Стратегія розвитку України до 2020 року

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Стратегія розвитку України до 2020 року

На початку 2014 року Україна вступила у фазу реформування старої системи. Можна впевнено зазначити, що вже існує план, який визначає напрямки та пріоритети розвитку України на період до 2020 року. Цей план названо Стратегією сталого розвитку «Україна-2020», який було презентовано 25 вересня 2014 року Президентом України Петром Порошенком. Розробка Стратегії розпочалася ще у липні 2014 року із запрошення громадськості надавати свої пропозиції щодо бачення розвитку країни.24 грудня 2014 року на своєму першому засіданні Стратегію схвалила Національна рада реформ, яка є спеціальним консультативно-дорадчим органом при Президентові України з питань стратегічного планування, узгодження позицій щодо впровадження в Україні єдиної державної політики реформ та їх реалізації.

Вже 12 січня 2015 року Президент Петро Порошенко підписав указ «Про Стратегію сталого розвитку «Україна-2020». Згідно з указом Президента, Кабінет Міністрів України має щороку до 15 лютого затверджувати план дій щодо реалізації положень Стратегії та щоквартально інформувати про стан виконання плану дій щодо реалізації положень Стратегії.

Стратегія сталого розвитку України на період до 2020 року визначає цілі та показники їх досягнення, а також напрямки і пріоритети розвитку країни. Метою реформ визначено досягнення європейських стандартів життя та гідного місця Україні в світі. «Стратегія-2020» включає в себе 62 реформи. З них пріоритетними визначені 8 реформ та 2 програми. Визначено 25 ключових показників успішності розвитку країни.

Як першочергові визначені реформа системи національної безпеки і оборони, оновлення влади та антикорупційна реформа, судова та реформа правоохоронної системи, децентралізація та реформа державного управління, дерегуляція та розвиток підприємництва, реформа системи охорони здоров'я і податкова реформа.

Серед пріоритетів також реалізація двох програм - енергонезалежності та популяризації України у світі і просування інтересів держави у світовому інформаційному просторі.

Реалізація Стратегії передбачає досягнення 25 ключових показників, що оцінюють хід виконання реформ та програм. Зокрема, планується, що у рейтингу Світового банку Doing Business Україна посяде місце серед перших 30 позицій, рейтинг за зобов'язаннями в іноземній валюті за шкалою рейтингового агентства Standard and Poors становитиме не нижче інвестиційної категорії «ВВВ», валовий внутрішній продукт (за паритетом купівельної спроможності) у розрахунку на одну особу, який розраховує Світовий банк, підвищиться до 16 000 доларів США.

Чисті надходження прямих іноземних інвестицій до 2020 року мають скласти понад 40 млрд доларів США, витрати на національну безпеку і оборону - не менше 3 відсотків від ВВП. За індексом сприйняття корупції, який розраховує Transparency International, Україна має увійти до 50 кращих держав світу.

Головною передумовою реалізації Стратегії є суспільний договір між владою, бізнесом та громадянським суспільством, де кожна сторона має свою зону відповідальності.

«Стратегія - 2020» визначає чотири основні вектори розвитку нашої країни:

- сталий розвиток країни - проведення структурних реформ, за рахунок яких відбудеться підвищення стандартів життя. Україна має стати державою з сильною економікою та з передовими інноваціями;

- безпека держави, бізнесу та громадян - Україна має стати державою, що здатна захистити свої кордони та забезпечити мир не тільки на своїй території, а й у європейському регіоні. Основою безпеки має стати чесне та неупереджене правосуддя, невідкладне проведення очищення влади на всіх рівнях та забезпечення впровадження ефективних механізмів протидії корупції. Велику увагу також необхідно приділити безпеці життя та здоров'я людини;

- відповідальність і соціальна справедливість - забезпечення гарантій,що кожен громадянин, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак, матиме доступ до високоякісної освіти, системи охорони здоров'я та інших послуг в державному та приватному секторах. Територіальні громади самостійно вирішуватимуть питання місцевого значення, свого добробуту і нестимуть відповідальність за розвиток всієї країни;

- гордість за Україну в Європі та світі - забезпечення взаємної поваги та толерантності в суспільстві, гордості за власну державу, її історію, культуру, науку, спорт. Україна повинна зайняти гідне місце серед провідних держав світу, створити належні умови життя і праці для виховання власних талантів, а також залучення найкращих світових спеціалістів різних галузей.

Вищезазначені чотири вектори розвитку держави передбачають реалізацію 62 реформ. Але в указі Президента «Про Стратегію» зазначено, що кількість та зміст реформ і програм розвитку держави можуть змінюватись у процесі реалізації. Отже, це значить, що якщо певні реформи не увінчаються успіхом, то, скоріш за все, можна буде спостерігати за зміною деяких пріоритетів Стратегії.

Метою Стратегії є впровадження в Україні європейських стандартів життя та вихід України на провідні позиції у світі. Але держава не в змозі приділити увагу та фінанси повноцінно на всі напрямки реалізації Стратегії, тому було зазначено деякі реформи і програми першочерговими.

Найвагомішою є реформа системи національної безпеки і оборони, головна мета якої це підвищення обороноздатності держави, реформування Збройних сил України та інших військових формувань України відповідно до сучасних вимог та з урахуванням досвіду, набутого у ході АТО, а також розвиток оборонно-промислового комплексу для максимального задоволення потреб армії.27 травня 2015 року Президент своїм Указом затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року «Про Стратегію національної безпеки України». Згідно із Стратегією, основними напрямами державної політики у вказаній сфері є відновлення територіальної цілісності у межах міжнародно-визнаного державного кордону України, створення ефективного сектору безпеки і оборони та підвищення обороноздатності країни, в тому числі завдяки поглибленню оборонно-промислового та військово-технічного співробітництва з державами - членами НАТО і ЄС та досягнення повної незалежності від Росії у питаннях виробництва озброєнь та військової техніки. Також документ передбачає реформування та розвиток розвідувальних, контррозвідувальних та правоохоронних органів, реформування системи державного управління та нову якість антикорупційної політики.Одними із основних цілей Стратегії є забезпечення інтеграції України до Європейського Союзу та формування умов для вступу в НАТО. В документі зазначається, що Угода про асоціацію з ЄС визначає стратегічні орієнтири для проведення системних політичних і соціально-економічних реформ в Україні, а співробітництво з Альянсом сприяє утвердженню в Україні демократичних цінностей, формуванню стабільного безпекового середовища, є важливим інструментом підтримки реформ, зокрема у секторі безпеки і оборони, а також забезпечує спільну протидію сучасним безпековим викликам і загрозам.

На другому місці за пріоритетністю виступає антикорупційна реформа та оновлення влади, основною метою якої є суттєве зменшення корупції в Україні, зменшення втрат державного бюджету та бізнесу через корупційну діяльність, а також підвищення позицій України у міжнародних рейтингах, що оцінюють рівень корупції. Ідеться про закони України, спрямовані на протидію злочинності та корупції, як такової: «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки» № 1699-VII; «Про Національне антикорупційне бюро України» № 1698-VIІ; «Про запобігання корупції» № 1700-VII (набрав чинності 26 квітня 2015 року); «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» № 1701-VII. Крім того, Указом Президента України № 808/2014 від 14 жовтня 2014 року створено Національну раду з питань антикорупційної політики як дорадчий орган при Президентові України, діяльність якого спрямована на повноцінне й ефективне виконання ним своїх конституційних повноважень у зазначеній сфері.Окремі механізми протидії злочинності та корупції регламентуються у законах «Про прокуратуру» № 1697VII (набирає чинності 25 квітня 2015 року), «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки та корупційні злочини» (закон про заочне засудження), «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (набирає чинності 6 лютого 2015 року).Головні здобутки активної участі громадськості в обговоренні необхідних змін, розробленні й підготовці проектів зазначених вище нормативно-правових актів та прийнятті їх більшістю народних депутатів України полягають не тільки у законодавчо визначених чітких пріоритетах антикорупційної політики, що дасть змогу на якісно новому рівні прогнозувати діяльність відповідних служб та органів, планувати й впроваджувати конкретні механізми протидії злочинності та корупції, а й подальшому практичному контролі за їхньою реалізацією.Прийняттю Закону України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки» [3] передувала широка дискусія, ініційована органами влади за участю фахівців-практиків у галузі права, науковців, представників громадськості, до якої з відповідними пропозиціями залучався й автор як представник Громадської ради Міністерства юстиції України й інших неурядових організацій.

На третім місті - Судова реформа. Вона передбачає реформування судоустрою, судочинства. Судова влада згідно Стратегії має відповідати суспільним очікуванням щодо незалежного та справедливого суду, а також європейській системі цінностей та стандартів захисту прав людини. Судова реформа - гарантія приходу до країни інвестицій, гарантія ефективної боротьби із корупцією, щоби ті, хто пійманий на корупції, були не лише затримані, але й засуджені. По великому рахунку, судова реформа - це гарантія справедливості.

Четверте місце посідає Реформа правоохоронної системи. Вона включає в себе коригування завдань та функцій правоохоронних органів, що підвищить рівень захисту прав і свобод людини; створення Національної поліції; проведення ґрунтовної децентралізації та впровадження дієвих механізмів громадського контролю за органами правопорядку.

На п'ятому місті - Децентралізація та реформа державного управління- створення професійного інституту державної служби; відхід від централізованої моделі управління в державі; побудова ефективної системи територіальної організації влади в Україні; процес здійснення державних закупівель повинен стати максимально прозорим; корупційна складова під час здійснення державних закупівель має бути ліквідована.

Шосте місце - .Дерегуляція та розвиток підприємництва - створення сприятливого середовища для ведення бізнесу, розвитку малого і середнього підприємництва, залучення інвестицій, спрощення міжнародної торгівлі та підвищення ефективності ринку праці; скорочення кількості органів державного нагляду (контролю).

Сьоме місце відведено для Реформи системи охорони здоров'я, це створення системи, орієнтованої на пацієнта, здатної забезпечити медичне обслуговування для всіх громадян України на рівні розвинутих європейських держав; підвищення особистої відповідальності громадян за власне здоров'я.

Восьме місце займає Податкова реформа. Податкова реформа - перехід від наглядово-каральної функції фіскальних органів до обслуговуючої; зменшення кількості податків, їх розміру та спрощення порядку розрахунку і сплати; впровадження електронних сервісів для платників податків; зменшення податкового навантаження на заробітну плату з метою її детінізації.

Дев'яте - це.Програма енергонезалежності - перехід до енергоефективного та енергоощадного використання та споживання енергоресурсів із впровадженням інноваційних технологій; реалізація проектів з використанням альтернативних джерел енергії; нарощування видобутку вітчизняних енергоносіїв; модернізація інфраструктури ПЕК.

Десяте місце.Програма популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі - формування довіри до України; зміцнення національної безпеки і відновлення територіальної цілісності; формування і просування бренд-меседжів про Україну: Україна - країна свободи і гідності; Україна - країна, що реформується, незважаючи на виклики; Україна - портал для інвестицій; Україна - країна високих технологій та інновацій; Україна - країна, приваблива для туризму; Україна - країна із визначними культурними та історичними традиціями.

Аби зрозуміти, як саме населення буде підтримувати та сприяти реалізації Стратегії, важливим є усвідомлення саме того, що насправді думають про такі зміни експерти та прості українці. Є ті, хто налаштований оптимістично і оцінює Стратегію позитивно, та завдяки її реалізації вірять у світле майбутнє України. Є й песимісти, які не вбачають взагалі або частково в Стратегії реалістичних перспектив, що направлені на відновлення України.

«Мета наших амбітних реформ - досягти європейських стандартів життя і підготуватися до того, щоб у двадцятому році подати заявку на членство в ЄС», - зазначив П. Порошенко, який є найоптимістичніше налаштованим.

«Стратегія-2020» охоплює і соціальні, і гуманітарні аспекти: Порошенко хоче, щоб українці довше жили, довіряли судам, пишалися Україною, а молодь знала дві й більше іноземних мов. Для втілення всього цього в життя Україні доведеться напружити всі сили, зізнався Петро Порошенко.

Песимістів також достатня кількість, яка позиціонує свої аргументи щодо не реалістичності Стратегії за певних умов. Близько половини експертів різних напрямків наголошують, що програма Президента П. Порошенка «Стратегія - 2020» є амбітним планом, в якому визначено низку необхідних для успішного розвитку держави показників.

У той же час, економісти зазначають, що частина показників, на прикладі подвоєння ВВП, зменшення державного боргу (з 67 до 60 % від річного ВВП) та входження в топ-20 з легкості ведення бізнесу - це нереалістичні очікування в умовах військового конфлікту на сході держави. А політологи, в свою чергу, взагалі вказують на те, що стратегія є, більшою мірою, передвиборчою технологією, аніж планом глави держави. Вони також розкритикували документ, але зазначають, що той величезний тиск Заходу, який теж втомився від порожніх обіцянок українських лідерів, спрацює цього разу, і реформи відбудуться.

Голова правління Центру політико-правових реформ І. Коліушко відзначає, що деякі заявлені наміри чинна влада не зможе чи не схоче реалізувати. «Щодо довіри до суду - позитивний намір. Чи реалізують його, не зрозуміло. Бо найпростіший крок до цього - ухвалення закону про судоустрій та статус суддів, що не зроблений. Замінити 70% людей в органах влади - це реально. Але де взяти нових професіоналів в умовах дефіциту кадрів? Треба змінювати не лише людей, а систему. Бо нові стануть такими, як і попередники», - прогнозує експерт.

Є економісти, які оцінюють президентську стратегію з оптимізмом. Зокрема, великим плюсом є те, що вони оцінюють напрямки Стратегії правильно, але, в той же час, визнають, що цифри дещо є оптимістичними. Підтримують главу держави і в тому, що вперше у державній стратегії поставили нові цілі, як-от щодо тривалості життя, знання мов, олімпійської перемоги тощо.

Водночас, деякі тези є мало реальними, деякі - досяжними лише за умови повної мобілізації всіх гілок влади та суспільства, заявив економічний експерт Відділу бюджетної політики Центру політичних студій та аналітики В. Мазярчук. Окрім цього, він схвалює передачу 65% владних повноважень на місця. Однак експерт має сумніви, що можна буде зменшити державний борг та підвищити кредитний рейтинг в умовах локального військового конфлікту.

На сайті reforms.in.ua було розміщене опитування з різними варіантами значень ключових показників ефективності у 2020 році. Надійшло близько 300 відповідей - і лише по одній чверті показників вони різняться від значень, вказаних у «Стратегії - 2020», кажуть у Адміністрації Президента.

Коментуючи затвердження Стратегії, Заступник Глави Адміністрації Президента, секретар Національної ради реформ Дмитро Шимків відзначив, що її розробка відбувалась у декілька етапів із залученням широкого кола експертів та громадськості. «Ми почали розробку Стратегії у липні 2014року із запрошення громадськості надавати свої пропозиції щодо бачення розвитку країни. Після цього ми провели декілька десятків обговорень та консультацій із фахівцями та громадськістю, організували можливість і отримали зауваження та пропозиції до Стратегії онлайн, провели онлайн-опитування про ключові показники ефективності розвитку країни», - сказав Дмитро Шимків. Також він зазначив, що громадяни та експерти мають патріотичну позицію і впевнені, що Україна зможе зробити ривок у економічних рейтингах. 24 грудня 2014 року на своєму першому засіданні Стратегію схвалила Національна рада реформ.

Насправді, якщо проаналізувати текст документу Стратегії, то треба сказати, що пріоритети українців щодо першочергових реформ відрізняються від пріоритетів, що запропонувала Національна рада реформ.

У результаті опитування з'ясувалося, що найбільш очікувана реформа для українців - це реформа системи охорони здоров'я, 43,6% поставили її на перше місце. Але в Адміністрації Президента завершення реформи охорони здоров'я, як найдорожчої, планують далеко за межами закінчення конституційного президентського терміну. Друге місце серед найактуальніших реформ співгромадяни відвели судовій. 32,4% українців назвали її першочерговою. 20,5% українців вважають супер важливою військову реформу, але більшість з них не розуміє, що військова реформа без проведення реформи військово-промислового комплексу не можлива. На четверте місце за важливістю українці поставили пенсійну реформу, 19,6% співвітчизників вважають її першочерговою. Цікаво, що ця реформа найбільше хвилює людей на півдні, сході та в центрі країни. Слідом йде реформа системи ЖКГ з результатом в 15,3%.Досить низький рівень актуальності для українців реформи системи правоохоронних органів - 14,9%. Розуміючи її необхідність, народ не особливо вірить у можливість якісної зміни представників “mentus vulgaris”. Створення муніципальної поліції, затребуване всього лише 4% громадян, побічно підтверджує цю гіпотезу. Реформу освіти, що включає в себе не тільки реформування вузів, але і шкіл, а також середню і дошкільну освіту, важливою вважають лише 13,7%.Що стосується конституційної реформи, то українці не вважають актуальним черговий перерозподіл повноважень між гілками владного дерева. Найбільш затребуваною з конституційних є реформа, яка передбачає децентралізацію. 13,7% українців назвали її першочерговою. А ось той факт, що лише 10% в якості пріоритету відзначили скасування енергетичної залежності від Росії, говорить про небажання широких народних мас усвідомлювати стратегічні завдання, що стоять перед державою. Податкова реформа важлива тільки для 9,5% українців. 6% опитаних вважають актуальною реформу місцевого самоврядування. Науку, яка лежить в основі прогресу, що дає ідеї для виробництва і народження робочих місць, вирішили підтримати лише 0,5%. Саме стільки вважають актуальною реформу Національної академії наук та університетської науки.

Отже, необхідно зазначити, що Стратегія була прийнята в найскладніший період розвитку нашої країни. За своєю природою “Стратегія-2020? є важливим орієнтиром потенційних змін в Україні, але на шляху до втілення певних її задач стоїть спротив деякої частини населення і влади.

Для повного оновлення держави необхідні певні умови та сприяючі фактори реалізації цих змін. Треба зазначити, що умови у нас далекі від «ідеальних», перш за все, тому, що більшість не має бажання до змін, хоча це якось і не відображає так яскраво, щоб можна було сказати точно саме, хто підтримує, а хто виступає опонентом на шляху до змін. До сприяючих факторів треба віднести підтримку з боку іноземних партнерів та достатньої частини населення, яка має жагу до змін. А це вже не мало, тому головне, що в нас є, це сподівання на реалізацію хоча б деяких реформ, що значно поліпшить життя громадян України. Також хочеться сподіватись на те, щоб влада прислуховувалась до потреб населення держави і за можливості вносила певні корективи до Стратегії, які будуть відповідати реаліям сьогодення. стратегічний порошенко політика реформа

Джерела

1. Про відновлення дії окремих положень Конституції України: Закон України № 742VІІ від 21 лютого 2014 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/74218

2. Про запобігання корупції: Закон України № 1700VII від 14 жовтня 2014 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/170018

3. Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки: Закон України № 1699VII від 14 жовтня 2014 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/169918

4. Про прокуратуру: Закон України № 1697VII від 14 жовтня 2014 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/169718/page

5. Глобальна порівняльна таблиця CPI 2014 // Індекс корупції CPI - 2014 / Transparency International. Ukraine [Електронний ресурc]. - Режим доступу: http://tiukraine.org/corruptionperceptionsindex2014/globaltable.html

6. Примаченко О. Країна культивованого непрофесіоналізму, або «Неготові зовсім» / О. Примаченко // Дзеркало тижня. - 2011. - № 36. - С. 1; 6.