Суспільно-політична діяльність Конгресу українців Канади

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

УДК 323.13(=161.2)(71)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Суспільно-політична діяльність конгресу українців канади

Спеціальність 23.00.02 - політичні інститути та процеси

БАЛИЦЬКА Юлія Олегівна

Чернівці - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі міжнародних відносин факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат політичних наук, доцент

Макар Віталій Юрійович,

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича, доцент кафедри міжнародних відносин

Офіційні опоненти: член-кореспондент НАН України,

доктор історичних наук, професор

Євтух Володимир Борисович,

Національний педагогічний університет

імені М. П. Драгоманова,

директор Інституту соціології, психології та управління

кандидат політичних наук

Богатирець Валентина Вікторівна,

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича, доцент кафедри

сучасних іноземних мов та перекладу

Захист відбудеться “30” жовтня 2009 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.03 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012 м. Чернівці, вул. Кафедральна, 2, корп. 14, ауд. 18.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58012 м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Автореферат розісланий 28.09.2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради П.М. Катеринчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

канада українець консолідація інтерес

Актуальність теми. Українська спільнота Канади зуміла позитивно інтегруватися в іноетнічне суспільство країни, водночас зберегти свою самобутність та виступити надійним партнером України у провадженні внутрішніх демократичних реформ та вдосконалень зовнішньополітичних позицій. Успішність канадських українців зумовлена активною громадсько-політичною самоорганізацією, де провідну роль відіграє Конґрес українців Канади - представник інтересів більшості українців Канади.

КУК виник у 1940 р. на тлі внутрішнього протистояння однодумців, які з різних причин відмовлялися працювати під одним проводом. Втім, вимоги воєнного часу та ситуація в Україні примусили суперників відкинути давні суперечки, найголовніше - амбіції, та об'єднати сили в рамках єдиної структури КУК. Це стало яскравим прикладом українського вміння домовлятися та ставити інтереси суспільства вище індивідуальних, адже сучасна ситуація свідчить, що досвід консолідації корисний всім українцям: як в діаспорі, так і в Україні.

Актуальність проведеного дослідження полягає також у важливості наукового вивчення стратегій суспільно-політичної діяльності, які вивели КУК на провідні позиції в канадському суспільстві. З дня свого заснування КУК відразу знайшов спільну мову з федеральним урядом, що дозволило йому поступово порушувати навіть найгостріші проблеми українців Канади. Приємно, що й канадський уряд охоче співпрацює з КУК, визнаючи його речником українських інтересів. Разом з тим, важливим було вивчення процесу співіснування різних хвиль українсько-канадської імміграції в рамках однієї структури, та проблеми зміни поколінь, які регенерувалися в пріоритетах суспільно-політичної діяльності КУК.

Багатогранна діяльність КУК примусила автора звернути увагу на найгостріші проблеми канадських українців, які лягли в основу стратегічного планування напрямів функціонування КУК. Роль і місце КУК у реалізації українських потреб свідчить про дієвість його механізму, який потребує глибокого аналізу та вивчення.

Поряд з внутрішніми проблемами, резолюції КУК визначають й зовнішні пріоритети, спрямовані на підтримку становлення демократичної моделі українського суспільства в Україні. Працюючи в середовищі, де демократичні засади є основою функціонування держави, досвід КУК є надзвичайно корисним для суспільно-політичних лобістських груп у реалізації демократичних змін, спрямованих на покращення життя українського суспільства.

Втім, обґрунтована актуальність порушеної проблематики, не привернула особливої уваги дослідників діаспори і, на жаль, залишилися поза інтересом вітчизняних науковців, що й зумовило відсутність спеціальної історіографії з питань суспільно-політичної діяльності КУК. Системі КУК та деяким аспектам його праці присвячені лише окремі розділи комплексного вивчення історії українців Канади, або ж публікації безпосередніх учасників КУК, котрі, безперечно, не відзначаються цілковитою об'єктивністю. Все це актуалізує запропоноване авторкою дослідження, ґрунтоване на всебічному вивченні першоджерел проблеми та неупередженому аналізі досягнутих ним результатів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження безпосередньо пов'язаний із планом теоретичної розробки суспільно-політичних, регіональних та етнонаціональних проблем в Україні та світі, який здійснюється кафедрою міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (номер держреєстрації 0107U001235).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у комплексному дослідженні суспільно-політичної діяльності КУК у динаміці змін пріоритетів українства Канади. Для досягнення поставленої мети авторка визначила наступні завдання:

- прослідкувати передумови та процес консолідації українців Канади;

- означити етапи становлення КУК як представницького інституту інтересів українства;

- охарактеризувати організаційну систему КУК та основні принципи його функціонування;

- дослідити суспільно-політичну діяльність КУК у представництві та захисті українських інтересів перед урядом та суспільством Канади;

- дати об'єктивну оцінку ефективності роботи КУК у вирішенні найгостріших проблем українців Канади;

- розкрити стратегічну діяльність КУК у покращенні україно-канадського міждержавного діалогу;

- вивчити суспільно-політичну та культурну діяльність КУК у формуванні позитивного іміджу України;

- з'ясувати внутрішні недоліки функціонування КУК та спробувати спрогнозувати шляхи їх вирішення.

Об'єктом дослідження виступає українська етнічна спільнота Канади як елемент багатонаціонального канадського суспільства.

Предметом дослідження є суспільно-політична діяльність Конґресу українців Канади.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють 1938 - 2008 рр. Нижня межа зумовлена початком переговорного процесу засновників КУК щодо консолідації українства Канади та формування єдиного представницького осередку. Верхня межа зумовлена останнім візитом президента України В. Ющенка до Канади у травні 2008 р., під час якого представники КУК провели ряд важливих переговорів з президентом та визначили головні проблеми, які лягли в основу нового курсу діяльності КУК.

Методологічною основою стало поєднання декількох підходів і принципів. Насамперед, використовувались загальні принципи наукового пізнання - об'єктивність, історизм, взаємозв'язок загального і конкретного, комплексне вивчення проблеми. В основі дисертаційного дослідження поєднано використання загальнонаукових та емпіричних методів. Із категорії загальнонаукових автором засновано системний підхід, структурно-функціональний аналіз, порівняльний та історичний методи. Системний підхід дозволив комплексно вивчити систему КУК як єдине ціле з узгодженим функціонуванням усіх його складових. Згідно даного підходу вдалося встановити єдність закономірно розташованих і взаємопов'язаних елементів, якими є вертикаль функціонування складових КУК, а також цілісність, структурність, функціональність, взаємозв'язок із зовнішнім середовищем, яким є поліетнічне суспільство Канади, ієрархічність складових, котрі формують систему його самоорганізації. Сутність КУК як системи полягає в його структурі, однак самореалізація відбувається в його функціях. Це дозволило розглядати КУК як структурно-функціональну цілісність, в якій кожний елемент (організації, щотрирічні з'їзди, локальні ради, відділення, виконавчі комітети) має певне функціональне призначення, яке має узгоджуватися із загальними цілями КУК в цілому. Метод порівняння дозволив сформувати чітку відмінність КУК, як багатоскладового координаційного органу без одноосібного членства і з широким спектром завдань, від односкладового об'єднання, яке формується індивідуумами і здебільшого працює у вузькому напрямку конкретних ідей. Вдалося виокремити переваги та недоліки функціонування КУК у порівнянні з громадсько-політичним об'єднаннями інших етнічних спільнот Канади. Досліджуючи суспільно-політичну діяльність КУК, автор намагався дотримуватися хронології розвитку подій та формувати поетапність вирішення поставлених задач, для чого застосовував історичний метод. Саме це дозволило відтворити ретроспективу діяльності КУК та зберегти логічний розвиток подій. Емпіричні методи дослідження полягали у використанні статистики, вивченні документів та методі інтерв'ю, що дало змогу комплексно дослідити визначені автором завдання ґрунтуючись на першоджерелах та об'єктивних даних.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дане питання є недослідженим у вітчизняній суспільствознавчій науці і лише побіжно розглядається канадськими дослідниками українського походження. Відтак, дисертаційне дослідження є першою в Україні спробою комплексного вивчення функціонування та діяльності речника інтересів більшості українців Канади - КУК. У межах виконаного авторкою дослідження одержано низку результатів, які окреслюють наукову новизну:

§ науково обґрунтовано тезу про те, що формування КУК є очевидним явищем самоідентифікації української спільноти в Канаді як етнокультурного елементу, що прагне до самозбереження;

§ зазнали подальшого вивчення передумови та процес творення КУК з точки зору проблемності консолідаційних процесів;

§ на науковому рівні визначено основні завдання та принципи діяльності КУК, які формують його стратегію функціонування;

§ у дисертації вперше класифіковано структурні елементи КУК за напрямками суспільно-політичної діяльності;

§ у дослідженні вперше виокремлено та проаналізовано етапи змін пріоритетів роботи КУК під впливом суспільно-політичних перетворень у державних системах України та Канади;

§ здійснено науковий аналіз наявних проблем всередині КУК та спрогнозовано шляхи їх подолання.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані у дисертації результати та матеріли дослідження можуть бути використані при створенні спеціальних державних та громадських програм які регулюватимуть розвиток взаємовідносин України з її діаспорою, зокрема з її громадсько-політичними представниками. Досвід консолідації сил у складні для спільноти часи міг би стати суттєвим прикладом реалізації поставлених завдань шляхом нівелювання особистих амбіцій для всього українського суспільно-політичного життя. Практична реалізація зроблених висновків та рекомендацій може бути корисною у роботі державних та недержавних органів у справах національностей та міграції. Зроблені узагальнення та висновки можуть використовуватися у науково-дослідницькій роботі, створенні підручників, навчальних посібників, читанні спецкурсів з діаспорознавства та канадознавства.

Апробація результатів дослідження. Дисертацію обговорено на засіданнях кафедри міжнародних відносин факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Основні результати та окремі положення дисертації викладені у доповідях автора на міжнародних конференціях: IV Конґрес польських канадознавців (Польща, Пулави, квітень 2007 р.); VI міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих вчених „Шевченківська весна” (Україна, Київ, березень, 2008 р.); III міжнародний з'їзд молодих канадознавців (Румунія, Бая-Маре, квітень 2008 р.); IV міжнародна наукова конференція “Українство у світі: Україна є там, де живуть українці” (Україна, Чернігів, 2008 р.); II Конгрес „Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті” (Україна, Львів, червень 2008 р.); III Міжнародна наукова конференція „Українська діаспора: проблеми дослідження” (Україна, Острог, вересень 2008 р.); XVII Європейський семінар аспірантів-канадознавців (Ірландія, Дублін, жовтень 2008 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлені у семи публікаціях, п'ять з яких входять до переліку фахових видань ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, поділених на підрозділи, висновків та списку використаних джерел (332 найменування). Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 213 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної теми, ступінь її наукової розробки, окреслені мета і завдання, предмет та об'єкт дослідження, сформульовано методологічну основу дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, охарактеризовано зв'язок дисертації з науковими програмами та темами, апробацію результатів дослідження, структуру роботи.

У першому розділі “Теоретичні аспекти та стан наукової розробки проблеми” здійснено аналіз джерел і літератури з обраної проблематики дослідження. Систематизована джерельна база, подана класифікація джерел, що стали основою для написання дисертаційної роботи.

Проблематика дослідження охоплює досить тривалий період історії української діаспори в Канаді. Однак, не зважаючи на широкі хронологічні рамки дослідження та зацікавленості дослідників у проблемі канадознавства, слід зазначити про відсутність спеціальних історіографічних робіт, присвячених вивченню суспільно-політичної діяльності КУК та особливостям його структурної організації. Водночас, існує значна кількість досліджень, які порушують питання пов'язані з діяльністю КУК, або ж побіжно згадують про його роль в історії української діаспори Канади.

Досліджуючи проблему формування КУК та специфіку його суспільно-політичної діяльності, автор систематизувала історіографію у три великі групи:

- перша - праці, які розглядають національну та етнічну ідентичність, прагнення етнічних груп до збереження самобутності, що виражається у формуванні суспільно-політичних об'єднань для захисту своїх інтересів в іноетнічному середовищі. Дана група визначає теоретичний аспект дослідження проблематики;

- друга - роботи, які досліджують історію поселення та проблеми суспільно-політичної і культурної інтеграції українців у поліетнічне суспільство Канади, де основним предметом вивчення виокремлюється українська діаспора Канади, а заснування та діяльність КУК розглядається як невід'ємна складова її загальної історії;

- третя - дослідження окремих аспектів життєдіяльності українства Канади, які вирізняють роль КУК у вирішенні конкретних проблем.

У першому підрозділі „Теоретичні засади дослідження” автор зосередив увагу на вивченні проблеми виникнення етнокультурних об'єднань, які стають наслідком самоідентифікації окремих етнічних спільнот країни, в даному випадку поліетнічної Канади. Специфіка КУК полягає в тому, що метою українського самовизначення був прояв лояльності країні проживання, водночас, відданість традиціям країни походження. Відтак, автор з'ясовує особливості національної та етнічної ідентичності, які є рушійними елементами консолідації окремих груп всередині іноетнічного середовища. В даному контексті фундаментальними теоретичними дослідженнями можна назвати праці професора Лондонської школи економіки, провідного фахівця з питань виникнення й розвитку націй і націоналізму Е. Сміта, особливо цікавим є його аналіз впливу етнічного самовизначення націй на суспільно-політичне життя країн. Дослідник зосередив увагу на ідейних цінностях, що спонукають етнічні групи до самоідентифікації, зокрема націоналізм та релігійні переконання вказує як першопричини таких процесів. Аксіома етнічної групи полягає в її постійному прагненні до колективної солідарності, яка виражається у політичних прагненнях, основаних на ідеології полікультурності та самоідентифікації. Теоретичні вивчення проблематики етнічного самовизначення доповнені збіркою наукових публікацій канадських дослідників, виданою під редакцією К. Джеймса та А. Шада, котрі зосередилися на аналізі досвіду Канади у вирішенні проблем ідентичності, зіткнення рас, етнічностей та мов. Слід згадати добірку наукових публікацій канадських дослідників, редаговану професором Карлтонського університету - Д. Карментом та директором Центру військових і стратегічних досліджень університету Калгарі - Д. Беркусем, де вони зазначають, якщо певна етнічна спільнота зуміла створити ефективний представницький орган, то вбільшості, її внутрішні та зовнішні потреби будуть почуті, як у випадку українців. У дослідженні проблематики формування та суспільно-політичної діяльності КУК, автор також послуговувався поняттями інтеграція та канадизація, широко досліджені професором А. Лоувером. Процес самореалізації етнічних груп у вертикальному вимірі досліджує Д. Портер, який фокусує увагу на кореляції міграційних процесів, разом із формуванням етнічних самобутностей, та класовою структурою і називає її вертикальною мозаїкою. У теоретичній частині дослідження автор розглядає ще один аспект, який впливає на дослідження проблематики суспільно-політичної діяльності КУК як представника інтересів української спільноти Канади, а саме: принципи на яких основана політика держави їх проживання. Унікальність канадської держави полягає в контраверсійному поєднанні ліберально-демократичних цінностей з етнічною ідентичністю. Більш того, на думку професора філософії університету Квінз у Кінгстоні В. Кимлічки, права національних меншин не суперечать лібералізму і його ідеалам особистої свободи та соціальної рівності. Дослідник виокремлює поняття колективні права, розуміння якого стало важливим при визначенні правового поля ведення діяльності представницького органу українців, яким є КУК. Розгляд теоретичних основ дослідження був би неповним без аналізу внеску вітчизняних науковців. Першочергово, автор згадує монографію В. Євтуха, де київський науковець проводить порівняльне дослідження етносоціальних концепцій США і Канади, де виділяє три типи концепцій: асиміляційні, плюралістичні та сепаратистські. В нашому дослідженні уважніше розглядається плюралістичний тип, який декларує розвиток в рамках одного етнополітичного організму множини етнонаціональних структур (націй, національних меншин, етнічних і іммігрантських груп) та їх взаємодію на рівних правах. Цікавим є також міждисциплінарний підхід російських та українських вчених етнологів, поєднаний у науковому збірнику праць Етнологія в США і Канаді, де наведено ряд визначень та узагальнень з етнологічних досліджень, зокрема етнічна група та етнічна організація.

Розглядаючи другу групу праць, які складають основу дослідження порушеної автором проблематики, слід зазначити, що українська діаспора Канади, як предмет наукового студіювання вітчизняних дослідників, виокремилася порівняно недавно, тому досі залишається недостатньо вивченою. Більшою мірою проблема досліджена науковцями Канади - здебільшого вихідцями з України. За визнанням багатьох дослідників україно-канадської проблематики фундаментальними у цьому напрямку є праці канадського історика М. Марунчака. Окремим розділом суспільно-політична діяльність КУК розглядається в публікаціях сенатора українського походження П. Юзика. У співавторстві з І. Теслею фокусує увагу на суспільно-культурній діяльності КУК. Важливими у дослідженні передумов та процесу заснування КУК є публікації канадського дослідника, професора Манітобського університету О. Ґеруса, який детально описуює процес та умови творення КУК, де виокремлюються окремі погляди учасників об'єднання на майбутнє цієї надорганізації.

Процес заснування КУК та його суспільно-політична діяльність є невід'ємною частиною комплексного дослідження історії українського поселення в Канаді, а відтак значна частина праць канадських дослідників українського походження присвячені окремим елементам структури КУК чи певному періоду його діяльності. Тут варто виокремити праці Л. Білецького, В. Дарковіча, М. Боровика, Дж. Сирніка. Важливий внесок у розвиток порушеної проблематики здійснили власне представники КУК. Їх публікації містять досить суб'єктивні бачення щодо структури та суспільно-політичної діяльності Конґресу, проте без вивчення цих праць дослідження було б неповним. Особливої уваги заслуговують праці Ю. Стечишина, В. Свистуна та В. Вериги.

Слід звичайно ж згадати вітчизняних дослідників, які тривалий час здебільшого побіжно згадували про існування КУК і не виокремлювали його як окремий елемент історії українців Канади. Втім, про діяльність КУК в рамках політики багатокультурності Канади згадується у роботах В. Євтуха та О. Ковальчук, про лояльність КУК канадській політиці у Другій світовій війні згадується в колективній праці Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР, Канадського товариства українських робітничих досліджень та Товариства культурних зв'язків з українцями за кордоном - Українські канадці в історичних зв'язках із землею батьків, виданій на честь 100-річчя прибуття перших українських поселенців до Канади. Значного розвитку канадознавство набуло в Чернівецькому університеті, яке знайшло відображення у міждисциплінарних дослідженнях - істориків, політологів та педагогів. У комплексі вивчень багатогранних сторін українського життя в Канаді чернівецькі науковці виконали понад десять кандидатських дисертацій, серед них П. Катеринчук, І. Макух-Федоркова, В. Макар, Т. Лупул, Г. Федуняк. Соціально-економічні умови розвитку Канади та вплив на них імміграції вивчена О. Сичем у докторській дисертації. Крім досліджень у галузі політичних та історичних наук, у Чернівецькому університеті захищена докторська дисертація з педагогічних наук І. Руснаком.

Третя група історіографії представлена дослідженнями окремих аспектів життєдіяльності українства Канади, які вирізнять роль КУК у вирішенні конкретних проблем. Гостро постала для українців Канади проблема визнання федеральним урядом подій інтернування в роки Першої світової війни, яка довгий час не знаходила свого вирішення і належного дослідження. Сьогодні, вивченню даної проблематики присвячено ряд публікацій українців діаспори. Значення діяльності КУК у визнанні урядом вини перед інтернованими українцями відображено на сторінках видань Л. Луцюка, Б. Кордана, К. Маговскі. Одним з основних завдань, що призвело до об'єднання КУК було допомогти Канаді мобілізувати зусилля у Другій світовій війні. Відтак, у дослідженнях Т. Примака, Н. Гілмера, вже згаданих Б. Кордана та Л. Луцюка досліджується роль українських добровольців у Другій світовій війні, де КУК виступив центром мобілізації українських сил та збору фінансової допомоги воюючій Європі. Важливим залишається питання збереження української мови в іноетнічному середовищі. У цьому напрямку Конґресівцями зроблено чимало, про що свідчать статті П. Саварина у Західньоканадських збірниках під редакцією Я. Славутича. Важливими у розвитку дослідження суспільно-політичної діяльності КУК є праці канадського науковця Дж. Коласки, який вивчав діяльність українського комуністичного руху в Канаді, при цьому значну увагу приділив протистоянню націоналістичного КУК - комуністичному ТУРФдім. Безумовно у дослідженнях канадознавчої проблематики слід звертати увагу на її федеративність, адже існує багато видань присвячених дослідженню історії поселення українців в окремих провінціях, що дозволяє деталізувати вивчення окремого аспекту. Оскільки КУК володіє розгалуженою системою місцевих представництв, то важливим стало вивчення і таких досліджень. Про роль КУК в житті української громади Альберти згадано у книзі Х. Потребенько, про КУК в Онтаріо згадується у книзі Українці в Онатріо та про Квебекський відділ КУК - у колективних працях Український досвід у Квебеці і Літопис українців в Квебеку, особливостям діяльності КУК у Британській Колумбії присвячена публікація О. Войценко. Насамкінець, слід зазначати про розвідки, які присвячені виключно діяльності КУК. На жаль, їх не багато, однак вони здійснили вагомий вклад у розвиток порушеної проблематики. Перш за все, слід згадати дослідження проведене П. Кондрою, в якому здійснює огляд п'ятдесятирічної діяльності КУК. Неменш важливим є Нарис історії Конґресу українців Канади в Торонті під редакторством відомого в Канаді діяча В. Дідюка. Комплексне дослідження діяльності КУК вимагало окремого вивчення принципів роботи його складових, більшість з яких мають свої інтернет представництва, втім роботи таких авторів як: А. Фігус-Ралько, Н. Левенець-Когуської, О. Троски, Р. Колісника та Л. Бабія, присвячені висвітленню діяльності окремих організацій зі складу КУК, що дало змогу проаналізувати принципи взаємодії всередині його структури.

У другому підрозділі „Джерельна база дослідження” автор аналізує першоджерела, які покладено в основу дисертаційного дослідження. Джерельну основу дослідження формують документи видані безпоредньо КУК та його складовими організаціями, федеральним урядом Канади та урядом України, матеріали довідникових видань, преси та спогади учасників КУК. Все це дало змогу реконструювати обставини консолідації українських об'єднань, а також всебічно дослідити принципи його суспільно-політичної діяльності, основні цілі, завдання та особливості організаційної структури. Основоположним документальним забезпеченням дослідження стали матеріали КУК, опубліковані за підсумками щотрирічних з'їздів. У фондах Національних бібліотек Києва, Львова, Центру канадських студій при Чернівецькому національному університеті, бібліотеці Манітобського університету (м. Вінніпег), архівах Культурно-освітнього осередку українців Канади (м. Вінніпег) та Централі КУК (м. Вінніпег) автор зібрав колекцію всіх з'їздів КУК, що дало змогу вивчити хронологію розвитку КУК, зміну його пріоритетів, відповідно до вимог часу, та провести статистичні підрахунки зацікавленості громадськості в роботі КУК. Матеріали з'їздів містять звіти трирічної праці КУК, його складових організацій, Провінційних рад та Відділів, Виконавчих комітетів, а також програмні доповіді учасників. Неменш цікавими є промови гостів з'їздів КУК, серед яких часто згадуються представники церков, федерального та провінційних урядів. Суттєва інформація міститься у Збірнику матеріалів і документів виданому у 25-ліття діяльності КУК, де приділена увага всім правовим аспектам його праці. Окрім Трирічних з'їздів КУК проводить спеціальні конференції з певних проблем чи приурочених окремим подіям. Як правило, такі конференції завершуються підсумковими публікаціями протоколів, доповідей та резолюцій. Окремо слід згадати про документи, які безпосередньо визначають принципи та напрямки діяльності КУК, його організаційну систему - це Статут Конґресу українців Канади та Резолюції з'їздів, котрі визначають завдання діяльності КУК на наступні три роки. Співпраця КУК та федерального уряду реалізовується у регулярних зустрічах та зверненнях Конґресівців по окремим питанням шляхом підготовки Подань, Заяв, Звернень та Бріфів (документ із коротким викладом положень по конкретній справі). В ході проведення дослідження автор звертав особливу увагу на документи, видані канадським урядом, з метою відображення суспільно-політичної ситуації в країні, яка впливає на визначення напрямків діяльності КУК. Важливими в розробці порушеної проблематики стали документи, які стосуються загального законодавства, та спеціальні норми по регулюванню окремих питань суспільного характеру. Цінним для дослідження став Збірник документів під редакцією Б. Кордана та Л. Луцюка. Дана колекція складається з документів та листів з історії українців Канади, частина яких присвячена діяльності КУК. З проголошенням незалежності особлива увага приділяється оприлюдненню архівних документів, які увійшли до збірника документів і матеріалів, що стосуються історії україно-канадських відносин та зв'язків з діаспорою під назвою На скрижалях історії: Україна-Канада: історія та сучасність. Серед довідникових видань варто загадати виданий у 1991 р. авторським колективом Канади та України Довідник Зарубіжні українці, який приділив значну увагу становищу української діаспори в Канаді та КУК як координуючому органу українських суспільно-політичних організацій. Слід згадати і про важливий для даного дослідження Літопис українського життя в Канаді, авторства О. Войценко. Укладач сформувала хронологію життя українських канадців, зупиняючись на найважливіших моментах з їх історії. Необминула увагу й діяльність КУК, зокрема згадується про події, які спонукали організації до об'єднання, а також про реакцію громадськості та ЗМІ на роботу КУК.

Автор не оминув увагою мемуари учасників КУК, які стали надзвичайно важливим джерелом дослідження. Незважаючи на публіцистичний стиль та певну суб'єктивність, все ж спогади тих, хто брали безпосередню участь в роботі КУК є невід'ємною частиною дослідження. Тут слід згадати спогади М. Суховерського, С. Радчука, М. Лучковича, котрий неодноразово допомагав у підготовці звернень КУК до федерального уряду, О. Косіковського, І. Гуменюка та Б. Панчука.

У другому розділі „Структурно-організаційна система Конґресу українців Канади” відслідковуються передумови і процес консолідації українців Канади, що реалізувалося у формуванні КУК та характеризується організаційна система КУК, яка визначає основні напрямки його суспільно-політичної діяльності.

У висвітленні першого підрозділу „Передумови та процес творення координаційної системи КУК” автор керувався проблемним підходом, що дозволило чітко визначити передумови та причини консолідації українства Канади. Вимоги воєнного часу, тобто потреба Канадської держави у згрупованій армії та широкій підтримці населенням її дій при вступі у Другу світову війну, загроза асиміляції української самобутності, а з іншого боку, необхідність успішної соціальної-економічної інтеграції в багатогранне канадське суспільство та прагнення відновити українську державність на Прабатьківщині вимагали потужної та одностайної сили, яка б могла вирішувати та долати найгостріші проблеми українства за океаном. Відтак, відзначалась необхідність у представницькому органі, уповноваженому захищати українські інтереси перед урядом та суспільством Канади. У свою чергу, федеральний уряд погоджувався з тим, що легше вирішувати нагальні проблеми щодо українців з одним представником, аніж з багаточисельними сегментованими організаціями, які діють під різними гаслами, але ж з однією метою.

Ініціаторами переговорів щодо консолідації в межах одного представницького органу виступили чотири домініальні організації: Братство українців католиків (БУК), Союз українців самостійників (СУС), Союз гетьманців-державників (СГД) та Українське національне об'єднання (УНО), пізніше до них приєдналася Союз українських організацій (СУО). Всі вони стояли в опозиції до комуністів і ніколи не йшли разом. Крім названих організацій були ще й українські Церкви - католицька та православна, які мали свої домініальні зв'язки. Формування КУК відбувалося на тлі ідеологічного протистояння - націоналістів комуністам, та внутрішньої боротьби тих, хто бажав об'єднання, проте по-різному дивилися на пріоритети їх спільної діяльності. Ідеали єдності спільноти стояли на першому місці кожної української організації, однак, важливі релігійні й політичні розходження послаблювали можливість створення прийнятного для всіх та ефективного представницького органу. Втім, інтервенція федерального уряду та світові події змусили українців відкинути давні амбіції та сісти за стіл переговорів. На переконання більшості канадознавців, з утворенням КУК розпочався новий етап суспільно-політичного життя українців Канади.

У написанні другого підрозділу „Структурно-організаційний склад, цілі та завдання діяльності КУК” автор послуговувся критичним аналізом, що дало змогу охарактеризувати принципи функціонування структурної системи КУК та дати об'єктивну оцінку існуючим недолікам.

Збалансований багатоступеневий механізм діяльності КУК, дає змогу забезпечити представництво українських інтересів перед урядом та суспільством на всіх рівнях федеральної Канади. Структурно-організаційна система КУК формувалася різними поколіннями українських канадців, і, на думку автора, відтворює, сьогодні, найкращі риси їх побажань. В системі КУК досі існують недосконалості, які спонукають його учасників до пошуку нових підходів оптимізації структури функціонування КУК, задля ефективного вирішення проблем, які постають з прибуттям нової хвилі імміграції та цілком нового покоління українців.

У даному дисертаційному дослідженні автор пропонує власну розроблену класифікацію структурних елементів КУК за напрямками їх праці. На думку автора, така класифікація може значно інтенсифікувати роботу КУК за розмежуванням сфер особливого впливу.

Структурно-організаційний система КУК формується різнофункціональними складовими організаціями, широкою мережею локальних представництв та збалансованою вертикаллю виконавчого правління. Система КУК представляє досить потужний апарат правління, який не може не зазнавати критики з боку його представників та незалежних дослідників. У даному дослідженні автор виокремлює перелік зазначених іншими дослідниками недосконалостей структури КУК та наводить ряд рекомендацій по їх уникненню, що суттєво покращить ефективність його діяльності. Зокрема, автор пропонує створити дорадчий орган з окремих осіб, які бажають працювати в рамках КУК, а не його складової організації; збільшити географію всеканадських Трирічних з'їздів КУК; популяризувати діяльність КУК та його досягнення, що збільшить довіру населення у доцільності його праці, а отже примножить фінансування; працювати над програмами залучення молоді, яка значно пожвавить діяльність КУК.

Третій розділ „Основні напрями суспільно-політичної діяльності Конґресу українців Канади в поліетнічному середовищі” присвячений вивченню здобутків КУК у представництві та захисті інтересів українців перед урядом та суспільством Канади.

Вивчення пріоритетів КУК у першому підрозділі „Пріоритети КУК у представництві української спільноти перед урядом Канади” автор розділив на декілька підпитань, що дало змогу виокремити особливості кожного з них:

- перше - повоєнна праця КУК у справі переміщених осіб та їх прибуття до Канади;

- друге - політико-правове врегулювання Конґресом проблем денатуралізації та депортації української діаспори в Канаді;

- третє - постановка проблем імміграції та громадянства українців Канади в програмах діяльності КУК;

- четверте - участь КУК у вирішенні питання стосовно інтернованих осіб українського походження в роки Першої світової війни.

Представляючи інтереси українців перед урядом Канади, КУК не обмежився роллю посередника, а виступає активним суб'єктом внутрішньополітичного життя країни. Основні пріоритети КУК у співпраці з федеральним урядом полягають в захисті законних прав українців та здобуття певних преференцій для спільноти, зважаючи на її значимий внесок в розвиток канадського поліетнічного суспільства. Понад столітня історія поселення українців в Канаді не завжди свідчила про лояльне ставлення уряду до української діаспори, саме тому, КУК працює у двовекторній площині: визнання і виправлення помилок минулого та покращення умов життя канадських українців у майбутньому. Комплексне дослідження діяльності КУК свідчить про здобуті результати та поки ще не реалізовані плани, що переконує в доцільності подальшої праці КУК як авторитетного представника інтересів українців Канади.

У другому підрозділі „Роль і значення діяльності КУК у збереженні української самобутності” автор розглядає питання важливості збереження української самобутності крізь призму суспільно-політичної та культурної діяльності КУК. Цей розділ дослідження присвячений тим положення Статуту КУК, які передбачають його діяльність у збереженні української самобутності, а саме: поширювати українську культуру і мову як цілісні елементи багатокультурного розмаїття Канади; піклуватися про покращення соціальних, економічних і культурних умов для українців Канади. Керуючись програмою багатокультурності канадського суспільства, КУК приділяє багато уваги питанням її дієздатності, котра означає, що етнічні звичаї та національні культури етносів мають бути толеровані та збережені в умовах економічної і політичної інтеграції. У даному розділі автор вивчає здобутки КУК у покращенні доступності вивчення української мови в канадських школах, українознавчих курсів у вищих навчальних закладах та самопредставлення українців у ЗМІ. Разом з тим, відводить особливу увагу ролі КУК у прийнятті та впровадженні канадським урядом політики багатокультурності.

У четвертому розділі „Вплив Конґресу українців Канади на реалізацію україно-канадського діалогу” автор досліджує зовнішню суспільно-політичну діяльність КУК.

Перший підрозділ „Україно-канадська співпраця в стратегіях Конґресу” розглядає два етапи діяльності КУК. Перший - це до проголошення Україною незалежності, коли КУК спрямовував свою діяльність за такими напрямами: 1) переконати федеральний уряд Канади відмовитися від співпраці з СРСР; 2) проводити масові акції протесту на захист українських прав, свобод та ідеї відновлення незалежності України; 3) залучати канадських урядовців до підтримки правозахисної діяльності української діаспори; 4) бойкотувати офіційні візити радянських делегацій. Результатом такої роботи та впливу представників КУК в правлячих колах країни стало те, що Канада перша західна країна, яка визнала 2 грудня 1991 р. незалежність України. З того часу якісно змінився формат відносин двох держав, оскільки тепер канадський уряд заохочує та підтримує демократичний розвиток суверенної держави України. Другий етап - сприяння у налагодженні міждержавного ефективного діалогу. Будучи закордонною організацією, КУК не може безпосередньо втручатися в державні справи України, проте надати свою підтримку, шляхом провадження різносторонніх програм, для нього є цілком доступним. Представники КУК проводять щорічні зустрічі з міністрами федерального уряду, депутатами Парламенту Канади, послами Канади в Україні і України в Канаді, під час яких порушують питання стану і підтримки розвитку відносин між Канадою і Україною. Приємно, що федеральний уряд Канади вважає за потрібне проводити консультації з КУК у плануванні зовнішньополітичного курсу щодо України, відтак, Канада неодноразово демонструє свою значиму підтримку українським міжнародним пріоритетам.

Другий підрозділ „Суспільно-політична та культурна діяльність КУК у формуванні позитивного іміджу України” розкриває діяльність КУК у таких напрямках:

a) діяльність КУК у створенні та покращенні бренду України у світовому співтоваристві;

b) сприяння Україні у розбудові незалежної, єдиної, демократичної держави, що само по собі забезпечить їй гідне місце у сучасному світоустрої;

c) спроби змінити негативні стереотипи щодо української держави та не допустити погіршення здобутих результатів;

d) підтримка провадження проектів, ініційованих Україною, з метою встановлення історичної справедливості, зокрема визнання Голодомору - Геноцидом 1932 - 1933 рр.

Дбаючи про позитивний імідж України, КУК зумів досягти вже певних результатів у популяризації нашої держави. Вдало спланована PR-компанія підвищує рівень обізнаності канадців з історією та цінностями України, що суттєво покращує канадсько-українські двосторонні відносини. Відомо, що обличчя Української держави залежить від кожного українця, і тому КУК намагається бути толерантним до всіх подій, які могли б позитивно зарекомендувати українську націю. Піклуватися про свою етнічну самобутність та історію, водночас, прагнути сучасних змін - все це, на думку учасників КУК, суттєво покращить імідж України на міжнародній арені.

У висновках узагальнюються основні положення і результати дослідження.

Ретроспективний аналіз історії українців Канади свідчить, що з приїздом перших іммігрантів та появою українських поселень започатковано організаційне життя канадських українців. Прагнення успішно інтегруватися в іноетнічне суспільство, водночас, протистояти асиміляції спонукали українців творити об'єднання, які б змогли представляти та захищати їх інтереси в країні проживання. Втім, багаточисельність різного роду організацій спровокувала фрагментацію української спільноти, яка призвела до конфронтації всередині суспільства, що негативно впливало на їх становище в Канаді, більш того, нівелювало зусилля у покращенні умов проживання.

На таких основах у 1938 р. розпочалися переговори між представниками найвпливовіших організацій українців Канади, які після дворічних дискусій привели до заснування єдиного координаційного центру більшості українських організацій Канади - КУК. З одного боку, це стало довершенням консолідаційного процесу українства Канади, що започаткувало новий етап історії організованого життя української спільноти країни, з іншого утворило двополярність, оскільки за межами КУК залишилася прокомуністична сила - - ТОУК.

Сьогодні, до складу КУК належить близько 200 українських установ та організацій, в тому числі його провінційні та місцеві відділи. Організаційна система КУК спроектована таким чином, щоб діяти на федеральному та місцевих рівнях, що забезпечує своєчасне реагування на проблеми українців Канади.

В рамках комплексного дослідження проблеми автор визначив етапи становлення КУК. Перший етап розпочинається з дня його заснування і до кінця Другої світової війни - період структуризації системи КУК. На цьому етапі передбачалося створити тимчасовий координаційний осередок, який мобілізує українські сили в Канаді на час війни, так зване ad hoc об'єднання. По завершенні війни, учасники КУК дійшли висновку, що спільна праця буде корисною і в інших напрямах, зокрема стане можливим вирішення тих проблем, які досі не порушувалися. Більш того, проблема переміщених осіб спонукала КУК до інтервенції перед федеральним урядом, яка реалізувалися у прибутті до Канади третьої хвилі українських іммігрантів. Успішна праця всередині суспільства та з урядом країни заохочували складові КУК перейти від тимчасової до постійнодіючої організації, що визначило другий етап розвитку КУК.

Після Другої світової війни до складу КУК долучилося значна кількість нових об'єднань, які значно розширили сферу діяльності КУК. Водночас, це стало причиною виникнення певної суперечки в лавах КУК між представниками другої та третьої хвиль імміграції, адже перші вважали, що важливішими є питання збереження самобутності, представники третьої хвилі, здебільшого політичні втікачі, переконували у першочерговості визвольної боротьби на Україні, що й реалізувалося у заснуванні спеціальних комітетів КУК, які відповідали окремому напрямку діяльності. Тобто цей етап ознаменувався систематизацією роботи КУК по сферах інтересів.

Наступний етап удосконалення діяльності КУК розпочався після проголошення федеральним урядом політики багатокультурності у 1971 р. Конґресівці зрозуміли потребу розширення сфери впливу і формування вертикалі місцевих представництв. Відтак, розпочалася локалізація діяльності КУК через Провінційні ради та Місцеві відділи, що значно розширило масштаби праці КУК.

Новий етап у становленні КУК стосувався зміни пріоритетів роботи, спричинених суспільно-політичною ситуацією в Україні, а саме проголошенням незалежності у 1991 р. Якщо до цього періоду КУК не бажав співпраці з Радянською Україною, і переконував федеральний уряд не співпрацювати з СРСР, то з 1989 р. навпаки наполягав на необхідності поглиблення україно-канадської співпраці, що й зумовило перегляд пріоритетів та напрямів роботи КУК, а саме започатковано зовнішній курс діяльності КУК, спрямований на кооперацію з українським керівництвом та громадськими об'єднаннями України.

Сучасний етап розвитку КУК ґрунтується на переконанні його учасників у потребі збільшення числа зацікавлених осіб у праці КУК, адже статистика свідчить про тенденцію зменшення інтересу суспільства до діяльності КУК та й взагалі порушуваних ним проблем. Відтак, цей етап ознаменувався переформатуванням КУК у напрямку залучення молодого покоління, про що свідчить обрання нового президента КУК на останньому з'їзді КУК 2007 р. - вихідця з молодіжного крила організацій КУК.

Підсумовуючи проведене дослідження слід зазначити, що багатогранність праці КУК зумовлює його результативність. Комплексне вивчення суспільно-політичної діяльності КУК свідчить про здобуті результати та поки не реалізовані плани, що переконує в доцільності подальшої праці КУК. Останній з'їзд КУК свідчить про позитивну амбітність його учасників, які проголосили курс на майбутнє, зосереджуючись на тих питаннях, які б суттєво покращили умови життя української спільноти Канади.

Таким чином, формування КУК стало довершеною формою консолідації організаційного життя українства Канади, яке потребувало координаційного центру здатного вирішувати не лише внутрішні проблеми діаспори, а виступити повноважним представником інтересів українців перед урядом та суспільством країни проживання. Багатолітня праця КУК свідчить про доцільність його існування та ефективність виконання поставлених задач, що само собою визначає його важливе місце у суспільно-політичному житті українства Канади.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Балицька Ю. Участь Конґресу українців Канади у вирішенні питання стосовно інтернованих осіб українського походження в роки Першої світової війни / Юлія Балицька // Історико-політичні проблеми сучасного світу: Збірник наукових статей. - Т. 17 - 18. - Чернівці: Рута, 2008. - С. 180 - 185.

2. Балицька Ю. Питання багатокультурності в програмах та заходах Конґресу українців Канади / Юлія Балицька // Держава і право: Збірник наукових праць Київського інституту держави і права ім. Корецького НАН України. - Юридичні, політичні науки. - Випуск 40. - К., 2008. - С. 699 - 704

3. Балицька Ю. Роль і значення діяльності Конґресу українців Канади у збереженні української самобутності / Юлія Балицька // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія, соціологія, філософія. - Випуск 11. - Ужгород: Говерла, 2009. - С. 146 - 149

4. Балицька Ю. Становлення та розвиток української демократії в стратегіях діяльності Конґресу українців Канади / Юлія Балицька // Буковинський журнал. - 2009. - № 1 - 2. - С. 125 - 130

5. Балицька Ю. Політико-правове врегулювання Конґресом українців Канади проблем денатуралізації та депортації представників української етнічної групи Канади (кін. 80-х - поч. 90-х рр. XX ст.) / Юлія Балицька // Історико-політичні проблеми сучасного світу: Збірник наукових статей. - Т. 19 - 20. - Чернівці: Рута, 2009. - С. 228 - 234.

АНОТАЦІЯ

Балицька Ю.О. Суспільно-політична діяльність Конґресу українців Канади. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 - політичні інститути та процеси. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. - Чернівці, 2009.

У дисертації здійснено комплексне дослідження суспільно-політичної діяльності координаційної структури організаційного українства в Канаді - Конґресу українців Канади. Прослідковано процес консолідації українців у структурі КУК та обґрунтовано причини об'єднання.

Авторкою проаналізовано організаційну систему КУК, яка визначає принципи та пріоритети його функціонування. Дане дослідження, ґрунтоване на комплексному вивченні джерел та теоретичних підходів до порушеної проблематики, характеризує існуючі проблеми українства Канади крізь призму діяльності КУК. Основна увага відведена аналізу суспільно-політичної діяльності КУК у поліетнічному середовищі - представництві українських інтересів перед урядом та суспільством Канади, а також на зовнішньому векторі - сприянню становленню та розвитку незалежної демократичної України. Авторка виокремлює існуючі проблеми в системі КУК та дає оцінку заходам їх подолання. У дисертації сформульовано етапи становлення КУК як представницького органу під впливом змін хвиль імміграції та поколінь.

Ключові слова: Конґрес українців Канади, суспільно-політична діяльність, самобутність, інтеграція, поліетнічне середовище, багатокультурність, консолідація.

АННОТАЦИЯ

Балицкая Ю.О. Общественно-политическая деятельность Конгресса украинцев Канады. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученей степени кандидата политических наук по специальности 23.00.02 - политические институты и процессы. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича. - Черновцы, 2009.

В диссертации осуществлено комплексное исследование общественно-политической деятельности координационной структуры организационного украинства в Канаде - Конгресса украинцев Канады. Исследован процесс консолидации украинцев в структуре КУК и аргументированы причины объединения.

Автором проанализирована организационная система КУК, которая определяет принципы и приоритеты его функционирования. Данное исследование, основано на комплексном изучении источников и теоретических подходов к затронутой проблематики, характеризует существующие проблемы украинства Канады сквозь призму деятельности КУК. Основное внимание отведено анализу общественно-политической деятельности КУК в многоэтнической среде - представление украинских интересов перед правительством и обществом Канады, а также на внешнем векторе - содействию становления и развития независимой демократической Украины. Автор предопределяет существующие проблемы в системе КУК и дает оценку методам их устранения. В диссертации сформулированы этапы становления КУК как представительского органа под воздействием изменений волн иммиграции и поколений.

Ключевые слова: Конгресс украинцев Канады, общественно-политическая деятельность, самобытность, интеграция, многоэтническая среда, многокультурность, консолидация.