до нових історичних викликів. Україна в цьому сенсі змушена долати значно більшу смугу перешкод, аби не втратити темпів просування до стратегічної мети - становлення власного інформаційного суспільства.

Висновки

інформаційний комунікація глобалізація суспільство

1. Засоби масової комунікації реалізують такі основні функції в контексті діяльності суб'єктів міжнародних відносин: 1) інформаційну; 2) донесення повідомлення до реципієнта та сигналювання іншим націям про прийняті політичні рішення (функція посередника); 3) тематизації або встановлення порядку денного; 4) надання/не надання підтримки політичним рішенням (створення консенсусу); 5) демонстрації політичної активності при відсутності дій; 6) попереджувальну функцію; 7) встановлення соціальних норм та функцію соціалізації або соціального навчання; 8) персоналізації політики; 9) створення національної ідентичності.

2. Особливості сучасної міжнародної медіа-системи: 1) швидке зростання інформаційних технологій; 2) інтернаціоналізація; 3) перехід у цифровий вигляд; 4) збільшення кількості та різноманітності ЗМІ; 5) комерціалізація мас-медіа; 6) дерегуляція сфери засобів масової інформації; 7) зміна структури аудиторії; 8) трансформація сприйняття та використання інформації; 9) виникнення глобальної космополітичної (транснаціональної) культури; 10) зростання ролі міжнародних новинних агенцій у роботі ЗМІ; 11) комп'ютеризація; 12) зростання впливу мас-медіа на національні та міжнародні політичні події; 13) створення мереж; 14) реорганізація збереження інформації і систем запиту на базі формування інформаційної інтерактивності.

3. Глобалізація масової комунікації грунтується на таких складових, як технічна (можливості недорого та якісно передавати інформацію в інші країни), політична (впровадження та зростання транснаціональних інформаційних сервісів, укладення міжнародних договорів у сфері масових комунікацій, існування транснаціональних корпорацій, які володіють та контролюють ЗМІ), культурна (глобальне розповсюдження масової культури “найменшого спільного знаменника”) та економічна, котрі набувають нової ролі у процесі її становлення.

4. Засоби масової інформації впливають на реальні рішення у сфері міжнародної політики через: 1) ментальні мапи; 2) конструювання ідентичності; 4) соціальний контроль (функція соціалізації та нормативно-ціннісна функція); 5) участь у подіях, які висвітлюють ЗМІ, або спостерігання за ними (теорія участі); 6) легітимізацію політичних рішень та дій; 7) формування та репрезентацію громадської думки, в тому числі міжнародної; 8) медіа-дипломатію.

5. Одним з важливих елементів міжнародної масовокомунікаційної системи, який справляє вплив на розвиток міжнародних відносин, є новина. Презентуючи подію, новина, однак, викривляє її. Причини викривлення події у новинному жанрі ЗМІ різні: 1) намагання надати події більшої новинної цінності (основна причина викривлення події у ЗМІ); 2) організаційне викривлення; 3) журналістський взаємовплив, особистісний фактор; 4) зовнішній вплив; 5) часовий пресинг для журналістів; 6) технологічна детермінанта; 7) соціальне місіонерство журналістики; 8) економічний пресинг.

6. Викривлення подій у новинному дискурсі позначаються на стані розвитку міжнародних відносин, зокрема, таким чином: 1) задається порядок денний, який впливає на увагу та діяльність політиків; 2) ситуація подається спрощено; 3) створюється часовий пресинг для політиків; 4) відбувається демістифікація або, навпаки, містифікація публічного діяча; 5) свідомо або несвідомо справляється певний ідеологічний вплив, 6) навколо події створюється новий учасник - людина масова, який відображається у громадській думці.

7. Під впливом змін, які втілюють перехід до інформаційного суспільства, змінюються й самі правила гри у сфері сучасної дипломатії. Аналіз показує такі тенденції: 1) збільшення значення “м`якої сили” - такого підходу до дипломатії, який забезпечує реалізацію інтересів за допомогою переконання, розповсюдження ідей, цінностей, норм, законів та культурних компонентів; 2) зниження державного контролю над зовнішньополітичною інформаційною діяльністю, її децентралізація; 3) доступність зовнішньополітичної інформації широким колам громадян, зникнення монополії еліти на продукування та розповсюдження транскордонної інформації; 4) зростання публічності дипломатії; 5) перехід від жорсткої інформаційної ієрархії до інформаційного зрівняння, коли багато акторів, у тому числі неурядових, стають “представниками держави на міжнародній арені”; 6) поширення віртуальної дипломатії і медіа-дипломатії; 7) часовий пресинг; 8) ускладнення розвитку зовнішньої політики держав через те, що ЗМІ вводять нових акторів у зовнішньополітичний процес, постійно додають нову інформацію, розширюють масштаб цілей та критеріїв, що використовуються для політичних рішень шляхом введення неполітичних (наприклад, екологічних або етичних) факторів до ситуації, яка розглядається. Виникає потреба приділяти особливу увагу до інформаційного забезпечення державних інтересів, керувати ЗМІ; необхідність бути самостійним компетентним гравцем на інформаційному полі (для чого потрібно освоювати нові інформаційні технології, наприклад, Інтернет). Можна сказати, що інформаційні технології та глобальні інформаційні системи вирішально впливають на процес поступу і інформаційна складова великою мірою визначає сьогодні силу держави. І все ж таки, вплив медіа великою мірою залежить від політичної ситуації та схильності офіційних осіб діяти відповідним чином.

8. Хоча українська еліта є включеною в глобальну інформаційну інфраструктуру, і комунікаційні технології в Україні стрімко розвиваються, український масовий реципієнт має невеликий доступ до транскордонних ЗМІ. Через фінансовий пресинг в Україні панує низький рівень прямого доступу до міжнародної інформації також і для засобів масової інформації, тому абсолютна більшість українських ЗМІ користується матеріалами, які отримуються з міжнародних інформаційних агенцій. Стосовно перспектив переходу до інформаційного суспільства, можна сказати, що в Україні співіснують перша, друга та третя “хвилі” розвитку цивілізації, і це вже оптимістична перспектива. Водночас у нашій країні спостерігається “культурний імперіалізм” - переважання імпорту культурних продуктів. Україні сьогодні необхідно звернути особливу увагу на інформаційне забезпечення своїх інтересів та активніше включатися у світовий інформаційний простір.

Список опублікованих праць автора за темою дисертації

Ваганова О.В. Міжнародні телевізійні новини як елемент міжнародних відносин // Актуальні проблеми міжнародних відносин (Інститут міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка). - 2000. - Вип. 22 - Ч. 2. - С. 229 - 235.

Ваганова О.В. Мас-медіа: на шляху глобалізації // Вісник міжнародних відносин, Київський національний університет ім. Т. Шевченка . - 2001. - Вип. 21-24. - С. 158 - 161.

Ваганова О.В. Зміна “правил гри” у царині міжнародних відносин від впливом переходу до медіа-суспільства // Актуальні проблеми міжнародних відносин (Інститут міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка). - 2001. - Вип. 28. - Ч. 2. - С. 229 - 236.

Ваганова О.В. Інтеграційні процеси у сучасному європейському телебаченні // Актуальні проблеми міжнародних відносин (Інститут міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка). - 2002. - Вип. 33 - Ч. 2. - С. 243 - 245.

Ваганова О.В. Україна в світовому культурно-інформаційному дисбалансі // Світова цивілізація і міжнародні відносини. - 2002. - №1 (3). - С. 148 - 152.

Размещено на Allbest.ru