Особливості державної політики у сфері інформації в умовах євроінтеграції України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості державної політики у сфері інформації в умовах євроінтеграції України

Северінова О.Б.,

кандидат політичних наук, старший викладач кафедри права та публічного адміністрування економіко-правового факультету Маріупольського державного університету

Стаття присвячена висвітленню особливостей державної політики в сфері інформації в умовах євроінтеграційних процесів. Проаналізовано підходи різних вчених щодо визначення поняття «державна політика» та надано авторське визначення поняття «державна політика в сфері інформації». Автор акцентує увагу на розкритті складових державної політики в сфері інформації.

Ключові слова: державна політика, інформація, інформаційна сфера, інформаційна політика, державні органи в сфері інформації.

Статья посвящена рассмотрению особенностей государственной политики в сфере информации в условиях евроинтеграционных процессов. Проанализированы подходы различных ученых относительно определения понятия «государственная политика» и дано авторское определение понятия «государственная политика в сфере информации». Автор акцентирует внимание на раскрытии составляющих государственной политики в сфере информации.

Ключевые слова: государственная политика, информация, информационная сфера, информационная политика, государственные органы в сфере информации.

PECULIARITIES OF THE STATE POLICY IN THE FIELD OF INFORMATION IN THE CONDITIONS OF THE EUROPEAN INTEGRATION OF UKRAINE

The article is devoted to consideration of features of the state policy in the field of information in the conditions of European integration processes. The approaches of different scholars to the definition of the concept of “state policy” are analyzed and the author's definition of the concept “state policy in the sphere of information” is given. The author focuses on the disclosure of the components of state policy in the field of information.

Key words: state policy, information, information sphere, information policy, state bodies in the field of information.

Постановка проблеми

Процес євроінтеграції України актуалізує багато питань, у тому числі стосовно державної політики в сфері інформації. Визначення особливостей державної політики у вказаній сфері має значення як для науці, так й для практики, оскільки дає змогу встановити взаємозв'язки з розвитком європейського законодавства, особливостями державної політики інших держав, виявити принципи та закономірності функціонування та розвитку. Акту-альність обраної теми полягає у тому, що здійснення державної політики у сфері інформації обумовлена не тільки поширенням інформації у всіх сферах та видах діяльності держави, суспільства та людини в умовах впливу зовнішніх і внутрішніх загроз, а також розвитком нових інформаційних відносин, що вимагають дотримання і захисту прав, законних інтересів суб'єктів в інформаційній сфері, забезпечення суверенітету та національної безпеки держави, особливо в сучасних умовах. Науково-обґрунтований підхід до формування і реалізації сучасної державної політики, у тому числі в сфері інформації грає основну роль й в розвитку громадянського суспільства. Також щодо актуальності теми та необхідності приділення уваги з боку науковців, то це викликано тим, що в Україні спостерігаються демократичні перетворення, актуалізуються політичні процеси, відбуваються процеси реформування майже всіх сфер суспільного життя з урахуванням європейських принципів та стандартів. Тому, як наслідок, виникає питання, пов'язане з державною політикою та її ефективністю в сфері інформації. Саме через державну політику в сфері інформації виникають відносини між різними державами, суспільствами та громадянами, визначаються їх загальні потреби, умови існування та взаємодії, взаємозв'язок між суспільством та державою, громадянином та державою. Безперечно, державна полі-тика повинна здійснюватися за допомогою законодав-ства, особливо в умовах євроінтеграційних процесів, з урахуванням європейського законодавства, тому що державна політика є однією з гарантій прав і свобод людини та громадянина.

Стан дослідження. На теперішній час науковці приділяють увагу, перш за все, інформаційної безпеки держави. Питанням державної політики та визначенню її ролі у громадянському суспільстві присвячені дослідження О. Дем'янчука [1], Т. Дігтяра [2], Т. Бруса [3], В. Романова [4] та інших вчених.

У той же час, залишається недостатньо розробленими питання виявлення особливостей державної політики в умовах становлення нашої держави як європейської держави та необхідності переходу до сучасних європейських принципів правової та демократичної держави, що й актуалізує тему дослідження, визначає його мету.

Саме тому, метою статті є подальша теоретична розробка та виявлення особливостей державної політики в сфері інформації в умовах євроінтеграційних процесів, що здійснюються в Україні.

Виклад основного матеріалу

державна політика інформація євроінтеграція

Інформація на тепе-рішній час є одним із основних, а й іноді вирішальних ресурсів розвитку не тільки окремої держави, так й мирового співтовариства взагалі. Саме інформація активно впливає на всі сфери життя як окремих держав, суспільств, громад, так й людини взагалі. Тому важливим є не тільки законодавче визначення напрямів державної політики в сфері інформації, так й пра- вореалізація та правозастосування цих напрямів.

Перш за все треба визначити, що таке «державна політика». В літературі існують різні думки щодо поняття «державна політика». Визначення змісту державної політики, особливо в останній час акгуалізу- ється не тільки в умовах євроінтеграційних процесів, а також у зв'язку з тим, що питання державної політики мають комплексний характер. Так Л. Пал визначає державну політику як напрям або утримання від нього, обраний державними органами для вирішення певної проблеми або сукупності взаємно пов'язаних проблем [5, с. 22, 37]. М. Говлет та М. Рамеш тлумачать її як складні взаємозв'язки форм влади, типи проблем та організації держав в особливих підсистемах суспільства [6, с. 21]. В. Тертичка наголошує, що державна політика як багатовекторна система відтворює динамічну єдність і взаємодію основних сфер суспільного життя; під час формування державної політики вкрай важливо враховувати вплив на її зміст соціально-економічних та політичних чинників [7, с. 33]. Крім того, державну політику визначають як: основні принципи, норми та діяльність зі здійснення державної влади [8]; специфічну форму політико-управлінської діяльності держави, що має власні закономірності, складну внутрішню структуру й відіграє важливу роль у формуванні та розвитку суспільних відносин [9, с. 321]; реакцію держави на конкретні проблеми суспільства або окремих груп у цьому суспільстві [10].

Державна інформаційна політика спирається на наступні базові принципи: 1) принцип відкритості політики - всі основні заходи інформаційної політики відкрито обговорюються суспільством і держава вра-ховує суспільну думку; 2) принцип рівності інтересів - політика у рівній мірі враховує інтереси всіх учасників інформаційної діяльності поза залежністю від їх положення у суспільстві, форми власності і державної приналежності; 3) принцип системності - при реалізації прийнятих рішень щодо їх зміни стану одного з об'єктів регулювання повинні враховуватися його наслідки; 4) принцип пріоритетності вітчизняного споживача - при рівних умовах пріоритет повинен віддаватися конкурентоспроможному вітчизняному споживачу інформаційно-комунікаційних засобів, продуктів і послуг; 5) принцип соціальної орієнтації - основні заходи державної інформаційної політики повинні бути направлені на забезпечення соціальних інтересів громадян України; 6) принцип державної підтримки - заходи інформаційної політики, направлені на інфор-маційний розвиток соціальної сфери, що фінансується переважно державою [11, с. 8].

Основними напрямами державної політики є: забезпечення доступу кожного до інформації; забез-печення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації; створення умов для формування в Україні інформаційного суспільства; забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів владних повноважень; створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток електронного урядування; постійне оновлення, зба-гачення та зберігання національних інформаційних ресурсів; забезпечення інформаційної безпеки України; сприяння міжнародній співпраці в інформаційній сфері та входженню України до світового інформаційного простору [12].

Виходячи з вищевикладеного та узагальнивши підходи до визначення державної політики, слід зазначити, що державна політика в сфері інформації - це інтеграційна, міжгалузева система правових, політичних, економічних та організаційних заходів держави, в особі уповноважених органів, спрямованих на забезпечення розвитку, здійснення та захисту інформації у всіх сферах суспільного життя, у тому числі забезпечення та захист прав та законних інтересів громадян.

Державна політика в сфері інформації є складовою загальнодержавної політики, характеризується; об'єктивними закономірностями сучасного розвитку суспільства та держави; метою та завданнями реформ, що здійснюються для задоволення виникаючих потреб, розвитком економіки, господарських відносин та соціальної сфери, а також захистом державних інтересів, прав і свобод людини та громадянина.

Важливою складовою нормативно-правової основи державної політики в сфері інформації є правові акти, які ухвалила Верховна Рада України, зокрема «Про інформацію», «Про науково-технічну інформацію», «Про телекомунікації», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про доступ до публічної інформації», а також у інших актах затверджених Президентом України, Кабінетом міністрів України, міністерствами та відомствами. Але слід визнати, що нормативне регулювання державної політики у сфері інформації характеризується тим, що норми спрямовані на регулювання відносин в сфері інформації містяться в різних нормативних актах, не мають систематизованого та кодифікованого характеру. Деякі норми мають декларативний характер та не мають реалізації в процесі правозастосування. Все це негативно впливає на розвиток сфери інформації взагалі.

Крім того однією із особливостей державної політики в сфері інформації є відсутність дієвих механізмів відповідальності за порушення законодавства. Слід підкреслити, що крім законів, що безпосередньо відносяться до сфери інформації, на розвиток цієї сфери впливають закони не пов'язані зі сферою інформації, а саме нормативні акти господарського, цивільного, фінансового, податкового, кримінального законодавства тощо.

Відсутність системної і стабільної законотворчої діяльності в сфері інформації перешкоджають створенню розвиненої та дієвої законодавчої бази, робить неможливим впровадження таких засобів і механізмів реалізації державної політики, які б відповідали європейським стандартам та принципам були спрямовані на розвиток сфери інформації. Тому, важливим є впровадження таких заходів державної політики які би враховували сучасні тенденції розвитку європейського законодавства в сфері інформації.

Державну політику в сфері інформації здійснюють визначені суб'єкти.

Верховна Рада України займає основне місце в системі державних органів у сфері інформації. Верховна Рада України розробляє систему правового регулювання відносин у сфері інформації, встановлює порядок організації й діяльності інших державних органів, визначає пріоритети щодо забезпечення та захисту в сфері інформації. Верховна Рада України здійснює свої функції через законодавче регулювання й контроль за діяльністю органів державної виконавчої та судової влади, їх посадових осіб щодо виконання ними функцій і завдань у сфері інформації.

Президент України здійснює керівництво інформа-ційною сферою України, а саме видає укази і розпоря-дження, що стосуються функціонування та розвитку національної інформаційної сфери, а також створює, реорганізує та ліквідує органи виконавчої влади, визначає їх функції та основні завдання. Відповідно до п. 17 ст. 106 Конституції, Президент «здійснює керівництво у сферах національної безпеки і оборони України». Згідно з ч. 3. ст. 106 Конституції, Президент видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України. Це право Президента широко ним використовується для регулювання питань, пов'язаних з функціонуванням інформаційної сфери.

Частиною 1 ст. 113 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України - вищий орган в системі виконавчої влади, який має широкі повноваження у сфері інформації, зокрема: забезпечення проведення державної інформаційної політики (пп. 1 та 3), вжиття заходів щодо захисту інформаційних прав і свобод громадян (п. 2), розробка і здійснення загальнодержавних програм щодо розвитку інформаційної сфери (п. 4), передбачення при формуванні державного бюджету коштів на різного роду заходи щодо забезпечення інформаційної безпеки (п. 6), загальна координація діяльності органів виконавчої влади щодо захисту інформаційної безпеки (п. 9) тощо.

Основну роль виконує держава в особі Міністерства інформаційної політики України (далі - МІП). МІП є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційного суверенітету України, зокрема, з питань поширення суспільно важливої інформації в Україні та за її межами, а також забезпечення функціонування державних інформаційних ресурсів [13]. МІП у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Щодо інших державних органів державної влади в сфері інформації, то їх роль визначається місцем у державному механізмі України. Для забезпечення виконання покладених завдань кожен із них наділений відповідними повноваженнями, що включають чітко визначені обов'язки і права визначені у законодавстві .

В основу нової сучасної парадигми державної політики в сфері інформації має бути покладено розу-міння того, що інформація - це будь-які відомості та/ або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, а скоординовані дії спрямовані на забезпечення розвитку та захисту інформації - стратегічний пріоритет держави.

Висновки

На підставі вищезазначеного можливо зробити наступні висновки. Державна політика в сфері інформації повинна бути спрямована на реалізацію наступних стратегічних напрямів: розробка та впровадження концепції стратегічного планування розвитку сфери інформації, у тому числі стосовно інформаційної безпеки; гармонізація національного законодавства України в сфері інформації з правовими стандартами країн ЄС; вдосконалення законодавства України в сфері інформації та її узгодження з міжнародними нормативно-правовими актами; розробка національних і регіональних заходів щодо вдосконалення сфері інформації на основі чітко сформульованої мети та завдань, ґрунтуючись на достовірних даних та з використанням європейського досвіду.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Дем'янчук О. «Державна політика» та «публічна політика»: варіант перехідного періоду // Наук. зап. НаУКМА. Т 18: Політ, науки. 2000

2. Дігтяр Т Аналіз політики: можливості впровадження в Україні. URL:http://www.icps.kiev.ua/doc/ policy-analysis-ukraine-ukr.doc

3. Брус Т Аналіз політики і стратегічне прогнозування // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Д.: ДФ УАДУ 2000. Вип. 2 (2)

4. Романов В. Державна політика й реформи // Вісник УАДУ 2001. № 2. Ч. 2. С. 72-78.

5. Пал Л. А. Аналіз державної політики; [пер. з англ. І. Дзюби]. К. : Основи, 1999. 422 с.

6. Говлет М., Рамеш М. Дослідження державної політики: цикли та підсистеми політики. Львів: Кальварія, 2004. 264 с.

7. Тертичка В. Аналіз державної політики і політологія // Політичний менеджмент. 2004. № 6 (9). С.3-22.

8. Петренко І. Сутність державної політики та державних цільових програм. URL: http://www. йсІіе.іПо/ригпаІ/2566/.

9. Цвєтков В. В. Демократія і державне управління: теорія, методологія, практика. Київ: Юрид. думка, 2007. 336 с.

10. Андріяш В. І. Державна політика: концептуальні аспекти визначення. URL: http://www.dy.nayka. сотша/?ор=1§г=626.

11. Пожуєв В.І. Формування концепції державної інформаційної політики в умовах глобалізаЦії // Гуманітарний вісник ЗДІА. 2010. № 43. С. 4-12.

12. Про інформацію: Закон України прийнятий Верховною Радою України від 02.10.1992 № 2657-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 48

13. Офіційний веб-сайт Міністерства інформаційної політики України URL: http://mip.gov.ua/ru/.

Размещено на Allbest.ru